Прогалини законодавства щодо врегулювання строків досудового розслідування кримінальних проступків

Размещено на http://www.allbest.ru

Прогалини законодавства щодо врегулювання строків досудового розслідування кримінальних проступків

Опольська Н.М.

доктор юридичних наук, доцент, завідувач кафедри права Вінницького національного аграрного університету

Прогалина в законодавстві являє собою повну або часткову відсутність у нормах закону конкретного змісту, необхідного для правового регулювання. Ознаками прогалини в законодавстві є така сукупність властивостей конкретної ситуації, за якої відповідні правовідносини входять до сфери правового регулювання, однак чинні норми не дозволяють винести однозначне рішення зі спірних правовідносин у зв'язку з повною чи частковою відсутністю правового припису конкретного змісту чи неповнотою чинної правової норми.

01.07.2020 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» №2617-VIII [1], яким реалізовано механізм досудового розслідування кримінальних проступків, однак питання врегулювання строків досудового розслідування кримінальних проступків законодавцем не визначено.

Згідно ч. 1. ст. 219 КПК строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження [2].

Відповідно до ч. 2 ст. 219 КПК, строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей у ЄРДР до дня повідомлення особі про підозру становить: 12 місяців -- у провадженні щодо нетяжкого злочину; 18 місяців -- у провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину [2].

Стаття 12 КК України передбачає класифікацію кримінальних правопорушень, поділяючи їх на кримінальні проступки і злочини. Частина 2 ст. 12 КК України визначє, що кримінальним проступком є передбачене КК України діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі [3].

Слід відмітити, що у ст. 219 КПК відсутні норми, які б регламентували строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей у ЄРДР до дня повідомлення особі про підозру щодо кримінальних проступків. Разом із цим, відсутнє законодавче закріплення обов'язку слідчого, дізнавача або прокурора закрити провадження щодо кримінального проступку, в якому жодній особі не повідомлено про підозру. Така прогалина в законі породжує можливість зловживання процесуальними правами слідчого, дізнавача або прокурора, а на практиці призводить до порушення таких загальних засад кримінального провадження, як верховенство права та рівність перед законом і судом.

Так, у кримінальній справі № 137/374/21 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку за ч. 4 ст. 358 КК України (кримінальний проступок) захисником обвинуваченого було надіслано на адресу суду клопотання про закриття кримінального провадження мотивоване тим, що відомості внесені до ЄРДР 01.10.2019, а письмове повідомлення про підозру було вручено ОСОБА_1 30.03.2021, тобто після закінчення строку досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні, згідно ч.1 ст. 284 КПК України. Прокурор просив відмовити у задоволенні клопотання з огляду на те, що інкриміноване ОСОБА_1 кримінальне правопорушення являється кримінальним проступком. Разом з тим, кримінальним процесуальним законодавством не встановлено строків здійснення досудового розслідування кримінальних проступків до повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення [4].

У мотивувальній частині досліджуваної ухвали вказано, що відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 219 КПК України (в редакції від 25.09.2019, тобто станом на 01.10.2019), строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить дванадцять місяців у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину. Натомість ч.1. ст.12 КК України (в редакції від 25.09.2019, тобто станом на 01.10.2019) передбачено, що злочини поділяються на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі. Після (01.07.2020) набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 № 2617-VIII, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України, було класифіковане як кримінальний проступок. У свою чергу до 01.07.2020 інкриміноване ОСОБА_1 кримінальне правопорушення було класифіковане за ч.1 ст. 358 КК України, тобто як злочин невеликої тяжкості.

Пунктом 10 ч.1 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне

провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи. Оскільки у цій справі після повідомлення особи про підозру сплив строк досудового розслідування, цей строк не продовжувався і не зупинявся, а ОСОБА_1 не підозрювався у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, кримінальне провадження згідно з п. 10 ч. 1 ст.284 КПК підлягало закриттю. Передбачений процесуальним законом обов'язок прокурора якнайшвидше, але не пізніше визначеного законом процесуального строку після повідомлення особі про підозру звернутись до суду з обвинувальним актом або закрити кримінальне провадження - є гарантією фундаментального права людини на розгляд її справи упродовж розумного строку, закріпленого в п. 1 ст. 6 Конвенції, передбаченого ст. 7 та ч. 1 ст. 21 КПК [4].

Слід зазначити, якщо публічне обвинувачення, з будь-яких причин, немає можливості сформувати обвинувальний акт та спрямувати справу до суду, то особа не може перебувати в стані підозрюваного необмежений час. Це створює можливість для публічного обвинувачення зловживання правом. У законі має бути чітко визначено строк, протягом якого сторона обвинувачення зобов'язана скласти обвинувальний акт та спрямувати справу до суду. В іншому випадку - особа має бути звільнена від підозри. Процесуальний строк досудового розслідування є одним із найважливіших проявів принципу верховенства права, який вимагає належної правової визначеності у такому особливо вразливому статусі людини як підозрюваний. Застосування передбачених законом наслідків пропуску строку досудового розслідування на практиці має відповідати принципу верховенства права.

У резулятивній частині досліджуваної ухвали суд задовольнив клопотання захисника за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку за ч. 4 ст. 358 КК України та закрив кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст.284 КПК України [4].

Слід відмітити, що згідно з ч. 2. ст.298 КПК досудове розслідування кримінальних проступків (дізнання) здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими КПК України. Другий абзац п. 10 ч.1 ст. 284 КПК передбачає не право, а обов'язок слідчого, прокурора й дізнавача закрити провадження у разі, коли строк досудового розслідування, визначений ст.219 КПК, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру [2].

Відповідно до цих норм, слід звернути увагу на опосередковане закріплення обов'язку слідчого, прокурора чи дізнавача, при здійсненні досудового розслідування кримінальних проступків, закрити кримінальне провадження згідно із загальними правилами досудового розслідування.

Отже, у судовій практиці кримінальні проступки прирівнюються до нетяжких злочинів з метою визнання спливу 12-місячного строку досудового розслідування.

Аналіз законодавства та судової практики дає можливість дійти висновків, що до строків досудового розслідування кримінальних проступків передбачені однакові правила на рівні із злочинами, а також закріплено обов'язок сторони обвинувачення закрити кримінальне провадження.

Разом з тим, відсутність у ч.2 ст.219 КПК чітко прописаного строку досудового розслідування кримінальних проступків, дає можливість стороні обвинувачення не закривати такі провадження, що є порушенням передбаченого ст. 7 та ч. 1 ст. 21 КПК права людини на розгляд її справи упродовж розумного строку.

прогалина законодавство розслідування

Список використаних джерел

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних

правопорушень: Закон України від 22.11.2018 № 2617- VIII. URL:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2617-19 (дата звернення: 29.11.2021).

Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI05. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651- 17/page18 (дата звернення: 29.11.2021).

Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341 URL:

http://zakon3.rada.gov.ua/laws (дата звернення 20.11.2021).

Ухвала Літинського районного суду Вінницької області смт. Літин від

30.06.2021 у справі № 137/374/21 URL:

https://reyestr.court.gov.ua/Review/97962722 (дата звернення 16.11.2021)

Размещено на Allbest.ru