Аналіз законодавчих норм щодо запровадження дуальної форми здобуття вищої освіти в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Відділ розвитку податкового та митного аудиту

Науково-дослідного інституту фіскальної політики

Університету державної фіскальної служби України

Аналіз законодавчих норм щодо запровадження дуальної форми здобуття вищої освіти в Україні

Борейко Наталія Миколаївна,

кандидат економічних наук,

старший науковий співробітник

Анотація

Метою статті є аналіз сучасного стану законодавчого забезпечення запровадження дуальної форми здобуття вищої освіти в Україні як важливої складової підготовки висококваліфікованих фахівців нової формації.

Наукова новизна. У статті проаналізовано та систематизовано чинне законодавче забезпечення, що регламентує запровадження дуальної форми здобуття вищої освіти в Україні. Розглянуто основні нормативно-правові акти, а також ключові елементи Концепції підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти в Україні. Запропоновано заходи щодо стимулювання упровадження дуальної форми навчання у всіх закладах вищої освіти в Україні.

Висновки. За результатами дослідження з'ясовано, що дуальна форма навчання є сучасною й перспективною формою здобуття освіти. Формування нормативно-правової бази щодо запровадження дуальної форми здобуття освіти є важливою складовою на сучасному етапі її реалізації та створить підґрунтя для підготовки висококваліфікованих фахівців, які відповідатимуть вимогам роботодавців і будуть затребуваними на ринку праці. Послідовна реалізація всіх етапів Концепції підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти в Україні, а також пілотного проєкту у закладах фахової передвищої та вищої освіти матиме позитивний вплив на якість підготовки фахівців нової формації. У подальшому запровадження дуальної форми здобуття освіти має бути здійснено у всіх закладах вищої освіти в Україні. На державному рівні необхідно детально проаналізувати зарубіжний досвід законодавчого забезпечення дуальної форми здобуття освіти з метою упровадження кращих світових практик до вітчизняного законодавства. Ухвалення Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 20212031 роки дозволить покращити якість надання освітніх послуг, підвищити престижність викладацької діяльності, сприятиме зменшенню відтоку талановитих студентів та викладачів до закордонних закладів вищої освіти, а також забезпеченню притоку іноземних здобува- чів вищої освіти для навчання в Україні тощо.

Ключові слова: дуальна освіта, вища освіта, законодавство, якість підготовки кадрів, роботодавці, державна політика у сфері вищої освіти.

Boreіko Nataliia M., Candidate of Sciences (Economics), Senior Researcher of the Department of Tax and Customs Audit Development, Research Institute of Fiscal Policy, University of the State Fiscal Service of Ukraine

ANALYSIS OF LEGISLATIVE NORMS OF INTRODUCTION OF THE DUAL FORM OF HIGHER EDUCATION IN UKRAINE

Abstract

The purpose of the article is to analyze the current state of legislative support for the introduction of the dual form of higher education in Ukraine as an important component of training highly qualified specialists of the new formation.

Scientific novelty. The article analyzes and systematizes the current legislative provision governing the introduction of a dual form of higher education in Ukraine. The main normative legal acts are considered, as well as the key elements of the Concept of training specialists in the dual form of education in Ukraine. Measures are proposed to stimulate the introduction of a dual form of education in all institutions of higher education in Ukraine.

Conclusions. The study found that the dual form of education is a modern and promising form of education. The formation of the legal framework for the introduction of a dual form of education is an important component at the present stage of its implementation and will create a basis for training highly qualified professionals who will meet the requirements of employers and will be in demand in the labor market. Consistent implementation of all stages of the Concept of training specialists in the dual form of education in Ukraine, as well as the pilot project in institutions of professional higher and higher education will have a positive impact on the quality of training of specialists of the new formation. In the future, the introduction of the dual form of education should be carried out in all institutions of higher education in Ukraine. At the state level, it is necessary to analyze in detail the foreign experience of legislative provision of the dual form of education in order to introduce the best world practices into domestic legislation. Adoption of the Strategy for the Development of Higher Education in Ukraine for 2021-2031 allow improve the quality of educational services, increase the prestige of teaching, will help reduce the outflow of talented students and teachers to foreign higher education institutions, as well as ensuring the influx of foreign applicants for higher education for studying in Ukraine, etc.

Key words: dual education, higher education, legislation, quality of training, employers, state policy in the field of higher education.

Вступ

Постановка проблеми. Сучасні тенденції на ринку праці диктують нові вимоги до підготовки кадрів. Випускники закладів вищої освіти не завжди мають належний рівень підготовки, який би відповідав потребам роботодавців. У таких умовах вагомого значення набуває модернізація освіти та забезпечення якомога кращої адаптації випускників вищих навчальних закладів до професійної діяльності. Вирішення цього питання вбачається можливим шляхом запровадження дуальної форми навчання, що дозволить забезпечити підготовку висококваліфікованих фахівців, а також налагодити партнерські стосунки між роботодавцями та навчальними закладами. Йдучи у ногу з часом, навчальні заклади намагаються враховувати сучасні вимоги й адаптувати навчальні програми та плани до інноваційних процесів, що відбуваються на ринку праці. Дуальна форма навчання передбачає організацію освітнього процесу шляхом поєднання теоретичної та практичної підготовки студентів. Останні, отримуючи освіту в навчальному закладі та поєднуючи отримані теоретичні знання з практикою, мають змогу одночасно застосовувати набуті навички на підприємстві та здобувати відповідну кваліфікацію [1, с. 41].

З урахуванням викладеного вище, встановлення правових норм організації дуальної форми здобуття освіти є необхідною умовою та невід'ємною складовою ефективного державного регулювання освітнього процесу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивченню питань запровадження дуальної форми здобуття освіти приділяють увагу ІгнатенкоС., КовальчукВ., КоркунаІ., Кор- кунаО., ЛапішкоМ., СавченкоІ., ЦільникО., Швабій К. та інші вчені. Праці згаданих дослідників присвячені проблематиці запровадження дуальної освіти в Україні та в країнах з розвиненою економікою як запоруки підготовки висококваліфікованого кадрового персоналу, актуальним питанням запровадження такої форми здобуття освіти при підготовці фахівців для державної служби, зокрема у сфері публічних фінансів тощо. Однак, враховуючи, що у вітчизняній практиці дуальна форма здобуття освіти є новою формою організації освітнього процесу, потребує більш детального вивчення законодавче забезпечення її реалізації в Україні. Формування нормативно-правової бази щодо запровадження дуальної форми здобуття освіти є важливою складовою на сучасному етапі її реалізації та створить підґрунтя для підготовки висококваліфікованих фахівців, які відповідатимуть вимогам роботодавців і будуть затребуваними на ринку праці.

Метою статті є аналіз сучасного стану законодавчого забезпечення запровадження дуальної форми здобуття вищої освіти в Україні як важливої складової підготовки висококваліфікованих фахівців.

Виклад основного матеріалу

законодавчий дуальний вища освіта

В Україні формування нормативно-правового забезпечення з метою запровадження дуальної форми здобуття освіти розпочалося у 2018 р. відповідно до першого етапу реалізації Концепції підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України (далі - КМ України) від 19.09.2018 р. №660-р. Згадана Концепція ґрунтується на досвіді Німеччини щодо запровадження дуальної форми здобуття освіти, який було презентовано завдяки Представництву Фонду імені Фрідріха Еберта, Німецько-Українському агрополітич- ному діалогу, Проекту Східного партнерства «Дуальна освіта в діалозі» за участю закладів освіти різного рівня [2].

У сучасних реаліях значна кількість роботодавців не задоволена якістю підготовки кадрів, тож завдяки запровадженню дуальної форми здобуття освіти у них з'явилася можливість для активної співпраці з навчальними закладами та участі в підготовці майбутніх фахівців з урахуванням власних потреб та потреб ринку праці.

Підставами запровадження дуальної системи підготовки фахівців за дуальною формою здобуття вищої освіти в Україні є: Закон України (далі - ЗУ) «Про освіту» від 05.09.2017 р. №2145-VIII (у редакції від 24.06.2020 р.) [3]; ЗУ «Про вищу освіту» від 01.07.2014р. №1556-VII (у редакції від 24.07.2020 р.) [4]; розпорядження КМ України від 19.09.2018 р. № 660-р «Про схвалення Концепції підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти» [2]; розпорядження КМ України від 03.04.2019 р. № 214-р «Про затвердження плану заходів з реалізації Концепції підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти [5]; наказ Міністерства освіти і науки України (далі - МОН України) від 15.10.2019 р. №1296 «Щодо запрова- дження_пілотного проєкту у закладах фахової передвищої та вищої освіти з підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти» [6].

Далі розглянемо кожен із зазначених нормативно-правових актів. Так, Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 р. № 2145-VIII (у редакції від 24.06.2020 р.) регламентує «суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти» [3]. Законом визначено, що основними формами здобуття освіти є: інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева); індивідуальна (екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронаж, на робочому місці (на виробництві); дуальна. Відповідно до п. 10 ст. 9 ЗУ «Про освіту» дуальна форма здобуття освіти - це «спосіб здобуття освіти, що передбачає поєднання навчання осіб у закладах освіти (в інших суб'єктів освітньої діяльності) з навчанням на робочих місцях на підприємствах, в установах та організаціях для набуття певної кваліфікації, як правило, на основі договору» [3].

Зокрема, у ч.1 ст. 6 згаданого вище закону визначаються засади державної політики у сфері освіти та принципи освітньої діяльності, серед яких: інтеграція освіти з ринком праці; свобода у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми, закладу освіти, інших суб'єктів освітньої діяльності; фінансова, академічна, кадрова та організаційна автономія закладів освіти у межах, визначених законом. Обсяг автономії заклади освіти визначають самостійно, в межах ЗУ «Про освіту», а також спеціальних законів та власних установчих документів (ст. 23 ЗУ «Про освіту»). Відповідно, заклади освіти, у т. ч. й вищі навчальні заклади, мають можливість формувати організацію освітнього процесу з урахуванням потреб ринку праці та викликів, які постають перед суспільством на сучасному етапі, запроваджуючи дуальну форму навчання. Разом з тим, згідно з ч.3 ст.25 даного закону засновнику (уповноваженому ним органу (особі)) забороняється втручання в діяльність закладу освіти, що здійснюється ним у межах його автономних прав, визначених законом та установчими документами [3].

Відповідно до ст. 67 ЗУ «Про освіту» моніторинг щодо забезпечення якості освіти уповноважені здійснювати центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти та його територіальні органи, а також постійно діючий колегіальний орган у сфері забезпечення якості вищої освіти - Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, у порядку, визначеному законодавством [3].

ЗУ «Про вищу освіту» від 01.07.2014 р. № 1556-VII (у редакції від 24.07.2020 р.) визначає «основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях» [4].

У ч.3 ст. 3 ЗУ «Про вищу освіту» зазначається, що формування і реалізація державної політики у сфері вищої освіти забезпечуються, зокрема, шляхом: «гармонійної взаємодії національних систем освіти, науки, мистецтва, бізнесу та держави з метою забезпечення стійкого соціально-економічного розвитку держави;... розвитку автономії закладів вищої освіти та академічної свободи учасників освітнього процесу». Крім того, наголошується на необхідності «визначення збалансованої структури та обсягу підготовки фахівців з вищою освітою з урахуванням потреб особи, інтересів держави, територіальних громад і роботодавців». Разом з тим, положеннями ст. 26 даного закону перед закладами вищої освіти поставлено ряд завдань, серед яких, зокрема, вивчення попиту на окремі спеціальності на ринку праці та сприяння працевлаштуванню випускників (п.10 ст.26) [4]. Отже, саме запровадження дуальної форми здобуття освіти дозволяє реалізувати викладені вище окремі принципи державної політики у сфері вищої освіти.

Нормами ст. 49 ЗУ «Про вищу освіту» визначено такі основні форми здобуття вищої освіти: 1) інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева); 2)ду- альна, що ототожнюється із ЗУ «Про освіту». У згаданій статті Закону також дано визначення поняття «дуальна форма здобуття вищої освіти», у якому, на відміну від ЗУ «Про освіту», зазначається також відсоткове співвідношення навчального процесу, що відбувається на робочому місці на підприємствах, в установах та організаціях для набуття студентом певної кваліфікації. Так, відповідно до п. 6 ст. 49 ЗУ «Про вищу освіту» дуальна форма здобуття вищої освіти - це «спосіб здобуття освіти здобувачами денної форми, що передбачає навчання на робочому місці на підприємствах, в установах та організаціях для набуття певної кваліфікації обсягом від 25 відсотків до 60 відсотків загального обсягу освітньої програми на основі договору» [4]. Заклад вищої освіти (далі - ЗВО) має право встановлювати вимоги до поєднання форм здобуття вищої освіти.

Відповідно до вимог даного закону, а саме п. 6 ст. 49 навчання на робочому місці передбачає, що студенти мають виконувати посадові обов'язки відповідно до трудового договору. Дуальна освіта здійснюється на підставі договору, який укладається між закладом вищої освіти та роботодавцем (підприємством, установою, організацією тощо), котрий чітко враховує обов'язки сторін [4], зокрема:

1) «порядок працевлаштування здобува- ча вищої освіти та оплати його праці;

2) обсяг та очікувані результати навчання здобувача вищої освіти на робочому місці;

3) зобов'язання закладу вищої освіти та роботодавця в частині виконання здобувачем вищої освіти індивідуального навчального плану на робочому місці;

4) порядок оцінювання результатів навчання, здобутих на робочому місці».

Однак, маємо зауважити, що досі «Типовий договір про здобуття вищої, фахової передвищої освіти за дуальною формою» існує лише як проєкт і не схвалений на законодавчому рівні, проте він є орієнтиром для навчальних закладів.

Аналізуючи норми згаданого вище ЗУ «Про вищу освіту», а саме ст. 52 можемо зробити висновок, що учасниками освітнього процесу поряд із науковими, науково-педагогічними та педагогічними працівниками можуть бути й фахівці-практики, котрі залучаються до освітнього процесу на освітньо-професійних програмах, а також роботодавці, що надзвичайно важливо при дуальній формі здобуття освіти. Адже на виробництві саме на фахівців-практиків покладається завдання навчити студентів професійним компетенціям, а також вносити ЗВО пропозиції щодо актуалізації освітніх програм відповідно до потреб ринку праці та конкретних роботодавців.

Наступним кроком у формуванні нормативно-правового забезпечення для запровадження дуальної форми здобуття освіти в Україні стало розпорядження КМ України від 19.09.2018 р. №660-р «Про схвалення Концепції підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти» (далі - Концепція) [2]. Метою запровадження Концепції є вироблення засад державної політики щодо підвищення якості професійної підготовки фахівців на основі дуальної форми здобуття освіти. Основні етапи та строки реалізації Концепції підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти представлені на Рис. 1.

Рис. 1. Етапи та строки реалізації Концепції підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти. Джерело: складено за [2]

Реалізація Концепції запланована на 2018-2023рр. і покликана вирішити важливу проблему щодо «недостатнього рівня готовності багатьох випускників закладів вищої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти до самостійної професійної діяльності на перших робочих місцях, що відповідають здобутій освіті» [2]. Адже загально відомо (про це зазначається і в Концепції), що значна кількість випускників по завершенню навчання не готові працювати за фахом та потребують додаткового навчання на робочому місці. Крім того, не всі заклади освіти змогли вчасно переорієнтувати освітню діяльність до вимог часу, у зв'язку з цим частина випускників не може працев- лаштуватися за фахом, а відповідно, бюджетні кошти використовувалися неефективно. Проблемою є вимога сучасних роботодавців щодо наявності трудового стажу у молодих фахівців, які працевлаштовуються вперше, що є досить нелогічним, тож реалізація Концепції сприятиме врегулюванню цієї колізії.

- недостатня спрямованість закладів освіти до розвитку у студентів тих компетентностей, які затребувані на сучасному ринку праці;

- обмежені можливості для здобуття освіти за межами закладів освіти;

- недостатнє фінансування закладів освіти для створення сучасної матеріально-технічної бази та формування практичних навичок в учасників освітнього процесу;

- відсутність у значної частини науково-педагогічних і педагогічних працівників компетентностей, необхідних для формування актуальних практичних навичок у здобувачів освіти, що будуть затребувані потенційними роботодавцями;

- недостатність (відсутність) у більшості закладів освіти сучасного обладнання та технологій, до використання яких необхідно підготувати майбутніх фахівців у процесі навчання;

- складність залучення до викладання у ЗВО фахівців-практиків, з оплатою праці, що відповідає їх кваліфікації. Це пов'язано з тим, що відповідно до кадрових вимог у сфері вищої освіти переваги передбачені для викладачів, що мають науковий ступінь;

- не включення більшості закладів освіти (які переважно є бюджетними установами) до сучасних ринкових відносин та невизначеність механізму їхньої співпраці у сфері державно-приватного партнерства. Зазначене негативно відображається на підготовці здо- бувачів освіти до самостійної професійної діяльності в сучасному ринковому середовищі.

Концепція містить шляхи і способи розв'язання проблеми щодо адаптації закладів освіти, роботодавців та здобувачів освіти до нових реалій, а також заходи щодо вироблення стратегічного бачення дуальної форми здобуття освіти на основі ідентифікації реальних інтересів заінтересованих сторін та балансу інтересів закладів освіти, роботодавців та здобувачів освіти. Серед іншого, в Концепції виокремлено засади формування типових моделей дуальної форми здобуття освіти, а також очікувані результати від запровадження останньої.

Донедавна на умовах експерименту дуальна форма здобуття освіти була впроваджена в окремих професійно-технічних навчальних закладах. Зокрема, впродовж 2015-2017років відбувався експеримент з організації навчально-виробничого процесу з елементами дуальної форми навчання на базі Вищого професійного художнього училища м. Львова (професія «Маляр»), Вищого професійного училища № 33 м. Києва (професія «Кухар»), Вищого професійного училища машинобудування м. Запоріжжя (професія «Токар») [7; 8, с. 116].

За результатами анкетування учнів експериментальних груп, дуальною формою навчання були задоволені 41 % опитаних і 59 % - задоволені в цілому. Серед роботодавців, що взяли участь в анкетуванні, 92 % опитаних вказали, що якість підготовки змінилася. Анкетування викладачів показало, що серед них задоволених проведеним експериментом - 40,6 % і задоволених у цілому - 53 % [7]. Такі показники підтверджують успішність проведеного експерименту, тож на їх основі на державному рівні було прийнято рішення щодо подальшого упровадження пілотних проектів у інших професійно-технічних навчальних закладах, а згодом і в закладах вищої освіти [9, с. 451].

Таким чином, у 2019 р. на виконання п.10 Плану заходів з реалізації Концепції підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти, затвердженого розпорядженням КМ України від 03.04.2019 р. № 214-р [5], схвалено наказ МОН України «Щодо запровадження пілотного проєкту у закладах фахової передвищої та вищої освіти з підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти» від 15.10.2019 р. № 1296 (далі - наказ МОН України № 1296) [6]. Цим наказом визначено перелік із 44закладів освіти (17 закладів фахової передвищої та 27 вищої освіти) для запровадження упродовж 20192023 рр. пілотного проєкту щодо підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти за обраними спеціальностями. Під час реалізації пілотного проєкту заклади фахової передвищої та вищої освіти спільно з роботодавцями розроблятимуть моделі впровадження дуальної форми здобуття освіти, а отримані напрацювання використовуватимуться для формування алгоритму застосування такої форми освіти в подальшому.

Успішним прикладом запровадження пілотного проєкту щодо підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти є Університет ДФС України, на базі якого за підтримки ДПС України (що є правонаступником ДФС України), а також Німецького товариства міжнародного співробітництва та Київської школи економіки (на підставі підписаного Меморандуму) імплементовано елементи дуальної освіти при підготовці фахівців у сфері публічних фінансів. В Університеті ДФС України, на виконання наказу ДПС України від 17.10.2019 р. №125 [10], відповідно до ЗУ «Про освіту» та Концепції підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти реалізується пілотний проект «Дуальна освіта: нова форма підготовки кадрів для органів ДПС». Як зауважує К. І. Швабій, - «це перший в Україні пілотний проект з підготовки спеціалістів за дуальною формою навчання на рівні магістрів для податкової та взагалі для державної служби» [11]. Формування висококваліфікованої та вмотивованої команди є однією зі стратегічних цілей діяльності ДПС України до 2022 року, про що визначено в наказі ДПС від 10.12.2019 № 205 (зі змінами від 20.07.2020 р. №348) [12]. Тож саме дуальна форма здобуття освіти дозволить у коротші терміни здійснювати адаптацію залучених працівників, а їх компетенція відповідатиме вимогам та завданням, які постають під час виконання службових обов'язків в органах податкової служби.

Крім того, у згадуваному вище наказі МОН України № 1296 закладам фахової передвищої та вищої освіти, зазначеним у переліку, сформульовано конкретні рекомендації, яких останні мають дотримуватися впродовж усього терміну реалізації пілотного проєкту. Зокрема, керівникам ЗВО рекомендовано наступне [6]:

1) укласти договори про співпрацю з підприємствами, установами та організаціями щодо проведення дуального навчання;

2) зарахувати здобувачів освіти на дуальне навчання за умови їх відповідності певним умовам, а саме, останні повинні: навчатись на денній формі та подати заяву особисто (або одним з батьків, чи іншим законним представником у разі, якщо здобувач освіти ще не досяг повноліття); успішно пройти процедуру відбору, яку реалізують суб'єкти господарювання спільно із закладом освіти; підписати тристоронній договір та трудову угоду;

3) внести необхідні зміни до Положення про організацію освітнього процесу в закладах фахової передвищої та вищої освіти, у т. ч. передбачити дуальне навчання;

4) забезпечити належний контроль за дотриманням безпечних і нешкідливих умов навчання, праці та добробуту;

5) здійснювати моніторинг впровадження дуального навчання;

6) щорічно, до 15 червня надавати звіти щодо запровадження та результатів дуального навчання державній установі «Науково-методичний центр вищої та фахової перед вищої освіти».

Маємо зауважити, що відповідно до Концепції підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти» право на обрання дуальної форми навчання мають здобувачі освіти, які навчаються за денною або іншою формами здобуття освіти, виявили особисте бажання та пройшли відбір у роботодавців [2]. Тоді як згаданим вище наказом МОН України № 1296 одним із критеріїв є навчання здобувача освіти виключно на денній формі. На наш погляд, та зважаючи на ієрархію законодавства, це положення потребує уточнення.

Як бачимо, закладам фахової передви- щої та вищої освіти рекомендується щороку звітувати про результати виконання наказу МОН України № 1296 перед державною установою «Науково-методичний центр вищої та фахової перед вищої освіти». Останній же, відповідно до положень даного наказу необхідно [6]:

1) забезпечити науково-методичний супровід дуального навчання у закладах фахової передвищої та вищої освіти, що визначені у переліку до наказу;

2) щорічно, до 15 липня здійснювати узагальнення звітів, поданих закладами фахової передвищої та вищої освіти щодо впровадження дуального навчання;

3) забезпечити проведення на постійній основі семінарів, тренінгів, майстер-класів та інформаційної компанії щодо впровадження дуального навчання.

Варто відзначити, що досі на державному рівні не схвалено Положення про дуальну форму здобуття вищої та фахової передви- щої освіти, а також Типовий договір про здобуття вищої, фахової передвищої освіти за дуальною формою. МОН України розроблені та неодноразово пропонувалися до громадського обговорення проєкти цих документів, що сформовані на виконання Плану заходів з реалізації Концепції підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти, затвердженого розпорядженням КМ України від 03.04.2019 р. №214 [13], однак рішення про їх схвалення поки не прийнято.

Крім того, у 2021році добігає кінця дія Національної стратегії розвитку освіти в Україні [14], тож на виконання Указу Президента України «Про вдосконалення вищої освіти в Україні» від 03.07.2020 р. №210/2020 МОН України розроблено Стратегію розвитку вищої освіти в Україні на 2021-2031 роки (далі - Стратегія) [15]. У Стратегії також наголошується на актуальності дуальної освіти та «червоною ниткою» прописано необхідність створення умов для її розвитку в Україні (розд. 6 «Стратегічні й операційні цілі та завдання розвитку вищої освіти України до 2031року»), у т.ч. й шляхом створення механізму співпраці між системою вищої освіти та ринком праці (Операційна ціль 2.2). Зроблено акцент на необхідності затвердження Положення про дуальну форму здобуття вищої та фахової передвищої освіти, Типового договору про здобуття вищої та фахової передвищої освіти за дуальною формою, а також розробки «Стратегії розвитку дуальної освіти» тощо. Індикаторами успішної реалізації завдань щодо створення механізму співпраці між системою вищої освіти та ринком праці (Операційна ціль 2.2) визначено такі: «кількість проєктів публічно-приватного партнерства у сфері вищої освіти; питома вага практичної підготовки здобувачів вищої освіти на підприємствах у загальному обсязі навчального навантаження; кількість укладених контрактів між ЗВО та роботодавцями на підготовку фахівців; питома вага годин навчального плану, проведених представниками бізнесу, роботодавців» [15, с. 39-43].

Висновки

На основні проведеного дослідження можемо констатувати, що в Україні вже розроблено законодавчу базу щодо підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти. Проаналізовані нормативно-правові акти розкривають сутність дуальної освіти та особливості її запровадження в Україні. Послідовна реалізація всіх етапів Концепції підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти в Україні, а також пілотного проєкту в закладах фахової пе- редвищої та вищої освіти матиме позитивний вплив на якість підготовки фахівців нової формації. У подальшому запровадження дуальної форми здобуття освіти має бути здійснено у всіх ЗВО в Україні. На державному рівні необхідно детально проаналізувати зарубіжний досвід законодавчого забезпечення дуальної форми здобуття освіти з метою упровадження кращих світових практик до вітчизняного законодавства. Упровадження Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2021-2031 роки дозволить покращити якість надання освітніх послуг, підвищити престижність викладацької діяльності, зменшити відтік талановитих студентів та викладачів до закордонних ЗВО, забезпечити притік іноземних здобувачів вищої освіти для навчання в Україні тощо.

Список використаних джерел

1. Борейко Н. М. Переваги запровадження дуальної форми навчання для підготовки державних службовців у сфері публічних фінансів. Економічні та соціальні інновації як фактор розвитку економіки. Збірник матеріалів ІІ Міжнародної науково-практичної конференції (м.Запоріжжя, 27червня 2020 року) / Східноукраїнський інститут економіки та управління. Запоріжжя: ГО «СІЕУ», 2020. 108 с.

2. Про схвалення Концепції підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти: розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.09.2018№ 660-р. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/660-2 018- %D1%80#Text (Дата звернення: 25.05.2021).

3. Про освіту: Закон України від 05.09.2017 р. №2145-VIII. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n3 (Дата звернення: 25.05.2021).

4. Про вищу освіту: Закон України від 01.07.2014 р. № 1556-VII. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text (Дата звернення: 25.05.2021).

5. Про затвердження плану заходів з реалізації Концепції підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти: розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 р. №214-р. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2 019- %D1%80#Text (Дата звернення: 25.05.2021).

6. Щодо запровадження пілотного проекту у закладах фахової передвищої та вищої освіти з підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти: наказ Міністерства освіти і науки України від 15.10.2019 р. № 1296. URL: https://mon.gov.ua/ua/npa/ shodo-zaprovadzhennya-pilotnogo-proektu- u-zakladah-fahovoyi-peredvishoyi-ta-vishoyi- osviti-z-pidgotovki-fahivciv-za-dualnoyu- formoyu-zdobuttya-osviti (Дата звернення: 25.05.2021).

7. Дуальна освіта. Офіційний сайт Міністерства освіти і науки України. URL: https:// mon.gov.ua/ua/osvita/profesijno-tehnichna- osvita/dualna-osvita (Дата звернення: 25.05.2021).

8. СолопенкоВ.В. Нормативно-правове забезпечення дуальної форми здобуття освіти. Юридичний бюлетень. 2019. Вип. 10. С.114-118. URL: http://www.lawbulletin. oduvs.od.ua/archive/2019/10_2019/18.pdf (Дата звернення: 25.05.2021).

9. Борейко Н. М. Дуальна форма підготовки фахівців як засіб підвищення інсти- туційної спроможності ДПС України. Управління публічними фінансами та проблеми забезпечення національної економічної безпеки [Електронне видання]: збірник тез Міжнародного податкового конгресу (м. Ірпінь, 3 грудня 2020 р.). Ірпінь: Університет ДФС України, 2020. 1421 с. (Серія «Податкова та митна справа в Україні»; т.163). С.449-453. URL: http://www.nusta.edu.ua/міжнарод-ний-податковий-конгрес/ (Дата звернення: 25.05.2021).

10. Про проведення пілотного проєкту: наказ ДПС України від 17.10.2019 р. №125. URL: http://www.nusta.edu.ua/

wp-content/uploads/2 016/11/%D0%A1% D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4-%D1%80 %D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%87%D0%B E%D1%97%D0%B3%D1%80%D1%83%D0% BF%D0%B8.pdf (Дата звернення: 25.05.2021).

11. ШвабійК.І. Дуальна освіта - кадровий стартап для державної служби. OSVITA.UA. 12.07.2019. URL: https://osvita. ua/consultations/65082/ (Дата звернення: 25.05.2021).

12. Про затвердження місії та стратегічних цілей діяльності ДПС до 2022 року: наказ ДПС від 10.12.2019 р. № 205 (зі змінами, внесеними наказом ДПС від 20.07.2020р № 348). Офіційний сайт ДПС України. URL: https://tax.gov.ua/diyalnist-/zakonodavstvo- pro-diyalnis/nakazi-pro-diyalnist/74131.html (Дата звернення: 25.05.2021).

13. МОН пропонує для громадського обговорення проєкт положення про дуальну форму здобуття вищої та фахової пе- редвищої освіти та типовий договір про здобуття вищої, фахової передвищої освіти за дуальною формою. 25.06.2019. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/mon-proponuye- dlya-gromadskogo-obgovorennya-proyekt- polozhennya-pro-dualnu-formu-zdobuttya- vishoyi-ta-fahovoyi-peredvishoyi-osviti-ta- tipovij-do govir-pro -zdobuttya-vishoyi-fahovoyi- peredvishoyi-osviti-za-dualnoyu-formoyu (Дата звернення: 25.05.2021).

14. Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року: Указ Президента України від 25.06.2013 р. №344/2013. URL: https://pon.org.ua/ novyny/2446-nacionalna-strategiya-rozvitku- osviti-v-ukrayini.html (Дата звернення: 25.05.2021).

15. Стратегія розвитку вищої освіти в Україні на 2021-2031 роки / Міністерство освіти і науки України. Київ, 2020. 71 с. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/ rizne/2020/09/25/rozvitku-vishchoi-osviti- v-ukraini-02-10-2020.pdf (Дата звернення: 25.05.2021).

References:

1. Borejko,N.M. (2020). Perevahy zaprovadzhennya dualnoyi formy navchannya dlya pidhotovky derzhavnykh sluzhbovtsiv u sferi publichnykh finansiv. Ekonomichni ta sotsialni innovatsiyi yak faktor rozvytku ekonomiky: zbirnyk materialiv IIMizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi. Skhidno- ukrayinskyy instytut ekonomiky ta upravlinnya. Zaporizhzhya: HO «SIEU» [in Ukrainian].

2. Kabinet Ministriv Ukrainy. (2018). Pro skhvalennya Kontseptsiyi pidhotovky fakhivtsiv za dualnoyu formoyu zdobuttya osvity: Rozporyadzhennya №660-r. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/660-2 018- %D1%80#Text (Last accessed: 25.05.2021) [in Ukrainian].

3. Verkhovna Rada Ukrainy. (2017). Pro osvitu: Zakon Ukrainy №2145-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145- 19#n3 (Last accessed: 25.05.2021) [in Ukrainian].

4. Verkhovna Rada Ukrainy. (2014). Pro vyshchu osvitu: Zakon Ukrainy № 1556-VII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556- 18#Text (Last accessed: 25.05.2021) [in Ukrainian].

5. Kabinet Ministriv Ukrainy. (2019). Pro zatverdzhennya planu zakhodiv z realizatsiyi Kontseptsiyi pidhotovky fakhivtsiv za dualnoyu formoyu zdobuttya osvity: Rozporyadzhennya №214-r. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/214-2019-%D1%80#Text (Last accessed: 25.05.2021) [in Ukrainian].

6. Ministers^ osvity i nauky Ukrainy. (2019). Shchodo zaprovadzhennya pilotnoho proektu u zakladakh fakhovoyi peredvyshchoyi ta vyshchoyi osvity z pidhotovky fakhivtsiv za dualnoyu formoyu zdobuttya osvity: Nakaz № 1296. URL: https://mon.gov.ua/ua/npa/ shodo-zaprovadzhennya-pilotnogo-proektu- u-zakladah-fahovoyi-peredvishoyi-ta-vishoyi- osviti-z-pidgotovki-fahivciv-za-dualnoyu- formoyu-zdobuttya-osviti (Last accessed: 25.05.2021) [in Ukrainian].

7. Ministerstvn osvity i nauky Ukrainy. (2020). Dualna osvita. URL: https://mon.gov. ua/ua/osvita/profesijno-tehnichna-osvita/ dualna-osvita (Last accessed: 25.05.2021) [in Ukrainian].

8. Solopenko,V. V. (2019). Normatyvno- pravove zabezpechennya dualnoyi formy zdobuttya osvity. Yurydychnyy byuleten, Vyp. 10, 114-118. URL: http://www.lawbulletin.oduvs. od.ua/archive/2019/10_2019/18.pdf (Last accessed: 25.05.2021) [in Ukrainian].

9. Boreiko,N.M. (2020). Dualna forma pidhotovky fakhivtsiv yak zasib pidvyshchennya instytutsiynoyi spromozhnosti DPS Ukrayiny. Upravlinnya publichnymy finansamy ta problemy zabezpechennya natsionalnoyi ekonomichnoyi bezpeky: zbirnyk tez Mizhnarodnoho

podatkovoho konhresu. Irpin: Universytet DFS Ukrainy. URL: http://www.nusta.edu.ua/мiжна- родний-податковий-конгрес/ (Last accessed: 25.05.2021) [in Ukrainian].

10. State Tax Service of Ukraine. (2019). Pro provedennya pilotnoho proyektu: Nakaz №125. URL: http://www.nusta.edu.ua/

wp-content/uploads/2 016/11/%D0%A1% D 0 % B A% D 0% B B % D 0 % B 0 % D 0 % B 4 - % D 1 % 8 0 % D 0 % B E % D 0 % B 1 % D 0 % B E % D 1 % 8 7 % D 0 % B E % D 1 % 9 7 - D0%B3%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B8. pdf (Last accessed: 25.05.2021) [in Ukrainian].

11. Shvabiy,K.I. (2019). Dualna osvita - kadrovyy startap dlya derzhavnoyi sluzhby. OSVITA.UA, 12.07.2019. URL: https://osvita. ua/consultations/65082/ (Last accessed: 25.05.2021) [in Ukrainian].

12. State Tax Service of Ukraine. (2019). Pro zatverdzhennya misiyi ta stratehichnykh tsiley diyalnosti DPS do 2022 roku: Nakaz № 205 (zi zminamy vid 20.07.2020 № 348). URL: https:// tax.gov.ua/diyalnist-/zakonodavstvo-pro- diyalnis/nakazi-pro-diyalnist/74131.html (Last accessed: 25.05.2021) [in Ukrainian].

13. Ministers^ osvity i nauky Ukrainy. (2019). MON proponuye dlya hromadskoho obhovorennya proyekt polozhennya pro dualnu formu zdobuttya vyshchoyi ta fakhovoyi peredvyshchoyi osvity ta typovyy dohovir pro zdobuttya vyshchoyi, fakhovoyi peredvyshchoyi osvity za dualnoyu formoyu. URL: https:// mon.gov.ua/ua/news/mon-proponuye- dlya-gromadskogo-obgovorennya-proyekt- polozhennya-pro-dualnu-formu-zdobuttya- vishoyi-ta-fahovoyi-peredvishoyi-osviti-ta- tipovij-dogovir-pro-zdobuttya-vishoyi-fahovoyi- peredvishoyi-osviti-za-dualnoyu-formoyu (Last accessed: 25.05.2021) [in Ukrainian].

14. Prezydent Ukrainy. (2013). Pro Natsionalnu stratehiyu rozvytku osvity v Ukraini na period do 2021 roku: Ukaz №344/2013. URL: https://pon.org.ua/novyny/2446-nacio- nalna-strategiya-rozvitku-osviti-v-ukrayini.html (Last accessed: 25.05.2021) [in Ukrainian].

15. Ministerstvo osvity i nauky Ukrainy. (2020). Stratehiya rozvytku vyshchoyi osvity v Ukraini na 2021-2031 roky. Kyiv. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/ rizne/2020/09/25/rozvitku-vishchoi-osviti- v-ukraini-02-10-2020.pdf (Last accessed: 25.05.2021) [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru