Правова комунікація влади та громадянського суспільства

Размещено на http://allbest.ru

Національний авіаційний університет

Правова комунікація влади та громадянського суспільства

Макеєва О.М. кандидат юридичних наук, доцент,

доцент кафедри теорії та історії держава і права

юридичного факультету

м. Київ, Україна

Розвиток громадянського суспільства є однією з важливих умов модернізації сучасної держави, що передбачає налагодження ефективної взаємодії органів державної влади з інститутами громадянського суспільства. В умовах сьогодення актуальними є дослідження питань правової комунікації як форми взаємодії влади та громадянського суспільства з метою модернізації сучасної держави, розвитку громадянського суспільства, формування інформаційно-правового простору та правової культури громадян. Крім того, інформаційний простір держави - це об'єктивна складова її повноцінного функціонування, що у період трансформації правової системи потребує суттєвого удосконалення.

Розвиток національної правової систем, слушно зазначає Н. М. Оніщенко, залежить від багатьох чинників: економічних, соціальних, політичних, а також особистої правової культури, правової свідомості, правового світогляду кожного представника громадянського суспільства, здатного самостійно мислити, приймати рішення, публічно висло - влювати свою думку, нести відповідальність за наслідки своєї діяльності, проявляти зацікавленість в динамічному розвиткові правової системи [1, с. 8].

Як відомо, громадянське суспільство - це суспільство з розвинутими економічними, культурними, правовими, політичними відносинами між самими індивідами, які не опосередковані державою. У ньому вільно розвивається громадське життя, діють установи та засоби масової інформації (далі - ЗМІ), формуються і функціонують найрізноманітніші громадські об'єднання. Громадянське суспільство створює передумови для децентралізації державної влади шляхом передачі значної частини її функцій органам самоврядування. Важливим чинником розвитку громадянського суспільства є належний рівень правової свідомості та правової культури його представників. Взаємодія органів державної влади з інститутами громадянського суспільства може набувати різних форм залежно від цілей і характеру діяльності, обсягу повноважень суб'єктів, масштабу взаємодії (загальнодержавний, регіональний, місцевий рівень). Однією із форм такої взаємодії влади та громадянського суспільства є правова комунікація. Правова комунікація - це сукупність процесів і суб'єктів, які забезпечують цілеспрямований обіг і поширення нормативно-правової інформації та правових знань в умовах становлення інформаційного суспільства. До суб'єктів правової комунікації відносяться: громадяни України, іноземці, об'єднання громадян, засоби масової інформації, органи державної (публічної) влади, тобто користувачі і споживачі нормативно-правової інформації і інформаційної діяльності в суспільстві [2, с. 39].

Відкритий і вільний доступ до необхідної, повної та вчасно наданої правової інформації є важливою умовою для модернізації сучасної держави та формування правового інформаційного простору. Правова інформація має бути доступною та зрозумілою для громадян та громадських організацій для забезпечення реалізації своїх прав і свобод та виконання ними обов'язків. ЗМІ є суб'єктами поширення та донесення громадянському суспільству правової інформації, і не лише інформації, а й інтерпретації, аналізу та оцінки як законодавства, так і правових відносин, явищ, подій і конфліктів. Правовий обіг інформації охоплює найважливішу частину всього обігу інформації, це відносини з організації та передачі якої врегульовані правовими нормами. Правова комунікація сформована як засіб трансляції нормативної інформації, яка програмує правові відносини та праворозуміння у суспільстві, сприяє удосконаленню взаємозв'язків між усіма елементами правової системи, правотлумачної, правотворчої та правозастосовчої діяльності у державі через ЗМІ.

Різновидом правової комунікації влади і громадянського суспільства є залучення громадян до ухвалення управлінських рішень через взаємодію із засобами масової інформації: суб'єкти державного управління або подають готові варіанти публікацій, або запрошують представника ЗМІ для інтерв'ю. Набувають також популярності довгострокові комунікативні проєкти залучення громадян до ухвалення управлінських рішень і впровадження їх в практику. Корисними є проведення громадських слухань і круглих столів за участі громадян з метою визначення актуальних питань і збору пропозицій удосконалення законодавства чи правозастосовної практики. Результативними є проведення експертних семінарів і зустрічей з метою підготовки експертних рекомендацій щодо вирішення проблеми, проведення сесій або комітетських зустрічей із можливістю для громадськості висловити свої позиції. Поширеними є такі форми правової взаємодії як організація публічних заходів, конференцій, форумів і семінарів з метою інформування та обговорення результатів упровадження правової політики за участі громадянського суспільства.

Роль ЗМІ полягає в тому, щоб, по-перше, виступати посередником між суспільством, громадськими організаціями і державними, політичними та владними інститутами. По-друге, ЗМІ відіграють важливу роль у процесі формування правової свідомості та правової культури, позитивного сприйняття права. Інформаційна діяльність ЗМІ спрямована надання правових знань, інформування аудиторії, формування ціннісних орієнтацій.

Цікавою є думка О. Каплій, яка визначає наступні функції ЗМІ, які вони реалізують з метою формування правової культури громадян: гарантування, формування громадської думки, інформаційну, просвітницьку, інтегративну, аксіологічну (оцінну), правової соціалізації, правового виховання [3, с. 470]. правовий комунікація інформаційний громадянський

На нашу думку, можна виокремити наступні функції ЗМІ, які реалізуються ними у процесі правової комунікації влади і громадянського суспільства. Правоосвітня функція, яка має інформаційний характер, забезпечує надання правових знань громадянам. Ціннісно-нормативна функція сприяє формуванню системи правових цінностей і правового світогляду особи. Правоорієнтаційна функція дає змогу громадянам правильно орієнтуватись у нормативно-правовому просторі й діяти згідно з законодавством. Комунікативна функція покликана забезпечити правову комунікацію з іншими суб'єктами під час виконання професійних обов'язків, наприклад, з органами судової влади. Попереджувальна функція забезпечує запобігання вчиненню правопорушень та дотримання режиму законності і правопорядку у суспільстві. Правосоціалізаційна функція забезпечує процес включення особи в систему правовідносин суспільства на основі засвоєння всієї правової культури суспільства, заміну правомірної поведінки за примусом на правомірну поведінку за особистісними переконаннями. Важливою функцією ЗМІ як суб'єктів правової комунікації є ідеологічно-виховна, яка сприяє вихованню поваги до права, формуванню правосвідомості та стилю правомірної поведінки громадян.

Отже, правова комунікація влади і громадянського суспільства має базуватися на співпраці у досягненні завдань, пов'язаних з процесом демократизації державного управління і суспільного життя, забезпеченням захисту прав і свобод людини та громадянина. ЗМІ є суб'єктами правової комунікації, що поширюють та доносять громадянському суспільству правову інформацію.

Правова комунікація влади та громадянського суспільства сприяє модернізації сучасної держави, формуванню інформаційно-правового простору та належного рівня правової культури представників громадянського суспільства.

Література

1. Оніщенко Н.М. Розвиток національно правової системи в контексті запитів громадянського суспільства. Journal «ScienceRise: Juridical Science». 2018. № 3(5). С. 4-9.

2. Макеєва О.М. Поняття і сутність правової комунікації в сучасному інформаційному просторі. Наукові праці Національного авіаційного університету. Серія: Юридичний вісник «Повітряне і космічне право». К.: НАУ, 2017. № 3 (44). С. 35-41.

3. Каплій О.В. Правовий вплив недержавних засобів масової інформації на формування правової культури та правомірної поведінки громадян. Правовий вплив на неправомірну поведінку: актуальні грані: монографія / за ред. проф. О.В. Козаченка, проф. Є.Л. Стрельцова. Миколаїв: Іліон, 2016. 768 с.

Размещено на Allbest.ru