Об’єднана територіальна громада як суб’єкт фінансових правовідносин

Размещено на http://www.allbest.ru/

Об'єднана територіальна громада як суб'єкт фінансових правовідносин

Ковалко Наталія Миколаївна,

доктор юридичних наук, доцент,

доцент кафедри фінансового права Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, заслужений юрист України

Глух Марина Василівна,

кандидат юридичних наук, доцент, професор кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства Навчально-наукового інституту права Університету державної фіскальної служби України



Анотація

У статті здійснено аналіз особливостей правового статусу об'єднаної територіальної громади (далі - ОТГ) як суб'єкта фінансових правовідносин. Окреслено основні підходи науковців до розуміння поняття «об'єднана територіальна громада». Проаналізовано позиції вчених щодо ознак ОТГ як суб'єкта фінансових правовідносин крізь призму категорії «правосуб'єк- тність». Наголошено на доцільності надання права ОТГмати статус юридичної особи. Запропоновано доповнити Закон України «Про місцеве самоврядування» окремою статтею «Участь об'єднаної територіальної громади у фінансових правовідносинах».

Метою статті є визначення правового статусу ОТГ як суб'єкта фінансових правовідносин, вироблення пропозицій щодо вдосконалення законодавства, яке регулює правовий статус ОТГ у сфері публічної фінансової діяльності.

Наукова новизна зумовлена тим, що до цього часу в Україні не вироблено єдиного підходу до визначення поняття «об'єднана територіальна громада», її функцій і повноважень, особливостей ОТГ як суб'єкта фінансових правовідносин, що значно зменшує ефективність і можливість досягнення мети реформи децентралізації влади. Разом із тим одним з основних етапів децентралізації влади в Україні є створення ОТГ Забезпечення належного рівня життя жителів сіл, селищ, міст можливе за умови ефективної фінансової діяльності ОТГ З огляду на викладене, аналіз особливостей правового статусу ОТГ як суб'єктів фінансових правовідносин дозволив визначити актуальний стан дослідження вказаного поняття, основні проблемні питання та сформувати пропозиції щодо вдосконалення законодавства, яке регулює правовий статус ОТГ у сфері фінансової діяльності. об'єднана територіальна громада публічний фінансовий

Висновки. ОТГ є суб'єктами фінансових правовідносин, від імені та в інтересах яких діють відповідні сільські, селищні чи міські ради. Запропоновано визначати ОТГ як самостійний суб'єкт фінансових правовідносин, що характеризується наявністю особливих прав та обов'язків щодо формування, розподілу, використання й контролю фінансових ресурсів, які становлять основу її фінансової правосуб'єктності та закріпити за ОТГ право набувати статус юридичної особи. Також із метою ефективності проведення реформи децентралізації влади доцільно доповнити Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» окремою статтею «Участь об'єднаної територіальної громади у фінансових правовідносинах», яка б передбачила права та обов'язки ОТГ щодо нагляду та контролю за використанням коштів ОТГ

Ключові слова: об'єднана територіальна громада, суб'єкт фінансового права, суб'єкт фінансових правовідносин, правосуб'єктність, фінансові правовідносини, місцеве самоврядування.



Kovalko Nataliia M.,

Doctor of Law, Associate professor of the Department of Financial Law of the Primary Scientific Institute of Law of Taras Shevchenko National University of Kyiv, Honored Lawyer of Ukraine

Glukh Maryna V.,

PhD in Law, associate professor, Associate professor of the International Law and comparative jurisprudence Department of the Primary Scientific Institute of Law of University of the State Fiscal Service of Ukraine, Ukraine

UNITED TERRITORIAL COMMUNITY AS A SUBJECT OF FINANCIAL LEGAL RELATIONS

Abstract

The article analyzes the peculiarities of the legal status of the united territorial community (hereinafter - UTC) as a subject of financial relations. The main approaches of scientists to understanding the concept of «united territorial community» are outlined. The positions of scientists on the characteristics of UTC as a subject of financial relations through the prism of the category of «legal personality» are analyzed. Emphasis is placed on the expediency of granting the right to UTC to have the status of a legal entity. It is proposed to supplement the Law of Ukraine «On Local Self- Government» with a separate article «Participation of the united territorial community in financial relations».

The purpose of the article is to determine the legal status of UTC as a subject of financial relations, to develop proposals for improving the legislation governing the legal status of UTC in the field of public finance.

Scientific novelty is due to the fact that so far Ukraine has not developed a unified approach to defining the concept of «united territorial community», its functions and powers, features of UTC as a subject of financial relations, which significantly reduces the effectiveness and feasibility of decentralization reform. authorities. Meanwhile, one of the main stages of decentralization of power in Ukraine is the creation of UTC. Ensuring a proper standard of living for residents of villages, settlements, cities is possible under the condition of effective financial activity of UTC. Given the above, the analysis of the legal status of UTC as subjects of financial relations allowed to determine the current state of research of this concept, the main issues and to formulate proposals for improving the legislation governing the legal status of UTC in the field of financial activities.

Conclusions. UTCs are subjects of financial legal relations on whose behalf and in the interests of which the relevant village, settlement or city councils act. At the same time, it is proposed to define UTC as an independent subject of financial relations, characterized by the presence of special rights and responsibilities for the formation, distribution, use and control of financial resources that form the basis of its financial personality and to establish UTC. Meanwhile, in order to effectively reform the decentralization of power, it is advisable to supplement the Law of Ukraine «On Local Self- Government» with a separate article «Participation of the united territorial community in financial relations», which would provide rights and responsibilities of UTC to supervise and control the use of funds UTC.

Key words: amalgamated territorial community, financial legal relations, legal personality, legal capacity, legal capacity, financial and legal status, financial ability.



Постановка проблеми

Одним з етапів децентралізації влади в Україні є створення об'єднаних територіальних громад (далі - ОТГ). Забезпечення належного рівня життя жителів сіл, селищ, міст можливе за умови ефективної фінансової діяльності ОТГ. Однак дотепер в Україні не напрацьовано єдиного підходу до визначення поняття «об'єднана територіальна громада», її функцій і повноважень, особливостей ОТГ як суб'єкта фінансових правовідносин, що значно зменшує ефективність і можливість досягнення мети реформи децентралізації влади. З огляду на це, дослідження правового статусу ОТГ як суб'єктів фінансових правовідносин є актуальним.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Окремі аспекти правового статусу ОТГ як суб'єктів фінансових правовідносин у межах наукових досліджень із різних галузей правничої науки вивчали такі вчені: Н.М.Альошина, Є.А.Ананьєва, ЮМ.Ко- вальчук, АВ.Переверзєва, М.О.Перепелиця, К. І. Ровинська, Н. Я. Спасів, Є. Ю. Стрижак, О. В. Сударенко та інші.

Мета статті полягає в тому, щоб крізь призму поняття «правосуб'єктність» охарактеризувати правовий статус ОТГ як суб'єкта фінансових правовідносин, виробити пропозиції щодо вдосконалення законодавства, яке регулює правовий статус ОТГ у сфері публічної фінансової діяльності.

Виклад основного матеріалу

Перш ніж дослідити правовий статус ОТГ як суб'єкта фінансових правовідносин потрібно проаналізувати зміст поняття «об'єднана територіальна громада».

У чинному законодавстві України відсутнє визначення поняття «об'єднана територіальна громада». Підтримуємо позицію Є. Ю. Стрижак, що визначення вказаного поняття мало б міститися в ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» поряд з іншими важливими термінами, що є визначальними в системі місцевого самоврядування України [1, с. 147].

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що територіальні громади можуть об'єднуватися в одну сільську, селищну, міську територіальну громаду, утворювати єдині органи місцевого самоврядування й обирати відповідно сільського, селищного, міського голову [2].

Водночас закони України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» [3], «Про співробітництво територіальних громад» [4], «Про засади державної регіональної політики» [5] також не містять визначення поняття «об'єднана територіальна громада».

Таким чином, поняття «об'єднана територіальна громада» застосоване у більшості нормативно-правових актів, які були прийняті у зв'язку із проведенням реформи децентралізації влади, однак на законодавчому та доктринальному рівні досі не визначено єдиного підходу до розуміння вказаного поняття.

Ковальчук Ю. М. пропонує розкласти поняття «об'єднана територіальна громада» на дві складові «об'єднана» та «територіальна громада» та зазначає, що поняття «територіальна громада» є ключовим для розуміння поняття «об'єднана територіальна громада» [6, c. 88].

Спасів Н. Я. розглядає поняття «об'єднана територіальна громада» як спроможну соціально-економічну систему із самостійно сформованими органами місцевого самоврядування, інтегровану локально, територіально, економічно і фінансово, здатну на основі різнорівневих зв'язків між її елементами забезпечити функціонування і розвиток інфраструктури та зростання суспільного добробуту [8, с. 211]. На наше переконання, вказане визначення відображає мету та завдання ОТГ, проте не розкриває ключову ознаку вказаного поняття: об'єднання первинних суб'єктів місцевого самоврядування - територіальних громад.

А. В. Переверзєва пропонує визначати поняття «об'єднана територіальна громада» через систему, яка складається з низки взаємопов'язаних елементів, таких, як людські, земельні, капітальні ресурси [9, с. 217].

Своєю чергою, Ковальчук Ю. М. пропонує авторське визначення поняття «об'єднана територіальна громада» як створеного згідно з законом добровільного об'єднання територіальних громад сіл, селищ та міст, яке є базовою одиницею в системі адміністративно-територіального устрою і спроможне самостійно або через органи вирішувати питання місцевого значення[6, с. 89].

Стрижак Є. Ю. розкриває зміст категорії «об'єднана територіальна громада» як добровільного об'єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, що мають суміжні території і встановлений єдиний адміністративний центр, спроможного на надання послуг жителям громади, яке має суб'єктивне право на додаткову державну підтримку, а також особливості в бюджетному регулюванні [1, с. 148]. Слід наголосити, що наведене визначення поняття «об'єднана територіальна громада» є одним із найбільш повних і, на наше переконання, відображає мету та завдання ОТГ, окреслює ознаки, які розкривають сутність вказаного поняття.

В аспекті розгляду ОТГ як суб'єкта фінансових правовідносин необхідно розмежувати поняття «суб'єкти фінансового права» і «суб'єкти фінансових правовідносин». Професор Хімічева Н. І., розглядаючи співвідношення вказаних понять, зазначає, що суб'єкт фінансового права - це особа, яка володіє правосуб'єк- тністю, тобто потенційно здатна бути учасником фінансових правовідносин. А суб'єкт фінансових правовідносин - це реальний учасник конкретних правовідносин [10, с. 87]. НестеренкоА.С. підтримує вказану позицію та звертає увагу на наявність в особи право- суб'єктності як підстави визнання її суб'єктом фінансових правовідносин [11, с.184]. Такої ж думки й інші науковці, що займалися дослідженням проблем фінансових правовідносин. Так, професор ВороноваЛ. К. зазначає, що суб'єкти фінансового права - це юридичні та фізичні особи, які наділені правосуб'єктністю і потенційно можуть стати учасниками фінансових правовідносин [12, с. 33].

Вважаємо за доцільне підтримати вказані позиції вчених й акцентуємо увагу саме на тому, що суб'єкт фінансових правовідносин - це учасник конкретних правовідносин, який володіє фінансовою правосуб'єктністю.

Для того, щоб ОТГ мала права й обов'язки у фінансових правовідносинах, їй необхідно бути наділеною правоздатністю, дієздатністю та деліктоздатністю. Фінансова правоздатність - це здатність суб'єкта фінансового права мати права і нести обов'язки у сфері, пов'язаній зі здійсненням органами місцевого самоврядування фінансової діяльності. Фінансова дієздатність - це здатність суб'єкта фінансового права своїми діями набувати та здійснювати права та обов'язки, які визначені фінансовим законодавством. Фінансова деліктоздатність - це здатність суб'єкта фінансового права нести відповідальність за порушення своїх обов'язків, у випадках, визначених фінансовим законодавством [13, с. 223].

Дослідження правосуб'єктності ОТГ потребує розгляду правового статусу територіальної громади, оскільки ОТГ сьогодні не розглядається в законодавстві відокремлено від територіальних громад [14, с. 60].

Правоздатність територіальної громади визначається як загальна, проте це не виключає спеціальної, цільової правоздатності органів місцевого самоврядування, які діють від імені такої громади. Слід виокремити такі специфічні риси правосуб'єктності територіальних громад: виникає з моменту виникнення територіальної громади тієї чи іншої місцевості; наявність загальної правоздатності; реалізується як безпосередньо, так і через утворені органи місцевого самоврядування [15, с. 12].

У Законі України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» вживається поняття «спроможність об'єднаної територіальної громади», яке пов'язане з наданням фінансової підтримки держави ОТГ. Так, відповідно до ч. 4 ст. 9 вказаного Закону Кабінет Міністрів України може визнати ОТГ, за умови її утворення в порядку, визначеному Законом, навколо населеного пункту, визначеного перспективним планом формування територій громад як адміністративного центру ОТГ, а також якщо кількість населення ОТГ становить не менше половини кількості населення територіальних громад, які мали увійти до такої ОТГ відповідно до перспективного плану формування територій громад Автономної Республіки Крим, області, якщо інше не встановлено законом [3]. Таким чином, можна зробити висновок, що законодавець характеризує правосуб'єктність ОТГ крізь призму категорії «спроможність».

Так, Скакун О. Ф. визнає наявність у територіальної громади правоздатності [16, c. 354]. Слід погодитися з позицією Ананьєвої Є. А., яка наголошує, що в основу правосуб'єктності ОТГ покладена загальна правоздатність суб'єктів права [14, с. 61].

Умовою існування дієздатної територіальної громади є виявлення у населення необхідності спільної діяльності на території локального проживання. Дієздатність територіальної громади можна розглядати в контексті вирішення питання стосовно того, чи здатна громада до самостійного здійснення прав і обов'язків [17, с. 382]. Дієздатність ОТГ виявляється в реалізації встановлених законом прав та обов'язків, зокрема в діяльності обраних нею органів влади, тобто органів місцевого самоврядування, а також у їх відповідальності за виконання своїх прав та обов'язків [14, с. 61]. При цьому дієздатність ОТГ потенційно посилюється за умови належного контролю громади за діяльністю депутатів місцевих рад [18, с. 55-56], свідченням чого є позитивний зарубіжний досвід [19, с. 60].

За обсягом правоздатності та дієздатності своїх членів територіальна громада є неоднорідною, оскільки її складають мешканці села, селища, міста, які мають різний правовий статус. Члени громади є активними суб'єктами місцевого самоврядування, оскільки мають право обирати органи і посадових осіб місцевого самоврядування, бути обраними або призначеними до органів місцевого самоврядування, брати участь у місцевих референдумах, зборах громадян за місцем проживання та користуватися іншими правами на участь у здійсненні місцевого самоврядування, тобто мають право лише опосередковано впливати на рішення місцевого самоврядування. Територіальна громада безпосередньо вирішує питання, віднесені до відання місцевого самоврядування, використовуючи різні форми прямої демократії [20, с.127].

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» ОТГ вважається утвореною з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об'єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об'єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, який готує Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація протягом 10 робочих днів з дня отримання проекту рішення щодо добровільного об'єднання територіальних громад [3].

ОТГ не може бути безпосереднім суб'єктом фінансового правопорушення. Делікто- здатність ОТГ як складова фінансової право- суб'єктності не призводить до включення її до кола суб'єктів, що несуть відповідальність за фінансові правопорушення. Суб'єктом таких правопорушень, що мали місце у фінансових правовідносинах за участю ОТГ, є конкретні посадові особи відповідних органів місцевого самоврядування [14, с. 62].

Водночас необхідно зазначити, що відповідальність територіальної громади можна охарактеризувати як відповідальність за ступінь реалізації власних інтересів. Громади повинні відповідати за ефективність використання ресурсів, наданих із централізованих фондів, зокрема бюджету, сформованого за участю усіх громадян держави. Відповідальність територіальної громади за ступінь реалізації власних інтересів не обмежується несприятливими наслідками у виді низького рівня соціальних благ. Юридичне значення в цьому випадку має те, що територіальна громада у випадку прийняття необміркованих рішень, пасивної поведінки, неефективного використання наданих коштів позбавлена права вимагати від держави забезпечення соціальними благами та послугами [21, с. 361].

Ананьєва Є. А. поділяє позиції тих науковців, які наголошують, що для того, щоб бути учасником правовідносин, громада повинна відповідати ознакам, які притаманні юридичній особі, а саме: організаційна єдність, майнова відокремленість, що дає змогу виступати від свого імені в цивільному обігу, позивачем і відповідачем у суді. Вчена погоджується з думками науковців-цивілістів про те, що територіальна громада, у тому числі й об'єднана, має всі ознаки юридичної особи публічного права [14, с. 61].

Однак така позиція є доволі дискусійною. Так, у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07.10.2020 року по справі № 362/2592/17 зазначено, що територіальні громади реалізують цивільну дієздатність через утворені ними органи місцевого самоврядування, які за законом набувають статусу юридичних осіб та діють від імені та в інтересах територіальних громад. Таким чином, територіальна громада не може набути правового статусу юридичної особи публічного права [22].

У своєму листі від 15.08.2017року № 31322/Ж-1548/19 Міністерство юстиції України роз'яснило, що за територіальною громадою на законному рівні не закріплено статусу юридичної особи, а відповідно відсутні підстави для державної реєстрації як юридичної особи, у тому числі як юридичної особи публічного права [23].

Водночас В. В. Моргун наголошує на доцільності закріплення статусу територіальних громад як юридичних осіб публічного права на законодавчому рівні. Вчений звертає увагу, що у Франції на конституційному рівні територіальні колективи визнано юридичними особами публічного права, у Конституції Іспанії зазначено, що провінція користується правами юридичної особи, в австрійському Конституційному законі громади визнані як корпорації публічного права [24, с. 52].

Також С. А. Потапенко акцентує на тому, що територіальна громада в Україні утворюється та припиняється в силу закону і не має статусу юридичної особи, тому її основним представником є органи місцевого самоврядування, які стають персоніфікацією територіальних громад лише після набуття статусу юридичних осіб публічного права. Вчений ставить риторичне запитання: чи дійсно існує визнання права місцевого самоврядування, якщо його первинний елемент не має власної структури, яка б дозволила йому бути самостійно дієздатним, а не лише формально носієм прав та обов'язків? Слід погодитися, що з набуттям статусу юридичної особи ОТГ стане здатною на самопред- ставництво. На сучасному етапі реформи децентралізації вбачаємо за необхідне на законодавчому рівні закріпити за ОТГ право набувати статус юридичної особи публічного права [25, с.53]. У цьому контексті доречно використати успішний зарубіжний досвід реформи місцевого самоврядування [26].

Вважаємо за доцільне підтримати позицією М. О. Перепелиці, згідно з якою зміст фінансової правосуб'єктності зводиться до того, що суб'єкти володіють можливістю бути носіями юридичних обов'язків і прав у правовідносинах, які складаються у сфері мобілізації, розподілу та використання публічних грошових фондів, і можливістю їх виконувати з метою досягнення необхідних цілей [27, с. 56].

Таким чином, ОТГ як суб'єкт фінансових правовідносин характеризується наявністю особливих прав та обов'язків щодо формування, розподілу, використання й контролю фінансових ресурсів, які становлять основу її фінансової правосуб'єктності.

З огляду на викладене, незважаючи на визнання на доктринальному рівні ОТГ як суб'єкта фінансових правовідносин, безпосередня участь ОТГ у фінансових правовідносинах є практично неможливою. Законодавством передбачено саме участь представницьких органів ОТГ як суб'єктів фінансових правовідносин, які діють від їх імені та в їх інтересах. Проведення місцевих референдумів можливе лише в порядку та за умов, визначених законодавством, яке не визначає коло фінансово-правових питань, що можуть бути розглянуті на відповідному референдумі. Отже, сьогодні суб'єктом фінансових правовідносин є представницькі органи ОТГ - відповідна сільська, селищна чи міська рада [14, с. 63].

Разом із тим, на переконання Є. Ю. Стрижак, ОТГ як суб'єкти бюджетних правовідносин мають низку відмінностей у правах та обов'язках від інших територіальних громад. Насамперед це стосується права на отримання субвенцій на формування інфраструктури. Частково пов'язаними із наведеною особливістю є питання формування та витрачання коштів спеціальних фондів бюджетів ОТГ на фінансування місцевих програм [1, с. 148]. О. В. Сударенко робить висновок, що ОТГ є суб'єктами фінансових правовідносин, а саме бюджетних, податкових, у сфері міжбюджетних трансфертів [28, с. 128].

Так, відповідно до ст. 10 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» держава здійснює фінансову підтримку шляхом надання ОТГ коштів у вигляді субвенцій на формування відповідної інфраструктури згідно з планом соціально-економічного розвитку такої територіальної громади [3]. Згідно зі ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» кошти, передані державою у вигляді дотацій та субвенцій, можуть розподілятися Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, міськими (міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення), районними радами між відповідними місцевими бюджетами та використовуватися для фінансування спільних проектів відповідних територіальних громад. Сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання [2]. Тобто, враховуючи наведене, станом на сьогодні саме сільська, селищна, міська рада як представницький орган ОТГ діє від імені ОТГ.



Висновки

ОТГ є суб'єктами фінансових правовідносин, від імені та в інтересах яких діють відповідні сільські, селищні чи міські ради. Водночас пропонуємо визначати ОТГ як самостійний суб'єкт фінансових правовідносин, що характеризується наявністю особливих прав та обов'язків щодо формування, розподілу, використання й контролю фінансових ресурсів, які становлять основу її фінансової правосуб'єктності, та закріпити за ОТГ право набувати статус юридичної особи. Із метою ефективності проведення реформи децентралізації влади вважаємо за доцільне доповнити Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» окремою статтею «Участь об'єднаної територіальної громади у фінансових правовідносинах», яка б передбачила права й обов'язки ОТГ щодо нагляду та контролю за використанням коштів ОТГ.



Список використаних джерел:

1. Стрижак Є. Ю. Особливості об'єднаної територіальної громади як суб'єкта бюджетних правовідносин. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. 2021. № 3. С. 144-149.

2. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21травня 1997 р. №280/97-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/280/97-вр#Text (Дата звернення: 05.10.2021).

3. Про добровільне об'єднання територіальних громад : Закон України від 5 лютого 2015 р. №157-VIII. URL: http://zakon0.rada. gov.ua/laws/show/157-19 (Дата звернення: 05.10.2021).

4. Про співробітництво територіальних громад: Закон України від 17червня 2014 р. №1508-VII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1508-18#Text (Дата звернення: 05.10.2021).

5. Про засади державної регіональної політики: Закон України від 5лютого 2015 р. №156-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ go/156-19 (Дата звернення: 05.10.2021).

6. Ковальчук Ю. М. Щодо поняття об'єднаної територіальної громади як елемента правового регулювання. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Юриспруденція. 2017. Вип. 29 (1). С. 87-90.

7. КуянІ.А., ГрушкоЖ.В. Демократизм як необхідна умова співробітництва територіальних громад. Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. 2018. №2. С. 13-19.

8. Спасів Н. Я. Об'єднана територіальна громада як новітній суб'єкт місцевого самоврядування: наукове пізнання. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Економічні науки». 2019. № 33. C. 209-211.

9. ПереверзєваА. В. Критеріальні ознаки формування об'єднаних територіальних громад: національні особливості та зарубіжний досвід. Глобальні та національні проблеми економіки. 2018. Вип. 22. С. 216-220.

10. Финансовое право: Учебник / Во- роноваЛ.К. и др.; под ред.: Н.И.Химичевой. М. : БЕК, 1996. 524 с.

11. НестеренкоА.С. Розмежування понять «суб'єкт фінансового права» і «суб'єкт фінансових правовідносин». Актуальні проблеми держави і права. 2007. Вип. 34. С. 184-186.

12. ВороноваЛ.К., КучерявенкоН.П. Финансовое право: Учеб. пособие для студ. юрид. вузов и фак. Х.: Легас, 2003. 360 с.

13. ОніщикЮ.В. Особливості фінансової правосуб'єктності юридичних осіб. Закарпатські правові читання: матеріали ІІВсе- української науково-практичної конференції молодих вчених та студентів (29-30квітня 2010 р., м.Ужгород) /за заг. ред. ВащукаФ. Г., ТрачукаП.А.; ред. кол.: Ф. Г. Ващук, Ю.Л.Бо- шицький, В. В. Росул та ін. У 2-х томах: Т 1. Ужгород : ЗакДУ 2010. С. 223-224.

14. АнаньєваЄ.А. Об'єднана територіальна громада як об'єкт фінансових правовідносин. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Юриспруденція. Одеса, 2020. Вип. 43. С. 60-64.

15. АльошинаН.М. Територіальна громада як суб'єкт права: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 / НДІ держ. буд-ва та місцевого самоврядування. Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого. Харків, 2014. 20 с.

16. СкакунО.Ф. Теорія держави і права (Енциклопедичний курс): підручник. Видання 2-е, перероб. і доп. Харків : Еспада, 2009. 752 с.

17. РовинськаК.І. Правосуб'єктність територіальної громади: теоретико-право- вий аспект. Науковий вісник Академії муніципального управління. Серія: Управління. 2013. Вип.3. С.380-388.

18. МищакІ.М. Законодавче забезпечення місцевого самоврядування в Україні та перспективи його удосконалення. Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. 2013. № 1. С. 54-57.

19. Мищак І. М. Механізми контролю громади за діяльністю депутатів місцевих рад в Україні та Польщі (порівняльно-правовий аналіз). Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. 2016. № 1. С.56-61.

20. ГробоваВ.П. Цивільно-правова пра- восуб'єктність суб'єктів системи місцевого самоврядування. Форум права. 2014. № 1. С. 124-129.

21. АльошинаН. М. Правосуб'єктність територіальної громади. Публічне право. 2012. №3. С.358-362.

22. Постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 07.10.2020року по справі №362/2592/17. URL: https://reyestr. court.gov.ua/Review/92051593 (Дата звернення: 05.10.2021).

23. Щодо особливостей державної реєстрації територіальних громад: Лист Міністерства юстиції України від 15.08.2017року № 31322/Ж-1548/19. URL: https://just. odessa.gov.ua/?view=cat&category=520 (Дата звернення: 05.10.2021).

24. Моргун В. В. Територіальна громада як юридична особа публічного права: розвиток доктрини й законодавства в Україні та за кордоном. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2020. №3(116). С.50-56.

25. ПотапенкоС.А. Характерні риси об'єднаної територіальної громади. Вісник Академії праці, соціальних відносин і туризму. 2019. №2. С. 47-55.

26. Kopylenko Oleksandr, Myshchak Ivan. Community Control of the Activities of SelfGovernment Authorities in Ukraine and Poland. Jahrbuch fur Ostrecht. 2019. P. 15-30.

27. ПерепелицяМ.О. Поняття та види суб'єктів фінансового права: монографія. Харків : Право, 2012. 271 с.

28. Сударенко О. В. Об'єднані територіальні громади як суб'єкт фінансового права. Право і суспільство. 2017. Ч. 2. № 4. С. 124-129.

References:

1. Stryzhak,Ye.Yu (2021). Osoblyvosti obiednanoi terytorialnoi hromady yak subiekta biudzhetnykh pravovidnosyn. Aktualni problemy vitchyznianoi yurysprudentsii, 3, 144-149 [in Ukrainian].

2. Verhovna Rada Ukrainy. (1997). Pro mistseve samovriaduvannia v Ukraini: Zakon Ukrainy No280/97-VR. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/280/97-вр#Text (Last accessed: 05.10.2021) [in Ukrainian].

3. Verhovna Rada Ukrainy. (2015). Pro dobrovilne obiednannia terytorialnykh hromad: Zakon Ukrainy No 157-VIII. URL: http://zakon0. rada.gov.ua/laws/show/157-19 (Last accessed: 05.10.2021) [in Ukrainian].

4. Verhovna Rada Ukrainy. (2014). Pro spivrobitnytstvo terytorialnykh hromad: Zakon Ukrainy No1508-VII. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/1508-18#Text (Last accessed: 05.10.2021) [in Ukrainian].

5. Verhovna Rada Ukrainy. (2015). Pro zasady derzhavnoi rehionalnoi polityky: Zakon Ukrainy No156-VIII. URL: https://zakon.rada. gov.ua/go/156-19 (Last accessed: 05.10.2021) [in Ukrainian].

6. Kovalchuk,Yu.M. (2017). Shchodo

poniattia obiednanoi terytorialnoi hromady yak elementa pravovoho rehuliuvannia. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriia: Yurysprudentsiia,

vyp. 29 (1), 87-90 [in Ukrainian].

7. Kuian,I.A., Hrushko,Zh.V. (2018).

Demokratyzm yak neobkhidna umova spivrobitnytstva terytorialnykh hromad. Naukovi zapysky Instytutu zakonodavstva Verkhovnoi Rady Ukrainy, 2, 13-19 [in

Ukrainian].

8. Spasiv,N.Ya. (2019). Obiednana

terytorialna hromada yak novitniy sub'ekt mistsevoho samovriaduvannia: naukove

piznannia. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia «Ekonomichni nauky», 33, 209-211 [in Ukrainian].

9. Pereverzieva,A.V. (2018). Kryterialni oznaky formuvannia obiednanykh teryto- rialnykh hromad: natsionalni osoblyvosti ta zarubizhnyi dosvid. Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky, vyp.22, 216-220 [in Ukrainian].

10. Fynansovoe pravo. (1996) / Voro- novaL.K. i dr.; pod red.: N.Y. Khymychevoi. M. : BEK [in Russian].

11. Nesterenko,A.S. (2007). Rozmezhuvannia poniat «subiekt finansovoho prava» i «subiekt finansovykh pravovidnosyn». Aktualni problemy derzhavy i prava, vyp. 34, 184-186 [in Ukrainian].

12. Voronova,L.K., Kucheriavenko,N.P. (2003). Fynansovoe pravo: Uchebnoe posobye dlia stud. yuryd. vuzov y fak. Kh.: Lehas [in Russian].

13. Onishchyk,Yu.V. (2010). Osoblyvosti

finansovoi pravosubiektnosti yurydychnykh osib. Zakarpatski pravovi chytannia: materialy II Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi

konferentsii molodykh vchenykh ta studentiv (29- 30kvitnia 2010r., m.Uzhhorod), t.1, 223-224 [in Ukrainian].

14. Ananieva,Ye.A. (2020). Obiednana terytorialna hromada yak obiekt finansovykh pravovidnosyn. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriia: Yurysprudentsiia, vyp. 43, 60-64 [in Ukrainian].

15. Aloshyna,N.M. (2014). Terytorialna hromadayak subiekt prava : avtoref. dys. ... kand. yuryd. nauk: 12.00.01 / NDI derzh. bud-va ta mistsevoho samovriaduvannia, Nats. yuryd. un-t im. Yaroslava Mudroho. Kharkiv [in Ukrainian].

16. Skakun,O.F. (2009). Teoriia derzhavy i prava (Entsyklopedychnyi kurs): pidruchnyk. Vydannia 2-e, pererob. i dop. [in Ukrainian].

17. Rovynska,K. I. (2013). Pravosubiektnist

terytorialnoi hromady: teoretyko-

pravovyi aspekt. Naukovyi visnyk Akademii munitsypalnoho upravlinnia. Seriia: Upravlinnia, vyp. 3, 380-388 [in Ukrainian].

18. Myshchak,I.M. (2013). Zakonodavche

zabezpechennia mistsevoho samovriaduvannia v Ukraini ta perspektyvy yoho udoskonalennia. Naukovi zapysky Instytutu zakonodavstva Verkhovnoi Rady Ukrainy, 1, 54-57 [in

Ukrainian].

19. Myshchak,I.M. (2016). Mekhanizmy kontroliu hromady za diialnistiu deputativ mistsevykh rad v Ukraini ta Polshchi (porivnialno-pravovyi analiz). Naukovi zapysky Instytutu zakonodavstva Verkhovnoi Rady Ukrainy, 1, 56-61 [in Ukrainian].

20. Hrobova,V. P. (2014). Tsyvilno-pravova pravosubiektnist sub'ektiv systemy mistsevoho samovriaduvannia. Forum prava, 1, 124-129 [in Ukrainian].

21. Aloshyna,N.M.(2012). Pravo- sub'ektnist terytorialnoi' hromady. Publichne pravo, 3, 358-362 [in Ukrainian].

22. Postanova Kasatsiinoho admini-

stratyvnoho sudu Verkhovnoho Sudu vid 07.10.2020roku po spravi No362/2592/17. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/

92051593 (Last accessed: 05.10.2021) [in Ukrainian].

23. Ministerstvo yustytsii Ukrainy. (2017). Shchodo osoblyvostei derzhavnoi reiestratsii terytorialnykh hromad: Lyst vid 15.08.2017r. No31322/Zh-1548/19. URL: https://just. odessa.gov.ua/?view=cat&category=520 (Last accessed: 05.10.2021) [in Ukrainian].

24. Morhun,V. V. (2020) Terytorialna hromada yak yurydychna osoba publichnoho prava: rozvytok doktryny y zakonodavstva v Ukraini ta za kordonom. Naukovyi visnyk Natsionalnoi akademii vnutrishnikh sprav, 3 (116), 50-56 [in Ukrainian].

25. Potapenko,S.A.(2019) Kharakterni rysy obiednanoi terytorialnoi hromady. Visnyk Akademii pratsi, sotsialnykh vidnosyn i turyzmu, 2, 47-55 [in Ukrainian].

26. Kopylenko, Oleksandr, Myshchak, Ivan. (2019). Community Control of the Activities of Self-Government Authorities in Ukraine and Poland. Jahrbuch fur Ostrecht, 15-30.

27. Perepelytsia,M.O. (2012) Poniattia ta vydy subiektiv finansovoho prava. Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].

28. Sudarenko,O.V. (2017) Obiednani terytorialni hromady yak sub'ekt finansovoho prava. Pravo i suspilstvo, chast. 2, No 4, 124-129 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru