Роль принципів податкового законодавства: теоретичний аспект

професор, доцент кафедри адміністративного права та процесу

Питання сутності принципів податкового законодавства та їх значення були висвітлені у величезній кількості наукових доробок вітчизняних та зарубіжних вчених.

Особливої уваги заслуговують роботи таких вчених, як В.Л. Андрущенко, Б.Г. Болдирєва, І.С. Волохова, В.В. Зайчикова, О.П. Кириленко, В.І. Кравченко, А.І. Крисоватий, М.І. Крупка, В.В. Курочкіна, І.О. Луніна, В.М. Мельник, Ю.В. Пасічник, А.М. Соколовська, Л.Л. Тарангул, В.М. Федосов та інші. Однак деякі питання, що стосуються визначення системи принципів та їх сутності, потребують більш поглибленого вичення через те, що велика кількість категорій є оціночними та викликають численні дискусії у наукових колах.

Метою статті є визначення ролі принципів податкового законодавства у системі податкового права.

Основний зміст роботи

Сьогодні існує величезна кількість підходів до надання визначення категорії “принцип податкового законодавства”. Наразі не будемо вдаватися до дискусії щодо розмежування цієї категорії із суміжними, на кшталт “принципи податкового права”, “принципи оподаткування” тощо. Оскільки ці дискусійні питання заслуговують на окреме наукове дослідження. В рамках даної статті ми зупинимося на дослідженні саме принципів податкового законодавства. Принцип розглядається як те, що лежить в основі певної сукупності фактів, теорії, науки, переконання людини, ті практичні і моральні засади, якими вона керується у своєму житті в різних сферах Ярмакі Х.П., Волокитеико ОМ. - Роль принципів податкового законодавства, діяльності [1, с.525]. При характеристиці принципу зазвичай звертається увага на те, що він, по-перше, являє собою ідею, положення, вимогу і, по-друге, є не простим положенням, а основним, основоположним, засадничим, фундаментальним, вихідним, загальним, керівним, провідним, чільним [2, с.24].

Переносячи вектор дослідження у площину податкового права, варто відзначити позицію Т.О. Чернадчук. На думку вченої принципи відіграють суттєву роль у побудові податкового законодавства. Їх значення підсилюється й тим, що принципи - це основоположні або фундаментальні засади законодавства, на підставі яких відбувається генеза, розвиток та функціонування податково-правових феноменів. Безперечно, вони мають бути основою формування податкового законодавства як в цілому, так і стосовно його складових. Закріплені у Податковому Кодексі України принципи стають орієнтиром як для самого кодексу, так і для інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в сфері оподаткування. Наявність системи принципів є важливою передумовою для збалансування або точніше узгодження актів податкового законодавства, вони дозволять уникнути колізій, а у випадку їх наявності норми-принципи виступають як приписи вищого рівня [3, С.68-69]. Схожу точку зору висловлює О.С. Башняк, вчена зазначає, що принципи оподаткування виступають важливими орієнтирами у правотворчості та систематизації, тлумаченні та реалізації права. Так, під час прийняття, зміни чи скасування нормативних актів законодавець зобов'язаний враховувати діючі принципи національного та міжнародного права [4, с.10].

На нашу думку, під принципом податкового законодавства варто розуміти основоположну вимогу, що висувається до поведінки учасників податкових відносин (в тому числі до діяльності установчого та регулятивного характеру з боку суб'єкта владних повноважень) та має імперативний характер. Крім того, принципи також виступають певним обмежувальним механізмом негативного розсуду осіб, що беруть участь в адмініструванні податків і зборів.

За своєю сутністю вони є свого роду уособленням у нормах податкового права таких оціночних категорій, як справедливість, законність, рівність та верховенство право.

Основні принципи оподаткування по-різному відображені у законодавствах різних країн, це пов'язано із існуванням різних форм державного устрою, податкових систем, використанням певного спектру моделей розподілу повноважень між органами державної влади та владою на місцях щодо встановлення видів, ставок, бази та інших елементів податків, підходів до визначення сутності податкових надходжень та ще величезної кількості чинників.

Відповідно до ст.4 ПК України податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, як: загальність оподаткування; рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації; невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства; презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу; фіскальна достатність; соціальна справедливість; економічність оподаткування; нейтральність оподаткування; стабільність; рівномірність та зручність; єдиний підхід до встановлення податків та зборів [5]. Така система є результатом тривалих наукових пошуків та надбанням міжнародного досвіду, однак наповненість цих висхідних принципів і досі викликає численні дискусії у наукових колах. Вони точаться не тільки щодо їх наповнення, а й стосовно визначення просто переліку, який доцільно закріпити (вдосконаливши існуючу систему), аби забезпечити безперервність достатніх фінансових потоків у державі, не завдаючи збитків інтересам кожного окремого індивідуума.

Визначення принципів оподаткування вперше було зроблено Адамом Смітом, шотландським економістом та філософом, основоположником теорії виробництва та розподілу, у фундаментальній праці «Дослідження про природу та причини багатства народів». Мовою оригіналу ці принципи звучать, як Proportionality/Equity/ Progressivity, Certainty, Convenience and Simplicity. Сутність та навіть визначення неоднаково трактуються вченими. Зазвичай ці чотири принципи обговорюються під словом «пропорційність / справедливість / прогресивність, визначеність, зручність та простота», але деякі навіть виявляють тут інші принципи, а саме - економічність. Так, наприклад, автори підручника «Теория и история налогообложения» виокремлюють їх наступним чином: принцип справедливості, визначеність податку, зручність оподаткування та економічність оподаткування [6, с.232].

Зміст деяких принципів оподаткування (перш за все, принципу справедливості) з часом зазнавав певних змін; також не відзначалася сталістю і їх субординація. А. Вагнер, ураховуючи важливість державних функцій і не обхідність фінансового забезпечення їх виконання, на перше місце поставив фіскальні принципи достатності та еластичності оподаткування, тоді як більшість його попередників (А. Сміт, У. Петті, Дж. Ст. Мілль) і сучасників першочерговим вважали принцип справедливості [7, с.56]. Головне, що вніс А. Вагнер у вчення про принципи, - це поєднання індивідуалістських (в інтересах платників) і державницьких (в інтересах бюджету) засад під час оподаткування як балансу індивідуальних і державно-національних інтересів, відображених через функціонування податкової системи. Він розглядав принципи оподаткування як основи, що притаманні державі на певному етапі її існування, а не є абсолютними істинами, що можуть підлягати застосуванню у всі часи і на території всіх держав. Щодо основних параметрів оподаткування (розмір ставок, засоби фіскального регулювання економіки, способи збирання та адміністрування податків) державна влада не повинна переходити межу. За якою настає параліч приватної господарської ініціативи платників, втрачається почуття патріотизму, набуває недопустимих масштабів ухилення від податків, розвивається цинізм і деморалізація в усіх верств населення. У своїх працях Д. Рікардо підтримував і розвивав думку А. Сміта. Він вважав, що “найкращий податок - найменший податок”. Тобто справедливість податку слід вважати першопоштовхом до формування системи оподаткування та правильних ефективних взаємовідносин між суб'єктами податкової системи [8, с.42]. податковий законодавство принцип право

М. П. Кучерявенко визначає наступні принципи побудови податкової системи України: принцип рівного податкового тиску, принцип стабільності, принцип рівності та рівноваги, принцип цілісності, принцип єдиної цілі, принцип обмеження податкового тиску, принцип раціонального поєднання прямих та непрямих податків, принцип поділу податків за рівнем компетенції органів [9, с.140 -142].

М. Н. Скворцов ще до ухвалення Податкового кодексу України виокремив принципи, які використовуються в податкових системах розвинутих країн і які могли би доповнити українську податкову систему: принцип домінування в системі та методах оподаткування регулюючої та стимулюючої підприємницьку діяльність функцій; принцип виключення з практики роботи податкових органів можливості подвійного оподаткування тощо [10, с. 19-20]. Пропозиція запровадження принципу стимулювання підприємницької діяльності за допомогою оподаткування є слушною, враховуючи недостатні темпи зростання української економіки. До того ж у Законі УРСР «Про систему оподаткування» (1991 р.) цей принцип (стимулювання підприємництва, інвестицій та інших напрямів розвитку) визначався як один із принципів побудови системи оподаткування України. Вважаємо за необхідне зазначити, що його включення до системи принципів, визначених у Податковому кодексі України було б цілком доречним.

Взагалі, аналізуючи положення податкового законодавства, а передусім Податкового кодексу України, варто відзначити, що основною метою модернізації податкової системи (виходячи із широкого підходу її визначення, в тому числі і податкового законодавства) є дотримання балансу публічних та приватних інтересів. Адже, наповнення бюджетів за рахунок надмірного податкового навантаження на платників податків, або навпаки низький податковий тягар і неможливість його кореляції із великим обсягом задач та функцій, що ставляться перед державою, унеможливлюють визначення існуючої системи у якості досконалої.

Висновки

Принципи податкового законодавства є основоположними вимогами, які висувається до поведінки учасників податкових відносин та мають імперативний характер. Вони покликані забезпечити баланс публічних та приватних інтересів, забезпечують дотримання прав та інтересів платників податків, а також виступають певним обмежувальним механізмом негативного розсуду осіб, що беруть участь в адмініструванні податків і зборів.

Література

1. Філософський словник / [за ред. В. І. Шинкарука]. К., 1986. 800 с, с. 525.

2. Погребняк С. П. Основоположні принципи права (змістовна характеристика): монографія. Х.: Право, 2008. 240 с.

3. Чернадчук Т. Принципи податкового законодавства: окремі питання // Актуальні питання вітчизняної юридичної науки: матер. Третьої Всеукр. наук.практ. конф., (м. Суми, 14-15 квітня 2016 р.). Суми: СНАУ, 2016. С. 68-71.

4. Башняк О.С. Принципи оподаткування та їх реалізація у податковому законодавстві України: автореф. дс.... канд. юрид. Наук: 12.00.07.Х., 2005. 20 с.

5. Податковий кодекс України: Закон від 02.12.2010 №2755-УІ // Відомості Верховної Ради України (ВВР).2011.№ 13-14, № 15-16, № 17. ст.112.

6. Черник, Д.Г. Теория и история налогообложения: учебник для вузов / Д. Г. Черник, Ю. Д. Шмелев ; под редакцией Д. Г. Черника. М.: Издательство Юрайт, 2020. 364 с.

7. Соколовська А.М. Податкова система держави: теорія і практика станов лення. К.: ЗнанняПрес, 2004. 454 с.

8. Ярошенко Ф.О., Мельник П.В., Андрущенко В.Л., Мельник В.М. Історія оподаткування: навч. Посібник. Ірпінь: Нац. акад. Держ. податкової служби України, 2004. 242с.

9. Кучерявенко М.П. Податкове право України. Академічний курс. К.: Правова єдність, 2008. 701 с.

10. Скворцов М.Н. Податковий менеджмент. Кн.2: Податковий менеджмент в умовах становлення і розвитку ринкової економіки / М.Н. Скворцов ; за ред. В. П. Давидової ; Центр перепідготовки та підвищення кваліфікації керівних кадрів органів Державної податкової служби України. Київ: Кондор, 2007. 416 с.

Размещено на Allbest.ru