Децентралізація на рівні малих міст: правовий аспект

Размещено на http://allbest.ru

12

Національна академія державного управління

при Президентові України

Одеський регіональний інститут державного управління

Децентралізація на рівні малих міст: правовий аспект

Бабіч Олександр Володимирович

здобувач наукового ступеню доктора філософії

кафедра публічного управління та регіоналістики

м. Одеса

Анотація

Стаття присвячена дослідженню розвитку малих міст в умовах суттєвих політичних реформ, притаманних сучасному українському суспільству, однією із яких є реформа децентралізації, метою якої є відхід від централізованої моделі управління в державі, забезпечення спроможності місцевого самоврядування та побудова ефективної системи територіальної організації влади в Україні.

Актуальність тематики статті підтверджується низкою грунтовних досліджень сучасних українських науковців, які приділяють пильну увагу таким аспектам: сутність, типи, форми, можливості і загрози, основні шляхи впровадження децентралізації в Україні в сучасних умовах децентралізації, підвищення правової спроможності об'єднаних територіальних громад, організація надання адміністративних послуг у малих містах та ін., але проблема правового регулювання процесу формування об'єднаних територіальних громад, центрами яких можуть бути малі міста, залишається на сьогодні малодослідженою.

Саме тому дослідження правового механізму регулювання процесів децентралізації на рівні малих міст та обгрунтування основних напрямів державної політики, спрямованої на усунення проблем малих міст, спричинених процесами децентралізації обрано метою цієї статті. Встановлено, що малі міста посідають важливе місце в адміністративно-політичному розвитку України та мають свої специфічні особливості. Проаналізовано нормативно-правове поле регулювання процесу децентралізації на рівні малих міст, визначено сильні та слабкі сторони основних постулатів таких нормативно-правових актів: Законів України «Про добровільне об'єднання територіальних громад», «Методика формування спроможних територіальних громад». Встановлено доцільність внесення змін до основних законодавчих актів щодо удосконалення процесу децентралізації на рівні малих міст. Запропоновано основні напрямки удосконалення державної політики, спрямованої на усунення проблем малих міст, спричинених процесами децентралізації: сприяння професіоналізації служби в органах місцевого самоврядування; врегулювання на законодавчому рівні розмежування повноважень між органами виконавчої влади та місцевого самоврядування; інституціалізація механізмів контролю за відповідністю рішень органів місцевого самоврядування вимогам чинного законодавства.

Ключові слова: децентралізація, малі міста, об'єднані територіальні громади, реформа, розвиток малих міст.

Abstract

Decentralization at the level of small towns: legal aspect

Babich Oleksandr Volodymyrovych Applicant for the degree of Doctor of Philosophy, Department of Public Administration and Regional Studies of the Odessa Regional Institute of Public Administration of the National Academy of Public Administration under the President of Ukraine, Genoese St., 22, Odessa

The article is devoted to the study of small town development in the context of significant political reforms inherent in modern Ukrainian society, one of which is the reform of decentralization, which aims to move away from a centralized model of government, ensure local government and build an effective system of territorial organization in Ukraine.

The relevance of the article is confirmed by a number of fundamental studies of modern Ukrainian scholars, who pay close attention to the following aspects: essence, types, forms, opportunities and threats, the main ways of decentralization in Ukraine in modern terms of decentralization, increasing the legal capacity of united territorial communities. administration services in small towns, etc.

But the problem of legal regulation of the process of formation of united territorial communities, the centers of which may be small towns, remains poorly understood today.

That is why the study of the legal mechanism of regulation of decentralization processes at the level of small towns and substantiation of the main directions of state policy aimed at eliminating the problems of small towns caused by decentralization processes is the purpose of this article.

It is established that small towns occupy an important place in the administrative and political development of Ukraine and have their own specific features: regional hierarchy, forms of settlement and way of life. Therefore, all reforms initiated and implemented by the Ukrainian government have a significant impact on the further development of the state as a whole and a particular settlement, in particular - a small town. Thus, the study of decentralization processes at the small town level helps to establish patterns that will serve as a basis for further development.

The normative-legal field of regulation of the decentralization process at the level of small towns is analyzed, the strengths and weaknesses of the main postulates of the following normative-legal acts are determined: Laws of Ukraine "On Voluntary Association of Territorial Communities", "Methods of Forming Territorial Communities". The expediency of making changes to the main legislative acts to improve the decentralization process at the level of small towns has been established.

The main directions of improvement of the state policy directed on elimination of the problems of the small towns caused by processes of decentralization are offered: assistance of professionalization of service in local governments; regulation at the legislative level of the division of powers between the executive authorities and local self-government; institutionalization of mechanisms of control over compliance of decisions of local self-government bodies with the requirements of the current legislation.

Keywords: decentralization, small towns, united territorial communities, reform, development of small towns.

Вступ

Постановка проблеми. Дослідження розвитку малих міст не зменшує своєї актуальності, а, навпаки, набуває нової значущості в умовах суттєвих політичних реформ, притаманних сучасному українському суспільству, однією із яких є реформа децентралізації. Метою політики здійснення децентралізації в Україні є відхід від централізованої моделі управління в державі, забезпечення спроможності місцевого самоврядування та побудова ефективної системи територіальної організації влади в Україні, реалізація у повній мірі положень Європейської хартії місцевого самоврядування, принципів субсидіарності, повсюдності і фінансової самодостатності місцевого самоврядування [1, с. 21].

Саме децентралізація стала поштовхом до розвитку малих міст, основними проекціями якого є максимальне залучення економічного, демографічного, фінансового, культурного та інтелектуального потенціалів суспільства до децентралізаційних процесів, а тому глобальні зміни в світі, розвиток громад та територій зумовлюють необхідність формування нових прикладних знань та управлінських механізмів щодо регіонального та муніципального розвитку. Досягнення позитивних результатів децентралізації на рівні малих міст сприятиме чітка правова регламентація цього складного управлінського процесу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Різним аспектам розвитку малих міст в умовах децентралізації, викликам та перспективам цієї політики приділяють увагу в своїх дослідженнях вітчизняні науковці та практики. Так, Лелеченко А.П., Васильєва О.І., Куйбіда В.С., Ткачук А.Ф. розглядають цю проблему з точки зору місцевого самоврядування в умовах децентралізації повноважень. Мацедонська Н.В. та Клівіденко Л.М. визначають основні шляхи впровадження децентралізації в Україні в сучасних умовах. Маслов А. О., Гладковська А. Т. розглядають сутність, типи, форми, можливості і загрози децентралізації. Скарбовійчук Т.В. акцентує увагу на реформах, проблемах та управлінні змінами при децентралізації в малих містах. Лахижа М.І., Черчатий О.І., Клименко І.В. розробили методичні матеріали для державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування з метою підвищення правової спроможності територіальних громад. Але вагомій проблемі, яка виникла при здійсненні децентралізації та стосується правового регулювання процесу формування об'єднаних територіальних громад, центрами яких можуть бути малі міста, приділено недостатньо уваги, що і спричинило вибір автора для дослідження. Устаткування цього питання сприятиме у подальшому утворенню повноцінних місько-сільських територіальних громад у географічній близькості до малих міст.

Метою статті є визначення основних аспектів реалізації реформи децентралізації у малих містах, дослідження правового механізму регулювання процесів децентралізації на рівні малих міст, обгрунтування основних напрямів державної політики, спрямованої на усунення проблем малих міст, спричинених процесами децентралізації.

Виклад основного матеріалу

Малі міста - найчисленніша за кількісним складом група міст України. У них проживає більша частина населення країни, розвиваються різні галузі господарства, тому саме вони повинні бути основою успішного розвитку держави, тому, природньо, що і успішність реформи децентралізації прямопропорційно залежить від позитивного сприйняття важливих змін на рівні малих міст. Досягненню цієї мети сприяє створення грунтовної нормативно-правової бази, яка має оперативно реагувати на зміни у зовнішньому та внутрішньому середовищі, сприяти адаптації до викликів сьогодення. самоврядування децентралізація адміністративний

Малі міста посідають важливе місце в адміністративно-політичному розвитку України. У них сформувалась національна культура, вони визначають основу прогресу та створення виробничих і містобудівних комплексів, а також є гарантом стабільності держави і суспільства. Специфічні особливості міста виявляються в процесі аналізу його як елемента регіональної ієрархії, як форми поселення та способу життя людей, їх особливої спільності. Місто, визначаючи свій статус у суспільстві, набуває ознак специфічної цілісності, є живим організмом із властивими йому закономірностями розвитку і функціонування. Воно також слугує складною соціально-економічною системою, що характеризується великою кількістю складових елементів і можливістю їх взаємодії, поліструктурністю і багатофункціональністю та закономірностями функціонування [2, с. 283].

Прийнятий у 2015 р. Закон України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» [3] став чітким регулятором відносин, що виникають у процесі добровільного об'єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, а також добровільного приєднання до об'єднаних територіальних громад, допоміг вирішити багато проблемних питань, які виникали на початковому етапі децентралізації. Ще одним важливим нормативним актом для забезпечення реалізації процесу створення об'єднаних територіальних громад є «Методика формування спроможних територіальних громад» [4], у якій регламентовано послідовність формування спроможних територіальних громад.

На практиці малі міста до 2017 р. було виключено з процесу об'єднання через позицію Центральної виборчої комісії, яка вважає, що для утворення об'єднаної територіальної громади навколо малого міста перед цим мають бути змінені межі району, який оточує зазначене місто, адже навколо малого міста є межі сільрад, і міська територіальна громада межує безпосередньо з сільськими територіальними громадами. За умов збереження такої норми формування «точок зростання» та підвищення впливу міст на навколишні сільські території є проблематичним. Як відомо, в Україні 187 міст обласного значення, три з них - Лиман, Балта і Біляївка - скористалися законом про добровільне об'єднання територіальних громад ще у 2015 році, коли в країні пройшли чергові місцеві вибори. Тоді ж навколо малих міст було створено ще декілька об'єднаних територіальних громад, але Центральна виборча комісія не дозволила провести перші вибори 28 об'єднаних територіальних громад, які пройшли всі процедури створення через необхідність вносити зміни щодо меж районів. Наприклад, громади об'єдналися навколо міста обласного значення - це, зокрема, Бахмут, Гола Пристань, Славута, Нетішин. Або громади, які створили об'єднану громаду, розташовані на території суміжних районів. Яскравий приклад - місто та село Помічні (Кіровоградська область): місто розташовано в Добровеличківському районі, а село, яке з ним межує, - у Новоукраїнському, але Центральною виборчою комісією було відмовлено обом населеним пунктам в об'єднанні лише на підставі того, що вони розташовані на території різних районів [5, с. 40].

Після цього малі міста залишилися поза процесом об'єднання громад, причиною чого стала відсутність мотивації до процесу об'єднання, а також неготовність новообраних голів міст до перевиборів. Станом на березень 2018 р.

73 міста обласного значення не могли завершити процедуру приєднання до себе суміжних громад через обмеження перспективними планами, адже із вони від початку реформи вже підлаштовувалися під факт створення об'єднаних територіальних громад. У результаті чого склалася така ситуація: громади, розташовані довкола малих міст, і які фактично мали приєднатися до цих міст (адже мають спільну інфраструктуру), утворюють самостійні громади лише з тією метою, щоб тільки це село чи селище не увійшло до складу міста. Як наслідок - міста віддають кошти на реверс, а утворені довкола них громади є дотаційними. Правову колізію було вирішено 9 лютого 2017 р. прийняттям Верховною Радою України у другому читанні та в цілому проекту Закону України № 4742 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо добровільного приєднання територіальних громад)» [6], що стало стимулом для формування нових об'єднаних територіальних громад, усуненню протиріч із Центральною виборчою комісією, однак через скасування поправки до зазначеного вище законопроекту, якою передбачалося надання містам статусу об'єднаних територіальних громад, а довколишнім сільським радам - права приєднуватися до міст обласного значення за спрощеною процедурою: без необхідності проведення в місті виборів голови та депутатів, було законсервовано можливість остаточного врегулювання питання подальшого питання розвитку обласних центрів та міст обласного значення.

Проблему формування об'єднаних територіальних громад на території суміжних районів покликаний вирішити Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей добровільного об'єднання територіальних громад, розташованих на територіях суміжних районів» від 14 березня 2017 р. № 520 [7]. Цим законом передбачається розширення кордонів району, на території якого перебуває адміністративний центр створеної об'єднаної територіальної громади за умови приєднання до її складу села, розташованого на території суміжного району, але якщо центр громади - місто республіканського або обласного значення, зміни меж районів не відбудеться. Тож на сьогодні Центральна виборча комісія не має юридичних підстав не призначати вибори при приєднанні територіальної громади, розташованої на території суміжного району, до складу об'єднаної територіальної громади, адміністративний центр якої перебуває в межах іншого району, та за умови добровільного об'єднання територіальної громади малого міста із територіальними громадами інших сіл, селищ, міст без внесення змін до меж відповідних районів.

Загалом, науковці, досліджуючи децентралізаційні процеси, констатують, що основними апектами реалізації реформи децентралізації у малих містах:

- удосконалення системи адміністративно-територіального устрою України шляхом;

- створення спроможних територіальних громад, забезпечення їх сталого розвитку;

- проведення чергових виборів депутатів місцевих рад на базі нового закону;

- обмеження кількості депутатів місцевих рад, що обиратимуться на чергових місцевих виборах, в залежності від чисельності виборців, що належать до відповідної територіальної громади/адміністративно - територіальної одиниць.

Також на сьогодні констатується недостатній рівень просвітницької роботи. Адже відсутність логічного роз'яснення важливості кінцевого результату реформи та визначення досягнень на сьогоднішній день, без позитивних прикладів, без історій успіху унеможливлює досягнення успішних результатів. А тому саме чіткі роз'яснення щодо переваг об'єднання для громади загалом можна сподіватися на якісну реалізацію реформи децентралізації на рівні малих міст.

Тож назріла нагальна потреба у корекції та удосконаленні правового механізму реалізації децентралізації саме на рівні малих міст, тому ухвалення 0 3 квітня 2018 р. Закону України «Про внесення змін до закону «Про добровільне об'єднання територіальних громад» щодо добровільного приєднання територіальних громад сіл, селищ до територіальних громад міст обласного значення» [8] сприяло вирішенню важливих проблем процесу децентралізації. Згідно із цим Законом, міста обласного значення визнаються спроможними об'єднаними територіальними громадами, що, у свою чергу, дозволяє суттєво спростити процес формування об'єднаної територіальної громади із сусідніми сільськими, селищними радами. Основною новелою Закону став дієвий інституційний механізм: законодавче визначення міст обласного значення спроможними громадами надає змогу приєднатися до них громадам сіл і селищ без проведення до міської ради такої громади виборів, як це відбувається в інших об'єднаних громадах. Використання цього механізму уможливило усунення однієї із ключових причин уповільнення реалізації процесу децентралізації - низька активність міст обласного значення у процесі об'єднання громад через об'єктивне небажання міських голів та міських рад міст обласного значення, які представляють переважно дуже великі або великі територіальні громади, йти на нові місцеві вибори для об'єднання з малими сільськими, селищними територіальними громадами. Таким чином, спрощена процедура об'єднання міст з навколишніми громадами без позачергових виборів містить у собі і політичну, і економічну доцільність, адже позачергові вибори у міжвиборчий період - додаткові витрати, і не лише фінансові, що несуть у собі певний деструктивний елемент, і не сприяють гармонійному узгодженню спільних намірів громад, що об'єднуються.

19 листопада 2019 р. Мінрегіоном було запропоновано варіант оновлення методики формування спроможних територіальних громад від 08.04.2015 р. в частині щодо визначення спроможності територіальних громад, Постановою Кабміну України від 24.01.2020 р. їх було затверджено. Скорочення кількості показників, та запропонована процедура попереднього визначення було також спрямовано на скорочення довгого переліку неспроможних уже утворених громад. За підрахунками лише трохи більше 20 об'єднаних територіальних громад потрапили в групу із низьким рівнем спроможності. На адміністративному етапі завершення формування виникла потреба щодо виправлення численних випадків визнання об'єднань, що відбулися з порушенням норм чинного законодавства, чинили загрозу блокування розвитку міст, що обумовлено переважанням об'єднань в приміських зонах. Міністерством розвитку громад та територій України, Комітетом Верховної ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування було організовано широке обговорення щодо утворення оновлених перспективних планів щодо формування територіальних громад в областях України.

Закон України «Про внесення змін до закону «Про добровільне об'єднання територіальних громад» щодо добровільного приєднання територіальних громад сіл, селищ до територіальних громад міст обласного значення» [9], ухвалений 5 грудня 2019 р., задекларував право об'єднання територіальних громад відповідно до перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, області, що є теж важливим кроком у спрощенні процедури приєднання. Отже, внесені зміни до Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» протягом 2018-2019 рр. є правовим фундаментом для прискорення процесу створення об'єднаних територіальних громад навколо міст обласного значення, а для міст обласного значення створили законодавчий механізм успішного об'єднання навколо себе сусідні сільські та селищні ради без зайвих бюрократичних процедур, що відкриває нові можливості для створення агломерацій, розвитку співробітництва територіальних громад.

Висновки

Отже, малі міста та громади навколо реально мають реальний спільний потенціал для розвитку, залучення інвестицій, реалізації спільних проектів, але на сучасному етапі реформи децентралізації відчувається недостатність міжмуніципальних стратегій, бачення перспективи, діалогу. Тому основними напрямами державної політики, спрямованої на усунення проблем малих міст, спричинених процесами децентралізації, є:

- активне сприяння професіоналізації служби в органах місцевого самоврядування шляхом запровадження дієвих програм підвищення кваліфікації службовців органів місцевого самоврядування та надання їм необхідної консультативної і методичної допомоги органами виконавчої влади;

- врегулювання на законодавчому рівні розмежування повноважень між органами виконавчої влади та сільськими, селищними, міськими радами об'єднаних територіальних громад;

- інституціалізація механізму контролю за відповідністю рішень органів місцевого самоврядування вимогам чинного законодавства;

- урегулювання механізму розподілу майна спільної власності територіальних громад району між кількома об'єднаними територіальними громадами, які повністю охоплюють його територію.

Література

1. Децентралізація влади в Україні та підвищення правової спроможності територіальних громад: методичні матеріали для державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування / Лахижа М.І., Черчатий О.І., Клименко І.В. Полтава, 2017. 38 с.

2. Приходченко Т.А. Сучасні українські урбанізаційні процеси в умовах децентралізації влади. Економіка міст та урбаністика: матеріали Міжнародної науково-практичної Інтернет- конференції. Київ: КНЕУ, 2018. С. 279-284.

3. Закон України «Про добровільне об'єднання територіальних громад»: прийнятий 05 лютого 2015 року №157-VIII. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/157-19 (дата звернення: 26.12.2020)

4. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Методики формування спроможних територіальних громад»: затверджена 8 квітня 2015 року № 214. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2015- %D0 %BF (дата звернення: 26.12.2020).

5. Пальчук В. Законодавче регулювання процесу об'єднання територіальних громад: терміново і необхідно. Україна: події, факти, коментарі. 2016. № 22. С. 36-44. URL: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2016/ukr22.pdf (дата звернення: 26.12.2020).

6. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо статусу старости села, селища)»: прийнятий 09 лютого 2017 р. № 4742. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1848-19 (дата звернення: 26.12.2020)

7. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей добровільного об'єднання територіальних громад, розташованих на територіях суміжних районів»: прийнятий 14 березня 2017 р. № 520. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1923-19 (дата звернення: 26.12.2020).

8. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» щодо добровільного приєднання територіальних громад сіл, селищ до територіальних громад міст республіканського Автономної Республіки Крим, обласного значення»: прийнятий 03 квітня 2018 р. № 2379-VIII. URL: https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2379-19 (дата звернення: 26.12.2020).

9. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» щодо спрощення процедури затвердження перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, областей»: прийнятий 5 грудня 2019 року № 348-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/348-20. (дата звернення: 26.12.2020).

References

1. Lakhyzha, M.I., Cherchatyi, O.I., & Klymenko, I.V. (2017). Detsentraliz.vlady v Ukr. ta pidvyshch. pravov. spromozhn. terytor. hromad [Decentraliz. of power in Ukr. and increasing the legal capacity of territory. communities]. Poltava [in Ukr.].

2. Prykhodchenko, T.A. (2018). Suchas.ukr. urbaniz. protsesy v umov. detsentr. vlady [Modern Ukr. urbaniz. process. in the conditions of decentraliz. of power]. Ek-ka mist ta urbanistyka. Urban. Econ. and Urbanism: Proceed. of the Internat. Scientific and Pract. Internet Confer-. (pp.279-284). Kyiv: KNEU [in Ukr.].

3. Zakon Ukrainy «Pro dobrovilne obiednannia terytorialnykh hromad»: pryiniatyi 05 liutoho 2015 roku №157-VIII [Law of Ukraine «On Voluntary Association of Territorial Communities» activity from on February 5, 2015, №157-VIII.]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from http://zakon0.rada.gov.ua/ laws/show/157-19 [in Ukrainian].

4. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy «Pro zatverdzhennia Metodyky formuvannia spromozhnykh terytorialnykh hromad»: zatverdzhena 8 kvitnia 2015 roku № 214 [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine «On approval of the Methodology for the formation of affluent territorial communities» activity from on April 8, 2015, № 214]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2015- %D0 %BF [in Ukrainian].

5. Palchuk, V. (2016). Zakonodavche rehuliuvannia protsesu obiednannia terytorialnykh hromad: terminovo i neobkhidno [Legislative regulation of the process of unification of territorial communities: urgent and necessary]. Ukraina: podii, fakty, komentari - Ukraine: events, facts, comments, 22, 36-44. Retrieved from http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2016/ukr22.pdf [in Ukrainian].

6. Zak. Ukr. «Pro vnes. zmin do deiak. zakonodavch. aktiv Ukr. (shchodo statusu starosty sela, selyshcha)»: pryin. 09 liut. 2017 r. № 4742 [Law of Ukr. «On Amendments to Cert. Legislat. Acts of Ukr. (Regard. the Status of the Elder of a Village, Settlement)» active. from Feb. 9, 2017, № 4742]. (n.d.). zakon.rada. gov.ua. Retr. from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1848-19 [in Ukr.].

7. Zakon Ukrainy «Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy shchodo osoblyvostei dobrovilnoho obiednannia terytorialnykh hromad, roztashovanykh na terytoriiakh sumizhnykh raioniv»: pryiniatyi 14 bereznia 2017 roku № 520 [Law of Ukraine «On Amendments to Certain Legislative Acts of Ukraine Concerning the Peculiarities of Voluntary Association of Territorial Communities Located in the Territories of Adjacent Areas» activity from March 14, 2017, № 520]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1923-19 [in Ukrainian].

8. Zakon Ukrainy «Pro vnes. zmin do Zakonu Ukr. «Pro dobrovilne obiednannia terytorialnykh hromad» shchodo dobrovilnoho pryiednannia terytorialnykh hromad sil, selyshch do terytorialnykh hromad mist respublikanskoho Avtonomnoi Respubliky Krym, oblasnoho znachennia»: pryiniatyi 03 kvitnia 2018 roku № 2379-VIII [Law of Ukraine «On Amendments to the Law of Ukraine «On Voluntary Association of Territorial Communities» on Voluntary Accession of Territorial Communities of Villages, Settlements to Territorial Communities of Cities of the Republican Autonomous Republic of Crimea, Regional Significance» activity from on April 3, 2018, № 2379-VIII]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon0.rada.gov.ua/ laws/show/ 2379- 19 [in Ukrainian].

9. Zakon Ukrainy «Pro vnes. zmin do Zakonu Ukr. «Pro dobrovilne obiednannia terytorialnykh hromad» shchodo sproshchennia protsedury zatverdzhennia perspektyvnykh planiv formuvannia terytorii hromad Avtonomnoi Respubliky Krym, oblastei»: pryiniatyi 5 hrudnia 2019 roku № 348-IX [Law of Ukraine «On Amendments to the Law of Ukraine «On Voluntary Association of Territorial Communities» to simplify the procedure for approving long-term plans for the formation of territories of communities of the Autonomous Republic of Crimea, regions» activity from December 5, 2019, № 348-IX]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/348-20 [in Ukr.].

Размещено на Allbest.ru