Розвиток правових та інституційних засад діяльності спеціалізованих судових палат і спеціалізованої прокуратури по Косово

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Розвиток правових та інституційних засад діяльності спеціалізованих судових палат і спеціалізованої прокуратури по Косово

Базов Олександр Вікторович,

кандидат юридичних наук, докторант кафедри міжнародного права

Анотація

Метою статті є дослідження розвитку правових та інституційних засад утворення та діяльності Спеціалізованих судових палат і Спеціалізованої прокуратури по Косово (Спеціалізованого суду по Косово) щодо розслідування воєнних злочинів, злочинів проти людяності та інших міжнародних злочинів, що були вчинені на території Косова, а також Албанії, який займає особливе місце в системі міжнародного кримінального правосуддя з огляду на специфічні особливості його утворення та діяльності, формування його міжнародного і національного компонентів.

Наукова новизна полягає у проведенні комплексного дослідження розвитку правових та інституційних засад діяльності Спеціалізованого суду по Косово, утвореного Європейським Союзом з метою притягнення до відповідальності «переможців» - колишніх керівників так званої «Армії визволення Косово» («UQK»), яких так і не було засуджено під час діяльності Міжнародного кримінального трибуналу по колишньої Югославії (МКТЮ) за вчинення воєнних злочинів, злочинів проти людяності та інших міжнародних злочинів в Косово.

Висновки. Спеціалізований суд по Косово з місцезнаходженням за межами Косова у Гаазі (Нідерланди) та з ексклюзивною участю міжнародних суддів та прокурорів є важливою формою міжнародного кримінального правосуддя. Оскільки правові основи діяльності вказаного Спеціалізованого суду повною мірою відповідають нормам міжнародного права, зазначений Суд є міжнародним кримінальним судовим органом, хоча формально і входить до судової системи Республіки Косово, міжнародно-правовий статус якої потребує свого вирішення.

Зазначений Суд, у формуванні правових та інституційних засад якого брали участь ООН, Рада Європи, НАТО, Європейський Союз та окремі держави, а також Республіка Косово, є не просто інтернаціоналізованим кримінальним судом зі складним правовим ландшафтом, а йуосо - блює в собі одну з необхідних можливостей добитися справедливості в Косово.

Оскільки Міжнародний кримінальний трибунал по колишній Югославії завершив свою юрисдикційну діяльність, а Спеціалізований суд по Косово з певними труднощами її здійснює, історія притягнення до відповідальності осіб за вчинені міжнародні злочини на території Косова та Албанії, незалежно від посадового становища злочинців, ще далека від свого завершення. Представляється, що оцінка діяльності Спеціалізованого суду по Косово залежить від його здатності притягнути до відповідальності та покарати усіх осіб, які вчинили міжнародні злочини на території Косова та Албанії, що надасть відчуття справедливості, перш за все для потерпілих, та відчуття ефективної дії верховенства права.

Ключові слова: міжнародний кримінальний суд, міжнародні злочини, спеціалізований міжнародний суд, Косово, правові засади, інституційні засади.

Abstract

Development of legal and institutional framework of the Kosovo specialist chambers and specialist prosecutor's office

Bazov Oleksandr V.,

Ph.D. in Law, Doctoral Candidate at the Institute of International Relations of Taras Shevchenko National University of Kyiv

The purpose of the article is to study the development of the legal and institutional framework for the establishment and activity of the Specialist Judiial Chambers and the Specialized Prosecutor's Office for Kosovo (Kosovo Specialized Court) to investigate war crimes, crimes against humanity and other international crimes committed in Kosovo and Albania, which occupies a special place in the system of international criminal justice in view of the specific features of its formation and activity, the formation of its international and national components.

The scientific novelty is a comprehensive study of the development of the legal and institutional framework of the Specialized Court for Kosovo, established by the European Union to bring to justice the «winners» - former leaders of the so-called «Kosovo Liberation Army» («UQK»), who never convicted during the activities of the International Criminal Tribunal for the Former Yugoslavia (ICTY) for war crimes, crimes against humanity and other international crimes in Kosovo.

Conclusions. The Specialized Court for Kosovo, located outside Kosovo in the Hague (Netherlands) and with the exclusive participation of international judges and prosecutors, is an important form of international criminal justice. As the legal basis of this Specialized Court is fully in line with international law, this Court is an international criminal body, although formally part of the judicial system of the Republic of Kosovo, whose international legal status needs to be resolved.

This Court, in the formation of the legal and institutional framework of which the UN, the Council of Europe, NATO, the European Union and individual states, as well as the Republic of Kosovo have participated, is not only an internationalized criminal court with a complex legal landscape, but also one of the necessary to achieve justice in Kosovo.

As the International Criminal Tribunal for the former Yugoslavia has completed its jurisdiction and the Specialized Court of Kosovo is having difficulty, the history of prosecuting individuals for international crimes in Kosovo and Albania, regardless of the status of the perpetrators, is far from over. The assessment of the Kosovo Specialized Court appears to depend on its ability to prosecute and punish all perpetrators of international crimes in Kosovo and Albania, which will provide a sense of justice, especially for victims, and a sense of the rule of law.

Key words: international criminal court, international crimes, specialized international court, Kosovo, legal foundations, institutional foundations.

Основна частина

Постановка проблеми. В сучасних умовах у полі зору науки міжнародного права перебувають міжнародні кримінальні судові органи так званої «нової хвилі» або «третього покоління», дослідження правових і інституційних засад діяльності яких представляє великий науковий та практичний інтерес. Спеціалізовані судові палати і Спеціалізовану прокуратуру по Косово (далі - Спеціалізований суд по Косово) було утворено у 2015 році з метою розслідування воєнних злочинів і злочинів проти людяності та інших міжнародних злочинів, що були вчинені на території колишньої СФРЮ в Косово у 90-хроках ХХст. під час збройного конфлікту, жертвами якого стала велика кількість громадян, більшість з яких є цивільними особами. Зазначений Суд було утворено за активної участі ООН, Ради Європи, НАТО, Європейського Союзу та окремих держав з метою встановлення миру та безпеки як в Європі, так і всьому світі та притягнення до відповідальності міжнародних злочинців. З 1 січня 2017 року він здійснює активну діяльність у сфері міжнародного кримінального правосуддя.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Спеціалізований суд по Косово було утворено нещодавно, у 2015році. З 1 січня 2017 року він розпочав активну юрисдикційну діяльність, зокрема у червні 2020 року було висунуте обвинувачення у вчиненні міжнародних злочинів першим десяти особам, серед яких і колишній президент Косова Хашим Тачі. 15 вересня 2021 року Суд розпочав розгляд першої судової справи щодо звинувачення колишнього командувача Армії визволення Косова (UЈK) Саліха Мустафи у вчиненні воєнних злочинів. Однак питання розвитку правових та інституційних засад діяльності цього Суду в науці міжнародного права, на наш погляд, досліджено недостатньо. Лише окремих аспектів цієї проблематики торкалися такі дослідники, як А. Ауст, К. Амбос, А. Бальсамо, Д. Марті, М. Буроменський, К. Вільямсон, К. Дель Понте, Р. Мухарремі, Ч.Л. Сміт, К. Трендафілова, Т Хартлей, Дж.К. Уільямсон та ін. Вагому роль відіграють дослідження цієї проблеми з боку міжнародних організацій, зокрема ООН, Ради Європи, Європейського Союзу. Особливо звертають на себе увагу Доповідь Ради Європи «Жорстоке поводження з людьми і незаконна торгівля людськими органами в Косово» та публікації колишньої прокурорки МКТЮ, посла Швейцарії в Аргентині Карли Дель Понте, в яких вона звинувачує колишніх ватажків UЈK у вчиненні масових міжнародних злочинів, зокрема воєнних злочинів і злочинів проти людяності в Косово та Албанії.

Метою статті є дослідження розвитку правових і інституційних засад Спеціалізованого суду по Косово, особливо у світлі того, що питаннями його діяльності опікується не лише ООН, а і Європейський Союз, зокрема Місія ЄС з верховенства права в Косово EULEX.

Виклад основного матеріалу. Спеціалізовані судові палати і Спеціалізована прокуратура та Віддалений спеціалізований суд щодо розслідування воєнних та інших міжнародних злочинів, що були вчинені на території Косова та Албанії (офіційна назва - Kosovo Specialist Chambers and Specialist Prosecutor's Office), що у подальшому буде використовуватися під назвою «Спеціалізований суд по Косово», виступає одним із видів міжнародних контамінованих (гібридних) кримінальних судових органів «нової хвилі» або «третього покоління». Юридична природа Спеціалізованого суду по Косово відображає міжнародно-правові обставини його утворення та діяльності, порядок формування його міжнародного і національного компонентів.

Як відомо, необхідність утворення цього Спеціалізованого суду було обумовлено тими обставинами, що Рада Безпеки ООН з урахуванням вимог Статуту ООН [1] не прийняла рішення щодо нового статусу Косова після оголошення 17 лютого 2008 року її парламентом в однобічному порядку рішення про незалежність і формування суверенної держави. Це було підтримано низкою країн, але не було визнано в Республіці Сербії, відповідно до конституції якої автономний край Косово і Метохія є невід'ємною частиною цієї держави. Питання боротьби із міжнародною злочинністю на території Косова, особливо під час збройного конфлікту у 90-хроках ХХст., залишається важливою міжнародно-правовою проблемою. Не сприяв остаточному вирішенню проблеми щодо міжнародно-правового статусу Косова і Консультативний висновок Міжнародного суду ООН від 22 липня 2010 року за зверненням Генеральної Асамблеї ООН щодо законності проголошення незалежності Косова від Сербії, яким було створено певний прецедент для невизнаних державних утворень у світі. Застереження окремих учасників міжнародно-правового процесу щодо визначення статусу Косово щодо «виняткового випадку, який не може бути використаний в аналогічних ситуаціях», ще раз звертає увагу на необхідність дотримання норм і принципів міжнародного права. При цьому слід звернути увагу на тому, що у цьому Консультативному висновку, який не має обов'язкового характеру, Міжнародний суд ООН дав міжнародно-правову оцінку лише декларації незалежності, обмовившись, що він не розглядав в широкому плані питання про право Косова на відділення від Сербії в однобічному порядку [2]. В умовах, коли Республіка Косово не отримала остаточного міжнародного визнання, а Республіка Сербія об'єктивно не має можливості здійснювати ефективне управління на території Косова і Метохії, вирішення проблеми боротьби із злочинами проти міжнародного права, масштаби вчинення яких здивували міжнародне співтовариство, стало справою таких міжнародних організацій, як ООН, Рада Європи, НАТО та Європейський Союз, а також окремих країн. Оскільки остаточного вирішення проблеми притягнення до відповідальності осіб за вчинення міжнародних злочинів на території Косова не відбулося в рамках діяльності Міжнародного кримінального трибуналу по колишній Югославії (МКТЮ), характерною ознакою органів правосуддя у сфері боротьби з міжнародною злочинністю стало їх утворення за активної участі міжнародного співтовариства, зокрема і у формі змішаних кримінальних судових органів, що мають як національний, так і міжнародний компоненти.

Необхідність утворення незалежного міжнародного суду, до юрисдикційних повноважень якого належить розслідування міжнародних злочинів і покарання міжнародних злочинців, особливо стала очевидною після оприлюднення у 2011році Доповіді Ради Європи «Жорстоке поводження з людьми і незаконна торгівля людськими органами в Косово», участь у підготовці якої взяли відомі юристи-міжнародники на чолі зі швейцарським дипломатом Д. Марті.

Правові підвалини формування правових та інституційних засад органів міжнародного кримінального правосуддя щодо притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності за вчинення міжнародних злочинів в Косово і Албанії, формування системи перехідного правосуддя в Косово, міжнародного компоненту у сфері правосуддя в Косово склали відповідні рішення міжнародних організацій, насамперед ООН та ЄС. Зокрема, резолюція1244 (1999) Ради Безпеки ООН від 10 червня 1999 року [3], відповідно до якої ООН здійснює контроль у сфері формування та розвитку системи перехідного правосуддя в Косово. Місія ООН визнала необхідність запровадження міжнародного компоненту в косовську систему правосуддя, оскільки в Косово лише за участі міжнародних суддів та міжнародних прокурорів існує можливість забезпечити неупереджене та об'єктивне розслідування вчинених міжнародних злочинів. У ситуації, яка не терпіла зволікань, та без відповідних переговорів про спеціальний договір між Організацією Об'єднаних Націй та національним урядом, з метою притягнення до кримінальної відповідальності осіб, причетних до вчинення тяжких міжнародних злочинів, Місією ООН в Косово (UNMIK) свого часу було утворено змішані судові колегії шляхом прийняття спеціальних рішень Місії ООН: розпорядження Місії ООН у справах Тимчасової адміністрації в Косово (UNMIK) №1999/1 від 25 липня 1999 року «Про орган Тимчасової адміністрації в Косово», розпорядження UNMIK №2000/6 від 15 лютого 2000 року «Про призначення і відсторонення від посад міжнародних суддів і міжнародних прокурорів», розпорядження UNMIK №2000/64 від 15 грудня 2000 року «Про залучення до судового розгляду міжнародних суддів/проку - рорів та/або зміну місця розгляду справи», розпорядження UNMIK №2001/20 від 19 вересня 2001 року «Про захист жертв злочинів та свідків в кримінальному процесі», розпорядження UNMIK №2001/21 від 20 вересня 2001 року «Про взаємодію зі свідками в кримінальному процесі», розпорядження UNMIK №2003/26 від блипня 2003 року про «Тимчасовий Кримінально-процесуальний кодекс Косово». На будь-якій стадії кримінального судочинства компетентний обвинувач, обвинувачений або адвокат мав право звернутися з клопотанням до Департаменту по судовим справам Косово про призначення міжнародних суддів або прокурорів, а також про зміну місця розгляду справи, якщо такі дії вважалися необхідними для забезпечення незалежності та неупередженості здійснення правосуддя. Своєю чергою, Департамент по судовим справам Косово представляв Спеціальному представнику Генерального секретаря ООН відповідну рекомендацію відносно залучення до процесу міжнародних суддів та/або прокурорів, або зміни місця розгляду справи.

З метою підвищення ефективності протидії міжнародним злочинам в Косово та притягнення до відповідальності міжнародних злочинців, у 2008 році за рішенням Ради Безпеки ООН Місія ООН (UNMIK) змінила формат своєї міжнародної цивільної присутності в Косово, та Європейський Союз взяв на себе відповідальність у сфері верховенства права, Місія якого з верховенства права в Косово (EULEX) була створена Спільним рішенням Ради ЄС 2008/124/CFSP 4 люто - го 2008 року. Відповідно до цього рішення передбачено «належне розслідування, обвинувачення, судовий розгляд і виконання рішень щодо воєнних злочинів, тероризму, організованої злочинності, корупції, міжетнічних злочинів, фінансових/економіч - них злочинів та інших серйозних злочинів відповідно до застосовного законодавства, включаючи у відповідних випадках залучення міжнародних слідчих, прокурорів та суддів…» (n. 3 (d)). Місія ЄС EULEX з грудня 2008 року взяла на себе обов'язки щодо виконання завдань з метою забезпечення миру і міжнародної безпеки, викладені в Резолюції Ради Безпеки ООН 1244 (1999), і почала повноцінне функціонування у квітні 2009 року. Після 2008 року мандат EULEX поновлюється кожні два роки.

Діяльність Місії ЄС з верховенства права EULEX здійснюється навколо трьох основних сфер, визначених у Спільному рішенні Ради ЄС 2008 року, а саме - поліція, судова система та митниця. Прокурори і судді EULEX діють в тих самих судах, де діяли органи UNMIK (муніципальні суди, окружні суди, суди першої інстанції, апеляційний суд і Верховний Суд, Конституційний Суд). Справами щодо відповідальності за вчинення воєнних та інших міжнародних злочинів в Косово опікуються міжнародні судді і міжнародні прокурори.

Формування правових та інституційних засад діяльності та розвитку Спеціалізованого суду по Косово для розслідування тяжких міжнародних злочинів, у вчиненні яких проти національних меншин і політичних супротивників у 90-хроках ХХст. підозрюються перш за все колишні керівники Армії визволення Косово, із розміщенням в Гаазі (Нідерланди) та окремих підрозділів в Косово, було ініційовано Європейським Союзом у рамках «контрольованої незалежності Косова». Це сталося після розгляду в Раді Європи у 2011 році, як вже було зазначено, Доповіді «Жорстоке поводження з людьми і незаконна торгівля людськими органами в Косово» (так званого «Звіту Марті»), підготовка якої була обумовлена твердженнями колишньої прокурорки МКТЮ Карли Дель Понте про вчинення масових злочинів проти міжнародного права в Косово [4], та прийняття з цього питання Резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи №1782 від 25січня 2011 року. ПАРЕ заявила, що «незаконний обіг людських органів сьогодні представляє собою виключно серйозну проблему у всьому світі та відкрито протирічить самим основним стандартам прав людини та гідності» [5]. Під тиском міжнародного співтовариства 8 серпня 2015 року Асамблея (парламент) Косова змінила Конституцію Республіки Косово задля створення спеціального кримінального механізму для Косово - Спеціалізованих судових палат Косова (KSC), та спеціалізованої прокуратури - Спеціальну прокуратура (SPO). У той же день парламент цієї Республіки прийняв спеціальний закон про спеціалізовані палати та спеціалізовану прокуратуру [6], відповідно до якого предметна юрисдикція Палат поширюється на міжнародні злочини, що були зазначені в Резолюції №1782 Парламентської Асамблеї Ради Європи. Також важливим є обмін листами між президентом Косово та Верховним представником ЄС від 14квітня 2014 року, ратифікованими Косово в якості міжнародної угоди між Косово та Європейським Союзом [7]. Конституційний суд Республіки Косово дійшов висновку, що зміни до конституції цієї Республіки випливають із цієї міжнародної угоди між Косово та Європейським Союзом.

Спеціалізований суд по Косово формально виступає невід'ємною частиною косовської судової системи, він здійснює свою діяльність переважно за межами Косова. Спеціалізовані палати та Спеціалізована прокуратура знаходяться у Гаазі (Нідерланди) та переважно здійснюють свою діяльність в Нідерландах, а у певних випадках - у Косово та Албанії. Таке місцезнаходження обумовлено необхідністю забезпечення справедливого правосуддя, незалежності та безпеки судових процесів в постконфліктному суспільстві. Відповідно до спеціального Закону Республіки Косово Спеціалізовані судові палати прикріплені до кожного рівня національної судової системи, включаючи суд Приштини, Апеляційний, Верховний та Конституційний суди. Проте, зазначені Палати здійснюють правосуддя незалежно від судів Косова та в питаннях, що стосуються одночасної юрисдикції з іншими судами Республіки Косово та своєї власної юрисдикції, мають пріоритет над всіма національними судами.

Спеціалізований суд по Косово має предметну юрисдикцію відносно злочинів проти людяності та воєнних злочинів за міжнародним правом та злочинів за національним кримінальним правом Республіки Косово відносно його офіційних та посадових осіб. До злочинів за національним кримінальним правом цієї Республіки, наприклад, відносяться: неправдиві заяви під присягою (ст 391), протидія для дачі показів (ст. 394), залякування під час кримінального процесу (ст. 395), фальсифікація документів (ст. 398 Кримінального кодексу Республіки Косово) тощо.

Територіальна юрисдикція передбачає злочини, що були розпочаті чи скоєні в Косово. Вважається, що такий подвійний аспект територіальної юрисдикції дозволить здійснити судове переслідування за злочини, що мають транскордонний зв'язок, наприклад, з Албанією, що буде сприяти судовому переслідуванню за ймовірні злочини відповідно до Звіту Марті.

Часова юрисдикція охоплює період часу з 1998 по 2000 рік включно. Цей період часу явно розповсюджується на завершення конфлікту 10 червня 1999 року і, таким чином, також дозволяє враховувати наслідки збройного конфлікту та результати діяльності Місії Організації Об'єднаних Націй у справах Тимчасової адміністрації в Косово. Однак чітке закріплення дати завершення часової юрисдикції представляє проблему судового переслідування за деякі вчинені злочини на території Республіки Косово.

Місія ЄС з верховенства права в Косово EULEX, у межах Спільної політики безпеки і оборони ЄС, відповідає за призначення суддів, прокурорів та керівника секретаріату Спеціалізованого суду. Спеціалізовані судові палати Косова, Спеціалізована прокуратура а також Секретаріат укомплектовані міжнародними посадовими особами. Зокрема, судді є винятково міжнародними та призначаються головою Місії ЄС в Косово за рекомендацією комісії з відбору суддів. Такий самий порядок застосовується для призначення президента Спеціалізованих судових палат Косова, яким в січні 2017 року стала Катерина Трендафілова, відома болгарська вчена та досвідчена міжнародна суддя. Суддями Спеціалізованого суду по Косово є представники Великобританії, США, Бельгії, Франції, Німеччини, Італії, Ірландії, Канади, Нідерландів, Чехії, Швейцарії і Естонії, тобто як представники від держав ЄС, так і держав, що здійснюють фінансування діяльності Суду. Слід зазначити, що важливі функції органу контролю за незалежністю та недоторканністю суддів, а також щодо затвердження методу відбору і розподілу судових справ виконує Асамблея суддів EULEX.

До складу Спеціалізованої прокуратури входить Спеціальна слідча група (SITF). Персонал Прокуратури, до якої входять прокурори, слідчі, фахівці з безпеки та захисту свідків, аналітики, а також допоміжний персонал, є громадянами держав ЄС або Канади, Норвегії, США, Туреччини та Швейцарії.

Кримінально-процесуальний кодекс Республіки Косово (стаття 53) надає всім обвинуваченим право на підтримку адвоката протягом усього кримінального провадження. В законі про Спеціалізовані палати та у Правилах процедури і доказування визначена комплексна система захисту свідків. Проте, діяльність Департаменту захисту свідків Косово, що розпочав свою діяльність лише у 2014році, з урахуванням самогубства свідка воєнних злочинів та злочинів проти людяності Агіма Зогая, потребує подальшого вдосконалення.

Фінансування діяльності Суду здійснюється цілком за рахунок гранту через бюджет Спільної політики безпеки та оборони Європейського Союзу, а також інших держав, зокрема США, Канади, Туреччини, Норвегії та Швейцарії.

За офіційними даними, до кримінальної відповідальності за вчинення воєнних злочинів, злочинів проти людяності та інших злочинів притягнуто десятки колишніх керівників UЈK, окремі з яких і сьогодні представляють політичну еліту Косова. Серед них - колишній президент Косова Хашим Тачі, колишній спікер парламенту Косова Кадрі Веселі, колишній прем'єр-міністр Косова Рамуш Харадінай, колишній командувач UЈK Назіф Мехметі, керівники військових підрозділів UЈK Рустем Мустафа Ремі, Самі Лушта - ку та інші особи. Спеціалізованим судом підтверджено звинувачення у вчиненні міжнародних злочинів відносно колишніх керівників Косова. Зокрема, 12 червня 2020 року колишньому керівнику UЈK Саліху Мустафі було пред'явлено звинувачення у вчиненні воєнних злочинів; 26 жовтня 2020 року колишньому президенту Косова Хашиму Тачі, колишнім керівникам парламенту Косова Кадрі Веселі і Якупу Красничі, колишньому військовому керівнику Реджепу Селемі було пред'явлено звинувачення у вчиненні воєнних злочинів і злочинів проти людяності, а саме - вбивствах, насильницьких зникненнях людей, переслідуваннях і тортурах. Було прийнято судове рішення щодо арешту зазначених та відповідних інших осіб. При цьому, прокуратура Суду заявила, що вважає Х. Тачі та інших відповідних осіб відповідальними, зокрема, за майже 100 вбивств цивільних осіб під час війни 1998-1999 років. У вересні - листопаді 2020 року судові справи щодо зазначених осіб було спрямовано для судового розгляду.

15 вересня 2021 року Спеціалізований суд розпочав розгляд першої справи - щодо колишнього керівника UЈK Саліха Муста - фи, який підозрюється у вчиненні воєнних злочинів (свавільних затриманнях, нелюдському поводженні, катуваннях, вбивствах цивільних осіб тощо). Під час розгляду справи було зачитано обвинувальний акт, заслухані виступи прокурорів і адвокатів, а також покази свідків. Судовий розгляд цієї справи триває. Що стосується Хашима Тачі, Кадрі Веселі, Якупа Красничі і Реджепа Селеми, то судові справи відносно притягнення цих осіб до відповідальності за вчинення міжнародних злочинів перебувають на стадії попереднього розгляду. Прокуратурою Суду також готуються обвинувальні акти відносно інших осіб, які підозрюються у вчиненні воєнних злочинів і злочинів проти людяності під час збройного протистояння у 19981999 роках в Косово.

Висновки. Спеціалізований суд по Косово з місцезнаходженням за межами Косова у Гаазі (Нідерланди) та з ексклюзивною участю міжнародних суддів та прокурорів є важливою формою міжнародного кримінального правосуддя. Оскільки правові основи діяльності вказаного Спеціалізованого суду повною мірою відповідають нормам міжнародного права, зазначений Суд є міжнародним кримінальним судовим органом, хоча формально і входить до судової системи Республіки Косово, міжнародно-правовий статус якої потребує свого вирішення.

Зазначений Суд, у формуванні правових та інституційних засад якого брали участь ООН, Рада Європи, НАТО, Європейський Союз та окремі держави, а також Республіка Косово, є не просто інтернаціоналізованим кримінальним судом зі складним правовим ландшафтом, а й уособлює в собі одну з необхідних можливостей добитися справедливості в Косово.

Оскільки Міжнародний кримінальний трибунал по колишній Югославії завершив свою юрисдикційну діяльність, а Спеціалізований суд по Косово з певними труднощами її здійснює, історія притягнення до відповідальності осіб за вчинені міжнародні злочини на території Косова та Албанії, незалежно від посадового становища злочинців, ще далека від свого завершення. Представляється, що оцінка діяльності Спеціалізованого суду по Косово залежить від його здатності притягнути до відповідальності та покарати усіх осіб, які вчинили міжнародні злочини на території Косова та Албанії, що надасть відчуття справедливості, перш за все для потерпілих, та відчуття ефективної дії верховенства права.

Список використаних джерел

прокуратура розслідування злочин кримінальний

1. Устав Организации Объединённых Наций. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/995_010? lang=en#Text (Дата звернення: 10.09.2021).

2. The International Court of Justices Advisory Opinion on Kosovo, July22, 2010. URL: https://www.icj-cij.org/public/files/case - related/141/141-20100722-ADV-01-00-EN.pdf (Дата звернення: 10.09.2021).

3. Резолюция 1244 (1999), принятая Советом Безопасности ООН на его 4011-м заседании 10 июня 1999 года (UN Doc. S/ RES/1244 (1999). URL: http://zakon.rada.gov. ua/laws/show/995_309? lang=en#Text (Дата звернення: 10.09.2021).

4. Statement by Carla Del Ponte, Prosecutor of the ICTY on the Investigation and Prosecution of War Crimes Committed in Kosovo. Press Release, The Hague, 29 September 1999 URL: https://www.icty.org/en/press/statement - carla-del-ponte-prosecutor-international - criminal-tribunal-former-yugoslavia (Дата звернення: 10.09.2021).

5. Investigation of allegations of inhuman treatment of people and illicit trafficking in human organs in Kosovo: Resolution №1782 (2011) / Council of Europe. URL: https://pace.coe.int/en/files/17942/html (Дата звернення: 10.09.2021).

6. On Specialist Chambers and Specialist Prosecutors Office: Law of Kosovo No. 05/L053, 3August 2015. URL: https://www.scp-ks.org/ en/documents/law-specialist-chambers-and - specialist-prosecutors-office (Дата звернення: 10.09.2021).

7. On ratification of the international agreement between the Republic of Kosovo and the European Union on the European Union rule of law mission in Kosovo: Law of Kosovo No.04/L-274, 23April 2014. URL: https:// www.scp-ks.org/en/documents/kosovo-law - ratification-exchange-letters (Дата звернення: 10.09.2021).

References

1. Charter of the United Nations. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_010? lang=en#Text (Last accessed: 10.09.2021) [in Russian].

2. The International Court of Justices. (2010). Advisory Opinion on Kosovo (July22, 2010). URL: https://www.icj-cij.org/public/ files/case-related/141/141-20100722-ADV-01 - 00-EN.pdf (Last accessed: 10.09.2021).

3. United Nations Security Council. (1999). Resolution 1244 (1999) (UN Doc. S/RES/1244 (1999), 10June 1999. URL: http://zakon.rada. gov.ua/laws/show/995_309? lang=en#Text (Last accessed: 10.09.2021) [in Russian].

4. Carla Del Ponte, Prosecutor of the ICTY. (1999). Statement on the Investigation and Prosecution of War Crimes Committed in Kosovo. Press Release, The Hague, 29 September 1999. URL: https://www.icty.org/en/press/statement - carla-del-ponte-prosecutor-international - criminal-tribunal-former-yugoslavia (Last accessed: 10.09.2021).

5. Council of Europe. (2011). Investigation of allegations of inhuman treatment of people and illicit trafficking in human organs in Kosovo: Resolution №1782 (2011). URL: https://pace. coe.int/en/files/17942/html (Last accessed: 10.09.2021).

6. On Specialist Chambers and Specialist Prosecutors Office: Law of Kosovo No. 05/L-053, 3August 2015. URL: https://www.scp-ks.org/ en/documents/law-specialist-chambers-and - specialist-prosecutors-office (Last accessed: 10.09.2021).

7. On ratification of the international agreement between the Republic of Kosovo and the European Union on the European Union rule of law mission in Kosovo: Law of Kosovo No. 04/ L-274, 23April 2014. URL: https://www.scp-ks. org/en/documents/kosovo-law-ratification - exchange-letters (Last accessed: 10.09.2021).

Размещено на Allbest.ru