Щодо взаємодії громадянського суспільства та органів державної влади в процесі формування податкової політики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Щодо взаємодії громадянського суспільства та органів державної влади в процесі формування податкової політики

Атаманчук Н.І.

кандидат юридичних наук, доцент, провідний науковий співробітник відділу дослідження проблем взаємодії держави і громадянського суспільства Київського регіонального центру Національної академії правових наук України, м. Київ, Україна

Однією із основних проблем розвитку громадянського суспільства в Україні, визначених Національною стратегією сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016-2020 роки [1] залишається «малоефективна взаємодія органів державної влади, органів місцевого самоврядування з громадськістю через недостатню прозорість діяльності цих органів та забюрократизовані процедури такої взаємодії, низький рівень взаємної довіри». Саме тому питання взаємодії громадянського суспільства та органів державної влади в процесі формування податкової політики в умовах сьогодення набуває неабиякої актуальності.

Оскільки, як зазначають вчені [2, с. 136] «податкова політика є такою специфічною сферою діяльності держави, де брак уваги орга - нів управління до інтересів та потреб платників податків провокує численні ризики як фінансового, так і соціального характеру, тому державні суб'єкти виробництва та реалізації відповідної політики просто не в змозі не враховувати реакції на ініціативи громадськості з цього приводу».

Поділяємо думку Ю. Руденко [3, с. 97] про те, що суспільна складова частина податкової політики активізує проблему взаємодії держави та громадян в особі інститутів громадянського суспільства, що відстоюють їх приватні та суспільні інтереси, у сфері оподаткування, оскільки податкова політика держави зачіпає усіх без винятку громадян.

Зазначимо, що форми та активність взаємодії громадськості та органів державної влади з питань оподаткування мають істотні 54 відмінності залежно від рівня впливу владних інститутів на вироблення та реалізацію державної податкової політики. Тому для нас найбільший суспільний інтерес викликають питання співпраці саме з центральними органами виконавчої влади, що мають найсуттєвіші повноваження та відповідальність за впровадження та регулювання податкових правовідносин в Україні. Серед державних суб'єктів здійснення податкової політики, хочеться зупинитися саме на податкових органах, на які покладено реалізацію державної податкової політики.

Виконанню більшості завдань Державної податкової служби України (далі - ДПС України) передує взаємодія податкових органів із населенням та громадськими організаціями. Зокрема, Державна податкова служба України реалізує пілотний проєкт по взаємодії з територіальними громадами результатом реалізації якого стане: відпрацювання моделі взаємодії податкових органів та територіальних громад з метою покращення адміністрування місцевих податків, запровадження додаткових сервісів підприємствам, територіальним громадам, громадянам для легкості і простоти адміністрування та сплати податків, створення умов для залучення вітчизняних та іноземних інвестицій в розвиток територіальних громад [4].

Варто зауважити, що однією із стратегічних цілей діяльності ДПС, визначених наказом ДПС України від 10.12.2019 № 205 «Про затвердження місії та стратегічних цілей діяльності ДПС до 2022 року» [5] є формування іміджу ДПС як сервісної служби європейського зразка з високим рівнем довіри у суспільстві, що передбачає забезпечення якісного та швидкого консультування платників, удоско-налення системи зворотного зв'язку з платниками, забезпечення безперервного процесу інформаційної взаємодії тощо. громадянське суспільство державна влада податковий

Питання реформування інститутів державної влади в Україні залишається актуальним протягом багатьох років, особливо це стосується податкових органів. Важливої ролі у цьому процесі набувають представники громадянського суспільства, які висвітлюють суспільний запит на податкові реформи, беруть активну участь у напрацюванні змін до законодавства, а також здійснюють моніторинг за функціонуванням податкових органів. Представники громадського суспіль - ства здійснюють зазначену діяльність у формі громадських спілок, громадських організацій та їх альтернативних форм, а саме: громадсь - ких рухів, активістів.

Аналіз змісту діяльності ДПС України засвідчує те, що в основу стратегії розвитку податкових органів закладено якісно нову систему взаємовідносин з громадськістю через взаємне співробітництво із населенням та громадськими організаціями, які працюють у сфері захисту прав та інтересів платників податків. Зокрема, інтерес представляє і співпраця податкових органів із організаціями платників податків, зокрема, Всеукраїнською громадською організацією «Асоціація платників податків України», Громадською організацією «Всеукраїнська асоціація ветеранів державної податкової служби України», Громадською організацією «Палата податкових консультантів», Громадською організацією «Всеукраїнський бухгалтерський клуб», Громадською організацією «Асоціація податкових радників», Громадська організація «Всесвітня організація захисту прав людини», Всеукраїнської асоціації роботодавців та інших.

Взаємодія передбачає удосконалення роботи ДПС України шляхом запровадження та ефективного супроводження функціонування електронних сервісів, які забезпечують стрімкий розвиток усіх податкових процесів. Так, одним із досягнень є запровадження електронного документообігу та звітності, як важливий елемент діяльності. До інших досягнень взаємодії громадськості та органів, що здійснюють податкову політику, також слід віднести ініціювання змін у законодавстві, завдяки яким контролюючі органи у своїй роботі стали більш відкритими.

У процесі дослідження даного питання науковий інтерес становить не стільки сам факт діяльності інститутів громадянського суспільства при відстоюванні інтересів та захисті прав платників податків, скіль - ки результативність їх роботи у виробленні та реалізації податко - вої політики. Така результативність може бути виявлена головним чином за критерієм успішності представництва інтересів громадськості шляхом впливу на прийняття рішень органів державної влади. Перш за все це стосується впливу на законотворчість суб'єктів владних повноважень, а саме врахування владою пропозицій громадсько - сті щодо удосконалення законодавчих та регуляторних актів у сфері оподаткування.

Дійсно, в умовах сьогодення, недосконалість чинного законодавства створює штучні бар'єри для реалізації громадських ініціатив, утворення та діяльності окремих видів організацій громадянського суспіль - ства, розгляду та врахування громадських пропозицій органами державної влади, органами місцевого самоврядування. Також недостатнім залишається і рівень гармонізації законодавства України із законодавством Європейського Союзу та врахування кращого міжнародного досвіду у сфері розвитку громадянського суспільства.

В той же час, вважаємо, що Україна має позитивний досвід вза - ємодії органів влади з представниками громадянського суспільства в процесі формування та реалізації податкової політики. Позитивною формою взаємодії слід вважати проведення спільних заходів із залучення всіх заінтересованих осіб у форматі відкритого діалогу, своєчасне висловлення громадськістю власного бачення проблемних питань та конструктивне формування суспільного запиту, спільне на- працювання та обговорення необхідних змін до податкового законодавства. Основними принципами такої взаємодії мають залишатися взаємоповага, відкритість до змін, ефективне урядування органів влади. Шляхами удосконалення відповідної взаємодії мають стати: запровадження інноваційних форм співпраці з громадянським суспільством, поглиблення активного діалогу інститутів громадянського суспільства та органів державної влади у сфері податкової політики; удосконалення податкового законодавства, підвищення ефективності дії вже існуючих норм податкового права, їх відповідність сучасним завданням, що стоять перед українським суспільством.

Література:

1. Про сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні: указ Президента України від 26 лютого 2016 року № 68/2016. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/68/2016#Text (дата звернення: 20.06.2021).

2. Пухкал О.Г., Кашпур Л. М. Взаємодія громадянського суспільства та органів державної влади України в процесі вироблення та реалізації податкової політики. Інвестиції: практика та досвід. 2013. № 6. С. 136-139.

3. Руденко Ю. М. Сутність податкової політики держави та вплив громадянського суспільства на її вироблення та реалізацію. Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2017. № 3 (59). С. 94-99.

4. ДПС посилює взаємодію з територіальними громадами. URL: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/471424.html (дата звернення: 20.06.2021).

5. Про затвердження місії та стратегічних цілей діяльності ДПС до 2022 року(із змінами): Наказ ДПС України від 10.12.2019 № 205. URL: https://tax.gov.ua/diyalnist-/zakonodavstvo-pro-diyalnis/nakazi-pro- diyalnist/74131.html (дата звернення: 20.06.2021).

6. Про Національну стратегію сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 року: проект Указу Президента. URL: https://docs.google.Com/document/d/1fyMW cGwz2I4rMZKj nbMkNB AkcZHX5ljRlyDIC9nAji4/edit. (дата звернення: 20.06.2021).

7. Янушевич Я. В. Особливості залучення інститутів громадянського суспільства до забезпечення сфери оподаткування в Україні. Юридичний науковий електронний журнал. 2019. № 3. С. 297-301.

Размещено на Allbest.ru