Перспективні напрями удосконалення парламентського контролю в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ПАРЛАМЕНТСЬКОГО КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ

Корж І.Ф.

доктор юридичних наук, старший науковий співробітник, завідувач науково-дослідною лабораторією НДІ інформатики і права НАПрН України

Як зазначено в Конституції України (ст.5), «носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування» [1]. Тобто, в Україні функціонує як пряме народовладдя, так і представницьке народовладдя, що є відповідною ознакою демократії. Зазначене підтверджується і положенням ст. 38 Конституції України, згідно з якою громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

У процесі здійснення народовладдя важливого значення набуває функція контролю народу за станом управління державою, який в залежності від форми здійснення народовладдя, може бути прямий і опосередкований. Оскільки тема конференції стосується питання парламентського контролю, цілком логічно розглянемо його опосередкований вид, який здійснює народ через головний представницький орган країни.

Парламентський контроль є особливою формою державного контролю, суб'єктом якого є Верховна Рада України і через яку народ опосередковано здійснює управління державою. Парламентський контроль можна поділити за суб'єктністю та об'єктністю його здійснення. За суб'єктністю - прямий, безпосередньо здійснюваний парламентом, та непрямий, опосередкований, здійснюваний його органами (комітетами), депутатами, комісіями тощо, а також делегований - який здійснюється Рахунковою палатою та Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, які діють на підставі Конституції України та спеціальних законів.

За об'єктністю :

- діяльність Президента України; Уряду; Генерального прокурора; діяльність інших органів державної влади та посадових осіб.

За сферою діяльності :

- у сфері дотримання прав людини (здійснюється безпосередньо та через Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини);

- у фінансовій сфері (здійснюється безпосередньо та через Рахункову палату);

- у сфері оборони й державної безпеки;

- в інформаційній сфері (інформаційний парламентський контроль);

- у сфері охорони навколишнього середовища тощо.

Цілком логічно постає питання: Як ефективно функціонує парламентський контроль? І цілком логічною напрошується наступна відповідь: Рівень ефективності згаданого контролю відповідає загальному стану життя і соціально-економічному розвитку держави! А загальний стан на сьогоднішній день такий, що Україна визнана у 2019 році найбіднішою країною в Європі! Зазначене підтверджується наведеними даними Світового банку [2]. Крім того, в Україні - найвищий рівень злочинності у Європі [3], а також одне з «лідируючих» місць у світі за станом корупції - посідає з 33 балами зі 100 можливих 117 місце зі 180 країн у списку СРІ (Corruption Perceptions Index) [4].

Не вникаючи в різнобічні причини даного стану в державі, оскільки встановлені вимоги до тез виступу не дозволяють зробити це, зазначимо лише власну думку щодо удосконалення окремих напрямків здійснення парламентського контролю. Насамперед, в частині соціального стану громадян.

По-перше, потребує удосконалення парламентський контроль за прийняттям Державного бюджету на черговий рік для зміни існуючого абсурдного стану співвідношення мінімального прожиткового мінімуму, мінімальної пенсії, мінімальної зарплати до максимальних показників в соціальній сфері. Так, за рівнем прожиткового мінімуму у 2020 році на місяць із 1 січня - 2027 грн; із 1 липня - 2118 грн; із 1 грудня - 2189 грн., мінімальна пенсія складала з 1 січня 2020 року - 1638 грн. з 1 липня 2020 - 1712 грн. з 1 грудня 2020 - 1769 грн. , за мінімальної зарплати у 4723 грн. Яка покупна спроможність громадян за такої пенсії, як можна прожити за такими показниками - невідомо. Водночас, в Україні встановлені «захмарні» розміри зарплат топ-чиновників органів державної влади, яка складає в сотні тисяч гривень на місяць. Так, середній розмір винагороди судді Конституційного Суду України становить 254 тис. грн. на місяць, подібні розміри встановлені для міністрів Уряду. Саме у напрацюванні та встановленні справедливого співвідношення у даній соціальній сфері має бути направлений парламентський контроль.

По-друге, соціальні опитування показують найважливіші цінності для українців, якими є свобода, справедливість, гідність і безпека, і які потребують належного забезпечення. Для здійснення ефективного парламентського контролю у даній сфері, є доцільність у зміні процедури формування такої контрольної інституції, якою є Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, яка має бути деполітизована, оскільки до цього часу кандидат на цю посаду висувається політичними силами. На нашу думку, є доцільність у висуванні кандидатів на дану посаду лише інститутами громадянського суспільства, насамперед правозахисними організаціями.

По-третє. Право на захист свого життя і здоров'я є об'єктивним, природнім і незаперечним правом людини. І здійснювати зазначене вона має у будь-який спосіб, не заборонений законом. На сьогоднішній день в Україні парламентський контроль за даною сферою є вкрай негативним, що і викликало згаданий вище стан злочинності. І дана ситуація погіршується з кожним днем. У країні відсутній закон, на підставі якого б людина здійснювала застосування легальних засобів самооборони. Людей, в порушення Конституції України, суди позбавляють волі за так зване «незаконне поводження зі зброєю» (ст.263 ККУ) [5]. При цьому Верховний Суд «придумав» для цього правову підставу - протлумачив термін «закон» в «широкому розумінні цього слова», підводячи під його визначення усі нормативно-правові акти. Чого тут більше, правового невігластва, чи бажання «прогнутися» перед владою? Мабуть усього потроху.

Підтвердженням небажання врегулювати зазначену проблему є провальні результати голосування в парламенті 04.03.2021 р. за законопроект про регулювання обігу зброї в Україні. Очевидно, що парламент не спроможний чи не проявляє належного бажання врегулювати гостру криміногенну ситуацію в Україні, яка склалася на сьогоднішній день і яка з кожним днем поглиблюється.

Потребує позитивних змін механізм здійснення парламентського контролю і у сфері національної безпеки і оборони. Передбачений законами України [6,7] комітет Верховної Ради України, до повноважень якого належить забезпечення контрольних функцій Верховної Ради України з метою гарантування неухильного і безумовного дотримання державними органами спеціального призначення з правоохоронними функціями, правоохоронними органами спеціального призначення та розвідувальними органами вимог Конституції України щодо забезпечення національної безпеки, до цього часу не створений.

Відсутність даного органу призвело до виникнення ряду негативних наслідків, насамперед, в інформаційній сфері, в якій донедавна привільно почували себе колабораціоністи на відповідних телеканалах та в соціальних мережах, оскільки до цього часу у воюючій країні відсутній закон про боротьбу з колабораціонізмом. Тому необхідний прояв політичної волі щодо утворення згаданого комітету для забезпечення парламентського контролю за належною реакцією спецслужб у даній сфері, термінове прийняття законопроекту про боротьбу з колабораціонізмом в Україні.

Не зменшується гострота відносин і існуючі загрози національній безпеці в релігійній сфері, де церква Московського патріархату не перестає вести підривну діяльність проти духовного стану Українського народу та проти України в цілому, не отримуючи належну відсіч від державної влади. Що ж до здійснення парламентського контролю у даній сфері, то там, як кажуть в народі, непочатий край роботи. Тому існує нагальна потреба у запровадженні законів, що мають обмежити свободу совісті з метою забезпечення належного визнання та поваги до прав і свобод інших осіб, задоволення справедливих вимог моралі, суспільного порядку та безпеки, недопущення прояву підривної діяльності у релігійній сфері.

Незважаючи на те, що парламентом вживаються відповідні заходи законодавчого характеру щодо підвищення ефективності парламентського контролю [8], однак, без вирішення зазначених вище проблемних питань зазначені зміни носитимуть техніко-юридичний характер, які не вирішать проблемні питання по суті.

контроль парламентський державний стан життя соціальний економічний

Література

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. Відомості Верховної Ради України, 1996. № 30. ст. 141.

2. Україна - найбідніша країни Європи : дані Світового банку. URL : https://www.volyn24.com/news/156060-ukraina-najbidnisha-kraina-ievropy- dani-svitovogo-banku (дата звернення : 03.03.2021).

3. В Україні найвищий рівень злочинності у Європі (рейтинг). URL : https://glavcom.ua/country/society/v-ukrajini-najvishchij-riven-zlochinnosti- u-jevropi -rejting-693825.html (дата звернення : 03.03.2021).

4. Україна в Індексі сприйняття корупції-2020. URL : http://cpi.ti- ukraine.org/#/ (дата звернення : 03.03.2021).

5. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. № 2341-III / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341- 14#Text (дата звернення : 04.03.2021).

6. Про національну безпеку України : Закон України від 21 червня 2028 р. № 2469-VIII / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/ show/2469-19#Text (дата звернення: 04.03.2021).

7. Про розвідку : Закон України від 17 вересня 2020 р. № 912-IX / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/912- 20#Text (дата звернення: 04.03.2021).

8. Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення ефективної реалізації парламентського контролю : Закон України від 3 грудня 2020 р. № 1052-IX / Верховна Рада України. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/1052-20#Text (дата звернення: 04.03.2021).

Размещено на Allbest.ru