Оперативне реагування як функція підрозділів організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Національної поліції України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський державний університет внутрішніх справ

аспірантка кафедри адміністративного права та адміністративного процесу

м. Львів

Анотація

Розкрито зміст оперативного реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події як однієї із функцій поліції.

Аргументовано, що підрозділи організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Національної поліції України відіграють ключову роль в організації невідкладного прибуття працівників поліції до заявника або на вказане місце події з метою припинення правопорушення, установлення особи, а також затримання імовірного правопорушника.

Ключові поняття: органи та підрозділи Національної поліції України, оперативне реагування, підрозділи організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування, координація, оперативна обстановка.

Abstract

Vasyuk Solomiia,

Postgraduate Student of the Department of Administrative Law and Administrative Procedure, Lviv State University of Internal Affairs (Lviv, Ukraine)

Operational response as a function of organizational and analytical support and operational response units national police of Ukraine

The content of the activity of bodies and subdivisions of the National Police of Ukraine, which carry out operative response, is revealed. It is argued that the organizational-analytical support and operational response units of the National Police of Ukraine play a central role in organizing the immediate arrival of police officers to the applicant or at the specified scene in order to stop the offense, identify and detain the alleged offender, preserve traces of the offense and provide assistance victims within the powers of the police. The algorithm of response of police officers to statements and notifications about criminal, administrative offenses or other events coming from citizens, according to the requirements of the order of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine is clarified.

The main problems that arise during the prompt response of police units to statements and reports of criminal, administrative offenses or events are identified. The average total time of assignment of tasks to police squads in the territory of the region and the average total time of arrival of squads to the scene in August 2020 were analyzed. The topical issue of organizing the response to reports of offenses and other events through the use of logistics devices involved in police teams is analyzed. Coordination of patrols is singled out as one of the means to reduce deadlines and improve control over the passage of information from the call center «102» to the main executor, which leads to a real reduction in the time of arrival of police squads to the scene.

Also, the main means of activity of dispatchers have been identified, which allow to manage police squads and reduce the time to respond to applications and notifications of citizens.

The own definition of operative response as one of functions of divisions of organizational and analytical maintenance and operative response of National police of Ukraine is formulated.

Key concepts: bodies and subdivisions of the National Police of Ukraine, operative response, subdivisions of organizational and analytical support and operative response, safe environment, operative situation.

Основна частина

Стратегія розвитку системи МВС до 2020 року є візією розвитку органів системи МВС як невід'ємної частини сектора національної безпеки України та визначає безпечне середовище життєдіяльності людей, що є одним із пріоритетів їхньої діяльності [1]. Безпечне середовище життєдіяльності людей забезпечене орієнтованою на потреби населення діяльністю органів і підрозділів Національної поліції України (далі - НП України), їх швидким і компетентним реагуванням на надзвичайні ситуації та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події, що загрожують особистій чи публічній безпеці.

У річному звіті за 2019 рік Голови Національної поліції зазначено, що основна мета поліції - забезпечення людям відчуття безпеки: поліцейський завжди поруч і у потрібний момент оперативно прийде на допомогу [2]. Тому одним із важливих показників діяльності поліції є оперативність реагування на повідомлення про вчинені кримінальні, адміністративні правопорушення або події.

Передусім варто зазначити, що в сучасних умовах стрімкого зростання інформаційних потоків і дуже короткого терміну прийняття управлінських рішень як у поточних (планових), так і в надзвичайних (позапланових) кризових ситуаціях, особливе місце посідають підрозділи організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування (далі - ОАЗОР) НП України.

Як слушно зазначає В. Негодченко, підрозділи ОАЗОР посідають центральне місце в інформаційно-аналітичному забезпеченні органів поліції [3, с. 151], важливу роль вони відіграють й у механізмі оперативного реагування на вчинення правопорушення.

Саме ці підрозділи наділені повноваженнями щодо забезпечення безпечного середовища й докладають значні зусилля, спрямовані на поліпшення криміногенної ситуації відповідно до вимог Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 №357 [4].

В юридичній літературі дослідження проблеми належного реагування поліцейських на звернення громадян не є поза увагою науковців. Зокрема, ці питання розглядали у працях Н.О. Армаш, Ю.П. Битяка, В.В. Середи, Ю.Я. Гладуна, Т.О. Гуржій, Я.В. Журавля, Д.С. Каблова, У. І. Ляховича, Ю.С. Назара, В.О. Негодченка, О.О. Пабата, О.О. Сер - гєєва, І. М. Шопіної та інших.

Водночас доречно зазначити, що особливості реалізації функції оперативного реагування на повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події підрозділами ОАЗОР НП України ще не були предметом окремого комплексного дослідження, що засвідчує актуальність обраної теми.

Метою статті є визначення змісту оперативного реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події як однієї з функцій підрозділів організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування НП України, а також виокремлення основних недоліків, які впливають на якість оперативного реагування.

Теоретичні основи дослідження оперативного реагування органів та підрозділів Національної поліції як однієї із функцій підрозділів організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Підрозділи ОАЗОР діють на центральному та регіональному рівнях. Зокрема, у складі апарату Національної поліції України, а також у складі головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та областях, м. Києві та м. Севастополі. У складі апарату НП України функціонує Департамент організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування (далі - ДОАЗОР). Його діяльність регламентується наказом НП України «Про затвердження положення про Департамент організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Національної поліції України» №126 від 27.11.2015 р. Відповідно до цього положення, ДОАЗОР забезпечує і здійснює в межах своєї компетенції функції НП України щодо координації, аналізу, планування, контролю та узгодження дій територіальних (міжрегіональних) органів, структурних (відокремлених) підрозділів поліції з реалізації державної політики у сфері забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони та захисту прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності [5].

На рівні головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та областях, м. Києві та м. Севастополі діють управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування (далі - УОАЗОР) утворені наказом МВС України №39 від 22.01.2016. Цим же наказом затверджено Типове положення про управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування головних управлінь Національної поліції України в Автономній Республіці Крим та областях, м. Києві та м. Севастополі (далі - ГУНП). Відповідно до цього положення, УОАЗОР здійснюють координацію, аналіз, планування, контроль та узгодження діяльності структурних підрозділів апарату ГУНП та відокремлених структурних підрозділів ГУНП з питань забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, а також надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги [6]. Працівники УОАЗОР в цілодобовому режимі забезпечують моніторинг оперативної обстановки, збір, накопичення, обробку і аналіз інформації, необхідної для підготовки та прийняття управлінських рішень, забезпечують введення ступенів готовності та спеціальних оперативних планів у ГУНП [7, с. 121]. У цьому контексті слід погодитись із позицією В.М. Плішкіна, який вважає, що підрозділи організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Національної поліції виконують дві основні функцій - аналітичне забезпечення та оперативне реагування з метою повного та якісного виконання повноважень, що покладені на них чинним законодавством [8, с. 354]. Окрім того, В.В. Середа та Ю.А. Хатнюк зазначають, що підрозділи організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Національної поліції посідають центральне місце в інформаційно-аналітичному забезпеченні та системі оперативного реагування органів та підрозділів поліції, що охоплює також забезпечення обігу інформації. Це структурні підрозділи, що забезпечують і здійснюють у межах своєї компетенції функції та повноваження Національної поліції України з координації, аналізу, планування, контролю й узгодження дій територіальних міжрегіональних органів, територіальних (відокремлених) підрозділів поліції з реалізації державної політики у сфері забезпечення громадського порядку та безпеки, охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства та держави, а також протидії злочинності [9, с. 191].

Відповідно до розділу ІІІ Типового положення про управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування головних управлінь Національної поліції України в Автономній Республіці Крим та областях, м. Києві та м. Севастополі, одним із завдань УОАЗОР є моніторинг оперативної обстановки на території обслуговування та організація реагування на її зміни [5]. У цьому контексті нормативно-правові акти визначають оперативне реагування як скоординовані дії окремих підрозділів НП (чергової служби, нарядів патрульної поліції, груп реагування патрульної поліції та інших нарядів), спрямовані на організацію невідкладного прибуття працівників поліції до заявника або на вказане місце події з метою припинення правопорушення, установлення особи та затримання імовірного правопорушника, збереження слідів правопорушення, а також надання допомоги потерпілим особам у межах повноважень поліції [4]. Водночас потрібно зазначити, що чергова служба розуміється передусім як чергова частина ДОАЗОР, чергові частини (ситуаційні відділи) УОАЗОР, чергові частини територіальних підрозділів ГУНП, старші інспек - тори-чергові (інспектори-чергові) та помічники чергових секторів реагування патрульної поліції територіальних підрозділів ГУНП, які забезпечують безперервне та цілодобове виконання своїх завдань.

Так, нині одним із пріоритетних завдань, які ставляться перед територіальними (міжрегіональними) підрозділами в регіоні, є вжиття заходів, спрямованих на функціональну розбудову системи оперативного реагування, а також забезпечення її ефективності, що досягається налагодженою взаємодією операторів (інспекторів) відділу служби «102», інспекторів (диспетчерів) відділу диспетчерської служби, оперативних чергових Головного управління і територіальних (відокремлених) підрозділів поліції області, а також нарядів поліції.

Працівники відділу служби «102» УОАЗОР за допомогою автоматизованого робочого місця працівника підрозділу «102» у цілодобовому режимі здійснюють приймання екстрених викликів і реєстрацію повідомлень про правопорушення або події, що надходять телефоном за скороченим номером екстреного виклику поліції «102», а також за допомогою інших видів зв'язку.

Також заяви і повідомлення про правопорушення або події працівниками підрозділів ОАЗОР, чергової служби органів (підрозділів) поліції реєструються в інформаційних ресурсах системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - ІПНП). У разі технічної несправності системи ІПНП направлення нарядів поліції та керування ними здійснюється за допомогою інших видів зв'язку. Наряди поліції з метою отримання завдань для реагування на повідомлення про правопорушення або події забезпечуються планшетними пристроями з програмним забезпеченням, інтегрованим до системи ІПНП.

Працівники чергової служби з метою встановлення необхідної інформації про правопорушення або подію, забезпечення своєчасного та якісного реагування нарядами поліції за фактом їх учинення (виникнення) керуються Алгоритмом орієнтовних невідкладних дій працівника чергової служби. Попередня кваліфікація кримінального правопорушення працівниками чергової служби здійснюється, виходячи з явних ознак цієї події та відомостей, унесених до системи ІПНП чи Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Поліцейський незалежно від місця перебування, територіального чи структурного підпорядкування після отримання доручення диспетчера або оперативного чергового щодо реагування на правопорушення або подію зобов'язаний негайно вжити всіх необхідних заходів щодо безумовного виконання такого доручення [4].

З огляду на вищенаведений алгоритм дій, вважаємо, що головний зміст оперативного реагування як однієї із функцій підрозділів ОАЗОР полягає у координації дій нарядів управління патрульної поліції, груп реагування патрульної поліції та інших нарядів. Метою такої координації є організація невідкладного прибуття працівників поліції до заявника або на вказане місце події з метою припинення правопорушення тощо. Однак зміст оперативного реагування не вичерпується безпосередньою координацією поліцейських сил. Для ефективної координації потрібний комплекс дій з моніторингу оперативної обстановки, прогнозування, прийняття рішення та контролю за його виконанням. Це дає змогу реалізовувати новий формат управління в умовах дефіциту часу та виникнення кризових ситуацій.

Наприклад, інспекторами (диспетчерами) відділу диспетчерської служби УОАЗОР ГУНП у Львівській області здійснюється управління основними видами нарядів поліції на всій території Львівської області.

Стан реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події у квітні 2021 року

Відповідно до проведеного аналізу інформаційно-телекомунікаційної системи ІПНП, установлено, що в квітні 2021 року на території області до реагування на добу в середньому заступало 55 нарядів груп реагування патрульної поліції (далі - ГРІ II І) (53 - авто, 2 - піших) або 74% від запланованої кількості; 44 наряди управління патрульної поліції (далі - УПП) (32 - патрулі по місту (у т. ч. 2 мотонаряди), 9 - ОДДЗ, 3 - ТОР); 33 екіпажі управління поліції охорони (далі - УПО) (30 - нарядів у денний час і 35 - в нічний); 40 слідчо-оперативних груп (далі - СОГ) (27 основних та 13 додаткових); 3 групи швидкого реагування батальйону поліції особливого призначення (далі - БПОП); 5 мобільних груп реагування сектору протидії домашньому насильству (далі - СПДН).

У період із 01.04.2021 по 30.04.2021 операторами відділу служби «102» УОАЗОР ГУНП створено 46 тис. 065 електронних карток про правопорушення та події (kup02_vved_vse), з них 21 тис. 689 (102_reag2) надалі скеровані до диспетчерської служби та до територіальних (відокремлених) підрозділів поліції області. На вказану кількість повідомлень інспекторами відділу диспетчерської служби відправлено 25 тис. 495 (102_reag2) завдань для відпрацювання нарядам поліції.

Для організації реагування на зазначену кількість повідомлень громадян залучено наряди поліції:

- УПП - 9800 разів (або 39,51% від загальної кількості);

- ГРІ IIІ - 9600 разів (або 38,71% від загальної кількості);

- УПО - 533 рази (або 2,15% від загальної кількості);

- СОГ - 3308 разів (або 13,34% від загальної кількості);

- ДОП - 1432 рази (або 5,77% від загальної кількості);

- БПОП - 129 разів (або 0,52% від загальної кількості).

Середній загальний час призначення диспетчерами на території області завдань нарядам поліції у квітні 2021 року становив 02 хв 01 с (приміром в аналогічному періоді 2020 року такий показник був на рівні 02 хв 50 с). Детальніше про це йдеться в таблиці 1.

Таблиця 1. Середній час призначення диспетчерами завдань нарядам поліції (станом на квітень 2020 та 2021 рр.)