Помилка у кваліфікації в кримінальному праві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра кримінального права № 1

Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

Помилка у кваліфікації в кримінальному праві

Ус О.В.

доктор юридичних наук, доцент

Необхідність дослідження помилок, що мають місце при кваліфікації, зумовлена практикою застосування кримінального закону. Оскільки кваліфікація це оціночна діяльність суб'єктів правозастосування, то, на жаль, не виключається і таке кримінально-правове явище, як кваліфікаційна помилка. Помилка у кваліфікації є дефектом правозастосування. Водночас їх наявність дає підставу ще раз осмислити їх причини, шляхи запобігання та підтверджує необхідність законодавчої регламентації системи правил кваліфікації в КК [1, с. 31-40].

Про поширеність кваліфікаційних помилок свідчать масштабність змін кваліфікації під час кримінального провадження та зміни чи навіть відміни судових рішень щодо конкретного кримінального провадження (справи). Наприклад, протягом 2019 р. через неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність в апеляційному порядку скасовано вироки стосовно 1,1 тис. (у 2018 р. - також щодо 1,1 тис.) осіб; їх частка від кількості осіб, щодо яких вироки в апеляційному порядку скасовано, становила 24,9 % (у 2018 р. - 24,2 %). Зі зміною правової кваліфікації кримінального правопорушення і застосуванням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність про менш тяжке кримінальне правопорушення змінено вироки щодо 163 (у 2018 р. - 121) осіб, або 5,3 % (у 2018 р. - 3,9 %) від загальної кількості осіб, стосовно яких змінено вирок. Протягом 2019 р. збільшилась як кількість, так і частка осіб, стосовно яких у касаційному порядку скасовано судові рішення через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Так, судові рішення скасовано щодо 135 (у 2018 р. - 85) осіб, або 9 % (у 2018 р. - 7,5 %) серед загальної кількості тих, щодо яких скасовано судові рішення [2]. Саме тому доволі актуальним є дослідження кваліфікаційної помилки, її поняття, видів, причин виникнення, можливостей виявлення та усунення, а також запобігання її проявам.

Помилка у кваліфікації в кримінальному праві - це неумисне неповне чи неточне (неправильне) встановлення кримінально значимих ознак кримінального юридичного факту, неправильне визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, та (або) неповне чи неточне (неправильне) встановлення відповідності ознак кримінального юридичного факту ознакам конкретної кримінально - правової норми (ознакам складу кримінально значимого діяння) [3, с. 191].

До основних характеристик кваліфікаційної помилки, на наш погляд, доцільно віднести:

1. Кваліфікаційна помилка є різновидом помилок у правозастосов- ній сфері, а саме у застосуванні кримінального закону, поряд із помилкою у застосуванні заходів кримінально-правового впливу тощо. Власне помилка у кваліфікації може породжувати помилки у застосуванні заходів кримінально-правового впливу.

2. Кваліфікаційна помилка зовнішньо проявляється у відповідному процесуальному документі, тобто помилка у кваліфікації має місце коли факт неправильного застосування кримінального закону отримав юридичне закріплення (вираження).

3. Кваліфікаційна помилка, на відміну від кримінальної процесуальної помилки, має кримінально-правовий характер і становить негативний результат правозастосовної діяльності у кримінально-правовій сфері.

4. Кваліфікаційна помилка не є результатом умисних дій суб'єкта кваліфікації, тобто її не можна ототожнювати з кримінально проти - правними діяннями правозастосувача при здійсненні кваліфікації. У випадках, коли неправильне кваліфікаційне рішення не є результатом помилкової думки або неправильної оцінки доказів, а є результатом свідомого та вольового (умисного) вибору суб'єкта кваліфікації, мову можна вести про умисне діяння, що посягає на відносини правосуддя.

Серед видів кваліфікаційних помилок вважаємо за можливе виокремити такі:

1. Залежно від характеру (об'єкта) кваліфікаційної помилки слід виділити:

1) помилка у кваліфікації кримінального правопорушення: а) невизнання наявності складу кримінального правопорушення у вчиненому суб'єктом діянні, в якому містяться ознаки елементів складу певного кримінального правопорушення, передбаченого відповідною статтею (частиною статті) Особливої частини КК; б) визнання наявності складу кримінального правопорушення у вчиненому діянні, де відсутня, як мінімум, одна конститутивна ознака елементу складу відповідного кримінального правопорушення, передбаченого статтею (частиною статті) Особливої частини КК; в) неправильне обрання кримінально-правової норми при кваліфікації вчиненого суб'єктом діяння: кваліфікація за статтею (частиною статті) Особливої частини КК, яка передбачає більш тяжке кримінальне правопорушення, ніж те, що міститься у вчиненому суб'єктом діянні; кваліфікація за статтею (частиною статті) Особливої частини КК, яка передбачає менш тяжке кримінальне правопорушення, ніж те, що міститься у вчиненому діянні; помилка при кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого бланкетною диспозицією; помилка при кваліфікації кримінального правопорушення за наявності у нормі оціночної ознаки тощо; г) неправильне застосування інститутів кримінального права при кваліфікації вчиненого кримінального правопорушення тощо;

2) помилка у кваліфікації діяння, що не є кримінально протиправним, проте має кримінально-правове значення: а) помилка у кваліфікації діяння, що не володіє кримінально значимим ступенем суспільної небезпечності; б) помилка у кваліфікації діяння, вчиненого за наявності обставини, що виключає кримінальну протиправність діяння;

в) помилка у кваліфікації діяння, вчиненого без вини (невинувато);

г) помилка у кваліфікації діяння, вчиненого особою, яка не є суб'єктом кримінального правопорушення;

3) помилка у кваліфікації посткримінальної поведінки особи: а) помилка у кваліфікації позитивної посткримінальної поведінки особи; б) помилка у кваліфікації негативної посткримінальної поведінки особи.

2. Залежно від стадії кримінального провадження, на якій було здійснено кваліфікаційну помилку, можна виокремити:

1) помилка на стадії досудового розслідування (провадження):

а) помилка на стадії провадження щодо початку досудового розслідування (до відкриття кримінального провадження, внесення відомостей до ЄРДР (ст. 214 КПК), попередня правова кваліфікація (п. 5 ч. 5 ст. 214 КПК); б) помилка на стадії досудового розслідування злочинів у формі досудового слідства, а кримінальних проступків - у формі дізнання; в) помилка на стадії закінчення досудового розслідування;

2) помилка на стадії судового розгляду (провадження): а) помилка на стадії кримінального провадження у суді першої інстанції;

б) помилка на стадії судового провадження з перегляду судових рішень в апеляційному порядку; в) помилка на стадії судового провадження з перегляду судових рішень в касаційному порядку; г) помилка на стадії судового провадження з перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами.

3. Залежно від суб'єкта, який здійснив кваліфікаційну помилку, можна виокремити помилку, яку здійснив: 1) слідчий; 2) прокурор;

3) слідчий суддя; 4) суддя (колегія суддів) тощо.

Причини кваліфікаційних помилок зумовлені як об'єктивними (наприклад, недосконалість законодавчої регламентації окремих кримінально-правових норм та інститутів; відсутність регламентації у КК більшості правил кваліфікації; надмірна криміналізація діянь і як результат - відсутність чітких критеріїв розмежування окремих складів кримінальних правопорушень, передбачених статтями Особливої частини КК [4, с. 628-633; 5, с. 106] тощо), так і суб'єктивним (правозастосовними) факторами (специфіка сприйняття та трактування кримінально-правових норм правозастосувачем; неповне дослідження та доведення всіх фактичних обставин вчиненого діяння; неправильна оцінка доказів; неналежне (недбале) виконання своїх професійних обов'язків особами, які здійснюють кваліфікацію; спрощений підхід щодо з'ясування всіх обставин кримінального провадження та оцінки доказів тощо.

Доцільно окреслити, що кваліфікаційна помилка може бути результатом не однієї, а декількох причин у сукупності. Більше того, об'єктивні фактори, що зумовлюють кваліфікаційну помилку, досить часто, у свою чергу, є причиною виникнення суб'єктивних факторів, що зумовлюють таку помилку. Крім того, типові кваліфікаційні помилки відбуваються внаслідок порушення основних законів формальної логіки (тотожність, несуперечність, виключення третього, достатньої підстави тощо).

У виключенні або мінімізації кваліфікаційних помилок їх запобігання має важливе значення і становить комплекс заходів, що здійснюються як на рівні законодавчого органу, так і на рівні суб'єктів правозастосування, спрямованих на виявлення причин, що сприяють кваліфікаційним помилкам, та здійснення певного впливу (процедури) щодо усунення таких причин, зокрема: удосконалення законодавчої техніки; передбачення у КК системи правил кваліфікації; усунення надмірної криміналізації суспільно небезпечних діянь; удосконалення інтерпретаційної практики; підвищення професійного рівня суб'єктів кваліфікації; належне наукове обґрунтування питань застосування кримінально-правових норм та інститутів щодо здійснення кваліфікації тощо.

помилка кваліфікація кримінальний

Література

1. Ус О. В. Кваліфікація в кримінальному праві України: автореф. дис.... д-ра юрид. наук: 12.00.08 / Нац. юрид. ун-т імені Ярослава Мудрого. Харків, 2020. 46 с.

2. Дудоров О. О. Відгук офіційного опонента на дисертацію

Ус Ольги Володимирівни «Кваліфікація в кримінальному праві України» URL: http://nauka.nlu.edu.ua/download/diss/Us/vidguk1.pdf

(дата звернення: 01.06.2021).

3. Ус О. В. Кваліфікація в кримінальному праві України: дис.... д-ра юрид. наук: 12.00.08 / Нац. юрид. ун-т імені Ярослава Мудрого. Харків, 2020. 485 с.

4. Навроцький В. О. Основи кримінально-правової кваліфікації: навч. посіб. Київ: Юрінком Інтер, 2006. 704 с.

5. Марітчак Т. М. Помилки у кваліфікації злочинів: дис.... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Львів: Львів. нац. ун-т ім. І. Франка, 2003. 219 с.

Размещено на Allbest.ru