Відповідальність за кримінальне правопорушення "Жорстоке поводження з тваринами" (ст. 299 КК України): розгляд судової практики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний авіаційний університет

Відповідальність за кримінальне правопорушення «Жорстоке поводження з тваринами» (ст. 299 КК України): розгляд судової практики

Д.М. Майстро, аспірантка

Мета: аналіз судової практики кримінального правопорушення, склад якого передбачений у диспозиції статті 299 Кримінального кодексу України «Жорстоке поводження з тваринами», та її характеристика. Методи дослідження: у процесі дослідження використані загальнонаукові та спеціальнонаукові методи пізнання, а саме метод системного аналізу, порівняльний, системно- структурний і статистичний методи. Результати: авторкою розглянута судова практика щодо притягнення виннних осіб до відповідальності за кримінальне правопорушення, склад якого передбачений у диспозиції статті 299 Кримінального кодексу України «Жорстоке поводження з тваринами». Увага акцентована на тому, що у більшості із вчинених правопорушень винні особи мають можливість уникнути кримінальної відповідальності, що в багатьох випадках авторка вважає несправедливим. Такі дані свідчать, що виникають певні складнощі в процесі притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, а саме виникає проблема в отриманні доказів, бажання свідків давати показання, недієвість правоохоронних органів та інші негативні ч инники. Обговорення: у статті розглядаються судові рішення щодо притягнення винних осіб до відповідальності за жорстоке поводження з тваринами та способи розслідування цього кримінального правопорушення.

Ключові слова: тварини; жорстоке поводження; захист тварин; добробут тварин; судова практика.

Diana Maistro

LIABILITY FOR THE CRIMINAL OFFENSE OF «ANIMAL CRUELTY» (ARTICLE 299 OF THE CRIMINAL CODE OF UKRAINE): CONSIDERATION OF JUDICIAL PRACTICE

National Aviation University

Purpose: analysis of the judicial practice of a criminal offense, the composition of which is provided in the disposition of Article 299 of the Criminal Code of Ukraine «Animal cruelty» and its characteristics. Research methods: in the process of research general scientific and special scientific methods of cognition were used, namely the method of system analysis, comparative, system-structural and statistical methods. Results: Ukraine, in particular the domestic legislator, over the past couple of years has been rapidly fulfilling the terms of the Association Agreement between Ukraine and the European Union, reviewing, developing and approving regulations in various spheres ofpublic life. The wave of changes in the criminal legislation of Ukraine also affected the legislation on animal protection. Amendments and additions were made to the Law of Ukraine «On Protection of Animals from Cruelty» dated 21.02.2006 № 3447-IV, a new Law of Ukraine «On Veterinary Medicine» dated 04.02.2021 № 1206-IX was developed (becoming valid 21.03.2023), amendments were made to the article of the Code of Ukraine on Administrative Offenses and the Criminal Code of Ukraine. The author considers the case law on bringing the perpetrators to justice for a criminal offense, the composition of which is provided in the disposition of Article 299 of the Criminal Code of Ukraine «Animal cruelty». Attention is focused on the fact that in most of the offenses the perpetrators have the opportunity to avoid criminal liability, which in many cases the author considers unfair. Such data show that there are some difficulties in the process of bringing the perpetrators to justice, namely there is a problem in obtaining evidence, the desire of witnesses to testify, the ineffectiveness of law enforcement agencies and other negative factors. Discussion: the article considers court decisions on bringing a guilty person to justice for cruelty to animals and ways to investigate such a criminal offense.

Keywords: animal; animal cruelty; animal protection; animal rights; judici practice.

Вступ

Україна, зокрема вітчизняний законодавець, за останні декілька років стрімко виконує умови Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом, переглядаючи, розробляючи та затверджуючи нормативно-правові акти в різних сферах суспільного життя. Хвиля змін у кримінальному законодавстві України торкнулась і законодавства щодо захисту тварин. Були внесені зміни та доповнення до Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21.02.2006 № 3447-IV, розроблений новий Закон України «Про ветеринарну медицину» від 04.02.2021 № 1206-IX (введення в дію відбудеться 21.03.2023), внесені зміни в статті Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та Кримінального кодексу України (далі - КК України). Але зоозахисники вважають, якщо не популяризувати гуманного ставлення до тварин, не розвивати правову культуру серед громадян та не активізувати роботу правоохоронців у цій сфері, таких змін виявиться замало. Адже правова культура є важливим ідеологічним засобом в утвердженні правових цінностей у сучасному просторі, який здійснює активний вплив на свідомість людей [1, с. 58].

Все частіше трапляються випадки жорстокого поводження з тваринами, але вироки про притягнення до відповідальності винних осіб є поодинокі. Така ситуація склалася через відсутність свідків (чи їхнє небажання брати участь у захисті тварин), бездіяльність правоохоронних органів, неправильну кваліфікацію дій винних осіб та інші причини. Отже, виникає нагальна потреба у досліджені та узагальнені судової практики в справах про жорстоке поводження з тваринами, що дозволить судам більш оптимально підходити до винесення вироків, враховуючи всі обставини відповідних справ.

Аналіз досліджень і публікацій. Досліджені наукові роботи, що присвячені проведенню аналізу сучасного стану жорстокого поводження з тваринами в Україні та визначення напрямів його запобігання (К.О. Полтава), кримінологічній характеристиці жорстокого поводження з тваринами (О.О. Шуміло), визначенню кримінологічного портрета особи, яка вчиняє злочини проти моральності вцілому, безпосереднім об'єктом цього кримінального правопорушення є суспільна моральність в аспекті ставлення до тварин (М.І. Фіалка), застосуванню міжнародного досвіду розслідування жорстокого поводження з тваринами та формування напрямів його запровадження у вітчизняну практику (Т.І. Синоверська). Також у статті проаналізовані дані офіційної статистичної звітності судових органів про стан розслідування справ щодо жорстокого поводження з тваринами за ст. 299 КК України та позиції зоозахисників.

Мета статті. Аналіз судової практики притягнення до кримінальної відповідальності за правопорушення, склад якого передбачений у диспозиції ст. 299 КК України «Жорстоке поводження з тваринами», та її характеристика.

Виклад основного матеріалу

Стаття 299 КК України «Жорстоке поводження з тваринами» міститься у розділі ХІІ «Кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності» Особливої частини КК України [2], оскільки цей вид кримінального правопорушення посягає не лише на добробут тварин, а загалом на моральні засади суспільства в частині ставлення до тварин. Адже суспільні відносини, що визначають моральні основи життя суспільства, є об'єктом кримінально-правової охорони.

Велике значення для дослідження судової практики має вивчення ознак злочинця цього кримінального правопорушення. Так, М.І. Фіалка стверджує, що формування кримінологічного портрету особи, яка вчиняє кримінальні правопорушення проти моральності, відбувається на підставі аналізу соціально - демографічних, кримінально-правових та морально-психологічних ознак [3, с. 204], які, в свою чергу, дають уявлення про суб'єкта цього кримінального правопорушення. Неодноразово зазначалося як у спеціальній літературі, так і в статтях зоозахисників, психологів, криміналістів, що переважна більшість осіб, що вчиняли насильство над людьми, раніше жорстоко поводилися із тваринами. У багатьох країнах світу правоохоронні органи пов'язують прояви насильства в сім'ї та в суспільстві із насильством над тваринами.

Більшість країн світу вже подолали проблему жорстокого поводження з тваринами, напрацювали свою методику щодо захисту тварин та їхнього благополуччя. Так, зоозахисник І. Мізрах пише, що у США завести «улюбленця» вдома не просто, оскільки на тварину потрібно отримати паспорт, ліцензію, карту щеплень і спеціальний медальйон з даними, що кріпиться на нашийник. У кожному американському місті діє «Програма нагляду за тваринами». У ній обов'язково прописані такі пункти, як відлов безпритульних тварин, діяльність притулків, стерилізація, ліцензування та надання прав власності на тварину, інформування населення про правильне поводження з тваринами, вигул домашніх тварин і пошук тих, які загубилися, вартість тварини, відповідальність за жорстоке поводження із ними [4].

У деяких штатах, зокрема в Колорадо та Північній Кароліні, є така практика, як crossreporting (англ. взаємне рапортування, оповіщення). Якщо ветеринар помічає ознаки невипадкового травмування тварини (травми, що ймовірно виникли в результаті жорстокого поводження з нею), то передає цю інформацію поліції, а правоохоронці перевіряють родину власників тварини щодо можливих проявів насильства в сім'ї власників. І навпаки - якщо поліція фіксує випадки насильства в сім'ї, де є собаки чи коти, то повідомляє ветеринарну службу, яка зобов'язана перевірити, в якому стані перебувають домашні тварини [5]. Тобто ця практика взаємного оповіщення є корисною та допомагає виявити велику кількість правопорушень, які за інших умов залишились би непоміченими.

Такий досвід зарубіжних країн може бути застосований в Україні, але щоб перейняти цей досвід, як зазначає О.О. Шуміло, необхідно знизити рівень соціальної напруги шляхом боротьби з безробіттям, оптимізувати систему соціального захисту населення; удосконалити чинне законодавство у сфері охорони моральності та ліквідувати прогалини і суперечності в розбудові інституту громадянського суспільства; здійснити інституційний контроль за дотриманням правопорядку у сфері охорони гуманного ставлення до тварин; виховувати у дітей і підлітків розуміння основ екологічної етики, підняти рівень правосвідомості (у тому числі й еколого-правової свідомості), підвищити рівень моральності в суспільстві та інші заходи [6, с. 10]. Запобігання жорстокому поводженню з тваринами в Україні, вважає К.О. Полтава, має засновуватися на реалізації спеціалізованих заходів на трьох рівнях: загальносоціальному, спеціально - кримінологічному та індивідуальному [7, с. 135].

В Україні передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність за жорстоке поводження з тваринами. Щодо розмежування цих двох видів юридичної відповідальності Верховний Суд підтримав позицію судів нижчих інстанцій, які, на його думку, кваліфікували дії чоловіка, що знущався над власним собакою, правильно: за ч. 1 ст. 299 КК України, а не за ст. 89 КУпАП [8].

Про це йдеться в постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, яка розглянула касаційну скаргу захисника засудженого на вироки місцевого та апеляційного судів, якими останнього визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, склад якого передбачений у диспозиції ч. 1 ст. 299 КК України.

Так, місцевий суд призначив чоловікові покарання у виді арешту на строк 1 місяць. Апеляційний суд скасував вирок місцевого суду в частині призначеного покарання та ухвалив новий вирок - арешт строком на 4 місяці. Захисник просив ВС скасувати обидва вироки, посилаючись на те, що в діях чоловіка відсутній склад інкримінованого йому кримінального правопорушення, адже такі дії, на думку адвоката, слід кваліфікувати за ст. 89 КУпАП.

Колегія суддів ККС у складі ВС зазначила, що суд першої інстанції, взявши до уваги всі досліджені в судовому засіданні докази, зробив такий обґрунтований висновок. Чоловік, діючи умисно, зневажаючи загальноприйняті в суспільстві норми моралі щодо ставлення до тварин, порушуючи встановлену законом норму про заборону вчинення дій, що суперечать принципам захисту тварин від жорсткого поводження, з метою вбивства собаки, із застосуванням жорстоких методів, які вчиняються особливо болючим способом, шляхом заподіяння травм знущався над твариною.

У постанові ВС (справа № 663/2025/16-к, провадження № 51-1719км18 від 03.07.2018) йдеться про те, що місцевий суд правильно кваліфікував дії особи за ч. 1 ст. 299 КК України (у зазначеній редакції), а апеляційний суд дійшов переконливого висновку про доведеність винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення та навів мотиви щодо визнання безпідставними доводи захисника про наявність у діях чоловіка складу адміністративного правопорушення, передбаченого у диспозиції ст. 89 КУпАП. ВС залишив касаційну скаргу захисника без задоволення, а вироки місцевого та апеляційного судів - без змін [8].

Розглянемо загальні дані, представлені в таблиці 1, які ілюструють показники щодо загальної кількості кримінальних справ (проваджень) та динаміку змін кримінальних правопорушень проти громадського порядку та моральності у 2020 році в порівняні з 2019 роком [9].

кримінальний жорстоке поводження тварина