Конституційний контроль у механізмі державного управління

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський державний аграрний університет

Конституційний контроль у механізмі державного управління

Дяченко Олексій Петрович,

доктор наук з державного управління, доцент кафедри обліку і оподаткування

Ніколюк Олена Володимирівна,

доктор економічних наук, доцент кафедри менеджменту та логістики

Анотація

У статті досліджено питання використання засобів конституційного контролю в процесі функціонування механізмів державного управління в сучасних умовах трансформації взаємовідносин між органами державної влади в Україні. Особливу увагу приділено виявленню місця та ролі конституційного контролю в системі взаємодій між органами державної влади і функціонування політичної системи держави в цілому. Визначено, що Конституційний Суд України володіє особливими повноваженнями, які дають змогу врегульовувати процес взаємовідносин між різними гілками влади та врівноважувати політичну систему держави. У результаті його діяльності забезпечується дотримання основних принципів функціонування механізмів державного управління та створюються умови для забезпечення прав і свобод людини та громадянина, забезпечується принцип поділу влади, усуваються правозастосовні суперечності між органами державної влади. Проаналізовано значення та можливість застосування в Україні обов'язкового попереднього конституційного контролю як важливого запобіжного заходу в умовах реальної можливості зловживання окремими вищими органами державної влади в сучасних умовах.

Метою статті є дослідження конституційного контролю як основного напряму діяльності Конституційного Суду України в механізмах державного управління.

Наукова новизна полягає у дослідженні та визначенні функції конституційного контролю Конституційного Суду України як стримуючого чинника в механізмі державного управління, широке застосування якого дозволяє унеможливити або запобігти зловживанням та перевищенню повноважень при здійсненні функцій державної влади.

Висновки. Поступальний розвиток держави й ефективність механізму державного управління вимірюються в першу чергу злагодженістю та єдиною спрямованістю діяльності органів державної влади. Досягнення високого рівня ефективності функціонування механізмів державного управління є можливим за умови відсутності конкуренції, взаємодії та здатності трансформуватися під вимоги часу державних інституцій, що відіграють провідну роль у забезпеченні діяльності механізмів державного управління. Розбудова механізмів державного управління має відбуватися із використанням інструментів конституційного контролю як засобу, що дає можливість усувати допущені помилки, запобігати можливим та згладжувати процес функціонального протистояння, що завдає шкоди та сповільнює в цілому темпи державного розвитку. Застосування попереднього та наступного конституційного контролю дозволяє вирішувати конфліктні ситуації та запобігати можливому зловживанню, що безумовно відобразиться на якості реалізації механізмів державного управління. Рішення та висновки, що приймаються органом конституційної юрисдикції, мають однозначне розуміння й мають виключну актуальність для органів державної влади та громадян, оскільки володіють якостями та ознаками актів, що дають можливість ефективно реалізовувати свої функції органам державної влади. Застосування засобів конституційного контролю дає можливість об'єктивно вирішувати питання однозначного застосування та розуміння органами державної влади основ, закладених у Конституції України. Водночас дослідження конституційного контролю механізмів державного управління дає підстави стверджувати про те, що можливості органу конституційної юрисдикції в Україні, виходячи з його повноважень, використовуються недостатньо. Розбудова та ефективне функціонування механізмів державного управління потребують подальшого розвитку, зокрема в частині застосування засобів конституційного контролю. Така теза виходить із дослідження зарубіжної практики застосування різних видів конституційного контролю органами конституційної юрисдикції. Особливої актуальності зазначена теза набуває, коли органи державної влади демонструють низьку якість реалізації управлінських функцій та спірність прийнятих рішень, які в окремих випадках несуть суто політичний характер. Функціонування механізмів державного управління в умовах виконання політичної доцільності несе загрозу державності та створює передумови колапсу управлінської системи через відсутність конституційної узгодженості. Аналіз конституційного контролю дає змогу зробити висновок, що цей інструмент може бути більш ефективним за умови обов'язкового застосування до рішень, що приймаються вищими органами державної влади. У зв'язку з цим широке застосування заходів конституційного контролю буде сприяти зміцненню конституційності та посилювати державно-управлінський механізм в інтересах розвитку держави й забезпечення прав громадян.

Ключові слова: механізми державного управління, конституційний контроль, конституційна юрисдикція, механізм державної влади, контрольна функція.

Abstract

Diachenko Oleksii P.,

Doctor of Science in Public Administration, Associate professor, Associate professor Department of Accounting and Taxes

Nikoliuk Olena V.,

Doctor of Economic Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Management and Logistics, Odessa National Academy of Food Technologies

Constitutional control in mechanism of public governance

The article explores the question of the use of the means of constitutional control in the process of functioning of the mechanisms of public administration in the current conditions of transformation of relations between public authorities in Ukraine. Particular attention is paid to identifying the place and role of constitutional control in the system of interactions between public authorities and the functioning of the political system of the state as a whole. It is determined that the Constitutional Court of Ukraine has special powers, which allow to regulate the process of relations between different branches of government and to balance the political system of the state. As a result of its activity, the basic principles of functioning of the mechanisms of public administration are ensured and conditions are created for ensuring the rights and freedoms of the individual and the citizen, the principle of separation of powers is ensured, and the contradictory contradictions between public authorities are eliminated. The importance and the possibility of applying the mandatory preliminary constitutional control in Ukraine as an important preventive measure in the conditions of a real possibility of abuse by some higher bodies of state power in the present conditions are analyzed.

The purpose of the article is to investigate constitutional control as the main activity of the Constitutional Court of Ukraine in the mechanisms of public administration.

The scientific novelty is to investigate and define the function of the constitutional control of the Constitutional Court of Ukraine as a deterrent in the mechanism of public administration, the widespread use of which makes it impossible to prevent or prevent the abuse and excess of powers in the exercise of public authority functions.

Conclusions. The progressive development of the state and the effectiveness of the mechanism of public administration are measured first of all by the coherence and uniqueness of the activity of the state authorities. Achieving a high level of efficiency of functioning of public administration mechanisms is possible in the absence of competition, interaction and ability to transform under the requirements of time of state institutions, which play a leading role in ensuring the activity of public administration mechanisms. The development of public administration mechanisms should take place using the tools of constitutional control as a means of eliminating mistakes, preventing possible and smoothing out the process of functional confrontation, which is detrimental and slows down the overall pace of state development. The use of prior and subsequent constitutional control allows to resolve conflict situations and prevent possible abuse, which will certainly affect the quality of implementation of public administration mechanisms. Decisions and conclusions adopted by the body of constitutional jurisdiction have unambiguous understanding and are of particular relevance to public authorities and citizens, as they possess the qualities and characteristics of acts enabling the effective exercise of their functions by public authorities. The application of the means of constitutional control makes it possible to objectively resolve the issues of unambiguous application and understanding by the state authorities of the basics laid down in the Constitution of Ukraine. At the same time, the study of the constitutional control of the mechanisms of public administration gives grounds to argue that the capacities of the body of constitutional jurisdiction in Ukraine are underutilized on the basis of its powers. The development and effective functioning of public administration mechanisms require further development, in particular with regard to the use of constitutional control. Such a thesis proceeds from the study of the practice of applying different types of constitutional control by bodies of constitutional jurisdiction in different states. This thesis is particularly relevant when state authorities demonstrate the low quality of management functions and the controversy of the decisions taken, which in some cases are purely political in nature. The functioning of the mechanisms of public administration in terms of political expediency poses a threat to statehood and creates the preconditions for the collapse of the administrative system due to the lack of constitutional coherence. The analysis of constitutional control makes it possible to conclude that this tool can be the most effective if it is obligatory applied to the decisions made by the higher bodies of state power. In this regard, the widespread use of constitutional control measures will help to strengthen the constitutionality and strengthen the governmental mechanism in the interests of the state's development and protection of citizens' rights.

Key words: mechanisms of public administration, constitutional control, constitutional jurisdiction, mechanism of state power, control function.

Основна частина

Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку механізмів державного управління, в умовах стрімкої зміни політичних векторів та системи взаємодії окремих гілок влади загалом, важливо забезпечити конституційну сталість та однозначність функціонування органів державної влади. Зазначене випливає із необхідності забезпечення стабільності державного розвитку, забезпечення розвитку прав і свобод людини і громадянина, усунення суперечностей і розбіжності в державному управлінському апараті. Застосування різних форм контролю з метою досягнення зазначеного дозволяє вирішувати ситуативні локальні питання, що виникають у результаті функціонування механізмів державного управління. Особливий інтерес викликає застосування конституційного контролю як особливого засобу досягнення ефективності та сталості функціонування механізмів державного управління.

Дослідження конституційного контролю вимагає звернутися в першу чергу до вивчення діяльності органу конституційної юрисдикції в Україні. Можна стверджувати, що така діяльність носить пасивний характер, а запуск механізму конституційного контролю (попереднього чи наступного) шляхом залучення органу конституційної юрисдикції вимагає реалізації переліку вимог з боку органів державної влади та, передусім, їх активної позиції.

Слід погодитися з думкою про те, що побудова ефективного механізму державного управління передбачає системну роботу над вирішенням проблемних питань, що виникають при взаємодії органів державної влади як на найвищому державному рівні, так і на регіональному. Розвинуті демократії будуються на принципах, відображених в основних законах, впровадження та захист яких має відбуватися із використанням інструментів конституційної юстиції [3].

У науковій літературі визначається та розділяється конституційний контроль та судовий конституційний контроль у контексті можливості реалізації конституційного контролю різними органами державної влади. Натомість судовий конституційний контроль виділяється як виключна компетенція органу конституційної юрисдикції [4]. Однак із таким підходом важко погодитися через те, що у випадку застосування підходу загального конституційного контролю всіма органами державної влади, виходячи з їх функції дотримання Конституції та законів України, так само всю систему судів слід вважати судами конституційного контролю, оскільки норми Конституції мають застосовуватися безпосередньо. Таким чином, втрачається сутність конституційного контролю як особливого засобу упорядкування взаємодії всіх гілок влади та забезпечення сталого функціонування механізмів державного управління.

На наше переконання, конституційний контроль повинен реалізовуватися спеціальним органом державної влади із виключною компетенцію. В Україні таким органом є Конституційний Суд України, який володіє спеціальним статусом та ознаками, що не дозволяють віднести його до однієї з гілок влади, а тому можна вважати його спеціальним органом конституційного контролю, що покликаний забезпечувати конституційний порядок. Саме рішення та висновки, прийняті цим органом, встановлюють єдиний механізм застосування конституційних норм та утворюють фундамент ефективного функціонування механізмів державного управління. Цей висновок базується на функціональній характеристиці суду як єдиного органу, який здійснює конституційне правосуддя в Україні.

Таким чином, дослідження значення конституційного контролю, що здійснюється органом конституційної юрисдикції в системі державного управління, залишається відкритим та потребує детального вивчення й аналізу. Вивчення досвіду європейських країн та аналіз сучасного стану застосування конституційного контролю в механізмі державного управління надзвичайно актуальні в період нестабільності політичного процесу, що є передумовою розбалансування системи державної влади.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Особливе значення для розуміння актуальних проблем формування й розвитку механізмів державного управління в Україні мають наукові напрацювання вітчизняних вчених-теоретиків у галузі конституційного та муніципального права, державного управління та у сфері економіки: Ю. Бальція [5], І. Гришової [6], О. Копиленка [7; 8], І. Мищака [13; 14], І. Петріва [3; 12] та ін., що стосуються сутності механізмів державного управління.

Метою статті є дослідження конституційного контролю як основного напрямку діяльності органу конституційної юрисдикції - Конституційного Суду України - в механізмах державного управління в Україні.

Виклад основного матеріалу. Проблемою функціонування механізму державної влади на сьогодні є забезпечення ефективної реалізації на практиці норм Конституції України. Це залежить, насамперед, від правильного розуміння і застосування Конституції та законів України, які повинні їй відповідати. Таке розуміння досягається в тому числі завдяки реалізації контрольної функції Конституційного Суду України. Шляхом здійснення контрольної функції Конституційний Суд об'єктивно впливає на функціонування механізмів державного управління, оскільки результатом конституційного контролю є реальне визначення меж діяльності органів державної влади, запобігання можливим порушенням конституційних приписів або приписи щодо скасування окремих актів, якщо вони суперечать Конституції України. Крім того, важливою є контрольна функція парламенту, яка, на переконання вчених, потребує посилення [13; 14].

Формування ідей необхідності існування механізму конституційного контролю (конституційного судочинства) та розвиток конституційної юрисдикції як елементу державно-правового механізму прослідко - вується упродовж усього часу розвитку правової думки. Становлення конституційного контролю відбувалося тривалий час та набуло кінцевих рис у вигляді двох основних моделей - американської та європейської. Американська модель характеризується впливом на конкретні правовідносини, що стали предметом конституційного контролю, та здатністю здійснювати такий контроль будь - яким судом загальної системи правосуддя. Європейська модель характеризується наявністю окремого органу у вигляді судового чи квазісудового утворення із виключними повноваженнями конституційного контролю. В процесі формування кожної з моделей відбувалися державні інституційні зміни, що впливали на підходи до розуміння конституційного контролю, формальне оформлення, повноваження органу конституційного контролю тощо. Навіть у межах однієї моделі конституційного контролю в кожній окремій державі сформовано індивідуальний підхід до вирішення цього питання.

Слід відзначити, що рішення Конституційного Суду України від 09.06.1998 р. №8-рп/98 було одним із перших, де Суд визначив власну функцію конституційного контролю як пріоритетну та розтлумачив її [9]. Більше того, у зазначеному рішенні було виділено види контролю - попередній та наступний, а також охарактеризовано відмінності за змістом та формою цих видів контроль. Суд визначив, що наступний конституційний контроль з боку Конституційного Суду України визначається необхідністю перевірки ним конституційності чинних правових актів, а у випадку необхідності дослідження проекту нормативного акта Суд застосовує попередній (превентивний) конституційний контроль.

Необхідно звернути увагу на те, що, здійснюючи функцію конституційного контролю, орган конституційної юрисдикції жодним чином не обмежує повноваження того чи іншого органу, не перебирає на себе його функції та не здійснює вплив чи тиск у будь-якому вигляді чи прояві. Здійснення конституційного контролю покликане забезпечити конституційність функціонування конкретного механізму державного управління у межах та спосіб, визначений Конституцією України. А конституційно визначена обов'язковість рішень чи висновків Конституційного Суду України встановлює гарантований конституційний порядок для всіх суб'єктів механізму державної влади.

Таким чином, конституційний контроль є основою забезпечення функціонування механізму державної влади згідно з принципами поділу влади, забезпечуючи дієвість механізму стримувань і противаг. Важливо відзначити, що орган конституційної юрисдикції в Україні уповноважений на здійснення конституційного контролю виключно з ініціативи третьої сторони, зацікавленої у вирішенні питання на свою користь. Виконуючи роль незалежного арбітра, орган конституційної юрисдикції автоматично вступає в політичний конфлікт, а від його рішення залежить подальше функціонування механізму державної влади. Така особливість органу конституційної юрисдикції виділяє його серед вищих органів державної влади.

Важливою є також та обставина, що при здійсненні функції конституційного контролю орган конституційної юрисдикції може прийняти рішення про невідповідність акта вищого органу державної влади Конституції не лише на підставі фактичної суперечності норм, але й на підставі порушення порядку розгляду, прийняття чи опублікування цього акта, якщо таке встановлено Конституцією. Про це неодноразово зазначав Конституційний Суд України у рішеннях від 26 квітня 2018 р. №4-р/2018 та від 28 лютого 2018 р. №2-р/2018. Такий підхід покликаний гарантувати суворе дотримання Конституції та конституційність реалізації повноважень вищими органами державної влади.

Водночас орган конституційної юстиції, попри намагання бути осторонь від політичного процесу, фактично позбавлений такої можливості, адже будь-яке рішення стосовно діяльності парламенту чи президента матиме. крім правових, ще й політичні наслідки. Такі політичні наслідки в окремих випадках впливають на функціонування механізму державної влади та загалом на політичне життя в державі.

Як зазначає угорський конституціоналіст А. Шайо, там, де здійснюється абстрактний контроль правових норм, а особливо попередній контроль, суд безумовно вирішує також політичні питання. Однак, з одного боку, політичні мотиви позову не тягнуть за собою політичну спрямованість рішень суду, з іншого боку - вони додають політичній боротьбі конституційний і правовий характер, деполітизуючи та легітимуючи чинні закони [10].

Аналізуючи практику діяльності Конституційного Суду України, можна стверджувати, що майже кожне рішення, яке стосується звернення щодо відповідності Конституції, є політичним. Адже випливає воно безпосередньо з норм Конституції, яка закріплює основи державного та суспільного ладу. Саме тому орган конституційної юрисдикції покликаний забезпечувати захист та контроль за дотриманням конституційних принципів без огляду на політичні наслідки.

Конституційне закріплення попереднього та наступного конституційного контролю, професійний розгляд та надання відповідних рішень чи висновків, виключні повноваження Конституційного Суду - все це може бути зведеним нанівець без належного виконання встановлених рішень органу конституційної юрисдикції.

Конституція України у ст. 152 встановлює, що рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов'язковими, остаточними й не можуть бути оскаржені. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Законом України «Про Конституційний Суд України» у главі 14 визначено, що Суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання, а також зобов'язати відповідні державні органи забезпечити контроль за виконанням рішення, додержанням висновку. Суд може вимагати від відповідних органів письмове підтвердження виконання рішення, додержання висновку.

Наведене вище дає підстави стверджувати, що рішення та висновки органу конституційної юрисдикції в Україні мають пряму дію і для набрання чинності не потребують будь-якого підтвердження з боку інших органів державної влади. Обов'язок виконання рішення Конституційного Суду України встановлено Конституцією України, яка має найвищу юридичну силу. Таким чином, результатом реалізації функції конституційного контролю є видання акта органу конституційної юрисдикції, який по суті та значенню є продовженням конституційних норм. За своєю суттю виконання рішень Конституційного Суду є завершальним етапом процедури конституційного контролю.

Разом із цим у науковій літературі неодноразово робився наголос на ігноруванні органами державної влади та їх посадовими особами рішень Конституційного Суду України, що в результаті призводило до їх невиконання [11]. Основною формою невиконання рішення є бездіяльність уповноваженого органу чи посадової особи. Особливо демонстративним це є стосовно рішень, які стосуються не скасування встановленого нормативного акта чи його окремого положення, а безпосередньої необхідності прийняття такого акта. Тобто, висновок органу конституційної юстиції щодо необхідності врегулювання конкретних суспільних відносин через законодавчу прогалину не знаходить свого відображення у прийнятті того чи іншого нормативного акта.

Досить часто, здійснюючи конституційний контроль, Конституційний Суд опинявся в ситуації політичного конфлікту, коли прийняття того чи іншого рішення невідворотно призводило до політичного колапсу та порушення сталого функціонування механізму державної влади. Розуміючи такі наслідки, органом конституційної юрисдикції приймалися рішення чи висновки, що не містили роз'яснення механізму виконання, а давали лише загальні роз'яснення щодо відповідності Конституції, залишаючи при цьому можливість для маневру.

У цьому зв'язку позитивним є досвід інших держав (Білорусь, Латвія, Словаччина), в яких органи конституційної юрисдикції користуються своїм виключним статусом у

системі органів державної влади та застосовують надані повноваження щодо контролю за виконанням власних рішень і висновків. Крім цього, чітке визначення відповідальності суб'єкта, якому адресується рішення, унеможливлює маніпуляції та посилює значення контрольної функції органу конституційної юрисдикції для побудови правової демократичної держави.

Окремо необхідно приділити увагу конституційному контролю як складовій державного механізму захисту прав людини. Діюча до судової та конституційної реформи модель системи правосуддя, окрім опосередкованого конституційного контролю, не надавала громадянам будь-яких інструментів доступу до конституційної юрисдикції як механізму конституційного захисту прав та свобод. Після закріплення інституту конституційної скарги в законодавстві ситуація покращилася. Однак механізм доступу до цього інституту залишається складним та недосяжним для пересічного громадянина.

Схожий стан речей і з можливістю органу державної влади (тих, що конституційно не визначені як суб'єкти подання) чи окремого суду звернутися до органу конституційної юрисдикції з поданням про здійснення конституційного контролю. Подібні механізми ефективно функціонують у таких державах, як Польща, Литва, Латвія тощо. У цьому зв'язку доцільно розглянути питання удосконалення діяльності органу конституційної юрисдикції в Україні.

Ще одним питанням, яке постає за результатами здійснення конституційного контролю, є виявлення й усунення прогалин у праві. За характером своєї діяльності Конституційний Суд, розглядаючи подання про відповідність Конституції, найчастіше виявляє прогалини в законодавстві або отримує подання про такі прогалини, які потребують негайного усунення й забезпечення нормального регулювання суспільних відносин. Однак через пасивний характер діяльності Суд не є активним органом, що негативно відображається на стані регламентації окремих суспільних відносин. Питання активної позиції при здійсненні функції конституційного контролю безпосередньо пов'язане з можливістю окремих органів, посадових осіб, судів звертатися до органу конституційної юрисдикції та відповідною можливістю розглянути таке подання, винести рішення та проконтролювати його виконання.

Органи конституційної юрисдикції окремих держав (Білорусь, Литва, Латвія) можуть виступати самостійними ініціаторами відкриття провадження щодо правової прогалини чи приймати відповідні подання від суб'єктів приватного права. За результатами розгляду приймається рішення, яке має рекомендаційний характер для конкретного суб'єкта щодо приведення у відповідність того чи іншого нормативного акта.

Висновки. Функціонування механізмів державного управління у демократичній правовій державі вимагає забезпечення належного рівня контролю за дотриманням Конституції. У зв'язку з цим найважливішу роль у механізмі державної влади відіграють органи конституційної юрисдикції. Шляхом реалізації функції конституційного контролю досягається дотримання Конституції й усунення проявів дестабілізації державного механізму влади. Стабільне функціонування механізмів державного управління на основі принципів верховенства права та верховенства Конституції є проявом високої якості конституційного контролю і відсутності спроб замінити державно-правові процеси політичними домовленостями та тимчасовими рішеннями.

Узагальнюючи результати дослідження, важливо зазначити, що Конституційний Суд України володіє виключними повноваження із захисту Конституції та здатністю впливати на функціонування механізму державної влади. Окремі аспекти здійснення конституційного контролю потребують подальшого удосконалення й апробації досвіду органів конституційної юрисдикції інших держав.

Список використаних джерел

конституційний контроль державний політичний

1. Конституція України від 28.06.1996. №254к/96-ВР. URL: http://zakon3.rada.gov. иа/1аш8/зНош/254к/96 вр (Дата звернення: 20.02.2020).

2. Про Конституційний Суд України: Закон України від 13 липня 2017 р. Відомості Верховної Ради України. 2017. №35. Ст. 6.

3. Петрів І. М. Удосконалення механізмів державного управління органу конституційної юстиції в Україні в контексті імплементації досвіду держав східної Європи. Державне управління: удосконалення та розвиток 2019. №10. URL: http://www.dy.nayka. com.ua/? op=1&z=1607 (Дата звернення: 05.03.2020).

4. Клюев М.М. Роль і місце конституційного контролю в системі державних інститутів. Вісник АМСУ Серія: «Державне управління». 2013. №2 (9). С. 53-58.

5. БальційЮ. Місцеве самоврядування в контексті діючої Конституції України. Юридичний вісник. 2016. №2. С. 117-120.

6. Inna Gryshova, Tetiana Tielkiniena and Aida Guliyeva. (2018). Lobbying for Public Interestsas a Democratic Social Leadership Factor for Reforming Legislation. In: Strielkowski W., Sustainable Leadership for Entrepreneurs and Academics. Springer Proceedings in Business and Economics. Springer, Cham 481-489.

7. Oleksander Kopylenko, Mykhailo Baimuratov and Inna Gryshova. (2018). The Phenomenon of Leadership in the Municipal Authority in Ukraine. In: Strielkowski W., Sustainable Leadership for Entrepreneursand Academics. Springer Proceedingsin Businessand Economics. Springer, Cham 151-162.

8. Kopylenko, O., Gryshova, I., Diachenko, O. Leading institutional mechanism of the state regulation and the shadow economy. In: Strielkowski, W. (ed.). Proceedings of the 2nd International Conference on Social, Economic and Academic Leadership (ICSEAL 2018), Advances in Social Science, Education and Humanities Research, 2018. Vol. 217, pp.60-68. doi: 10.2991/icseal-18.2018.10

9. Рішення Конституційного Суду України від 09.06.1998 р. №8-рп/98 https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/v008p710-98 (Дата звернення: 07.03.2020).

10. ШайоА. Самоограничение власти (кратний курс конституционализма): Пер. с венг. М.: Юристь, 2001. 238 c.

11. Головань І. Деякі проблеми виконання рішень Конституційного Суду України. Вісник Конституційного Суду України. 2010. №6. C. 132-141.

12. ПетрівІ.М. До питання визначення конституційної юстиції в механізмі державного управління: досвід України та держав Східної Європи. Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. 2020. №2. С. 139-149.

13. Мищак І.М. Деякі питання удосконалення контрольної функції парламенту. Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. 2010. №3. С. 37-43.

14. Мищак І.М. Конституційно-правові аспекти реалізації народними депутатами України права законодавчої ініціативи. Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. 2011. №3. С. 56-61.

References

1. Verkhovna Rada of Ukraine. (1996). Konstytutsiia Ukrainy. URL: http://zakon3.rada. gov.ua/laws/show/254к/96 вр (Last accessed: 20.02.2020) [in Ukrainian].

2. Verkhovna Rada of Ukraine. (2017). Pro Konstytutsiynyy Sud Ukrayiny: the Law of Ukraine. Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny, 35, 6 [in Ukrainian].

3. Petriv, I.M. (2019). Udoskonalennya mekhanizmiv derzhavnoho upravlinnya orhanu konstytutsiynoyi yustytsiyi v Ukrayini v konteksti implementatsiyi dosvidu derzhav skhidnoyi Yevropy. Derzhavne upravlinnya: udoskonalennya ta rozvytok, 10. URL: http:// www.dy.nayka.com.ua/? op=1&z=1607 (Last accessed: 05.03.2020) [in Ukrainian].

4. Klyuyev, M.M. (2013). Rol' i mistse konstytutsiynoho kontrolyu v systemi derzhavnykh instytutiv. Visnyk AMSU. Seriya: «Derzhavne upravlinnya», 2 (9), 53-58 [in Ukrainian].

5. Baltsii, Y. (2016). Mistseve samovryaduvannya v konteksti diyuchoyi Konstytutsiyi Ukrayiny. Yurydychnyy visnyk, 2, 117-120 [in Ukrainian].

6. Inna Gryshova, Tetiana Tielkiniena and Aida Guliyeva. (2018). Lobbying for Public Interestsas a Democratic Social Leadership Factorfor Reforming Legislation. In: Strielkowski W, Sustainable Leadership for Entrepreneurs and Academics. Springer Proceedings in Business and Economics. Springer, Cham 481-489.

7. Oleksander Kopylenko, Mykhailo Baimuratov and Inna Gryshova. (2018). The Phenomenon of Leadership in the Municipal Authority in Ukraine. In: Strielkowski W., Sustainable Leadership for Entrepreneursand Academics. Springer Proceedingsin Businessand Economics. Springer, Cham 151-162.

8. Kopylenko, O., Gryshova, I., Diachenko, O. (2018). Leading institutional mechanism of the state regulation and the shadow economy. In: Strielkowski, W (ed.). Proceedings of the 2nd International Conference on Social, Economic and Academic Leadership (ICSEAL 2018), Advances in Social Science, Education and Humanities Research, 217, 60-68.

9. Konstytutsiynyy Sud Ukrayiny. (1998). Rishennya No8-rp/98. URL: https://zakon. rada.gov. ua/laws/show/v008p710-98 (Last accessed: 07.03.2020) [in Ukrainian].

10. Shayo, A. (2001). Samoohranychenye vlasty (kratkyy kurs konstytutsyonalyzma). M.: Yuryst' [in Russian].

11. Holovan', I. (2010). Deyaki problemy vykonannya rishen' Konstytutsiynoho Sudu Ukrayiny. Visnyk Konstytutsiynoho Sudu Ukrayiny, 6, 132-141 [in Ukrainian].

12. Petriv, I. (2020). Do pytannya vyznachennya konstytutsiynoyi yustytsiyi v mekhanizmi derzhavnoho upravlinnya: dosvid Ukrayiny ta derzhav Skhidnoyi Yevropy. Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, 2, 139-149 [in Ukrainian].

13. Myshchak, I.M. (2010). Some Issues of the Improvement of the Parliament's Control Function. Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, 3, 3743 [in Ukrainian].

14. Myshchak, I.M. (2011). Constitutional and Legal Aspects of the Legislative Initiatives Realization by People's Deputies of Ukraine. Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, 3, 56-61 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru