Актуальні проблеми нотаріального провадження опису спадкового майна

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва імені академіка Ф.Г. Бурчака

Актуальні проблеми нотаріального провадження опису спадкового майна

Куриленко С.О.,

аспірант

м. Київ

Практика останніх років свідчить, що нотаріат в Україні поступово реформується. Це означає, що процес удосконалення нотаріальної діяльності ще не завершився, він потребує глибоко наукового розуміння та практики застосування. Відтак, у спадковому праві було впроваджено інститут, щодо створювання умов для реалізації волі спадкодавця після його смерті, захисту прав та інтересів спадкоємців, відказоодержувачів та кредиторів спадкодавця - інститут охорони спадкового майна.

Вагомим внеском у комплексне дослідження напрямів удосконалення нотаріального захисту спадкового майна стали напрацювання вітчизняних вчених-правників таких, як: Братусь С.М., Заїка Ю.О., Ромовська З.В., Рябоконь Є.О., Фурса Є.І., Фурса С.Я., Желіховська Ю.В., Кухарєв О.Є. та ряд інших дослідників. Незважаючи на численні праці науковців у цій сфері, нотаріальне провадження щодо охорони спадкового майна потребує додаткових досліджень.

Застосовуючи критерій цільової спрямованості діяльності нотаріату, можна говорити, що в частині предметної визначеності, нині інститут охорони спадкового майна розглядається як техніко - юридичний захід зі створення умов для належної реалізації волі спадкодавця, охорони його майна та майнових прав, забезпечення їхнього переходу до інших учасників цивільного обігу (спадкоємців) у порядку спадкування [1, с. 133].

Водночас правове регулювання охорони спадкового майна у нотаріальній практиці є складним процесом, оскільки в багатьох заповітах не зазначається конкретне майно і тому метою заходів щодо охорони спадкового майна є збереження цього майна, а не збільшення його вартості або управління ним [2, с. 365].

Основна дія, яку має вчинити нотаріус для охорони спадщини - це скласти опис спадкового майна, який проводиться негайно після вчинення необхідних дій щодо забезпечення охорони і збереження спадкового майна.

Все зазначене вище переконливо доводить, що під вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна слід розуміти комплекс організаційно - правових заходів, спрямованих на його збереження, що здійснюється нотаріусом (органом місцевого самоврядування), зберігачем (охоронцем, банком, музеєм тощо), виконавцем заповіту і тривають переважно від моменту проведення опису спадкового майна до прийняття спадщини спадкоємцями. Проте, поняття «охорона спадкового майна» у доктрині спадкового права розглядається й у вузькому розумінні. Зокрема, у вузькому розумінні цієї категорії - це створення зберігачем таких умов збереження спадкового майна, які протягом установленого законодавством терміну повинні повністю виключити можливість порушення його цілісності, кількісного зменшення та знищення показників якості.

Так, нотаріус за заявою спадкоємців або за повідомленням підприємств, установ, організацій, громадян, або на підставі рішення суду про оголошення фізичної особи померлою чи за своєю власною ініціативою вживає заходів до охорони спадкового майна серед яких є опис такого майна [3]. Після належної підготовки нотаріус виїжджає на місце знаходження майна і проводить опис майна у присутності зацікавлених осіб та двох свідків.

До речі, незаперечним не лише з теоретичного значення є те, що опис майна іноді може тривати протягом кількох днів, а законодавство не передбачає за цими особами (свідками) середньої заробітної плати на період їхньої участі в проведенні опису, нотаріус може зіткнутися зі значними складнощами при залученні свідків. Необхідність закріплення на рівні закону норми про збереження за вказаними особами заробітної плати за місцем роботи давно обґрунтована нотаріальною практикою, а також знайшла свою підтримку і в юридичній літературі [3, с. 188].

Слід зазначити, що здійснення цієї процедури можливе лише за наявності добровільної згоди спадкоємців або осіб, що проживали разом із спадкоємцем, але трапляються випадки коли такі особи запере - чують або не надають майно для опису, а нотаріус не може примусово вимагати доступ до такого майна, в такому випадку нотаріус здійснює реагування шляхом звернення до правоохоронних органів. Однак, необхідно брати до уваги й те, що існують випадки коли опис спадкового майна може провадитися за його місцезнаходженням, яке може не збігатися з місцем відкриття спадщини. У такому разі нотаріус направляє лист нотаріусу за місцем знаходження майна з проханням провести опис зазначеного майна [4].

Утім, якщо під час опису майна будуть виявлені речі, які не мають цінності у зв'язку зі зносом, нотаріус за згодою спадкоємців або інших заінтересованих осіб не включає таке майно до акта опису, а за окремим описом передає їх на знищення.

Окремо слід звернути увагу на низку суто процедурних аспектів проведення опису майна. Так, опис спадкового майна робиться з детальною характеристикою кожної речі окремо (колір, вага, номінал, розмір, сорт, марка, рік випуску, а для іноземної валюти - купюра, її номінал, вартість за курсом Національного банку України тощо) та визначення їх вартості з урахуванням відсотка зносу [5, с. 119].

У цьому контексті слушною видається позиція, що спадщина може бути різнорідною за складом не лише юридично, а й натурально - фактично, що зумовлює вжиття відповідних скоординованих заходів, із вказівкою конкретних осіб, відповідальних за їхнє здійснення, виокремлення необхідних для цього фінансових та інших ресурсів. Це забезпечить не лише збереженість спадкового майна, а й безпеку оточуючих, усуне можливі конфлікти [6, с. 200].

З огляду на вищезазначене, чинним законодавством України мають бути створені передумови більш вагомого закріплення і використання потенціалу нотаріату щодо забезпечення охорони та захисту прав та законних інтересів спадкодавців і спадкоємців. Відтак, постає необхідність закріпити в Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України критерії для нотаріусів, за якими можна кваліфікувати таке майно або розробити процедуру обов'язкового залучення професійного оцінювача до такого опису та здійснення оплати його послуг.

Література

нотаріальний спадковий майно право

1. Граніна І.В. Актуальні питання охорони спадкового майна виконавцем заповіту // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету, Сер: Юриспруденція, 2014. №7. С. 133-135

2. Науково-практичний посібник / С.Я. Фурса, Є.І. Фурсв, О.М. Клименко, С.Я Рябовська, Л.О. Кармаза та ін. К.: Видавець Фурсв С.Я.: КНТ, 2007.

3. Нелін О.І. Спадкове право України: навч. посібник. К.: ВПЦ «Київський університет». - 247 с.

4. Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України: Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 // БД «Законодавство України» / Міністерство юстиції України. URL: https://zakon.rada.gov. Ua/laws/show/z0282-12#Text

5. Кравченко М.Г. Роль нотаріуса в захисті спадкових прав за законодавством України. Науковий вісник Херсонського державного університету. Херсон: 2015. Т. 1. Вип. 3. С. 118-122.

6. Сучасні тенденції розвитку спадкового права 9порівняльно-правове дослідження): монографія / Ю.О. Заіка, Н.Б. Солтис, В.В. Проценко, Є.О. Рябоконь; відп, ред..академік НАПрН України В.В. Луць. К.: Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва імені академіка Ф.Г. Бурчака НАПрН України. 2015. 248 с.

Размещено на Allbest.ru