Модернізаційні інструменти інституціонального забезпечення екологізації промисловості

• впровадження «галузевих» керівництв з переліком найкращих доступних технологій та методів управління (висновки НДТМ), найбільш ефективних з точки зору захисту довкілля. У ЄС для використання НДТМ у діяльності промислових підприємств Європейською Комісією схвалено «висновки НДТМ» - галузеві нормативно-правові акти, що мають обов'язковий характер та містять перелік найкращих доступних технологій та методів керування окремо для кожного виду діяльності з урахуванням особливостей промислових секторів. В Україні заплановано транспонування висновків НДТМ у національне законодавство в рамках імплементації Директиви 2010/75/ЄС. Це означає розробку керівництв для підприємств кожного виду діяльності. У висновках НДТМ будуть визначені гранично допустимі та валові обсяги промислового забруднення, вимоги до моніторингу (перевірки застосування НДТМ, перегляду умов, передбачених у дозволі), а також методи управління установкою, обов'язкові до впровадження (наприклад, енергетичний менеджмент, правила експлуатації установки тощо);

* удосконалення системи моніторингу, контролю та звітності у сфері промислового забруднення; поінформованість громадськості.

До 2029 року буде створено нову дозвільну систему, яка дозволить Україні запровадити механізм інтегрованого запобігання, зменшення та контролю промислового забруднення і наблизити українське законодавство до законодавства Європейського Союзу у цій сфері.

На виконання положень Угоди про асоціацію України з ЄС у сфері управління відходами розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2017 р. №820-р схвалено Національну стратегію поводження з відходами до 2030 року, котра передбачає європейську модель у поводженні з відходами. Відповідно до визначених пріоритетів, Міністерством екології та природних ресурсів України вже розроблено проект Національного плану управління відходами до 2030 року. Також Міністерство екології та природних ресурсів України в межах Національної стратегії управління відходами в Україні до 2030 року оприлюднило для громадського обговорення проект Закону України «Про управління відходами». Підписанням Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої, Україна взяла на себе зобов'язання з впровадження положень Рамкової Директиви №2008/98/ЄС Європейського парламенту та Ради «Про відходи та скасування деяких директив» у національне законодавство протягом чітко визначених строків - від трьох до п'яти років від набуття чинності Угодою від 19 листопада 2008 року.

Важливим є реформування діючої системи моніторингу атмосферного повітря. На виконання Україною міжнародних зобов'язань, зокрема, Монреальського протоколу та Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, Мінприроди було розроблено законопроект «Про озоноруйнівні речовини та фторовані парникові гази», який створює передумови для зменшення споживання та виведення з обігу цих речовин. Ухвалення цього законопроекту сприятиме переходу галузей промисловості на озоно- і кліматобезпечні технології та речовини. Зокрема, законопроект встановлює процедуру виведення з обігу контрольованих речовин та товарів, що їх містять, визначає порядки імпорту, експорту таких речовин та товарів, що їх містять, і поводження з відходами, що містять ці речовини, а також передбачає створення Єдиного державного реєстру операторів контрольованих речовин і запровадження маркування контрольованих речовин та товарів, що їх містять.

Інша директива - Директива 2003/87/ЄС - передбачає створення системи торгівлі квотами на викиди парникових газів. Першим кроком до створення системи торгівлі квотами має стати ухвала розробленого Мінприроди за участю експертів та міжнародних партнерів проект Закону «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів» (№9253 від 01.11.2018 р.), реалізація якого дозволить у подальшому запровадити в Україні європейську систему моніторингу викидів парникових газів. Згідно із законопроектом суб'єктами моніторингу та звітності є оператори установок, що здійснюють викиди парникових газів на території України. Повноцінна реалізація вимог нового Закону підприємствами потребує надання промисловцям відповідного інструменту, тобто підготовки та прийняття заздалегідь усіх необхідних нормативно-правових актів, до набуття законом чинності, а також впровадження чіткого та детального порядку та критеріїв проведення усіх обов'язкових процедур, що стосуються викидів парникових газів, щоб не покладати на законослухняні підприємства зайві зобов'язання. Закон почне діяти з середини 2019 року, а сама система повинна запрацювати з 1 січня 2020 року.

На виконання Угоди про асоціацію України з ЄС, Мінприроди України підготувало проект Постанови КМУ «Деякі питання здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря», де набувають актуальності завдання щодо поліпшення механізму отримання оперативної інформації про концентрації забруднення речовин. Відповідно до цього регуляторного акту, розробленого на виконання ст. 32 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» (Ст. 32 Моніторинг галузі охорони атмосферного повітря), буде затверджено Порядок здійснення державного моніторингу у галузі охорони атмосферного повітря. Нова система моніторингу атмосферного повітря забезпечить оперативний збір та оцінку інформації про стан атмосферного повітря, надасть можливість для прийняття ефективних управлінських рішень та забезпечення контролю за якістю атмосферного повітря згідно вимог Директиви 2008/50/ЄС Європейського парламенту та Ради ЄС від 21 травня 2008 року «Про якість атмосферного повітря та чистіше повітря для Європи» та Директиви 2004/107/ЄС щодо миш'яку, кадмію, ртуті, нікелю та поліциклічних ароматичних вуглеводнів у навколишньому повітрі.

Запроваджуються в Україні й європейські підходи до моніторингу стану поверхневих вод. З 1 січня 2019 року запроваджено нову європейську систему моніторингу водних ресурсів відповідно розробленого Мінприроди Порядку здійснення державного моніторингу вод. Нагадаємо, Україна зобов'язалася реформувати водний сектор та здійснювати управління ним за басейновим принципом як того вимагають Водна рамкова директива Європейського Союзу та Угода про асоціацію з ЄС. Згідно Закону України від 4 жовтня 2016 №1641-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження інтегрованих підходів в управлінні водними ресурсами за басейновим принципом» в Україні впроваджено так зване інтегроване управління водними ресурсами за басейновим принципом, яким, зокрема, передбачено, що основною одиницею управління є басейн водного об'єкту. Басейновий принцип управління водними ресурсами також передбачає, що фінансовий механізм гарантує безпосередній зв'язок між платою за водокористування і фінансуванням пріоритетних водоохоронних заходів у межах басейну.

З метою зниження використання у обігу пластикових пакетів та зменшення кількості небезпечних відходів з пластику внаслідок нераціонального використання пластикових пакетів Верховна Рада України зареєструвала три споріднених законопроекти: «Про зменшення кількості окремих видів відходів з поліетилену в цивільному обігу» №9507, «Про обмеження використання деяких пакувальних виробів» №9507-1, «Про скорочення використання пластикових пакетів» №9507-2, що передбачають заборону реалізації в торговельних закладах надлегких та легких пластикових пакетів (за винятком біорозкладних пластикових пакетів та надлегких пластикових пакетів, призначених для пакування свіжого м'яса, риби та продуктів з них, а також сипучих продуктів); обов'язкове маркування пластикових пакетів; проведення інформаційних та просвітницьких заходів щодо скорочення використання пластикових пакетів. Ухвала хоч одного законопроекту у цій сфері наблизить вітчизняне законодавство до законодавства ЄС, значно знизить обсяги небезпечних відходів з поліетилену, сприятиме поліпшенню стану довкілля та здоров'я населення.

Долучившись до процесу впровадження технологій більш чистого виробництва, Україна, застосовуючи інновації, приймає рішення щодо провадження політики сталих/» зелених» закупівель, спрямованої на зниження впливу публічних закупівель на довкілля та водночас розвиток ринку сталих товарів і послуг та направленої на досягнення наступних цілей: підтримки екологічно чистої енергетики; сприяння енергетичній безпеці та охороні навколишнього середовища; підвищення енергоефективності; зменшення викидів парникових газів від прямих та непрямих видів діяльності; збереження і захист водних ресурсів; усунення відходів і запобігання забрудненню. Поширенню цього підходу сприяє удосконалення чинного законодавства, зокрема, новий Закон України «Про публічні закупівлі» та Закон України «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації», розвиток системи «PROZORRO».

Заохочує підприємців до застосування зелених закупівель і Директива про державні закупівлі 2014/24/ЄС, яка містить норми щодо: забезпечення дотримання екологічних зобов'язань під час виконання державних контрактів; застосування екологічних характеристик в технічних специфікаціях; посилання на екологічне маркування; посилання на заходи екологічного менеджменту; використання екологічних критеріїв присудження контрактів; урахування вартості життєвого циклу. Важливим етапом в імплементації цієї директиви в рамках виконання Угоди про асоціацію з ЄС, стала затверджена Стратегія реформування державних закупівель (Дорожня карта) до 2022 року (розпорядження КМУ від 24 лютого 2016 року №175), яка включає всі заходи, пріоритети, кроки подальшого розвитку сфери публічних закупівель в Україні. Одним із основних пріоритетів для держави має стати збільшення частки ринку продукції з поліпшеними екологічними характеристиками, у зв'язку з чим потрібно перейти до засобів непрямого регулювання ринкових відносин. З - поміж них, зокрема, екологічна стандартизація, сертифікація та маркування згідно з національними стандартами, гармонізованими з міжнародними.

Важливим кроком до запровадження ресурсоефективних заходів на вітчизняних підприємствах, передусім МСП, стала реалізація Програми сприяння зеленій модернізації української економіки (виконується за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ)) та впровадження ресурсоефективного і чистого виробництва, що орієнтована на підтримку інформаційних можливостей бізнесу та промисловості щодо генерування інновацій спільно з технічними закладами, науковими установами, центрами чистих технологій. Перехід на найкращі технології зараз для багатьох компаній є складним, а енергоефективність не є першим критерієм для розвитку. У процесі вибору стратегії розвитку підприємств переважає, передусім, випуск продукції, якість, рентабельність виробництва, збільшення частки ринку чи створення власної ринкової ніші. Основними бар'єрами для впровадження ресурсо - та енергоефективних технологій є відсутність доступних коштів; недостатня підтримка держави; нестача досвіду у реалізації проектів з ресурсоефективного та чистого виробництва; відсутність системного підходу до скорочення витрат на енергозбереження; відсутність ринкового механізму витрат на енергоефективні заходи та енергозберігаючі технології; відсутність законодавчих ініціатив щодо забезпечення переходу підприємств на енергозберігаючі технології; відсутній інформаційний обмін між підприємствами щодо переваг різних заходів з енергозбереження. Завдяки реалізації цього Проекту Уряд отримує підтримку у розробці законів та норм, які повинні стимулювати інвестиції в нові технології. Проект підтримує регіони у створенні платформ зеленої економіки для структурованого діалогу з питань ресурсо - та енергоефективного менеджменту між компаніями, бізнес-асоціаціями та державними установами, а також підтримує провайдерів бізнес-послуг, які можуть надавати консультаційну підтримку промислових підприємств з питань енерго - та ресурсоефективних технологій.

Зважаючи на вищесказане, пропонуємо здійснити комплекс заходів з екологічної реадаптації економічного зростання, пов'язаного з розвитком промисловості, з метою удосконалення запроваджуваних ініціатив. Зокрема:

У сфері забруднення атмосферного повітря:

* з метою створення умов для розвитку прозорої і ефективної системи моніторингу та контролю промислового забруднення та якості атмосферного повітря, прийняти проект Постанови КМ України «Деякі питання здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря», доопрацювавши її в питаннях щодо залучення регіональних (місцевих) органів влади та підприємств - найбільших забруднювачів до обов'язкової участі у створенні системи моніторингу за якістю повітря. Оскільки проект Постанови надає можливість розвивати систему моніторингу на місцевому рівні як складову державної системи моніторингу, доцільно передусім забезпечити ухвалу проекту Закону «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів» (№9253 від 01.11.2018 р.), де має бути чітко прописаний механізм розподілу гілок влади для вирішення проблеми відповідального власника системи моніторингу якості атмосферного повітря. Необхідно також внести відповідні зміни щодо відповідності національної методики вимірювання рівнів забруднення атмосферного повітря до міжнародних методик вимірювання;

• зменшити використання та поступово вивести з обігу озоноруйнівні речовини та фторовані парникові гази шляхом прийняття та реалізації Закону України «Про озоноруйнівні речовини та фторовані парникові гази», забезпечити його виконання в частині необхідності створення Єдиного державного реєстру операторів контрольованих речовин і запровадження маркування контрольованих речовин та товарів, що їх містять;

• в частині реформування дозвільної системи та з метою забезпечення ефективного використання небезпечними промисловими підприємствами галузевих керівництв необхідно розробити перелік найкращих доступних технологій та методів управління, найбільш ефективних з точки зору захисту довкілля технологій, розроблених з урахуванням особливостей промислових секторів та економічної доцільності їх впровадження; запровадити у діяльність промислових підприємств так звані «висновки НДТМ» (схвалені Європейською Комісією);

• посилити систему економічного стимулювання підприємств і організацій до скорочення шкідливих викидів і поліпшення загального екологічного стану виробництва шляхом надання пільгових кредитів і регресивного оподаткування, зокрема, стабілізувати підтримку природоохоронних заходів, спрямованих на ліквідацію наслідків техногенного впливу на довкілля у регіонах розташування небезпечних хімічних виробництв, стимулювати реалізацію програм з реструктуризації та ліквідації небезпечних підприємств та забезпечити пільгові умови фінансування для тих проектів, що створюють позитивний вплив на довкілля (наприклад, впровадження хімічного лізингу).

У сфері поводження з відходами:

- з метою вдосконалення законодавства з питань поводження з небезпечними промисловими відходами у частині створення належної системи звітності та моніторингу доцільно запровадити європейський механізм, відповідно до Директиви ЄС №91/689/ЄЕС про поводження з небезпечними відходами та Директиви 2008/98/ЄС Європейського парламенту та Ради від 19.11.2008 р. про відходи (яка запроваджує Єдину в ЄС класифікацію відходів, в тому числі небезпечних. Така класифікація встановлена Рішенням Комісії 2000/532/ЄС від 3 квітня 2000 року) щодо створення Національного переліку відходів, наявної статистичної звітності з інформацією про кількість створених відходів та кількість утилізованих. Це сприятиме веденню добросовісної діяльності ліцензіатами з утилізації небезпечних відходів, враховуючи безстроковий термін дії їх ліцензій;

• з метою врегулювання законодавства у сфері поводження з відходами внести зміни до проекту Закону України «Про управління відходами», розробленого на виконання вимог розпорядження Кабінету міністрів України від 8 листопада 2018 року №820-р «Про схвалення Національної стратегії управління відходами в Україні до 2030 року», який потребує доопрацювання в частині необхідності перегляду принципів перероблення сміття на підприємствах та чіткого визначення у Законі переліку й послідовності операцій з перероблення сміття. Потребує законодавчого врегулювання та доопрацювання у законі також питання встановлення тарифів на переробку сміття;

• враховуючи, що питання знищення, знешкодження, оброблення та утилізації непридатних до використання пестицидів та тари з-під них не підпадають під дію Директиви 94/62/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 20 грудня 1994 року Про упаковку та відходи упаковки, при розробці національного техрегламенту «Пестициди і агрохімікати» з урахуванням положень Закону України «Про пестициди та агрохімікати» від 02 березня 1995 року №86/95-ВР (в чинній ред. від 04.10.2018 р.), внести роз'яснення щодо необхідності потрійного промивання тари, яка використовується безпосередньо у полі після внесення пестицидів. Потребує також посиленого контролю формування державної звітності з реалізації використаної тари для пестицидів.

У сфері розвитку ресурсоефективного та екологічно чистого виробництва:

• з метою встановлення детальних критеріїв до будь-якого об'єкту, що чинить вплив на довкілля і підлягає ОВД, та визначення індикаторів методами національної стандартизації, необхідно розробити серію національних стандартів «Оцінка впливів на довкілля» у якості керівних документів згідно з технічним законодавством України. Такі критерії стандарту повинні базуватися на найкращих технологіях і бути орієнтиром на впровадження ресурсоефективних та більш чистих технологій на основі кращого вітчизняного та міжнародного досвіду;

• розробити та створити Єдиний реєстр ОВД, що міститиме базу документів щодо усіх проектів, які проходять процедуру ОВД, з метою забезпечення прозорості та відкритості, підвищення поінформованості громадськості та привернення уваги до екологічних проблем, підвищення ековідповідальності бізнесу;

• запровадження і Україні основних принципів екологічного страхування вимагає прийняття відповідної законодавчої бази. У разі введення обов'язкового екологічного страхування (на відміну від добровільного) слід розробити спеціальний закон «Про екологічне страхування», де чітко будуть визначені страхові ризики, страхові випадки, встановлено порядок утворення та функціонування державного екологічного страхового фонду;

• забезпечити розвиток сучасних інструментів управління, зокрема, запровадження послуг з екологічного консалтингу для підтримки функціонування системи екологічного менеджменту підприємств, заснованої на міжнародному стандарті ISO 14000, яким визначені вимоги до системи екологічного менеджменту в умовах українських реалій. Це є особливо актуальним при впровадженні процесів СЕО та ОВД на початковому етапі імплементації положень відповідних законів;

• з метою оцінки рівня екологічної безпеки промислових підприємств, оцінки можливих ризиків та мінімізації їх наслідків, поширювати в українській практиці процедури екологічного аудиту, що дозволить підприємствам провадити збалансовану політику між діяльністю, довкіллям і прибутком;

• розробити комплекс заходів для навчання фахівців нового концептуального підходу до підприємства, забезпечивши підняття екологічної свідомості та екологічної освіти;

• з метою підвищення вимог до промислової безпеки та удосконалення контрольно-наглядових функцій, створити систему моніторингу комплексної безпеки критично важливих та потенційно небезпечних виробництв в частині загрози природного та техногенного характеру; посилити моніторинг техногенного впливу підприємств на навколишнє природне середовище, зокрема, шляхом вдосконалення засобів контролю та статистичної звітності підприємств із встановленням адміністративної відповідальності керівників за її достовірність;

• удосконалити методологію визначення нормативів екологічних зборів та посилити контроль за їх використанням місцевими органами самоврядування з підвищенням їх ролі у відновленні природних екологічних параметрів навколишнього природного середовища.

Висновок. Запропоновані заходи щодо екологічної реадаптації економічного зростання у промисловості дозволяють удосконалити механізм запобігання, зменшення та контролю промислового забруднення відповідно до міжнародних екологічних вимог та сприяють промисловцям і підприємцям у забезпеченні належного рівня «озеленення» технологічних процесів.

Перспективи подальших розвідок у цьому напрямку. Перспективи подальшого розвитку цього напряму будуть пов'язані із вивченням питань підготовки кадрів для зеленої промисловості, оскільки обов'язковою умовою безпечного виробництва та раціонального використання природних ресурсів в його процесі є рівень професійних знань як менеджменту, так і персоналу підприємства, підвищення екологічної свідомості громадян.

Список використаних джерел

1. Національна доповідь «Цілі Сталого Розвитку: Україна» (2017) / Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. - Київ - С. 68. URL: https://menr.gov.ua/files/docs/%D0% 9D % D0% B0% D1% 86% D1% 96% D0% BE % D0% BD % D0% B0% D0% BB % D1% 8C % D0% BD % D0% B0% 20% D0% B4% D0% BE % D0% BF % D0% B E % D0% B2% D1% 96% D0% B4% D1% 8C % 20% D0% A6% D0% A1% D0% A0% 20% D0% A3% D0% BA % D1% 80% D0% B0% D1% 97% D0% BD % D0% B8_%D0% BB % D0% B8% D0% BF % D0% B5% D0% BD % D1% 8C % 202017% 20ukr.pdf

2. Ілляшенко І. О. Потенційно небезпечні об'єкти як джерела екологічної небезпеки. Ефективна економіка. №12 2012. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/? op=1&z=1645

3. Кривулькін І. М. Державний реєстр потенційно небезпечних об'єктів. Науково-дослідний, проектно - конструкторський та технологічний інститут мікрографії (НДІ мікрографії). URL: http://micrography.gov.ua/

4. Державний реєстр потенційно небезпечних об'єктів. Державна архівна служба України. URL: http://pno.gov.ua/index.php/formpassp

5. Рейтинг «ТОП-100 найбільших підприємств-забруднювачів». URL: https://menr.gov.ua/news/32941.html

6. Залог здоровья. Экологический рейтинг областей Украины. Фокус. Где дышать легко. 2018. URL: https://focus.ua/ukraine/418239-zalog-zdorovya.html

7. Статистичний бюлетень «Основні засоби України за 2016 рік». Держстатслужба України. 2017. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/

8. Статистичний збірник «Довкілля України 2016». Держстатслужба України. 2017. C. 108-109. URL: http://www. ukrstat.gov.ua/

9. Зелений Фонд. URL: http://greenfund.com.ua/

10. Унікальний український завод, що виробляє паливо зі сміття, не працює через недолуге законодавство. URL: https://ecotown.com.ua/

11. Постанова Кабінету Міністрів України №446 від 13 липня 2016 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/446-2016-%D0% BF

12. Монреальський протокол про речовини, що руйнують озоновий шар. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_215

13. Инициатива ЮНИДО в области «зеленой промышленности» по устойчивому промышленному

развитию. Вена, октябрь 2011 г. URL: http://www.greenindustryplatform.org/wp-

content/uploads/2014/06/UNIDO-Green-Industry-Initiative-for-Sustainable-Industrial-Developm

14. Ресурсоефективне та чисте виробництво: навчальний посібник. 2017. Проект в рамках програми «Екологізація економіки в країнах Східного партнерства Європейського Союзу» за підтримки ООН з промислового розвитку ЮНІДО та Центру ресурсоефективного та чистого виробництва в Україні. URL: http://www.recpc.kpi.ua/images/eap_green/printed_materials/RE CP-Study-Book-2017. pdf

15. Оценка зеленой трансформации экономики: Руководство для стран Восточного Партнерства ЕС. EaP GREEN, 2016. URL: http://www.green-economieseap. org/resources/EaP % 20GREEN_GGI % 20Guide_clean_ ENG_FINAL.pdf

16. Ольга Семків Зміни в дозвільній системі: імплементація Директиви ЄС про промислове забруднення. Екологія підприємства. 2018. №11.

Reference

1. Natsionalna dopovid «Tsili Staloho Rozvytku: Ukraina» [National Report «Sustainable Development Goals: Ukraine»] (2017). Ministerstvo ekonomichnoho rozvytku i torhivli Ukrainy. Kyiv. S.68. URL: https://menr.gov.ua/files/ docs/%D0% 9D % D0% B0% D1% 86% D1% 96% D0% BE % D0% BD % D0% B0% D0% BB % D1% 8C % D0% BD % D0% B0% 20% D0% B4% D0% BE % D0% BF % D0% BE % D0% B2% D1% 96% D0% B4% D1% 8C % 20% D0% A6% D0% A1% D0% A0% 20% D0% A3% D0% BA % D1% 80% D0% B0% D1% 97% D0% BD % D0% B8_%D0% BB % D0% B8% D0% BF % D0% B5% D0% BD % D1% 8C % 202017% 20ukr.pdf

2. Illiashenko I.O. Potentsiino nebezpechni ob'iekty yak dzherela ekolohichnoi nebezpeky [Potentially hazardous objects as sources of ecological danger]. Efektyvna ekonomika - Effective economy, 12. URL: http://www. economy.nayka. com.ua/? op=1&z=1645

3. Kryvulkin I.M. Derzhavnyi reiestr potentsiino nebezpechnykh ob'iektiv [State register of potentially dangerous objects]. Naukovo-doslidnyi, proektno-konstruktorskyi ta tekhnolohichnyi instytut mikrohrafii (NDI mikrohrafii). URL: http://micrography.gov.ua/

4. Derzhavnyi reiestr potentsiino nebezpechnykh ob'iektiv [State register of potentially dangerous objects]. Derzhavna arkhivna sluzhba Ukrainy. URL: http://pno.gov.ua/index.php/formpassp

5. Reitynh «TOP-100 naibilshykh pidpryiemstv-zabrudniuvachiv» [Rating «TOP-100 largest pollutant enterprises»]. URL: https://menr.gov.ua/news/32941.html

6. Zalog zdorov'ya. Ekologicheskiy reyting oblastey Ukrainy [A health pledge. Environmental rating of regions of Ukraine]. Fokus. Gde dyshat' legko. 2018. URL: https://focus.ua/ukraine/418239-zalog-zdorovya.html

7. Statystychnyi biuleten «Osnovni zasoby Ukrainy za 2016 rik» [Statistical bulletin «Funds of Ukraine for 2016»]. Derzhstatsluzhba Ukrainy. 2017. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/

8. Statystychnyi zbirnyk «Dovkillia Ukrainy 2016» [Statistical collection «Environment of Ukraine 2016»]. Derzhstatsluzhba Ukrainy. 2017. C. 108-109. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/

9. Zelenyi Fond [The Green Fund]. URL: http://greenfund.com.ua/

10. Unikalnyi ukrainskyi zavod, shcho vyrobliaie palyvo zi smittia, ne pratsiuie cherez nedoluhe zakonodavstvo [A unique Ukrainian garbage processing plant does not work due to the inappropriate legislation]. URL: https://ecotown.com.ua/

11. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy №446 vid 13 lypnia 2016 r [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 446 dated July 13, 2016]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2016-%D0% BF

12. Monrealskyi protokol pro rechovyny, shcho ruinuiut ozonovyi shar [Montreal Protocol on Substances that Deplete the Ozone Layer]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_215

13. Initsiativa YuNIDO v oblasti «zelenoy promyshlennosti» po ustoychivomu promyshlennomu razvitiyu

[UNIDO Green Industry Initiative on Sustainable Industrial Development]. Vena, oktyabr' 2011 g. URL:

http://www.greenindustryplatform.org/wp-content/uploads/2014/06/UNIDO-Green-Industry-Initiative-for - Sustainable-Industrial-Developm

14. Resursoefektyvne ta chyste vyrobnytstvo: navchalnyi posibnyk [Resource-efficient and clean production: tutorial]. 2017. Proekt v ramkakh prohramy «Ekolohizatsiia ekonomiky v krainakh Skhidnoho partnerstva Yevropeiskoho Soiuzu» za pidtrymky OON z promyslovoho rozvytku YuNIDO ta Tsentru resursoefektyvnoho ta chystoho vyrobnytstva v Ukraini. URL: http://www.recpc.kpi.ua/images/eap_green/printed_materials/RECP-Study-Book-2017.pdf

15. Otsenka zelenoy transformatsii ekonomiki: Rukovodstvo dlya stran Vostochnogo Partnerstva ES [Assessment of green economy transformation: Guide for EU Eastern Partnership countries]. EaP GREEN, 2016. URL: http://www.green-economieseap. org/resources/EaP % 20GREEN_GGI % 20Guide_clean_ ENG_FINAL.pdf

16. Olha Semkiv (2018) Zminy v dozvilnii systemi: implementatsiia Dyrektyvy YeS pro promyslove zabrudnennia [Changes in the permitting system: implementation of the EU Directive on Industrial Pollution]. Ekolohiia pidpryiemstva - Ecology of the enterprise, 11.

Размещено на Allbest.ru