Державні землі передані об’єднаним територіальним громадам

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державні землі передані об'єднаним територіальним громадам

Романенко Євген Олександрович, доктор наук з державного управління, професор, Заслужений юрист України, Президент Всеукраїнської асамблеї докторів наук з державного управління, Проректор Міжрегіональної Академії управління персоналом

Анотація

Обгрунтовано, що у сучасних умовах, що характеризуються нестабільною макроекономічною обстановкою в результаті глобальної фінансово-економічної кризи, виникає необхідність створення умов для ефективного використання і охорони земель сільськогосподарського призначення. Від цього, багато в чому, залежить розвиток аграрного сектора економіки та забезпечення продовольчої безпеки, в цілому. Доведено, що, станом на 2017 рік , майже 1,4 млн. га розпайованих земельних ділянок не використовуються. Близько 1 млн. осіб не обробляють і не здають земельні ділянки в оренду. Як наслідок, не використовуються земельні частки (паї) загальною площею 4,8 млн. га (12% від загальної площі сільськогосподарських угідь). Відтак, єдиний спосіб задіяти землю - здати її в оренду. Середній розмір орендної плати на рік становить 1093 гривні за 1 гектар.

Визначено, що державну земельну політику можна вважати такою, що перебуває у стадії формування та не повною мірою відповідає європейським і світовим критеріям і вимогам щодо належного управління земельними ресурсами. В Україні немає затвердженої на законодавчому рівні загальної стратегії розвитку земельних ресурсів і земельних відносин.

Акцентовано увагу на тому, що, впродовж 2018-2019 років головними управліннями відповідними наказами передано у комунальну власність 788 об'єднаних територіальних громад земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 1,7 млн гектарів. За оперативною інформацією станом на 10.08.2020 право комунальної власності зареєстровано на загальну площу 1,4 млн га (82 % від загальної реєстрації). Зазначено, що Президент України Володимир Зеленський 15 жовтня 2020 р. підписав Указ № 449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» та запевнив, що з 26 жовтня 2020 року усі громади мають отримати 2 млн га землі в комунальну власність та зможуть використовувати кошти від землекористування для розвитку і добробуту своїх громад.

У зв'язку з наявністю такого регулювання виникає питання, які землі і, більше того, державні були передані новим Указом Президента органам місцевого самоврядування. Документ містить 5 пунктів, у яких президент просить: активізувати діяльність; опрацювати питання; вжити заходів щодо врегулювання питання; забезпечити супровід законопроектів; вжити заходів у межах, встановлених законодавством.

Ключові слова: державні землі, об'єднані територіальні громади, Кабінет Міністрів України, зниження продуктивності земель, управління землями місцевих громад.

Abstract

State lands transferred to united territorial communities

Romanenko Yevhen Oleksandrovych Doctor of Science in Public Administration, Professor, Honored Lawyer of Ukraine, President of the All-Ukrainian Assembly of Doctors of Science in Public Administration, Vice-Rector of the Interregional Academy of Personnel Management

It is substantiated that in modern conditions, characterized by an unstable macroeconomic situation as a result of the global financial and economic crisis, there is a need to create conditions for effective use and protection of agricultural land. The development of the agricultural sector of the economy and food security in general largely depend on this. It is proved that, as of 2017, almost 1.4 million hectares of distributed land plots are not used. About 1 million people do not cultivate and do not lease land. As a result, land shares with a total area of 4.8 million hectares (12% of the total area of agricultural land) are not used. Therefore, the only way to use the land is to lease it. The average rent per year is 1093 hryvnia per 1 hectare.

It is determined that the state land policy can be considered as being in the process of formation and does not fully meet European and world criteria and requirements for proper land management. In Ukraine, there is no general legislative strategy for the development of land resources and land relations.

Emphasis is placed on the fact that during 2018-2019, 788 united territorial communities of the main departments transferred state-owned agricultural land plots with a total area of 1.7 million hectares to communal ownership. According to operational information, as of August 10, 2020, the right of communal ownership was registered for a total area of 1.4 million hectares (82% of the total registration).

It is noted that the President of Ukraine Volodymyr Zelensky on October 15, 2020 signed Decree № 449/2020 "On some measures to accelerate reforms in the field of land relations" and assured that from October 26, 2020 all communities should receive 2 million hectares of land in communal ownership and will be able to use land use funds for the development and well-being of their communities.

In connection with the existence of such regulation, the question arises as to which lands and, moreover, the state were transferred by a new Presidential Decree to local governments. The document contains 5 items in which the President asks: to intensify activities; process issues; take measures to resolve the issue; provide support for bills; take measures within the limits established by law.

Keywords: state lands, united territorial communities, Cabinet of Ministers of Ukraine, reduction of land productivity, land management of local communities.

Постановка проблеми

Земельна реформа, яка була розпочата в Україні 15 березня 1991 року, переслідувала мету масштабного перерозподілу земель з одночасною передачею їх у приватну та колективну власність, а також у користування підприємствам, установам і організаціям з метою створення умов для рівноправного розвитку різних форм господарювання на землі, формування багатоукладної економіки, раціонального використання та охорони земель [1]. У сучасних умовах, що характеризуються нестабільною макроекономічною обстановкою в результаті глобальної фінансово-економічної кризи, виникає необхідність створення умов для ефективного використання і охорони земель сільськогосподарського призначення. Від цього, багато в чому, залежить розвиток аграрного сектора економіки та забезпечення продовольчої безпеки, в цілому.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Вагомий внесок у дослідження державно-правового регулювання використання та охорони державних земель зробили: А. Алексенко, В. Даугуль, Н. Ільницька, К. Настечко та ін.

Мета статті - визначити особливості передачі державних земель новоствореним об'єднаним територіальним громадам.

Виклад основного матеріалу

7 червня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними».[2] Це був документ-аналіз стану держземель і набір пропозицій для зміни ситуацій Загалом Україна має 60,3 млн. га, або близько 6% території Європи. Сільськогосподарські угіддя в Україні становлять близько 19% від загальноєвропейських, зокрема, рілля - близько 27%. Показник у перерахунку на одну особу є найвищим серед європейських країн - 0,9 га, тоді як в ЄС - 0,44 га.

Загалом площа сільськогосподарських земель - 42,7 млн. га (70%території України), а ріллі - 32,5 млн га (78,4% усіх сільськогосподарських угідь). Частка чорноземів оцінюється у 15,6-17,4 млн. га (8% світових запасів).

Для господарського використання залучено понад 92% території України. Рівень розораності складає 54% (у розвинутих країнах Європи - не перевищує 35%). Така ситуація призвела до порушення екологічно збалансованого співвідношення сільськогосподарських угідь, лісів та водойм, що негативно вплинуло на стійкість агроландшафтів і зумовило значне техногенне навантаження на екологічну сферу.

В Україні понад 1,1 млн. га підлягають консервації, 143,4 тис. га - порушених земель, які потребують рекультивації, та 315,6 тис.га малопродуктивних угідь.

Найбільш істотним фактором зниження продуктивності земель і зростання деградації агроландшафтів є водна ерозія. Від неї постраждали 13,3 млн. га (32%), зокрема 10,6 млн. га орних земель.

Інтенсивно розвиваються процеси лінійного розмиву та яроутворення. Площі ярів - 140,4 тис. га, а їхня кількість перевищує 500 тис. га. Розмах земельної ерозії в окремих яружно-балкових системах перевищує середні показники у 10-20 разів Вітровій ерозії систематично піддаються понад 6 млн га земель, а пиловим бурям - до 20 млн. га. Важливими факторами у боротьбі з вітровою ерозією залишаються роботи зі створення системи полезахисних лісових смуг та інших захисних насаджень. Подолати інші проблеми можна за законної передачі землі ефективному власнику та запровадження еколого-економічної моделі господарювання.

Станом на 2017 рік майже 1,4 млн. га розпайованих земельних ділянок не використовуються. Близько 1 млн. осіб не обробляють і не здають земельні ділянки в оренду. Як наслідок, не використовуються земельні частки (паї) загальною площею 4,8 млн. га (12% від загальної площі сільськогосподарських угідь). Відтак, єдиний спосіб задіяти землю - здати її в оренду. Середній розмір орендної плати на рік становить 1093 гривні за 1 гектар.

У державній власності перебувало 10,4 млн. га сільськогосподарських угідь, з яких 3,2 млн га - у постійному користуванні державних підприємств, установ та організацій, 2,5 млн. га - у запасі (не надані у власність та користування), решта - в оренді. У зв'язку з цим, землі використовуються нераціонально та деколи незаконно (рейдерські захоплення).

За останні 20 років у середньому по Україні вміст гумусу зменшився на 0,22% в абсолютних величинах, що є значним відхиленням від норми, оскільки для його збільшення в ґрунті на 0,1% в природних умовах необхідно 25-30 років. Причина цього явища - відсутність Закону України «Про охорону родючості ґрунтів», порушення сівозміни, відсутність контролю за недобросовісними орендарями. В кінцевому результаті це призводить до ґрунтоперевтоми.

Було вказано, що державну земельну політику можна вважати такою, що перебуває у стадії формування та не повною мірою відповідає європейським і світовим критеріям і вимогам щодо належного управління земельними ресурсами. В Україні немає затвердженої на законодавчому рівні загальної стратегії розвитку земельних ресурсів і земельних відносин.[2]

Повернення органам місцевого самоврядування повноважень щодо управління землями місцевих громад за межами населених пунктів, якого вони були позбавлені з 1 січня 2002 року із набранням чинності чинним Земельним кодексом України, слід вважати чи не найголовнішим завданням реальної децентралізації. Фактично, обрані місцевим населенням органи місцевого самоврядування у даний час контролюють лише близько десятої частини неприватизованих земель, в той же час, управлінські рішення, які приймаються призначеними із Києва чиновниками територіальних органів Держгеокадастру, далеко не завжди можуть розглядатися як такі, що відповідають інтересам сільських громад. Обмеження «земельної» юрисдикції органів місцевого самоврядування лише межами населених пунктів невиправдано ускладнює розвиток громад, зменшує матеріальну основу місцевого самоврядування. До того ж, це не узгоджуються з одним із основних принципів демократичного суспільства, який визнаний у світі - принципом повсюдності місцевого самоврядування.

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 р. № 60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад», головними управліннями Держгеокадастру в областях здійснювалась передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад (далі - ОТГ).

За даними Держгеокадастру, у 2018 р. Кабмін передав до власності 646 ОТГ (із запланованих 665) понад 1,5 млн. газемель. Водночас, згідно з даними Державного реєстру речових прав,станм на червень 2019р., право комунальної власності було зареєстровано менш ніж на половину цих земель, а інша половина юридично залишається у власності держави!

Впродовж 2018-2019 років головними управліннями відповідними наказами передано у комунальну власність 788 ОТГ земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 1,7 млн гектарів. За оперативною інформацією станом на 10.08.2020 право комунальної власності зареєстровано на загальну площу 1,4 млн га (82 % від загальної реєстрації).

Тож наразі розпочата ще 2017 р. земельна децентралізація швидко відбулася на папері, а насправді затягнулася на роки. Вказане пов'язано із вибірковим процесом проведення інвентаризації землі Держгеокадастром та неналежним чином оформлення документації на земельні ділянки, що передаються. Як відомо, договори оренди земельних ділянок, укладені органами Держгеокадастру, та документація з проведеної Держгеокадастром інвентаризації земель, які перейшли у комунальну власність, так і не передаються в громади. Поширеним явищем стали помилки під час формування земельних ділянок, що потребує переробки документації і внесення змін до кадастру. До того ж, громадам передані були не всі землі, навіть із земель сільськогосподарського призначення. Найчастіше господарські двори, які, згідно із законом, стали комунальною власністю всупереч законодавству, органи Держгеокадастру продовжують притримувати у своєму розпорядженні.

Ці проблеми мають системний характер та показують небажання політичної еліти і державних органів надавати громадам повноту повноважень. Землі передаються частково, а коли громади проводять інвентаризацію своєї території самостійно, виявляються нові земельні масиви, про які раніше державний орган ніби не знав. В окремих громадах захованих земель перебуває понад 2000 га, причому -- це як сільськогосподарські землі, так і ліси.

Конституційний суду України 25 червня 2019 року у справі за конституційним поданням 45 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними» від 7 червня 2017 року визнав такою, що Постанова не відповідає Конституції України (є неконституційною), та втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.[3]

Водночас, Закон України № 2498-VIII від 10 липня 2018 р. передав до комунальної власності земельні ділянки ліквідованих КСП. [4]

Рік тому в ці дні українська земельна реформа входила в свою найактивнішу за 20 років фазу. Нова влада декларувала обіцянку відкрити ринок землі було проговорено чітко і найбільш послідовно виконувалася. 13 листопада 2019 року Верховна Рада проголосувала в першому читанні законопроект 2178-10, який скасовує заборону на продаж земель сільськогосподарського призначення. За проголосували 240 депутатів. 227 з фракції "Слуга народу" і 13 нефракційних. В березені 2020 року влада зрозуміла, що знаходиться в патовій ситуації - навіть розглянувши 4000 правок і зламавши через коліно тих, хто сумнівається депутатів, прийняття закону про ринок землі означало вибух громадського спротиву. Законопроект був перекроєний і на виході був «реформа без реформи».

Ніяких юрлиць, ліміти на концентрацію навіть для громадян України в 100 га, обов'язковий референдум про допуск іноземців. 31 березня 2020 року 259 народних депутатів ухвалили закон про ринок землі: Слуга народу - 206 голосів, Європейська солідарність - 23 Голос - 13 Довіра - 12 позафракційні - 5. Президент Володимир Зеленський знаходився в Раді під час голосування. Президент Володимир Зеленський підписав закон 552-IX (реєстраційний 2178-10) «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення».[5] З моменту публікації закону 552-IX Кабмін протягом шести місяців повинен був зробити ще дві речі: запустити доступну земельну іпотеку для фізичних та юридичних осіб (в тому числі фермерів) та створити Фонду розвитку сільських територій (гроші з нього надходитимуть на інфраструктуру, енергозбереження, освіту та медицину у сільській місцевості і держпрограми розвитку малих і середніх сільськогосподарських товаровиробників).

15 квітня 2020 року група з 45 народних депутатів, переважно ОПЗЖ і «Батьківщина» підписала звернення до Конституційного суду України, вимагаючи розглянути, чи відповідає ухвалений парламентом закон про продаж землі Конституції України. Це була бомба уповільненої дії, яку влада тоді проігнорувала.

29 вересня 2020 року Конституційний суд анонсував засідання і винесення рішення щодо конституційності закону про ринок землі, проте в останній момент переніс засідання. КС на завершальному етапі по землі. Йдеться про тлумачення 13 і 14 статей як базових для розуміння права на землю. В листопада 2020 року винесення рішення КС вже двічі переносилося через відсутність представника Президента та відсутність кворуму.

Президент України Володимир Зеленський 15 жовтня 2020 р. підписав Указ № 449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» та запевнив, що з 26 жовтня 2020 року усі громади мають отримати 2 млн га землі в комунальну власність та зможуть використовувати кошти від землекористування для розвитку і добробуту своїх громад. Це відбулося під час Национального земельного форуму.[6]

У зв'язку з наявністю такого регулювання виникає питання, які землі і, більше того, державні були передані новим Указом Президента органам місцевого самоврядування. Документ містить 5 пунктів, у яких президент просить: активізувати діяльність; опрацювати питання; вжити заходів щодо врегулювання питання; забезпечити супровід законопроектів; вжити заходів у межах, встановлених законодавством. В пунктах немає ніякої конкретики щодо того, які кроки мають бути зроблені на його виконання, і не передбачені ніякі нові права органів місцевого самоврядування на отримання у власність державних земель. Більше того, в Указі № 449/2020 відсутні й терміни його виконання. Таким чином, сам Указ Президента від попри широкий його розголос, не встановлює ніякого нового регулювання та не дає нових прав місцевому самоврядуванню на отримання земель. Його положення, що несуть виключно декларативний характер, неможливо сприймати інакше, як публічну заяву про позицію Президента з питання передачі державних земель до комунальної власності.

Під час виступу 15 жовтня на форумі «Земля-народу», Голова Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру заявив, що 10,4 млн га землі с/г призначення державної форми власності не існує. Згідно з даними Державного земельного кадастру, після передачі понад 2 млн. га землі в Україні, безпосередньо в Держгеокадастрі, залишається 750 тис. га землі державної форми власності сільськогосподарського призначення. Ця земля знаходиться на правовому титулі - на акті постійного користування. Йдеться про землю Національної академії наук України, Міністерства оборони, Державної пенітенціарної служби, Міністерства освіти, а також колишніх державних підприємств Міністерства АПК, які сьогодні передані до Фонду держмайна на приватизацію. Ці землі обробляють 1166 державних підприємств та установ по всій державі. Сьогодні земельний баланс України має похибку більше 5 млн. га землі: де ця земля? В Україні утворилися чиновницькі клани, які використовували свій адмінресурс для незаконної приватизації земель. Уже з 2010-го року такі землі оформлювались як «землі особистого селянського господарства». Під таким формулюванням землі не підпадали під мораторій, їх можна було вільно продавати. Земля знаходиться у приватній власності чиновників, усіх тих людей, які бували у владі. Землі, які виведені були з державної у приватну власність, були виведені не просто землі с/г призначення, а і надра, нафтогазові родовища в Полтавській області, ельмінітів унікальні запаси у Житомирській області, які калькулюються і капіталізуються мільярдами доларів, запаси унікальні літію виведені у приватну власність по 2 га, запаси бурштину від Волині, Рівного до Житомирщини, і ряд інших надер по 2 га у безоплатній приватизації. [7]

Під час виступу 15 жовтня на форумі «Земля-народу», Голова Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру заявив, що 10,4 млн га землі с/г призначення державної форми власності не існує. Згідно з даними Державного земельного кадастру, після передачі понад 2 млн. га землі в Україні, безпосередньо в Держгеокадастрі, залишається 750 тис. га землі державної форми власності сільськогосподарського призначення. Ця земля знаходиться на правовому титулі - на акті постійного користування. Йдеться про землю Національної академії наук України, Міністерства оборони, Державної пенітенціарної служби, Міністерства освіти, а також колишніх державних підприємств Міністерства АПК, які сьогодні передані до Фонду держмайна на приватизацію. Ці землі обробляють 1166 державних підприємств та установ по всій державі. Сьогодні земельний баланс України має похибку більше 5 млн. га землі- де ця земля? З 2020р в Україні утворилися чиновницькі клани, які використовували свій адмінресурс для незаконної приватизації земель. Уже з 2010-го року такі землі оформлювались як «землі особистого селянського господарства». Під таким формулюванням землі не підпадали під мораторій, їх можна було вільно продавати. Землі, які виведені були з державної у приватну власність, були виведені не просто землі с/г призначення, а і надра, нафтогазові родовища в Полтавській області, ельмінітів унікальні запаси у Житомирській області, які калькулюються і капіталізуються мільярдами доларів, запаси унікальні літію виведені у приватну власність по 2 га, запаси бурштину від Волині, Рівного до Житомирщини, і ряд інших надер по 2 га у безоплатній приватизації.

сільськогосподарський земля територіальний громада

Висновки

Отже, з метою забезпечення виконання Указу Президента України від 15 жовтня 2020 р. № 449, яким передбачено передачу земель сільськогосподарського призначення з державної до комунальної власності, Кабінет Міністрів України постановою від 16 листопада 2020 р. № 1113, через місяць після указу, ухвалив деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин. [8-16]

Так, уряд доручив Держгеокадастру прискорити проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності. Передача таких земель у комунальну власність має початися 17 листопада 2020 року.

Мінекономіки доручили супроводження законопроектів щодо фінансової підтримки фермерських господарств, удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин, встановлення прозорої процедури проведення електронних земельних аукціонів.

А ось органам місцевого самоврядування Кабмін порадив зареєструвати право комунальної власності на отримані земельні ділянки сільськогосподарського призначення у порядку, встановленому законом. У разі відмови органів місцевого самоврядування від підписання акта приймання - передачі земельних ділянок, вжиття заходів до включення відповідних земельних ділянок до переліку земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги.

Література

1. Є.О. Романенко Стан власності на землю: землі українців та проблеми /Становлення механізму публічного управління розвитком сільських територій як пріоритет державної політики децентралізації: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (4 грудня 2018 р., Житомир). - Житомир: ЖНАЕУ, 2017. - с.247-250.

2. Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними: постанова Кабінету міністрів України від 7 червня 2017 р. № 413.

3. Рішення Конституційного суду України від 25 червня 2019 року № 8-р/2019 у справі за конституційним поданням 45 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Кабінету Міністрів України „Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними“ від 7 червня 2017 року № 413.

4. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні: Закон України від 10 липня 2018 року № 2498-УШ.

5. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення: Закон України від 31.03. 2020 №552-IX.

6. Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин: Указ Президента України від 15 жовтня 2020 р. № 449/2020 .

7. Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин; постанова Кабінету міністрів України від 16 листопада 2020 р. № 1113

8. Чаплай І.В. Методичне забезпечення соціально-громадянському діалогу: міжнародний досвід. Інвестиції: практика та досвід. 2017. № 23 грудень 2017. С. 76-78

9. Chaplai I. The orienters of development of forms of communicative influence of civil society on the public policy. Public management. 2018. № 2 (12) - 2018. С. 228-235

10. Чаплай І.В. Основні етапи становлення соціально-громадянського потенціалу державного розвитку. Децентралізація влади, проведення реформ в Україні. Сучасний стан та проблеми підготовки кадрів для об'єднаних територіальних громад : 2017 рік: матеріали І міжн. наук.-практ. конф. 20 жовтня 2017 року. Рівне: Національний університет водного господарства та природокористування, 2017. С. 136.

11. Чаплай І.В. Державно-громадська комунікація як об'єкт наукового дослідження в Україні / І.В. Чаплай. Одеса: Купрієнко С.В., 2018 386 с.

12. Чаплай І.В. Маркетингове забезпечення ефективності державно-громадянської комунікації: тенденції та проблеми. Ефективність державного управління. 2017. № 3(52). С. 272-277.

13. Chaplai I. Public-civil communication -- important part of preparation and adoption of government-managerial decisions. Public management. 2017. №5 (10) - december 2017. P. 268-274.

14. Чаплай І.В. Концепція аналізу та оцінювання державно-громадянської комунікації в реформуванні публічного управління в Україні. Збірник Національної академії державного управління при Президентові України. 2018. №2 2018. С. 112-115.

15. Чаплай І.В. Деякі чинники удосконалення практики удосконалення запровадження державно-громадянської комункації: управлінський аспект. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2017. №2.

References

1. Romanenko, Ye.O. (2017). Stan vlasnosti na zemliu: zemli ukraintsiv ta problemy [Stan of power on the land: lands of Ukrainians and problems]. Stanovlennia mekhanizmu publichnoho upravlinnia rozvytkom silskykh terytorii yak priorytet derzhavnoi polityky detsentralizatsii - Establishment of the mechanism of public management of development of the rural territories as the priority of state policy of decentralization: Proceedings of International scientific practical confernce. (pp. 247-250). Zhytomyr: ZhNAEU [in Ukrainian].