Процесуальний статус спеціаліста в кримінальному провадженні

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ СТАТУС СПЕЦІАЛІСТА В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ

Рогатинська Ніна, доктор юридичних наук,

в.о. зав. кафедри кримінального права та процесу

Західноукраїнського національного університету

Підгородецька Юля, студентка 3 курсу юридичного факультету Західноукраїнського національного університету

Анотація

У статті зазначено важливе місце спеціаліста в кримінальному провадженні. Обґрунтовано питання про процесуальне становище спеціаліста в кримінальному провадженні, визначене чинним КПК України та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють його діяльність. Доведено, що участь спеціаліста у кримінальному провадженні має важливе значення для справи, його показання і висновки містять фактичні дані, які підлягають аналізу, співставленню з іншими матеріалами і є підставою для висновків щодо обставин справи.

Основне завдання спеціаліста полягає в тому, щоб на підставі своїх знань він сприяв слідчому у виявленні та вилученні слідів кримінального правопорушення, предметів і документів, що можуть бути речовими доказами в кримінальному провадженні, і з цією метою брав активну участь у процесуальній дії.

Досліджено поняття спеціальних знань та їх важливість на стадії досудового розслідування.

Правильне розуміння поняття спеціальних знань у кримінальному процесі - важлива умова їх використання в різних формах учасниками кримінального судочинства при розслідуванні кримінальних правопорушень згідно із вимогами закону. Спеціальні знання є елементом, що визначає процесуально-правовий статус учасників кримінальної процесуальної діяльності. досудове розслідування кримінальне провадження

Варто зауважити, що спеціальними слід вважати знання, вміння та навички у конкретній галузі науки, техніки, мистецтва або ремесла, набуті суб'єктом у процесі його практичної діяльності, шляхом спеціальної підготовки чи професійного досвіду.

Визначено основні процесуальні форми використання спеціальних знань у кримінальному провадженні. Це судова експертиза та участь спеціаліста під час проведення процесуальних дій.

Аргументовано, що важливим елементом процесуального статусу спеціаліста в кримінальному провадженні є його відповідальність.

Ключові слова: спеціаліст, спеціальні знання, кримінальне провадження, досудове розслідування, слідчі (розшукові) дії.

Abstract

Key words: specialist, special knowledge, criminal proceedings, pre-trial investigation, investigative (search) actions.

Постановка проблеми

Реформування правоохоронної системи яка відбувається сьогодні в Україні торкнулася і інституту спеціальних знань, що є важливою складовою на досудовому слідстві. З ціллю ефективного розслідування кримінального правопорушення використовуються здобутки науково-технічного прогресу, сучасні технічні засоби та інформаційні технології. У контексті пошуку та фіксації джерел кримінального правопорушення і встановлення обставин цього діяння використовуються спеціальні знання, вміння та навички певних галузей науки, технічного прогресу та практики.

В кримінальному провадженні фахівці залучаються не лише як доцільна форма застосування спеціальних знань і технічних засобів під час провадження слідчих (розшукових) дій, але й гарантія якісного та ефективного виконання слідчим усього спектра своїх професійних обов'язків у конкретних умовах. Особиста участь спеціаліста в підготовці та проведенні слідчих (розшукових) дій - це не перекладання слідчим частини своїх обов'язків, а необхідність грамотного використання спеціальних знань із різних галузей науки й техніки з метою якісного розкриття та розслідування кримінального правопорушення.

Тому, актуальність питання зумовлено тим, що сьогодні спостерігається зростання злочинності та її динамічного характеру, ускладнення і змінення способів учинення кримінальних правопорушень та застосування новітніх технічних засобів злочинцями, потребує від слідчого (прокурора, суду) звернення до спеціальних знань.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблема застосування спеціальних знань у кримінальному провадженні вивчалася не одним поколінням криміналістів. Дослідження правового статусу спеціаліста у кримінальному провадженні здійснювалося у працях А. І. Вінберга, В. Г. Гончаренка, Г.І. Грамовича, Ф. Е. Давудова, П. В. Данісявічюса, А. В. Дулова, П. П. Іщенка, Н. І. Клименко, З.О. Ковальчук, В. Я. Колдіна, В. К. Лисиченка, В. М. Махова, Г. М. Надгорного, А. Я. Паліашвілі, М.Я.Сегая, М. О. Селіванова, З. М. Соколовського, В. В. Циркаля, А. І. Шиканова, О. Р. Шляхова та ін.

Метою статті є дослідження та з'ясування змісту поняття спеціаліста у кримінальному провадженні, теоретичне обґрунтування і аналіз його процесуального статусу.

Виклад основного матеріалу дослідження

Участь спеціаліста у кримінальному провадженні має важливе значення для справи, його показання і висновки містять фактичні дані, які підлягають аналізу, співставленню з іншими матеріалами і є підставою для висновків щодо обставин справи.

Поняття й участь спеціаліста під час досудового розслідування завжди викликали інтерес як у теоретиків, так і в практиків, оскільки виявлення, фіксація та вилучення криміналістично значущої інформації неможливі без застосування спеціальних знань.

На думку А.Ф. Волобуєва, «спеціалістом» є будь-яка обізнана особа, котра володіє спеціальними знаннями в певній галузі і може бути залучена до участі в розкритті та розслідуванні злочинів. [1, с. 28] І.В. Пиріг визначає спеціалістом у кримінальному провадженні особу, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних засобів і може надати допомогу у виявленні, фіксації та вилученні об'єктів, що містять інформацію про злочин, здійснити консультації та технічну допомогу під час досудового розслідування і судового розгляду справи [2, с.512].

Чинний Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України) визначає спеціаліста як особу, яка володіє спеціальними знаннями та навичками і може надавати консультації та висновки під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок [3].

Згідно з п. 25 ч.1 ст. 3 КПК України спеціаліст відноситься до учасників кримінального провадження. У науковій літературі, застосовуючи класифікацію, при якій враховуються мета участі учасника в процесі, напрямок його діяльності, зв'язок останньої з завданнями кримінального провадження, ставлення до кінцевих результатів кримінального провадження, а також відповідність до структури безпосередньо Кримінального процесуального кодексу України, спеціаліст належить до осіб, які сприяють здійсненню кримінального провадження [4, с. 45]. Інші науковці відносять спеціаліста до учасників кримінального провадження, які виконують допоміжну функцію [5, с.19].

Також важливо з'ясувати відмінність між експертом і спеціалістом як суб'єктами діяльності, що спрямована на надання допомоги слідчому, існують істотні відмінності. Так, експерт на підставі проведеного дослідження складає висновок, який є самостійним джерелом доказів, а спеціаліст надає слідчому лише консультативну або технічну допомогу в межах проведення слідчої (розшукової) дії. Консультації - це науково обґрунтована порада, що надається фахівцем, тобто спеціалістом. Наприклад, фахівець-криміналіст може проконсультувати оперативних працівників про використання конкретних науково-технічних прийомів і засобів для вирішення певних завдань і можливості криміналістичних досліджень в ситуації, що виникла. Висновки, які містяться в консультації спеціаліста, не можуть мати значення доказів. Відомості щодо фактів, виявлених спеціалістом, фіксуються в протоколі слідчої (розшукової) або судової дії. Консультації спеціаліста можуть бути використані слідчим для висунення версій, виявлення, перевірки і оцінки певних обставин, що мають значення для справи, мотивування рішень у ній, наприклад, про призначення додаткової чи повторної експертизи, а також для правильного використання технічних засобів.

Отже, аналізуючи вищевикладене, можна дійти висновку, що участь експерта та спеціаліста в розслідуванні кримінального правопорушення забезпечує його швидкість, повноту та неупередженість. Головна відмінність між цими учасниками кримінального процесу полягає у доказовому значенні результатів їх залучення у кримінальне провадження.

Варто зазначити, що спеціаліст не є суб'єктом доказування. В його компетенції сприяти роботі з доказами, зауважувати на окремих обставинах і надавати пояснення щодо спеціальних питань, що виникають в ході розслідування. Під час надання таких пояснень і консультацій, спеціаліст не повинен виходити за межі своєї компетенції.

За чинним КПК України до ч. 4 ст. 71 КПК України спеціаліст має право: 1) ставити запитання учасникам процесуальної дії з дозволу сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду; 2) користуватися технічними засобами, приладами та спеціальним обладнанням; 3) звертати увагу сторони кримінального провадження, яка його залучила, або суду на характерні обставини чи особливості речей і документів; 4) знайомитися з протоколами процесуальних дій, в яких він брав участь, і подавати до них зауваження; 5) одержувати винагороду за виконану роботу та відшкодування витрат, пов'язаних із його залученням до кримінального провадження; 6) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом.

Спеціаліст зобов'язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, суду і мати при собі необхідне технічне обладнання, пристрої та прилади; 2) виконувати вказівки сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду та давати пояснення з поставлених питань; 3) не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі спеціалісту у зв'язку з виконанням його обов'язків; 4) заявити самовідвід за наявності передбачених законодавством обставин.

З наведеного постає, що права й обов'язки спеціаліста спрямовані на забезпечення його участі в слідчих (розшукових) діях із метою збору речових доказів та іншої криміналістично значущої інформації, яка з'ясовується для встановлення істини в кримінальному провадженні, а також для повного, швидкого й ефективного розслідування.

Основне завдання спеціаліста полягає в тому, щоб на підставі своїх знань він сприяв слідчому у виявленні та вилученні слідів кримінального правопорушення, предметів і документів, що можуть бути речовими доказами в кримінальному провадженні, і з цією метою брав активну участь у процесуальній дії.

Правильне розуміння поняття спеціальних знань у кримінальному процесі - важлива умова їх використання в різних формах учасниками кримінального судочинства при розслідуванні кримінальних правопорушень згідно із вимогами закону. Спеціальні знання є елементом, що визначає процесуально- правовий статус учасників кримінальної процесуальної діяльності.

Варто зауважити, що спеціальними слід вважати знання, вміння та навички у конкретній галузі науки, техніки, мистецтва або ремесла, набуті суб'єктом у процесі його практичної діяльності, шляхом спеціальної підготовки чи професійного досвіду.

На думку В. Ю Шепітька, спеціальні знання являють собою сукупність сучасних знань в окремій галузі науки, техніки, мистецтва чи ремесла [6, с.207].

Найбільш поширеними формами використання спеціальних знань є консультації спеціалістів з питань, що виникають при підготовці і проведенні слідчих (розшукових) дій. Вони можуть використовуватися «для наукового консультування слідчого з питань визначення «комп'ютерної» специфіки слідчої (розшукової) дії, способів і прийомів їх досягнення; для надання допомоги слідчому в підборі понятих, що мають відповідну підготовку в галузі». Саме спеціаліст може допомогти слідчому під час процесуальної фіксації виявлених та вилучених об'єктів, формулюванню питань під час допиту, зрозуміти відповіді допитуваного, що можуть надаватися з використанням професійної термінології.

Залучення спеціалістів до проведення слідчих (розшукових) дій є однією з найбільш поширених процесуальних форм використання спеціальних знань.

У процесі проведення слідчих (розшукових) дій, за допомогою технічних засобів, спеціалісти здійснюють фото- та відеофіксацію обстановки, допомагають слідчому у виявленні та вилученні слідів злочину, носіїв комп'ютерної інформації, необхідних документів, виготовляють схеми, зліпки, копії та зразки окремих матеріальних об'єктів, мають право ставити запитання учасникам процесуальної дії та надавати письмові пояснення стороні, що їх залучила, звертати увагу учасників слідчої дії на характерні обставини чи особливості речей, документів або слідів.

В кримінальному провадженні є дві основні процесуальні форми використання спеціальних знань -- судова експертиза та участь спеціаліста під час проведення процесуальних дій. Відповідно до ч. 1 ст.69 КПК України, судова експертиза проводиться експертом, тобто особою, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України «Про судову експертизу» на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об'єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань.

Спеціаліст реалізує свої спеціальні знання в різних формах, а саме:

а) безпосередньої практичної діяльності у:

- підготовці, організації та проведенні слідчих (розшукових) дій;

- виявленні, закріпленні, вилученні доказів, зразків об'єктів для експертного дослідження, а в разі необхідності - їх огляді та дослідженні;

б) методичної

- із питань науково-практичних прийомів та методів організації і проведення слідчих (розшукових) дій, виявлення та роботи з доказами;

в) технічної - у використанні науково-технічних засобів у процесі проведення слідчих (розшукових) дій, необхідних для виявлення, закріплення, вилучення, огляду та дослідження речових доказів;

г) консультативної.

- яка виражається в усних роз'ясненнях, довідках зі спеціальних питань, що можуть виникнути або виникають при підготовці, проведенні гласних і негласних слідчих (розшукових) дій, роботі з доказами та процесуальному оформленні їх результатів [7, с. 336].

Використання результатів застосування спеціальних знань спеціалістом, залученого для вирішення питань, які не пов'язані з кримінальною процесуальною діяльністю в ході досудового розслідування, наприклад при проведенні гласних і негласних слідчих (розшукових) дій, оперативно-розшукових заходів, або на початковому етапі кримінального провадження, у ході перевірки заяв і повідомлень про правопорушення, може бути корисне для висунення версій, вироблення тактичних рішень, для прийняття процесуальних рішень про початок кримінального провадження.

Важливим елементом процесуального статусу спеціаліста в кримінальному провадженні є його відповідальність. Так, зокрема, згідно з положеннями ст. 72 КПК спеціаліст несе відповідальність за неприбуття до суду без поважних причин або неповідомлення про причини неприбуття. За вказані порушення на спеціаліста судом покладаються всі витрати, пов'язані з оголошенням перерви в судовому засіданні. Водночас більш сувора відповідальність спеціаліста встановлена за завідомо неправдивий висновок. Так, відповідно до ст. 384 Кримінального кодексу України надання спеціалістом завідомо неправдивого висновку складеного для надання або наданого органу, що здійснює досудове розслідування карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років [8].

Висновки

Отже, участь спеціаліста під час кримінального провадження оптимізує роботу слідчого щодо виявлення, фіксації та вилучення доказів, у такий спосіб прискорюючи процес розкриття й розслідування кримінальних правопорушень. Завдяки роботі спеціаліста можна отримати якісно зібрану криміналістично значущу інформацію, консультації з питань, що потребують спеціальних знань, а також зекономити час, сили й засоби з метою повного, швидкого та ефективного розслідування кримінальних правопорушень.

Список використаної літератури

1. Волобуєв А. Ф. Проблеми методики розслідування розкрадань майна в сфері підприємництва: монографія. Харків: Вид-во Університету внутрішніх справ, 2000. 336 с.

2. Пиріг І. В. Залучення спеціаліста до проведення слідчих дій. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ України. 2013. № 1 С. 511-517.

3. Кримінальний процесуальний кодекс України. Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text

4. Бойко О. П., Гаркуша А. Г., Захарко А. В., Литвинов В. В., Рогальська В. В., Сербін М. М., Солдатенко О. А., Федченко В. М., Черняк Н. П. Кримінальний процес: підручник. кер. авт. кол. д-р юрид. наук, доц. О.Ф. Кобзар. У 2-х ч. Ч.1. Дніпро: Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ. Ліра ЛТД. 2017. 337 с.

5. Лобойко Л. М., Банчук О. А. Кримінальний процес: навч. посіб. Київ: Ваіте, 2014. 280 с.

6. Шепітько В. Ю. Криміналістика. Енциклопедичний словник (українсько-російський і російсько- український) за ред. В. Я. Тація. Харків: Право, 2001. 560 с.

7. Тертишник В. М. Кримінально-процесуальне право України: підручник: 4-те видання доповнене і перероблене. Київ: Видавництво А.С.К, 2003. С. 691.

8. Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 р. № 2341-III. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text

References

1. _Volobyev, A. F. (2000). Problemy metodyky rozsliduvannya rozkradan' mayna v sferi pidpryyemnytstva [Problems of the methods of theft investigation of property in sphere of entrepreneurship]. Monography. Kharkiv: Vydavnytstvo Universytetu vnutrishnikh sprav [in Ukrainian].

2. Pyrih, I. V. (2013). Zaluchennya spetsialista do provedennya slidchykh diy [Involvement of a specialist in investigative actions]. Naukovyi visnyk Dnipropetrovskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav Ukrayiny - Scientific Bulletin of Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs of Ukraine, 1, 511-517 [in Ukrainian].

3. Kryminalnyy protsesualnyy kodeks Ukrayiny [Criminal Procedure Code of Ukraine]. Zakon Ukrayiny vid 13.04.2012 № 4651-VI [in Ukrainian]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text

4. Boyko, O. P., Harkusha, A. H., Zakharko, A. V., Lytvynov, V. V., Rohalska, V. V., Serbin, M. M., Soldatenko, O. A., Fedchenko, V. M. & Chernyak N. P. (2017). Kryminalnyy protses [Criminal process]. Dnipro: Dnipropetrovs'kyy derzhavnyy universytet vnutrishnikh sprav. Lira LTD [in Ukrainian].

5. Loboyko, L. M. & Banchuk, O. A. (2014). Kryminalnyy protses [Criminal process]. Kyiv: Vaite. [in Ukrainian].

6. Shepitko, V. Yu. (2001). Kryminalistyka. Entsyklopedychnyy slovnyk (ukrayinsko-rosiyskyy i rosiysko-ukrayinskyy) [Criminalistics. Encyclopedic Dictionary (Ukrainian-Russian and Russian-Ukrainian)]. Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].

7. Tertyshnyk, V. M. (2003). Kryminalno - protsesual'ne pravo Ukrayiny. [Criminal procedural law of Ukraine]. Kyiv: Vydavnytstvo A.S.K. [in Ukrainian].

8. Kryminalnyy kodeks Ukrayiny [Criminal code of Ukraine]. Zakon Ukrayiny vid 05.04.2001. №2341- III. [in Ukrainian]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text

Размещено на Allbest.ru