Актуальні питання створення та діяльності військової юстиції в Україні з урахуванням досвіду держав - членів НАТО

Размещено на http://www.allbest.ru/

Актуальні питання створення та діяльності військової юстиції в Україні з урахуванням досвіду держав - членів НАТО

Юрій Бобров

кандидат юридичних наук,начальник Управління правового забезпечення Генерального штабу Збройних Сил України - начальник юридичної служби Збройних Сил України, заслужений юрист України, полковник юстиції

Дмитро Іл'юк

магістр права, старший офіцер відділу організації правової роботи Управління правового забезпечення Генерального штабу Збройних Сил України, старший лейтенант юстиції

Конституція України визначає, що захист суверенітету і територіальної цілісності України є однією з найважливіших функцій держави, справою всього Українського народу, а обов'язки щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладає на Збройні Сили України [1]. Державною службою особливого характеру, яка пов'язана із виконанням цих обов'язків є військова служба.

Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» [2] та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Законодавцем встановлено особливості правового статусу військовослужбовців, які включають в себе й певні обмеження, а також гарантії їх соціального та правового захисту тощо.

Специфічний характер діяльності військовослужбовця, а також вищі, ніж до цивільних осіб, вимоги, до стандартів його поведінки, які забезпечуються підтримкою військової дисципліни, в умовах обмежень, які не є притаманними цивільній службі (роботі), зумовлює побудову особливих взаємозв'язків між військовослужбовцями та високі вимоги до забезпечення справедливості у військовому колективі.

Центральною фігурою в процесах управління у військовому колективі будь-яких збройних сил є командир (начальник), який відповідає за всі сфери життя ввіреного йому колективу та наділений відповідною владою одноособово приймати рішення. Збройні сили в демократичних державах захищають демократичні цінності та демократію, проте не користуються нею. Саме тому, забезпечення режиму законності та справедливості в армії повинно здійснюватися відповідним чином організованою системою військової юстиції.

Станом на сьогодні визначення поняття «система військової юстиції» та його суб'єктного складу у законодавстві України не закріплено. Водночас, пропозиції щодо його трактування можемо знайти в науковій літературі.

Так, наприклад, професор, Ю. Полянський зазначає, що традиційно до органів військової юстиції відносять військові суди, військову прокуратуру та військову поліцію [3]. У визначенні такого суб'єктного складу системи військової юстиції сходиться більшість, залишаючи поза увагою важливі, на нашу думку, суб'єктні елементи цієї системи, а саме: юридичні служби військових формувань та військову адвокатуру, оскільки режим законності не може забезпечуватись виключно примусом або ж каральною функцією держави.

Варто згадати про те, що латинське слово «і^іїіїа», свій початок в якому знаходить юридичний термін «юстиція», означає «справедливість». За Платоном, справедливість - це найвища чеснота, що складається з мужності, поміркованості (рівноваги) та мудрості (знання) у повній гармонії [4]. Відтак, справедливим рішенням є рішення, для прийняття якого застосовано в однаковій мірі знання (мудрість) та мужність (емоційно-вольова складова рішення). Категорія справедливості є скорше відносною, а ніж абсолютною категорією.

Прийняття рішень у військовій сфері, тим більше під час ведення бойових дій, вимагає від учасників цих процесів специфічних знань у військовій сфері, а також високого рівня емоційно-вольового напруження, яке зумовлюється особливим характером обставин, в яких ці рішення приймаються. військовий юстиція правовий

Саме тому, у процесах надання правової оцінки таким рішенням та їх наслідкам, здійсненні кримінального переслідування, в разі наявності підстав, та притягнення осіб до юридичної відповідальності у судовому порядку, повинні приймати компетентні особи з відповідним рівнем військової та юридичної підготовки. Ці ж критерії повинні застосовуватись до питань надання правової допомоги командирам (начальникам) в прийнятті організаційно-розпорядчих рішень у вій-ськовій сфері, що здійснюється відповідними юридичними службами, та в питаннях створення військової адвокатури в Україні.

У збройних силах провідних держав - членів НАТО, питанням дотримання вимог національного та міжнародного законодавства, у тому числі міжнародного гуманітарного права, здійснення правово-го забезпечення під час прийняття рішень у військовій сфері приділена значна увага. Виконання цих завдань покладено на відповідні військово-юридичні служби. Порівняльний аналіз кількісного складу військово-юридичних служб держав - членів НАТО та юридичної служби Збройних Сил України говорить про недостатню кількість посад юридичного фаху на кожному рівні військового управління у Збройних Силах України. Водночас, обсяг завдань та функцій в питаннях правового забезпечення військ (сил), які покладено на юридичну службу Збройних Сил України та військово-юридичні служби інших провідних держав - членів НАТО відрізняється несуттєво.

До прикладу, юридична служба бригади у Сухопутних військах Збройних Сил США складається близько з семи військовослужбовців, проти 3 у Збройних Силах України. На рівні дивізії військово-юридична служба представлена у складі 5 відділів, 13 військових юристів офіцерського складу, а також 15 параюристів сержантського (або рядового) складу [5].

У Військово-Морських силах Збройних Сил США (найбільш чисельний вид), крім військово-юридичних служб військових частин, створено окремі структури у вигляді Регіональних офісів юридичної служби (Region Legal Service Office) та Офісів служби захисту (Defense Service Office) (далі - ОСЗ), які підпорядковуються безпосередньо Командуванню юридичної служби ВМС США [6].

Такий підхід до принципів організації військово-юридичної служби у державах - членах НАТО пояснюється високим рівнем правової культури командирів (начальників), усвідомленням потреби діяти в порядок і спосіб, передбачений законом. У демократичному суспільстві недопустимими є випадки, прийняття рішень із порушенням закону, оскільки це може негативно вплинути на імідж збройних сил в цілому.

Отже, юридичні служби збройних сил провідних держав - членів НАТО, зокрема у США, призначені для виконання широкого кола правових завдань, починаючи від консультування командування в різних сферах права, міжнародного гуманітарного права, правил застосування сили, етики поведінки, закінчуючи наданням правової допомоги військовослужбовцям з питань реалізації їхніх прав, представленням їх інтересів у військових та цивільних судах.

Вимогою часу є необхідність збільшення ролі юридичної служби Збройних Сил України у процесах життєдіяльності Збройних Сил України з утворенням відповідної її організаційної структури та розширенням кола завдань, які на неї покладаються за прикладом держав - членів НАТО, у яких, в тому числі, діє військова адвокатура. Якісний перехід на ці нові стандарти вимагає здійснення підготовки фахівців юридичної служби з відповідним набором вмінь та навичок.

Крім знання цивільного законодавства, військовий юрист повинен володіти широким пластом знань військового законодавства, як національного, так і міжнародного. Система підготовки військових фахівців юридичного фаху сьогодні здійснюється виключно за однією військово-обліковою спеціальністю 85003 «юрисконсультська робота», яка спрямована здебільшого на підготовку офіцерів для здійснення правового забезпечення повсякденної діяльності військових частин. Однак, сучасні методи та способи ведення бойових дій вимагають від військових юристів більшої концентрації на питаннях військового права та побудови окремої галузі національного операційного права.

Необхідністю є напрацювання цілісної системи короткострокових практичних курсів підвищення кваліфікації діючих військовослужбовців юридичної служби за такими напрямками як: міжнародне гуманітарне право, правила застосування сили; правове забезпечення об'єднаних операцій (операцій у кіберпросторі, інформаційних операцій, операцій на суші, в повітрі та морі); правові аспекти планування та ведення об'єднаних операцій; правові аспекти відшкодування шкоди; укладання угод, контрактів, договорів, в тому числі міжнародних; захист навколишнього природного середовища; забезпечення гендер- ної рівності та злочини проти статевої свободи, недоторканості; практична реалізація гарантій соціального і правового захисту військовослужбовців тощо.

Окремої уваги потребує впровадження курсу з питань правових аспектів здійснення затримання, проведення допитів та судового захисту військовослужбовців у справах про вчинення військових злочинів, злочинів проти основ національної безпеки, оскільки реформа системи військової юстиції із збільшенням ролі юридичних служб військових формувань та створенням військової адвокатури є актуальним. Таку позицію у публічних заявах підтримують окремі народні депутати України та представники Офісу Президента України.

У березні 2021 року Комітетом з питань національної безпеки, оборони і розвідки Верховної Ради України створено робочу групу з розробки проєкта закону України щодо утворення та діяльності органів військової юстиції у Збройних Силах України та інших, утворених відповідно до законів України, військових формуваннях. Мова йде про необхідність створення системи військової юстиції, котра включатиме: юридичну службу Збройних Сил України, військову прокуратуру, військову поліцію, військові суди, військову адвокатуру.

Саме такий комплексний підхід до вирішення цієї проблеми дозволить створити механізми, які забезпечать дотримання військової дисципліни і правопорядку у військових формуваннях, запобігатимуть вчиненню правопорушень у військових колективах. У свою чергу, це позитивно вплине на стан боєготовності та боєздатності військ і обороноздатності держави в цілому.

Крім цього, належна система підготовки військових юристів сьогодні, дозволить забезпечити готовність системи юридичної служби Збройних Сил України до викликів, які постануть перед нею в майбутньому, а також забезпечить взаємосумісність із політиками, процедурами і стандартами, які прийняті в провідних державах - членах НАТО.

Список використаної літератури:

1. Конституція України від 28 червня 1996 року. URL: zakon5.rada.gov.ua/laws/ show/254k/96-вр.

2. Про військовий обов'язок і військову службу. Закон України ві 25 березня 1992 р. № 2232-ХП. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2232-12#Text

3. Полянський Ю. Військова юстиції в Україні: проблемні питання. URL: http://yurvisnyk. in.ua/v3_2019/3 .pdf

4. Платон. Держава / Платон; пер. з давньогр. Дз. Коваль; - Київ: «Орієнтир», 2017. - С. 78

5. Інструкція про юридичну підтримку операцій FM 1-04 від 26 січня 2012 року. URL: https://biotech.law.lsu.edu/cases/nat-sec/dod/fm1_04.pdf (дата звернення 22.04.2021)

6. Інструкція про Командування військово-юридичної служби ВМС США COMNAVLEGSVCCOM INSTRUCTION 5800.1G. URL: https://www.jag.navy.mil/ library/instructions/5800_1G_NLSC_Manual.pdf (дата звернення 22.04.2021)

Размещено на Allbest.ru