Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в умовах війни

Размещено на http://www.allbest.ru

Регулювання ЗЕД в умовах війни

Матвеєв Микола Едуардович кандидат економічних наук, доцент, завідувач кафедри менеджменту та маркетингу, Національний лісотехнічний університет України, Інститут екологічної економіки і менеджменту

Лебедченко Віра Віталіївна кандидат економічних наук, доцент економіки, маркетингу та міжнародних економічних відносин, Національний аерокосмічний університет ім. М. Є Жуковського «Харківський авіаційний інститут»

Гайдай Ганна Григорівна кандидат економічних наук, старший викладач кафедри економіки, Національний транспортний університет

Анотація

В статті розглянуто регулювання зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) в Україні в умовах війни. Глобалізація економічної діяльності, розширення двосторонніх зв'язків між державами та швидкість вирішення глобальних економічних проблем перетворили доцільне регулювання ЗЕД в об'єктивне пріоритетне завдання. Насамперед, основними аспектами є взаємні торгові та економічні зв'язки між країнами. ЗЕД є чинником процвітання в суспільстві, її позитивний вплив на стан економіки країни залежить від скоординованих та ефективних заходів державного регулювання. 24 лютого 2022 року Верховною радою України був введений воєнний стан через пряме повномасштабне вторгнення Росії на територію України. Українська економіка перейшла в воєнний режим. Доведено, що у період воєнного стану питання ЗЕД залишаються не менш актуальними, ніж у мирний час. ЗЕД набуває нових заходів регулювання, зважаючи на певні обмеження на цей час з боку держави. Зазначено, що військовий конфлікт є шоком для вітчизняної економіки, одним з наслідків якого є втрата державним бюджетом значної частини традиційних надходжень у вигляді податків, акцизів та митних платежів. Наведено дані Міністерства економіки України, які свідчать про значне зменшення обсягів експорту та імпорту. Зазначено, що порівняно з довоєнним часом особливо постраждав сектор сільськогосподарської продукції та вивіз металів. Обґрунтовано ключові напрями Уряду України щодо правового регулювання ЗЕД в умовах війни, зокрема, впровадження повного ембарго на імпорт товарів з держави-агресора, реформування митного оформлення, валютний контроль щодо строків розрахунків у ЗЕД тощо. Наведено заходи щодо відновлення ЗЕД в умовах воєнного часу.

Ключові слова: зовнішньоекономічна діяльність, експорт, імпорт, державне регулювання, війна, правове регулювання.

Matveyev Mykola Eduardovych PhD in Economics, Associate Professor, Head of the Department of Management and Marketing, Ukrainian national forestry university, Institute of ecological economics and management, Gen. Chuprynky St., 103, Lviv

Lebedchenko Vira Vitaliyivna Candidate of Economic Science, Associate Professor of the Department of Economics, Marketing and International Economic Relations, National Aerospace University «Kharkiv Aviation Institute», Chkalov St., 17,

Haidai Hanna Hryhorivna PhD in Economics, Senior lecturer at the Department of Economics, National Transport University, M. Omelyanovich-Pavlenko St., 1, Kyiv

REGULATION OF FOREIGN ECONOMIC ACTIVITY IN WAR

CONDITIONS

Abstract

The article considers the regulation of foreign economic activity (FEA) in Ukraine during the war. The globalization of economic activity, the expansion of bilateral ties between states and the speed of solving global economic problems have made appropriate regulation of foreign economic activity an objective priority. First of all, the main aspects are mutual trade and economic relations between the countries. FEA is a factor of prosperity in society, its positive impact on the state of the country's economy depends on coordinated and effective measures of state regulation. On February 24, 2022, martial law was imposed by the Verkhovna Rada of Ukraine due to Russia's direct full-scale invasion of Ukraine. The Ukrainian economy has entered a military regime. It is proved that in the period of martial law the issues of foreign economic activity remain no less relevant than in peacetime. The FEA is acquiring new regulatory measures, due to certain restrictions currently imposed by the state. It is noted that the military conflict is a shock to the domestic economy, one of the consequences of which is the loss of the state budget a significant part of traditional revenues in the form of taxes, excises and customs duties. The data of the Ministry of Economy of Ukraine are given, which show a significant decrease in exports and imports. It is noted that compared to the pre-war period, the sector of agricultural products and exports of metals was particularly affected. The key directions of the Government of Ukraine on legal regulation of foreign economic activity during the war are substantiated, in particular, introduction of a full embargo on imports of goods from the aggressor state, customs clearance reform, currency control over terms of foreign trade settlements, etc. Measures to restore foreign economic activity in wartime are presented.

Keywords: foreign economic activity, export, import, state regulation, war, legal regulation.

Постановка проблеми. На даний час в світі спостерігається зростання процесів глобалізації, особливого значення набуває посилення інтеграційних процесів, що призводить до зростання ролі зовнішньоекономічної діяльності країн. Все це сприяє все більшій відкритості національних економік. В таких умовах кожна держава в своїй торговельній та економічній політиці повинна враховувати тісний взаємозв'язок процесів, що відбуваються всередині своєї економіки та в сфері зовнішньоекономічних зв'язків, оскільки такий взаємозв'язок впливає на внутрішню економічну рівновагу, та потребує використання з боку держави зовнішньоекономічного регулювання. Сьогодні жодна держава в світі не може успішно розвиватися без ефективної системи регулювання зовнішньоекономічних відносин, що дозволяють інтегруватися в світове господарство.

ЗЕД є базисом зовнішньої торгівлі, саме вона породжує інтерес та попит в діяльності кожної розвиваючої держави на світовому ринку. В даний період часу просто неможливо уявити собі країну на світовій арені, яка б розірвала всі економічні відносини та зупинила доставку товарів для інших країн.

Держане регулювання ЗЕД на даний момент широко використовується та продовжує використовуватись в усьому світі. В умовах наявності в більшості країн світу ринкових механізмів ведення господарства таке регулювання представляє собою систему, що включає в себе заходи законодавчого, виконавчого та контролюючого характеру, що призвані вдосконалювати ЗЕД в інтересах національної економіки. Перед державним регулювання ЗЕД, в першу чергу, стоїть мета створення сприятливих економічних та організаційних умов розвитку всіх форм та видів ЗЕД з метою підвищення її ефективності.

Нажаль, в даний момент у зовнішньоекономічній діяльності України спостерігається негативна динаміка, пов'язана з введенням воєнного стану через повномасштабне вторгнення Росії на територію України. Виведення зовнішньої торгівлі України в умовах війни на стабільний рівень, а також пошук способів ліквідації виникаючих політичних та економічних проблем потребує прийняття на державному рівні відповідних рішень. Саме тому, ключовим питанням сьогодення, що набуває особливого значення та актуальності є заходи щодо регулювання ЗЕД з боку держави, які в майбутньому забезпечать сталий розвиток України та сформують підґрунтя для стратегічних переваг в умовах глобалізації та інтеграції.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемні питання формування та розвитку механізмів державного регулювання ЗЕД в умовах глобалізаційних та інтеграційних процесів висвітлені в роботах вітчизняних вчених, зокрема, В. Бодрова, В. Вергуна, О. Власюка, В. Гейця, І. Грицяка, Н. Дацій, Ю. Козака, В. Мазуренко, Ю. Макогона, Л. Панкової, Ю. Пахомова, А. Роміна, А. Румянцева, А. Філіпенка, О. Шниркова та інших. Проте, всі наукові праці відображають питання щодо державного регулювання ЗЕД в умовах мирного часу, а досліджень процесів, які відбуваються у ЗЕД в умовах воєнного стану ще вкрай мало, що й обумовлює актуальність теми та потребує подальшого дослідження.

Метою статті є обґрунтування ключових особливостей регулювання ЗЕД в умовах війни.

Виклад основного матеріалу. На даний час ЗЕД є важливим чинником забезпечення економічної стабільності та розвитку народного господарства держави. В розвинених країнах світу майже всі галузі економіки функціонують в сфері ЗЕД шляхом підтримки митного і взаємовигідного співробітництва за загальними нормами, що спрямовується на забезпечення національних інтересів та безпеки країни.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», зовнішньоекономічною діяльністю є діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами [1].

Основними видами ЗЕД є: зовнішня торгівля; фінансово-кредитні операції; підприємницька діяльність; науково-технічна кооперація з іноземними підприємцями, надання ним різноманітних послуг.

Дані напрями ЗЕД регулюються, з одного боку, державою в особі її установ, а з іншого - недержавними органами управління економікою (біржами, торговельними палатами, спілками тощо) і самими суб'єктами ЗЕД на основі укладених між ними угод.

В сучасних умовах ЗЕД спрямована на використання зовнішніх зв'язків з метою досягнення вирішення внутрішніх економічних та соціальних завдань, залучення ресурсів, раціонального використання власного капіталу, а також переваг міжрегіонального та міжнародного поділу праці.

На міжнародному рівні ЗЕД є важливим видом діяльності та пріоритетним напрямом вітчизняної політики, на якому ґрунтується розвиток торговельних відносин та сприятливий інвестиційний клімат. До складу ЗЕД входять зовнішня торгівля товарами, послугами та об'єктами інтелектуальної власності. Зовнішньоекономічний комплекс України формується на основі провідних галузей економіки, державних органів, посередницьких організацій та закордонних організацій з торговельно-економічних питань.

Згідно позиції В. Улиди, державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності - це система заходів, що застосовуються в межах складників зовнішньоекономічної політики держави стосовно різнохарактерних операцій суб'єктів господарювання на зовнішньому ринку, спрямованих на підтримку зовнішньоекономічних зв'язків та ефективної участі країни в процесах міжнародного поділу праці відповідно до національних інтересів [2].

На думку Г. Дурицької, регулювання зовнішньоекономічної діяльності - сукупність економічних форм, методів та інструментів, за допомогою яких стимулюється, координується і регламентується діяльність суб'єктів у сфері зовнішньоекономічних зв'язків відповідно до цілей та завдань [3].

Регулювання зовнішньоекономічної діяльності, на думку В. Мацьків, є певною цілісною діалектичною сукупністю взаємозумовлених і взаємопов'язаних методів, форм та інструментів впливу на зовнішньоекономічну діяльність суб'єктів господарювання з метою забезпечення макроекономічної рівноваги й моніторингу стану економіки на кожному конкретному етапі її розвитку [4].

Отже, регулювання ЗЕД - це комплекс економічних, правових та адміністративно-управлінських заходів з боку держави в особі її органів, що переслідують мету формування рамкових сприятливих умов господарювання для суб'єктів ЗЕД, що забезпечують їх економічну підтримку та правову захищеність на внутрішньому та зовнішньому ринках, спрямованих на якісне вдосконалення експортного потенціалу, стійку підтримку позитивного сальдо зовнішньоторговельного балансу та господарської безпеки в національному масштабі.

Значення регулювання ЗЕД розуміється як основна частина економічних відносин, які складаються в інституційних структурах. Міжнародні відносини організовані не тільки через економічну ефективність. Основними завданнями регулювання ЗЕД можна виокремити наступні: 1) підготовка норм, які визначають юридичні основи зовнішньоекономічної діяльності, та їх регулювання; 2) визначення статусу органів для регулювання ЗЕД; 3) визначення нормативно-правової бази в рамках державного регулювання ЗЕД; 4) визначення режиму експорту, правил ввезення та вивезення товарів; 5) реалізація валютних та митних правил; 6) прийняття заходів щодо захисту інтересів держави для участі у ЗЕД [5].

Практично в усіх країнах світу існує досвід державного регулювання ЗЕД. Однак, його масштаби та методи відрізняються один від одного у зв'язку з метою та завданнями, які поставлені перед країною. Також державне регулювання ЗЕД визначається правилами сучасної світової економіки та внутрішньою й зовнішньою політикою держави.

Безпосередній регулюючий вплив на ЗЕД здійснює держава. Ефективність державного регулювання ЗЕД залежить від багатьох факторів, проте головним є те, що регулюючий вплив держави має відповідати природі ЗЕД, характеру та змісту завдань, що вона виконує на певному етапі розвитку економіки України.

В загальному система регулювання ЗЕД функціонує на чотирьох рівнях (рис. 1).

Рис. 1. Рівні регулювання ЗЕД

Джерело: побудовано авторами на основі [6].

В Україні державне регулювання ЗЕД здійснюється за допомогою: нормативно-правової бази регулювання; економічних заходів оперативного регулювання (валютно-фінансового, кредитного та іншого); угод, що укладаються між суб'єктами ЗЕД.

О. Мельник наголошує, що «правове регулювання є процесом, спрямованим на те, щоб за допомогою правових засобів гарантувати поведінку, необхідну суспільству, спрямувати розвиток життєвих ситуацій у бажане русло» [7].

Зокрема, державне регулювання ЗЕД ґрунтується насамперед на економічних методах за допомогою мита, податків, кредитів, пільг тощо. Правове регулювання ЗЕД в Україні здійснюється через ухвалення Верховною Радою України законів, нормативних актів урядів (декретів, постанов), видання указів президента, а також запровадження механізмів їх реалізації та контролю.

Основними цілями ЗЕД є: 1) допомога вітчизняним виробникам шляхом надання підприємствам нового обладнання, техніки, технологій, необхідних ресурсів; 2) підтримка та вдосконалення торговельно-політичних зв'язків з іноземними конкурентами, розширення участі країни в інтеграційних та міжнародних процесах; 3) вирішення валютних та фінансово-кредитних проблем у взаємовідносинах з країнами-кредиторами, а також міжнародними спілками; 4) захист зовнішньоекономічних інтересів держави.

Відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» [1] регулювання ЗЕД здійснюється згідно наступних принципів (рис. 2).

Рис. 2. Принципи регулювання ЗЕД в Україні Джерело: побудовано авторами на основі [1].

24 лютого 2022 року Верховною Радою України було введено воєнний стан через пряме повномасштабне вторгнення Росії на територію України. Українська економіка почала своє функціонування в воєнному режимі. У зв'язку з цим особливої актуальності набули питання щодо регулювання ЗЕД в умовах воєнного стану.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, воєнний стан визначається як особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу та передбачає надання відповідним органам державної влади повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки [8].

Під час війни Уряд має приділити достатню увагу експортно- орієнтованому бізнесу, оскільки збільшення експорту сприятимете зростанню валютних надходжень до України. З метою стимулювання вітчизняної економіки та спрощення всіх економічно значущих процедур під час війни необхідно реформування регуляторної та податкової систем [9].

Експерти зазначають, що в більшості проаналізованих збройних конфліктів відзначається кореляція між збройним протистоянням та проблемами ЗЕД, зокрема, зниженням показників експорту та імпорту. Експортні проблеми, насамперед, пов'язані з руйнуванням експортних потужностей, логістичними проблемами, торговельними блокадами, а також санкціями. Зменшення імпорту в більшості випадків зумовлено падінням споживчого попиту та зниженням купівельної спроможності населення. Девальвація національної валюти, що зазвичай супроводжує військовий конфлікт, призводить до інфляційного стрибка, передусім товарів іноземного походження [10].

Відповідно до даних Міністерства економіки України за місяць війни, в березні 2022 року, порівняно з лютим 2022 рок, експорт вітчизняних товарів зменшився вдвічі, а імпорт - втричі. У порівнянні з довоєнним часом особливо постраждав сектор сільськогосподарської продукції та вивіз металів.

У зв'язку з фізичним руйнуванням металургійних об'єктів та зупинкою виробництва, експорт плаского металу зменшився в 10 разів з 437 тисяч тонн в довоєнний період в лютому до 47 тисяч тонн у березні. Так, лише через руйнування ворогом Маріуполя держава втратила приблизно 30-40% своїх металургійних потужностей. Деякі заводи та комбінати, наприклад, «Азовсталь», «Запоріжсталь» і «Запоріжкокс», «Запоріжвогнетрив» перебувають в режимі консервації технологічного обладнання [9].

В березні 2022 року Україна експортувала 5,97 млн. тонн товарів на суму 2,7 млрд. дол., в лютому 13,1 млн. тонн вартістю 5,3 млрд. дол. Головними експортними товарами є руда, феросплави, олія та кукурудза. Так, в березні 2022 року Україна експортувала 1,1 млн. тонн кукурудзи, 309 тисяч тонн пшениці, 118 тисяч тонн соняшникової олії, 40 тисяч тонн соєвих бобів, що в 4 рази менше, ніж в лютому [9].

На даний час в Україні ключовою проблемою є те, що російська агресія в Чорному морі фактично зробила неможливим продовження експорту рекордного урожаю зернових, який Україна отримала в 2021 році на суму приблизно 7-10 млрд. дол. Дані запаси зерна достатньо великі, підписані контракти, і це створює складності. Основним завданням є переорієнтація на альтернативні маршрути поставок основних товарів вітчизняного експорту з портів Чорного та Азовського морів.

Також існують певні проблеми з логістикою, оскільки крім фактичного перекриття портів, різко зросло навантаження на західний кордон, на автомобільний та залізничний транспорт, де проходять потоки біженців та, одночасно йдуть товарні потоки з Західної та Східної Європи. Через це під загрозою опинилось майже дві третини вітчизняного річного товарного експорту. Логістичні проблеми також призвели до того, що розірвались ланцюги постачань для різних виробництв, що спричинило втрату робочих місць та доходів громадян України. Це викликало зменшення внутрішнього попиту, який у поєднанні зі скороченням експорту призводить до різкого падіння сукупного попиту. Дані скорочення трансформуються у відповідне падіння внутрішнього валового продукту України [11].

Значних втрат через воєнні дії зазнав і вітчизняний імпорт. Так, в березні Україна імпортувала 1,6 млн. товарів на суму1,8 млрд. дол.., в лютому - 5 млн. товарів вартістю 5,9 млрд. дол. На даний час найважливішими статями імпорту є нафта, газ, нафтопродукти та вугілля.

Імпорт скоротився не лише через логістичні проблеми та скорочення попиту, а й через заборону на некритичні імпортні операції, запроваджену Національним банком України, щоб уникнути волатильності валюти. Дозволявся імпорт лише «критичних товарів» зі спеціального переліку, а також операції держави. Хоча перелік «критичних товарів» поступово розширюється, у середньостроковій перспективі споживчий та інвестиційний попит залишиться дуже пригніченим, що не дозволить імпорту відновитись [12].

Урядом України з метою збереження економіки в умовах реальності війни були впроваджені певні нововведення в правовій сфері регулювання ЗЕД (рис. 3).

Так, 10 квітня 2022 р. Кабінет Міністрів України підтримав «...рішення про запровадження повного ембарго на імпорт товарів з російської федерації. Відтепер жодна продукція країни-агресора не зможе бути ввезена на територію України».

24 березня 2022 року Верховною Радою України було прийнято вкрай важливий для суб'єктів ЗЕД Закон України №2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період воєнного стану». Так, до скасування воєнного стану на території України, пропуск та митне оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України для вільного обігу здійснюється з урахуванням певних особливостей, зокрема, звільняються від оподаткування ввізним митом: товари, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України підприємствами для вільного обігу та певні категорії транспортних засобів [13].

Рис. 3. Ключові заходи щодо правового регулювання ЗЕД в умовах

воєнного стану

Джерело: побудовано авторами на основі [14].

В Постанові Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 р. №330 «Деякі питання здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, зокрема транспортних засобів, в умовах воєнного стану» зазначено право обирати один з двох способів митного оформлення ввезених товарів та їх митного контролю: спрощений (без справляння митних платежів, у тому числі податку на додану вартість, акцизного податку, ввізного мита, шляхом подання декларантом митному органу попередньої митної декларації) та стандартний. Наприклад, платників єдиного податку зі ставкою 2% звільнено від ПДВ та ввізного мита, вони можуть обрати спрощений режим митного оформлення та митного контролю [15].

Правління Національного банку України своїми змінами від 4 квітня 2022 року в Постанову №18 від 24 лютого 2022 року «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» зменшило граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів до 90 календарних днів (в мирний час даний термін становив 365 календарних днів) [16]. Дані зміни були запроваджені з метою запобігання виведення капіталу закордон, що забезпечило стабільність системи та недопущення виникнення макроекономічного дисбалансу. Також згідно з п. 12 Постанови №18 уповноваженим установам забороняється здійснювати торгівлю валютними цінностями, крім певних випадків. Дозволено здійснювати купівлю іноземної валюти для проведення мобілізаційних та інших заходів (потреб), визначених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки та оборони, та для транскордонних переказів з метою оплати товарів критичного імпорту. Зміни до Переліку товарів критичного імпорту визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 р. №153.

З метою підтримки економіки України Європейським Парламентом 19 травня 2022 року було підтримано пропозицію скасування імпортного мита на весь вітчизняний експорт до країн Європейського Союзу терміном на 1 рік. Дані заходи скасовують ввізне мито на промислову продукцію, фрукти, овочі, антидемпінгове мито та захисні заходи щодо імпортування сталі, що значною мірою полегшить поставку промислових та сільськогосподарських товарів до Європейського Союзу.

Подолання проблем в сфері ЗЕД в умовах воєнного часу можливе тільки в рамках загальної антикризової стратегії відновлення вітчизняної економіки (рис. 4), яка ґрунтується на внутрішніх джерелах фінансування.

Рис. 4. Заходи щодо відновлення ЗЕД в умовах воєнного часу Джерело: побудовано авторами на основі[17].

Таким чином, введення воєнного стану на території України обумовило необхідність трансформацій в процесах ведення ЗЕД. Адже успіх будь-якої справи залежить від того, які умови будуть створені для її розвитку в зовнішньому середовищі, від ролі держави в регулюванні та підтримці розвитку ЗЕД, оскільки саме держава створює ті «правила гри», що знаходять відображення в нормах права, які прийняті державою, та яких мають дотримуватись учасники ринку.

Висновки

Розширення кордонів зовнішньоекономічної співпраці призводить до прискорення інтеграційних процесів в усьому світі. За обставин таких процесів зростає роль регулювання зовнішньоторговельних відносин багатьох країн. Міжнародне пересування товарів, послуг, робіт, капіталів, наукових технологій є визначальним чинником економічного розвитку держави, що в свою чергу призводить до збільшення ефективності суспільного виробництва, покращення якості використання виробничих ресурсів в країні. Таким чином, ЗЕД є механізмом міжнародних відносин, що швидко розвивається, а також важливим чинником національного господарства та економічної стабільності держави. Державне регулювання, в свою чергу, дозволяє забезпечити захист економічних та політичних інтересів.

Між тим, на сьогодні в умовах воєнного стану ЗЕД зазнає низку проблем та вимагає певних змін у державному регулюванні. Відповідно, надзвичайно зростає роль державної політики в сфері регулювання ЗЕД. Економіко- правовий блок забезпечення регулювання сфери ЗЕД, прийнятий Урядом під час воєнного стану, в першу чергу стосується митної політики, податкової політики та відтермінування звітності, що переважно полегшує умови ведення бізнесу та зниження транзакційних видатків.

Література

Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність». URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/959-12#Text.

Улида В. Ю. Система державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Вісник Національного університету цивільного захисту України. 2015. Вип. 2. С. 132-139.

Дурицька Г. В. Економічне регулювання зовнішньоекономічної діяльності промислового виробництва: автореф. дис. ... к.е.н.: 08.00.03. Львів, 2007. 26 с.

Мацьків В. В. Теоретичні основи фінансового регулювання зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів господарювання. Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. 2012. Вип. 8 (1). С. 279-290.

Пшик-Ковальська О. Чинники впливу на планування зовнішньоекономічної діяльності. Науковий вісник національного лісотехнічного університету України. Львів: РВВ НЛТУ України. 2012. Вип. 22.8. С. 296-301.

Сухарський В. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: теорія, методологія, практика. ТАНГ, 2001. 284 с.

Мельник О. Сфера правового регулювання: поняття, ознаки, види. Право України. 2010. № 9. С. 132-138.

Закон України «Про правовий режим воєнного стану». URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/389-19/card2#Card.

Економічна правда (2022). Як держава може підтримати бізнес під час війни. URL: https://www.epravda.com.ua/columns/2022/03/20/684363/.

Mind ua (2022). Як військові конфлікти впливають на економіку. URL: https://mind.ua/openmind/20173685-yak-vijskovi-konflikti-vplivayut-na-ekonomiku.

HB Бізнес. Падіння на 35%. Рашкован про те, як українській економіці вистояти під час війни. 2022. URL: https://biz.nv.ua/ukr/economics/shcho-vidbuvayetsya-z- ukraj inskoyu-ekonomikoyu-pid-chas-viyni-interv-yu-nv-50226235. html.

Центр економічної стратегії (2022). Економіка України під час війни: оперативна оцінка, квітень 2022. URL: https://ces.org.ua/wp-content/uploads/2022/04/.

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період воєнного стан». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2142-20#Text.

Liga 360 (2022). URL: https://ips.ligazakon.net/document/DG220097?an=37.

Постанова КМУ «Деякі питання здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, зокрема транспортних засобів, в умовах воєнного стану». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/330-2022-%D0%BF#Text.

Постанова НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0018500-22#Text.

Економічна експертна платформа (2022). URL: https://economics.org.ua/.

References

Zakon Ukrainy «Pro zovnishnoekonomichnu diyalnist» [The Law of Ukraine «On Foreign Economic Activity»]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/959-12#Text [in Ukrainian].

Uly da, V. (2015). Systema derzhavnoho rehulyuvannya zovnishnoekonomichnoyi diyalnosti [The system of state regulation of foreign economic activity]. Visnyk Natsionalnoho universytetu tsyvilnoho zakhystu Ukrayiny. 2, 132-139 [in Ukrainian].

Durytska, H. V. (2007). Ekonomichne rehulyuvannya zovnishnoekonomichnoyi diyalnosti promyslovoho vyrobnytstva [Economic regulation of foreign economic activity of industrial production]: PhD Thesis, Economics and management of the national economy, Institute of Regional Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine, Lviv, Ukraine [in Ukrainian].

Matskiv, V. V. (2012). Teoretychni osnovy finansovoho rehulyuvannya zovnishnoekonomichnoyi diyalnosti subektiv hospodaryuvannya [Theoretical bases of financial regulation of foreign economic activity of economic entities]. Bulletin of the National University of Civil Defense of Ukraine. 8 (1), 279-290 [in Ukrainian].

Pshyk-Kovalska, O. (2012). Chynnyky vplyvu na planuvannya zovnishnoekonomichnoyi diyalnosti [Factors influencing the planning of foreign economic activity]. Scientific Bulletin of the National Forestry University of Ukraine. 22.8, 296-301 [in Ukrainian].

Sukharskyy, V. (2001). Upravlinnya zovnishnoekonomichnoyu diyalnistyu: teoriya, metodolohiya, praktyka [Management of foreign economic activity: theory, methodology, practice]. Kyiv: TANH, 284 p. [in Ukrainian].

Melnyk, O. (2010). Sfera pravovoho rehulyuvannya: ponyattya, oznaky, vydy [Sphere of legal regulation: concepts, features, types. Law of Ukraine]. Pravo Ukrainy. 9, 132-138 [in Ukrainian].

Zakon Ukrainy «Pro pravovyy rezhym voyennoho stanu» [The Law of Ukraine «On the legal regime of martial law»]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19/card2#Card [in Ukrainian].

Yak derzhava mozhe pidtrymaty biznes pid chas viyny [How the state can support business during the war]. (n.d.). Ekonomichna pravda - Economic truth. Retrieved from: https://www.epravda.com.ua/columns/2022/03/20/684363/ [in Ukrainian].

Yak viyskovi konflikty vplyvayut na ekonomiku [How military conflicts affect the economy]. (n.d.). Mind ua. Retrieved from: https://mind.ua/openmind/20173685-yak-vijskovi- konflikti-vplivayut-na-ekonomiku [in Ukrainian].

Padinnya na 35%. Rashkovan pro te, yak ukrayinskiy ekonomitsi vystoyaty pid chas viyny [Fall by 35%. Rashkovan on how the Ukrainian economy can survive the war]. (n.d.). HB Biznes - HB Business. Retrieved from: https://biz.nv.ua/ukr/economics/shcho-vidbuvayetsya-z- ukrajinskoyu-ekonomikoyu-pid-chas-viyni-interv-yu-nv-50226235.html [in Ukrainian].

Ekonomika Ukrayiny pid chas viyny: operatyvna otsinka, kviten 2022 [Ukraines

economy during the war: operational assessment, April 2022]. (n.d.). Tsentr ekonomichnoyi stratehiyi - Center for Economic Strategy. Retrieved from: https://ces.org.ua/wp-

content/uploads/2022/04/ [in Ukrainian].

Zakon Ukrayiny «Pro vnesennya zmin do Podatkovoho kodeksu Ukrayiny ta inshykh zakonodavchykh aktiv Ukrayiny shchodo vdoskonalennya zakonodavstva na period voyennoho stan» [The Law of Ukraine «On Amendments to the Tax Code of Ukraine and Other Legislative Acts of Ukraine to Improve Legislation during Martial Law»]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2142-20#Text [in Ukrainian].

Liga 360. Retrieved from: https://ips.ligazakon.net/document/DG220097?an=37 [in Ukrainian].

Postanova «Deyaki pytannya zdiysnennya mytnoho kontrolyu ta mytnoho oformlennya tovariv, zokrema transportnykh zasobiv, v umovakh voyennoho stanu stan» [The Order of Ukraine «Some issues of customs control and customs clearance of goods, including vehicles, in martial law»]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws /show/330-2022-%D0%BF#Text [in Ukrainian]. зовнішньоекономічний уряд війна

Postanova «Pro robotu bankivs'koyi systemy v period zaprovadzhennya voyennoho stanu» [The Order of Ukraine «On the work of the banking system during martial law»]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0018500-22#Text [in Ukrainian].

Ekonomichna ekspertna platforma [Economic expert platform]. Retrieved at: https://economics.org.ua/ [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru