Вплив правового регулювання суспільних відносин на формування правової компетентності фахівців при отриманні вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВПЛИВ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН НА ФОРМУВАННЯ ПРАВОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ ПРИ ОТРИМАННІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Прилипко В.М.

кандидат педагогічних наук, викладач, кафедра фундаментальних і галузевих юридичних наук, факультет права, гуманітарних і соціальних наук, Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського

Анотація

Нині у сфері освіти процес формування особистості нового типу - «правового свідомого громадянина», який характеризується високим рівнем правової компетентності та правової культури є предметом численних дискусій. Модернізація вищої освіти отримала особливе значення. У зв'язку з цим основним напрямком трансформацій стає розвиток чинного законодавства, правових установ, прав людини, прав та обов'язків громадянина та практики їх реалізації.

У статті характеризується правова компетенція студентів фахівців при отриманні вищої освіти. Здійснено аналіз визначень поняття «компетентність» та «правова компетентність», їх структурних компонентів. Проілюстровано, що правова компетентність складається з правової готовності і практичної здатності виконувати професійну діяльність та приймати фахові рішення. Зміна парадигми освіти від традиційного до особистого орієнтованого та переходу до державних стандартів вимагає найвищої школи покращити підготовку фахівця, стаючи це як професіоналом, не тільки глибоко знаючи свою професію, але також повинен мати правову компетентність. У статті розглядається зміст окремих видів компетентностей, визначається суть поняття правової компетентності, подається перелік ключових компетентностей їх структура та особливості формування у процесі професійної підготовки фахівців; визначається зміст правової культури особистості та механізм формування правової компетентності майбутнього фахівця.

На основі аналізу наукової літератури автором охарактеризована суть та структура правової компетентності фахівця. Розкрито мотиваційний, когнітивний, діяльнісний і особистісний компоненти формування правової компетентності майбутнього фахівця. Наголошено, шо компетенція фахівців об'єднує особисті та професійні аспекти під час отримання вищої освіти, не виключаючи впливу правового регулювання суспільних відносин як ключового детермінанту суспільно-політичного розвитку будь-якої держави.

Автором визначено, що у сучасних суголосних дослідженнях, що детально описують сутність та структуру правової компетентності у професійній освіті студентів, під поняттям правової компетентності розуміють інтегративну професійно-особистісну якісну характеристику суб'єкта професійної діяльності, остання включає теоретико- правову готовність та практичну здатність до виконання професійної діяльності та вирішення правових питань у сфері професійної діяльності відповідно до законодавства та інших нормативно-правових актів. У структурі правової компетентності, за висновками автора, виокремлюють основні компоненти: мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, а також можуть бути виділені рефлексивно-оцінний та аксіологічний компоненти.

Ключові слова: компетентність, правова компетентність, підхід до компетенції, суспільство, правове регулювання.

правовий компетенція освіта мотиваційний

Annotation

Today, in the field of education, there is a process of forming a new type of personality - a “legal conscious citizen”, which is characterized by a high level of legal competence and legal culture. The modernization of higher education has been of special importance. In this regard, the main direction of transformations is the development of the current legislation, legal institutions, human rights, rights and responsibilities of a citizen and the practice of their implementation. The article describes the legal competence of specialists' students in obtaining higher education. An analysis of the definitions of “competence” and “legal competence”, their structural components was carried out.

The article analyzes modern psychological and pedagogical literature. They illustrated that legal competence consists of legal readiness and practical ability to perform professional activities and make professional decisions. The article considers the content of certain types of competencies, defines the essence of the concept of legal competence, lists the key competencies, their structure and features of formation in the process of professional training; the content of the legal culture of the individual and the mechanism of formation of legal competence of the future specialist is determined. In the article, based on the analysis of scientific literature, the essence and structure of the legal competence of a specialist are considered. Motivational, cognitive, activity and personal components of the formation of legal competence of the future specialist are revealed. The competence of specialists unites personal and professional aspects while obtaining higher education, without excluding the impact of legal regulation of social relations as a key determinant of socio-political development of any state.

The author determined that in modern studies on the essence and structure of legal competence in the professional education of students, under the notion of legal competence understand the integrative professional-personality characteristics of the subject of professional activity, which includes theoretical and legal readiness and practical ability to perform professional activities and solutions. In the structure of legal competence, according to the author, the main components are distinguished: motivational, cognitive, activity, and can also be isolated reflexive and evaluation and acneological components.

Keywords: competence, legal competence, approach to competence, society, legal regulation.

Вступ

Одним із основних завдань закладів вищої освіти (ЗВО) у формуванні особистості Закон України «Про вищу освіту» (ст. 26) [1] визначає правове виховання. Це вимагає від закладів вищої освіти особливої уваги до підготовки не лише майбутнього фахівця, а й свідомого громадянина, який дотримується норм і правил життя в соціумі. Варто зауважити, що такий фахівець має орієнтуватися у проблемах існуючого соціально-політичного життя в країні, використовувати способи діяльності й моделі поведінки, що відповідають чинному законодавству держави, робити свідомий вибір та застосовувати правові технології прийняття індивідуальних та колективних рішень. Щоб упровадити в реалії життя такі здібності майбутній фахівець може лише за умов набуття правової компетентності. Проблему формування правової культури та правосвідомості студентів закладів вищої освіти, визначення змісту правової освіти досліджували наступні вітчизняні науковці: Кравченко Л. М. [2], Лісовець О. В. [3], Михайлишин Г. Й., Довга М. [4], Ящук С. П. [5].

Питання впливу правового регулювання суспільних відносин на формування правової компетентності фахівців при отриманні вищої освіти на сьогодні є дослідженим фрагментарно й не системно, тому залишається суспільно-важливим та актуальним.

Метою статті є характеристика впливу правового регулювання суспільних відносин на формування правової компетентності фахівців при отриманні вищої освіти. Для досягнення мети у статті вирішуються наступні завдання: аналізування підходів до визначення поняття «компетентність»; здійснення аналізу поняття «правова компетентність» та її компонентів; визначення ролі впливу правового регулювання суспільних відносин.

Результати

У сучасному психолого-педагогічному дискурсі поняття «компетентність», не зважаючи на його відносну новизну, досліджується досить активно. в останнє Час розробляється у наукових дослідженнях досить активно. До складу поняття «компетентність» входять знання, навички, вміння, емоційно цінні відносини та досвід діяльності. Що ж до самого поняття, а також похідних від нього, то вони широко використовувалися і раніше - у побуті, літературі, його тлумачення наводилося у багатьох словниках [6, с. 31].

Одним із пріоритетів у концепції модернізації освіти є правова освіта. У ході освоєння професійної діяльності у ході переходу на більш високі рівні професіоналізму, настає етап стабільного використання накопичених у професійному досвіді способів та засобів виконання завдань на рівні високих зразків, що стає основою оволодіння професійною майстерністю, для досягнення якої необхідно мати певний «особистісний потенціал». Це спільні та спеціальні здібності, базові знання, мотивація досягнень, спрямованість на саморозвиток, адекватна самооцінка та професійна компетентність. До професійної компетентності входить і правова компетентність особистості, як невід'ємна складова розбудови будь-якої держави [6, с. 32].

У роботах сучасних педагогів правова компетентність розглядається як інтегративна професійно-особова якість студента. Правова компетентність включає «теоретико-правову підготовленість та практичну здатність до вирішенню навчальних та професійних завдань, що виникають у освітньої ситуації з дотриманням освітнього законодавства, правомірної реалізації професійної діяльності, здійснення правового виховання, захисту прав та інтересів дітей» [4].

Правова компетентність суб'єкта професійної діяльності полягає не тільки у дотриманні конкретних юридичних законів сфери професійної діяльності, а й у здатності до активних дій у сфері реалізації права та правового регулювання, що пов'язується з реалізацією потреби суспільства у становленні основ правової культури. Аналіз наукових праць про сутність та структуру правової компетентності у професійній освіті студентів показує, що єдність позицій низки дослідників виявляється у розумінні правової компетентності як інтегративної професійної якісної характеристики студента як суб'єкта професійної діяльності Правова компетентність включає теоретико-правову готовність та практичну здатність до виконання професійної діяльності та вирішення правових питань у сфері професійної діяльності відповідно до законодавства та інших нормативно-правовими актами [5].

Дослідники виокремлюють основні компоненти у структурі правової компетентності: мотиваційний (ціннісно-мотиваційний, ціннісно-мисловий), когнітивний (змістовний, змістовно- правовий), діяльнісний (функціонально-діяльнісний, організаційно-діяльнісний, організаційно- технологічний). Мотиваційний компонент передбачає наявність у суб'єкта професійної діяльності інтересу до права в цілому та до прав людини як загальнолюдської та особистісно значимої цінності, включає рівень оцінки та ставлення до праву; відображає прийняття суб'єктом професійної діяльності правових цінностей, розвиток мотивів пізнання правових засад регулювання суспільних відносин, наявність особистісної установки на правомірність професійної діяльності [8, с. 116].

Когнітивний компонент характеризує системне, цілісне засвоєння знань нормативно-правового та процесуального характеру, необхідних та достатніх для здійснення правомірної професійної діяльності, правового виховання та захисту прав та правових цінностей Діяльнісний компонент характеризує здатність та готовність суб'єкта професійної діяльності застосовувати правові знання на практиці для вирішення професійних завдань та участі у суспільних правовідносинах; здійснювати соціально-активну правомірну поведінку у сфері професійної діяльності; орієнтувати діяльність у професійній сфері на правові норми та цінності. Рефлексивний компонент характеризує здатність особистості до самостійності правових рішень та оцінок при взаємодії з іншими суб'єктами в рамках професійної діяльності; здатність до критичного осмислення, оцінки та коригування власної діяльності з позицій норм права; пов'язаний із особистими якостями суб'єктів професійної діяльності (сприйняттям правової інформації, комунікативністю та ін.) Аксіологічний компонент включає знання критеріїв та факторів руху до вершин професіоналізму, способів професійного самовдосконалення у межах правових норм [9, с. 20].

Таким чином, у сучасних дослідженнях про сутність та структуру правової компетентності у професійній освіті студентів, під поняттям правової компетентності розуміють інтегративну професійно-особистісну якісну характеристику суб'єкта професійної діяльності, що включає теоретико-правову готовність та практичну здатність до виконання професійної діяльності та вирішення правових питань у сфері професійної діяльності відповідно до законодавства та інших нормативно-правових актів [8, с. 116]. У структурі правової компетентності виокремлюють основні компоненти: мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, а також можуть бути виділені рефлексивно- оцінний та аксіологічний компоненти.

Правова компетентність визначається науковцями як наявність правових знань і застосування їх на практиці. Будь-яка професійна діяльність передбачає вироблення правових норм, які регулюють її діяльність. Тому правова компетентність стає складовою професійної підготовки фахівців, діяльність яких не пов'язана з юридично законодавчою сферою [1; 5].

Невід'ємною характеристикою всіх професійно значущих аспектів життя суспільства і конкретної галузі, як слушно зауважує Кравченко Л. М. є «правова культура , остання є компонентом загальної культури особистості, що передбачає усвідомлення правових цінностей та норм у кожній сфері соціального життя і професійної діяльності. Правова ж компетентність як сукупність знань, умінь, досвіду є своєрідним регулятором поведінки, важливим каналом адаптування колективних надбань суспільства у сфері права» [2].

Таким чином, майбутній фахівець будь-якої галузі має розуміти призначення своєї спеціальності, зміст компетентностей, які він має отримати за час професійної підготовки, їхній правовий складник. Отримані правові знання, вироблені навички правової поведінки мають забезпечити дотримання встановлених у суспільстві норм права, дотримання відповідних правовідносин на робочому місці, сприяти підвищенню ефективності професійної діяльності. Сформована професійна правова компетентність забезпечить прийняття правильних рішень, сприятиме правомірному вирішенню проблемних ситуацій, дасть змогу ефективно виконувати свої виробничі функції [7, с. 31].

Висновки

Правові знання є вагомою умовою формування компетентностей, передбачених державними стандартами для здобувачів першого (бакалаврського) і другого (магістерського) рівнів освіти спеціальності. Вони спрямованні на формування загальної правової культури і професійної правової компетентності. Формування правової компетентності спеціаліста у навчальному процесі пов'язана з особистістю викладача, його самооцінкою та формується під його впливом та у процесі тісної взаємодії під час навчально-виховного процесу. Вагомим елементом стабільного поступального розвитку суспільства, розбудови правової, демократичної, соціальної держави є формування у її громадян правової культури. Правова компетентність зумовлюється значною мірою рівнем розвитку суспільства, політичною і правовою ситуацією в ньому. Значна частина науковців визнає, що рівень правової культури та правової освіченості сучасного українця є невисоким. Тому актуальною нині є проблема суттєвого покращення правової просвіти громадян, правового виховання, формування правової культури. Це забезпечить не лише покращення соціального клімату, встановлення у суспільстві режиму примату права, розбудови демократичного і громадянського суспільства, а й сприятиме формуванню професійної правової культури.

Перспективні напрямки подальших досліджень. Важливими напрямками подальших досліджень є визначення напрямів впливу на розвиток правової компетентності фахівців під час здобуття вищої освіти.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про вищу освіту». URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1556-18. (дата звернення : 27.12. 2021)

2. Кравченко Л. М. Правова культура і компетентність особистості: спільне та відмінне культурологічного і компетентнісного підходів. Імідж сучасного педагога. 2020. №4 (193). С. 29-33.

3. Лісовець О. В. Критеріально-рівнева характеристика сформованості соціально- правової компетентності майбутніх соціальних працівників. Наукові записки. Серія «Психолого-педагогічні науки» (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя). 2018. № (2). С. 40-45. https://doi.org/10.31654/2663-4902-2018-PP-2-40-45

4. Михайлишин Г. Й., Довга М. Формування соціально-правової компетентності майбутніх соціальних працівників у процесі підготовки до роботи з молодими сім'ями. Журнал Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. 2021. Т. 8. № 1. С. 7-16.

5. Ящук С. П. Формування професійно-правової компетентності студентів. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія: Педагогіка, психологія, філософія.2016. № 253. С. 333-338.

6. Brennan M. J. A Curriculum for the Conservation of People and their Environment. Journal of Environmental Education. 1986. Vol. 17. No. 4. Р. 31-42.

7. Curriculum. Organization and Design. University of London Press, 1991. 342 р.

8. Ellet W. The Case Study Handbook: How to Read, Discuss, and Write Persuasively About Cases. Harvard Business School Press, 2007. 273 p.

9. Rogers D. L. A Paradigm Shift: Technology Integration for Higher Education in the New Millennium. Educational Technology Review. 2000. No. 13. Р. 19-27.

Размещено на Allbest.ru