До проблеми державної стратегії щодо незаконних збройних формувань в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра публічного управління і публічної служби

Навчально-науковий інститут державного управління

Національного університету “Львівська політехніка

До проблеми державної стратегії щодо незаконних збройних формувань в Україні

Гунько Леонід Володимирович, аспірант

Анотація

Мета статті полягає в окресленні ключових аспектів діяльності незаконних збройних формувань в Україні, визначенні можливих загроз, викликів в умовах війни та виробленні стратегій їх нейтралізації. Узагальнено відповідні загрози й ризики незаконних збройних формувань як чинників дестабілізації ситуації у суспільстві та екстремістської діяльності. Зосереджено увагу на правових аспектах функціонування незаконних збройних формувань, очікуваних загрозах з їх сторони та способах стримування. Визначено систему заходів для нейтралізації незаконних збройних формувань в умовах гібридної війни.

Аналіз сучасних загроз та викликів незаконних збройних формувань в Україні дає змогу окреслити ключові аспекти їх діяльності у правовому, соціальному та військовому полі - злочинний характер діяльності, воєнізованість завдань і методів діяльності, наявність ознак озброєності, диверсійна діяльність. Державна система протидії незаконним збройним формуванням в Україні є достатньо стійкою за критеріями надійності, існування резервів, адаптивності, реагування, відновлення. У цілому вона дозволяє передбачати загрози та виклики в умовах війни, обмежувати їх вплив, своєчасно реагувати, адаптуватися до змін безпекового середовища, забезпечувати розвиток системи заходів стримування. та вироблення стратегій їх нейтралізації. Стратегії нейтралізації та стримування незаконних збройних формувань передбачають низку заходів, з-поміж яких у першу чергу слід виокремити підвищення стійкості до терористичної загрози. Це потребує певного удосконалення антитерористичного законодавства України, оновлення моделі взаємодії спеціальних служб і правоохоронних органів з населенням з питань запобігання і протидії тероризму.

Ключові слова: незаконні збройні формування, сучасні загрози та виклики, збройні сили, національна безпека, державна стратегія.

Gunko Leonid Volodymyrovych Post-graduate student of the Department of Public Administration and Public Service of the Educational and Scientific Institute of Public Administration of Lviv Polytechnic National University

ON THE PROBLEM OF THE STATE STRATEGY ON ILLEGAL WEAPONS IN UKRAINE

Abstract

The purpose of the article is to outline the key aspects of illegal armed groups in Ukraine, identify possible threats, challenges in wartime and develop strategies to neutralize them..He also summarizes the relevant threats and risks of the illegal armed groups as factors of destabilizing the situation in society and extremist activities. The author focuses on the legal aspects of the functioning of the illegal armed groups, the expected threats from them and ways of deterrence, as well as defines a system of measures to neutralize the illegal armed groups in a hybrid war.

Analysis of current threats and challenges of illegal armed groups in Ukraine allows us to outline key aspects of their activities in the legal, social and military fields - criminal activities, militarization of tasks and methods, the presence of signs of weapons, sabotage. The state system of counteraction to illegal armed groups in Ukraine is quite stable in terms of reliability, existence of reserves, adaptability, response, recovery. In general, it allows to anticipate threats and challenges in conditions of war, limit their impact, respond in a timely manner, adapt to changes in the security environment, ensure the development of a system of deterrence measures. and developing strategies to neutralize them. Strategies for neutralizing and deterring illegal armed groups include a number of measures, among which the increase in resilience to the terrorist threat should be singled out. This requires some improvement of the anti-terrorist legislation of Ukraine, updating the model of interaction of special services and law enforcement agencies with the population on issues of preventing and combating terrorism.

Keywords: illegal armed groups, current threats and challenges, armed forces, national security, state strategy.

Вступ

Постановка проблеми. Сьогодні розв'язання проблем управління треба шукати не тільки в персоналіях і політичних силах, але й в системних, постійно діючих підходах до організації політичного, державного та військового управління.

За роки незалежності України відбулося розбалансування державного та військового управління в системі забезпечення національної безпеки. Окремі політичні сили під приводом необхідності удосконалення чинного законодавства час від часу намагалися підмінити національні інтереси приватними або інтересами окремих фінансово-промислових чи політичних груп.

В умовах війни зростає значення швидка нейтралізація локальних збройних конфліктів, спричинених незаконними збройними формуваннями (далі - НЗФ). Ця проблема не лише набуває державної ваги, а й зумовлює вироблення спеціальної стратегії упередження та системи професійних контрзаходів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Зазначена проблематика була предметом досліджень А. Вознюка, Є. Васильчука, А. Гаврилишина, А. Горбенка, Г. Дячука, В. Задорожного, А. Конончука, В. Панасюка, І. Польцева, В. Робака, О. Феденка та ін. у контексті аналізу злочинної діяльності незаконних воєнізованих та збройних формувань в Україні, незаконних збройних формувань як інструменту війни.

Дослідження порушеної проблематики засвідчує необхідність виокремлення найголовніших моментів, пов'язаних з діяльністю НЗФ на сучасному етапі.

Мета статті полягає в окресленні ключових аспектів діяльності НЗФ в Україні, визначенні можливих загроз, викликів в умовах війни та виробленні стратегій їх нейтралізації.

Виклад основного матеріалу

У процесі розгортання стратегічних напрямів нашого дослідження зосередимо увагу на трьох важливих проблемах порушеної тематики - правових аспектах функціонування НЗФ, очікуваних загрозах з їх сторони та виробленні спільних стратегій нейтралізації та стримування НЗФ.

Як правило, незаконні збройні формування створюються за територіальним принципом, не мають єдиного керівництва і діють в основному розрізнено. В них об'єднуються мешканці одного населеного пункту або адміністративного району, проте діяльність НЗФ може не обмежуватися цими територіями. Спочатку вони створюють на певній території розрізнені загони чисельністю до 60-100 осіб, озброєних переважно стрілецькою зброєю, а потім розпочинають заходи із залучення нових учасників цих об'єднань.

НЗФ застосовують різноманітні та нестандартні, специфічні способи протидії силам правопорядку, великою мірою спираючись на населені пункти; Крім того, можуть діяти проти військ, приховуючись як живими заслонами, так і заручниками, як правило, не вступаючи у відкрите протиборство з військами за межами населених пунктів.

Проте слід взяти до уваги, що існує низка чинників, які можуть здійснювати негативний вплив на стійкість державної системи протидії терроризму. Зокрема, це стосується: політичних впливів на державну систему протидії тероризму; недостатності або відсутності координації та міжвідомчої взаємодії; недостатньої компетентності управлінської ланки суб'єктів боротьби з тероризмом; непідготовленості особового складу суб'єктів боротьби з тероризмом до виконання завдань на різних етапах боротьби з тероризмом; недостатнього матеріально-технічного забезпечення, неефективного використання наявних фінансових та матеріальних ресурсів; недовіри з боку населення та можливої протидії роботі суб'єктів боротьби з тероризмом [1, с. 43].

Саме тому ефективність системи запобігання та протидії екстремістській та терористичній діяльності в Україні, яку уособлюють НЗФ, залежить від своєчасно вжитих заходів з локалізації та нейтралізації їх активності, зокрема, каналів поповнення лав незаконних збройних формувань новими учасниками, їхнього навчання, здобуття ними зброї, набоїв, вибухових речовин та військового спорядження [2, с. 149].

Аналіз правових аспектів функціонування незаконних формувань переконливо засвідчує, що їх створення є злочинною діяльністю, що вимагає застосування ст. 258-3 «Створення терористичної групи чи терористичної організації» та Ст. 258-3 «Створення непередбачених законом воєнізованих або збройних формувань» Кримінального кодексу України [6], Проте це «не просто злочин, а одна з найяскравіших форм екстремізму, пов'язаного з посяганнями на безпеку і територіальну цілісність держави» [2, с. 154].

Аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду боротьби з незаконними збройними формуваннями показує, що особливу увагу слід приділити питанням вибору форм та методів боротьби з незаконними збройними формуваннями, підготовки особового складу до виконання завдання, правового регулювання боротьби з незаконними збройними формуваннями. Окрім того, необхідно враховувати склад та способів дій незаконних збройних формувань. Важливо знати структуру та потенційні можливості підрозділів, які беруть участь у боротьбі з незаконними збройними формуваннями, а також стан систем управління. Зміна поглядів на структуру та тактику дій сектору безпеки і оборони вимагає пошуку нових рішень з організації та підтримання взаємодії підрозділів [3].

У той же час одні вчені визначають мету створення не передбаченого законом воєнізованого або збройного формування виключно як злочинну, а інші - як злочинну, так і незлочинну [5, с. 291].

Як вказує В. Робак, умовами створення таких об'єднань є «необхідність захисту незаконними способами інтересів будь-яких груп населення (наприклад, надання земельних ділянок, будь-яких пільг тощо) або досягнення незаконними способами інтересів певних політичних сил (збільшення кількості місць членів будь-якої політичної сили в органах влади або місцевого самоврядування, прийняття органами влади або органами місцевого самоврядування будь-якого рішення на користь певної політичної сили тощо)» [8, с. 130].

Специфіка кримінальних проваджень цієї категорії злочинів зумовлена тим, що розслідування створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань здійснюють в умовах неочевидності, конспірації та злочинної ієрархії, ускладненою обстановкою вчинення злочину та суб'єктним складом його учасників.

У зв'язку із цим важливого значення набуває «належне врегулювання даних понять у законодавстві, а також подальше розроблення криміналістичних рекомендацій щодо проведення процесуальних дій у структурі методики розслідування цих видів кримінальних правопорушень» [4, с. 193].

Загалом, політико-правова оцінка функціонування НЗФ випливає із специфічних характеристик. Зокрема, для збору даних щодо пересування такими ознаками є: схожість за візуальними ознаками (форменний оляг, знаки розрізнення, військова і спортивна підготовка) з легальними військовими формування ми України; внутрішня структура, що подібна до військової та визначається наявністю єдиноначальності, підпорядкованості та дисципліни; воєнізований характер завдань і методів діяльності таких формувань, здатність до виконання операцій, що уподібнюються до військових; наявність ознак озброєності, що передбачає незаконне здобуття і використання різної зброї [1, c. 26-27]. У процесі організації, планування та проведенні спеціальними службами РФ спеціальної операції було здійснено низку відповідних підготовчих заходів перед початком її активного етапу. Проводилося це шляхом «використання підготовлених осіб, передусім громадян України, переміщення їх на територію, де планувалось організовувати та проводити операцію з дестабілізації обстановки. Результатом цього комплексу підготовчих заходів став, фактично: тотальний контроль з боку сепаратистів над системою інфраструктури на певній території, над органами державної влади; створення режиму «сприяння» тощо» [10, с.119].

Очікувані загрози зі сторони НЗФ не обмежуються використанням для створення прецеденту силових заходів, різного роду провокацій, організації блокування військ, які виконують завдання щодо нормалізації обстановки у зоні конфлікту. Водночас серед мирного населення можуть знаходитися окремі збройні групи, які можуть застосовувати зброю за спинами людей.

Безпосередньо НЗФ також можуть діяти проти військ, приховуючись як живими заслонами, так і використовуючи для цієї мети заручників. У відкрите протиборство за межами населених пунктів з військами, як правило, не вступають.

У районах, підконтрольних НЗФ, можуть створюватися опорні пункти, вузли опору, що застосовуються для підвищення можливостей з протидії військам. Крім того, можуть широко застосовуватися диверсійні дії, які проводяться добре оснащеними, підготовленими бойовиками, що використовують, як правило, легковий автотранспорт.

Диверсійна діяльність НЗФ може бути спрямована на військові, а також інші життєво важливі об'єкти, знищення яких може завадити військам у виконанні поставлених завдань. Разом з тим можливі дії НЗФ із захоплення заручників з метою висування політичних вимог та інших дій; ведення так званої «мінної війни».

Для ведення розвідки НЗФ створюються мобільні розвідувальні групи, які мають засоби озброєння та зв'язку. Для збору даних щодо пересування і характеру дій військ широко використовується місцеве населення.

Також НЗФ може вестися радіонагляд за мережами управління військ, що дозволяє їм на основі отриманої інформації приймати рішення щодо ураження різних об'єктів.

Стратегії нейтралізації та стримування НЗФ передбачають низку заходів, з-поміж яких у першу чергу слід виокремити підвищення стійкості до терористичної загрози. Очевидно, що це потребує певного удосконалення антитерористичного законодавства України, оновлення моделі взаємодії спеціальних служб і правоохоронних органів з населенням з питань запобігання і протидії тероризму, а також мінімізації наслідків вчинення терактів [7, с. 4].

Як переконливо засвідчують науковці, у цілому будь-яка держава може вважатися стійкою, якщо вона здатна: безперебійно функціонувати у нормальному режимі, адаптуватися до умов, що змінюються; витримувати неочікувані удари; відновлюватися після руйнівних наслідків явищ/дій будь-якої природи до бажаної рівноваги за умови збереження безперервності процесу управління [7, с. 40].

Крім того, протидія НЗФ полягають у створенні в Україні невеликої та компактної армії, здатної оперативно виконувати поставлені завдання на основі урахування трьох базових факторів - офіцерському складі, логістиці та забезпеченні, концентрації воєнних зусиль на певних родах військ [9, с. 150].

Дійсно, у першому випадку є очевидним, що сучасні армії є невеликими та компактними, а отже, побудовані на принципі залучення висококваліфікованих офіцерів, які складають основу армії. Саме офіцери володіють необхідними рівнем знань, навичок, для них є притаманним високий рівень розвитку розумових і фізичних якостей, емоційна стійкість і витривалість, орієнтація у різних практичних сферах [9, с. 150].

Щодо логістики та забезпечення, важливим є узгодження усіх організаційних моментів щодо регулярного забезпечення армії, подолання корупційних схем та оптимізації кількості військовослужбовців.

Концентрація воєнних зусиль на певних родах військ передбачає, зокрема, створення сил швидкого реагування, які здатні воювати з сепаратистами, нейтралізовувати локальні конфлікти, оборонятися від військ інших держав.

Висновки

незаконне збройне формування

Аналіз сучасних загроз та викликів незаконних збройних формувань в Україні дає змогу окреслити ключові аспекти їх діяльності у правовому, соціальному та військовому полі - злочинний характер діяльності, воєнізованість завдань і методів діяльності, наявність ознак озброєності, диверсійна діяльність тощо.

У зв'язку із цим слід зауважити, що державна система протидії НЗФ в Україні є достатньо стійкою за критеріями надійності, існування резервів, адаптивності, реагування, відновлення. У цілому вона дозволяє передбачати загрози від НЗФ та виклики в умовах війни, обмежувати їх вплив, своєчасно реагувати, адаптуватися до змін безпекового середовища, забезпечувати розвиток системи заходів стримування. та вироблення стратегій їх нейтралізації.

Перспективами подальших досліджень у межах досліджуваної проблематики можна визначити аналіз новітніх тенденцій діяльності НЗФ у контексті війни в Україні.

Література

1. Васильчук Є. О. Незаконні воєнізовані та збройні формування в Україні: монографія. Черкаси: Видавець Олександр Третяков, 2017. 244 с.

2. Гаврилишин, А. П. «Відповідальність за створення не передбачених законом воєнізованих та збройних формувань: сучасні проблеми практики». Ірпінський юридичний часопис, вип. 1, Квітень 2019, с. 150-156, doi:10.33244/2617-4154.1.2019.150-156.

3. Гунько, Л.В. Боротьба з незаконними збройними формуваннями в Україні: навчально- методичний посібник. Львів: НАСВ ім. гетьмана Петра Сагайдачного, 2022. 128 с.

4. Дударець Р. М. Сутність та ознаки створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань в контексті криміналістичної методики їх розслідування. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ, 2016, № 4 (101), С. 189-197.

5. Конончук А. О. Мета створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань та участі в них. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ, 2018, № 3 (108), С. 288-302.

6. Кримінальний кодек України [Електронний ресурс] Закон України № 2341-ІІІ від 05.04.2001 р.. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2341-14#Text

7. Резнікова О.О., Місюра А.О., Дрьомов С.В., Войтовський К.Є. Актуальні питання протидії тероризму у світі та в Україні: аналіт. Доповідь. За заг. ред. О.О. Резнікової. К.: НІСД, 2017. 60 с.

8. Робак В. А. Кримінальна відповідальність за створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань: дис.... канд. юрид. наук: 12.00.08 Київ, 2008. 259 с.

9. Турчак О. В., Середенко М. М., Кізло Л. В. Окремі аспекти реформування збройних сил України: напрями, перспективи. Відродження Українського війська: сучасність та історична ретроспектива: Збірник матеріалів Міжнародної наукової конференції 1-2 грудня 2016 р. Уклад. Сегеда С. П., Грицюк В.М., Скрябін О. Л. та ін. К.: НУОУ, 2016. С. 149-150.

10. Феденко О., Панасюк В. Незаконні збройні формування як інструмент гібридної війни. Вісник Львівського університету. Серія «Міжнародні відносини», 2020, № 48, С. 117-126.

References

1. Vasyl'chuk, YE. O. (2017) Nezakonni voyenizovani ta zbroyni formuvannya v Ukrayini: monohrafiya.[ Illegal paramilitary and armed formations in Ukraine:] Cherkasy: Vydavets' Oleksandr Tretyakov, 244 s.

2. Havrylyshyn, A. P. (2019) «Vidpovidal'nist' za stvorennya ne peredbachenykh zakonom voyenizovanykh ta zbroynykh formuvan': suchasni problemy praktyky»[ Responsibility for the creation of non-statutory paramilitary and armed groups: current problems of practice]. Irpins'kyy yurydychnyy chasopys, vyp. 1, Kviten' 2019, s. 150-156, doi:10.33244/2617-4154.1.150-156.

3. Hun'ko, L.V. (2022) Borot'ba z nezakonnymy zbroynymy formuvannyamy v Ukrayini: navchal'no-metodychnyy posibnyk.[The essence and signs of the creation of non-statutory paramilitary or armed groups in the context of forensic methods of their investigation] L'viv: NASV im. het'mana Petra Sahaydachnoho, 128 s.

4. Dudarets', R. M. (2016) Sutnist' ta oznaky stvorennya ne peredbachenykh zakonom voyenizovanykh abo zbroynykh formuvan' v konteksti kryminalistychnoyi metodyky yikh rozsliduvannya [The purpose of creating non-statutory paramilitary or armed groups and participation in them.]. Naukovyy visnyk Natsional'noyi akademiyi vnutrishnikh sprav, 2016, № 4 (101), S. 189-197.

5. Kononchuk, A. O. (2018) Meta stvorennya ne peredbachenykh zakonom voyenizovanykh abo zbroynykh formuvan' ta uchasti v nykh. [The purpose of creating non-statutory paramilitary or armed groups and participation in them.] Naukovyy visnyk Natsional'noyi akademiyi vnutrishnikh sprav, 2018, № 3 (108), S. 288-302.

6. Kryminal'nyy kodek Ukrayiny (2001) [Criminal Code of Ukraine][Elektronnyy resurs] Zakon Ukrayiny № 2341-III vid 05.04.2001 r.. Rezhym dostupu: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text

7. Reznikova, O.O., Misyura A.O., Dr'omov S.V., Voytovs'kyy K.YE. (2017) Aktual'ni pytannya protydiyi teroryzmu u sviti ta v Ukrayini: analit. [Current issues of counter-terrorism in the world and in Ukraine]Dopovid'. Za zah. red. O.O. Reznikovoyi. K.: NISD, 2017. 60 s.

8. Robak, V. A. (2008) Kryminal'na vidpovidal'nist' za stvorennya ne peredbachenykh zakonom voyenizovanykh abo zbroynykh formuvan' [Criminal liability for the creation of non-statutory paramilitary or armed formations]: dys.... kand. yuryd. nauk: 12.00.08 Kyyiv, 2008. 259 s.

9. Turchak, O. V., Seredenko M. M., Kizlo L. V. (2016) Okremi aspekty reformuvannya zbroynykh syl Ukrayiny: napryamy, perspektyvy.[ Some aspects of reforming the armed forces of Ukraine: directions, prospects] Vidrodzhennya Ukrayins'koho viys'ka: suchasnist' ta istorychna retrospektyva: Zbirnyk materialiv Mizhnarodnoyi naukovoyi konferentsiyi 1-2 hrudnya 2016 r. Uklad. Seheda S. P., Hrytsyuk V.M., Skryabin O. L. ta in. K.: NUOU, 2016. S. 149-150.

10. Fedenko, O., Panasyuk, V. (2020) Nezakonni zbroyni formuvannya yak instrument hibrydnoyi viyny.[ Illegal armed groups as an instrument of hybrid warfare] Visnyk L'vivs'koho universytetu. Seriya «Mizhnarodni vidnosyny», 2020, № 48, S. 117-126.

Размещено на Allbest.ru