Досвід та висновки організації діяльності міліції Української РСР у 1948 році

За спекуляцію було відкрито 3919 справ, притягнено до відповідальності 5031, заарештовано 3149. Лише у квітні 1948 р. було віддано під суд 1512 спекулянтів. Порушено 2380 справ про порушення правил торгівлі, притягнено 2572 особи. За виготовлення та збут самогону за 4 місяці 1948 р. притягнено 19 590 осіб, вилучено самогонних апаратів 14 902 і самогону 61271 л. Повернено державі грошей на суму 3285601 руб., золота 33 кг, продовольчих товарів на суму 4 999 980 руб. Перевірено 40451 особа, які обіймають посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю. У результаті цих перевірок відсторонено від роботи 2248 осіб.

За даними оперативно-слідчої роботи по лінії карного розшуку в Чернігівській області в 1948 р. було порушено 536 кримінальних справ та притягнено до відповідальності 700 осіб. Необхідно зазначити, що більшу частину злочинів, за які були засуджені злочинці на підставі норм вищевказаного Указу від 4 червня 1947 року, можна розподілити таким чином: за злочини проти особи - вбивство з метою пограбування, розбій (ч. 1 п. 2 і ч. 2 п. 3 Указу) порушено 15 кримінальних справ, засуджено 42 особи; за злочини, скоєні проти державного і громадського майна, тобто крадіжки майна з державних об'єктів, скоєні особами, які не мали доступу і не працювали на цих об'єктах (п. 1, п. 2, п. 3, п. 4 Указу), порушено 92 справи, засуджено 121 особу; за крадіжки особистого майна громадян, кишенькові крадіжки, крадіжки худоби (п. 1, п. 1 ч. 2 Указу) порушено 339 кримінальних справ, засуджено - 547 осіб [2, с. 106].

Необхідно зазначити, що на успішність боротьби зі злочинністю у цьому напрямі, як і в інших, суттєво впливала така причина, як неукомплектованість особовим складом за штатним розкладом. Недокомплектування кадрами по центральному апарату складало у 1948 р. майже 20%., на периферії - 12,1%. Але в деяких областях було загрозливе становище: у Львівській обл. недокомплектування кадрами складало - 456 осіб, Волинській - 335, Сталінській - 497, Тернопільській - 410 [9, арк. 60].В управлінні міліції Львівської області за штатом служба БРСВС мала 48 оперативних працівників, у тому числі в обласному апараті - 17 осіб, у райвідділах МВС - 31 особу (по одному працівнику на район).

У другому півріччі 1948 року апарат цієї служби фактично розвалився. Причинами цього були службові зловживання, аморальні прояви та ін. Внаслідок цього значна кількість працівників була звільнена зі служби або переведена на іншу роботу. Також впливало і те, що всупереч вказівкам МВС СРСР, ГУМ і розпорядженням УМ, УМВС, оперативники цієї служби часто використовувалися не за призначенням: у розшуку втікачів зі «спецтаборів», у створенні груп ОГП, у різних політичних та господарських кампаніях [2, с. 105].

25 лютого 1948 р. Міністр внутрішніх справ УРСР Т.А. Строкач видав наказ, у якому начальникам управлінь МВС, начальникам прикордонних військ МВС, командирам з'єднань внутрішніх військ МВС, начальникам міських і районних відділів МВС і міліції, начальникам шкіл, начальникам таборів, колоній і в'язниць МВС приписувалося негайно вжити найрішучіших заходів до запобігання та усунення фактів порушення соціалістичної законності і суворого дотримання радянського правопорядку, для чого: «у місячний термін закінчити розслідування всіх фактів і матеріалів про порушення радянської законності співробітниками МВС і військовослужбовцями військ МВС і винних притягти до суворої відповідальності. Про виконання довести в МВС УРСР. Ретельно розібратися в кожному окремому випадку у кримінальних справах, що перебувають у провадженні понад два місяці, вжити заходів до їхнього якнайшвидшого закінчення, а винних у затягуванні притягнути до відповідальності. Винних у незаконних арештах, у необгрунтованих затриманнях громадян, а також начальників органів, які допустили беззаконня, залучати до найсуворішої відповідальності, аж до віддання до суду військового трибуналу» [13, с. 500].

Керівні органи республіки відзначали, що в МВС приділяється недостатня увага моральному обличчю чекіста і в результаті низка працівників цих органів допустили зловживання по службі, хабарництво, пияцтво, хуліганство і побутовий розклад. Наявність злочинів, проступків свідчила про суттєві недоліки у виховній роботі. У результаті було віддано під суд військового трибуналу за порушення радянських законів по лінії особливої інспекції 189 осіб.

Знову було згадано М.Ф. Ткачова. Відзначалося, що він частенько випивав, про що керівництво отримувало сигнали. Наприклад, повідомлялося, що перебуваючи у відрядженні в м. Одесі, М.Ф Ткачов з'явився на роботу у нетверезому стані [9, арк. 33]. Аналіз подальшої служби М.Ф Ткачова показує, що це зауваження ніяк не вплинуло на його кар'єру, він обіймав цю посаду до лютого 1951 р. [14].

Ще один факт з архіву за 1948 р. Дехто Головатюк - начальник відділення у БРСВС Управління міліції, перебуваючи у відрядженні в Чернігівській області, відкрив цілком таємний пакет з матеріалами про грошову реформу, дізнався порядок обміну старих грошей на нові і, використовуючи службове становище, обманним шляхом здав у ощадкасу на своє ім'я -3000 руб., а на ім'я своєї дружини, яка тоді знаходилася в Києві, 3100 руб. На наступний день забрав свій внесок в ощадкасі рубль до рубля, намагався отримати і за дружину, але внаслідок неправильно оформленого доручення, йому це не вдалося. Партбюро апарату МВС м'яко до цього поставилося, записавши йому сувору догану із занесенням в облікову картку [9, арк. 25-26].

Разом з тим, кількість порушень законності серед особового складу за 1 квартал 1948 р. порівняно з 1 кварталом 1947 р. зменшилося з 70 до 38 випадків, хабарництво з 25 до 21 випадку, пияцтво з 426 до 363 випадків. Зловживання службовим становищем - 67 і 82 (1948), було відмічено 19 випадків зв'язку працівників міліції зі злочинним елементом. За 1 квартал 1948 р. було зафіксовано 1182 аморальних проявів та порушень.

МВС СРСР вимагало посилити вимоги до дисципліни працівників міліції. Так, директива МВС Союзу №20 1948 р. вимагала розглядати невідвідування чи запізнення на службові чи навчальні заняття як невідвідування чи запізнення на роботу з усіма наслідками цього. За дорученням міністра Т.А. Строкача у березні 1948 р. була проведена перевірка зберігання таємних документів і виявлено істотні недоліки. Деякі співробітники зберігали таємні документи у шухлядах своїх столів у кабінетах. У відділі фельд'єгерського зв'язку було вкрадено портфель з цілком таємними документами [9, арк. 5,21,23, 33,38,39, 40, 48,49].

У 1948 р. навчанням охоплено удвічі більше осіб, ніж у 1947 р. Але відвідування занять загальноосвітніх шкіл співробітниками деяких управлінь складало від 30% до 60% [9, арк. 37].

Збереглося чимало фактів, які свідчать про успішну діяльність працівників міліції у протиборстві зі злочинцями у 1948 р. у Харківській області. Вранці 24 вересня 1948 р. старший оперуповноважений карного розшуку Шевченківського райвідділу Харківської області молодший лейтенант міліції З.Е. Кудерман і оперуповноважений того ж райвідділу Я.С. Заїка зайшли на ринок селища Шевченкове. Від громадян дізналися, що на ринку з'явилися троє невідомих, які вели себе підозріло. У момент перевірки документів один з невідомих вистрілив з пістолета і важко поранив Кудермана. Двоє злочинців кинулися бігти через городи в сторону кукурудзяного поля, а третій втік у натовпі базару. За сприяння громадян кукурудзяна плантація була оточена. Приспіла ударна група, вона вийшла на злочинців, але ті зустріли переслідувачів вогнем - важко поранили дільничного уповноваженого П. І. Русакова і директора Шевченківської контори «Заготхудоба «Ю.М. Копіцу, що брав участь у прочісуванні. Начальник Шевченківського райвідділу майор міліції Захарченко викликав підкріплення з Куп'янська та Чугуєва. Щоб захопити бандитів без втрат, частина оперативних працівників розмістили на вантажних автомашинах, які курсували по плантації, а за машинами йшов ланцюг зі співробітників міліції. Незабаром бандити були затримані [15, с. 89-92].

У селі Сінне Богодухівського району Харківської області було вчинено розкрадання зерна з колгоспних токів і крадіжки худоби у місцевого населення. У полі був убитий член правління колгоспу імені Будьонно - го В.Т. Торяник. Увечері в себе у дворі був застрелений секретар партійної організації колгоспу П.М. Мошенський. У ніч на 15 жовтня 1948 р. від навмисних підпалів в цьому ж селі згоріли телятник, комора з соняшником і просом і ферма худоби, у якій загинули 12 робочих волів. Услід за цим уночі у своєму будинку була по-звірячому вбита сім'я колгоспного активіста Гузеватого. Для викриття кримінально-терористичної банди в Сінне виїхали заступник начальника відділу боротьби з бандитизмом обласного управління міліції майор міліції П.Т. Себко, начальник Богодухівського райвідділу міліції капітан міліції М.І. Брагін, оперуповноважений цього ж відділення старший лейтенант міліції В.А. Сачек і начальник сусіднього Золочівського райвідділу міліції майор міліції І.В. Лимаренко. За допомогою місцевих жителів вони виявили і викрили бандитів. Її ватажком виявився Крушин, що пробрався на посаду завідувача сільським клубом [15, с. 95-96].

Практика свідчила, що найбільший ефект давала спільна робота органів міліції та громадських формувань населення. Лише бригадмільці В. Накапкіна при 18-му міськвідді - ленні міліції м. Харкова з березня по червень 1948 р. затримали 155 порушників правил торгівлі, 153 - паспортного режиму, 48 хуліганів і 56 безпритульних дітей [5, с. 139].

Для боротьби зі злочинністю широко використовувалися службові собаки. У 1948 р. вони часто брали участь у патрулюванні, а також у засідках. На кожного провідника собак у республіці тоді припадало до 25 розкритих злочинів, значна їх кількість була попереджена [2, с. 96].

У 1948 р. для міліції був уведений новий однострій. Напередодні 31-ї річниці тодішнього державного свята у жовтні в 1948 р. міліцію одягли в нову форму. У ній переважав червоний колір. За зразок форми була взята поліцейська дореволюційної пори. Транспортній міліції, наприклад, навіть шаблі видали. Вона відрізнялася також від звичайної міліції менш яскравим малиновим забарвленням. Для працівників міліції були введені башлики, кубанки, червоні шнури, перехресні портупеї. З'явилися червоні погони, червоні кашкети і ще багато іншого.

Дійшло до того, що навіть оперативний склад, що проводив негласну роботу, був одягнений у цей дуже помітний одяг. Втім, тоді це не виглядало надто вже неадекватним. Післявоєнний період взагалі відрізнявся прагненням всьому дати форму. У погони вбралися майже всі службовці міністерств і відомств: річковики і фінансисти, залізничники і юристи, держконтроль і лісники, дипломати і шахтарі і т.д. Навіть для школярів розроблялася гімназична форма. Важко стало відрізняти в цьому форменому натовпі військового. Можливо, і в червоних кольорах міліції був сенс. Скінчилася ця пристрасть до форменості зі смертю Сталіна. У всякому разі, міліціонера тепер було видно здалеку. Зникли скромні блакитні петлиці - з'явилося яскраво-червоне сукно [16, с. 511].

Діяльність міліції у 1948 р. щодо протидії злочинності у 1948 р. мала безсумнівні досягнення. Як зазначав начальник Управління міліції МВС УРСР комісар міліції 3 рангу К.Р. Руденко в січні 1949 року, що за 1948 рік порівнюючи з 1947 роком, злочинність у республіці знизилась на 59,3% від загальної кількості скоєних злочинів [2, с. 106].

Отже, діяльність міліції у 1948 р. мала свої особливості, пов'язані зі загальним політичним та соціально-економічним становищем республіки у перші повоєнні роки. Після піку зростання злочинності у 1947 р. тодішнім керівництвом республіки була прийнята спеціальна постанова, яка констатувала основні недоліки у діяльності МВС УРСР та місцевих органів міліції. Треба відзначити, що в цілому це рішення та накази міністра внутрішніх справ республіки на його виконання позитивно вплинули на покращення криміногенної ситуації в регіонах, про що свідчать матеріали, наведені у відповідних таблицях.

Більше уваги стали приділяти зміцненню дисципліни в міліції, на що вплинуло прийняття нового Дисциплінарного статуту міліції, що мав низку новацій. Проте були й недоліки, пов'язані з порушеннями законності та дисципліни самими міліціонерами. Боротьба зі злочинністю у цей рік була достатньо гострою, інтенсивною та мала певні досягнення.

Література