Деякі аспекти "академічної свободи" та "академічної відповідальності" у сфері освіти в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Деякі аспекти "академічної свободи" та "академічної відповідальності" у сфері освіти в Україні

Макода В. Є.

кандидат юридичних наук, доцент кафедри цивільного права Інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка м. Київ, Україна

Сьогодні в умовах розвитку ринкової економіки,науково-технічного прогресу у всіх сферах життєдіяльності людини, освіта є однією з найважливіших умов всебічного розвитку особи і передумовою здійснення багатьох конституційних прав.

Однією з конституційний прав людини в Україні,є право на освіту, яке становить гарантовану можливість громадянинові одержати загальну, середню професійну та вишу освіту в державних і комунальних учбових закладах різних рівнів акредетації.

Сьогодні кожна особа, яка має будь-яку професію має право на свободу літературної, художньої наукової і технічної творчості,які у подальшому використовуються у сфері інтелектуальної діяльності.

Згідно ст. 54 Конституції України, громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності. Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом [1, с. 20].

Кожний має право на результати своєї інтелектуальної, творчої ,технічної діяльності, яке реалізується за допомогою різних законодавчих(нормативних) актів, якими забезпечується право на вибір і зайняття інтелектуальною, творчою діяльністю, а також забезпечуються захист прав та інтересів таких осіб , зокрема в сфері захисту авторського права та суміжних прав, а також повязаних з ними майнові та особисті(немайнові) права. Об'єктами права інтелектуальної власності є твори науки, літератури й мистецтва, винаходи, моделі, промислові зразки, раціоналізаторські пропозиції, знаки для товарів і послуг, результати науково-дослідних робіт та інші результати інтелектуальної діяльності. Ці права гарантуються тим, що будь-яка особа, без згоди автора (власника майнових прав) не може використовувати їх у будь-якій діяльності, крім визначених законом випадків та меж їх використання.

Щоб захистити права особи, яка має авторське право або майнові права на твір, зокрема, для підтвердження авторства(реєстрації твору), може його зареєструвати в офіційному державному реєстрі.

Така реєстрація передбачена ч. 5 ст. 11 Законом України «Про авторське право і суміжні права від 23.12.1993 р.» та пунктами 18, 28, Постанови Кабінету Міністрів України «Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, № 1756, від 27.12.2001 р.». академічна відповідальність доброчесність законодавство

Про реєстрацію прав автора на твір видається свідоцтво,але слід зазначити,що реєстрація твору не є обовязковою, оскільки твір охороняється з моменту його створення (оголошення).

Під час проведення навчання учнів та студентів, педагогічні працівники згідно з вимогами навчального процесу, які затверджені Міністерством освіти України та учбовим закладом мають право на

свободу вибору і використання методик навчання і виховання, навчальних посібників і матеріалів, підручників, а також методів, відповідно до яких відбувається оцінювання знань учнів та студентів.

Якщо говорити про принципи академічної свободи,то впершу чергу необхідно зазначити,що це право кожного викладача(вченого) на проведення вільних досліджень у науковій сфері,з якою від повязаний та викладання дисциплін , які він проводить без стороннього втручання різних осіб, в тому числі і державних органів. Також,на нашу думку,до академічної свободи можна віднести і свободу навчання студентів,вона може виражатися у різних формах(дистанційна або очна форма навчання). У залежності від проведення форми навчання перед викладачем постають різні питання та виклики,які полягають у застосуванні різних технічних засобів у навчальному процесі, проведенні належного контролю, щодо ідентифікації студента та обєктивної перевірки результатів його знань під час проведення іспитів, заліків та захисту дисертацій.

Фактично, як показує практика,академічна свобода у більшості випадків регулюється нормативними актами держави та навчальних закладів. Як правило, у кожному навчальному закладі є деякі обмеження на академічну свободу,зокрема в області навантаження на викладача,підготовки різних спецкурсів для студентів за відповідною спеціалізацією,а також порядком призначення на академічні посади, а саме вимогами до їх проведення та осіб,які претендують на такі посади.

Академічні свободи тягнуть за собою академічну відповідальність, зокрема за використання під час проведення наукових досліджень, лекцій, наукових творів, запозичень інших авторів без дотримання вимог чинного законодавства,зокрема у сфері авторського права.

Так, на сьогодні, на нашу думку є актуальним питанням,яке повязано з встановленням «барєру», а саме відсотків «схожості» взятих запозичень з інших джерел, під час написання магістерських робіт, дисертацій,оцінки студентських робіт під час проведення Всеукраїнських конкурсів студентських наукових робіт з галузей знань і спеціальностей, зокрема у сфері юридичних наук.

Приймаючи до уваги, що у таких роботах (дослідженнях), автором, використовуються посилання (запозичення) на закони, кодекси та різні нормативні акти, які необхідні для підтвердження відповідних висновків, виникає питання, саме у визначенні такого відсотку запозичення, що дозволяє допустити такі дослідження до захисту, а не віднести до плагіату.

На нашу думку, необхідно встановити критерії допуску до захисту роботи для здобувачів, у таких відсотках: 35% схожості - висока оригінальність тексту роботи; робота допускається до захисту або (та) опублікування; 35-50% схожості - достатня оригінальність тексту роботи; робота може бути допущена до захисту або (та) опублікування (за умови ухвали такого рішення на засіданні кафедри); 50-70% 84 схожості - середня оригінальність тексту роботи(за умови ухвали такого рішення на засіданні кафедри);70% і більше схожості - низька оригінальність тексту роботи; робота потребує розгляду на засіданні кафедри щодо її допуску до захисту та в разі необхідності доопрацювання та повторної перевірки.

У більшості випадків, для дотримання принципів академічної доброчесності і підвищення якості освіти,вищі навчальні заклади, використовують для перевірки магістерських робіт сервіс - Unicheck(unicheck. com).

Unicheck - це сервіс з перевірки робіт на плагіат, створений українськими розробниками у 2014. Він може використовуватись як окрема програма онлайн, а також інтегруватись з навчальними системами (LMS-Learning Management Systems, як Moodle, Canvas, Sakai, Blackboard, що використовуються університетами, академіями, тощо. Більше 70 українських університетів уже використовує даний сервіс.Даний сервіс активно використовується закордоном ,зокрема у США, Іспанії, Бельгії та інших країнах.

Згідно ст. 42 Закона України «Про освіту»,академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень. Порушенням академічної доброчесності вважається:академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;необ'єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти [ 2].

Академічна відповідальність за дотримання принципів академічної доброчесності є особистим обов'язком кожного члена університетської академічної спільноти.

За порушення академічної доброчесності студенти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності, як повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо); повторне проходження відповідної освітньої програми, яка не була йому зарахована; позбавлення наданих навчальним закладом пільг з оплати навчання та відповідної стипендії,а також відрахування з навчального закладу.

Як правило, види академічної відповідальності учасників освітнього процесу за конкретні порушення академічної доброчесності визначаються спеціальними законами та/або внутрішніми положеннями закладу освіти.

Література:

1. Конституція України.Офіційний вісник України від 01.10.2010. С. 20.

2. Закон України «Про освіту» (ст. 42) Режим допуска: https ://zakon.rada. gov.ua/laws/show/2145-19#Text

Размещено на Allbest.ru