Корупційні схеми в системі освіти і науки України та їх функціональна класифікація

Размещено на http://www.allbest.ru/

Корупційні схеми в системі освіти і науки України та їх функціональна класифікація

Гасюк Ігор Леонідович доктор наук з державного управління, професор, заступник директора, Науково-дослідний інститут публічного управління та права, м. Хмельницький,

Дарманська Ірина Миколаївна доктор педагогічних наук, доцент, декан факультету початкової освіти та філології, Хмельницька гуманітарно- педагогічна академія, м. Хмельницький

Анотація

Проблеми існування корупційних схем в системі освіти України в усі часи існування нашої незалежної країни завжди були актуальними. Вказане підтверджується не тільки результатами опитування пересічних громадян, а й офіційними статистичними даними, що публікуються на сайтах органів державної влади. Тому перед авторами постало завдання розкрити функціональну класифікацію корупційних схем в системі освіти і науки з метою попередження та знешкодження корупційних явищ і корупційних випадків, що пронизують сферу освіти.

У статті авторами представлено модель реалізації політики освітніх установ у сфері боротьби з протиправними незаконними діями, що містить антикорупційні напрями знешкодження цього негативного для усього суспільства явища. незаконний кримінальний політика освітній

Враховуючи те, що при реалізації посадових обов'язків керівники закладів освіти мають враховувати основні засади реалізації державної політики у сфері боротьби з протиправними незаконними діями, у своїй діяльності вони мають керуватись основними принципами забезпечення законності функціонування освітнього середовища, дотримуватись самостійно та забезпечувати дотримання законодавчих і нормативно-правових актів учасниками освітнього процесу, впроваджувати механізми забезпечення антикорупційної політики, створити відповідну систему антикорупційних дій, враховувати зовнішні та внутрішні фактори впливу на забезпечення державної політики, а також виклики і загрози. До окремого складника моделі авторами віднесено функції, спрямовані на боротьбу з протиправними незаконними діями в освітніх установах (інформаційно-аналітичну, діагностичну, планово- прогностичну, організаційну, контрольну, регулятивно-коригувальну).

Оскільки учасники освітнього процесу можуть зіштовхнутись із ризиками вчинення посадовими особами протиправних незаконних дій, авторами виокремлено ті протиправні незаконні діяння, що можуть мати місце в освітньому, науковому, фінансовому, кадровому, вступному процесах, а також процесах матеріально-технічного забезпечення функціонування освітньої установи. Тому представлена у статті матриця процесного блоку моделі реалізації політики у сфері боротьби з протиправними незаконними діями адміністративного чи кримінального характеру в освітніх установах містить класифікацію протиправних діянь, що можуть мати місце в системі реалізації освітньої політики нашої держави.

Ключові слова: корупція, політика держави в сфері корупції, корупція в сфері освіти, корупційні схеми.

Hasiuk Ihor Leonidovich Doctor of Science in Public Administration, Professor, Deputy Director of the scientific-research institute for public management and law, Khmelnytsky,

Darmanska Iryna Nikolaevna Doctor of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Dean of the Faculty of Primary Education and Philology, Khmelnytsky Humanitarian-Pedagogical Academy, Khmelnytsky

CORRUPTION SCHEMES IN THE SYSTEM OF EDUCATION AND SCIENCE OF UKRAINE AND THEIR FUNCTIONAL CLASSIFICATION

Absract. The problems of the existence of corruption schemes in the system of education of Ukraine have always been relevant during the existence of our independent country. This is confirmed not only by the results of a survey of ordinary citizens, but also by official statistics published on the websites of public authorities. Therefore, the authors were faced with the task of revealing the functional classification of corruption schemes in the system of education and science in order to prevent and eliminate corruption phenomena and corruption events that permeate the sphere of education.

In the article the authors present a model of implementation of the policy of educational institutions in the sphere of combating illegal unlawful actions, which contains anti-corruption directions of neutralization of this negative phenomenon for the whole society.

Given that the heads of educational institutions must take into account the basic principles of state policy in the fight against illegal unlawful actions, in their activities they should be guided by the basic principles of ensuring the legitimacy of the educational environment, adhere to and ensure compliance with laws and regulations legal acts of participants of the educational process, implement mechanisms to ensure anti-corruption policy, create an appropriate system of anti-corruption actions, take into account external and internal factors influencing the provision of public policy, as well as challenges and threats. To a separate component of the model, the authors include functions aimed at combating illegal unlawful actions in educational institutions (information-analytical, diagnostic, planning and forecasting, organizational, control, regulatory and corrective).

As participants of the educational process may face the risks of illegal unlawful actions by officials, the authors single out those illegal unlawful acts that may take place in educational, scientific, financial, personnel, admission processes, as well as logistics processes of the educational institution. Therefore, the matrix of the process block of the model of policy implementation in the sphere of combating illegal unlawful acts of administrative or criminal nature in educational institutions presented in the article contains classification of illegal acts that may occur in the system of implementation of the educational policy of our state.

Keywords: corruption, state policy in the sphere of corruption, corruption in the sphere of education, corruption schemes.

Постановка проблеми

Кожна людина проходить етапи свого становлення, у повній мірі або частково користуючись соціальними та суспільними благами, гарантованими Конституцією України. Становлення кожної особистості відбувається від народження впродовж усього життя і тому не може уникати втручання держави та її органів. У цій системі надзвичайно важливе значення має освіта, оскільки рівень сформованості знань, умінь, навичок, якостей, мотивацій, моделей поведінки тощо залежить саме від якості надання освітніх послуг. Підтвердженням цього твердження є стаття 21 та 23 Конституції України, які вказують на те, що «усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах... Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов'язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості» [8]. Тобто, кожен громадянин згідно Основного закону держави зобов'язаний займатись власним розвитком, що й приносить користь самій державі. Подальшій реалізації окреслених статей сприяє стаття 53 Конституції України, що гарантує кожному «доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної,професійно-технічної,вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам» [8].

Отже, становлення особистості можна розглядати з різних позицій, наприклад: впливу сім'ї, оточення, політики держави, тощо, але, на нашу думку, одним із основних чинників впливу є освіта. Звісно, кожен громадянин України не зобов'язаний навчатись на кожному рівні освіти та бути учасником освітнього процесу кожного складника системи освіти. Але ми хотіли би проаналізувати процеси становлення особистості, що охоплюють усю систему освіти, визначену Конституцією України та Законом України «Про освіту». Якщо наша держава підтримує цілі сталого розвитку, визначені міжнародною спільнотою, вона має підтримувати, реалізовувати та контролювати законодавчі ініціативи, зміст яких спрямований на боротьбу з корупцією, існування якої може спричинити руйнівну силу та знищити ініціативи щодо реалізації окреслених й ратифікованих цілей. Практика показує, що існування корупційних схем та корумпованих моделей поведінки не є виключенням у сучасній системі освіти. Тому спробуємо описати класифікаційну схему можливих корупційних дій на кожному з етапів надання освітніх послуг та по кожній інституції посадовими особами та учасниками освітнього процесу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема корупції для усіх сфер життєдіяльності громадян України є надзвичайно актуальною, що підтверджується низкою статистичних показників, представлених на офіційному рівні відповідними органами влади. Вказана проблематика є актуальною серед кола науковців, політиків, законодавців, науково- педагогічних працівників. Так, досліджуючи сутність, причини та наслідки корупції, Лазаренко С., Бабенко К. розроблено пропозиції щодо профілактики корупції, обґрунтовано необхідність формування стратегії і тактики антикорупційної діяльності в системі вищої освіти [9]. Проблеми корупції в системі вищої освіти також вивчали Усик В. та Схулухія Ю., які на основі аналізу стану корупційної діяльності в Україні запропонували трьохрівневу систему запровадження інформування суспільства про феномен корупції в нашій країні [16]. Мельченко В. у своєму дослідженні аргументував необхідність формування стратегії та тактики антикорупційної діяльності у сфері вищої освіти [10]. На основі аналізу механізмів державної антикорупційної політики Наумчук К. було розроблено та впроваджено рекомендації задля забезпечення економічної безпеки України [11]. Основні напрями формування й реалізації антикорупційної політики досліджували Михненко А., Руснак О., Мудров А. [7] та інші. Дослідженню сутності та особливостей механізму застосування законодавства про адміністративну відповідальність за правопорушення, пов'язані з корупцією в Україні присвячена наукова праця Біленко О. [3]. Бабенко К., Діденко Н., Кондрашова М., Лазаренко С., Хрімлі О., Яковець Н. запропоновано систему знань і вмінь, які забезпечують здатність запобігати виникненню корупційних діянь, протидіяти проявам корупції та усувати наслідки правопорушень, пов'язаних із корупцією у сфері освіти [14].

Метою статті є розкриття змісту моделі реалізації політики освітніх установ у сфері боротьби з протиправними незаконними діями, що передбачає класифікацію протиправних незаконних дій адміністративного чи кримінального характеру (корупційних схем), які можуть мати місце в середовищі закладу освіти.

Виклад основного матеріалу

Існування корупційних схем в системі освіти України підтверджується прийняттям на рівні Міністерства освіти і науки України нормативно-правових актів, дія яких спрямована на боротьбу з корупцією, як-от:Антикорупційна програма Міністерства освіти і науки

України на 2017 рік [1], Антикорупційна програма Міністерства освіти і науки України на 2018-2020 роки [2], Наказ Міністерства освіти і науки України «Про проведення оцінки корупційних ризиків у Міністерстві освіти і науки України» [13]. Наявність корупції в системі освіти підтверджується також статистичними дослідженнями, оцінками експертів, думками пересічних громадян й педагогічних працівників, науковими публікаціями, тощо. Наведемо декілька прикладів висловлювань, що стосуються окресленої проблеми:

- «Згідно з соціологічним опитуванням, у ТОП-10 найболючіших проблем України увійшла власне корупція у навчальних закладах, що виявляється у вимаганні хабарів, різноманітні збори коштів на ремонти та інші «необхідні заходи». Чи можливе існування якісної освіти, якщо вона корумпована? Чому люди звертаються до корупційних схем? Як можна з цим боротись, і чи взагалі можливо побороти проблему, що досягла всеукраїнського масштабу?» [5];

- «Університети корумповані, неефективні, поглинають купу грошей, а на виході швидше дають шматок пластику, ніж диплом... Неефективні та корумповані керівники університетів перебувають на своїх посадах десятки років. Вони вросли в крісла зв'язками, грошима, досвідом. Корупція вростає в загальну освітню культуру і це робить її практично незнищенною.» [15];

- «Корупція в освіті є небезпечною, адже громадяни, які беруть участь у цьому процесі звикають з дитинства до прийнятності корупційних дій. В результаті цього автоматично складається сприятливе підґрунтя для подальшого корупційного свавілля і деградації моральних норм суспільства [16].

На сайті osvita.ua розміщено матеріали, що стосуються корупції в освітній сфері: «У Києві розкрили схему вимагання хабарів за іспити», «У Києві ректор вишу сприяв переправленню нелегалів до ЄС», «У Сумах за хабар затримали проректора університету», «У Дніпрі за хабар затримано ректора університету», «Проректора одного з вишів затримали на хабарі 220 тисяч», «Посадовця МОН затримано за 300 тисяч хабаря», «Ректора харківського вишу затримали за хабар», «Чиновники з Дніпра привласнили 25 млн. на ремонт шкіл», «Миколаївські чиновники присвоїли 15 млн. на е-підручники», «Київські чиновники розкрадали кошти спортивних шкіл», «За хабар затримано голову освітньої конкурсної комісії» [4] тощо. Публікацій такого змісту є безліч і вони, на превеликий жаль, характеризують стан корумпованості системи освіти та її інституцій.

Отже, становлення особистості відбувається поетапно та охоплює освітню галузь, яка не тільки соціалізує, навчає, виховує, а й допомагає подальшому самоствердженню в обраній сфері працевлаштування. Тому саме законність на усіх етапах навчання є свідомим і підсвідомим чинником впливу на подальший вибір кожним моделі поведінки у суспільстві. Представлений вище матеріал вказує на те, що в освітньому становленні особистості можливе існування ризиків, які передбачають вчинення посадовими особами, педагогічними (науково- педагогічними) працівниками, іншими особами протиправних незаконних дій адміністративного чи кримінального характеру. Тому з метою більш повного та систематизованого уявлення про реалізацію політики освітніх установ у сфері боротьби з протиправними незаконними діями нами розроблено відповідну модель. Тому розкриємо її зміст.

При реалізації посадових обов'язків керівники освітніх установ мають враховувати основні засади реалізації державної політики у сфері боротьби з протиправними незаконними діями, які передбачають:

- принципи забезпечення реалізації політики в сфері боротьби з протиправними незаконними діями в освітніх установах;

- правове та нормативне забезпечення реалізації політики в сфері боротьби з протиправними незаконними діями в освітніх установах;

- механізми забезпечення реалізації політики в сфері боротьби з протиправними незаконними діями в освітніх установах;

- вимоги до системи забезпечення реалізації політики в сфері боротьби з протиправними незаконними діями в освітніх установах;

- зовнішні та внутрішні фактори впливу на забезпечення державної політики в сфері боротьби з корупцією з протиправними незаконними діями в освітніх установах;

- виклики і загрози системи забезпечення реалізації політики в сфері боротьби з протиправними незаконними діями в освітніх установах.

Якість впровадження системи реалізації державної політики у сфері боротьби з протиправними незаконними діями в межах закладу освіти у першу чергу залежить від освітньої політики керівника. Тому процеси реалізації управлінських повноважень у сфері забезпечення законності функціонування закладу освіти в цілому та його окремих працівників мають передбачати функції, спрямовані на боротьбу з протиправними незаконними діями в освітніх установах, до яких нами віднесено:

- інформаційно-аналітичну (керівник освітньої установи має володіти оперативною інформацією щодо наявних протиправних дій педагогічних (науково-педагогічних) та інших працівників, що дасть можливість вчасно зреагувати, попередити або вплинути на ці процеси);

- діагностичну (за допомогою різних методів діагностування керівник закладу освіти зможе простежити наявні відхилення працівників у виконанні професійних обов'язків, пов'язані із вчиненням протиправних дій та прийняти ті рішення, що передбачають оперативне або корекційне втручання у відповідні процеси);

- планово-прогностичну (окреслена функція пов'язана із реалізацією стратегічного підходу до управління, оскільки керівник має створити цільову програму протидії вчиненню протиправних незаконних дій та впровадити її у практику функціонування освітньої установи);

- організаційну (окреслена функція має супроводжувати та охоплювати усі напрями діяльності керівника освітньої установи, оскільки саме від спланованого, чітко організованого реагування на всі процеси, що відбуваються в межах освітньої установи, залежить рівень вчинення протиправних незаконних дій);

- контрольну (окреслена функція має нерозривний зв'язок із попередньою, оскільки процеси організації та впровадження системи боротьби з вчиненням протиправних незаконних дій не можуть реалізовуватись хаотично, вони мають бути підконтрольними);

- регулятивно-коригувальну (реалізація цієї функції забезпечить стабільність дотримання усіма учасниками освітнього процесу законодавчих норм щодо заборони вчинення протиправних незаконних дій).

Діяльність керівних та інших осіб має бути спрямованою на задоволення потреб учасників освітнього процесу не тільки у забезпеченні якості освітнього процесу, а й споживання освітніх послуг із дотриманням законодавства про боротьбу з протиправними незаконними діями в освітніх установах.

У випадку ігнорування, недотримання або часткового дотримання керівником закладу освіти принципів законності у реалізації посадових повноважень, учасники освітнього процесу можуть зіштовхнутись із ризиками вчинення посадовими особами протиправних незаконних дій. Ці ризики можуть мати місце в освітньому, науковому, фінансовому, кадровому, вступному процесах,а також процесах матеріально-технічного забезпечення функціонування освітньої установи.

Задля розуміння глобальності окресленої проблеми нами створена матриця процесного блоку моделі реалізації політики у сфері боротьби з протиправними незаконними діями адміністративного чи кримінального характеру в освітніх установах. Вона передбачає ті протиправні діяння, що можуть мати місце у закладах освіти України. Це дасть можливість усвідомити та побачити системність протиправних незаконних дій (бездіяльності) й взаємозалежні зв'язки осіб, що мають той чи інший вплив на реалізацію освітніх та інших процесів. Одразу хочемо зауважити на тому, що вони не обов'язково мають місце у кожному закладі освіти, проте їх існування є беззаперечним у функціонуванні системи освіти України. Тому схарактеризуємо кожен напрям функціонування закладів освіти з виокремленням тих протиправних незаконних діянь, що підлягають можуть мати місце:

1. Освітній процес: незаконне отримання коштів за неправдиве оцінювання знань; примушування до зайняття репетиторством шляхом заниження оцінок; підкуп осіб, що беруть участь в оцінюванні досягнень учнів (студентів) на олімпіадах, творчих та інших конкурсах, роботі Малої академії наук; незаконне збагачення при переведенні учнів (вихованців) з одного закладу освіти в інший; незаконне проведення атестацій закладів освіти; незаконне проведення акредитацій спеціальностей закладів освіти; незаконне ліцензування освітньої діяльності закладів освіти; продаж студентам виконаних контрольних робіт; одержання незаконної матеріальної винагороди за формальне перебування студентів на навчанні в закладах освіти; незаконна видача дипломів студентам, що взагалі не відвідували навчальні заняття.

2. Науковий процес:написання наукових робіт студентам за матеріальну винагороду; незаконне збагачення при проведенні атестації наукових праць учнів, студентів, викладачів; вимагання коштів на етапах перевірки і захисту дисертаційних робіт; незаконне примушування науково- педагогічних працівників керівником закладу або іншими посадовими особами до зазначення його імені при створенні результатів інтелектуальної власності з авторського права; написання за грошову винагороду і на замовлення наукових робіт (наукових статей, дисертацій тощо); незаконне присвоєння результатів інтелектуальної діяльності шляхом включення до переліку співавторів у наукових публікаціях, монографіях, особливо в міжнародних виданнях наукометричних баз.

3. Фінансовий процес: вимагання сплати благодійних внесків; незаконний збір коштів для потреб закладу освіти; незаконний збір коштів для потреб педагогічних працівників закладу освіти; збір коштів з усіх учнів закладу освіти на його охорону з їх подальшим нецільовим використанням; виписування премій на працівників закладу освіти з їх подальшим незаконним заволодінням керівними особами; нецільове використання коштів профспілками закладів освіти; безпідставне преміювання керівних осіб; підкуп представників органів влади, що здійснюють перевірку усіх напрямів функціонування освітніх установ.

4. Кадровий процес: прийняття на роботу через отримання винагороди; порушення правил конкурсного відбору педагогічних працівників на відповідні посади; працевлаштування осіб на вакантні посади, які тільки числяться у штатному розписі, але фактично не виконують посадові обов'язки;

незаконне призначення не керівні посади осіб, освіта яких не відповідає встановленим законодавством вимогам; одержання незаконної винагороди за переведення працівників на інші посади та їх просування по службовій сходинці; порушення вимог законодавства щодо термінів перебування керівних осіб на відповідних посадах шляхом підкупу керівників вищестоящих органів; примушування педагогічних працівників до виконання робіт, не передбачених посадовими обов'язками; одержання незаконної винагороди за отримання почесних звань, відзнак тощо педагогічними та науково-педагогічними працівниками.

5. Вступний процес: незаконне збагачення при вступі у заклад освіти.

6. Процес матеріально-технічного забезпечення: подання неправдивих даних при виконанні робіт з покращення облаштування закладу освіти; крадіжка продуктів харчування, миючих та дезінфікуючих засобів тощо; незаконне збагачення при укладенні угод про оренду приміщень закладу освіти; незаконне збагачення шляхом списання інвентарю закладу освіти, в якого не закінчився термін експлуатації; незаконне збагачення керівником шляхом виділення землі закладу освіти підприємцям під будівництво; нецільове використання службового транспорту; поселення сторонніх осіб у гуртожитки закладу освіти; незаконне отримання коштів за поселення студентів у гуртожиток закладу освіти; списання паливно-мастильних матеріалів транспортних засобів, які знаходяться на балансі закладу освіти, але фактично не використовуються.

Представлені у матриці протиправні дії характеризуються прямим умислом, в основному спрямованим на незаконне збагачення. Звичайно, рівень відповідальності винних осіб (кримінальний або адміністративний) залежить від багатьох факторів, одним із яких є сума коштів, отримана суб'єктом від незаконного прийняття рішення, вчиненого діяння або бездіяльності. У випадку малозначності отриманої суми коштів особу можна притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення корупційних дій, у випадку заволодіння значною сумою - до кримінальної відповідальності. Самим жахливим є те, що представлені у матриці випадки мають місце у системі освіти України і носять вони не частковий, а всеохоплюючий систематичний характер. Про їх наявність володіють інформацією не тільки пересічні громадяни, а й представники влади, які у більшості випадків залишаються бездіяльними.

Для прикладу охарактеризуємо більш детально перший складник системи освіти - дошкільну освіту, що започатковує освітнє становлення особистості, але разом із цим супроводжується корупційними ризиками.

Отож, першим складником системи освіти є дошкільна освіта. Згідно Закону України «Про дошкільну освіту» «держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної освіти в державних і комунальних закладах дошкільної освіти у межах державних вимог до змісту, рівня й обсягу дошкільної освіти (Базового компонента дошкільної освіти) та обов'язкову дошкільну освіту дітей старшого дошкільного віку» [12]. На відміну від Конституції України та Закону України «Про освіту» Закон України «Про дошкільну освіту» гарантує від імені держави обов'язковість дошкільної освіти. Окреслена прогалина в правових нормах має негативний вплив на стратегічний розвиток сфери дошкільної освіти, оскільки громадяни можуть користуватися тією чи іншою нормою на свій власний вибір та взагалі відмовитись від дошкільної освіти, посилаючись на Основний закон держави. Проте вказаний закон ще й гарантує безоплатність дошкільної освіти. Вказана норма на законодавчому рівні дійсно підтримує батьків та переконує у тому, що держава піклується про молодих сімей, їх дітей та бере на себе зобов'язання щодо фінансування різних витрат на утримання дитини у закладі дошкільної освіти. Для того, щоб розібратись і впевнитись у наявності благих намірів держави про піклування за дітьми, розглянемо заклад дошкільної освіти з середини та визначимо взаємозалежні зв'язки між його працівниками, тобто ті зв'язки, що вказують не тільки на партнерські професійні стосунки у вирішенні тих чи інших питань, а й на ті зв'язки, що можуть призвести до вчинення спільних дій, прийняття спільних рішень та реалізації корупційних схем.

Першою та головною адміністративною фігурою закладу дошкільної освіти законом визначено завідувача. Це адміністративна особа, що тісно співпрацює із міською радою, якщо мова йде про місто та Департаментом освіти і науки міської ради. Підписання контрактів із завідуючими закладів дошкільної освіти відбувається на рівні Департаменту освіти і науки відповідної ради, а тому директор Департаменту тісно співпрацює із керівниками дитячих садочків та контролює їх діяльність.

Крім контрольно-педагогічних функцій завідувач закладу дошкільної освіти наділений правами щодо вирішення адміністративних, фінансових і господарських питань освітньої установи; визначення із погодженням з профспілкою питання щодо преміювання працівників закладу освіти; здійснення наповненості груп; реалізації контролю за організацією харчування; організації взаємодії із підприємствами, установами, організаціями; організації співпраці з батьками; забезпечення процедури використання бюджетних коштів та коштів спеціального фонду; залучення додаткових джерел фінансування; оформлення та ведення документації; забезпечення ефективного використання майна закладу дошкільної освіти тощо. Зазначений перелік вказує на те, що функції завідувача закладу дошкільної освіти є різносторонніми, тому він має створювати усі умови для учасників освітнього процесу та контролювати процеси, що мають місце в межах освітньої установи.

Заклад дошкільної освіти можна розглядати як окрему «республіку», в якій діють свої правила. Ці правила залежать від освітньої політики завідувача, його особистих моральних якостей, рівня професіоналізму, сформованості компетентностей, рівня сформованості відчуття відповідальності за якість особистих виконуваних обов'язків і працівників закладу освіти. Саме від керівника залежить рівень корумпованості працівників освітньої установи окремо та закладу дошкільної освіти в цілому. Сучасна практика реформування сфери освіти вказує на наявність позитивних змін у сфері управління закладами дошкільної освіти, оскільки останнім часом директори Департаменту освіти і науки відповідної ради припиняють контракти з керівниками, які все своє професійне життя перебувають на посаді завідувачів.

До сфери управління все більше залучаються молоді перспективні керівники, що мають стратегічне бачення, критичний розум, сформовані професійні та особистісні якості. Так, зміни існують, але й існують проблеми, які наша держава роками не може вирішити. Подивившись на внутрішню структуру закладу дошкільної освіти, що містить обмежену кількість посад, важко осягнути наявність будь-яких ризиків, з якими можуть зіштовхнутись батьки дітей, важко повірити про можливість реалізації корупційних схем. Не дивлячись на це, вони все ж таки існують в сфері дошкільної освіти. З метою більш об'єктивного розгляду цієї теми нами було проведено бесіди із вихователями та методистами закладів дошкільної освіти, які навели приклади корупційних дій, що мали колись місце у закладах дошкільної освіти, де вони працюють, мають місце в їхніх закладах або інших освітніх установах. Ми також ознайомились із текстами публікацій та судових справ, предметом розгляду яких були корупційні дії працівників закладів дошкільної освіти усіх регіонів України. Отже, розглянемо їх більш детально.

Ситуація щодо недостатньої кількості закладів дошкільної освіти у містах України створює ажіотаж серед батьків щодо влаштування своїх дітей у дитячий садок. Міністерство освіти і науки України спробувало вирішити це питання через створення електронних черг. Так, вони існують у кожному регіоні і справді сприяють покращенню ситуації щодо «домовленості за відповідну винагороду». Це пов'язано з тим, що електронні черги допомагають батькам уникнути контактів із тими посадовими особами, що мають відношення до наповненості закладу дошкільної освіти. Попри це на законодавчому рівні окреслене питання не врегульовано, оскільки жоден закон або кодекс не містить перелік санкцій, що можна застосувати по відношенню до особи, що порушила правила проходження дітьми електронної черги. Існування зазначеної проблеми підтверджується публікацією, що розташована на сайті Міністерства освіти і науки України «До дитячого садочка без черг: як це зробити?»: «Часто виникає ситуація, коли «хочемо як краще, а виходить як завжди». Попри наявність електронних черг, є міста, в яких за 500 доларів можна влаштувати дитину поза чергою. Немає відповідальності за будь-які втручання в цю систему. Якщо в системі ЗНО такі речі не проходять, там є відповідальність, то це суто домашня самодіяльність і може бути все», - наголошує директор Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти Віктор Громовий» [6].

Дійсно, у кожному місті мешканці зіштовхувались із ситуаціями, коли дитину, що не перебувала у електронній черзі, беруть у заклад дошкільної освіти поза чергою. Це явище пояснюється тільки наявністю корупційних дій зі сторони батьків й осіб, що причетні до цього процесу. Щоб перестрахувати себе та зняти відповідальність, представники органів управління освітою направляють дітей без черги, здійснюючи посилання на відповідну пільгу. Перелік пільгових категорій не є сталим і він може змінюватись за ініціативою місцевої влади та має розміщуватись на сайтах місцевих органів влади. Але, проаналізувавши сайти багатьох міських рад, ми не знайшли переліку категорій першочергового (позачергового) зарахування дітей у заклади дошкільної освіти. Для того, щоб ця система мала більше позитивних результатів, її необхідно зробити прозорою та публікувати на сайті Департаменту освіти і науки відповідної ради списки дітей, які віднесено представниками органів влади до пільгових, але це, напевно, не вигідно для представників влади.

Ще однією причиною, що породжує «активність» батьків щодо влаштування своєї дитини у дитячий садок є переповнення груп закладу дошкільної освіти. Ця проблема існує у кожному місті України. Виникає запитання: для чого Верховна Рада приймає закони, якщо вони не виконуються? У статті 14 Закону України «Про дошкільну освіту» чітко записано [12]: «Наповнюваність груп у закладах дошкільної освіти становить: для дітей віком до одного року - до 10 осіб; для дітей віком від одного до трьох років - до 15 осіб; для дітей віком від трьох до шести (семи) років - до 20 осіб; різновікові - до 15 осіб; з короткотривалим і цілодобовим перебуванням дітей - до 10 осіб; в оздоровчий період - до 15 осіб; в інклюзивних групах - не більше трьох дітей з особливими освітніми потребами». Цифри 10, 15, 20 ми бачимо в основному тільки на папері, на практиці вони перетворюються у 30, 35, 38. Хіба це не порушення прав дітей та працівників закладу дошкільної освіти? Така ситуація призвела до того, що батьки звикли «вирішувати питання» через завідувачів або представників влади та свідомо йдуть на порушення законів.

Надзвичайно гострою залишається питання благодійних внесків, що сплачують батьки дітей при вступі у заклад освіти. На законодавчому рівні законність благодійних внесків не заборонена, вона навпаки підтримується статтею 79 Закону України «Про освіту». Але керівники закладів освіти забувають про те, що згідно Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» благодійність передбачає добровільну особисту допомогу батьками дітей закладу дошкільної освіти, тому примушування до сплати благодійних внесків відноситься до протиправних незаконних дій. Однією із вимог законності благодійності є порядок зібрання коштів. Якщо батьки (особи, що їх замінюють) перераховують самостійно кошти на рахунок закладу дошкільної освіти, можемо говорити про законність вчинених дій, якщо ж ці ж кошти збирають вихователі, тоді це пряме порушення норм адміністративного чи кримінального законодавства. Звичайно, обхід процедури перерахування коштів на рахунок освітньої установи наштовхує на думки про незаконне збагачення керівних та інших осіб освітньої установи, оскільки в даному випадку відсутня можливість відстеження законності передачі коштів на баланс закладу освіти.

Функціонування кожного закладу дошкільної освіти супроводжується зборами коштів протягом усього періоду навчання дитини. Наприклад, це збір коштів у фонд групи, фонд закладу дошкільної освіти, виконання ремонтних робіт (хоча законодавством передбачено, що кошти на ремонтні роботи мають нараховуватись із місцевих бюджетів), придбання меблів та іншого обладнання, придбання іграшок та канцелярії, на яку теж держава виділяє кошти тощо, збір коштів на подарунки завідувачу та вихователям (дні народження та свята) тощо. Існують заклади дошкільної освіти, в яких уже на стільки налагоджена система збору коштів, що їх працівники знаходять причини здійснення поборів кожного місяця, не соромлячись і не приховуючи здійснення власних протиправних незаконних дій.

Висновки

Таких прикладів є безліч і вони мають місце в закладах освіти незалежно від типу та рівня акредитації, вказуючи на те, що в країні реально існує проблема законності та особистого відношення до протиправності дій. Прогалини в праві, не реагування контролюючих органів на порушення, недосконалість законодавства, бездіяльність посадових осіб призводять до процвітання протиправних незаконних дій у сфері освіти та їх укорінення в усій системі освіти України.

Література:

1. Антикорупційна програма Міністерства освіти і науки України на 2017 рік. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/npa/2018/01/24/antikoruptsiyna-programa-na-2018-rik.pdf (дата звернення: 24.01.2021).

2. Антикорупційна програма Міністерства освіти і науки України на 2018-2020 роки. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/Borotba-z-koruptsiyeyu/2018/09/%202018.pdf (дата звернення: 24.01.2021).

3. Біленко О.А. Адміністративно-правовий механізм застосування законодавства про адміністративну відповідальність за правопорушення, пов'язані з корупцією в Україні: дис. ... к. юр. н.: 12.00.07 / Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара. Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, Україна, Дніпро, 2021. 216 с.

4. Все про корупцію в освітній сфері. URL: https://osvita.ua/news/topics/50727/ (дата звернення: 24.01.2021).

5. Гоюк І. Корупція в освіті:як не потрапити в її тенета. URL:

https://www.oa.edu.ua/ua/info/news/2016/18-03-03 (дата звернення: 24.01.2021).

6. До дитячого садочка без черг: як це зробити? URL: https://mon.gov.ua/ua/news/do- dityachogo-sadochka-bez-cherg-yak-ce-zrobiti (дата звернення: 25.01.2021).

7. Запобігання та протидія корупції: навч. посіб. / А.М. Михненко, О.В. Руснак, А.М. Мудров та ін.; за ред. А.М. Михненка. 4-те вид., переробл. й доповн. Київ: ДННУ «Акад. фін. Управління», 2013. 666 с.

8. Конституція України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення: 23.01.2021).

9. Лазаренко С.Ж., Бабенко К.А. Корупція в системі вищої освіти: сутність, причини та наслідки. URL: https://6aas.gov.ua/ua/proekty/articles/b/560-koruptsiya-v-sistemi-vishchoji- osviti-sutnist-prichini-ta-naslidki.html#:~:text= (дата звернення: 23.04.2022).

10. Мельченко В.І. Корупція у вищих навчальних закладах. Південноукраїнський правничий часопис. № 1, 2021. С. 37-43.

11. Наумчук К.М. Механізм державної антикорупційної політики в забезпеченні економічної безпеки України: дис. ... д-ра філософії: 281 Публічне управління та адміністрування / Державний університет «Житомирська політехніка» Міністерства освіти і науки України, Житомир, 2021. 213 с.

12. Про дошкільну освіту: Закон України від 11.07.2001 № 2628-ІІІ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2628-14#Text (дата звернення: 13.01.2021).

13. Про проведення оцінки корупційних ризиків у Міністерстві освіти і науки України: Наказ Міністерства освіти і науки України від 01.01.2021 р. № 1. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/Borotba-z-

koruptsiyeyu/2021/01/Nakaz%201%20vid%2004.01.2021.pdf (дата звернення: 24.01.2021).

14. Прояви корупції в системі освіти: запобігання та протидія: навч.-мет. посіб. 2-ге вид., перероб. та доп. / К.А. Бабенко, Н.Г. Діденко, М.В. Кондрашова, С.Ж. Лазаренко,

О.Г. Хрімлі, H.I. Яковець. Київ: «МП Леся», 2016. 236 с.

15. Равчев О. Про війну Міністерства освіти та ректорів. URL: https://osvita.ua/blogs/68777/ (дата звернення: 24.01.2021).

16. Усик В.І., Схулухія Ю.В. Корупція у вищій освіті як загроза академічній доброчесності. Економша та держава. № 11, 2017. С. 65-67.

References:

1. Antykoruptsiina prohrama Ministerstva osvity i nauky Ukrainy na 2017 rik [Anticorruption program of the Ministry of Education and Science of Ukraine for 2017]. Retrieved from https://mon.gov.ua/storage/app/media/npa/2018/01/24/antikoruptsiyna-programa-na-2018-rik.pdf [in Ukrainian].

2. Antykoruptsiina prohrama Ministerstva osvity i nauky Ukrainy na 2018-2020 roky [Anticorruption program of the Ministry of Education and Science of Ukraine for 2018-2020]. Retrieved from https://mon.gov.ua/storage/app/media/Borotba-z-koruptsiyeyu/2018/09/%202018.pdf [in Ukrainian].

3. Bilenko, O.A. (2021). Administratyvno-pravovyi mekhanizm zastosuvannia zakonodavstva pro administratyvnu vidpovidalnist za pravoporushennia, poviazani z koruptsiieiu v Ukraini [Administrative and legal mechanism for the application of legislation on administrative liability for corruption-related offenses in Ukraine]. Candidate's thesis. Dnipropetrovskyi natsionalnyi universytet imeni Olesia Honchara. Dnipropetrovskyi derzhavnyi universytet vnutrishnikh sprav, Ukraina, Dnipro. [in Ukrainian].

4. Vse pro koruptsiiu v osvitnii sferi [All about corruption in education]. Retrieved from https://osvita.ua/news/topics/50727/ [in Ukrainian].

5. Hoiuk, I. Koruptsiia v osviti: yak ne potrapyty v yii teneta [Corruption in education: how not to get into its net]. Retrieved from https://www.oa.edu.ua/ua/info/news/2016/18-03-03 [in Ukrainian].

6. To kindergarten without queues: how to do it? [To kindergarten without queues: how to do it?]. Retrieved from https://mon.gov.ua/ua/news/do-dityachogo-sadochka-bez-cherg-yak-ce-zrobiti [in Ukrainian].

7. Mykhnenko, A.M., Rusnak O.V., Mudrov, A.M. (2013). Zapobihannia ta protydiia koruptsii [Preventing and combating corruption]. Kyiv: DNNU «Akad. fin. Upravlinnia» [in Ukrainian].

8. Konstytutsiia Ukrainy [Constitution of Ukraine from 28 June 1996, № 254к/96-ВР] (1996, June 28). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96- %D0%B2%D1%80#Text [in Ukrainian].

9. Lazarenko, S.Zh., Babenko, K.A. Koruptsiia v systemi vyshchoi osvity: sutnist, prychyny ta naslidky [Corruption in the higher education system: essence, causes and consequences]. Retrieved from https://6aas.gov.ua/ua/proekty/articles/b/560-koruptsiya-v-sistemi-vishchoji-osviti- sutnist-prichini-ta-naslidki.html#:~:text= [in Ukrainian].

10. Melchenko, V.I. (2021). Koruptsiia u vyshchykh navchalnykh zakladakh [Corruption in higher education institutions]. Pivdennoukrainskyipravnychyi chasopys. № 1, 37-43 [in Ukrainian].

11. Naumchuk, K.M. (2021). Mekhanizm derzhavnoi antykoruptsiinoi polityky v zabezpechenni ekonomichnoi bezpeky Ukrainy [The mechanism of state anti-corruption policy in ensuring the economic security of Ukraine]. Doctor's thesis. Derzhavnyi universytet «Zhytomyrska politekhnika» Ministerstva osvity i nauky Ukrainy, Zhytomyr [in Ukrainian].

12. Zakon Ukrainy Pro doshkilnu osvitu: pryiniatyi 11.07.2001 № 2628-Ш [Ukrainian law

on preschool education 11 July 2001,№2628-ІІІ]Retrieved from

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2628-14#Text [in Ukrainian].

13. Nakaz Ministerstva osvity i nauky Ukrainy Pro provedennia otsinky koruptsiinykh

ryzykiv u Ministerstvi osvity i nauky Ukrainy [Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine on the assessment of corruption risks in the Ministry of Education and Science of Ukraine 01 January 2021, №1] Retrieved from https://mon.gov.ua/storage/app/media/Borotba-z-

koruptsiyeyu/2021/01/Nakaz%201%20vid%2004.01.2021.pdf [in Ukrainian].

14. Babenko, K.A., Didenko, N.H., Kondrashova, M.V., Lazarenko, S.Zh., Khrimli, O.H., Yakovets, N.I. (2016). Proiavy koruptsii v systemi osvity: zapobihannia ta protydiia [Manifestations of corruption in the education system: prevention and counteraction]. Kyiv: «MP Lesia» [in Ukrainian].

15. Ravchev, O. Pro viinu Ministerstva osvity ta rektoriv [About the war of the Ministry of Education and rectors]. Retrieved from https://osvita.ua/blogs/68777/ [in Ukrainian].

16. Usyk, V.I., Skhulukhiia, Yu.V. (2017). Koruptsiia u vyshchii osviti yak zahroza akademichnii dobrochesnosti [Corruption in higher education as a threat to academic integrity]. Ekonomika ta derzhava - Economy and state, 11, 65-67 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru