Повноваження та принципи діяльності органів місцевого самоврядування держав - членів європейського союзу у сфері права муніципальної власності

Полномочия и принципы деятельности органов местного самоуправления государств-членов Европейского Союза в сфере права муниципальной собственности

Powers and principles of activity of local self-government bodies of the member states of the European Union in the field of the municipal property right

The general characteristic of powers of local governments in the field of the right of municipal property is given. Emphasis is placed on the prweeri of representative bodies of local self-government, as bodies endowed with the broadest powers in the field of municipal property rights. The local law-making powers of councils in the field the right of municipal property are revealed. Municipal councils determine the principles of municipal property management. The powers of representative bodies of local self-government are the widest. It is noteworthy that almost all decisions on the disposal of property are made by the representative body of local self-government and have significant responsibility for its preservation. The mayor of the municipality manages the property intended for the performance of the functions of local self-government bodies and local administration. місцеве самоврядування представницький повноваження

The legislation of the member states of the European Union provides for a general list of objects to which the competence of local self-government bodies extends. The list of powers of local governments in relation to municipal property is quite wide. Much of the powers in the field of municipal property rights are exercised jointly by representative bodies and heads of municipalities (mayors). Local self-government units may set up tt^hedr- own enterprise. to carry mtl communal activities. The legislation of the member states of the European Union also provides for certain restrictions on the exercise of the rights of the owner of municipal property. Attention is drawn to the existence in the legislation of the procedure for regulating territorial changes by the municipalities themselves.

Keywords: local self-government bodies, municipal property, the right of municipal property, objects of the right of municipal property, powers, principles of activity.

Постановка проблеми

Досвід закріплення повноважень та принципів діяльності органів місцевого самоврядування дер- жав--членів Європейського Союзу (далі -- ЄС) представляє значний інтерес для України в умовах децентралізації та становлення спроможних територіальних громад.

Очевидно, що не існує універсальної моделі правового регулювання порядку реалізації права муніципальної власності для усіх країн. Навіть законодавче регулювання права муніципальної власності в державах--членах ЄС має як спільні, так і відмінні риси. На конституційні відносини у цій сфері впливає значна кількість історичних, геополітичних, економічних, екологічних та культурних факторів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Переважна кількість досліджень зосереджена на децентралізації та системі органів місцевого самоврядування держав--членів ЄС. Дослідження регіоналізації, децентралізації та місцевого самоврядування торкаються окремих аспектів проблематики права муніципальної власності в державах-членах ЄС. Так, В. І. Кравченко у своїй праці, що присвячена місцевим фінансам України, приділяє увагу зарубіжному досвіду в цій сфері, торкаючись питань особливостей реалізації прав комунальної власності, зарубіжного досвіду розвитку комунального кредиту, фінансів муніципальних підприємств і муніципальних платежів у зарубіжних країнах, досвіду організації громадських послуг, регіональної фінансової політики та досвіду фінансового вирівнювання у зарубіжних країнах та ін. [3, с. 185, 214, 224, 245, 294, 319]. А. О. Новак проводить порівняльно-правовий аналіз делегування повноважень органів виконавчої влади органів місцевого самоврядування в Україні та країнах--членах ЄС. Звернено увагу на приклади зарубіжного законодавства щодо укладення договорів про передачу матеріальних і фінансових ресурсів для здійснення повноважень, переданих за законом [5].

О. Є. Кущ розкриває зарубіжний досвід оптимального співвідношення різних форм власності у комунальному господарстві, звертає увагу на досвід передачі з муніципальної до державної власності, практику передачі муніципальної власності у приватну власність та ін. [4]. Т. Г. Барабаш досліджує питання формування комунальної власності в європейських країнах та її вплив на місцеві фінанси [2, с. 39]. В. М. Алексєєв приділяє увагу досвіду формування і управління комунальною власністю у зарубіжних країнах, у тому числі державах--членах ЄС [1, с. 47-54].

Сутність управління публічною та приватною нерухомістю (спільне та відмінне) на прикладі Польщі розкриває М. Троянек (Maria Trojanek). Зокрема, звертає увагу на об'єкт управління, цілі та основну мету, основний принцип прийняття рішень та ін. Слід зазначити, що одна із наведених характеристик публічної власності -- це у першу чергу забезпечення виконання статутних завдань, реалізації функцій та повноважень органів місцевого самоврядування в інтересах громади [18, с. 12]. Модель управління муніципальним житловим фондом на прикладі Польщі досліджував А. Макзінські (Andrzej Muczynski), розкриваючи практику управління муніципальними житловими фондами [9, с. 57--58].

Представлені дослідження у сфері місцевого самоврядування держав-членів ЄС свідчать про своєчасну наукову діяльність в умовах європеїзації та підвищення спроможності та матеріально-фінансової самостійності місцевого самоврядування. Перелічені проблеми підкреслюють важливість комплексного дослідження повноважень та принципів діяльності у сфері права муніципальної власності у державах-членах ЄС.

Метою статті є характеристика повноважень та принципів діяльності органів місцевого самоврядування держав--членів ЄС у сфері права муніципальної власності.

Виклад основного матеріалу дослідження

Представлене дослідження переважно ґрунтується на діючому законодавстві про статус місцевого самоврядування, спеціальних законів про порядок здійснення господарської діяльності та муніципальну (комунальну) власність.

Законодавством держав-членів ЄС передбачається загальний перелік об'єктів, на які поширюється компетенція органів місцевого самоврядування. Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону Хорватії «Про комунальне господарство» комунальною інфраструктурою є: дороги загального користування у межах одиниць місцевого самоврядування; громадські території, на яких заборонено рух автотранспорту (площі, тротуари, громадські переходи, набережні та ін.); громадські автостоянки, гаражі, освітлення, зелені зони; будівлі та місця для загального користування; кладовища та крематорії на кладовищах; будівлі, призначені для громадського транспорту [21].

Законом Словаччини «Про муніципальну власність» передбачено, що власність муніципалітету складається із нерухомого майна та рухомого майна, включаючи кошти, а також дебіторську заборгованість та інші майнові права, які належать муніципалітету відповідно до цього Закону або які муніципалітет набуває у власність шляхом передачі з майна Словацької Республіки відповідно або у результаті власної діяльності (ст. 1) [22].

Перелік повноважень органів місцевого самоврядування щодо об'єктів муніципальної власності досить широкий. Закон Угорщини «Про місцеві органи влади» закріплює, що майно місцевого самоврядування слугує виконанню завдань та цілей місцевого самоврядування. Органи місцевого самоврядування, крім винятків, передбачених законом, має всі права та несе всі зобов'язання, що належать власнику (§ 106, 107) [19].У законодавстві щодо муніципальної власності закріплюються засади діяльності органів місцевого самоврядування у сфері права муніципальної власності:

-- принцип гарантування права муніципальної власності громади та принцип самостійності здійснення права муніципальної власності органами місцевого самоврядування. Відповідно до § 8 Закону Словаччини «Про муніципальні органи» майно муніципалітету служить для виконання завдань муніципалітету. Майно муніципалітету може використовуватися в основному для суспільних цілей, для підприємницької діяльності та для здійснення самоврядування муніципалітету [23]. Муніципалітет в Болгарії є незалежною юридичною особою, яка володіє майном і несе відповідальність за власний бюджет [16, с. 15]. Відповідно до § 2 Закону Австрії «Закон про організацію муніципальної адміністрації (муніципальний закон)» муніципалітет є незалежним економічним органом. Він має право в межах загальних законів володіти, набувати та розпоряджатися майном усіх видів, здійснювати господарські заходи та в рамках фінансового законодавства управляти власним домогоспо- дарством та сплачувати податки. Муніципальний район повинен утворювати суміжну територію. Кожен «клаптик» землі району повинен належати території муніципалітету (§ 4) [13];

— принцип управління комунальною власністю в інтересах населення з додержанням законодавства та турботою про «добре врядування».Наприклад, відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону Болгарії «Про муніципальну власність» управління комунальною власністю здійснюється в інтересах населення муніципалітету відповідно до положень закону і з турботою про «добре врядуван- ня» (good governance) [6];

— принцип збереження цільового використання майна, який означає, що майно не просто повинно використовуватися за призначенням, а часом також заборону змінювати цільове призначення і обов'язок сприяти цільовому використанню на належному рівні. Цей принцип може стосуватися як окремої групи, так і всього майна муніципалітету Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону Болгарії «Про муніципальну власність» майно та речі -- комунальна власність, повинні використовуватися відповідно до їх призначення та на потреби, для яких вони були надані. Передане органам місцевого самоврядування майно та речі не можуть надаватися у користування, використовуватись спільно за договором із третіми особами, здаватися в оренду або в суборенду, крім випадків, передбачених законодавством [6]. Іноді виокремлюються конкретні об'єкти, цільове використання яких не може бути змінено. Так, відповідно до Закону Словаччини «Про муніципальну власність» муніципалітет зобов'язаний підтримувати цільове використання майна, що на день передачі майна Словацької Республіки муніципалітету служить для навчального процесу в галузі освіти, виховання чи діяльності, безпосередньо пов'язаної з ними, а також для надання соціальної допомоги та охорони здоров'я (§ 7а) [22];

— принцип збереження природи та розвитку ландшафту. Закон Австрії «Про муніципальну власність» у передбачає, що муніципальна власність повинна використовуватися так, щоб придатність землі для сталого використання сільського або лісового господарства залишалася у майбутньому. Необхідно враховувати інтереси збереження природи та розвитку ландшафту (§ 4, 8) [12]. Закон Словаччини «Про муніципальну власність» передбачає, що муніципальні органи та організації зобов'язані управляти майном муніципалітету на благо розвитку муніципалітету та його жителів, захисту та відновлення навколишнього середовища (ч. 1 § 7) [22];

— принцип збільшення, захисту та покращення власності муніципалітету. Зокрема, § 7 Закону Словаччини «Про муніципальну власність» та § 8 Закону Словаччини «Про муніципальні органи» закріплено, що муніципальні органи та організації зобов'язані примножувати, захищати та покращувати власність муніципалітету [23].

— принцип економії, ефективності та доцільності. Відповідно до Закону Австрії «Закон про організацію муніципальної адміністрації (муніципальний закон)» муніципалітет може управляти господарським підприємством лише у відповідності принципам економії, ефективності та доцільності (§ 71) [13]. Муніципальний кодекс Землі Північна Рейн-Вестфалія (Німеччина) передбачає, що муніципалітет повинен купувати майно лише, якщо це єнеоб- хідним для виконання його завдань. Майном слід управляти ефективно та економно (§ 90)[11].

Зустрічається у законодавстві і принцип збереження фермерського (селянського) класу, який одержав своє закріплення у Законі Австрії «Про муніципальну власність» (§ 11) [12].

У законодавстві держав--членів ЄС згадується також про власні та делеговані повноваження у сфері права комунальної власності. Наприклад, відповідно до § 4 Закону Словаччини «Про муніципальні органи» муніципалітети самостійно приймають рішення та вчиняють дії, пов'язані з управлінням муніципалітетом та його майном, які регулюються спеціальним законом (Закон «Про муніципальну власність») як його самоврядною компетенцією, якщо такі дії не здійснюються державою, іншою юридичною або фізичною особою. Якщо закон прямо не передбачає у регулюванні повноважень муніципалітету, що це -- делеговані повноваження, які належать дер-жавній владі, то вони належать до самоврядних повноважень муніципалітету (§ 4) [23]. Закон Фінляндії «Про місцеве самоврядування» у ст. 14 передбачає, що місцеві ради можуть делегувати повноваження іншим муніципальним органам, шляхом вказівки про це у своєму регламенті [17].

Закон Австрії «Про муніципальну власність» передбачає, що якщо це в інтересах доцільності, простоти та швидкості і це стосується переважно питань лісового господарства, то органи влади Земель можуть уповноважити районну владу (органи місцевого самоврядування) приймати рішення від їх імені. Водночас завдання муніципалітетів, регламентованих цим законом, -- завдання їх власної сфери діяльності (§ 17,18) [12].

Муніципалітети в Болгарії розпоряджаються майном та речами -- приватною муніципальною власністю (муніципальна власність поділяється на дві групи: публічну і приватну. Перша з них використовується безпосередньо органами місцевого самоврядування при здійсненні повноважень. Друга -- для господарської діяльності або у підприємницьких цілях) шляхом продажу, обміну, дарування, поділу, платного чи безоплатного встановлення обмежених речових прав (ст. 34). Муніципалітет може здійснювати господарську діяльність, створювати муніципальні підприємства та брати участь у спільних формах господарської діяльності [6]. Відповідно до Муніципального кодексу Землі Північна Рейн-Вестфалія (§41) [11], рада муніципалітету відповідає за всі питання адміністрації муніципалітету, якщо цим законом не передбачено інше.

Повноваження представницьких органів місцевого самоврядування найширші, оскільки практично усі рішення щодо розпорядження майном приймає представницький орган місцевого самоврядування і тим самим несе істотну відповідальність за його збереження. Наприклад, Законом Угорщини «Про місцеві органи влади» передбачено, що реалізація прав власника здійснюється Радою представників [19]. Широке коло повноважень рад закріплено законодавством Словаччини. Зокрема, місцева рада у Словаччині затверджує: спосіб передачі права власності на нерухомість муніципалітету; умови комерційного публічного тендеру для передачі права власності на нерухомість муніципалітету; передачу права власності на нерухомість муніципалітету, якщо вона здійснюється шляхом прямого продажу; внески у вигляді комунального майна у власність підприємств; концесійні контракти на виконання робіт або на надання послуг (більшістю у 4/5 своїх членів); рішення здійснити поліпшення енергоефективності будівлі чи об'єкта, що перебуває у власності муніципалітету та ін. (§ 9) [22].

Відповідно до ст. 62 Закону Хорватії «Про комунальне господарство» 1995 р. рішення про визнання та скасування права загального користування комунальної інфраструктури приймаються представницьким органом місцевого самоврядування [21]. Відповідно до Закону Болгарії «Про муніципальну власність» набуття, управління та розпорядження майном та речами -- комунальною власністю, здійснюється за загальним управлінням та контролем муніципальної ради. З-поміж іншого, рада визначає повноваження мера муніципалітету, мерів районів, міських мерів та їх заступників своїм рішенням.

Слід звернути увагу на широкі нормативні повноваження місцевих рад. Відповідно до Закону Естонії «Про організацію місцевого самоврядування» порядок управління сільським муніципальним або міським майном встановлюється радою (§ 34) [15]. Закон Словаччини «Про муніципальну власність» передбачає, що муніципальна рада визначає принципи управління майном муніципалітету [22]. Представницькі органи місцевого самоврядування Австрії на локальному рівні у своїх статутах теж урегульовують ряд важливих аспектів у сфері права муніципальної власності. Статутами встановлюються вимоги щодо набуття та втрати прав користування відповідно до цього Закону. Окремим локальним актом регулюється використання муніципального майна. Зокрема, муніципальна рада приймає статут про використання муніципального майна [12].

Значна частина повноважень у сфері права муніципальної власності здійснюються представницькими органами спільно з главами муніципалітетів. Відповідно до статей 63--64 Закону Хорватії «Про комунальне господарство» [21] орган місцевого самоврядування організовує та веде облік комунальної інфраструктури та зобов'язаний здійснювати її будівництво та обслуговування. Програму будівництва та утримання комунальної інфраструктури приймає представницький орган місцевого самоврядування на календарний рік. Голова (мер) подає представницькому органу місцевого самоврядування звіт про виконання програми будівництва та утримання комунальної інфраструктури, який публікується в офіційному віснику органу місцевого самоврядування (статті 67, 71, 72) [19].

Одиниці місцевого самоврядування для здійснення комунальної діяльності можуть створити власні підприємства. Так, Декрет Фламандського Уряду Бельгії «Про місцеве самоврядування» передбачає повноваження щодо створення автономної муніципальної компанії, яка може бути ліквідована місцевою радою (статті 292--294) [10]. Відповідно до § 8 Муніципального кодексу Землі Північна Рейн-Вестфалія муніципалітети створюють муніципальні підприємства, необхідні для економічного, соціального та культурного піклування про жителів у межах своїх можливостей [11]. Закон «Про комунальні підприємства» Землі Північна Рейн-Вестфалія[20] передбачає, що муніципалітет забезпечує безперервність виконання завдань підприємствами (§ 9) [11]. Згідно з законом Фінляндії «Про місцеве самоврядування» ст. 87а муніципальна компанія може бути створена муніципалітетом або спільно муніципалітетами з метою ведення підприємницької діяльності [17].

Відповідно до ст. 40 Закону Хорватії «Про комунальне господарство» одиниця місцевого самоврядування створює власний підрозділ для надання комунальних послуг за рішенням представницького органу, у якому зазначається: вид комунальної діяльності та територія її здійснення; внутрішня організація, порядок діяльності та управління; кошти, необхідні для початку роботи підрозділу, та спосіб їх отримання; спосіб нагляду за діяльністю підрозділу органом місцевого самоврядування; про призначення та звільнення керівника підрозділу та про припинення його роботи та ін. [21]. Мер призначає керівника підрозділу, який відповідальний перед ним за діяльність підрозділу. Керівник укладає договори за погодження з мером та звітує перед ним за матеріально-фінансові операції (ст. 41) [21].

Мер муніципалітету в Болгарії визначає речі -- комунальне майно, -- які підлягають обов'язковому страхуванню, а також управляє власністю, що призначена для виконання функцій органів місцевого самоврядування та місцевої адміністрації (статті 9,12) [6].

Законодавством держав--членів ЄС передбачено і певні обмеження щодо реалізації прав власника комунальної власності, що пояснюється її публічним характером. Закон Словаччини «Про муніципальні органи» містить пряму заборону дарування нерухомого майна муніципалітету [23]. Муніципалітет Словаччини не може передавати право власності на своє майно шляхом прямого продажу фізичній особі, яка займає посаду в цьому муніципалітеті (§ 9а) [22]. Натомість відповідно до Закону Естонії «Про організацію місцевого самоврядування» місцеве самоврядування може безкоштовно передавати нерухомість, передану йому державою, якщо нерухомість більше не потрібна або стала непридатною для виконання функцій місцевого самоврядування. Нерухомість, надана безкоштовно державою, може бути передана лише у порядку, встановленому місцевою радою (§ 34) [15]. Слід звернути увагу на закріплення порядку врегулювання територіальних змін самим муніципалітетам. Так, § 11 Закону Словаччини «Про муніципальну власність»[22] регулює обов'язки органів місцевого самоврядування у разі змін територіального поділу Словаччини. У такому випадку органи місцевого самоврядування зобов'язані укласти угоду, яка повинна врегулювати поділ підприємств, майна, фінансових ресурсів, прав та обов'язків муніципалітетів [22]. Подібні положення містить законодавство інших держав. Наприклад, § 101 Закону Угорщини «Про місцеві органи влади» передбачає передачу частини території. Відповідні представницькі органи можуть домовитись про передачу, поглинання або обмін суміжних частин території [22]. Муніципальним кодексом Землі Північна Рейн- Вестфалія теж враховано питання територіальних змін муніципалітетів. У таких ситуаціях, за необхідності, муніципалітети та муніципальні об'єднання можуть укласти угоду для врегулювання питань щодо правонаступництва. Якщо відповідна угода не украдена, то питання, що потребують урегулювання визначаються контролюючим органом держави (§ 18). Наглядовий орган держави приймає рішення щодо прикордонних спорів муніципалітетів (§ 16, 18) [11].

Висновки

Повноваження у сфері права муніципальної власності є виключно власними по своїй суті та здійснюються із додержанням спеціальних принципів. Завдання та загальні засади діяльності органів місцевого самоврядування у сфері права комунальної власності загалом співпадають, оскільки головною метою є задоволення прав та законних інтересів громад.

У законодавстві щодо муніципальної власності закріплюються наступні засади діяльності органів місцевого самоврядування у сфері права муніципальної власності: принцип гарантування права муніципальної власності громади та принцип самостійності здійснення права муніципальної власності органами місцевого самоврядування; принцип управління комунальною власністю в інтересах населення з додержанням законодавства та турботою про «добре врядування»; принцип збереження цільового використання майна; принцип збереження природи та розвитку ландшафту; збільшення, захисту та покращення власності муніципалітету; економії, ефективності та доцільності; принцип збереження фермерського (селянського) класу, який набув свого закріплення у Законі Австрії «Про муніципальну власність».

Список використаних джерел

1. Алексєєв В. М. Удосконалення управління комунальною власністю в Україні: організаційно-теоретичні засади. Чернівці : Технодрук, 2005. 216 с.

2. Барабаш Т. Г. Формування комунальної власності в європейських країнах та її вплив на місцеві фінанси. Наукові праці НДФІ 3 (40). 2007. С. 39-47.

3. Кравченко В. І. Місцеві фінанси України: навч. посіб. Київ : т-во «Знання», КОО. 1999. 487 с.

4. Кущ О. Є. Закордонний досвід оптимального співвідношення різних форм власності в комунальному господарстві. Теорія і практика правознавства. 2015. Вип. 2. URL: http://nbiiv.g^o\'.na/UJRN/ tipp_2015_2_10.

5. Новак А. О. Порівняльно-правовий аналіз делегування повноважень органів виконавчої влади органам місцевого самоврядування в Україні та країнах-членах ЄС. Теорія і практика правознавства. Вип. 2 (6), 201 с. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tipp_2014_2_6.

6. Закон България «За общинската с о бственост» : в сила от 01.06.1996 г. (отразена деноминацията от 05.07.1999). URL: https:// www.lex.bg/laws/ldoc/2133874691.

7. Gesetz uber das Gemeindegut StF: LGBl.Nr. 49/1998 ( Fassung vom 07.09.2020 ). URL: https://www.ris.bka.gv.at/GeltendeFassung.wxe7Ab frage=LrVbg&Gesetzesnummer=20000068.

8. Local Government Act of Finland (365/1995; amendments up to 325/2012 included). URL: https://www.finlex.fi/en/laki/kaannokset/ 1995/en19950365_20120325.pdf.

9. Andrzej Muczynski A comprehensive model of municipal housing stock management. URL: https://www.researchgate.net/publication/ 305270548_A_Comprehensive_Model_of_Municipal_Housing_Stock_ Management.

10. Decreet over het lokaal bestuu.r: 22.12.2017: UR I.: http://www. ejustice.just.fgov.be/cgi_loi/change_lg.pl?language=nl&la=N&cn=201 7122255&table_name=wet.

11. Gemeindeordnung fur das Land Nordrhein-Westfalen (GO NRW). URL: https://recht.nrw.de/lmi/owa/br_text_anzeigen?v_id=23200212 05103438063#FV.

12. Gesetz uber das Gemeindegut StF: LGBl.Nr. 49/1998 ( Fassung vom 07.09.2020 ). URL: https://www.ris.bka.gv.at/GeltendeFassung.wxe7Ab frage=LrVbg&Gesetzesnummer=20000068.

13. Gesetz uber die Organisation der Gemeindeverwaltung (Gemeindege- setz) StF LGBl. Nr. 40/1985. URL: https://www.ris.bka.gv.at/Geltende Fassung.wxe?Abfrage=LrVbg&Gesetzesnummer=20000047.

14. Kohaliku omavalitsuse korralduse seadus Vastu voetud 02.06.1993 RT I 1993, 37, 558. URL: https://www.riigiteataja.ee/akt/110072020064.

15. Kohaliku omavalitsuse korralduse seaduse ja teiste halcuisreformi elluviimisega seotud seaduste muutmise seadus. Vastu voetud 14.06.2017. URL: https://www.riigiteataja.ee/akt/104072017002.

16. Local and Regional Governments in Europe Structures and Competences.

2016 Edition. URL: https://www.ccre.org/img/uploads/piecesjointe/ filename/CEMR_structures_and_competences_2016_EN.pdf.

17. Local Government Act of Finland (365/1995; amendments up to 325/2012 included). HRk: J^t^p^|S/|^/^w^w^w.fn^h^5c.fi/^^i^/l^^l^i/ kaannokset/1995/en19950365_20120325.pdf.

18. Trojanek Maria Strategic municipal real estate management. Journal of International Studies. 2015. Vol. 8, №2 Р. 9--17. URL: https://www.jois.eu/ files/JIS_Vol8_N2_Trojanek.pdf.

19. Torv nyMagyarorszaghelyi onkormanyzatairol.2011. eviCLXXXIX. URL: https://net.jogtar.hu/jogszabaly?docid=a1100189.tv.

20. Verordnung uber kommunale Unternehmen und Einrichtungen als Anstalt des offentlichen Rechts (Kommunalunternehmensverordnung -- KUV) URL: https://recht.nrw.de/lmi/owa/br_text_anzeigen7v_ id=10000000000000000380.

21. Zakon o komunalnom gospodarstvu NN 68/18, 110/18, 32/20 na snazi od 04.08.2018. URL,: https://www.zakon.hr/z/319/Zakon-o- komunalnom-gospodarstvu.

22. Zb.Zakon Slovenskej narodnej rady o majetku obci Zakon c. 138/1991 (v zneni c. 241/2019 Z. z.). URL: https://www.epi.sk/zz/1991-138.

23. Zb.ZakonSlovenskejnarodnejradyoobecnomzriadeni. Zakon c. 369/1990. URL: https://www.zakonypreludi.sk/zz/1990-369.

1. Aleksieiev V. M. (2005). Udoskonalennia upravlinnia komunalnoiu vlasnistiu v Ukraini: orhanizatsiino-teoretychni zasady. Chernivtsi, Tekhnodruk [inUkrainian].

2. Barabash T H. (2007). Formuvannia komunalnoi vlasnosti v yevropeiskykh krainakh ta yii vplyv na mistsevi finansy. Naukovi pratsi NDFI 3 (40), 39-47.[in Ukrainian].

3. Kravchenko V. I. (1999). Mistsevi finansy Ukrainy. Kuiv, «Znannia», KOO[inUkrainian].

4. Kushch O. Ye. (2015). Zakordonnyi dosvid optymalnoho spiwidnoshennia riznykh form vlasnosti v komunalnomu hospodarstvi. Teoriia i praktyka pravoznavstva. 2015. issuer. 2. URL.: http://nbuv.gov.ua/UJR.N/ tipp_2015_2_10 [inUkrainian].

5. Novak A. O. (2014). Porivnialno-pravovyi analiz delehuvannia povnovazhen orhaniv vykonavchoi vlady orhanam mistsevoho samovriaduvannia v Ukraini ta krainakh-chlenakh YeS. Teoriia i praktyka pravoznavstva. issuer. 2 (6), 201. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ tipp_2014_2_6 [in Ukrainian].

6. Zakon Bblharyia «Za obshchynskata sobstvenost»: v syla ot 01.06.1996 h. (otrazena denomynatsyiata ot 05.07.1999 h.). URL: https://www.lex.bg/ laws/ldoc/2133874691 [in Bulgarian].

7. Gesetz uber das Gemeindegut StF: LGBl.Nr. 49/1998 ( Fassung vom 07.09.2020 ). URL:https://www.ris.bka.gv.at/GeltendeFassung.wxe?Abf rage=LrVbg&Gesetzesnummer=20000068[in Germany].

8. Local Government Act of Finland (365/1995; amendments up to 325/2012 included). URL: https://www.finlex.fi/en/laki/kaannokset/ 1995/en19950365_20120325.pdf[in England].

9. Andrzej Muczynski A comprehensive model of municipal housing stock management. URL: https://wwwresearchgate.net/publication/ 305270548_A_Comprehensive_Model_of_Municipal_Housing_Stock_ Management[in England].

10. Decreet over het lokaal bestuur. 22.12.2017. URL: http://www.ejustice. just.fgov.be/cgi_loi/change_lg.pl?language=nl&la=N&cn=2017122255 &table_name=wet[in Dutch].

11. Gemeindeordnung fur das Land Nordrhein-Westfalen (GO NRW). URL: https://recht.nrw.de/lmi/owa/br_text_anzeigen?v_id=2320021 205103438063#FV [in Germany].

12. Gesetz uber das Gemeindegut StF: LGBl.Nr. 49/1998 ( Fassung vom 07.09.2020 ). URL: https://www.ris.bka.gv.at/GeltendeFassung.wxe?Ab frage=LrVbg&Gesetzesnummer=20000068 [in Germany].

13. Gesetz uber die Organisation der Gemeindeverwaltung (Gemeindegeset z) StF LGB1. Nir. 40/1985. URL : https://www.ris.bka.gv.at/ GeltendeFassung.wxe?Abfrage=LrVbg&Gesetzesnummer=20000047 [i n Germany].

14. Kohaliku omavalitsuse korralduse seadus Vastu voetud 02.06.1993 RT I 1993, 37, 558. URL: https://www.riigiteataja.ee/akt/110072020064 [in Estonian].

15. Kohaliku omavalitsuse korralduse seaduse ja tc-isle haldusreformi elluviimisega seotud seaduste muutmise seadus. Vastu voetud 14.06.2017. URL: https://www.riigiteataja.ee/akt/104072017002 [in Estonian].

16. Local and Regional Governments in Europe Structures and Competences. 2016 Edition. URL:https://www.ccre.org/img/uploads/piecesjointe/ filename/CEMR_structures_and_competences_2016_EN.pdf [in England].

17. Local Government Act of Finland (365/1995; amendments up to 325/2012 included). URL: https://www.finlex.ri/en/laki/ kaannokset/1995/en19950365_20120325.pdf [in England].

18. Maria Trojanek Strategic municipal real estate management. Journal of International Studies. Vol. 8, № 2, 2015, pp. 9--17. UR.L: https:// www.jois.eu/files/JIS_Vol8_N2_Trojanek.pdf [in England].

19. TorvenyMagyarorszaghelyi 6nkormanyzatairol.2011. eviCLXXXIX. URL: https://net.jogtar.hu/jogszabaly?docid=a1100189.tv [in Hungarian].

20. Verordnung uber kommunale Unternehmen und Einrichtungen als Anstalt des offentlichen Rechts (Kommunalunternehmensverordnung -- KUV) URL: https://recht.nrw.de/lmi/owa/br_text_anzeigen?v_ id=10000000000000000380 [in Germany].

21. Zakon o komunalnom gospodarstvu N 68/18, 110/18, 32/20 na snazi od 04.08.2018. URL: https://wwwzakon.hr/z/319/Zakon-o-komunalnom- gospodarstvu [in Croatian].

22. Zb.Zakon Slovenskej narodnej rady o majetku obci Zakon c. 138/1991 (v zneni c. 241/2019 Z. z.). URL: https://www.epi.sk/zz/1991-138 [in Slovak].

23. Zb.ZakonSlovenskejnarodnejradyoobecnomzriadem. Zakon c. 369/1990. URL: https://www.zakonypreludi.sk/zz/1990-369 [in Slovak].