Корупційні прояви в окремих сферах діяльності органів Національної поліції України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський державний університет внутрішніх справ

Корупційні прояви в окремих сферах діяльності органів Національної поліції України

Кирюха Катерина Іванівна,

аспірант кафедри адміністративного права та адміністративного процесу

Анотація

поліція корупційний національний

Ключові слова: корупція, корупційні ризики, корупційні прояви, Національна поліція України, види корупційних проявів, протидія корупції.

Аннотация

В данной статье проанализированы отдельные сферы деятельности полицейских, отличающиеся повышенной степенью коррупционных рисков. Рассмотрены виды коррупционных проявлений в органах Национальной полиции Украины, предложены отдельные критерии для их классификации, а также определены возможные пути противодействия им.

Ключевые слова: коррупция, коррупционные риски, коррупционные проявления, Национальная полиция, виды коррупционных проявлений, противодействие коррупции.

Abstract

K.I. Kyriukha Corruption Manifestations in Certain Fields of Activity of the National Police of Ukraine

This article analyzes some areas of police activity, which are characterized by an increased degree of corruption risks. The types of corruption in the bodies of the National Police of Ukraine are considered, some criteria for their classification are proposed, and possible ways to counteract them are outlined.

The analysis of normative-legal acts of legislation and scientific publications reflected in periodicals, mass media and the Internet devoted to the problem of corruption in the National Police of Ukraine, as well as outlining possible ways to combat them.

It is noted that corruption offenses of employees of the National Police of Ukraine, related to illegal assistance in the implementation of certain activities by relevant entities, are manifested in the implementation of law enforcement officers of certain actions or omissions (eg lack of proper response to prohibitions or restrictions). trade, provision of certain services to individuals or legal entities).

The public danger of the described actions or inaction of employees of the National Police of Ukraine is that the main activity of such employees in law enforcement in public places is transformed into the collection of their own invented and tacitly approved type of new «tax».

- deny natural or legal persons the information provided to these natural or legal persons by law;

- provide untimely, inaccurate or incomplete information to be provided in accordance with the law.»

Keywords: corruption, corruption risks, corruption manifestations, National Police of Ukraine, types of corruption manifestations, anti-corruption.

Основна частина

Постановка проблеми. Корумпованість правоохоронних органів є проблемою, яка в більшому чи меншому ступені притаманна усім державам та викликає неабияке занепокоєння в соціумі. Реформування МВС України та створення Національної поліції було позитивно оцінено міжнародними експертами та отримало широку підтримку серед наших співвітчизників. Відповідно до частини третьої статті П Закону України «Про Національну поліцію», рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції [1].

Однак, відповідно до проведених соціологічних досліджень, частота корупційних практик при відносинах з правоохоронними органами (поліцією (без урахування патрульної), СБУ та прокуратурою) у 2020 році підвищилась, в порівнянні з 2017 роком[2].

Корумпованість окремих правоохоронців підриває довіру громадян до влади та державних інституцій загалом.

Аналіз досліджень даної проблеми.

Питанням протидії корупції присвячені праці та публікації таких вітчизняних науковців: Л. Аркуші, О. Банчука, Л. Багрій-Шахматова, Д. Заброди, Д. Йосифовича, О. Кальмана, М. Камлика, М. Мельника, Є. Невмержицького, О. Прохоренка, А. Редьки, С. Рогульського, С. Стеценка, О. Ткаченка, Р. Тучака, М. Хавронюката ін. Зважаючи на те, що протидія корупції потребує мультидисциплінарного підходу, а також у межах окресленої тематики, доцільним є звернутися до праць науковців у галузі кримінального права та кримінології, які досліджували окремі аспекти кримінальної відповідальності за злочини у сфері службової діяльності, перевищення влади чи посадових повноважень, а також кримінально-правові та кримінологічні заходи попередження хабарництва серед співробітників органів внутрішніх справ.

Мета даної статті полягає в аналізі нормативно-правових актів законодавства та наукових публікацій відображених у періодичних виданнях, засобах масової інформації та мережі Інтернет, що присвячені проблематиці корупційних проявів у органах Національної поліції України, а також окресленні можливих шляхів протидії їм.

Виклад основного матеріалу.

Визначаючи обставини, які сприяють поширенню корупції в державних органах, і зокрема у правоохоронних, С. Шалгунова з-поміж інших виокремлює: можливість працівників державного апарату безконтрольно займатися комерційною діяльністю з використанням професійних знань, посадових та службових можливостей (засновувати приватні підприємства, брати участь в їх роботі), організовувати «прикриття» зовні легальних фірм, зміст діяльності, методи та форми роботи яких заборонені законами України; принципи побудови внутрішньої структури державних органів влади та управління є недосконалими, що дозволяє особам, які не мають достатніх професійних знань під маскою «дисциплінованих, сумлінних виконавців» потрапляти на верхні щаблі структури; принципи відбору кадрів не відповідають дійсним вимогам сьогодення, які висувають до чиновника будь-якого рівня підвищені вимоги щодо його моральних, етичних, культурних рис особистості та якісних спеціальних знань; відсутність належного контролю за законністю службової та позаслужбової (приватної) діяльності чиновників[3].

С. Лазаренко виділяє наявність «верхівкової» та «низової» корупції в системі державної служби в Україні [4].

З. Кісіль, досліджуючи корупційні прояви пропонує розмежовувати систему корупційних правопорушень на дві групи: корупційно-ініціюючі (комплекс правопорушень з ознаками корупції, які спрямовані на схилення контрагента потенційної корупційної взаємодії) та посторганізаційні (комплекс діянь корупціонера щодо протиправного використання наданих йому повноважень чи пов'язаних з ними можливостей) правопорушення^].

Традиційно, корупцію в органах Національної поліції України поділяють на два види: зовнішню та внутрішню.

Зовнішній вид корупції можна охарактеризувати як прийняття пропозиції зі сторони співробітника Національної поліції України до вчинення протиправних дій чи навпаки до утримання від вчинення певних дій за певну матеріальну вигоду в інтересах конкретного суб'єкта, який не являється співробітником вищезгаданої правоохоронної установи і не має жодного інакшого засобу впливу на відповідного працівника такої установи, окрім як надання останньому попередньо узгоджених матеріальних вигод.

Разом з тим, зауважимо, що між вчиненням працівником органів Національної поліції України конкретних дій із використанням своєї посади та безпосереднім наданням зацікавленими особами такому працівнику певних благ чи переваг існує взаємний зв'язок. Останнє являється кваліфікуючою ознакою корупційних діянь.

Внутрішній вид корупції набув свого масового поширення серед підрозділів органів Національної поліції України. На відміну від першого виду, суть другого полягає в тому, що робочі відносини між співробітниками - поліцейськими побудовані не на основі нормативно-правових актів, а на деяких угодах, реалізація яких підриває основи діяльності та управління всередині даної правоохоронної установи. Одним із прикладів проявів внутрішньої корупції можна назвати прийняття начальниками відповідних рішень щодо підлеглих працівників в частині просування останніх кар'єрними сходами чи одержання ними чергових звань тощо.

Складність внутрішньої корупції полягає в наступному: їй властиво вражати декілька або ж навіть всі відділи підрозділів органів Національної поліції України. Непоодинокими є випадки, коли матеріальні винагороди, які були призначені в якості неправомірної вигоди для конкретного працівника, підлягають розподілу між усіма працівниками у відповідному підрозділі. За таких умов формується самостійна та непідпорядкована офіційним приписам корупційна система, яка функціонує на основі власних неписаних правил та інструкцій, а також виконує забезпечену матеріальною складовою діяльність на користь приватних інтересів.

Вищеописане сприяє утвердженню своєрідної атмосфери в підрозділі органу Національної поліції України, оскільки корупційні прояви стають невід'ємною частиною службового життя, до них звикають і як, наслідок, такі стають не лише нормою, а й загальноприйнятним правилом поведінки.

Якщо брати за критерій розмежування видів корупції серед працівників органів Національної поліції України спосіб організації та скоєння корупційних правопорушень, то відповідна класифікація може мати наступний вигляд:

1. Внутрішньо організована корупція: керівник використовує власне службове становище для отримання незаконних благ, відтак повинен розраховуватися за такі дії зі своїми підлеглими працівниками. Таким чином, керівник стає залежним від останніх. За описаних умов до корупційних діянь залучається не одна особа, а група таких осіб, котра організовано та у не визначений законодавчим актом спосіб одержує різноманітні вигоди та переваги. Умовами внутрішньо організованої корупції є взаємозв'язок та підтримка співробітників відповідних підрозділів органів Національної поліції України;

2. Індивідуально організована корупція: суть останньої полягає у тому, що деякий співробітник органів Національної поліції України систематично, за завчасно підготовленим та відпрацьованим порядком надає визначені послуги або виконує обумовлені роботи в сторону зацікавленого суб'єкта, за що одержує від такого суб'єкта домовлену вигоду матеріального характеру;

3. Ситуативна корупція: під даним видом корупції серед працівників органів Національної поліції України варто розуміти таку, за якої посадова особа вищезгаданих органів повинна прийняти рішення щодо іншого суб'єкта (видати довідку, надати ліцензію, скласти протокол про адміністративне правопорушення тощо) і при цьому сама ж створює штучні незаконні перешкоди або такі ж умови, які спонукають залежного суб'єкта до надання такому працівнику органу Національної поліції України неправомірної вигоди чи інших незаконних благ. Ситуативній корупції властивим є одноразовий характер, а згода обох сторін корупційних відносин виникає в момент вирішення окремих питань. Таку згоду можна прирівняти до свідомого нехтування кожною зі сторін встановлених правил та порядків, якими регулюються суспільні правовідносини. Як результат, співробітник органу Національної поліції України одержує блага різноманітного характеру, що становлять предмет угоди, а суб'єкт, який залежить від відповідного рішення працівника правоохоронного органу, - уникає формальностей чи, навіть, притягнення до юридичної відповідальності.

Варто також звернути увагу на класифікацію сфер діяльності поліцейських, яким притаманні найбільші корупційні ризики:

- Сприяння у здійсненні певних видів діяльності;

- Процесуальна;

- Інформаційна;

- Перебування у трудових правовідносинах без законних на те підстав;

- Службово-функціональна;

- Надання послуг.

1. Корупційні правопорушення працівників органів Національної поліції України, що пов'язані із незаконним сприянням у здійсненні відповідними суб'єктами певної діяльності, знаходять свій прояв у здійсненні працівниками правоохоронного органу певних дій чи бездіяльності (наприклад, відсутність належного реагування на заборону чи обмеження у здійсненні торгівлі, надання окремих послуг фізичним чи юридичним особам).

Суспільна небезпека описаних дій чи бездіяльності працівників органів Національної поліції України полягає в тому, що основна діяльність таких працівників щодо охорони правопорядку у громадських місцях трансформується у збір власно придуманого та негласно утвердженого виду нового «податку». Суб'єкти господарювання стають заручниками подібних ситуацій: одні не хочуть коритись і, як наслідок, зустрічають на своєму шляху штучні перепони, інші ж - не мають бажання опиратися, оскільки підсвідомо розуміють ще з попередніх років існування «тіньових податків», що будь-який опір зустріне сильнішу протидію, тому єдиний варіант - змиритися та надавати систематичні «прояви уваги» в бік правоохоронців. Не дивлячись на вибір, зроблений другою категорією осіб, останні, все ж, отримують «бонус» у вигляді певного «імунітету», своєрідної протекції власної діяльності.

Таким чином, безпека господарської діяльності та гарантії такої діяльності «купуються» у співробітників органів Національної поліції України. Втім, вбачається,що такі відносини є вигідними для обох сторін, оскільки останніми вони налагоджуються свідомо з метою обходу приписів чинних законодавчих норм для досягнення конкретних цілей приватного характеру.

2. У процесуальній сфері діяльності працівниківорганів Національної поліції України, відповідно до напрямку професійної діяльності, корупційні правопорушення більш характерні для співробітників двох підрозділів цього правоохоронного органу: слідчого підрозділу та підрозділу дізнання. Службові особи саме цих підрозділів кримінальним процесуальним законодавством уповноважені збирати докази, ініціювати та застосовувати заходи забезпечення кримінального провадження, в кінцевому рахунку від результатів їх роботи залежить чи буде розпочато притягнення до кримінальної відповідальності правопорушника чи ні.

Порушення з боку вказаних працівників можуть бути різноманітними, однак до найпоширеніших відносять:

- внесення завідомо неправдивих відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про обставини кримінального правопорушення;

- свідоме знищення доказів у кримінальному провадженні;

- ігнорування належних доказів та дослідження обставин, які не становлять цінності для кримінального провадження;

- несвоєчасне повідомлення або неповідомлення зацікавлених осіб щодо факту початку кримінального провадженні;

- свідоме маніпулювання факами, що мають вирішальне значення при розгляді відповідної кримінальної справи в суді.

Вищенаведений перелік не є вичерпним, проте чітко демонструє обставини, за яких корупційні прояви і маніпуляції в процесуальній сфері діяльності працівників органів Національної поліції України є можливими.

Суспільна небезпека таких дій зі сторони поліцейських знаходить свій вияв у тому, що правопорушники і злочинці, за умови надання певних матеріальних благ чи цінностей працівнику правоохоронного органу, мають можливість уникнути притягнення до відповідного виду юридичної відповідальності.

3. Корупційні порушення норм права, скоєні працівниками органів Національної поліції України в інформаційній сфері мають прямий зв'язок із вчиненням правопорушень у галузі правових відносин, яка регулює порядок доступу до інформації, терміни та вимоги щодо її надання запитувачу.

Відповідно до положень статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір[6].

В свою чергу А. Марущак зазначає, що «доступ до інформації - це гарантована державою можливість фізичних, юридичних і державних органів вільно одержувати відомості, необхідні їм для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій, що не порушує права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб. Повнота доступу означає, що суб'єкт доступу отримує увесь обсяг інформації, який він потребує. Своєчасність доступу до інформації передбачає отримання інформації чітко у межах строків, передбачених чинним законодавством» [7].

Положеннями частини першої статті 60 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що «особам, зазначеним у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону, а також особам, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно - правової форми, забороняється:

- відмовляти фізичним або юридичним особам в інформації, надання якої цим фізичним або юридичним особам передбачено законом;

- надавати несвоєчасно, недостовірну чи не в повному обсязі інформацію, яка підлягає наданню відповідно до закону» [8].

Обов'язок органів державної влади, зокрема й органів Національної поліції України, надавати інформацію передбачено Законом України «Про інформацію» від 02 жовтня 1992 року[9] та Законом України «Про звернення громадян» від 02 жовтня 1996 року[10].

Якщо вести мову про відомчі нормативно - правові акти, якими врегульовані правовідносини щодо порядку приймання, реєстрації, розгляду, узагальнення та аналізу звернень громадян правоохоронними органами, то до таких можна віднести «Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України», затверджене наказом МВС №1177 від 10 жовтня 2004 року[11] та «Порядок розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України», затверджене наказом МВС №930 від 15 листопада 2017 року[12].

4. Корупційні правопорушення, які можна віднести до галузі перебування у трудових правовідносинах без законних на те підстав, пов'язані з реалізацією трудових прав працівником органів Національної поліції України за сумісництвом чи на інших умовах, проте в будь-якому випадку - з порушенням регламентованих чинним законодавством заборон для такої категорії осіб як державні службовці.

Незважаючи на те, що даний вид правопорушення не становить собою значної суспільної небезпеки і не чинить впливу на правовідносини, що виникають між членами суспільства, все ж слід звернути уваги, що останні мають негативний вплив на ставлення працівників правоохоронних органів до виконання їхніх основних та єдиних службових обов'язків. Працівники органів Національної поліції України, які виконують подібну роботу за сумісництвом всупереч заборонам, які встановлені нормами вітчизняних законодавчих актів, втрачають концентрацію уваги для виконання своїх професійних завдань у відповідному правоохоронному органі, підсвідомо шукають шляхів уникнути іншого навантаження, що безпосередньо пов'язане із несенням державної служби у Національній поліції України.

Вищеописана ситуація має своїм наслідком негативний вплив на бойову стійкість та готовність відповідного правоохоронного підрозділу, в якому працює такий працівник. Вважаємо вкрай неприйнятними роздуми працівника Національної поліції України, що працює за сумісництвом, у випадку надзвичайної ситуації щодо того чи прибути на місце події, чи залишитись на іншому місці праці, щоб заробити додаткові кошти.

Окрім цього, неправомірне перебування у трудових відносинах працівника вищезгаданого правоохоронного органу має негативний вплив і на нього самого: непомірне відчуття як фізичної, так і психологічної перевтоми, відсутність стабільного та вкрай необхідного відпочинку.

Варто зауважити, що особливості обмежень щодо сумісництва та суміщення роботи державних службовців з іншими видами діяльності визначені в статті 25 Закону України «Про запобігання корупції». Так, згаданою статтею встановлено, що: «особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється:

- займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України;

- входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України, крім випадку, передбаченого абзацом першим частини другої цієї статті» [8].

5. Корупційні прояви в службово-функціональній сфері діяльності співробітників органів Національної поліції України пов'язані з проходженням та просуванням по державній службі, проведенням необхідних атестацій відповідних співробітників, розподілом завдань всередині підрозділу, що є безпосереднім прикладом корупції всередині правоохоронного відомчого органу. До корупційних проявів в службово-функціональній сфері діяльності співробітників органів Національної поліції України можна віднести фаворитизм та його похідні підтипи - непотизм та кронізм, які були предметом нашого детального дослідження у попередньому підрозділі даної праці.

6. Під корупційними проявами у сфері надання працівниками органів Національної поліції України послуг, що не передбачені законодавчими нормами, іншим суб'єктам слід розуміти діяльність зазначених працівників, що пов'язана з виконанням адміністративних функцій.

Інститут адміністративних послуг - це система частково відокремлених і, при цьому, взаємопов'язаних норм права, предметом регулювання яких є відносини, що виникають в ході реалізації фізичними та юридичними особами їхніх суб'єктивних прав за їхніми ж відповідними заявами в процесі діяльності відповідного адміністративного органу.

Правопорушення, що досліджуються, можуть виникнути в діяльності працівника Національної поліції України, що пов'язана із видачою певних довідок, необхідних суб'єкту дозволів, проведення технічного огляду транспортних засобів тощо.

Суть правопорушень зводиться до того, що відповідальний працівник органу Національної поліції України сприяє суб'єкту в швидшому отриманні необхідних документів чи виконання потрібних дій в обхід встановленим правилам та інструкціям за певну матеріальну винагороду. Непоодинокими є випадки, коли надання певної послуги за описаною схемою є можливим навіть за відсутності потрібних для цього документів.

Висновки. Цілком очевидно, що розглянуті нами сфери діяльності працівників органів Національної поліції України, в яких можуть мати місце корупційні прояви, не є вичерпними. Звідси, робимо припущення, що внаслідок подальшого розвитку суспільних відносин в Україні можуть виникнути нові, більш удосконалені види корупційних проявів, учасниками яких можуть стати працівники органів Національної поліції України.

Враховуючи вищенаведене зауважимо, що здатність здійснювати прогнозування можливих форм, а також векторів незаконної діяльності серед державних службовців в цілому та працівників органів Національної поліції України зокрема має вкрай важливе значення при реалізації справді результативної протидії проявам корупції, а також при утвердженні принципів законності, справедливості та верховенства права. Разом з тим, ми переконані, що така діяльність повинна зайняти чільне місце посеред головних напрямів становлення і розвитку надійної, стабільної та якісної системи правоохоронних органів, виховання службовців в дусі професіоналізму та поваги до закону.

Список використаних джерел

1. Про Національну поліцію: Закон України від 2 липня 2015 р. №580-VIII. Відомості Верховної Ради. 2015. №40-41. ст. 379.

2. Результати опитування «Корупція в Україні 2020: розуміння, сприйняття, поширеність. URL: https://nazk.gov.ua/uk/doslidzhennya-koruptsiyi/.

3. Шалгунова С.А. Причини посадових злочинів в органах внутрішніх справ. URL: http://elar.naiau.kiev.ua/jspui/handle/123456789/14160.

4. Лазаренко С.Ж. Суб'єктивні причини поширеності корупції в системі державної служби в Україні. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/? op=1&z=817.

5. Кісіль З.Р. Макро- й мікросистемні детермінанти виникнення корупції та механізм учинення корупційних проступків. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ.

2015. №4. С. 159.

6. Конституція України прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254R/96 - вр#Text.

7. Марущак А. І. Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері доступу громадян до інформації як засіб боротьби з корупцією. Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). 2016. №14. С. 131.

8. Про запобігання корупції: Закон України від 14 жовтня 2014 р. №1700-VII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1700-18#Text.

9. Про інформацію: Закон України від 2 жовтня 1992 р. №2657-XII. URL: https://zakon. rada.gov. ua/l aws/ show/2657-12#Text.

10. Про звернення громадян: Закон України від 2 жовтня 1996 р. №393/96-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/393/96-вр#Text.

11. Про затвердження Положення про порядок роботи зі зверненнями громадяні організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України: наказ МВС України від 10 жовтня 2004 року №1177. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1361-04#Text.

12. Про затвердження Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України: наказ МВС України від 15.11.2017 №930. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1493-17#Text/.

References

1. Pro Natsionalnu politsiiu: Zakon Ukrainy vid 2 lypnia 2015 r. №580-VIII. Vidomosti Verkhovnoi Rady. 2015. №40-41. st. 379.

2. Rezultaty opytuvannia «Koruptsiia v Ukraini 2020: rozuminnia, spryiniattia, poshyrenist. URL: https://nazk.gov.ua/uk/doslidzhennya-koruptsiyi/.

3. Shalhunova S.A. Prychyny posadovykh zlochyniv v orhanakh vnutrishnikh sprav. URL: http://elar.naiau.kiev.ua/jspui/handle/123456789/14160.

4. Lazarenko S. Zh. Sub'iektyvni prychyny poshyrenosti koruptsii v systemi derzhavnoi sluzhby v Ukraini. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/? op=1&z=817.

5. Kisil Z.R. Makro- y mikrosystemni determinanty vynyknennia koruptsii ta mekhanizm uchynennia koruptsiinykh prostupkiv. Naukovyi visnyk Lvivskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav. 2015. №4. S. 159.

6. Konstytutsiia Ukrainy pryiniata na piatii sesii Verkhovnoi Rady Ukrainy 28 chervnia 1996 roku. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254k/96 - vr#Text.

7. Marushchak A.I. Administratyvna vidpovidalnist za pravoporushennia u sferi dostupu hromadian do informatsii yak zasib borotby z koruptsiieiu. Borotba z orhanizovanoiu zlochynnistiu i koruptsiieiu (teoriia ipraktyka). 2016. №14. S. 131.

8. Pro zapobihannia koruptsii: Zakon Ukrainy vid 14 zhovtnia 2014 r. №1700-VII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1700-18#Text.

9. Pro informatsiiu: Zakon Ukrainy vid 2 zhovtnia 1992 r. №2657-XII. URL: https://zakon. rada.gov. ua/l aws/ show/2657-12#Text.

10. Pro zvernennia hromadian: Zakon Ukrainy vid 2 zhovtnia 1996 r. №393/96-VR. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/393/96-vr#Text.

11. Pro zatverdzhennia Polozhennia pro poriadok roboty zi zvernenniamy hromadiani orhanizatsii yikh osobystoho pryiomu v systemi Ministerstva vnutrishnikh sprav Ukrainy: nakaz MVS Ukrainy vid 10 zhovtnia 2004 roku №1177. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1361-04#Text.

12. Pro zatverdzhennia Poriadku rozghliadu zvernen ta orhanizatsii provedennia osobystoho pryiomu hromadian v orhanakh ta pidrozdilakh Natsionalnoi politsii Ukrainy: nakaz MVS Ukrainy №930. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1493-17#Text/.

Размещено на Allbest.ru