Новий інститут права інтелектуальної власності в Україні — незареєстрований промисловий зразок

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Новий інститут права інтелектуальної власності в Україні -- незареєстрований промисловий зразок

Олександр Дорошенко, Людмила Работягова

Олександр Дорошенко, в. о. директора НДІ інтелектуальної власності НАПрН України, кандидат юридичних наук, судовий експерт. Людмила Работягова, провідний науковий співробітник центру експертних досліджень НДІ інтелектуальної власності НАПрН України

У статті розглянуто основні положення інституту права інтелектуальної власності -- незареєстрований промисловий зразок, який було введено в законодавство України шляхом імплементації положень статей 212-217 Глави 9 «Інтелектуальна власність» Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їх державами-членами, з іншої сторони, та гармонізації з нормами законодавства ЄС у сфері правової охорони промислових зразків. Авторами проаналізовано особливості регулювання правової охорони незареєстрованих промислових зразків, а саме: без реєстрації, на нетривалий термін, з обмеженим обсягом прав на кшталт правової охорони незареєстрованого промислового зразка Співтовариства, і показано, що деякі положення нового законодавства є неоднозначними та потребують подальшого роз'яснення в правозастосовній практиці.

Ключові слова: незареєстрований промисловий зразок, незареєстрований промисловий зразок Співтовариства, новизна, індивідуальний характер, перше доведення до загального відома

Дорошенко А., Работягова Л. Новый институт права интеллектуальной собственности в Украине -- незарегистрированный промышленный образец.

В статье рассмотрены основные положения института интеллектуальной собственности -- незарегистрированный промышленный образец, который был введен в законодательство Украины путем имплементации положений статей 212-217 Главы 9 «Интеллектуальная собственность» Соглашения об ассоциации между Украиной, с одной стороны, и Европейским Союзом, Европейским Сообществом по атомной энергии и их государствами-членами, с другой стороны, и гармонизации с нормами законодательства ЕС в сфере правовой охраны промышленных образцов. Авторами проанализированы особенности регулирования правовой охраны незарегистрированных промышленных образцов, а именно: без регистрации, на непродолжительный срок, с ограниченным объемом прав аналогичной правовой охраны незарегистрированного промышленного образца Сообщества, и показано, что некоторые положения нового законодательства являются неоднозначными и требуют дальнейшего разъяснения в правоприменительной практике.

Ключевые слова: незарегистрированный промышленный образец, незарегистрированный промышленный образец Сообщества, новизна, индивидуальный характер, первое публичное раскрытие.

Doroshenko O., Rabotiahova L. New Institute of Intellectual Property Law in Ukraine -- Unregistered Industrial Design.

The article discusses the main provisions of the institution of intellectual property law -- an unregistered industrial design, which was introduced into the legislation of Ukraine through the implementation of the provisions of Art. 212-217 Chapter 9 «Intellectual Property» of the Association Agreement between Ukraine, on the one hand, and the European Union, the European Atomic Energy Community and their Member States, on the other hand, and harmonization with the norms of Directive 98/71/EC of the European Parliament and of the Council of 13 October 1998 on the legal protection of designs and Council Regulation (EC) No 6/2002 of 12 December 2001 on Community designs.

The authors analyzed the main features of the legal protection of industrial designs as unregistered industrial designs, namely: without registration for a short period of time, with a limited scope of rights. The legal regulation of the protection of an unregistered industrial design in Ukraine is similar to the legal regulation of an unregistered industrial design of the Community and has the same advantages and disadvantages.

Since the Community Design Regulation came into force, one important question has always lingered: can a design which is first disclosed outside the EU territory be protected by an unregistered Community design right when it is subsequently disclosed within the EU? The UK court's recent reference to the Court of Justice of the European Union may finally will answer this question. The same question arises in relation to an unregistered industrial design in accordance with the new legislation of Ukraine and requires further clarification in law enforcement practice.

Of equal interest is a date for assessing the novelty of a design. Is the date for assessing the novelty of a design for which unregistered Community design protection is the date on which the unregistered Community design protection for the design came into being according to the Regulation, or alternatively the date on which the relevant event of disclosure of the design could reasonably have become known in the normal course of business to the circles specialized in the sector concerned, operating within the Community, or alternatively some other, and if so, which date?

Key words: unregistered industrial design, unregistered industrial design of the Community, novelty, individual character, first made available to the public

Закон України № 815-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення охорони і захисту прав на торговельні марки і промислові зразки та боротьби з патентними зловживаннями», прийнятий 21 липня 2020 року Верховною Радою України, набрав чинності 16 серпня 2020 року (далі -- Закон). Цим Законом вводяться зміни до Господарського та Цивільного кодексів України, закону України «Про охорону прав на промислові зразки» № 3770-ХП від 23 грудня 1993 року та Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито». Перегляд чинного законодавства України у сфері охорони прав на промислові зразки був зумовлений необхідністю забезпечення ефективного виконання нашою країною зобов'язань у рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їх державами-членами, з іншої сторони (далі -- Угода про асоціацію) та узгодження положень законодавства України у сфері інтелектуальної власності із законодавством Європейського Союзу, передбачених планом заходів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 25 жовтня 2017 року № 1106.

Наразі основу законодавства ЄС про правову охорону промислових зразків становлять Директива 98/71/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 13 жовтня 1998 року про правову охорону промислових зразків (далі -- Директива) та Регламент Ради (ЄС) № 6/2002 від 12 грудня 2001 року про промислові зразки Співтовариства (далі -- Регламент), яким було введено систему охорони незареєстрованих промислових зразків (діє з 6 березня 2002 р.) та систему охорони зареєстрованих промислових зразків (діє з 1 квітня 2003 р.).

Незареєстрований промисловий зразок призначений для охорони зовнішнього вигляду виробів з коротким життєвим циклом, таких як одяг, взуття, аксесуари тощо. Запропонована охорона є зручною для компаній, що випускають на ринок серії виробів, які повинні відповідати модним тенденціям. Зазвичай, такі компанії не мають часу та грошей на реєстрацію промислових зразків у зв'язку зі складністю і тривалістю цієї процедури, адже за період розгляду заявки на реєстрацію промисловий зразок може застаріти і на момент отримання охоронного документа вже не використовуватися. Однак, правова охорона незареєстрованих промислових зразків, хоча б на невеликий проміжок часу, надає їх володільцям значні можливості в конкурентній боротьбі.

Новим Законом в законодавство, що стосується правової охорони промислових зразків в Україні, було імплементовано положення статей 212-217 Глави 9 «Інтелектуальна власність» Угоди про асоціацію, Директиви та Регламенту. Це дало змогу створити в Україні систему правової охорони, якою передбачається охорона промислових зразків без реєстрації на нетривалий термін, з обмеженим обсягом правомочностей на кшталт незареєстрованого промислового зразка Співтовариства, який діє в ЄС, і систему правової охорони з реєстрацією промислових зразків, що надає правовласникові традиційне виключне право на довготривалий період [1].

Метою цієї статті є дослідження основних положень Закону, які стосуються нового для України інституту права інтелектуальної власності -- незареєстрований промисловий зразок.

Закон передбачає єдине правове регулювання для зареєстрованого і незареєстрованого промислового зразка. Правова охорона незареєстрованого і зареєстрованого промислового зразка має багато спільного. Так, однаковими є об'єкти, яким надається правова охорона, і об'єкти, які не можуть одержати правову охорону. Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону промисловим зразком може бути зовнішній вигляд виробу або його частини, що визначається, зокрема, лініями, контурами, кольором, формою, текстурою та/або матеріалом виробу, та/або його оздобленням. Терміни «виріб», «складений виріб», «ступінь свободи автора» застосовуються як для зареєстрованого, так і для незареєстрованого промислового зразка.

Варто зазначити, що п. 2 ст. 25 Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності містить спеціальну норму, відповідно до якої кожний член повинен гарантувати, що вимоги щодо забезпечення охорони текстильних зразків, особливо щодо будь-яких витрат, експертизи або публікації, суттєво не зменшать можливості звертатися і отримувати таку охорону. Однак, з переліку об'єктів промислового зразка, яким надається правова охорона як незареєстрованим промисловим зразкам в Україні, випливає, що ця охорона поширюється на зовнішній вигляд будь-яких виробів, а не лише текстильних. Це не повною мірою відповідає положенню статті 25 Угоди, проте повністю узгоджується з текстом Директиви і Регламенту.

Однак, правова охорона незареєстрованного промислового зразка має свої особливості, зокрема:

- відсутність формальних вимог щодо набуття прав;

- нетривалий строк дії охорони. Відповідно до ч. 6. статті 5 Закону строк правової охорони незареєстрованого промислового зразка становить три роки від дати його доведення до загального відома на території України, у той час як строк чинності майнових прав на зареєстрований промисловий зразок становить п'ять років від дати подання заявки до Установи і може бути подовжений, проте не більш ніж до 25 років;

- обмежений обсяг прав, який надається власнику незареєстрованого промислового зразка. Так, власник зареєстрованого промислового зразка від дати, що настає за датою державної реєстрації промислового зразка, набуває таких прав: виключне право використовувати промисловий зразок на свій розсуд, якщо таке використання не порушує прав інших осіб; забороняти іншим особам використовувати промисловий зразок без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно з цим Законом порушенням прав на промисловий зразок; передавати на підставі договору майнові права інтелектуальної власності на промисловий зразок будь-якій особі, яка стає правонаступником власника; надавати будь-якій особі дозвіл (видавати ліцензію) на використання промислового зразка на підставі ліцензійного договору; подавати заяву про надання будь-якій особі дозволу на використання зареєстрованого промислового зразка (ч. 2-7 ст. 20 Закону).

Варто вказати, що використанням зареєстрованого промислового зразка визнається виготовлення виробу із застосуванням зареєстрованого промислового зразка, застосування такого виробу, пропонування для продажу, у тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення), експорт (вивезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого виробу в зазначених цілях.

Водночас, власник незареєстрованого промислового зразка, доведеного до загального відома, має право тільки забороняти його копіювання та використання промислового зразка, за умови, що таке використання є наслідком копіювання незареєстрованого промислового зразка. Водночас промисловий зразок не вважається результатом копіювання, якщо його створено самостійною творчою працею автора, стосовно якого можна вважати, що він не був ознайомлений з промисловим зразком, доведеним до загального відома власником незареєстрованого промислового зразка (ч. 9 ст. 20 Закону).

Звідси випливає, що, на відміну від власника зареєстрованого промислового зразка, власник незареєстрованого промислового зразка має право забороняти третім особам тільки його пряме копіювання. Окрім того, якщо стосовно прав власника зареєстрованого промислового зразка діє презумпція дійсності, то власникові незареєстрованого промислового зразка для того, щоб довести факт порушення своїх прав, доведеться підтвердити, що саме він є дійсним власником цього промислового зразка. Він повинен буде надати докази того, що першим довів свій промисловий зразок до загального відома на території Україні, а відповідач просто його скопіював. Однак, якщо відповідач зможе довести, що його промисловий зразок був створений незалежно від позивача, то таке використання не буде порушувати права власника ідентичного незареєстрованого промислового зразка.

Монопольний характер виключного права полягає в тому, що майнові права інтелектуальної власності належать тільки власнику прав, у той час як на всіх інших осіб покладається обов'язок утримуватися від порушення цього права. Стосовно незареєстрованого промислового зразка Законом передбачена можливість отримання третьою особою аналогічного права на незареєстрований промисловий зразок без дозволу власника прав. Наведене положення значно обмежує правомочність первинного власника прав, змушуючи його погоджуватися з паралельним існуванням аналогічного права іншої особи. На думку низки авторів, щодо незареєстрованих промислових зразків не застосовується класична модель виключного права, у цьому випадку йдеться про «обмежені» [2] виключні права або про «квазівиключні» права [3].

Правова охорона надається промисловому зразку, що не суперечить публічному порядку, загальновизнаним принципам моралі та відповідає критеріям охороноздатності, а саме -- є новим і має індивідуальний характер. Промисловий зразок, який застосовано або втілено у виробі, що становить складову частину складеного виробу, визнається таким, що є новим та має індивідуальний характер, якщо складова частина, включена до складеного виробу, залишається видимою під час звичайного використання складеного виробу та видимі ознаки складової частини складеного виробу відповідають вимогам щодо новизни та індивідуального характеру.

Законом надається нове формулювання критерію новизни промислового зразка і вводиться новий критерій охороноздатності -- індивідуальний характер. Розглянемо більш детально, як ці критерії сформульовано щодо незареєстрованого промислового зразка. Так, «промисловий зразок визнається новим, якщо жоден ідентичний промисловий зразок не доведено до загального відома щодо: ... незареєстрованого промислового зразка -- до дати, на яку промисловий зразок, щодо якого вимагається охорона, вперше був доведений до загального відома». Промислові зразки вважаються ідентичними у разі, якщо їхні суттєві ознаки відрізняються лише незначними деталями.

«Промисловий зразок визнається таким, що має індивідуальний характер, якщо загальне враження, яке він справляє на інформованого користувача, відрізняється від загального враження, яке справляє на такого користувача будь-який інший промисловий зразок, доведений до загального відома щодо: незареєстрованого промислового зразка -- до дати, на яку промисловий зразок, щодо якого вимагається охорона, вперше був доведений до загального відома. Для оцінки індивідуального характеру береться до уваги ступінь свободи автора під час створення промислового зразка».

Таким чином, промисловий зразок може одержати правову охорону як незареєстрований промисловий зразок, якщо він відповідає ч. 1 ст. 5 Закону та його доведено до загального відома в порядку, передбаченому цим Законом. Незареєстрований промисловий зразок вважається доведеним до загального відома, якщо він був опублікований, експонований на виставці, використаний у торгівлі або в інший спосіб оприлюднений таким чином, що під час звичайного провадження господарської діяльності такі заходи з об'єктивних причин могли стати відомими у колах, що спеціалізуються у відповідній галузі і провадять свою діяльність на території України (ч. 4 ст. 6 Закону). незареєстрований промисловий зразок право

Звідси випливає, що незареєстрований промисловий зразок відповідає критеріям охороноздатності, якщо його вперше було доведено до загального відома колам, що спеціалізуються у відповідній галузі і провадять свою діяльність на території України.

Це може просто означати, що незареєстрований промисловий зразок був доведений до загального відома «колам, що спеціалізуються у відповідній галузі і провадять свою діяльність на території України», тобто він був опублікований, експонований на виставці, використаний у торгівлі або в інший спосіб оприлюднений таким чином, що відповідні спеціалісти на території України змогли дізнатися про нього.

Якщо прийняти цю точку зору, то будь-якої публікації, експонування на виставці, використання в торгівлі, де б це не відбувалося у світі, може бути достатньо для того, щоб вважати, що незареєстрований промисловий зразок набув правової охорони в Україні.

Однак, цей вираз можливо інтерпретувати по-іншому, а саме: незареєстрований промисловий зразок був «доведений до загального відома на території України». Таке тлумачення цілком логічне, і це означає, що права на незареєстрований промисловий зразок будуть набуватися тільки в тому випадку, якщо перша публікація, експонування на виставці, використання у торгівлі або оприлюднення в інший спосіб незареєстрованого промислового зразка була здійснена на території України.

На користь такого трактування можливо навести ч. 6 статті 5 Закону, відповідно до якої відлік строку правової охорони незареєстрованого промислового зразка, що становить три роки, здійснюється від дати його доведення до загального відома на території України. А якщо незареєстрований промисловий зразок експонувався на виставці або був оприлюднений в інший спосіб за межами України? У цьому випадку він автоматично позбавляється правової охорони, тому що вже не є новим.

Ця невизначеність стосовно того, де потрібно вперше довести незареєстрований промисловий зразок до загального відома колам, що спеціалізуються у відповідній галузі і провадять свою діяльність на території України, має два основних негативних наслідки:

* будь-яка особа, яка перебуває за межами України, наприклад, у ЄС, Китаї, США, Індії та інших розвинених країнах, може автоматично втратити права на незареєстрований промисловий зразок в Україні, якщо його було вперше доведено до загального відома на своєму внутрішньому ринку;

* це стосується дизайнерів України, які здійснюють свою діяльність у сфері модної індустрії, адже більшість міжнародних модних показів, торгових виставок, де вперше демонструються модні новинки, проводяться за межами України, наприклад, тижні моди в Парижі, Лондоні, Гонконзі. У цьому випадку українські дизайнери не будуть мати права на незареєстровані промислові зразки.

Оскільки незареєстрований промисловий зразок є новим для України інститутом права інтелектуальної власності, розглянемо, як ця проблема вирішується в державах-членах Європейського Союзу. Слід зазначити, що від того моменту, як Регламент вступив у силу, питання, чи може незареєстрований промисловий зразок Співтовариства -- unregistered Community design (далі -- UCD), уперше оприлюднений за його межами, охоронятись як незареєстрований промисловий зразок правом Співтовариства згідно зі статтею 11 Регламенту, якщо він згодом був розкритий на території Співтовариства, досі залишилося невирішеним.

Відповідно до статті 11 (1) промисловий зразок, який є новим і має індивідуальний характер, «отримує охорону як незареєстрований промисловий зразок Співтовариства на період трьох років від дати, коли промисловий зразок уперше було оприлюднено у межах Співтовариства».

При цьому згідно зі статтею 11 (2) «промисловий зразок вважається оприлюдненим у межах Співтовариства, якщо інформацію про нього було опубліковано, або його було показано на виставці, використано в торгівлі або іншим чином доведено до загального відома таким чином, що у процесі звичайної підприємницької діяльності це могло стати відомим у колах, які спеціалізуються на діяльності в секторі, про який ідеться, і діють у межах Співтовариства. Проте промисловий зразок не вважається оприлюдненим лише на підставі відкриття інформації про нього третій особі за явних чи неявних умов конфіденційності».

Водночас «промисловий зразок вважається новим, якщо немає тотожного промислового зразка, який було оприлюднено: що стоcується незареєстрованого промислового зразка Співтовариства -- до дати, коли промисловий зразок, щодо якого вимагається охорона, вперше було оприлюднено» (ст. 5 (1) (а) Регламенту).

Обумовлюючи це, судам державчленів ЄС необхідно визначити, за яких обставин UCD є новим: якщо його було вперше оприлюднено в межах Співтовариства або якщо його оприлюднення могло стати розумно відомим за звичайного ведення діяльності колам, які спеціалізуються на відповідному секторі, діючи в межах Співтовариства. Окрім того, у ст. 5 (1) (а) Регламенту не зазначено, чи є дата першого оприлюднення UCD датою його оприлюднення в межах Співтовариства або датою його будь-якого попереднього екстериторіального оприлюднення, яке стає розумно відомим відповідним колам у Співтоваристві.

Національні суди Німеччини, розглядаючи аналогічні справи, спираються на три положення, попри те що Суд Європейського Союзу (далі -- CJEU) у справі (Gautzsch) роз'яснив свою позицію тільки стосовно третього положення [4], перше і друге положення не розглядалися:

«(1) для того, щоб UCD був доведеним до загального відома у межах Співтовариства за змістом ст. 11 Регламенту, відповідна подія оприлюднення повинна відбутися в межах Співтовариства;

(2) оскільки охорона UCD не набувається доки не буде задоволена ст. 11 Регламенту, новизна UCD повинна встановлюватися на дату набуття правової охорони на UCD;

(3) UCD не є новим за змістом ст. 5 (1) (а), якщо подія за змістом статті 7 (1), а саме «інформація про нього було опублікована або показана на виставці, використана у торгівлі або іншим чином доведена до загального відома» відбулася де-небудь у світі, за умови, що ця подія могла розумно стати відомою відповідним колам в Співтоваристві».

Таким чином, суди Німеччини в процесі розгляду справ додержуються позиції, що для набуття правової охорони UCD необхідно, щоб він був доведений до загального відома в межах географічної зони ЄС [5].

Окрім того, Федеральний верховний суд Німеччини при розгляді справи Gebackpresse (Справа I ZR 126/06) використав статтю 110 (а) Регламенту, яка містить таке: «відповідно до ст. 11, промисловий зразок, який не став загальновідомим в межах території Співтовариства, не буде користуватись охороною як незареєстрований промисловий зразок Співтовариства». Ця стаття була витлумачена судом таким чином. Для того щоб виникла правова охорона UCD, його перше оприлюднення у світі повинно відбутися в межах географічної території Співтовариства [6]. Слід зазначити, що таке трактування положень Регламенту судами Німеччини може бути оцінено, як дискримінаційне стосовно дизайнерів з держав, що не входять до ЄС і які за таких обставин з меншою ймовірністю будуть здійснювати свої проекти в ЄС.

Однак, не всі суди додержуються такої точки зору і не вважають, що стосовно цих питань необхідно використовувати доктрину acte clair, відповідно до якої не виникає необхідності звертатися за преюдиційним тлумаченням до Суду CJEU, якщо питання щодо права Співтовариства є настільки ясним, що не вимагає пояснень, і національні суди мають прекрасну можливість самостійно застосовувати право Співтовариства.

Так, у вересні 2019 року Суд з прав інтелектуальної власності (IPEC), який є частиною Високого суду Англії і Уельсу розглядав спір між компанією Beverly Hills Teddy Bear Company (позивач) та PMS International Group plc. (відповідач). Компанія Beverley Hills Teddy Bear Company, яка виробляє 6 м'яких, схожих на тварин, іграшок під назвою «Squeezeamals», подала позов про порушення права на UCD компанією PMS International Group plc. Зазначена колекція м'яких іграшок уперше була оприлюднена на торговому ярмарку в Гонконзі під назвою «Мега Шоу» в жовтні 2017 року, тобто за межами ЄС, а через кілька місяців, у 2018 році -- на аналогічному ярмарку в Нюрнберзі на території Євросоюзу. Обидві сторони погодилися з тим, що статус торгового ярмарку в Гонконзі дає змогу вважати, що незареєстрований промисловий зразок став відомий колам, які спеціалізуються у відповідному секторі, діючи в межах Співтовариства.

Позивач стверджував, що їхні іграшки охороняються як UCD відповідно до статті 11 Регламенту як UCD на період трьох років від дати їх оприлюднення на ярмарку в Гонконзі. При цьому відповідач вважав, що іграшки набувають правової охорони як UCD тільки від дати їх оприлюднення в Нюрнберзі і, отже, їх оприлюднення в Гонконзі спростовує новизну UCD.

У відповідь позивач навів такий аргумент, що є несправедливим положення, за якого оприлюднення промислового зразка в Гонконзі стає відомим в ЄС і розглядається, як частина попереднього рівня техніки, але при цьому права на UCD не виникають від дати його оприлюднення, і запропонував «розділити дати», тобто правова охорона як UCD повинна набуватися від дати оприлюднення незареєстрованого промислового зразка в Нюрнберзі, однак попередній рівень техніки для визнання незареєстрованого промислового зразка новим повинен встановлюватися на дату його оприлюднення в Гонконзі [7, 8].

Розглянувши раніше висловлену Судом CJEU думку про встановлення новизни UCD, а також статтю 11 Регламенту, яка стосується початку і терміну охорони UCD, Суд IPEC дійшов висновку, що для виголошення попереднього рішення по справі Beverly Hills Teddy Bear Company йому необхідно звернутися до Суду CJEU за роз'ясненням правових питань.

У своєму першому питанні Суд CJEU попросив вирішити, що на практиці означає «доведення до загального відома». Питання було сформульовано таким чином:

Для охорони незареєстрованого промислового зразка Співтовариства, яка виникає відповідно до статті 11 Регламенту, промисловий зразок повинен бути оприлюднений у значенні статті 11 (1). Чи повинна подія оприлюднення за змістом статті 11 (2) відбуватися в межах географічних кордонів Співтовариства або досить, щоб подія, де б вона не відбувалася, була такою, що в ході звичайної діяльності могла бути обґрунтовано відомою тим колам, які спеціалізуються у відповідному секторі та діють у рамках Співтовариства (за умови, що промисловий зразок не був розкритий конфіденційно відповідно до умов останнього речення статті 11 (2))?

Друге питання стосувалося дати встановлення новизни промислового зразка, для якого запитується правова охорона як UCD:

Чи є дата встановлення новизни промислового зразка, для якого запитується охорона як незареєстрованного промислового зразка Співтовариства, у значенні статті 5 (1) (a) Регламенту, датою набуття прав на незареєстрований промисловий зразок відповідно до статті 11 Регламенту або альтернативною датою, коли відповідна подія оприлюднення промислового зразка могла бути обґрунтовано відомою у процесі звичайної діяльності в бізнесових колах, які спеціалізуються на діяльності в секторі, про який ідеться, і діють у межах Співтовариства (за умови, що промисловий зразок не був розкритий конфіденційно), або ж є будь-яка/якась інша дата, і якщо так, то яка? [9].

На сьогодні суд CJEU ще не надав роз'яснень стосовно цих питань. Однак, попри рішення суду CJEU щодо того, де повинна відбутися перша подія оприлюднення промислового зразка (у межах ЄС або за його межами) з метою набуття права на UCD, залишається невизначеність відносно події оприлюднення інформації про промисловий зразок в Інтернеті, наприклад, на веб-сайті або в соціальній мережі. Де таке розкриття інформації про промисловий зразок буде вважатися таким, що відбулося? Це місце розташування людини, яка розмістила інформацію про промисловий зразок в Інтернеті, місце розташування сервера(ів), місце розташування користувачів, або це буде вважатися розкриттям інформації всюди одночасно?

Підсумовуючи вищевикладене можна стверджувати, що натепер законодавство України у сфері інтелектуальної власності має новий інститут -- незареєстрований промисловий зразок, який дає змогу набувати правової охорони на промисловий зразок без реєстрації на нетривалий термін, з обмеженим обсягом прав на кшталт незареєстрованного промислового зразка Співтовариства. Така правова охорона має особливе значення для виробів з коротким життєвим циклом, наприклад для модної індустрії. Однак, деякі положення нового законодавства є неоднозначними і потребують подальшого роз'яснення у правозастосовній практиці.

Література

1. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення охорони і захисту прав на торговельні марки і промислові зразки та боротьби з патентними зловживаннями : Закон України від 21.07.2020 № 815-IX. Офіційний вісник України. 2020. № 67. С. 248. Ст. 2148.

2. Мельников В. М. Охрана зарегистрированных и незарегистрированных промышленных образцов за рубежом: законодательство и судебная практика. Москва: ПАТЕНТ, 2008. 88 с.

3. Дозорцев В. А. Интеллектуальные права: Понятие. Система. Задачи кодификации. Москва: Статут, 2003. 416 с.

4. URL: https://ipcuria.eu/case?reference=C-479/12.

5. Kashif Syed Unregistered design right questions referred to the Court of Justice of the EU (CJEU) on design disclosure and novelty. What will the answers mean for designers marketing their products? October 2019. URL: https://www.beckgreener.com/unregistered-design-right-questions-referred-courtjustice-eu-cjeu-design-disclosure-and-novelty.

6. Case I ZR 126/06 Gebackpresse/Press For Bakery Products. URL: https://www.mondaq.com/germany/trademark/76246/german-federalsupreme-court-renders-its-first-decision-on-substantive-community-design-lawdecision-of-october-9-2008-case-i-zr-12606-gebckpressepress-for-bakery-products

7. Florian Traub EU court asked to clarify unregistered design rights issues. OutLaw, 23 Sep 2019. URL: https://www.pinsentmasons.com/out-law/news/eucourt-asked-to-clarify-unregistered-design-rights-issues/.

8. Unregistered Community Design update: UK court refers `Squeezamals' case to the CJEU. Written on 4 Oct 2019.

9. URL: https://www.osborneclarke.com/insights/unregistered-community-design-update-uk-court-refers-squeezamals-case-cjeu/.

10. Gregory Carty-Hornsby Unregistered Designs and the Question of First Disclosure. 17 October 2019. URL: https://www.marks-clerk.com/Home/KnowledgeNews/Articles/Unregistered-Designs-and-the-Question-of-First-Dis.aspx.

11. Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy shchodo posylennia okhorony i zakhystu prav na torhovelni marky i promyslovi zrazky ta borotby z patentnymy zlovzhyvanniamy : Zakon Ukrainy vid 21.07.2020 № 815-IX. Ofitsiinyi visnyk Ukrainy. 2020. № 67. S. 248. St. 2148.

12. Melnykov V. M. Okhrana zarehystryrovannukh y nezarehystryrovannukh promushlennukh obraztsov za rubezhom: zakonodatelstvo y sudebnaia praktyka. Moskva : PATENT, 2008. 88 s.

13. Dozortsev V. A. Yntellektualnue prava: Poniatye. Systema. Zadachy kodyfykatsyy. Moskva : Statut, 2003. 416 s.

14. C-479/12 (Gautzsch). Judgment of 13 Feb 2014.

15. URL: https://ipcuria.eu/case?reference=C-479/12.

16. Kashif Syed Unregistered design right questions referred to the Court of Justice of the EU (CJEU) on design disclosure and novelty. What will the answers mean for designers marketing their products? October 2019. URL:

17. https://www.beckgreener.com/unregistered-design-right-questions-referred-courtjustice-eu-cjeu-design-disclosure-and-novelty.

18. Case I ZR 126/06 Gebdckpresse /Press For Bakery Products. URL: https://www.mondaq.com/germany/trademark/76246/german-federalsupreme-court-renders-its-first-decision-on-substantive-community-design-lawdecision-of-october-9-2008-case-i-zr-12606-gebckpressepress-for-bakery-products

19. Florian Traub EU court asked to clarify unregistered design rights issues. OutLaw, 23 Sep 2019. URL: https://www.pinsentmasons.com/out-law/news/eucourt-asked-to-clarify-unregistered-design-rights-issues/.

20. Unregistered Community Design update: UK court refers `Squeezamals case to the CJEU. Written on 4 Oct 2019.

21. URL: https://www.osborneclarke.com/insights/unregistered-community-design-update-uk-court-refers-squeezamals-case-cjeu/.

22. Gregory Carty-Hornsby Unregistered Designs and the Question of First Disclosure. 17 October 2019. URL: https://www.marks-clerk.com/Home/KnowledgeNews/Articles/Unregistered-Designs-and-the-Question-of-First-Dis.aspx.

Размещено на Allbest.ru