Ґендерна комунікація як чинник модернізації сучасної держави

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ґендерна комунікація як чинник модернізації сучасної держави

Боброва Ю.Ю.

докторка юридичних наук, доцентка кафедри правового забезпечення Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна суддя

Біловодського районного суду Луганської області смт Біловодськ, Луганська область Україна

Реалізація ґендерної рівності є одним із найважливіших аспектів загальнолюдського принципу рівності, який безпосередньо співвідноситься з правовим статусом людини і громадянина як центральним інститутом права. Так, 16 вересня 2020 року розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1128-р схвалено Концепцію комунікації у сфері ґендерної рівності, якою вперше на сучасному етапі розвитку нашого суспільства було законодавчо врегульовано механізм ґендерної комунікації, у тому числі серед широкого загалу задля досягнення ґендерної симетрії в України.

Аналіз вказаного нормативно-правового документу засвідчив, що діяльність громадських об'єднань, акції та кампанії, в тому числі в Інтернеті, демонструють запит суспільства на якісні зміни. 77 відсотків населення України (81 відсоток жінок і 73 відсотки чоловіків) вважають рівність жінок і чоловіків важливою. Поступово збільшується висвітлення питань ґендерної рівності у засобах масової інформації.

Автори документу констатують, що доволі поширеним є хибне переконання, що ґендерна тематика стосується лише жінок. Чоловіки так само зазнають дискримінації у реалізації певних прав або стають жертвами домашнього насильства, що нечасто стає загальновідомим та рідко висвітлюється у засобах масової інформації як соціальна проблема, адже у суспільстві все ще присутній стереотип про «справжнього чоловіка», який не скаржиться на особисті життєві негаразди, не звертається до лікарів, не повідомляє, у тому числі правоохоронним органам, про випадки застосування до нього психологічного або фізичного насильства з боку жінок. Тож якщо питання дискримінації жінок завдяки скоординованим зусиллям держави та громадянського суспільства є на порядку денному, то питання дискримінації чоловіків не отримують належної уваги. А думка, що ґендерна рівність зводиться до утвердження прав жінок щодо реалізації себе на ринку праці чи у політиці є хибною [1].

Із Концепції комунікації у сфері ґендерної рівності слідує, що необхідним є комунікування проблеми ґендерної рівності як проблеми вибору жінки і чоловіка, при якому самодостатнім є будь-яке законне бажання жінки або чоловіка всупереч суспільно прийнятим стереотипам щодо професії, соціальної ролі, типів поведінки. У суспільстві на даний час часто бракує розуміння, що жінка або чоловік, які обрали для себе основний шлях у житті через кар'єру або виховання дітей, мають право на повагу та свободу від упереджень незалежно від змісту цього вибору. Існують в суспільстві і переконання в тому, що жінки і чоловіки не обмежені або не позбавлені своїх прав в Україні, що обумовлене недостатньою обізнаністю українського суспільства про ситуацію та відповідні статистичні дані, які демонструють, де і в якому обсязі існують ґендерні проблеми [1].

Уважаємо таке прагнення законодавця «комунікувати» проблему ґендерної рівності, підняти її на загал та суспільне обговорення великим кроком вперед у вирішенні «ґендерних питань» сучасного українського суспільства. Остання є державною програмою, яка полягає у роз'яснені соціальної ролі чоловіка та жінки, що проводитиметься в Україні наступні п'ять років. ґендерна комунікація модернізація держава

Так, покращення розуміння в суспільстві суті ґендерних питань здійснюватиметься шляхом:

- інформування цільових аудиторій та широкого загалу про ключові концепції ґендерної рівності та механізм захисту прав жінок, представлення міжнародного досвіду переваг для різних груп жінок і чоловіків, дівчат і хлопців від впровадження ґендерної рівності;

- підвищення рівня розуміння українського та міжнародного законодавства, програм та політик, що сприяють ґендерній рівності та передбачають навчання з огляду на національний механізм;

- проведення інформаційно-просвітницьких та навчальних заходів, розроблення роз'яснень та рекомендацій для посадових осіб, інших суб'єктів реалізації Концепції щодо здійснення комунікацій із засобами масової інформації з питань ґендерної рівності; комунікаційної підтримки гендерного інтегрування в реформи;

- активізації висвітлення тематики ґендерної рівності пресою, телерадіомовленням, Інтернет-виданнями, соціальними мережами, інформаційними агентствами;

- обговорення тематики на публічних тематичних заходах;

- висвітлення питань ґендерної рівності в Інтернеті, зокрема на офіційних веб-сайтах органів державної влади;

- проведення аудиту досліджень, визначення потреби у додаткових дослідженнях, проведення та широкого висвітлення результатів досліджень у засобах масової інформації; врахування результатів досліджень у процесі реалізації Концепції, зокрема висновків про ефективність заходів, визначення тематик, не охоплених раніше дослідженнями; використання досліджень для моніторингу та оцінки досягнення поставлених завдань тематичних кампаній та мети Концепції;

- аналізу досвіду проведення кампаній та акцій громадськими об'єднаннями та міжнародними організаціями, впровадження результатів аналізу, зокрема кращих практик, під час реалізації Концепції;

- спростування/трансформації тендерних стереотипів щодо професії, соціальних ролей, типів поведінки тощо із залученням відомих жінок і чоловіків;

- опрацювання результатів розгляду звернень і повідомлень з питань торгівлі людьми, домашнього насильства, насильства за ознакою статі, дискримінації за ознакою статі, які надійшли на телефонні «гарячі лінії», до експертних рад з питань запобігання та протидії дискримінації за ознакою статі для здійснення моніторингу таких випадків та проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи з громадськістю, особами, що належать до груп ризику, та постраждалими особами;

- сприяння збільшенню участі жінок в політичній діяльності та процесах прийняття рішень, у тому числі через інформування про позитивне ставлення суспільства до цього;

- сприяння збільшенню участі жінок і чоловіків у сферах праці, де вони менш представлені, зокрема шляхом інформаційної підтримки самодостатності вибору кожної людини;

- врахування ґендерних питань в освіті;

- засудження проявів сексизму, дискримінації за ознакою статі, насильства за ознакою статі, що також часто проявляється через сексуальне насильство та сексуальні домагання, та формування нульової толерантності до цих явищ; спрямування кампаній як на кривдників, так і на постраждалих осіб; широкого висвітлення таких випадків в засобах масової інформації без засудження та звинувачення постраждалих осіб і моніторингу розвитку ситуацій;

- сприяння підвищенню рівня громадської обізнаності та освіченості населення про загрози використання тендерної тематики як інструменту гібридної агресії, а також переваги від рівноправної участі жінок та чоловіків у процесах, спрямованих на досягнення та збереження миру;

- популяризації порядку денного «Жінки, мир, безпека»;

- підвищення рівня обізнаності суспільства щодо індивідуально - психологічних та фізіологічних особливостей жіночої і чоловічої статі, а також сприяння рівному доступу обох статей до медичних послуг у закладах охорони здоров'я;

- поширення інформації про тендерні проблеми чоловіків та шляхи їх розв'язання;

- інформування про чоловіків, які підтримують тендерну рівність;

- проведення наукових, соціальних та інших досліджень, спрямованих на виявлення причин суттєвої різниці у тривалості життя жінок і чоловіків, вжиття на основі цього стратегічних заходів з метою збільшення у майбутньому середньої тривалості життя чоловіків;

- проведення моніторингу контенту в засобах масової інформації для виявлення сексистських та дискримінаційних практик щодо обох статей; реагування на такі випадки; поширення інформації про позитивні приклади усунення дискримінаційного та сексистського контенту;

- збільшення представництва жінок в засобах масової інформації як учасників сюжетів та експертів [1].

Аналіз шляхів реалізації тендерної комунікації свідчить, що хоча їх перелік і значний, однак більшість із них носить номінальний характер, як-то: підвищення рівня активізації, висвітлення, сприяння, врахування, популяризація тощо. На наш погляд, все вище зазначене потребує деталізації шляхом прийняття ряду підзаконних нормативно-правових актів та адаптації їх до практичної реалізації.

Детальний аналіз Концепції комунікації у сфері тендерної рівності свідчить про поступальний рух нашого суспільства на шляху забезпечення та реалізації статевого паритету, однак, містить ряд недоліків, серед яких відсутність серед визначень термінів поняття «комунікація у сфері тендерної рівності», яке є базовим у даному документі; низка положень містить декларативне забарвлення та просто перераховані без наведення способів їх застосування, використання для досягнення мети документа.

Література

1. Концепцію комунікації у сфері ґендерної рівності, схвалена 16 вересня 2020 року розпорядженням Кабінету Міністрів України. URL: https://zakon.rada.gov.uaЛaws/showЛ 128-2020-%D1%80#Text (дата звернення: 05.04.2021).

Размещено на Allbest.ru