До питання про правове регулювання кадрової роботи в судовій системі
Характер сучасного правового забезпечення кадрової роботи в системі судочинства. Напрями модернізації кадрової діяльності в судових органах. Удосконалення законодавчого та нормативного забезпечення цієї сфери та суміжних процесів в органах правосуддя.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 14.07.2022 |
| Размер файла | 20,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
До питання про правове регулювання кадрової роботи в судовій системі
Анна Шевченко,
кандидат юридичних наук, суддя
Проаналізовано правове регулювання кадрової роботи в судовій системі України.
Коли звучить проблема кадрів у судовій системі, насамперед мова йде про організацію добору суддів, що є логічним та закономірним явищем в умовах підвищення якості правосуддя. Натомість кадрова робота є не менш важливою, оскільки саме її функції забезпечують ефективний добір суддів, стабільність та професійне зростання суддівського корпусу та інших працівників суду.
Розрізняють вузький та широкий підхід до кадрової функцій, межі якого важливо оцінювати з огляду на суб'єкти кадрового обслуговування. За вузького підходу останніми є тільки судді. Натомість широкий підхід охоплює стратегію кадрового обслуговування усього персоналу, залученого до здійснення правосуддя.
Кадровий менеджмент - це самостійна функція в системі організації судової гілки влади, яка охо - плює як поточні hr-завдання (добір, підготовку, становлення, розвиток, оцінку професійних компетентностей, звільнення), так і стратегічну мету (підвищення рівня правової захищеності шляхом підвищення якості під - правлення правосуддя) у сфері управління людськими ресурсами.
Кадрова функція ДСА становить самостійний елемент врядування, спрямований на створення умов для повного та незалежного здійснення правосуддя. Без її комплексного врахування в нормативному забезпеченні роботи із персоналом судових органів неможливою є розбудова судової системи.
Характер сучасного правового забезпечення кадрової роботи обумовлений такими чинниками: судовою реформою та посиленням громадської участі у формуванні якісного суддівського корпусу; підвищенням вимог до дисциплінарної поведінки суддів; підвищенням антикорупційних стандартів у державі щодо державних службовців та патронатної служби. Простежується модернізація кадрової діяльності в судових органах, про що свідчить поява законодавчих норм щодо розширенням кадрових процедур на етапі відбору суддів та розширення кола суб'єктів, залучених до кадрових процесів.
Пожвавлення участі громадського суспільства у формуванні високоякісного судового корпусу несе ризики масового використання рішень, думок та суджень громадських організацій у процесі формуванн, висновку про недоброчесність суддів, а також перевищення меж допустимого збирання громадськістю інформації про суддів у рамках пошуку ознак доброчесності, що може призвести до порушення права на приватне життя та гідності. У зв'язку із цим є необхідність в удосконаленні законодавчого та нормативного забезпечення кадрової роботи та суміжних процесів в органах правосуддя.
Ключові слова: кадрова діяльність, суд, доброчесність, Вища рада правосуддя, Державна судова адміністрація, громадська участь.
Shevchenko A.
Human resources management in the field of Justice: legal regulation
In the article is analyzes the legal regulation of human resources management in the judicial system of Ukraine.
When the issue of personnel in the judiciary sounds, the primary issue is the organization of the selection of judges, which is quite logical and natural phenomenon in the conditions of improving the quality of justice. Instead, the work of the cadre is no less important as its functions ensure the effective selection of judges, the stability and professional growth of the judicial corps and other court staff.
There are a narrow and broad approach to personnel functions, the boundaries of which are important to evaluate based on the staffing services. In according to the narrow approach, the latter are exclusively judges. Instead, the broad approach encompasses a staffing strategy for all staff involved in the administration ofjustice.
Personnel management is an independent function in the system of organization of the judicial branch, covering both current hr-tasks (selection, preparation, formation, development, assessment of professional competence of dismissal), as well as a strategic goal (improving the level of legal protection by improving the quality ofjustice) in the field of human resources management.
The nature of the current legal supportfor staffing is due to the following factors:judicial reform and increased public participation in the formation of a quality judicial body; increasing requirements for the disciplinary behavior of judges; raising of anti-corruption standards in the state regarding the civil servants and the patronage service.
The modernization of human resources in the judicial bodies is being traced, as evidenced by the emergence of legislative norms on the extension of personnel procedures at the stage of selection of judges and the expansion of the range of subjects involved in human resources processes, enhancement of the institutional capaci ty of the SCA in the organizational and human resources of justice.
Enhancing the participation of civil society in the formation of a high-quality judicial corpus carries the risk of mass use of decisions in formulating the opinion on the dishonesty of judges, as well as exceeding the limits of permissible public gathering of information about judges in the search for signs of integrity privacy and dignity. In this regard, there is a need to further improve the legislative and regulatory support for staffing and related processes in the judiciary.
Keywords: human resources management, court, integrity, High Council of Justice, State Judicial Administration, public participation.
Постановка проблеми
кадровий правовий судочинство
З усвідомленням того, що сучасний стан реформування судової системи неможливий без якісного складу суддів та персоналу, який забезпечує функціонування судової гілки влади, кардинально змінився кадровий підхід до управління зазначеними процесами. Натомість організація роботи кадрових служб та підрозділів апарату судів з організації кадрового менеджменту не зазнала суттєвих змін. Закони України «Про судоустрій та статус суддів», «Про державну службу» та процесуальні кодекси більшою мірою дублюють застарілі положення попереднього законодавства, а правове забезпечення обслуговування нових кадрових процесів не створене повною мірою відповідно до високої динаміки судової реформи.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Актуальність дослідження питання правового регулювання кадрової роботи в судовій системі обумовлене, в тому числі, відсутністю достатньої уваги вчених- правників до зазначеної проблеми. Поодинокі праці належать таким представникам правової думки, як: О.І. Русанов, М. Г. Мельник, Л. Д. Оліфіренко, Т. М. Віктор, І. Винокурова, А. О. Мовчан, О. В. Краснобо- ров, В. І. П'ятковський тощо. Положення щодо правового регулювання у зазначених працях лиш оглядово окреслюють кадрові процесі, без системного бачення.
Як правило, коли звучить проблема кадрів у судовій системі, першочергово мова йде про організацію добору суддів, що є логічним та закономірним явищем в умовах підвищення якості правосуддя. Натомість діяльність кадрова робота є не менш важливою, оскільки саме її функції забезпечують ефективний добір суддів, стабільність та професійне зростання суддівського корпусу та інших працівників суду.
Отже, мета статті полягає в аналізі правового регулювання кадрової роботи в судовій системі України.
Виклад основного матеріалу дослідження
Питання кадрового менеджменту у вітчизняному судочинстві стоїть вже досить давно. Втім, організація роботи кадрових підрозділів та кадровий менеджмент не є співставними категоріями за змістом з позиції правового регулювання. Діяльність кадрових підрозділів - це елемент внутрішньо управлінської системи суддівського самоврядування та апарату судів, а кадровий менеджмент - це самостійна функція в системі організації судової гілки влади, яка охоплює як поточні hr-завдання (добір, підготовку, становлення, розвиток, оцінювання професійних компетентностей звільнення), так і стратегічну мету (підвищення рівня правової захищеності шляхом підвищення якості підправлення правосуддя) у сфері управління людськими ресурсами.
Отже, кадровий менеджмент орієнтований на діяльність основних суб'єктів у системі правосуддя - суддів, а предметом кадрової роботи є насамперед організація кадрових служб та їхніх функцій.
Також варто розрізняти вузький та широкий підхід до кадрової функцій, межі якого важливо оцінювати з огляду на суб'єкти кадрового обслуговування. За вузького підходу останніми є тільки судді. Натомість широкий підхід охоплює стратегію кадрового обслуговування усього персоналу, залученого до здійснення правосуддя.
Поява нових норм щодо кадрової діяльності в органах правосуддя стартувала ще з 1992 р. у зв'язку із прийняттям Закону України «Про судоустрій» від 15.12.1992 року № 2862-XII. На відміну від сучасного законодавства тодішній закон не містив загалом змісту кадрової діяльності та функції із humanmanagement(людського менеджменту). У ч. 4 ст. 8 Закону України «Про судоустрій» містилися норми щодо роботи кваліфікаційних комісій суддів, які виконували одну із кадрових функцій - оцінювання кандидатів суддів, які претендують на зайняття посад суддів шляхом прийняття кваліфікаційного екзамену [7]. Значно ширші норми щодо кадрової діяльності були визначені у Типовому положенні про апарат місцевого, апеляційного судів, затвердженого Наказом Державної судової адміністрації 28.09.2012 № 115 (втратив чинність). Зазначеним Наказом передбачаються такі функції у сфері кадрового забезпечення: здійснення заходів щодо фінансового, кадрового забезпечення суддів та працівників апарату суду; забезпечення роботи з кадрами апарату суду та ведення кадрового діловодства суду; забезпечення реалізації державної політики у сфері державної служби з питань управління персоналом суду; здійснення добору персоналу суду; забезпечення організації заходів з підвищення рівня професійної компетентності персоналу суду; здійснення документального оформлення вступу на державну службу, її проходження та припинення; забезпечує дотримання вимог Закону України «Про охорону праці» [5].
На сьогодні основоположні засади кадрової роботи встановлені в Законі України «Про судоустрій та статус суддів». Зокрема, у ч. 4 ст. 31 зазначеного Закону встановлено кадрову автономію для апеляційних палат вищих спеціалізованих судів [8], а в ст. 104 передбачено «кадрову» роль Національної школи суддів України як державної установи, яка забезпечує підготовку висококваліфікованих кадрів для системи правосуддя [8]. Серед завдань органів судового самоврядування в ст. 126 згадуваного Закону передбачено, що їхня діяльність має сприяти створенню належних організаційних та інших умов для забезпечення нормальної діяльності судів і суддів, утверджувати незалежність суду, забезпечувати захист суддів від втручання в їхню діяльність, а також підвищувати рівень роботи з кадрами у системі судів [8]. Окрім цього, органи судового самоврядування беруть участь у формуванні потреб для кадрового забезпечення роботи судів [8], що є дуже важливим у ході з'ясування ключових необхідностей для формування стратегії кадрового менеджменту.
Закон України «Про судоустрій та статус суддів» також встановлює: по-перше, кадрові повноваження Державної судової адміністрації України (далі ДСА), зокрема, закріплює за останньою компетенцію із: вивчення кадрових питань апарату судів, прогноз потреб у спеціалістах, організації замовлення на підготовку відповідних спеціалістів; по-друге, деякі адміністративні повноваження щодо обрання та затвердження кількості та персонального складу слідчих суддів, лічильних комісії, конкурсних комісій, судових палат та кількість суддів у судових палатах; по-третє, кадрову компетентність адміністративних посад у судових органах (керівників судів та апаратів судів) [8].
ДСА, відповідно до п. 2 Положення про Державну судову адміністрацію України від 17.01.2019 року № 141/0/15-19, здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади з метою створення належних умов функціонування судів і діяльності суддів [4].
Як міркує В. І. П'ятковський, створення ДСА є результатом пошуку шляхів належного забезпечення умов здійснення правосуддя в судах першої та апеляційної інстанції за допомогою застосування інструментів державного управління наявними, в тому числі кадровими ресурсами [2].
На сьогодні роль ДСА в кадровому менеджменті важко недооцінити. Як зазначає О. В. Краснобо- ров, діяльність ДСА щодо кадрового забезпечення здійснюється у двох напрямках, а саме: внутрішньоор- ганізаційному (здійснюється в середині апарату) та зовнішньоорганізаційному (кадрові питання апарату судів та взаємодії із позавідомчими інституціями у сфері реалізації правосуддя) [1]. Кадрова функція ДСА становить самостійний елемент врядування, спрямований на створення умов для повного та незалежного здійснення правосуддя. Без її комплексного врахування в нормативному забезпеченні роботи із персоналом судових органів неможливою є розбудова судової системи.
Відповідно до завдань, ДСА здійснює:
по-перше, розробку нормативів кадрового забезпечення судів;
по-друге, вивчення кадрових питань апарату судів, організовує та контролює кадрову роботу в територіальних управліннях, прогнозує потребу у спеціалістах, здійснює замовлення на підготовку відповіднихспеціалістів;
по-третє, забезпечення необхідних умов для підвищення кваліфікації працівників апарату судів, створює систему підвищення кваліфікації [4].
У кадровому менеджменті спільно із ДСА беру участь Вища рада правосуддя. П. 17 ст. 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя затверджує за поданням ДСА нормативи кадрового забезпечення судів [3].
Окремо варто звернути увагу на посилення дисциплінарних повноважень Вищої ради правосуддя, що загалом набуло нового інституційного змісту в питаннях дотримання суддею етики та застосування відповідальності. У пп. 5-6 ст. 3 вищезазначеного Закону встановлено, що Вища рада правосуддя реалізує не тільки дорадчий, а й повноцінний дисциплінарний характер кадрової функції шляхом, по-перше, розгляду скарг на рішення відповідних органів про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді; по-друге, ухвалення рішення про звільнення судді з посади [3].
Суттєві зміни та вплив на зміст кадрової діяльність в судових органах відбулись у результаті проведення судової реформи та прийняття базових змін до законодавства про судоустрій та діяльність суддів. Підвищення суддівського самоврядування, громадського контролю та доброчесності й незалежності суддів без залишили правовий відбиток на кадрових функціях. Насамперед очевидним є розширення кадрових процедур на етапі відбору суддів.
Згідно зі ст. 70 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» добір та призначення на посаду судді складається із таких процедур: (1) подання особами, які виявили намір стати суддею, документів, перевірки їх на відповідність вимогам закону; (2) допуск Вищою кваліфікаційною комісією суддів Укра - їни до участі у доборі та складенні відбіркового іспиту; (3) складання іспиту; (4) проведення щодо осіб, які успішно склали відбірковий іспит, спеціальної перевірки в рамках антикорупційного законодавства; (5) проходження кандидатами, які успішно склали відбірковий іспит та пройшли спеціальну перевірку, спеціальної підготовки; (6) складення кандидатами, які пройшли спеціальну підготовку, кваліфікаційного іспиту та встановлення його результатів; (7) зарахування Вищою кваліфікаційною комісією суддів України кандидатів на посаду судді за результатами кваліфікаційного іспиту до резерву на заміщення вакантних посад судді; (8) проведення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України конкурсу на заміщення вакантної посади судді на основі рейтингу кандидатів, які взяли участь у такому конкурсі; (9) розгляд Вищою радою правосуддя рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та ухвалення рішення щодо кандидата на посаду судді; (10) видання указу Президента України про призначення на посаду судді - у разі внесення Вищою радою правосуддя подання про призначення судді на посаду [8].
Ключовим аспектом процедури добору суддів є оцінювання їхньої професійної придатності, а саме: здатності здійснювати правосуддя. Згідно з Положенням Про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 03.11.2016 № 143/зп-16, кваліфікаційне оцінювання - це встановлена законом процедура визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді або оцінювання відповідності судді займаній посаді за визначеними законом критеріями, а саме: компетентність (професійна, особиста, соціальна), професійна етика, доброчесність [6].
Наступною ознакою модернізації кадрової діяльності є розширення кола суб'єктів, залучених до кадрових процесів.Тільки із кадрової процедури добору, згідно зі ст. 70 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», беруть участь Вища кваліфікаційна комісія суддів України, Вища рада правосуддя, дисциплінарні комісії та інші органи, утворені Вищою радою правосуддя. Після призначення суддів на посаду в суди їхнісправи передаються до кадрових підрозділів апарату суду.
Відповідно до ст. 2 Регламенту Громадської ради доброчесності, її завдання - це сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності суддів (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для кваліфікаційного оцінювання шляхом надання інформації про них або висновків про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) цим критеріям [10].
Дискусійність участі Громадської ради доброчесності у процедурах добору суддів все ще триває. Незважаючи на те, що Законом України «Про судоустрій та статус суддів» встановлено правовий статус Громадської ради доброчесності, ряд її функцій виконують інші громадські організації. Наприклад, у процесі формування висновку про доброчесність судді, що прямо впливає на результат проходження оцінювання кандидата на посаду судді, Громадська рада доброчесності враховує висновки інших громадських організацій, громадських об'єднань та рухів.
Хоча, як зазначається на вебсайті Громадської ради доброчесності, свідчення про недоброчесність суддів є оціночними судженнями, що можуть не збігатися із офіційними рішеннями та висновками державних органів [9]. На наш погляд, незважаючи на необхідність пожвавлення участі громадського суспільства у формуванні високоякісного судового корпусу, тобто прийнятті участі у кадрових процесах добору суддів, не можна масово використовувати рішення, думки та судження громадських організацій для остаточного формування висновку щодо доброчесності судді.
Більше того, збирання громадськістю інформації про суддів повинне відбуватись із дотримання меж їх права на приватне життя та поваги до гідності. У зв'язку із цим потребують додаткового нормативного врегулювання як відносини щодо участі громадських організацій та окремих осіб у збиранні та поширенні інформації про суддів, так і методика встановлення факту доброчесності судді.
Висновки
Загалом характер сучасного правового забезпечення кадрової роботи обумовлений такими чинниками: судовою реформою та посиленням громадської участі у формуванні якісного суддів - ського корпусу; підвищенням вимог до дисциплінарної поведінки суддів; підвищенням антикорупційних стандартів у державі щодо державних службовців та патронатної служби.
Прослідковується модернізація кадрової діяльності в судових органах, про що свідчить поява законодавчих норм щодо розширенням кадрових процедур на етапі відбору суддів та розширення кола суб'єктів, залучених до кадрових процесів, підвищення інституційних спроможностей ДСА в організаційно-кадровому забезпеченні правосуддя.
Пожвавлення участі громадського суспільства у формуванні високоякісного судового корпусу несе ризики масового використання рішень, думок та суджень громадських організацій доя формування висновку про недоброчесність суддів, а також перевищення меж допустимого збирання громадськістю інформації про суддів у рамках пошуку ознак доброчесності, що може призвести до порушення права на приватне життя та гідність. У зв'язку із цим є необхідність удосконалювати законодавче та нормативне забезпечення кадрової роботи та суміжних процесів в органах правосуддя.
Список використаних джерел
1. Красноборов О. В. Кадрове забезпечення діяльності органів правосуддя як зовнішньо-організаційний напрямок діяльності Державної судової адміністрації України. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2008. № 42. С. 171-178. URL: http://www.irbis-nbuv. gov.ua/ cgi- bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_ DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/VKhnuvs_2008_42_29.pdf (дата звернення: 14.08.2020).
2. П'ятковський В. І. Державна судова адміністрація України як суб'єкт адміністративного права. Форум права. 2011. № 3. С. 648-653. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/ FP_index.htm_2011_3_109.pdf (датазвернення: 15.08.2020).
3. Про Вищу раду правосуддя : Закон України від 21.12.2016 № 1798-VIII. База даних «Законодавство України». Верховна Рада України.URL:https://zakon.rada.gov.ua/go/1798-19 (дата звернення:
17.08.2020) .
4. Про затвердження Положення про Державну судову адміністрацію України : Рішення; Вища рада правосуддя від 17.01.2019 № 141/0/15-19. База даних «Законодавство України». Верховна Рада України. URL:https://zakon.rada.gov.ua/go/vr141910-19 (дата звернення: 18.08.2020).
5. Про затвердження Типового положення про апарат місцевого, апеляційного судів : Наказ; ДСА України від 28.09.2012 № 115. База даних «Законодавство України». Верховна Рада України.URL:https://zakon.rada.gov.ua/go/v0115750-12 (дата звернення: 18.08.2020).
6. Про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям ква - ліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення : Положення, затверджене рішенням Вищої ква - ліфікаційної комісії суддів України 03.11.2016 № 143/зп-16. URL:https://vkksu.gov.ua/userfiles/doc/poriadok_ta_metod.pdf(дата звернення: 18.08.2020).
7. Про статус суддів : Закон України від 15.12.1992 № 2862-XII// База даних «Законодавство України». Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/2862-12(втратив чинність).
8. Про судоустрій і статус суддів : Закон України від 02.06.2016 № 1402-VIII. База даних «Законодавство України». Верховна Рада України.URL:https://zakon.rada.gov.ua/go/1402-19 (дата звернення:
23.08.2020) .
9. Профайли суддів: відомості із вебсайту Чесно: фільтруй суд. URL:https://chesnosud.org/profajly-suddiv(дата звернення: 18.08.2020)..
10. Регламент Громадської ради доброчесності : Рішення Громадської ради доброчесності № /2016 від 23.11.2016. URL:https://grd.gov.ua/data/files/docs/Reglament%20GRD_vid%2021.01.2018.pdf(дата звернення: 18.08.2020).
References
1. Krasnoborov, O. V. (2008). Kadrove zabezpechennia diialnosti orhaniv pravosuddia yak zovnishno- orhanizatsiinyi napriamok diialnosti Derzhavnoi sudovoi administratsii Ukrainy [Kadrove securing the efficiency of the bodies of justice as a direct organizational structure in line with the efficiency of the State Ship Administration of Ukraine]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu vnutrishnikh sprav -Visnik of Kharkiv National University of Internal Reference, 42, 171-178. Retrieved from http://www.irbis- nbuv. gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMA GE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/VKhnuvs_2008_42_29.pdf [in Ukrainian].
2 Piatkovskyi, V. I. (2011). Derzhavna sudova administratsiia Ukrainy yak subiekt administratyvnoho prava [The State of the Court of Administrative Law of Ukraine is a sub'ukt of administrative law]. Forum prava - Forum of Law, 3, 648-653. Retrieved from http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64. exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_ name=PDF/FP_index.htm_2011_3_109.pdf [in Ukrainian].
3. Pro Vyshchu radu pravosuddia : Zakon Ukrainy vid 21.12.2016 № 1798-VIII [About Vishcha Rada of Justice: Law of Ukraine dated December 21, 2016 No. 1798-VIII.]. Baza danykh «Zakonodavstvo Ukrainy». Verkhovna Rada Ukrainy - Database «Legislation of Ukraine. Verkhovna Rada of Ukraine. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/go/1798-19 [in Ukrainian].
4. Pro zatverdzhennia Polozhennia pro Derzhavnu sudovu administratsiiu Ukrainy : Rishennia; Vyshcha rada pravosuddia vid 17.01.2019 № 141/0/15-19 [About the consolidated Regulations on the State Court of Administration of Ukraine: Rishennya; Vischa is glad for justice from 17.01.2019 No. 141/0 / 15-19]. Baza danykh «Zakonodavstvo Ukrainy». Verkhovna Rada Ukrainy - Database «Legislation of Ukraine. Verkhovna Rada of Ukraine. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/go/vr141910-19 [in Ukrainian].
5. Pro zatverdzhennia Typovoho polozhennia pro aparat mistsevoho, apeliatsiinoho sudiv: Nakaz; DSA Ukrainy vid 28.09.2012 № 115 [About the consolidation of the Standard Provisions for the apparatus of the court, appeal court: Order; DSA of Ukraine dated 28.09.2012 No. 115]. Baza danykh «Zakonodavstvo Ukrainy». Verkhovna Rada Ukrainy. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/go/v0115750-12 [in Ukrainian].
6. Pro poriadok ta metodolohiiu kvalifikatsiinoho otsiniuvannia, pokaznyky vidpovidnosti kryteriiam kvalifikatsiinoho otsiniuvannia ta zasobyyikh vstanovlennia: Polozhennia, zatverdzhene rishenniam Vyshchoi kvalifikatsiinoi komisii suddiv Ukrainy 03.11.2016 № 143/zp-16 [About the order and methodology of quality assessment, indicators of the acceptance criteria of quality assessment and establishment of the following: Provisions, approved by the quality of the Ukrainian court ofjustice]. Retrieved from https://vkksu.gov.ua/ userfiles/doc/poriadok_ta_metod.pdf [in Ukrainian].
7. Pro status suddiv : Zakon Ukrainy vid 15.12.1992 № 2862-XII [About the status of judges: Law of Ukraine dated 15.12.1992 No. 2862-XII]. Baza danykh «Zakonodavstvo Ukrainy». Verkhovna Rada Ukrainy. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/go/2862-12 [in Ukrainian].
8. Pro sudoustrii i status suddiv : Zakon Ukrainy vid 02.06.2016 № 1402-VIII On the court administration and the status of courts: Law of Ukraine dated 02.06.2016 No. 1402-VIII [On the court administration and the status of courts: Law of Ukraine dated 02.06.2016 No. 1402-VIII.]. Baza danykh «Zakonodavstvo Ukrainy». Verkhovna Rada Ukrainy. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/go/1402-19 [in Ukrainian].
9. Profaily suddiv: vidomosti iz veb-saitu Chesno: filtrui sud [Court profiles: from the website Chesno: filter court]. Retrieved from https://chesnosud.org/profajly-suddiv [in Ukrainian].
10. Rehlament Hromadskoi rady dobrochesnosti: Rishennia Hromadskoi rady dobrochesnosti № /2016 vid 23.11.2016 [Regulations of the Hromad for the sake of integrity: Decision of the Hromad for the sake of goodness No. / 2016 dated 23.11.2016.]. Retrieved from https://grd.gov.ua/data/files/docs/Reglament%20 GRD_vid%2021.01.2018.pdf [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Державна кадрова політика: кадрова робота (забеспечення) державної служби в Україні. Правові засади, організаційна система кадрової роботи. Основні елементи роботи з кадрами в митній службі, їх характеристика, актуальні проблеми та шляхи їх вирішення.
курсовая работа [65,6 K], добавлен 18.02.2011Юридична діяльність у країнах англо-американської правової сім’ї, її особливості порівняно з країнами романо-германської правової сім’ї. Система федеральних судів та їх повноваження. Законодавче регулювання адвокатської діяльності та кадрової роботи.
реферат [19,2 K], добавлен 29.04.2011Поняття та принципи рекламної діяльності та її правове забезпечення. Інформаційна політика держави в сфері реклами, її історичні аспекти. Види суб’єктів рекламної діяльності за законодавством. Питання правового регулювання захисту суспільної моралі.
дипломная работа [155,2 K], добавлен 21.07.2009Законодавчі основи діяльності органів судової влади в Україні. Формування механізмів кадрового оновлення адміністративного корпусу. Особливості нормативно-правового регулювання адміністративного судочинства. Удосконалення конституційних основ правосуддя.
статья [19,8 K], добавлен 31.08.2017Організація роботи із забезпечення законності документів правового характеру. Підготовка проектів і впорядкування відомчих нормативних актів. Контрольні функції та аналіз правової роботи підприємства. Методична допомога по питанням правової роботи.
презентация [3,5 M], добавлен 03.08.2012Створення професійного штату службовців органів місцевого самоврядування - один з важливих елементів розвитку української державності. Дослідження основних ознак інформаційно-аналітичного забезпечення Державної кримінально-виконавчої служби України.
статья [14,4 K], добавлен 11.09.2017Державна політика щодо забезпечення регулювання у сферi автотранспортних перевезень. Аналіз сучасного стану розвитку автотранспортних підприємств в Україні. Шляхи удосконалення консультаційного забезпечення розвитку підприємницької діяльності в Україні.
дипломная работа [4,1 M], добавлен 16.02.2014Стан та розвиток законодавства у сфері охорони земель. Аналіз правового забезпечення основних заходів у галузі охорони земель. Проблеми правового забезпечення охорони земель в умовах земельної реформи. Шляхи вирішення проблем правового забезпечення.
дипломная работа [346,8 K], добавлен 03.08.2014Методологія системи управління кадрами. Структура та основний зміст роботи кадрових служб, їх права і відповідальність. Організація планування індивідуальної роботи з кадрами. Підбір, розстановка і висунення керівних кадрів. Резерв кадрів, робота з ним.
курсовая работа [59,8 K], добавлен 30.01.2012Загальна характеристика та зміст основних засад судочинства в Україні, здійснення правосуддя виключно судом. Незалежність суддів, колегіальність та одноособовість розгляду справ, рівність усіх учасників судового процесу, забезпечення права на захист.
реферат [30,2 K], добавлен 17.05.2010
