Правове забезпечення екологічної безпеки в умовах воєнного стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого

ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Фоменко Валерія Сергіївна студентка

ІІІ курсу факультету юстиції

м. Харків

Анотація

Стаття присвячена аналізу поняття екологічної безпеки, положень чинного національного законодавства щодо її забезпечення в умовах воєнного стану, особливостей міжнародно-правового регулювання захисту довкілля під час ведення воєнних дій, а також розробці пропозицій щодо вдосконалення національного законодавства, покликаного забезпечити екологічну безпеку.

Екологічна безпека - складова національної безпеки та полягає у забезпеченні органами державної влади, шляхом правового гарантування, прав людини і громадянина на здорове та безпечне навколишнє природне середовище. Протилежним явищем є стан екологічної небезпеки, який, перш за все, пов'язаний із погіршенням стану довкілля. Війна - одна з найнебезпечніших причин погіршення природного середовища, тому обов'язком державної влади є попередження або ж зменшення її шкідливого впливу. Міжнародно-правові акти, серед яких, зокрема, Додатковий протокол до Женевської конвенції (1949 р.), Стокгольмська декларація з навколишнього середовища (1972 р.), Всесвітня Хартія природи та інші, хоча і містять застереження щодо завдання шкоди навколишньому природному середовищу під час воєнних конфліктів, не спроможні цілком забезпечити захист довкілля нашої країни. Збереження уцілілих територій наразі має стати основним напрямом у сфері правового забезпечення екологічної безпеки. екологічний безпека довкілля законодавство

Вважаємо, що необхідно звернути увагу на забезпечення співвідношення екологічних та економічних інтересів у галузі спеціального природокористування, а також переглянути зміни щодо проведення процедури оцінки впливу на довкілля в умовах воєнного стану. Варто передбачити ефективну юридичну відповідальність за порушення вимог екологічної безпеки, посилити штрафні санкції, визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення, та створити оперативний механізм реагування на зазначені протиправні дії.

Ключові слова: безпечне навколишнє природне середовище, екологічний ризик, бойові дії, превентивні заходи, законодавчі зміни, міжнародно-правове регулювання, національне законодавство.

Abstract

Fomenko Valeria Sergiivna, Faculty of Justice third-year student, Yaroslav Mudryi National Law University, Kharkiv

ENVIRONMENTAL SAFETY IN WAR TIME CONDITIONS: LEGAL ENSURING

The article is devoted to the analysis of the concept of environmental safety, the provisions of current national legislation on its provision in martial law, features of international legal regulation of environmental protection during hostilities. Proposals for improving national legislation to ensure environmental security have been developed in the article as well.

Ecological security is a component of national security and consists of ensuring public authorities, through legal guarantees, human and civil rights to a healthy and safe natural environment. The state of environmental danger, primarily associated with the deterioration of the environment, is the opposite phenomenon.War is one of the most dangerous causes of environmental degradation, so to prevent or reduce its harmful effects is the government's responsibility and duty. International legal acts, including, in particular, the Additional Protocol to the Geneva Convention (1949), the Stockholm Declaration on the Environment (1972), the World Charter for Nature and others, although contain warnings about the damage to the environment during military conflicts are not able to ensure our country environment fully protection. Surviving territories preservation should now become the main direction of environmental security legal provision field.

We believe that it is necessary to pay attention to ensuring the balance of environmental and economic interests in the special nature management field, as well as to review changes in the procedure for environmental impact assessment in martial law. We should also provide for effective legal liability for violations of environmental safety requirements, strengthen penalties under the Code of Ukraine on Administrative Offenses, and create an operational mechanism to respond to defenit illegal actions.

Keywords: safe environment, ecological risk, military actions, preventive measures, legislative changes, international legal regulation, national legislation.

Постановка проблеми

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 24 лютого 2022 було введено воєнний стан. На сьогодні, Російська Федерація своїми діями завдає шкоди не лише інфраструктурі нашої країни, руйнує міста та життя людей, а й негативно впливає на навколишнє природне середовище. Використання боєприпасів вибухової дії, збідненого урану як складову частину броні танків, бронебійних пуль призводить до забруднення повітря, вод та ґрунтів. Окупація місцевості, яка містить радіаційно небезпечні об'єкти, зокрема, Чорнобильської зони відчуження, зокрема, поряд із сховищами відпрацьованого ядерного палива, заводом з переробки радіоактивних відходів, а також розгортання важкої зброї поряд із Запорізькою АЕС створюють загрози ядерній та радіаційній безпеці.

Таким чином, неабиякої актуальності набуває питання правового забезпечення екологічної безпеки в умовах воєнного стану для його подальшої розробки та вдосконалення. Збереження природних багатств України для майбутніх поколінь та забезпечення достойного рівня життя населення, особливо в контексті подальшої євроінтеграції - мають пріоритетне значення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Правове гарантування екологічної безпеки досліджували Андрейцев В.І., Балюк Г. І., Євстігнєєв А. С., Костицький В.В., Краснова Ю. А., Шемшученко Ю.С., Шульга М.В., та інші. Проте, питання правового забезпечення екологічної безпеки потребує подальшого доопрацювання з метою його пристосування до викликів сучасності, особливо в умовах воєнного стану.

Мета роботи - розробка пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства, покликаного забезпечити екологічну безпеку в умовах воєнного стану.

Виклад осново матеріалу

У Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р. екологічна безпека розглядається як напрям національної безпеки [1]. Конституцією України закріплено право кожного на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди, якому кореспондується обов'язок держави забезпечувати екологічну безпеку на території держави.

У Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища» екологічна безпека розглядається у багатьох значеннях: 1) як намір законодавчо забезпечувати екологічну безпеку життєдіяльності людини (ч. 1 Преамбули Закону); 2) як складова екологічної політики держави, що спрямована на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров'я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища (ч. 2 Преамбули Закону); 3) як одне із завдань законодавства про охорону навколишнього природного середовища (ст. 1 Закону); 4) як основний принцип охорони навколишнього природного середовища (п. а та б ст. 3 Закону); 5) як суб'єктивне екологічне право громадян (п. а ст. 9 Закону); 6) як обов'язок громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища (п. б ст. 12 Закону); 7) як мета управління в галузі охорони навколишнього природного середовища (ч. 5 с. 16 Закону); 8) як окремий напрямок природоохоронної діяльності (Розділ ХІ Закону) [2, с. 32].

Таким чином, екологічну безпеку можна розглядати як складову національної безпеки, яка полягає у забезпеченні органами державної влади шляхом правового гарантування прав людини і громадянина на здорове та безпечне навколишнє природне середовище.

Навколишнє природне середовище можна вважати цілком безпечним при відсутності екологічного ризику. Екологічний ризик, В. І. Андрейцевим, розглядається як відповідний чинник, що виконує поліфункціональну роль у формуванні, розвитку, реалізації, зміні, припиненні особливої категорії правовідносин зі здійснення екологічно небезпечної діяльності та у створенні і функціонуванні системи екологічної безпеки [3, с. 56].

Екологічний ризик може призвести до виникнення ситуації екологічно небезпечної ситуації. Екологічна небезпека спричиняється як природними, так і техногенними чинниками. Військові дії, є саме тим видом діяльності людини, яка є загрозливою для навколишнього природного середовища та спричиняє негативний вплив на життя та здоров'я людини.

Так, відповідно до Принципу 25 Декларації Ріо (1992 року) проблеми миру, розвитку та охорони довкілля розглядаються як взаємопов'язані, оскільки збройні конфлікти є однією з найсерйозніших причин погіршення стану навколишнього природного середовища [4] .

У постанові Верховної Ради України «Про основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки» від 05.03.1998 р. зазначено, що щоденна воєнна діяльність, як правило, вкрай негативно впливає на довкілля, забруднюються основні складові довкілля: ґрунти, поверхневі та підземні води, атмосферне повітря [5].

На близькості питань військової та екологічної безпеки також наголошувала Кукушкіна А.В., оскільки поняття екологічної безпеки все більшою мірою ототожнюється не стільки з національною військовою безпекою, скільки з множинністю причин, загрозливих безпеці, і є взаємозалежністю держав [6, с.4].

Тому неабиякого значення набуває міжнародно-правове регулювання ведення воєнних дій для збереження навколишнього природного середовища.

Першим документом, який заборонив застосовувати такі методи та засоби ведення війни, які б завдали широкої, довгочасної та серйозної шкоди природному середовищу під час ведення воєнних дій, став Додатковий протокол до Женевської конвенції від 12 серпня 1949 р. До речі, Україна та Російська Федерація є сторонами зазначеної Конвенції та протоколу. Однак, варто зауважити, що тлумачення поняттям «широка», «довгочасна» та «серйозна» шкода розробниками не надано, що, на нашу думку, унеможливлює ефективне правове регулювання природного середовища та перетворює дану норму на декларативну.

Е. Давід також зазначає, що наведено поняття «велика, довготривала і серйозна шкода» через свою невизначеність залишається відносним, схильним до змін і еволюції, залежно від оцінки кваліфікуючим органом [7, с. 342]

Конвенція про заборону військового або будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище 1976р. (Конвенція) містить схоже положення, яке забороняє, окрім заборони використовувати руйнівні для природи методи та засоби ведення війни, також допомогу державам у такій діяльності та підбурювані до неї.

Однією з основних відмінних рис Конвенції від Додаткового протоколу до Женевської конвенції є те, що вона, насамперед, забороняє навмисне використання таких методів, які б завдали якнайбільшої шкоди довкіллю. Натомість, Додатковий протокол містить норму про використання методів і засобів ведення війни, які б могли спричинити руйнівний вплив на довкілля як їх наслідок.

Варто звернути увагу на те, що застосування згаданих раніше положень видається досить проблематичним саме через використання оціночних понять щодо того, якою саме має бути спричинена довкіллю шкода для наявності складу воєнного злочину проти довкілля, що зумовлює неоднакове їх тлумачення на практиці. На цю проблему звертала увагу і А. В. Кукушкіна. Вчена пропонує мінімізувати масштаб можливої шкоди довкіллю навіть у тих випадках, коли вона неточно відповідає суворому тлумаченню критеріїв «обширна, довгочасна та серйозна» [8, с. 97]. Такий підхід дозволив би ефективніше використовувати норми Конвенції та Додаткового протоколу до Женевської конвенції на практиці.

Стокгольмська декларація з навколишнього середовища від 16.06.1972 р. забороняє використання ядерної зброї та інших видів зброї масового ураження та містить застереження щодо спричинення шкоду довкілля одними державами іншим. Схожі положення містять також Резолюція Генеральної асамблеї ООН про захист навколишнього природного середовища від збройних конфліктів, а також Всесвітня хартія природи.

Балюк Г.І. та Шомпол О. А. звертають увагу, що проблема охорони довкілля, забезпечення екологічної безпеки під час збройних конфліктів розглядається через призму реалізації законів війни [9, с. 153]. Такий звужений підхід зумовлює низький рівень дієвості забезпечення екологічної безпеки та охорони навколишнього природного середовища від руйнівного впливу воєнних дій міжнародно-правовими засобами.

Шкідливий вплив ведення бойових дій на навколишнє природне середовище на території нашої держави можна прослідкувати вже сьогодні.

Так, відповідно до інформації, розміщеної на офіційному сайті Держекоінспекції, окупанти завдали понад 5,1 млн гривень шкоди довкіллю України обстрілявши 21 березня 2022 року сховище аміаку у Сумах [10].

За даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, за попередніми підрахунками, станом на 1 березня 2022 року агресор веде бойові дії на території 900 об'єктів природно-заповідного фонду площею 12406,6 кв.км, що становить близько третини площі природно-заповідного фонду України. Під загрозою знищення перебувають близько 200 територій Смарагдової мережі площею 2,9 млн га [11]. Крім того, під загрозою знаходяться ліси, де ведуться бойові дії та які знаходяться на окупованих територіях, рослини, зокрема й занесені до Червоної книги України.

Таким чином, можемо зробити висновок, що норми міжнародного права мають містити більш жорсткі обмеження, покликані захищати природне середовище на період війни. Деякі науковці наполягають, що першочерговими кроками щодо екологізації міжнародного законодавства має стати укладення спеціальних міждержавних договорів стосовно забезпечення, на скільки це можливо, екологічної безпеки на період збройних конфліктів [12, с. 5]. Проте, дотримання міжнародно-правових норм цілком залежить від політичної волі держави, про яку важко говорити маючи на увазі Російську Федерацію. До того ж, країна-агресор дуже вдало маніпулює поняттям, що також нівелює значення договорів.

Найбільш вдалим кроком є ефективна розробка національного законодавства на період ведення воєнних дій, що дозволило б зберегти території, на яких бойові дії не ведуться та мінімізувати негативний вплив на навколишнє природне середовище на тих, де вони мають місце.

Так, забезпечення екологічної безпеки у військовій галузі регламентовано Законами України: «Про оборону України», «Про Збройні сили України», «Про правовий режим воєнного стану», «Про використання земель оборони» та інші. Також завдання забезпечення екологічної безпеки покладено на Міністерство оборони України. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Міністерство оборони України» від 26 листопада 2014 р.

Міністерство разом із Збройними силами України мають повноваження щодо забезпечення екологічної безпеки, виконання вимог законодавства з питань цивільного захисту та екологічної безпеки, взаємодіяти з органами влади з питань охорони довкілля, здійснювати міжнародну співпрацю з питань екологічної безпеки військової діяльності тощо.

Важливі повноваження щодо екологічної безпеки шляхом забезпечення ефективного використання природних ресурсів, забезпечення якості води та харчових продуктів, чистоти на відповідній території, наразі також покладені на утворені, відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», військові адміністрації. Зазначені тимчасові державні органи, крім переліченого, також можуть надавати дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення строком не більше одного року.

Варто зазначити, що процедура надання дозволів на спеціальне використання природних ресурсів є одним із основних засобів забезпечення екологічної безпеки. Враховуючи спустошливі наслідки бойових дій та критичний стан довкілля, превентивні заходи щодо забезпечення екологічної безпеки у сфері спеціального природокористування, якими саме і є дозвільна процедура спеціального природокористування [13, с. 121], набувають все більшого значення. Належна правова регламентація зазначеної процедури дозволить зберегти ті території та розташовані на них природні ресурси, які не потерпають від бойових дій.

Тому необхідно звернути увагу на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану», яким передбачено спрощену процедуру передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення [14]. Прийняття Закону обумовлено необхідністю попередження продовольчої кризи шляхом проведення посівної кампанії. Однак, варто звернути увагу на те, що спрощена процедура, яка має на меті досягнення економічного ефекту, у свою чергу може призвести до нехтування екологічними інтересами, що є неприпустимим. Наразі передбачено, що оренда сільськогосподарських земель державної та комунальної власності можлива без проведення земельних торгів та на підставі розробленої технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель без державної реєстрації та присвоєння ділянці кадастрового номера строком не більш як на 1 рік. Варто звернути увагу на те, що за загальним правилом строк оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва не може бути меншим за 7 років, проте під час чинності досліджуваного Закону дана норма не застосовується. Встановлення мінімального строку оренди такої земельної ділянки було пов'язано із періодом ротації основної сівозміни згідно із проектами землеустрою, що мало на меті підвищення відповідальності орендарів за збереження продуктивних властивостей земель, недопущення їх деградації [15, с. 118].

Крім зменшення можливих строків оренда необхідно акцентувати увагу і на наслідках відсутності державної реєстрації. Так, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» № 1051 до Державного земельного кадастру вносяться відомості про обмеження використання земельних ділянок, а через відсутність необхідності реєстрації земельних ділянок у ньому, яка має місце у період воєнного часу, неможливо буде достовірно перевірити відомості про наявні обмеження щодо їх використання. Тому можуть порушуватися встановленні вимоги з охорони земель та забезпечення екологічної безпеки.

Таким чином, наслідком прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» може, зокрема, стати неефективне та нераціонального використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Для збереження земель сільськогосподарського призначення пропонуємо, по-перше, передбачити ефективніші законодавчі засоби юридичної відповідальності за порушення вимог екологічної безпеки. Так, статтями 52 та 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за забруднення земельних сільськогосподарського призначення та нецільове їх використання, проте розмір штрафу, визначений санкціями зазначений норм, є занизьким та не виконує дієвої превентивної функції. Його максимальний розмір, за 52 статтю, на сьогодні становить 1360 грн для фізичних осіб та 1700 грн для фізичних осіб-підприємців. Що ж стосується 53 статті, то для громадян - 425 грн, а для посадових осіб - 510 грн [16]. З урахуванням важливості забезпечення ефективного, раціонального та безпечного використання земельних ділянок в сучасних умовах та небезпечності наслідків, до яких може призвести порушення зазначених принципів використання, вважаємо, що розмір санкції має бути збільшено.

Варто також звернути увагу на необхідність забезпечення швидкого припинення права спеціального природокористування у разі порушення вимог щодо цільового та безпечного для життя та здоров'я людей та навколишнього природного середовища використання земельних ділянок. Тому внесення змін потребує процедура припинення права на землі сільськогосподарського призначення, передбачена ст. 144 Земельного кодексу України [17]. Доцільним було б передбачити тимчасове зупинення права користування земельною ділянкою на підставі рішення контролюючого органу до набрання законної сили рішення суду щодо його припинення. Зміна дозволить оперативніше та дієвіше реагувати на порушення вимог із забезпечення екологічної безпеки під час користування земельними ділянками з метою ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Крім того, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності у сфері довкілля та щодо цивільного захисту на період дії воєнного стану» скасував проведення експертно-оціночних заходів, а саме проведення оцінки впливу на довкілля (ОВД) планової діяльності спрямованої на оборону держави, ліквідацію наслідків бойових дій та надзвичайних під час дії воєнного стану та у відбудовний період [18].

Однак, дана норма потребує негайного доопрацювання. Безперечно, про проведення процедури ОВД ми могли говорити лише на підконтрольній території, особливо на тих територіях, де майже не відбуваються бойові дії. Таким чином, процедура попереджувала погіршення стану довкілля на зазначеній місцевості, а скасування зазначеної процедури може призвести до посилення негативного впливу на найбільш збережені території. Крім того, не проведення процедури ОВД у післявоєнний період може порушити баланс економічних, соціальних та екологічних інтересів, через інтенсивну експлуатацію природних ресурсів у неушкоджених регіонах.

Тому, пропонуємо даний пункт скасувати, та для суб'єктів господарювання, які знаходяться на тимчасово непідконтрольних територіях та на територіях, де активно ведуться бойові дії, передбачити підставу звільнення від відповідальності за порушення процедури ОВД за наявності таких умов:

1) неможливість проведення ОВД у зв'язку з веденням бойових дій;

2) відсутність умислу щодо спричинення негативних наслідків для життя та здоров'я людей, забруднення значних територій та інших тяжких наслідків.

Висновки

Отже, у статті було визначено поняття екологічної безпеки, яка є складовою національної безпеки та полягає у забезпеченні органами державної влади шляхом правового гарантування прав людини і громадянина на здорове та безпечне навколишнє природне середовище. Встановлено, що війна - одна з найсерйозніших причин погіршення стану навколишнього природного середовища. За попередніми даними Державної екологічної інспекції України та міністерства захисту довкілля та природних ресурсів шкода, спричинена довкіллю України, є серйозною та довготривалою, оцінюється мільярдами гривень. Міжнародно-правові акти, спрямовані на недопущення виникнення ядерних загроз, забруднення водойм, деградації ґрунтів та інших негативних наслідків, на жаль, не здатні до ефективного регулювання військової діяльності, проте їх норми можуть стати підґрунтям для подання скарг до міжнародних судових установ. Тому важливого значення набуває ефективне регулювання нормами національного законодавства заходів із забезпечення екологічної безпеки у сфері військової діяльності, а швидкі зміни екологічного законодавства можуть порушити баланс економічних, соціальних та екологічних інтересів та спричинити екологічну кризу, а тому зміни мають бути виваженими та обґрунтованими. Проаналізувавши останні законодавчі акти, було сформульовано ряд пропозицій щодо їх вдосконалення, тому мету наукової статті вважаємо досягнутою.

Література

1. Декларація про державний суверенітет України: від 16.07.1990 №31 // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/55-12#Text (дата звернення: 13.05.2022).

2. Краснова Ю. А. Право екологічної безпеки в Україні: дис. ...док. юрид. наук: 12.00.06. Київ, 2018. 465 с. URL: http://www.iepd.kiev.ua/wp-content/uploads/2017/01/%90% 22%90_%90%F6%90%90%90%F7%90_%90%B3%90%C5%90%F4_%90_%91_%90%F8%91_ %90_%90_%90_%90%F8.pdf (дата звернення: 20.05.2022).

3. Андрейцев В.І. Право екологічної безпеки: навч. та наук.-практ. посіб. Київ: Знання-Прес, 2002. 332 с

4. Декларація Ріо-де-Жанейро щодо навколишнього середовища та розвитку від 14.06.1992 // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/995_455#Text (дата звернення: 21.05.2022).

5. Про основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки: Постанова Верховної Ради України від 05.03.1998 р № 38-39 // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/188/98-%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення: 21.05.2022).

6. Кукушкина А.В. Взаимосвязь проблем экологической безопасности и разоружения (международно-правовой аспект): автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.10. Москва, 1993. 20 с

7. Давид Э. Принципы права вооруженных конфликтов: курс лекций, прочитанный на юридическом факультете Открытого Брюссельского университета. URL: https://www.icrc.org/ ru/doc/resources/documents/publication/eric-david-principles.htm (дата звернення: 13.05.2022).

8. Кукушкина А.В. Международное гуманитарное право и охрана окружающей среды в период вооруженных конфликтов (международно-правовой аспект). Международная аналитика. 2017. № 2 (20). С. 94-103.

9. Балюк Г.І., Шомпол О.А. Національні та міжнародно-правові проблеми регулювання охорони довкілля і забезпечення екологічної безпеки під час збройних конфліктів. Адмінстративне право і процес. 2015. №2(12). С. 142-158 URL: file:///C:/Users/ User/Downloads/249-Article%20Text-391-1-10-20190411.pdf (дата звернення: 14.05.2022).

10. Офіційний веб-портал Державної екологічної інспекції України: веб-сайт. URL: https://www.dei.gov.ua/ (дата звернення: 14.05.2022).

11. Інформація про наслідки для довкілля від російської агресії в Україні 24 лютого - 9 березня 2022 року. Офіційний портал Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України: веб-сайт. URL: веб-сайт. URL: https://mepr.gov.ua/news/ 39028.html (дата звернення: 01.05.2022).

12. Тихомиров С. Н. Международноправовая защита окружающей среды в вооруженных конфликтах: автореф. дисс. на соиск. уч. степ. кнд. юрид. наук. Специальность 12.00.10. - Международное право / Сергей Николаевич Тихомиров. - М.: 1997. - 22 с

13. Євстігнєєв А.С. Проблеми правового забезпечення екологічної безпеки у сфері спеціального природокористування в Україні: дис. ...док. юрид. наук: 12.00.06 Київ, 2019. 416с. URL: http://idpnan.org.ua/files/2019/kopiya-evstigneev-a.-s.-problemi-pravovogo-zabezpechennya-ekologichnoyi-bezpeki-u-sferi-spetsialnogo-prirodokoristuvannya-v- ukrayini_d.pdf (дата звернення: 11.05.2022).

14. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану: Закон України від №2145-ІХ // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text (дата звернення: 15. 05. 2022).

15. Ільків Н.В. Строки у договорі оренди землі державної власності. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія «Юридична». 2018. №2 С. 116-125.

16. Кодекс України про адміністративні правопорушення: від 7 грудня 1984 року № 51 // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text (дата звернення: 20.05.2022).

17. Земельний кодекс України: від 25 жовтня 2001 року №3-4 // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 2768-14#Text (дата звернення: 20.05.2022).

18. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності у сфері довкілля та щодо цивільного захисту на період дії воєнного стану: Закон України від №2132-ІХ // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2132-20#Text (дата звернення: 20.05 2022).

References

1. Deklaratsiia pro derzhavnyi suverenitet Ukrainy: vid 16.07.1990 №31 [The Declaration of State Sovereignty of Ukraine of 16.07.1990 №31]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/55-12#Text [in Ukrainian].

2. Krasnova, Yu. A. (2018) Pravo ekolohichnoi bezpeky v Ukraini [Environmental safety law of Ukraine]. (n.d.). Retrieved fr.om http://www.iepd.kiev.ua/wp-content/uploads/2017/01/% 90%22%90_%90%F6%90%90%90%F7%90_%90%B3%90%C5%90%F4_%90_%91_%90%F8% 91_%90_%90_%90_%90%F8.pdf

3. Andreitsev V.I. (2002) Pravo ekolohichnoi bezpeky Ukraini [Environmental safety law of Ukraine]. Kyiv: Znannia [in Ukrainian].

4. Deklaratsiia Rio-de-Zhaneiro shchodo navkolyshnoho seredovyshcha ta rozvytku vid 14.06.1992 [The Rio Declaration on Environment and Development 14.06.1992]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_455#Text [in Ukrainian].

5. Pro osnovni napriamy derzhavnoi polityky Ukrainy u haluzi okhorony dovkillia, vykorystannia pryrodnykh resursiv ta zabezpechennia ekolohichnoi bezpeky: Postanova Verkhovnoi Rady Ukrainy vid 05.03.1998 r № 38-39 [Law No. 188/98 on Principal Directions of State Policy of Ukraine in Environmental Protection, Use of Natural Resources and Ensuring Environmental Safety]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/188/98-%D0%B2%D1%80#Text [in Ukrainian].

6. Kukushkyna A.V. (1993) Vzaymosviaz problem эkolohycheskoi bezopasnosty y razoruzhenyia [Interrelation of Problems of Ecological Security and Disarmament]. Moscow.

7. David E. Principy prava vooruzhennyh konfliktov [Principles of the Law of Armed Conflict]. (n.d.). Retrieved from https://www.icrc.org/ru/doc/resources/documents/publication/eric- david-principles.htm [in Ukrainian].

8. Kukushkina A.V. (2017) Mezhdunarodnoe gumanitarnoe pravo i ohrana okruzhayushchej sredy v period vooruzhennyh konfliktov [International humanitarian law and the protection of the environment in time of armed conflict].

9. Baliuk H.I., Shompol O.A. (2015) Natsionalni ta mizhnarodno-pravovi problemy rehuliuvannia okhorony dovkillia i zabezpechennia ekolohichnoi bezpeky pid chas zbroinykh konfliktiv [National and international legal issues of environmental regulation and environmental security during armed conflicts]. (n.d.). Retrieved from file:///C:/Users/User/Downloads/249- Article%20Text-391-1-10-20190411.pdf [in Ukrainian].

10. Ofitsiinyi veb-portal Derzhavnoi ekolohichnoi inspektsii Ukrainy [Official web portal of the State Ecological Inspectorate of Ukraine]. (n.d.). Retrieved from https://www.dei.gov.ua/ [in Ukrainian].

11. Informatsiia pro naslidky dlia dovkillia vid rosiiskoi ahresii v Ukraini 24 liutoho - 9 bereznia 2022 roku. [Information on the environmental consequences of Russian aggression in Ukraine 24 February - 9 March 2022]. (n.d.). Retrieved from https://mepr.gov.ua/news/39028.html [in Ukrainian].

12. Tykhomyrov S. N. (1997) Mezhdunarodnopravovaia zashchyta okruzhaiushchei sredbi v vooruzhennbikh konflyktakh [International legal protection of the environment during armed conflicts]. Moscow.

13. Yevstihnieiev A.S. (2019) Problemy pravovoho zabezpechennia ekolohichnoi bezpeky u sferi spetsialnoho pryrodokorystuvannia v Ukraini [Problems of legal security of environmental security in the sphere of special environmental protection in Ukraine]. (n.d.). Retrieved from http://idpnan.org.ua/files/2019/kopiya-evstigneev-a.-s.-problemi-pravovogo-zabezpechennya- ekologichnoyi-bezpeki-u-sferi-spetsialnogo-prirodokoristuvannya-v-ukrayini_d.pdf [in Ukrainian].

14. Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy shchodo stvorennia umov dlia zabezpechennia prodovolchoi bezpeky v umovakh voiennoho stanu: Zakon Ukrainy vid №2145- ІХ [On amendments to certain legislative acts of Ukraine concerning the creation of conditions for ensuring food security under martial law]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text [in Ukrainian].

15. Ilkiv N.V. (2018) Stroky u dohovori orendy zemli derzhavnoi vlasnosti [Terms in the lease agreement of state-owned land].

16. Kodeks Ukrainy pro administratyvni pravoporushennia: vid 7 hrudnia 1984 roku № 51 [Code of Ukraine on Administrative Offenses No. 8073-X of December 7, 1984]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text [in Ukrainian].

17. Zemelnyi kodeks Ukrainy: vid 25 zhovtnia 2001 roku №3-4. [Land Code of Ukraine: October 25, 2001 №3-4]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2768-14#Text [in Ukrainian].

18. Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy shchodo diialnosti u sferi dovkillia ta shchodo tsyvilnoho zakhystu na period dii voiennoho stanu: Zakon Ukrainy vid 15.03.2022 №2132- ІХ. [Law on Amendments to Certain Legislative Acts of Ukraine on Environmental activities and civil protection for the period of martial law]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2132-20#Text [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru