Проблемні аспекти творчості в епоху цифрових трансформацій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національного університету «Одеська юридична академія»

Проблемні аспекти творчості в епоху цифрових трансформацій

Токарева В.О. кандидат юридичних наук, доцент кафедри цивільного права

м. Одеса, Україна

Розвиток цифрових технологій та збільшення ролі рядових споживачів у створені результатів інтелектуальної діяльності впливає на функціонування ринку засобів масової інформації та потребу визначення меж дії законодавства про авторське право та охороноздатності таких результатів. Якщо медіа-індустрії 20-го століття розглядала людей як пасивну аудиторію, головна роль якої полягала у споживанні результатів творчості професіоналів, то поширення цифрових технологій дозволило звичайнім споживачам стати незалежними творцями в Інтернеті.

За висловом професора журналістики Нью Йоркського Уніве- ристету Джей Розена, колишні споживачі стали блоггерами, музикантами, художниками, продюсерами відео, кураторами веб-сайтів, хакерами, академічними співробітниками та іншим. Звичайні люди стали створювати, копіювати, змінювати та ділитися своїми творами зі світом, а потреба звернення до комерційних посередників контенту, під яким розуміється будь-яке інформаційно значуще або змістовне наповнення веб-сайту (тексти, мультимедіа, графіка)[1], таких як видавництва, звукозаписуючі компанії та студії, відпала.

Тож, ще двадцять років тому було складно уявити, що перед авторським правом постане питання правової охорони результатів аматорської творчості споживачів із мінімальним рівнем критерію творчості [2].

Набули, наразі, популярності публікації результатів творчої діяльності (контенту) в вигляді блогів у соціальних спільнотах (мережах). Сучасні автори хоча б на початку своєї кар'єри знаходять в такій формі альтернативу традиційному виданню книг, оскільки такий спосіб не передбачає витрат на оплату видавництва та надають дозволяють залучити кількість читачів. Публікації в формі блогів забезпечують більш тісний взаємозв'язок між автором і його читачами, та особисте спілкування [3].

У літературі висувається думка, що така ситуація свідчить про кризу яку переживає сфера творчості та мистетцва. Дослідження стратегії та проблем сучасного мистецтва проведено французьким філософом Ж. Бодріяром надає розуміння сучасних проблем пов'язаних із вираженням повсякденної творчості. Якщо раніше процес модернізації був нерозривно пов'язаний з ідеєю лінійного прогресу людства, домінуванням майбутнього над минулим та сьогоденням, нового над старим, то постмодерн втрачає віру в зумовленість прогресивного розвитку. Умовним стає виокремлення розрізнення «старого та нового», відроджується образ циклічного перебігу історичного часу - «вічного повернення того ж самого», а культурна творчість стає нескінченним «цитуванням».

Співтовариство світу сучасного мистецтва створюється засобами масової інформації, сучасними техніками, новим ставленням до мистецтва. Сучасна криза у мистецтві та творчості пояснюється твердженням Ж. Бодріяра, що сучасне життя, наповнена машинами не сприяє розвитку мистецтва [4]. інтелектуальний законодавство охороноздатність

Проте мистецтво не зникає, як це може здатися, навпаки, гіперреалізм - це форма, яка об'єднує мистецтво і реальність. Мистецтво за визначенням Ж. Бодріяра, наразі, повсюди, оскільки в самому серці реальності - штучність. Ж. Бодрійяр передбачає, що через сотню років фільми про гладіаторів будуть сприйматися так, як якщо б це були документальні фільми про Древній Рим, причому те, що на стіні вілли Помпея фрески належать пензлю Рембрандта, нікого не збентежить.

Актуалізується твердження А. Маслоу та Ж. Бодріяра, що у повсякденних рутинних діях, подекуди з мінімальним рівнем творчості, знаходять вираження творчі здібності до самоактуалізації. Водночас такий щоденний, масовий прояв творчої самоактуалізації, з поширенням Інтернету та смартфонів, відобразившись в звичних діях як «копіювати та вставити», не лише уособлюють кризу сучасного мистецтва, а й ставлять питання правового регулювання та правового статусу результатів такої творчості [4].

Виникнення таких нових моделей виробництва та поширення товарів та результатів творчості призвели до політичного та правового конфлікту у сферах телекомунікацій, конфіденційності, захисту прав споживачів, антимонопольного законодавство та авторського право. Інтернет надав можливість поширювати результати інтелектуальної діяльності та отримувати до них доступ необмеженій кількості людей різних вікових, соціальних, національних, професійних та інших груп. Такий вільний доступ до інформації за допомогою Інтернету має і свої негативні сторони. Зокрема, під загрозою опиняються об'єкти охоро- нювані авторським правом та не завжди можна запобігти поширенню протиправних за своєю суттю результатів творчої діяльності, які порушують права і інтереси інших осіб, суспільства і держави, несуть образливі, екстремістські прояви [3].

Така ситуація ставить потребу правового регулювання право - відносин, що виникають в Інтернеті, яке залишається не досконалим.

З огляду на те, що авторське право надає правову охорону творам незалежно від гідності твору, рівня критерію творчості, постає питання здатності права забезпечити правову охорону результатів із мінімальним рівнем творчості та появи позицій які критикують авторське право за неефективність в умовах Інтернету. Пошук належного механізму охорони об'єктів інтелектуальної власності в мережі залишається актуальним, оскільки віртуальний простір дозволяє отримати доступ до значної кількості інформації в будь-який час, в будь-якому місці без обмежень.

Визнаючи суспільну важливість ідей відкритого доступу до резуль - татів діяльності та надання авторам права обирати умови поширення своїх творів, слід зазначити, що поширення набув так званий інтернет- нігілізм, за яким вважається, що мережа Інтернет є вільна від правових норм та обмежень, що призводить до заперечення існування авторських прав в інформаційному середовищі. Більшість користувачів мережі переконані в тому, що вся розміщена в Інтернеті інформація доступна і безкоштовна, що є лише наслідком не грамотності населення.

Враховуючи викладене слід зазначити, що авторське право, переживає глобальні проблеми регулювання, обумовлені проблемами захисту творів у Інтернеті, через його динамічну природу та виклики із забезпечення захисту об'єктів інтелектуальної власності в Інтернеті. Проблема визначення та правового регулювання повсякденної творчості у сьогоднішньому стрімко зміннючомуся суспільстві стає більш очевидною, коли нові технології відіграють все більш значну роль у суспільстві, що ставить низку питань щодо пошуку оптимальних шляхів правого регулювання у мережі Інтернет.

Література

1. Jay Rosen. The People Formerly Known as the Audience

2. Конюшкина Ю.А. Права человека на свободу творчества в сети. Вестник Московского финансово-юридического университета. - 2013. - № 4. - С. 154-159.

3. Емельянова М.А. Стратегия искусства по Бодрияру Элкетро- нный научный журнал Курского государственного университета. - 2009. - № 2 (10).

Размещено на Allbest.ru