Військово-цивільні адміністрації: проблемні питання адміністративно-правового статусу

Размещено на http://allbest.ru

Військово-юридичний інститут

Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

Військово-цивільні адміністрації: проблемні питання адміністративно-правового статусу

Ірина Калабська курсантка 3 курсу

Період ведення бойових дій на сході України вносить свої корективи і в сферу публічного адміністрування та управління, такі умови існування громадян безпосередньо стосуються Донецької та Луганської областей, тому крізь приціл зброї, життя на лінії відсічі збройної агресії виглядає зовсім по-іншому. Необхідність забезпечення державних та суспільних інтересів, контроль за дотриманням конституційних прав і свобод людини та громадянина, вимагає створення спеціальних державних органів, яким будуть надані відповідні повноваження.

Для вирішення багатьох питань, що постали після захоплення територій нашої держави, задля вирішення негайних питань державного управління та керівництва прифронтовими адміністративними територіальними одиницями Верховною Радою України прийнято Закон України від 03.02.2015 року № 141-VIII «Про військово-цивільні адміністрації», яким визначено організацію, повноваження і порядок діяльності військово-цивільних адміністрацій, що є тимчасово створеним державним органом з елементами військової організації управління для забезпечення безпеки та нормалізації життєдіяльності населення в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації, що не має на меті зміни або скасування конституційно закріпленого права територіальних громад на місцеве самоврядування.

При дослідженні поняття «Адміністративно-правовий статус державних органів» варто зазначити, що єдиної думки серед науковців щодо визначення терміну «адміністративно-правового статусу» немає. Наприклад Стеценко С. Г. пояснює його як сукупність прав, обов'язків та гарантій їх реалізації, що визначені у нормативно - правових актах [1, с. 90].

У свою чергу В. Я. Малиновський розкриває дану дефініцію через сукупність таких основних елементів як завдання, цілі, відповідальність, компетенція, порядок створення та діяльності органів влади [2, с. 378]. Поняття військово-цивільних адміністрацій визначено статтею 1 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» і розкривається таким чином: «це тимчасові державні органи у селах, селищах, містах, районах та областях, що діють у складі Антитерористичного центру при Службі безпеки України (у разі їх утворення для виконання повноважень відповідних органів у районі проведення антитерористичної операції) або у складі Об'єднаного оперативного штабу Збройних Сил України (у разі їх утворення для виконання повноважень відповідних органів у районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях) і призначені для забезпечення дії законів України, забезпечення безпеки і нормалізації життєдіяльності населення, правопорядку, участі у протидії актам збройної агресії, диверсійним проявам і терористичним актам, недопущення гуманітарної катастрофи в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації, зокрема проведення антитерористичної операції» [3]. Фактичною підставою створення військово-цивільних адміністрацій є неможливість виконання місцевими органами державної влади, покладених на них завдань, з причин фактичного саморозпуску, невиконання своїх повноважень, неможливості проведення виборів до відповідних органів місцевого самоврядування.

Влучно було підкреслено В. Й. Шевченко те, що особливістю діяльності військово-цивільних адміністрацій є покладення на них виконання як управлінських, розпорядчих, економічних, фінансових, юрисдикційних, так і правоохоронних функцій. Більше того, оскільки функції військово-цивільних адміністрацій реалізуються в умовах ведення бойових дій, то вони можуть змінюватись, залежно від обстановки, що склалась.

Варто відзначити, що перелік функцій таких адміністрацій не є вичерпним, що потребує удосконалення шляхом їх упорядкування та систематизації на законодавчому рівні [4]. Позитивним аспектом у забезпеченні високої ефективності діяльності військово-цивільних адміністрацій є саме надання їм повноважень як з питань національної безпеки, так і у сфері діяльності органів місцевого самоврядування, місцевих держадміністрацій. Окрім функцій та повноважень специфіка військово-цивільних адміністрацій полягає у їх підпорядкуванні. Внаслідок того, що адміністрації наділені широкими повноваженнями вони підпорядковуються одночасно Президенту України, Верховній Раді та Кабінету Міністрів. Президент України має повноваження у разі потреби утворювати та ліквідовувати військово-цивільні адміністрації, призначає голів таких адміністрацій, визначає перелік посад. Підпорядкування Кабінету міністрів України є також цілком логічним, адже на військово-цивільні адміністрації покладається виконання обов'язків органів виконавчої влади. Верховна Рада України здійснює парламентський контроль за діяльністю військово-цивільних адміністрацій.

Також вплив на діяльність адміністрацій має Командувач об'єднаних сил через Об'єднаний оперативний штаб ЗС України або керівник Антитерористичного центру, залежно від поставлених перед адміністраціями завдань при їх створенні. До компетенції згаданих посадових осіб відноситься організація, планування та контроль за виконанням заходів у сфері забезпечення безпеки і оборони держави, та координація та контроль за діяльністю військово-цивільних адміністрацій [3]. Зі створенням військово-цивільних адміністрацій припиняються повноваження органів місцевого самоврядування та відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах радах. Кузьменко Д. О. у своїй праці наголошував на проблемі процедури припинення повноважень органів виконавчої влади, та було запропоновано вирішення питання шляхом створення спеціальних комісій, на які б покладались обов'язки з передачі майна від органів, що припиняють свою діяльність до військово-цивільних адміністрацій [5].

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності військово-цивільних адміністрацій» від 17.12.2020 дещо заповнив прогалини у законодавстві щодо питань, що стосувалися бюджетної сфери, а, також, проблеми переходу повноважень від органів, що припиняють діяльність до військово-цивільних адміністрацій. Цей же закон закріплює перехід майна на правах правонаступництва, з визначеними у ньому особливостями. адміністративний територіальний конституційний право

Однак, є потреба в детальному визначенні саме процедури передачі майна до військово-цивільних адміністрацій, приділивши при цьому належну увагу пропозиції науковців щодо створення тимчасових комісій, які б займались даним питанням. Окрім організаційних питань у сферах розпорядження майном та передачі повноважень, серед вчених правників піднімалась тема подальшої трудової діяльності працівників органів, що припиняють діяльність. Більше того, серед науковців існує висловлювання щодо недоцільності заміни у містах, селищах та селах системи місцевого самоврядування в повному обсязі. Це обумовлено тим, що певні сфери суспільного життя повинні залишатись поза компетенцією військово-цивільних адміністрацій. Зокрема висловлюються позиції, що призначення директорів шкіл, дитячих садочків, а також контроль за їх діяльністю, вирішення інших питань освіти не повинно покладатись на органи, що мають функції у сфері національної безпеки та оборони [5, с. 83]. Варто не погодитись з такою позицією, адже дуалістичний характер функцій є саме тією особливістю, яка відрізняє їх від інших органів державної влади. До того ж особливий статус територій, на яких створюються військово-цивільні адміністрації, вимагає зосередженого «в одних руках» військового контролю над усіма сферами діяльності.

Отже, військово-цивільні адміністрації, які покликані представляти інтереси держави та забезпечувати захист її громадян на територіях (районах) ведення бойових дій, дійсно є унікальними та станом на сьогодні необхідними органами. Однак, як показує практика у вітчизняному законодавстві є ще ряд прогалин та неточностей, на які слід звернути увагу та виправити на законодавчому рівні.

Список використаної літератури

1. Стеценко С. Г Адміністративне право України: [навч.посіб.] / С. Г Стеценко. - Атіка. - 2007. - 624 с.

2. Малиновський В. Я. Державне управління: [навч. Посіб.] / В. Я. Малиновський. - Вид. 2-ге, доп. Та перероб. - К.: Атіка, 2003. - 576 с.

3. Про військово-цивільні адміністрації: Закон України від 3 лютого 2015 року № 141-VIII. Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 13, ст.87.

4. Шевченко В. Й. Адміністративно-правовий статус військово-цивільних адміністрацій:дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец.12.00.07 - адміністративне право і процес;фінансове право; інформаційне право / В. Й. Шевченко. - Одеса, 2019.

5. Кузьменко Д. О. Адміністративно-правове регулювання діяльності органів публічної адміністрації в зоні проведення ООС:дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец.12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право / Д. О. Кузьменко. - Київ, 2020.

6. Про внесення змін до Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності військово-цивільних адміністрацій: Закон України від 17.12 2020 року №1120-IX. Відомості Верховної Ради (ВВР), 2021, № 12, ст.97.

Размещено на Allbest.ru