Актуальність техніки юридичного письма в процесі унормування вищої юридичної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Конституційний Суд України

Актуальність техніки юридичного письма в процесі унормування вищої юридичної освіти

Онищук І.І. доктор юридичних наук, професор, науковий консультант судді

м. Київ, Україна

Ключовим фактором, що сприяє формуванню когнітивного резерву юриста вважається рівень освіти. Загальновідомо, що якість юридичного письма впливає на перцепцію права. Крім того, юридичне письмо - важлива навичка, необхідна для всіх юристів. Тому, отримані в процесі здобуття вищої юридичної освіти знання та вправність з юридичного письма мають вагоме практичне значення для забезпечення якості законодавчої та нормативної бази, системності, поняттєвої узгодженості, лінгвістичного структурування тексту, однозначного розуміння викла - дених у документах вимог та положень. Ясність мови норма - тивно-правового акта передбачає чітку й завершену визна- ченість всіх використовуваних професійних термінів. Внесення в текст нормативно-правового акта дефініцій, офіційних легаль - них визначень, понять, невідомих звичайній мові є тим інстру - ментом, який дозволяє забезпечити загальну ясність та попу - лярність законодавства.

Рудольф фон Ієрінг, автор праці «Юридична техніка», зауважує, що одним із найбільших, плідних і водночас простих відкриттів, зроблених будь-коли людським розумом, є алфавіт. Знаки дають нам панування над невичерпним скарбом, а засто - сування цього засобу наскільки легке й просте, що прийоми викладу слів шляхом знаків та дешифрування цих знаків - письмо і читання - стають зрозумілими навіть для дитини. Без алфавіту було б недосяжне опановування мовою навіть для найбільшого таланту. При значній напрузі сил читання та письмо вважалися б найважчими з усіх мистецтв і наук. Алфавіт містить у собі вирішення головного завдання юридичної техніки: полегшення панування над матеріалом внаслідок його спрощення [1, с. 7].

Факультет права Мерсерського університету (США) - «колиска» вчення такого засобу юридичної техніки як юридичне письмо. Інститут юридичного письма (англ. Legal Writing Institute (LWI) - найбільша у світі некомерційна організація, ціллю якої є вдосконалення техніки юридичного письма. У дослідженні вказаної проблематики беруть участь понад 2000 членів інсти - туту - відомі адвокати, судді, а також професори у галузі юридичного письма США, Канади, Європи, Азії, Австралії та Нової Зеландії [1, с. 14]. юридичний письмо суд освіта

Такий письмовий носій інформації як юридичний текст - одна з найважливіших життєвих форм виразу права. Залежно від функціональної мети, юридичним текстам притаманна органі - зація, принципи й правила виконання, стиль написання тощо. Разом з розвитком сфери інформаційних технологій, людські комунікації все більше переходять у текстовий формат. Важливу роль відіграє філологічне забезпечення та технології професій - ної комунікації, що потребують постійного удосконалення. Щоби писати якісні юридичні тексти, робити це впевнено та професійно, необхідно знати «кухню» майстерності, перетво - рюючи технології в мистецтво.

Роль освіти, у тому числі юридичної, неодноразово підкреслю - валася дослідниками в зв'язку з різними психологічними явищами, починаючи від суб'єктивного здоров'я і закінчуючи поведінкою. Освіта є одним з найпотужніших чинників, медіатором безлічі психічних процесів. Інтерпретації такої ролі освіти також дуже різні - на нейропсихологічному рівні процес отримання освіти сприяє формуванню більшої кількості нейронних зв'язків, розвитку зв'язків між ними. За допомогою освіти розвиваються відділи мозку, відповідальні за мову, і пов 'язані з нею структури, відповідальні за семантичну пам'ять, які залишаються не тільки найбільш збереженими в період старіння, а й здатні розвиватися і слугувати компенсаторними механізмами інтелектуального збереження [2, с. 82].

Наголошуємо, що перцепція змісту нормативно -правового акта полегшується завдяки універсалізації форми висло - влення думки, яка концентрує увагу на кожному його положенні, спрощує процес складання окремих документів. Виклад тексту в нормативно-правовому акті містить певним чином оформлені аргументи для обґрунтування положень і тверджень.

Враховуючи, що юридична мова реалізується саме в писемній формі мовлення, знання граматики набуває особливого значення 51

й особливої ваги. Граматична форма речення має відповідати регулятивній природі нормативно-правового акта (далі - НПА). Виходячи з цього, в НПА, зокрема, широко використовується неозначена форма дієслова та інфінітивні конструкції, за допомогою яких зручно виражати пряму та непряму імперативність нормативних приписів; дієслова та дієприкметники, як правило, використовуються в безособовому значенні (внаслідок безосо - бового характеру викладу закону), наприклад: «гарантується», «визначається», «визнано», «прийнято» тощо; переважають па - сивні конструкції над активними; використовуються узагальнені звороти, зокрема дієприкметникові та дієслівні, а також умовні речення не для вираження часу та умови, а для зіставлення частин речення (наприклад: «Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою» (частина третя статті 29 Конституції України) [3, с. 64].

В юридичному документі мовна форма є нормативною і формально закріпленою. Вона не може бути самостійно змінена. Не допускаються заміна слів, зміна порядку слів, речень і частин тексту. Для мови НПА характерні лексичні, синтаксичні та компо - зиційні особливості. При викладенні змісту НПА використову - ються як загальні мовні засоби, так і ті, що вироблені в юридичній сфері або виключно в сфері нормотворчої діяльності. Особливою є функціональна характеристика НПА [4, с. 8].

Однозначність в мові - це не лише єдине значення слова, а його однакове сприйняття та тлумачення. Однозначність і макси - мальна точність інформації в НПА досягається через логічну послідовність викладення думки, її смислову завершеність, вико - ристання єдиних способів формулювання приписів, використання термінів із чітким та строго визначеним змістом, визначення слів та виразів у прямому і безпосередньому значеннях. Сти - слість, сконцентрованість, однозначність, простота розуміння є важливими вимогами. З іншого боку слід дотримуватися «мовних заборон» - уникати метафор та образних виразів, слів у непрямому значенні, іноземних слів і термінів, спрощених словосполучень [5, с. 102].

Юридична визначеність (legal certainty) - одна зі складових широко визнаного та закладеного в основу практики Європейсь - кого суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) принципу верховенства 52 права (the rule of law), яка є базовою у розумінні верховенства права. Зміст поняття юридичної визначеності з позиції Конституційного Суду України розкривається через такі пока - зники якості нормативно-правових актів, як чіткість, зрозумілість, однозначність норм права; право особи у своїх діях роз - раховувати на розумну стабільність чинного законодавства та можливість передбачати наслідки застосування норм права (легітимні очікування). Поняття «юридична визначеність» спів - відноситься з поняттям «верховенство права» як частина його обсягу, однак не вичерпує його.

Формальна визначеність - не тільки принцип (вимога), а й властивість права. Не випадково у практиці ЄСПЛ сформовано позицію про те, що «норма» не може вважатися законом, якщо вона не сформульована з достатньою точністю, яка дозволила б громадянинові регулювати свою поведінку. Не випадково вимога формальної визначеності поширюється і на судові рішення. Це аксіома: право - в яку б форму воно не вливалося, будь це закон, підзаконний акт або судове рішення, - повинно бути визначеним за своїм змістом [6, с. 57, 58].

При реалізації освітньої програми вищої юридичної освіти природно виникає проблема знаннєвої компоненти навчаль - них планів вишів в аспекті генералізованих компетентностей ти їх адекватної інтерпретації у категоріях компетентнісного підходу [7, с. 10].

У сучасних соціокультурних умовах парадигмою вищої освіти стає компетентнісний підхід (компетентнісна модель вищої освіти), який визначає низку тенденцій, принципових змін у змісті та характері освіти. У контексті парадигми компетентнісного під - ходу з'являється можливість належним чином врахувати головні фактори, які визначають розвиток змісту вищої юридичної освіти: реалізацію особистісно орієнтованої вищої юридичної освіти; фундаменталізацію вищої юридичної освіти; професіоналізацію вищої юридичної освіти; перехід до різноманітних освіт - ніх програм, що створює передумови для реального вибору індивідуальних освітніх траєкторій відповідно до запитів і можливостей студентів; глобалізацію, інтернаціоналізацію вищої освіти та забезпечення трансферної освіти [7, с. 7].

Уведення техніки юридичного письма до стандарту юридичної освіти дасть змогу підвищити професійний рівень майбутніх фахівців у сфері правознавства, завдяки практичному її характеру.

Створення чіткого, зрозумілого та ефективного юридичного письма пов'язане з напруженою роботою над пошуком правильного слова. Відсутність чіткості в юридичному письмі часто пояснюється неуважним ставленням до підбору слів, недбалим поводженням зі словом. Наслідком недотримання правил тех - ніки юридичного письма є неоднозначність буквального тлума - чення норм права, а наслідком порушення логічних правил - неадекватність тлумачення.

Література

1. Онищук І. І. Техніка юридичного письма в нормативно- правових актах: монографія. 2-ге вид., стер. Харків: Право, 2019. 226 с.

2. Стрижицкая О. Ю. Когнитиувный резерв как психологический и психофизиологический ресурс в период старения. Вестник Санкт-Петербургского Университета, 2016. Сер. 16. Вып. 2. С.79-87.

3. Артеменко В. Проектування нормативно-правових актів: навчальний посібник. К.: Фонд «Європа ХХІ», 2007. 256 с.

4. Язык закона / под ред. А. С. Пиголкина. М.: Юрид. лит, 1990. 192 с.

5. Ткачук А. Законодавча техніка. Як готувати проекти законів: практичний посібник. К.: Ін-т громад. с-ства, 2004. 184 с.

6. Бершицкий Э. Е. Правовая определенность и оценочные категории: краткий очерк на примере составов правонарушений в различных отраслях права. Москва: М-Логос, 2021. 154 с.

7. Комаров В. Основоположні проблеми вищої юридичної

8. освіти у парадигмі компетентнісного підходу. Юридична техніка: доктринальні основи та проблеми викладання: [тези доповідей та повідомлень учасників науково-практичної конференції (м. Харків, 30 вересня - 1 жовтня 2015 року)] / За ред.

9. В. Комарова, І. Шутака. Харків: Нац. юрид. ун -т ім. Ярослава Мудрого, 2015. С. 7-12.

Размещено на Allbest.ru