Особливості забезпечення балансу між інтересами людини, суспільства та національної безпеки в умовах активного розвитку і використання цифрових технологій

Можливості впливу інформації на свідомість окремо взятої людини або групи людей, в тому числі і з метою соціальної дестабілізації певного регіону або держави. Повна ізоляція інформаційного простору держави, що захищається, від зовнішніх контактів.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 22.06.2022
Размер файла 16,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості забезпечення балансу між інтересами людини, суспільства та національної безпеки в умовах активного розвитку і використання цифрових технологій

Борисов О.Ю.

магістр права, аспірант ДНУ "Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України", адвокат

ХХІ століття стало добою безпрецедентного технологічного стрибка у сфері інформаційних технологій. Так, інтенсивність прогресу в цій сфері поступово наростала вже протягом минулого століття, і в наш час вже беззаперечно можна сказати, що найближче майбутнє людства, вирішення глобальних проблем і розвиток чи не всіх сфер життєдіяльності суспільства будуть нерозривно пов'язані із застосуванням інформаційних технологій, розвитком Інтернету речей, штучного інтелекту тощо.

Безумовно, одним з найбільш вагомих і, без перебільшення, доленосних досягнень науково-технічного прогресу в сфері інформаційних технологій стала поява мережі Інтернет та стрімкий розвиток як самої мережі, так і її інфраструктури, супутніх ринків технологій та послуг.

Результатом такого процесу стало небачене раніше розширення можливостей доступу людини до інформації. Так, за даними Міжнародного союзу електрозв'язку, станом на кінець 2019 року доступ до мережі Інтернет мало трохи більше за 51% населення планети, що складає близько 4-х мільярдів осіб, і ці показники невпинно зростають.

Разом з тим, невпинно розширюються і можливості впливу на свідомість окремо взятої людини або групи людей, в тому числі і з метою соціальної дестабілізації певного регіону або держави. Іншими словами, сучасні цілком звичні, побутові інформаційні технології можуть бути використані для організованої інформаційної агресії як всередині окремої держави, так і на міждержавному рівні.

Єдиним абсолютним захистом від використання інформаційних технологій в цілях інформаційної агресії сьогодні є повна ізоляція інформаційного простору, що захищається, від зовнішніх контактів, а також тотальний контроль за ним. Саме такий шлях забезпечення інформаційної безпеки було обрано Північною Кореєю, значною мірою він реалізується Російською Федерацією, окрім цього, в якості тимчасового безпекового заходу відключення інформаційних мереж було використано Азербайджаном в початковий період загострення воєнного конфлікту із Вірменією в районі Нагорного Карабаху в 2020 році.

Водночас, подібний спосіб захисту не може бути застосовано на постійній основі сучасною правовою, демократичною, соціальною державою, адже як міжнародне, так і національне законодавство сучасних розвинутих держав закріплює за людиною і широко регламентує ряд прав і свобод, пов'язаних з доступом до інформації.

Так, у ст. 19 Загальної декларації прав людини сказано: "Кожна людина має право на свободу переконань і на вільне вираження їх; це право включає свободу безперешкодно дотримуватися своїх переконань та свободу шукати, отримувати та поширювати інформацію та ідеї будь-якими засобами та незалежно від державних кордонів" [2].

У ч. 1 ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод сказано: "Кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств" [3]. інформація дестабілізація свідомість

Водночас, тут же ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних вказує на можливість обмеження права на свободу вираження поглядів: "Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду".

Національним законодавством України також закріплюється право кожного на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Так, зокрема, ст. 34 Конституції України передбачає таке: "Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір..."

При цьому тут же в статті зазначено: "Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя" [1].

Частина ж 1 ст. 17 Конституції України встановлює, що: "Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу".

Відтак, з положень Конституції України слідує, що інформаційна безпека держави має вищий пріоритет, ніж права та інтереси окремої людини чи групи людей.

Україна дійсно має досвід застосовування правових механізмів, зокрема, для блокування доступу населення до веб-ресурсів і припинення діяльності телевізійних каналів, що можуть нести загрозу національній безпеці України.

Так, наприклад:

1) 15 травня 2017 року Указом Президента України від 15.05.2017 № 133 було уведене в дію рішення РНБО України від 28 квітня 2017 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", згідно з яким на території України було заблоковано роботу ряду російських веб-ресурсів, зокрема соціальної мережі "ВКонтакті". 14 травня 2020 року Указом Президента України Володимира Зеленського №184 ці санкції було продовжено [4].

2) Указом Президента України від 02.02.2021 № 43/2021 було уведене в дію рішення РНБО України від 2 лютого 2021 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", яким було обмежено діяльність ряду національних телеканалів [5].

У наведених прикладах право на свободу слова було обмежено, серед іншого, в інтересах інформаційної безпеки України.

Разом з тим, слід пам'ятати, що пріоритетність інтересів інформаційної безпеки держави не скасовує необхідність додержання решти вимог Конституції України й забезпечення гарантованих нею прав і свобод завжди і всюди, коли це тільки можливо.

Більше того, як видно із положень ст. 34, Конституція України на разі допускає обмеження свободи слова винятково законом. Відтак, обмеження указами Президента України функціонування на території України ряду веб-сайтів і телевізійних каналів було здійснено в порушення порядку, встановленого Конституцією України.

І якщо практика обмеження прав і свобод людини в інтересах національної безпеки може бути розумно обґрунтована і виправдана, то практика порушення вимог Конституції України є неприпустимою за жодних обставин, оскільки підриває основи державності та правопорядку.

Більше того, здійснення правового регулювання в інформаційній сфері переважно за допомогою заборони як способу правового регулювання може дестабілізувати соціальну обстановку в державі, знизити авторитет державної влади.

За таких обставин неабиякої актуальності набуває питання забезпечення балансу між інтересами держави у сфері забезпечення її національної, в тому числі інформаційної, безпеки і правами та інтересами людини в інформаційній сфері.

З огляду на викладене, можемо дійти висновку, що для забезпечення ефективного правового регулювання у сферах обігу інформації та забезпечення інформаційної безпеки України необхідним є розумне і збалансоване поєднання різних способів правового регулювання: дозволу, заборони і зобов'язання.

При цьому додержання законності має бути непорушною аксіомою правового регулювання в цій сфері, оскільки безпосередньо впливає на соціальну стабільність, на єдність і цілісність суспільства і держави.

Окрім зазначеного, для забезпечення ефективного і збалансованого правового регулювання у сфері обігу інформації та забезпечення інформаційної безпеки України доцільними є такі заходи:

1) здійснення інвентаризації, впорядкування і послідовного вдосконалення національного законодавства обігу інформації та забезпечення інформаційної безпеки України; вдосконалення відповідних правових режимів;

2) розробка базового нормативно-правового акту (типу Стратегії) у сфері інформаційної безпеки, яким би закріплювалась загальна концепція забезпечення інформаційної безпеки України з урахуванням необхідності збалансованого правового регулювання в інформаційній сфері;

3) розробка і запровадження правових механізмів обмеження свободи слова в інтересах інформаційної безпеки України, які б дозволили одночасно забезпечити оперативність, обґрунтованість і законність відповідного правового втручання держави;

4) розробка і включення до навчальних програм як загальної середньої, так і вищої освіти навчальних дисциплін, які б передбачали навчання поводженню з інформацією в сучасних умовах;

5) активне залучення національних наукових спроможностей для роботи над вдосконаленням правового регулювання в інформаційній сфері.

Список використаної літератури

1. Конституція України. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text

2. Загальна декларація прав людини. Режим доступу: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/995_015#Text

3. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/995_004#Text

4. Указ Президента України від 15.05.2017 № 133. Режим доступу: https://www.president.gov.ua/documents/1332017-21850

5. Указ Президента України від 02.02.2021 № 43/2021. Режим доступу: https://www.president.gov.ua/documents/432021-36441

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Аналіз цивілізаційних аспектів взаємовпливу соціальної держави та інформаційного суспільства. Осмислення європейської тенденції синтезу інноваційних підходів з державними традиціями добробуту. Напрямки розвитку України в умовах теоретичної рефлексії.

    реферат [25,6 K], добавлен 20.09.2010

  • Поняття громадянського суспільства. Історія розвитку громадянського суспільства. Аналіз проблем співвідношення соціальної правової держави і громадянського суспільства (в юридичному аспекті) насамперед в умовах сучасної України. Межі діяльності держави.

    курсовая работа [84,9 K], добавлен 18.08.2011

  • Теоретичні основи соціальної функції держави та фіскального механізму її забезпечення. Соціальна політика в умовах ринку, державні соціальні стандарти. Порядок пенсійного забезпечення громадян України та особливості державного соціального страхування.

    дипломная работа [2,1 M], добавлен 25.08.2010

  • Історія правової думки про соціально-правову державу, її характеристика та соціальне призначення, завдання та функції. Взаємодія особи і держави. Права людини в умовах правової соціальної держави. Проблеми реалізації принципів правової держави в Україні.

    курсовая работа [119,4 K], добавлен 20.03.2012

  • Об'єкти та принципи політики національної безпеки. Гарантії її забезпечення. Пріоритети національних інтересів України. Мінімізація психологічних конфліктів між Сходом та Заходом країни. Гармонізація міждержавних відносин із Російською Федерацією.

    реферат [13,7 K], добавлен 25.02.2014

  • Характеристика застарілої концепції держави як демократичної, правової і соціальної спільноти. Доповнення теоретичних уявлень про сучасну державу екологічним концептом. Розгляд образу естетичної держави як відповіді на духовно-естетичні потреби людини.

    статья [32,9 K], добавлен 11.09.2017

  • Поняття та ознаки держави - правової, суверенної, територіальної, політичної організації суспільства, що має спеціальний апарат влади. Аналіз історичних форм державності: рабовласницькі, феодальні, сучасні. Забезпечення і захист природних прав людини.

    реферат [27,4 K], добавлен 22.01.2010

  • Методологічні аспекти дослідження сутності та призначення соціальної держави, її завдання, ознаки та функції. Взаємозв'язок правової й соціальної держави. Проблеми будівництва соціальної держави в Україні, соціальні права громадян в умовах її формування.

    курсовая работа [55,3 K], добавлен 08.02.2011

  • Історія виникнення та розвитку правової держави. Сутність поняття та ознаки громадянського суспільства. Розвиток громадського суспільства в Україні. Поняття, ознаки та основні принципи правової держави. Шляхи формування правової держави в Україні.

    курсовая работа [120,0 K], добавлен 25.02.2011

  • Специфіка забезпечення інформаційної безпеки України в законах України. Наявність потенційних зовнішніх і внутрішніх загроз. Стан і рівень інформаційно-комунікаційного розвитку країни. Загрози конституційним правам і свободам людини і громадянина.

    презентация [75,1 K], добавлен 14.08.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.