Размещено на http://www.allbest.ru/

Серія торговельних марок: теорія, законодавство, правозастосування

Наталія Мироненко,

заступник директора з наукової роботи

НДІ інтелектуальної власності НАПрН України, доктор юридичних наук, професор,

член-кореспондент НАПрН України

У статті на основі аналізу доктрини права інтелектуальної власності, законодав- ства України, правозастосовної практики досліджується стан та перспективи надання правової охорони серії торговельних марок. Пропонується визначення терміну «серія знаків» та ознак домінуючого елемента, що об'єднує знаки в серію. Доведено обов'яз- ковість однакового положення домінуючого елемента в структурі всіх знаків з метою створення у споживачів стійкого образу щодо певного товару та його виробника. Сформульовано пропозиції, спрямовані на підвищення якості законодавства у сфері права інтелектуальної власності (ІВ).

Ключові слова: торговельна марка, серія знаків, домінуючий елемент, оригінальність, розрізняльна здатність

Мироненко Н. Серия торговых марок: теория, законодательство, пра- воприменение. На основе анализа доктрины права интеллектуальной собствен- ности, законодательства Украины, правоприменительной практики исследуется состояние и перспективы предоставления правовой охраны серии торговых марок. Предложено определение термина «серия знаков» и признаков домини- рующего элемента, объединяющего торговые знаки в серию. Обосновывается обя- зательность одинакового положения его в структуре всех знаков с целью форми- рования у потребителя устойчивого представления о товаре и его производителе. Сформулированы предложения по совершенствованию законодательства в сфере интеллектуальной собственности (ИС).інтелектуальна власність торгівельна марка

Ключевые слова: торговая марка, серия знаков, доминирующий элемент, ори- гинальность, различительная способность

Myronenko N. The series of trademarks: theory, legislation, law enforce- ment. The article, based on the analysis of the doctrine of intellectual property law, legislation of Ukraine, law enforcement practice, examines the state and prospects of providing legal protection of a series of trademarks. To overcome the existing gap in the legislation of Ukraine, the need to amend the Law of Ukraine «On Protection of Rights to Marks for Goods and Services» is justified. It is proposed to define «a series of marks as a set of trademarks belonging to one owner of interdependent rights, in-terconnected by the presence of the same dominant verbal, figurative or combined el- ement, having phonetic and semantic similarity, and may also bear minor graphic dif- ferences that do not change the essence of the trademarks. The lack of definition of the term «dominant element» in the legislation is emphasized. Based on the provi- sions of the philosophy and doctrine of intellectual property law, the dominant ele- ment means the smallest indivisible component of the trademark, which is original and not descriptive. Based on this, its main features are distinguished: originality and indivisibility.

It is proved that the same position of the dominant element in the structure of all signs is necessary to create a stable image of consumers in relation to a particular product and its manufacturer. Examples of court decisions on recognition or refusal to provide legal protection to trademarks are given.

In the context of reforming the legislation of Ukraine in terms of its approximation to EU legislation and the development of relevant case law, which must meet European standards, the expediency of using the legal positions of such a leading democratic court as the European Court of Justice is justified. Attention is drawn to the fact that the deci- sion of the ECJ is not a source of law for resolving disputes of this category by the courts of Ukraine. At the same time, they are a source of harmonious interpretation of the na- tional legislation of Ukraine in accordance with the established standards of the legal system of the European Union. It is proved that this conclusion is consistent with the purpose and objectives to be solved in the country in the process of implementing the pro- visions of the Association Agreement in the legislation of Ukraine. Proposals are formu- lated to improve the quality of legislation in the field of IP law.

Key words: trademark, series of signs, dominant element, originality, resolution

Сучасний стан розвитку економіки України характеризується зростанням питомої ваги нематеріальних активів -- майнових прав на об'єкти права інте- лектуальної власності у складі майна підприємств, установ та організацій. Особливого значення для розвитку біз- несу в умовах цифрового суспільства на- бувають торговельні марки. Для того щоб вони ефективно виконували своє функціональне призначення, необхідна якісна система охорони та захисту тор- говельних марок, що відповідає потре- бам часу та забезпечена відповідним науковим супроводом.

Проблеми охорони та захисту торго- вельних марок привертали увагу ба- гатьох науковців та практиків різних галузей знать -- економістів, правників, маркетологів. У різний час досліджен- ню питань охорони та захисту торго- вельних марок присвячували свої праці Г. О. Андрощук, Ю. Л. Башицький, Ю. М. Капіца, О. Ю. Кашенцева, К. А. Сопова, В. М Мельников, Т. М. Малиновська, І. Ю. Кожарська, Л. Д. Романадзе та інші.

Незважаючи на наявність спеці- ального законодавства, що визначає правовий режим охорони та захисту торговельних марок на міжнародному, регіональному та національному рів- нях, значний науковий доробок, при- свячених виявленню та вирішенню про- блемних питань у сфері правового регу- лювання відносин, пов'язаних з охороною та реалізацією виключних прав на торговельні марки, кількість су- дових справ з розгляду спорів, що вини- кають у зв'язку з порушенням прав на них, має стійку тенденцію до збільшен- ня. Це є характерним не лише для України, а й для країн ЄС та США. Одна з причин такого стану речей пов'язана з тим, що законодавство України не відповідає у повній мірі потребам сучасної практики. Саме вивчен- ня та аналіз практики правозастосуван- ня в Україні та інших державах дають змогу виявити проблеми, що впливають на ефективність охорони торговельних марок та захисту прав на них.

Водночас обрання Україною євро- пейського шляху розвитку та підписан- ня Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Сою- зом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами- членами, з іншої сторони (далі -- Угода про асоціацію) покладають на неї зобов'язання щодо наближення на- ціонального законодавств до законо- давства ЄС, зокрема у сфері інтелекту- альної власності.

Одним з кроків до розв'язання нако- пичених проблем стало набрання чин- ності Законом України від 16.07.2020 р.

№ 815-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо поси- лення охорони і захисту прав на торго- вельні марки і промислові зразки та бо- ротьби з патентними зловживаннями», який містить низку принципово нових положень, спрямованих на вдоскона- лення правового режиму охорони торго- вельних марок. Відповідно до положень закону довгоочікувану правову охорону отримали колективні торговельні марки, чого не можна сказати про серію торговельних марок.

Питання правової охорони серії тор- говельних марок (family tredmark) є одним з актуальних питань, що пов'язано з розширенням впливу та от- риманням економічних переваг това- ровиробниками, розвитком конкурен- ції, яке потребує свого практичного й теоретичного вирішення. Цей термін не використовується в законодавстві України. У доктрині права інтелекту- альної власності також практично від- сутні теоретичні напрацювання з цього питання, а окремі публікації, у яких згадується термін «серія знаків», при- свячені вирішенню інших питань, мі- стять фрагментарний виклад матеріа- лу, що не вирішує проблему в цілому.

На противагу законодавству судова практика має певні напрацювання щодо розгляду справ, пов'язаних з по- рушенням прав на серію знаків. Знач- ний досвід у цьому мають суди країн ЄС, США та головний суд європейської спільноти -- Європейський суд спра- ведливості. У з'язку з цим, розглядаю- чи питання щодо можливості надання правової охорони серії знаків, необхід- но керуватися не лише законодав- ством, а й напрацюваннями правоза- стосовної практики.

У теорії права інтелектуальної влас- ності щодо серії знаків зазначається, що сильні елементи словесних позначень використовуються як основа серії торго- вельних марок одного заявника (влас- ника), утвореної шляхом приєднання до сильного елемента різних формантів. При цьому такий сильний елемент по- винен характеризуватися оригінальні- стю та не мати описового характеру [1], тобто мати розрізняльну здатність в по- рівнянні з іншими знаками, зареєстро- ваними для одного класу товарів.

У зв'язку з таким розумінням серії знаків виникає низка питань щодо на- дання їм правової охорони, зокрема:

*чи можуть у якості сильного елемен- та використовуватися вже заре- єстровані торговельні марки;

*чи містить законодавство України заборону реєстрації схожих знаків на ім'я одного власника.

*яка кількість знаків зі спільним елементом буде вважатися серією знаків.

Пункт 4 статті 16 Закону України

«Про охорону знаків для товарів і по- слуг» (далі -- Закон) [2] містить норму, відповідно до якої «знак визнається ви- користаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від заре- єстрованого знака лише окремими еле- ментами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака». Зі змісту наведеної нормі випливає, що вона не мстить пря- мої вказівки про використання заре- єстрованого знака як окремого елемента у складі іншого зареєстрованого знака, як і не містить прямої заборони щодо використання одного зареєстрованого знака у складі іншого як елемента.

Водночас у згаданій статті йдеться про використання зареєстрованого знака у формі, яка відрізняється від нього лише окремими елементами, за умови, що це не змінює в цілому відміт- ності знака.

Таке використання знака повинно відповідати й іншим загальним поло- женням, зокрема п. 1 статті 5 Закону. Підстави для відмови в наданні право- вої охорони, як і для висновку про невід- повідність уже зареєстрованих знаків умовам надання правової охорони, ви- значені статтею 6 Закону.

Норма п. 4 статті 16 Закону не мі- стить жодних вказівок або обмежень чи заборон щодо виду знака, використано- го в іншій ніж зареєстрована форм, у складі іншого знака. Тому це може бути будь-який знак: зображувальний, сло- весний або комбінація словесного та зоб- ражувального знаків, виконаний у будь-якому кольорі чи поєднанні коль- орів [3, п. 1.4.].

З огляду на те що використання за- реєстрованого знака як елемента не по- винно змінювати в цілому відмітно- сті знака, може йтися про домінуюче положення такого знака у складі ново- го зареєстрованого знака, яке буде ви- значатися його змістовим навантажен- ням та впливом на зорове та/або фоне- тичне (семантичне) сприйняття знака в цілому та встановлюватися експерти- зою знака.

Законодавство України не містить поняття домінуючого (сильного) або слабкого елемента знака, як і взагалі поняття елемента знака.

Якщо говорити про елементи торго- вельних марок, то ґрунтуючись на роз- робках філософської науки, практики реєстрації торговельних марок та роз- гляду спорів щодо них, елементом тор- говельної марки є найменший непо- дільний її компонент. Водночас, не всі елементи можуть утворювати позначення, що буде відповідати вимогам розріз- няльної здатності [3, п. 4.3.1.4 ]

У теорії інтелектуальної власності сильні(домінуючі)елементи пов'язують з тим, що саме вони забез- печують розрізняльну здатність торго- вельної марки, є оригінальними та не мають описового характеру. Саме такий елемент використовується як ос- нова серії торговельних марок од- ного заявника (власника), утвореної шляхом приєднання до сильного еле- мента різних формантів.

Використання торговельного знака як у цілому, так і в якості елемента ін- шого знака означає використання його корисних властивостей відповідно до функціонального призначення. Саме це свідчить про наявність дійсного викори- стання такого знака в розумінні євро- пейської судової практики та судової практики України.

Норма, яка міститься в п. 4 статті 16 Закону, є загальною, що визначає один з можливих способів використання за- реєстрованого знака для товарів та по- слуг безвідносно до конкретних сфер або вирішення конкретних питань, зокрема в разі визнання знака добре відомим, що в повній мірі кореспондується з нор- мою, яка міститься в п. 2 статті 25 Зако- ну. Використання знака в структурі ін- шого знака буде вважатися його викори- станням навіть за умови, що знак, який утворює сильний елемент, самостійно не використовувався. Тому використан- ня знака лише в структурі іншого заре- єстрованого знака не дає підстав для використання такого знака іншим това- ровиробником без дозволу власника сві- доцтва на знак. Інакше це буде вважа- тися порушенням виключного права на використання знака.

Такої ж позиції дотримується Євро- пейський суд справедливості: «Вимога дійсного використання торговельної марки у сенсі положень частини першої ст. 15 Регламенту № 40/94 Європейської Ради від 20 грудня 1993 р. щодо торго- вельної марки Співтовариства дотриму- ється, коли зареєстрована торговельна марка набула розрізняльної здатності як результат використання іншої комбі- нованої торговельної марки, частиною якої є перша торговельна марка; або коли така торговельна марка викори- стовується виключно у поєднанні із іншою торговельною маркою, а обидві торговельні марки до того ж зареєстро- вані як окрема торговельна марка» (як підстава для припинення дії свідоцтва) (рішення від 18 квітня 2013 року у спра- ві С-12/12) [4, 52].

Ще раніше Європейський суд спра- ведливості у своєму рішенні зазначав:

«Розрізняльна здатність торговельної марки, визначена статтею 3 Директиви, може набуватися шляхом використання такої торговельної марки як частини першої зареєстрованої торговельної марки або у поєднанні із такою заре- єстрованою торговельною маркою» (рі- шення від 7 липня 2005 р. у справі С-353/03) [ 4, 25].

Зважаючи на те що в Україні відбу- ваються процеси реформування законо- давства в частині його наближення до законодавства ЄС та напрацьовується відповідна судова практика, яка повин- на відповідати європейським стандар- там, буде правильним використовувати правові позиції провідної демократич- ної судової інстанції, такої як Європей- ський суд справедливості. Цей висновок узгоджується з метою та завданнями, що повинні бути вирішені в країні у процесі втілення положень Угоди про асоціацію у законодавство України.

На сьогодні Україна не є державою- членом Європейського Союзу. Установчі договори ЄС не покладають на Україну жодних зобов'язань, відповідно й рішен- ня Європейського суду справедливості не можуть розглядатися як джерело права національної правової системи.

Натомість, якщо звернутися до роз'яснень Вищого адміністративного суду України, що викладені в листі

№1601/11/10/14-14, то в його останньому абзаці зазначено: «…водночас, врахо- вуючи європейський напрямок розвитку України та мету прийняття Закону України від 18 березня 2004 року

№ 1629-IV «Про загальнодержавну про- граму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу», а також початок дії Угоди про асоціацію між Україною та Європей- ським Союзом, правові позиції, сфор- мульовані у рішеннях Європейського суду справедливості, можуть враховува- тися адміністративними судами як ар- гументація, міркування стосовно гар- монійного тлумачення національ- ного законодавства України згідно з усталеними стандартами пра- вової системи Європейського Союзу, однак не як правова основа (джерело права) врегулювання відно- син, стосовно яких виник спір».

Угодою про асоціацію [5], а також За- коном України «Про загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейсько- го Союзу» [6] визначена поетапна адап- тація національного законодавства України до законодавства ЄС. Відповід- но до статті 153 Угоди про асоціацію при адаптації законодавства, зокрема Ди- ректив ЄС, належна увага повинна бути приділена прецедентам Європейського суду справедливості.

Таким чином, при розгляді справ суди України для тлумачення поло- жень вітчизняного законодавства відпо- відно до європейських стандартів мають право звертатися до напрацьованих правових позицій Європейського суду справедливості.

Аналіз законодавства України дає підстави для висновку, що Закон не за- бороняє реєстрацію схожих товарних знаків на ім?я одного власника. Вста- новлені законом обмеження в цій галу- зі стосуються випадків реєстрації особа- ми позначень, схожих із зареєстрова- ним товарним знаком, що належить іншій особі, щодо однорідних товарів і послуг. Ці обмеження покликані запо- бігти порушенню виключних прав на товарний знак.

Отже, один правовласник має право зареєструвати кілька схожих товарних знаків, які будуть утворювати серію та поєднуватися між собою спільним еле- ментом.

Для того щоб елемент утворював серію знаків, що належать одному ви- робнику, цей елемент повинен мати роз- різняльну здатність, якої він набув у процесі використання, або вона харак- теризувала його від початку. Натомість, якщо спостерігається збіг елементів, що характеризуються незначною розріз- няльною здатністю або взагалі не є охо- ронюваними у складі знака і доволі часто використовуються різними суб'єк- тами господарювання, цього факту не- достатньо для висновку, що такі товарні знаки утворюють серію та належать ви- ключно одній юридичній особі.

Водночас, для визнання елемента домінуючим він повинен повторюватися в усіх знаках як домінуючий. Наприк- лад, торговельні марки, пов'язані між собою домінуючим елементом, що нале- жить до мультсеріалів «Лунтик и его друзья», «Трое из Простоквашино». Са- мого факту, що зображувальний еле- мент охороняється як торговельна марка, одночасно будучи персонажем мультиплікаційних фільмів, не до- статньо для твердження, що торговель- на марка набуває якості серії.

Для висновку про наявність серії знака їх спільний елемент повинен бути тотожним у всіх знаках або мати несут- тєві відмінності. Незначні графічні від- мінності, як правило, не тягнуть за собою висновку про відсутність серії зна- ків. Однак наявність різної кількості літер і різниця в їх структурі словесного знака (елемента), що об'єднує знаки в систему, не дає підстав для висновку про наявність серії знака. Аналіз торго- вельних марок, що утворюють серію, свідчить про те, що спільний елемент повинен займати однакове положення в усіх знаках, що утворюють серію, на- приклад або на початку словесного знака, або у кінці. Прикладом може бути лінійка брендів для продукції ком- панії Apple, поєднана початковою літе- рою «i» -- «iMac», «iPod», «iTunes», «iPhone» або серія знаків McDonalds, які поєднуються знаком «Мс», визнаним добре відомим.

Якщо припустити, що виробник для реєстрації нових знаків змінить місце- знаходження сильного елемента в порів- нянні з раніше зареєстрованими знака- ми, що утворили серію знаків, вочевидь на питання, чи буде новий знак асоцію- ватися у споживача з раніше зареєстро- ваними знаками одного й того ж вироб- ника, слід дати негативну відповідь.

Таким чином, під серією знаків слід розуміти сукупність товарних знаків, що належать одному власнику прав, залежних один від одного, пов?язаних між собою наявністю одного й того ж домінуючого словесного, образотворчо- го або комбінованого елемента, що мають фонетичну і семантичну схо- жість, а також можуть мати незначні графічні відмінності, що не змінюють сутність товарних знаків.

Незважаючи на відсутність у законо- давстві України спеціальних норм права, що визначали б правовий режим охорони серії торговельних знаків, судо- ва практика тривалий час використовує це поняття та вирішує спори, пов'язані з порушенням прав на такі знаки.

Ілюстрацією цього можуть бути такі приклади із судової практики.

У справі № 21/696, яку розглядав Київський апеляційний господарський суд, було визнано, що відповідач створив серію торговельних марок на основі ви- користаннязнака

«НЕАD&SHOULDERS» як сильного еле- мента, наслідком чого було продовжен- ня серії знаком «НЕАD&SHOULDERS OCEAN ENERGY».

По справі була призначена експерти- за. Експерт у своєму висновку довів, що у складі знака «HEAD&SHOULDERS OCEAN ENERGY» елемент «HEAD& SHOULDERS» є сильним, оскільки він повторюється в багатьох знаках, які на- лежать відповідачеві. Суд погодився з експертом, що частина знака

«HEAD&SHOULDERS» асоціюється у свідомості споживача з конкретним виробником і є сильним елементом знака [7].

Іншим прикладом є справа № 39/15, що розглядалася господарським судом м. Києва. Досліджуючи знак «COS- MONEWS» однієї юридичної особи, який походить від слова «COSMOPOLI- TAN» та серії знаків «COSMO», що утво- рена від цього слова та належить іншій юридичній особі, суд дійшов висновку, що повне входження сильного елемента серії знаків у знак «COSMONEWS» вка- зує на існування можливості введення в оману споживача стосовно особи, що пропонує товар або послугу.

Суд пояснив, що збереження розріз- няльної здатності та притаманної знако- ві цінності як переваг для його власника є об'єктом захисту: «Якщо споживач може змішати товари, дистинктивна функція знаку не працює і споживач може не купити той товар, що він хоче. Це погано для споживача, однак також погано для власника знаку, що втрачає обсяг продажів».

Рішенням господарського суду м. Києва від 30.01.2012 р. у справі

№ 39/15 свідоцтво на знак відповідача визнано недійсним, оскільки було дове- дено, що це позначення є продовжен- ням серії знаків позивача [8, 9].

Аналогічним за своєю суттю є рішен- ня господарського суду м. Києва від 31.08.2015 р. у справі № 910/2787/15, яким достроково було припинено дію ТМ «DIPLOMAT», оскільки вона є схо- жою із серією знаків «DIPLOMATICO», які належать позивачу [10].

Для того щоб можна було говорити про серію товарних знаків, необхідно використовувати як мінімум три знаки з однаковим спільним елементом. Вико- ристання лише двох торговельних марок не може розглядатися як серія знаків, оскільки необхідним є їх ряд у розумінні -- серія.

Справи щодо розгляду спорів, пов'язаних з порушенням прав на серію знаків були у провадженні не лише судів України, а й інших країн світу. Зо- крема, доктрина «сімейства» знаків формувалася у США під впливом саме судо- вої практики з 50?60 років. На сьогодні сформульовані та перевірені практикою основні положення цієї доктрини, на яких ґрунтуються судові рішення щодо захисту прав на серію торговельних марок у разі їх порушення.

Доктрина «сімейства» знаків за своєю суттю є розширенням загального прави- ла, що забороняє реєстрацію торговель- них знаків або торгових найменувань, які можуть внести плутанину, помилку або ввести в оману у використанні тор- говельної марки або фірмового найме- нування, які отримали раніше правову охорону. Доктрина забороняє реєстра- цію назви, яка до ступеня змішування схожа на вже зареєстровану серію зна- ків, власник якої отримує ринкові пере- ваги за рахунок упізнаваності його това- рів або послуг, що ним надаються, з од- ночасною ідентифікацією їх виробника. Американська доктрина «сімейства» знаків так само виходить з наявності у складі торговельних марок сильного оригінального елемента, що об'єднує знаки в серію. Керуючись цим поло- женням доктрини, Митний та патент- ний апеляційний суд (CCPA) у справі BurroughsWellcome&Co.проти Mezger Pharmcal Co. про реєстрацію торгового знака «Липофакса», заявник якого володів численними знаками, які закінчувалися на суфікс «факс» для ідентифікації продукції, дійшов вис- новку, що позивач не є власником на склад, крім того треті особи мали заре- єстровані знаки на аналогічні продук- ти, які мали у своєму складі такий же суфікс. На цій підставі суд визнав не- доцільним утворювати серію знаків, а виходити лише з реєстрації окремих знаків, не пов'язаних між собою.

Аналогічне рішення ухвалив суд у справі Lauritzen & Co. v. Borden Co., Bor- den. Позивачі виступили проти реєстра- ції торговельного знака «Fortilac» на під- ставі того, що ними зареєстрована серія знаків «Протолак», «Бредлак», «Стар- лак», «Парлак», «Акрелак» і «Біолак», що об'єднані спільним елементом -- «лак».

На думку суду цей елемент не є оригі- нальним і таким, що має високий сту- пінь розрізняльної властивості. Суд також вказав, що існують зареєстровані знаки інших виробників, які мають таке саме закінчення [11].

Підсумовуючи викладене, є підстави для таких висновків.

Основним напрямом підвищення якості системи правової охорони торго- вельних марок є подолання прогалин та колізій у законодавстві з огляду на реа- лізацію обов'язку України щодо приве- дення законодавства до вимог європейських стандартів. Однією з таких прога- лин у законодавчому регулюванні є від- сутність правової охорони серії торго- вельних марок, подолання якої потре- бує внесення доповнень до Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» щодо введення від- повідної дефінітивної норми та визна- чення на законодавчому рівні ознак, ха- рактерних для серії знаків.

Список використаних джерел / List of references

1. Левічева О. Д. Експертиза об'єктів промислової власності: заявки на знак для товарів і послуг (торговельну марку) і кваліфікованого зазначення походжен- ня товару та/або права використання зареєстрованого кваліфікованого за- значення походження товару. Київ : Інститут інтелектуальної власності і права. 2006. 128 с.

2. Про охорону знаків для товарів і послуг : Закон України від 15 грудня 1993 року

№ 3689-XII. Відомості Верховної Ради України. 1994. № 7. Ст. 36.

3. Правила складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджені Наказом № 116 від 28.07.95 р. Держпатенту України, затвердженого в Міністерстві юстиції України 2 серпня 1995 р. за

№ 276/812. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0276-95.

4. Судова практика Суду Європейського Союзу у сфері інтелектуальної власно- сті. Київ. 2016. 220 с. С. 52. URL: https://www.businesslaw.org.ua/wp-con- tent/Intel_prop_book_web.pdf.

5. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-члена- ми, з іншої сторони від 27.06.2014 р.

URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/984_011.

6. Про загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законо- давства Європейського Союзу : Закон України від 18 березня 2004 року № 1629-

IV. Відомості Верховної Ради України. 2004. № 29. Ст. 367.

7. Постанова Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2008 р. у справі

№ 21/696. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/1771758.

8. Постанова Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2009 р. у справі

№ 39/51. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/6523489.

9. Рішення Господарського суду м. Києва від 30.01.2012 р. у справі № 39/15. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/21321881.

10. Рішення Господарського суду м. Києва від 31.08.2015 р. у справі № 910/2787/15. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/49611131.

11. Austin Berger All together now: the family of marks doctrine in the era of Apple Inc.

A. ULR: https://studentorgs.kentlaw.iit.edu/ckjip/wp-content/ uploads/sites/4/2014/02/13JIntellProp2132014.pdf P/ 213-256.

1. Levicheva O. D. Ekspertyza ob'iektiv promyslovoi vlasnosti: zaiavky na znak dlia to- variv i posluh (torhovelnu marku) i kvalifikovanoho zaznachennia pokhodzhennia

tovaru ta/abo prava vykorystannia zareiestrovanoho kvalifikovanoho zaznachennia pokhodzhennia tovaru. Kyiv : Instytut intelektualnoi vlasnosti i prava. 2006. 128 s.

2. Pro okhoronu znakiv dlia tovariv i posluh : Zakon Ukrainy vid 15 hrudnia 1993 roku

№ 3689-XII. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 1994. № 7. St. 36.

3. Pravyla skladannia i podannia zaiavky na vydachu svidotstva Ukrainy na znak dlia tovariv i posluh, zatverdzheni Nakazom № 116 vid 28.07.95 r. Derzhpatentu Ukrainy, zatverdzhenoho v Ministerstvi yustytsii Ukrainy 2 serpnia 1995 r. za

№ 276/812. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0276-95.

4. Sudova praktyka Sudu Yevropeiskoho Soiuzu u sferi intelektualnoi vlasnosti. Kyiv. 2016. 220 s. S. 52. URL: https://www.businesslaw.org.ua/wp-con- tent/Intel_prop_book_web.pdf.

5. Uhoda pro asotsiatsiiu mizh Ukrainoiu, z odniiei storony, ta Yevropeiskym Soiuzom, Yevropeiskym spivtovarystvom z atomnoi enerhii i yikhnimy derzhavamy-chlenamy, z inshoi storony vid 27.06.2014 r.

URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/984_011.

6. Pro zahalnoderzhavnu prohramu adaptatsii zakonodavstva Ukrainy do zakonodavst- va Yevropeiskoho Soiuzu : Zakon Ukrainy vid 18 bereznia 2004 roku № 1629-IV. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 2004. № 29. St. 367.

7. Postanova Kyivskoho apeliatsiinoho hospodarskoho sudu vid 18.06.2008 r. u spravi

№ 21/696. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/1771758.

8. Postanova Kyivskoho apeliatsiinoho hospodarskoho sudu vid 29.10.2009 r. u spravi

№ 39/51. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/6523489.

9. Rishennia Hospodarskoho sudu m. Kyieva vid 30.01.2012 r. u spravi № 39/15. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/21321881.

10. Rishennia Hospodarskoho sudu m. Kyieva vid 31.08.2015 r. u spravi

№ 910/2787/15. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/49611131.

11. Austin Berger All together now: the family of marks doctrine in the era of Apple Inc.

A. ULR: https://studentorgs.kentlaw.iit.edu/ckjip/wp-content/ uploads/sites/4/2014/02/13JIntellProp2132014.pdf P/ 213-256.

Размещено на Allbest.ru