Окремі аспекти представництва інтересів збройних сил США у судах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна безпека та правова робота Військово- юридичного інституту

Національного юридичного інституту імені Ярослава Мудрого

Окремі аспекти представництва інтересів Збройних Сил США у судах

Петро Фівкін начальник кафедри права

Сектор безпеки і оборони України проходять свій історичний шлях формування та становлення, але особливості тих соціально - економічних, політичних та правових трансформацій на сучасному етапі розвитку України спричинили особливий характер механізму адміністративно-правового регулювання основних засад діяльності та побудови Збройних Сил України.

На сьогодні перед Україною особливо актуально стоїть питання підвищення могутності військових формувань для захисту власного суверенітету та територіальної цілісності, а тому, з огляду на зовнішньополітичний курс, важливим є вивчення досвіду організації та функціонування збройних сил, насамперед, країн НАТО.

Попри наявні окремі спроби дослідити і виявити позитивні зарубіжні тенденції та напрями реформування збройних сил в іноземних країнах, на сьогодні відсутнє будь-яке комплексне наукове дослідження такого напрямку діяльності юридичної служби у арміях країн НАТО, як представництво інтересів військового формування у судах, а тому доцільно буде розглянути зарубіжний досвід у цьому питанні на прикладі збройних сил США.

Процес становлення сучасних збройних сил США розпочався після завершення Другої світової війни у 1945 році з розробки нового військового законодавства, основу якого започаткував закон про національну безпеку США від 1947 року. У преамбулі зазначеного закону наполегливо просувалася ідея щодо необхідності створення умов для «найбільш ефективних та взаємоузгоджених дій» різних державних органів «в інтересах укріплення оборони Сполучених Штатів» [1, с. 56], а утворене у 1949 році Міністерство оборони одразу ж взялося за створення військового формування, яке за цільовим призначенням повинно було відповідати відповідним глобальним викликам та національним інтересам на міжнародній арені.

Структуру керівних органів збройних сил США утворює апарат Міністерства оборони, до якого входять безпосередньо Міністр оборони, перший заступник Міністра оборони, заступники Міністра оборони з питань політики, з науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт та техніки, радник з питань НАТО та генеральний юрисконсульт. Всі зазначені посадові особи, окрім першого заступника Міністра оборони, очолюють відповідні управління та служби Міністерства оборони США. При Міністрі оборони діє рада з питань військової політики, яка розглядає проблеми побудови та використання Збройних Сил та питання військового планування, до якого поряд з Міністром оборони входять його заступники, міністри видів Збройних Сил, керівник та члени комітету начальників штабів. Також в апарат військового відомства США входять декілька помічників Міністра оборони зі спеціальних питань (щодо роботи з особовим складом, зв'язків з громадськістю, забезпечення законності тощо).

Щодо судової системи США в цілому, то американські суди не становлять єдиної судової системи або державної структури. Правильно сказати, що у США не застосовується навіть сам термін «американська судова система». Натомість існує декілька різних, незалежних одна від одної систем. А оскільки в США є також численні законодавчі структури, суди однієї системи (це суди в штатах) нерідко застосовують та інтерпретують законодавство, що ним послуговується інша система. Крім того, в багатьох випадках діє паралельна юрисдикція двох або більше судових систем. Ці, а також деякі інші обставини зумовлюють виняткову складність правової системи США [2, с. 90]. адміністративний правовий збройний судовий

Необхідно зауважити, що місце американського військового суду у системі військової юстиції, який завжди та у всьому послідовно виконує розпорядження військового відомства, пояснюється не лише відособленістю військового законодавства США, а й підпорядкуванням зазначеного судового органу в системі органів військового управління. Практично не існує адміністративної незалежності військового суду США від військового командування, оскільки судову система збройних сил США очолює посадова особа Міністерства оборони, - генеральний юрисконсульт [1, с. 67].

Специфікою американської військової судової системи є те, що в ній не існує судів, як постійно функціонуючих органів. Кожного разу склад суду формується командиром із підпорядкованих йому військовослужбовців. Загальний військовий суд скликається за наказом командира (від бригади та вище), а до його складу обов'язково включається військовий юрист. У з'єднаннях, об'єднаннях це відповідні атор- неї, які в нижчестоящих судових органах виступали лише в якості консультантів учасників процесу. На юриста покладаються обов'язки головуючого в судовому засіданні. Крім нього, в склад суду входять ще чотири військовослужбовці. Загальний військовий суд розглядає справи щодо будь-яких категорій правопорушень та щодо усіх категорій військовослужбовців.

Як вбачається з наведеного, американський військовий суд уже в силу того, як він формується, є органом саме військової адміністрації, а не органом державної влади в цілому. Саме військове відомство оснащує і командування, яке відправляє правосуддя, юристів, які його консультують, додатковими настановами та інструкціями, які мають на меті забезпечити досягнення необхідних цілей [1, с. 91].

Повертаючись до досліджень Серьогіна В. П. та Важкевича І. М., слід зазначити, що в контексті представництва інтересів Збройних Сил СШУ у суді звичайного розподілу юридичних функцій для американських військових юристів не існує. Всі зазначені юристи ймену- ються спеціальним терміном - аторней. Військовий аторней залежно від конкретних обставин у судовому процесі може виступати як у ролі прокурора, так і у ролі адвоката. Разом з тим, у органах управління Збройних Сил США вже має місце спеціалізація військових юристів, наприклад, у підпорядкуванні начальника юридичної служби відповідного виду Збройних Сил знаходяться підрозділи, до повноважень яких входить вирішення окремих питань: розгляд апеляційних скарг по судових справах, ведення позовних та патентних судових справ тощо. Аторнеї дивізії (в кількості до десяти офіцерів) в основному знаходяться в полках, надаючи допомогу командуванню у правильному здійсненні ними своїх повноважень, в тому числі і судових [1, с. 90].

В контексті здійснення судового представництва у Збройних Силах США процесуальний статус аторнея розглянуто у наукових роботах Шишкіна В. І. при дослідженні судової системи США в цілому та здійснення представництва державних органів зокрема. Аторней (англ. Attorney-повірений, адвокат, представник) - офіційна особа, яка, перебуваючи на державній службі, представляє певні юридичні інтереси (або захищає їх) згідно зі своїми функціональними обов'яз- ками. Така категорія юридичних працівників передбачена в англосаксонський системі права (Велика Британія, Канада, США та ін.) і не знає аналогів в інших правових системах [2, с. 166].

Таким чином, проаналізувавши викладений матеріал, можемо виділити наступні особливості здійснення представництва інтересів Збройних Сил США у судових інстанціях:

у структурі Збройних Сил США існує юридична служба на чолі з генеральним юрисконсультом та підпорядкованими йому підрозділами, однією із функцій яких є забезпечення здійснення судового представництва інтересів Збройних Сил США;

військовим юристам оборонного відомства відведено надзвичайно вагому роль стосовно участі у здійсненні правосуддя у військових судах;

визначальною особливістю організації роботи щодо забезпечення судового представництва у Збройних Силах США є її здійснення на професійній основі аторнеєм, правовий статус та компетенція якого забезпечують судове представництво державних (публічних) інтересів Збройних Сил США на професійній основі згідно зі своїми функціональними обов'язками;

особливістю адміністративно-правового механізму забезпечення здійснення представництва інтересів Збройних Сил США у судах є те, що військова адміністрація (командири, керівники різних військових структурних підрозділів) не виконують функції судового представництва та не виступають представниками Збройних Сил у судах, оскільки зазначена діяльність здійснюється виключно на професійній основі.

Вивчення цих аспектів представництва інтересів Збройних Сил США у судах є важливим в контексті можливого відновлення діяльності військових судів в Україні.

Список використаної літератури

1. Серегин В. П., Вашкевич И. М. Законы Пентагона: Заметки о военном праве США. Москва: Воениздат, 1990. - 127 с.

2. Шишкін В. І. Судові системи країн світу: навч. посібн.: у 3 кн. Київ; Юрінком Інтер, 2001. - Кн. 1. - 320 с.

Размещено на Allbest.ru