Оновлення Цивільного кодексу України як передумова розвитку громадянського суспільства

Размещено на http://allbest.ru

Оновлення Цивільного кодексу України як передумова розвитку громадянського суспільства

Кот О.О. Кот О. О. доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України, заслужений юрист України, директор Київського регіонального центру НАПрН України

м. Київ, Україна

Одним з традиційних драйверів успішного розвитку громадянського суспільства за усіх часів було і залишається цивільне право. Адже саме цивільне право закріплює та охороняє, а у разі необхідності - і захищає людські цінності, на яких будується вільне громадянське суспільство як спосіб цивілізованого буття людини. Усі ці цінності знайшли своє відображення у ст. 3 ЦК України і отримали назву «Загальні засади цивільного законодавства».

До загальних засад цивільного законодавства чинний Цивільний кодекс відносить такі:

1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини;

2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом;

3) свобода договору;

4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом;

5) судовий захист цивільного права та інтересу;

6) справедливість, добросовісність та розумність.

Як відомо, роботу над основним текстом чинного Цивільного кодексу України, прийнятого Верховною Радою України 16.03.2003 року [1], було завершено робочою групою з підготовки проекту ЦК ще у 1996 році. З цього часу ЦК України не піддавався системним змінам, навпаки зміни до його тексту вносилися ситуативно, частіше всього під впливом кон'юнктурних інтересів.

Утім виклики сьогодення зумовили необхідність підготовки науковцями Концепції оновлення Цивільного кодексу України [2], яка дозволить визначитися з основними підходами та ідеями оновлення усього цивільного законодавства, і на її базі підготувати відповідні законодавчі зміни. Бурхливий розвиток суспільних відносин, у тому числі підприємницьких, корпоративних, інформаційних відносин, поява низки абсолютно нових об'єктів цивільних прав, а також інші чинники, що впливають на розвиток європейського приватного права, з неминучістю зумовлює необхідність оновлення положень Цивільного кодексу України. Норми оновленого ЦК повинні створити стабільну основу цивільно-правового регулювання особистих немайнових і майнових відносин в усіх сферах громадянського демократичного суспільства; мають спиратися на принципи свободи особи, свободи власності, свободи інформації, свободи договору та підприємництва тощо, підкріплені усіма доступними цивільному праву механізмами судового захисту.

Як вже зазначалося, чинний ЦК містить закритий перелік загальних засад цивільного законодавства (ст. 3 ЦК України). Враховуючи суспільний запит, з практичної точки зору доцільно, на наш погляд, прямо зазначити, що перелік основних засад цивільного законодавства (так само і перелік базових цінностей громадянського суспільства, що забезпечується засобами правового впливу) не є закритим.

Це дозволить істотно розширити правовий інструментарій для регулювання приватно-правових відносин, передусім на рівні судової практики. Варто також розглянути можливість включення до переліку основних засад цивільного права принципу диспозитивності, який дефакто є основоположним принципом приватного права і має знайти відповідне місце у ст. 3 ЦК України. Автори Концепції оновлення цивільного законодавства також пропонують уточнити окремі принципи ст. 3 ЦК України.

Наприклад, принцип свободи договору точніше сформулювати як принцип свободи правочину. Вже у процесі нормопроєктування необхідно буде визначитися з місцем розташування таких важливих для сучасного громадянського суспільства принципів: свобода інтелектуальної (творчої) діяльності; свобода інформації та інформаційного обміну; усвідомленої відповідальної взаємодії людини з автономними роботами та штучним інтелектом; неприпустимість втручання в особисте життя фізичної особи, обумовлене розвитком новітніх технологій і розвинути їх в окремих книгах ЦК (наприклад, неприпустимість свавільного втручання у геном людини; неприпустимість свавільного втручання в організм людини та її зародка, сферу репродукції людини; крім того - неприпустимість свавільного втручання у сферу інформації про особу, персональних даних та ін.) [2, с. 8]. Окремо слід зауважити, що цивільне право не може стояти осторонь об'єктивних викликів, зумовлених розвитком науково-технічного прогресу, передових інноваційних технологій та робототехніки.

Створення штучного інтелекту та розвиток робототехніки надало можливість виготовляти роботів з високим рівнем автономії, яким під силу самостійно виконувати доволі складні завдання та вступати у певні соціальні відносини. Вочевидь, цивільне право має закріплювати принаймні загальні підходи до регулювання відповідних відносин, так само як і регулювання смарт-контрактів, розрахунків крипто - валютою та ін.

Важливим для формування і розвитку громадянського суспільства є забезпечення правових свобод людини засобами державного примусу. І цю функцію в цивільному праві виконують способи захисту суб'єктивних цивільних прав, закріплені у ст.16 чинного ЦК України, яка закріплює загальні підходи до захисту цивільних прав та інтересів судом.

В Концепції оновлення цивільного законодавства є пропозиції і щодо вдосконалення цього інституту цивільного права. Так, зокрема, пропонується уточнити окремі положення ст. 16 ЦК України. Враховуючи зміни, які були внесені у ЦПК та ГПК України у контексті проведення судової реформи наприкінці 2017 року, положення зазначеної статті повинні бути уточнені у площині можливості застосування способів захисту, прямо не передбачених законом або договором. конституційний цивільний справедливість право

При цьому такі зміни повинні не просто повторювати відповідні положення ЦПК та ГПК, а враховувати останні тенденції розвитку приватного права щодо забезпечення особі права на застосування адекватних та ефективних способів захисту порушених суб'єктивних прав, як цього вимагає ст. 13 ЄКПЛ та практика її застосування ЄСПЛ. Відповідно до запитів судової практики, ЦК України необхідно доповнити новими способами захисту інформаційних прав особи, персональних даних та конфіденційної інформації про особу, у сфері прав на охорону здоров'я фізичної особи, репродуктивних прав і прав на збереження своєї генетичної ідентичності тощо [2, с. 8-9].

Узагальнюючи викладене, ґрунтуючись на аналізі Концепції оновлення цивільного законодавства, є підстави стверджувати, що сьогодні представники науки цивільного права готові критично та якісно переосмислювати усталені підходи до правового регулювання традиційних інститутів цивільного права, що забезпечує можливість поступального руху у напрямку розвитку громадянського суспільства та гарантування його основних цінностей.

Література

1. Цивільний кодекс України Офіційна інтернет-сторінка Верховної Ради України - URL: https://zakonrada.gov.ua/laws/show/435- 15#Text

2. Концепція оновлення Цивільного кодексу України. Київ: Видавничий дім «Артек», 2020. - 128 с. URL: http://bit.ly/3rXx3a4

Размещено на Allbest.ru