Способи службового підроблення в системі криміналістичної характеристики злочинів

The article examines the definition of the method of committing a crime as an element offorensic characteristics by different scientists. The content of the method of committing official forgery is considered as the actions of a criminal aimed at: 1) preparation for the commission of a crime. It may include the following actions: conspiracy to forge documents; acquisition of new forms of documents; finding a lost document. 2) direct commission of official forgery, which includes the following actions: a) entering false information into documents; b) other forgery of documents; c) drawing up false documents; d) issuance offalse documents., 3) concealment of a crime: destruction or concealment of a document that has signs offorgery; concealment of information about the circumstances of the crime and other actions.

The elements of the forensic characterization of official forgery are interrelated. The study of typical ways ofcommitting crimes together with other elements of forensic characterization is an effective means of making assumptions and identifying signs of official forgery.

Keywords: method of crime, official forgery, preparation for committing a crime, committing official forgery, concealment of a crime.

Постановка проблеми. Типові криміналістичні характеристики злочинів слугують своєрідними інформаційними базами, які можуть бути використані під час розслідування та судового розгляду. Доцільним є визначення восьми елементів криміналістичної характеристики: 1) спосіб злочину; 2) місце й обстановка; 3) час учинення злочину; 4) знаряддя й засоби; 5) предмет посягання; 6) особа потерпілого; 7) особа злочинця; 8) типові сліди злочину ¹. Ці елементи взаємопов'язані та мають кореляційні залежності. Так, при виявленні факту службового підроблення визначається його спосіб, та на цій основі висуваються версії про особу злочинця, наявність або відсутність зв'язків суб'єкта з пособниками і корупціонерами в органах влади й управління, встановлюється типова "слідова картина" злочинуКолесниченко А Н Криминалистическая характеристи-ка преступлений: учеб. пособие (Юрид. ин-т, 1985) 93 Сергєєва Д Б, Топорецька З М 'Криміналістична ха-рактеристика службового підроблення' (2019) 3 Вісник кри-мінального судочинства 90-99.

Центральний момент у генезі злочинної поведінки - спосіб злочину. Саме спосіб вчинення злочину є тією головною якісною характеристикою діяльності злочинця, яка найтісніше взаємопов'язана з властивостями інших елементів злочинної подіїГора І. Поняття спосіб вчинення злочину та його значен-.

У науковій літературі не приділялося достатньо уваги вивченню способу вчинення службового підроблення, що зумовлює труднощі в процесі розслідування цієї категорії злочинів. А тому дослідження способу вчинення службового підроблення відповідає сучасним завданням криміналістики та запитам слідчої практики.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Способи вчинення службового підроблення в системі криміналістичної характеристики досліджували такі вчені, як Колесниченко О.Н., Сергєєва Д. Б., Топорецька З.М., Єнікеєв М. І., Кудрявцев В.М., Панов М.І., Зуйков Г.Г., Парасюк Н.М.

Мета статті - висвітлення підходу до розуміння способу службового підроблення та визначення його зв'язків з іншими елементами криміналістичної характеристики.

Виклад основного матеріалу. Спосіб злочину - це образ дій злочинця, що виявляється у певній системі операцій і прийомів. У структурі способу злочину вирізняють: способи підготовки, способи вчинення та способи приховування.

У криміналістичному значенні спосіб є ширшим за кримінально-правовий, тому що характеризує не лише суспільно небезпечне діяння, назване у диспозиції, й усю злочинну діяльність. При цьому вчинення злочину може характеризуватися не одним, а комплексом способів (названих або не названих у складі злочину) ня в розкритті та розслідуванні (2012) 9 Закон и жизнь 35-38.

Спосіб учинення злочину як елемент криміналістичної характеристики досліджувався багатьма провідними зарубіжними та вітчизняними вченими. М.І. Єнікеєв зазначає, що спосіб вчинення злочину - це система прийомів, дій, операційних комплексів, зумовлених метою і мотивами дій, психічними і фізичними якостями особи, в яких виявляються психофізіологічні і характерологічні особливості людини, її знання, вміння, навички, звички і ставлення до різних проявів дійсності⁵.

Визначення, запропоноване В.М. Кудрявцевим, також заслуговує на увагу. Під способом здійснення злочину вчений розуміє сукупність прийомів, які злочинець використовує, реалізуючи свої наміри. У деяких випадках спосіб вчинення злочину визначає кримінально-правову норму і зумовлює караність діяння, зважаючи при цьому на небезпеку способу вчинення злочину для об'єкта зазіхання, частоту його реалізації на практиці та юридичну можливість криміналізації¹.

Детальний аналіз способу вчинення злочину в кримінально-правовому розумінні здійснив М.І. Панов, який запропонував під способом злочину розуміти певний порядок, метод, послідовність рухів і прийомів, які особа застосовує в процесі вчинення суспільно небезпечного посягання на охоронювані законом суспільні відносини, та які поєднані з вибірковим використанням засобів учинення злочину.Кудрявцев В Н Генезис преступления. Опыт кримино-логического моделирования (ФОРУМ-ИНФРА-М, 1998) 215 Панов Н И Способ совершения преступления и уголовная ответственность (Вища школа, 1982) 160

Спосіб вчинення злочину, на думку Г.Г. Зуйкова, являє собою систему взаємоозумовлених рухливо детермінованих дій, спрямованих на підготовку, вчинення і приховування злочину, які пов'язані з використанням відповідних знарядь і засобів, а також часу, місця та інших сприятливих обставин об'єктивної обстановки здійснення злочинуЗуйков Г Г Установление способа совершения пре-ступления при помощи криминалистических экспертиз и исследований (НИ и РИО ВШ МВД СССР, 1970) 45.

Найбільш влучним, на нашу думку, є визначення способу вчинення злочину, що запропонував Р.С. Бєлкін. На його думку, спосіб учинення злочину - це система дій з підготовки, вчинення і приховування злочину, які детерміновані умовами зовнішнього середовища і психофізіологічними властивостями особи. Спосіб учинення злочину може бути пов'язаний з вибірковим використанням відповідних знарядь або засобів, умов місця та часу. Як правило, дії з підготовки, вчинення і приховання злочинів об'єднані загальним злочинним задумом; проте у деяких випадках може мати місце самостійний спосіб приховування злочину (якщо приховування не входить до загального задуму) Белкин Р С Криминалистическая энциклопедия (Мега-.

Вищенаведене дає підстави для визначення змісту способу вчинення службового підроблення як дії злочинця, спрямовані на: 1) підготовку до вчинення злочину; 2) безпосереднє вчинення службового підроблення, а саме: а) внесення до документів неправдивих відомостей; б) інше підроблення документів; в) складання неправдивих документів; г) видача неправдивих документів; 3) приховування злочину.

Підготовка до вчинення службового підроблення документів може охоплювати такі дії: досягнення змови між сторонами про підроблення документів, вид та розмір винагороди за такі дії; придбання нових бланків документів; знахідку втраченого документа; підбір пишучого пристрою; змову з особами про виготовлення ними окремих реквізитів на бланку документа. Окрім перерахованих дій, підготовка до службового підроблення документів може відбиватись у виборі особою способу підроблення, найбільш зручного місця і часу вчинення злочину, а також створення умов, що сприятимуть вчиненню злочину.

Внесення до документів неправдивих відомостей означає включення інформації, яка повністю або частково не відповідає дійсності, до офіційного документа. При цьому форма документа та всі його реквізити відповідають необхідним вимогам.

Інше підроблення документів являє собою повну або часткову зміну змісту документа чи його реквізитів, однак не за рахунок внесення до нього неправдивих відомостей, а шляхом їх виправлень, підчищень, дописок, витравлювань чи використання інших подібних способів. Інше підроблення документів є своєрідним антиподом внесення до документа неправдивих відомостей, оскільки неправдиві відомості у цьому випадку до документа не вносяться, а виправляються або знищуються відомості, що вже є у документі та відповідають дійсностітрон XXI, 2000) 334.

Складання неправдивих документів - це повне виготовлення документа, який містить інформацію, що не відповідає дійсності. При цьому форма та реквізити документа відповідають необхідним вимогам ⁶.

Видача неправдивих документів означає надання фізичним або юридичним особам такого документа, зміст якого повністю або частково не відповідає дійсності та який був складений або службовою особою, яка його видала, або іншою службовою особою. Видача неправдивого документа матиме місце й у тому випадку, якщо документ був складений приватною особою, але потім був засвідчений службовою особою і виданий нею іншим фізичним чи юридичним особам від імені тієї організації, яку представляє службова особа, що видала цей документ.¹

Як приклад способу вчинення службового підроблення, можна розглянути практику Верховного Суду, який зазначає, що правоохоронець, будучи службовою особою, за заявою потерпілої здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом викрадення її мобільного телефону. Це кримінальне провадження перебувало у провадженні слідчого понад чотири місяці. У результаті він склав та підписав постанову про закриття кримінального провадження, до якої вніс відомості про те, що до відділу поліції надійшла заява потерпілої з проханням закрити це провадження, оскільки вона знайшла в куртці мобільний телефон, який випав через дірку в кишені та був у розрядженому стані, а написання заяви було передчасним, і що претензій ні до кого вона не має. Як встановив місцевий суд, потерпіла жодного разу після звернення із заявою про вчинення злочину до відділу поліції не приходила та офіційно письмових звернень, у тому числі й поштою, не надсилала. При цьому місцевий суд звернув увагу на те, що слідчий жодного разу не викликав заявницю. Тобто правоохоронцем було вчинене внесення недостовірної інформації у постанову про закриття провадження.Сергеева Д Б, Топорецька З М 'Криміналістична ха-рактеристика службового підроблення' (2019) 3 Вісник кри-мінального судочинства 90-99 Постанова Верховного Суду Другої судової палати Ка-

Окремої уваги заслуговує і спосіб приховування службовою особою власних незаконних дій. Характерними діями, що вчиняються для приховання службового підроблення, є: знищення чи приховання документа, який має ознаки підроблення; приховування інформації про обставини вчинення злочину; приховування справжніх документів, при зіставленні з якими можливо встановити ознаки підроблення; маскування підроблення документів під законну діяльність з боку службових осіб.саційного кримінального суду від 04 червня 2020 року справа № 742/318/18 ШВ: https://reyestr.court.gov.ua/Review/89733004

Висновки

Наведене вище надає підстави зробити такі висновки: 1) елементи криміналістичної характеристики службового підроблення пов'язані між собою кореляційними зв'язками, які відображають динамічний характер, зумовлений послідовним розміщенням елементів відповідно до розгортання злочинної діяльності. Вивчення типових способів учинення злочинів спільно з іншими елементами криміналістичної характеристики є ефективним засобом у висуванні припущень та виявлення ознак службового підроблення; 2) спосіб вчинення службового підроблення як елемент криміналістичної характеристики включає в себе підготовку, безпосереднє вчинення злочину та дії з приховання слідів злочину, знарядь злочину.

References