Особистість в економічні небезпеці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особистість в економічні небезпеці

Гнатенко Валерій Сергійович кандидат економічних наук, науковий співробітник ДЗ «Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр МОЗ України»; Кабанцева Анастасія Валеріївна кандидат психологічних наук, доцент кафедри психіатрії, психотерапії, наркології і медичної психології Донецького національного медичного університету МОЗ України

Анотація

Різні кризи несуть негативні наслідки для держави, її економіки і населення. Будь-то фінансово-економічна, гуманітарна, соціально-психологічна кризи всі вони відображаються на самопочутті, добробуті і психічному здоров'ї кожного громадянина. А тому розуміння витоку економічних небезпек, механізмів їх функціонування і викристалізація орієнтирів захисту є одним із актуальних завдань науки для розбудови ефективного державного регулювання в економічному секторі держави. Відповідно до поставленої мети у статті висвітлено наукові здобутки питання економічної безпеки держави та актуалізується проблема економічної небезпеки. Запропоновані тлумачення понять «економічна небезпека держави» і «економічна небезпека особистості». Наводиться аналіз таких криз як-от: фінансово-економічна криза 2008 року, збройний конфлікт сходу України, вірусна пандемія COVID-19. Відмічено, що кожна криза або потенційна економічна небезпека набирає масштабності завдяки інформаційній складовій. На прикладі, зазначених криз розроблено структуру розвитку економічної небезпеки і її наслідків для особистості. Доведено, що економічні виклики в «міксі» з інформаційними атаками розвивають хаоси політичного, економічного і соціально-психологічного характеру. В свою чергу, відсутність ясності і нерозуміння реальної ситуації справ в середині держави поширює негативний клімат серед її населення, тим самим, провокуючи розвиток психічної патології.

Визначено перелік факторів розвитку економічної нестабільності та небезпеки з описом їх наслідків для держави і особистості, зокрема. Наводяться пропозиції щодо модернізації і інновації розбудови економічної безпеки. Акцент робиться на тому, що економічна безпека повинна бути складовою внутрішньої політики, а не окремою галуззю. І задля втілення цього, доцільним виступає створення модернізованої структури - Агентство економічного забезпечення з метою досягнення високого рівня зайнятості населення і примноження соціального добробуту держави через примноження добробуту кожного окремого громадянина.

Ключові слова. економічна небезпека, нестабільність, ризики, криза, агентство економічного забезпечення.

Abstract

Personality in economic danger

Hnatenko Valerii Serhiiovych Candidate of Economic Sciences, Research Fellow of the Scientific and Practical Medical Rehabilitation and Diagnostic Center of the Ministry of Health of Ukraine, Kabantseva Anastasiia Valeriivna Candidate of Psychological Sciences, Associate Professor of the Department of Psychiatry, Psychotherapy, Narcology and Medical Psychology, Donetsk National Medical University of the Ministry of Health of Ukraine

Various crises have negative consequences for the state, its economy and population. Whether they are financial, economic, humanitarian, socio-psychological crises, they all affect the feeling healthy, well-being and mental health of every citizen. Therefore, understanding of the source of economic dangers, the mechanisms of their functioning and the crystallization of protection guidelines is one of the urgent tasks of science to build an effective state regulation in the economic sector of the state. In accordance with the set goal, the article highlights the scientific achievements of the state economic security matters and actualizes the problem of economic danger. Interpretations of the concepts "economic danger of the state" and "economic danger of the individual" have been offered.

The analysis of such crises as: the financial and economic crisis of 2008, the armed conflict in eastern Ukraine and the viral pandemic COVID-19 has been presented. It has been noted that each crisis or potential economic danger gains power due to the information component. On the example of these crises a structure of economic danger and its consequences for the individual has been developed. It has been proved that economic challenges in the "mix" with information attacks develop chaos of political, economic and socio-psychological nature. In turn, the lack of clarity and misunderstanding of the real situation in the country spreads a negative climate among its population, thereby provoking the development of mental pathology. The list of factors of economic instability development and dangers with the description of their consequences for the state and the person, in particular has been defined. Proposals for modernization and innovation of economic security development are given. The stress is made on the fact that economic security should be a component of domestic policy, not a separate sector. And to implement this, it is advisable to create a modernized structure - the Agency for Economic Support in order to achieve a high level of people's employment and increase of the social welfare of the state by increasing the welfare of each individual citizen.

Keywords: economic danger, instability, risks, crisis, economic security agency.

Постановка проблеми

На долю нашого людства припадало чимало випробувань, серед яких: війни, громадянські протистояння, техногенні і природничі катастрофи, економічні кризи, широкомасштабні інфекційні та вірусні захворювання. І на даний час їх не стає менше, а тільки збільшується і посилюється, завдяки інформаційно-психологічному фактору. Ураховуючи цей факт, сучасна економіка України зазнає суттєвих випробувань і перепонів щодо її розвитку. А показники економічної системи подекуди поступаються світовим стандартам.

Будь-яке явище узяте з представленого вище переліку тягне за собою суттєві економічні збитки і соціально-психологічний дискомфорт, як для окремої особистості, так і для всієї країни. А це примножує кризи, знижує рівень життя і здоров'я нації. Тому, розуміння витоку економічних небезпек, механізмів їх функціонування і викристалізація орієнтирів захисту є одним із актуальних завдань науки для розбудови ефективного державного регулювання в економічному секторі держави.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблемам економіки і розбудові її безпеки приділено достатню кількість робіт, що мають як схожі, так і протилежні або суттєво різні погляди. Зокрема, на думку А. Ревенка, З. Варналії економічна безпека залежить від економічної незалежності, стійкості, стабільності, а також здатності до саморозвитку і прогресу [1, 2]. Проведено аналіз і систематизовані ризики і загрози економічної безпеки [3, 4, 5]. Були спроби розробки ряду заходів щодо протидії загрозам, серед яких: соціально-політичні, фінансово-економічні, інформаційно-технічні, організаційні, правові [6, 7], пропозиції створення єдиної державної стратегії [8]. Висувалися пропозиції щоб акцент економіки змістити на випереджаючий розвиток конкурентоспроможних галузей і виробництва, розширення ринку наукомістної продукції [9]. І цей перелік можна довго продовжувати, але слід відмітити, що людина, її самопочуття і захист, у працях економічної науки майже не розглядається.

Економіка виступає динамічною системою якій притаманними є рухливість, мінливість, невизначеність. Тому економіка кожної держави, а саме її стабільність залежить від світової економіки, а отже наявність ризиків і загроз неминучі, і як наслідок, існує певна небезпека, фактична чи умовна, до суспільства, до кожної людини цього суспільства, бо поява будь-якої хиткості вносить зміни у життєдіяльність і можливості, існуючі права і обов'язки, реалізацію бажань та задоволення потреб. Відносно цього постає завдання державного рівня - забезпечити безпечність особистості у економічному просторі країни.

Мета статті - виявити прояви та фактори впливу економічної нестабільності на особистість людини та запропонувати шляхи державного регулювання щодо забезпечення економічної безпеки населення.

Виклад основного матеріалу

У своєму розумінні, небезпека - це можливість виникнення певних обставин або вплив якихось факторів, що в тому чи в іншому сенсі несуть якусь загрозу і можуть призвести до погіршення або неможливості функціонування і розвитку того чи іншого об'єкту або суб'єкту. А тому небезпека виступає передумовою при дослідженні проблем економічної безпеки. Джерела небезпеки є умови і чинники, що містять в собі наміри ворожого характеру, деструктивну природу, шкідливі якості, що провокують розвиток економічної нестабільності.

Серед факторів розвитку економічної нестабільності та небезпеки можна навести наступні, а також сформувати їх наслідки для держави і особистості:

- значна перевага монопольно-олігархічної моделі економічного розвитку унеможливлює існування «здорової» конкуренції та розвитку середнього та малого бізнесу, що провокує деформоване державне управління у цій сфері, здійснюючи при цьому негативний тиск на бізнес. А отже для держави втрачається плата додаткової кількості видатків, для особистості - руйнація віри у власні сили та спроможності принести користь суспільству;

- висока корупція на всіх рівнях державного, регіонального, територіального управління формує недовіру до державних інституцій і інститутів;

- розбалансування, розгалуженість і взагалі відсутність чітких стратегічних цілей, першорядних завдань та пріоритетних напрямів соціально - економічного, воєнно-економічного та науково-технічного розвитку країни призводить до хиткості національної безпеки, піддатливості впливу зовнішніх нападів, що загострює економічний стан, тим самим, викликаючи ще більшої напруги у суспільстві;

- висока «тінізація» та криміналізація функціонування підприємств та організацій провокує поширення кримінально-кланової системи розподілу та використання суспільних ресурсів, збагачень держави, що за Конституцію України є майном її громадян, а отже відбувається порушення прав та свобод народу України;

- відсутність економічної суверенності та надмірна залежність національної економіки від зовнішніх ринків провокує розосередження економічної ланки держави, неефективне управління державним боргом, зменшення добробуту домогосподарств;

- недотримання і невиконання міжнародних зобов'язань і домовленостей призводить до створення негативного іміджу держави в міжнародному полі, що супроводжується відсутністю інвестицій та сприятливих міжнародних партнерських відносин;

- руйнація економіки та систем життєзабезпечення на територіях збройного конфлікту викликає ріст безробіття, активізацію міграційних процесів, а це стає втратою людського потенціалу держави.

Зазначені фактори економічної нестабільності є викликами для економіки сьогодення, що в свою чергу, виступають справжніми випробуваннями і для держави, і для населення в цілому. Аналізуючи кожний окремий фактор і підводячи підсумок цього, можна окреслити, що економічна небезпека держави - це об'єктивно існуюча усвідомлювана можливість впливу факторів економічної нестабільності, наслідками якої може виступати нанесення збитків, отримання втрат, погіршення динаміки соціально-економічного становища як в середині країни, так і у міжнародному просторі.

Слід відмітити той факт, що вплив наведених факторів з геометричною прогресією примножується засобами масової інформації. Телебачення, веб-сайти, соціальні мережі, радіотрансляція, преса несуть як позитивний плив щодо інформування населення про актуальний стан подій в державі, так є інша сторона медалі - саме через зазначені джерела інформації у суспільство виходить широкий потік спотворених даних, і дуже часто населення стискається з тим, що матеріали одного ресурсу радикально протипоставлені іншим [10].

Нині людська психіка витримує значні інформаційні й емоційні навантаження. Причиною загострення масового деструктивного впливу на психіку є несформованість механізмів соціально-психологічної регуляції в умовах цифрового суспільства [11]. Масштабність та потужність впливу інформаційного середовища на психіку людей, їх особистість у сучасних умовах показує, що інформаційний простір всередині країни має хитку структуру змістовності, який створює додаткові причини для виникнення хвилі хвилювання і паніки серед людей. Якщо держава не вироблює власний інформаційний продукт, не контролює якість контенту як державного, так і недержавного походження, то формується інтернаціоналізація простору для прогресування різних загроз, зокрема виникнення інформаційних війн, що провокують прогресування економічно-гуманітарної кризи, які в свою чергу, набирають суттєвої масштабності [10].

Отже, поряд із економічними негараздами, що і так зазнає кожна людина, негативні відчуття і емоції значно примножуються засобами масової комунікації. Тобто, можна вибудувати певний ситуаційний ланцюжок економічної небезпеки, що зазнає особистість у соціумі (рис.1).

Рис. 1. Структура розвитку економічної небезпеки і її наслідки

Економічні виклики в «міксі» з інформаційними атаками розвивають хаоси політичного, економічного і соціально-психологічного характеру. Відсутність ясності і нерозуміння реальної ситуації справ в середині держави провокує негативний клімат серед її населення, поширюючи розвиток психічної патології.

Через відсутність стабільності в економіці людина майже кожного дня стикається з різними економічними викликами (девальвація, інфляція і т.ін.), але значними загрозами для населення стали світова фінансово-економічна криза 2008 року, що розпочалася на теренах Сполучних штатів Америки та розповсюдилася на всі країни світу протягом наступних п'яти років. Економіка багатьох держав, що характеризувалися наявністю міцної економіки опинилися в глобальній рецесії (уповільнення розвитку). Наслідками цього виступили: прискорене підвищення цін, масове зменшення обсягів виробництва, зниження попиту і цін на сировину, усунення середнього класу по всьому світу, ліквідація світових банків, підвищення рівня безробіття. У багатьох країнах відбулося повалення уряду. При цих подіях зафіксовано історичне рекордне зростання безробіття на ринку праці. Наслідки від зазначених втрат є актуальними і до сих пір в Україні.

Збройний конфлікт на сході України і території Автономної Республіки Крим, що розпочався у 2014 році, і досі тягнеться, призвів до втрати цивільного населення, знищення інфраструктури, зокрема відбулася руйнація житлових будинків, культурних, комунальних споруд, ліквідація потужних промислових об'єктів, спотворення аграрних земель; збільшення безробіття, внутрішнього переміщення, міграції фахівців та вузькопрофільних спеціалістів. Поряд із цим, значні втрати понесла фінансова система країни, що пов'язано з падінням фінансових показників діяльності підприємств, скороченням бюджетних відрахувань, нарощуванням боргів з виплати заробітної плати, за спожиті енергоносії, житлово-комунальні послуги, скороченням обсягів зовнішньої торгівлі і, відповідно, валютних надходжень. Такий розвиток подій підірвав авторитет держави у міжнародному просторі - виникла недовіра до банківських систем, погіршення інвестиційного клімату в Україні. А це призвело до суттєвих збитків і для держави, і для її населення.

Не менш страшним стало випробування 2020 року - світова пандемія COVID-19, що забрала життя великої кількості людей різного віку, порушуючи демографію багатьох держав та виводячи із ладу економіку через ведені санітарно-епідемічні заходи. Також хвороби, що викликані цим вірусом значно примножили кількість осіб, які зазнали суттєвих втрат фізичного і психічного здоров'я. Багато людей пережили психотравмуючі події (втрата близьких, джерела заробітку, обмеження у пересуванні і реалізації запланованого, примноження страху та тривоги за майбутнє).

Слід підкреслити, що всі економічні виклики (кризи) супроводжуються інформаційним навантаженням, що може бути як позитивним (роз'яснення і доведення справжніх фактів та аргументів економічних подій до особистості), так і дестабілізуючим (неякісний рівень інформації - поширення фейків, антипропоганди і таке інше). Негативний інформаційний контент реалізує інформаційні атаки, викликаючи прогресування хаосу політичного, економічного і соціально-економічного напрямків. Все це несе свій вплив на психіку суспільства, поглиблюючи тривожні передчуття, тривогу, страхи, паніку кожної особистості. І як наслідок, прогресування психічних порушень, серед яких: неврастенія, розлади адаптації, панічні розлади, посттравматичні стресові, змішані тривожні і депресивні, соматоформні, обсесивно-компульсивні.

Виходячи з вищезазначеного, можна сформувати розуміння поняття «економічна небезпека особистості», де економічна небезпека особистості - це об'єктивно існуюча усвідомлювана можливість впливу факторів економічної нестабільності держави на психіку, самопочуття і життєдіяльність людини в цілому, що провокує розвиток тривожних очікувань, недовіри до влади і прогресуванням психічних порушень і розладів.

Поширення психічної патології серед населення несе додаткові збитки для економіки і соціально-економічного становища в державі, зокрема зниження людського потенціалу, інвалідизація працездатного шару населення, витрати на ліквідацію збитків здоров'я, стаціонарне лікування, інші соціальні виплати і т.д. Забезпечення безпечності особистості у економічному просторі країни прямопропорційно залежить від державного рівня економічної безпеки, але при цьому слід зробити акцент на захист особистості, як основної одиниці (ресурсу) збагачення країни. Тому держава повинна будувати злагоджений дієвий апарат забезпечення соціальної безпеки, який має на увазі благополуччя кожного громадянина і містить в собі поняття стану економічної безпеки, що відповідатиме таким засадам як-от: економічна незалежність, стійкість до економічних викликів і загроз, стабільність та спроможність до саморозвитку і прогресу. Для реалізації зазначеного, необхідно: розбудова економічної політики, перегляд діючих інституцій, удосконалення і реалізація необхідних механізмів задля протистояння загрозам, що підривають національну економіку, шляхом перезавантаження державного регулювання в економічній галузі з урахуванням тенденцій часів глобалізації, міжнародного досвіду і регіоналізації економічних зв'язків.

Також необхідно проводити оцінку якісними та кількісними індикаторами на мікро-, мезо-, макроекономічних рівнях, що характеризуватимуть актуальний фінансовий стан економіки та соціальну сферу. Такими показниками є: обсяг валового внутрішнього продукту, частка витрат на оборону, суспільні науки, промислову продукцію, відсоток інвестиційного вкладу в основний капітал. Необхідна активізація моніторингу (зворотній зв'язок) економічної безпеки особистості, шляхом оцінки як рівня, так і якості життя серед населення. Різниця рівня і якості життя полягає у тому, що перше - це співвідношення заробітку та витрат особи, а також ступінь задоволення її матеріальних і духовних потреб. В свою чергу, якість життя - це рівень домагань особистості щодо реалізації актуальних потреб нижчого і вищого рівнів через відчуття щастя та радості.

Задля втілення вищезазначеного, доцільним виступає створення модернізованої структури - Агентство економічного забезпечення, що виконуватиме функції планування, моніторування, прогнозування ризиків і успішного розвитку економіки в країні. Головна ідея чого полягає у досягненні високого рівня зайнятості населення і примноження соціального добробуту держави через примноження добробуту кожної окремої людини. Тільки упевненість особи у «завтрашньому дні» на основі економічного достатку надасть високу планку рівня життя країни і кожного її окремого громадянина.

економічний криза небезпека особистість

1. Виникаючі будь-які кризи мають негативні наслідки для економіки держави і для її прогресуючого розвитку. Фінансово-економічна криза 2008 року, збройний конфлікт на сході України, вірусна пандемія СОУГО-19 стали значними випробуванням для країни і її громадян, бо економічна нестабільність несе руйнівну роль для соціального добробуту, національного здоров'я, людського капіталу.

2. Стан економіки країни, що переживає не найкращі часи свого становлення, ще більш погіршується через занадто великий інформаційний супровід, і який ще не завжди є достовірним. Це розвертає хаоси політичного, економічного і соціально-психологічного характеру у суспільстві та в країні. Економіко-інформаційні потрясіння сприяють формуванню негативній соціально-психологічній атмосфері серед населення, тим самим провокуючи розвиток психічної патології серед останніх і наносячи економічні збитки.

3. Підвищенню економічної безпеки сприятиме контроль інформаційного контенту, розбудова злагодженої внутрішньої політики держави з втіленням модернізованої структури (Агентство економічного забезпечення) на яку покладатимуться функції планування, моніторування, прогнозування ризиків і успішного розвитку економіки в країні.

4. Забезпечення економічної безпеки потребує реалізацію плану комплексних заходів з оцінкою якісних та кількісних індикаторів на мікро-, мезо-, макроекономічних рівнях, що характеризуватимуть актуальний фінансовий стан економіки та соціальну сферу. До таких показників слід віднести: обсяг валового внутрішнього продукту, частка витрат на оборону, суспільні науки, промислову продукцію, відсоток інвестиційного вкладу в основний капітал.

Література

1. Равенко А. Проблеми формування національної економічної безпеки України. Економіка України. 1993. № 11. С.15-21.

2. Економічна безпека: навчальн. посіб. / за ред. З.С. Варналія. К.: Знання. 2009.647с.

3. Комягин Д.Л. Правовые механизмы недопущения роста задолженности бюджета. Право и экономика. 2000. № 5. С. 21-26.

4. Конторович В.К. Проблемы возмещения НДС при экспорте: выход из тупика есть. Финансы. 2001. № 10. С 43-47.

5. Жаліло Я.А. Економічна стратегія держави: теорія, методологія, практика. К.: НІСД, 2003. С. 53-87.

6. Сорокіна В.В. Теоретико-правові засади економічної безпеки. Державне будівництво та місцеве самоврядування. 2016. № 31. С. 205-217.

7. Экономическая безопасность: теория, методология, практика / Под науч. ред. П.Г. Никитенко, В.Г. Булавко; Институт экономики НАН Беларуси. Минск: Право и экономика, 2009. 394 с.

8. Денисов А.І. Економічна безпека держави: завдання господарсько-правового забезпечення. Вісник Національного університету «Юридична академія імені Ярослава Мудрого». 2014. №2 (17). С. 197-205.

9. Лекарь С. Правове регулювання економічної безпеки в України. Адміністративне право і процес. 2019. № 12. С. 186-191.

10. Панченко О.А., Гнатенко В.С., Кабанцева А.В. Роль охорони громадського порядку у забезпеченні інформаційної безпеки держави. Збірник наукових праць: Вісник Національно університету цивільного захисту Серія: «Державне управління». 2020. Вип. 1(12). С. 265-274.

11. Панченко О.А., Кабанцева А.В. Людська психіка в інформаційній небезпеці. «Вчені записки» Таврійського національного університету ім. Вернадського. Серія: «Державне управління». 2020. Том 31(70). № 3. С. 226-233.

References

1. Ravenko A. (1993). Problemy formuvannia natsional'noi ekonomichnoi bezpeky Ukrainy [Problems of formation of national economic security of Ukraine]. Ekonomika Ukrainy - Ukraine economy, 11, 15-21 [in Ukrainian].

2. Varnaliia Z.S. (Eds.). (2009). Ekonomichna bezpeka: navchal'nyj posibnyk [Economic security: a textbook]. Kyiv: Znannia [in Ukrainian].

3. Komjagin D.L. (2000). Pravovye mehanizmy nedopushhenija rosta zadolzhennosti bjudzheta [Legal mechanisms to prevent the growth of budget debt]. Pravo i jekonomika - Law and economics, 5, 21-26 [in Russian].

4. Kontorovich V.K. (2001). Problemy vozmeshhenija NDS prijeksporte: vyhod iz tupika est'. Problems of VAT refund on exports: there is a way out of the impasse. Finansy -Finance, 10, 4347 [in Russian].

5. Zhalilo Ya.A. (2003). Ekonomichna stratehiia derzhavy: teoriia, metodolohiia, praktyka [Economic strategy of the state: theory, methodology, practice]. Kyiv: NISD, 53-87 [in Ukrainian].

6. Sorokina V.V. (2016). Teoretyko-pravovi zasady ekonomichnoi bezpeky [Theoretical and legal principles of economic security]. Derzhavne budivnytstvo ta mistseve samovriaduvannia - State building and local self-government, 31, 205-217 [in Ukrainian].

7. Nikitenko P.G., Bulavko V.G. (Eds.). (2009). Jekonomicheskaja bezopasnost': teorija, metodologija, praktika [Economic security: theory, methodology, practice]. Institut jekonomiki NAN Belarusi. Minsk: Pravo i jekonomika [in Russian].

8. Denysov A.I. (2014). Ekonomichna bezpeka derzhavy: zavdannia hospodars'ko-pravovoho zabezpechennia [Economic security of the state: the task of economic and legal support]. Visnyk Natsional'noho universytetu «Yurydychna akademiia imeni Yaroslava Mudroho» - Bulletin of the National University "Yaroslav the Wise Law Academy", 2(17), 197-205 [in Ukrainian].

9. Lekar' S. (2019). Pravove rehuliuvannia ekonomichnoi bezpeky v Ukrainy [Legal regulation of economic security in Ukraine]. Administratyvne pravo iprotses - Administrative law and process, 12, 186-191 [in Ukrainian].

10. Panchenko O.A., Hnatenko V.S., Kabantseva A.V. (2020). Rol' okhorony hromads'koho poriadku u zabezpechenni informatsijnoi bezpeky derzhavy. Zbirnyk naukovykh prats': Visnyk Natsional'no universytetu tsyvil'noho zakhystu Seriia: «Derzhavne upravlinnia» -Zbirnyk naukovykh prats': Visnyk Natsional'no universytetu tsyvil'noho zakhystu Seriia: «Derzhavne upravlinnia», 1(12), 265-274 [in Ukrainian].

11. Panchenko O.A., Kabantseva A.V. (2020). Liuds'ka psykhika v informatsijnij nebezpetsi [The human psyche is in informational danger]. «Vcheni zapysky» Tavrijs'koho natsional'noho universytetu im. Vernads'koho. Seriia: «Derzhavne upravlinnia» - "Scientific Notes" of Tavriya National University. Vernadsky. Series: "Public Administration", 3, 31(70), 226-233 [in Ukrainian].