Інформаційна складова оборони України: роль та місце
Оборона України як система політичних, економічних, соціальних, воєнних, наукових, науково-технічних, інформаційних, правових, заходів держави щодо підготовки до збройного захисту. Характеристика та особливості Закону України "Про оборону України".
Рубрика | Государство и право |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 16.05.2022 |
Размер файла | 14,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
Інформаційна складова оборони України: роль та місце
політичний економічний захист
Володимир Фурашев
кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, в.о. директора Державної наукової установи «Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України»
В усі періоди з моменту початку соціалізації та об'єднань первіс-них людей у групи/общини у силу об'єктивних або ж суб'єктивних причин між ними з певними проміжками часу виникали конфлікти, які далеко не завжди вирішувалися мирними шляхами.
Але з достатнім ступенем достовірності, можна припустити, що характерними рисами вирішення цих конфліктів, незалежно від обраних шляхів їх вирішення - не силового («мирного») або силового, було максимально можливим, на той час, використання інформації.
Крім того, знову ж з достатнім ступенем достовірності, можна при-пустити, що головними причинами/цілями цих конфліктів були бо-ротьба за ресурси та важелі впливу/верховенство.
Пройшли тисячоліття, утворювалися та «вмирали» держави, світ розвивався на основі досягнень науки, засобів виробництва і практич-но усіх складових системи життєзабезпечення на всіх рівнях і фор-мах територіальних об'єднань людей, але конфлікти між соціальними об'єднаннями людей нікуди не поділися. При цьому головні цілі, які створюють конфліктні ситуації, залишаються незмінними, але мето-ди та засоби вирішення конфліктних ситуацій постійно вдосконалю-ються, поширюються та поглиблюються.
Для цілей даного виступу головний інтерес представляє роль ви-користання інформації під час вирішення конфліктних ситуацій, а точніше, оборонної складової під час вирішення конфліктної ситуа-ції. Тим більше, що такий інтерес «підігрівається» тим незаперечним фактом, що інформаційна війна, інформаційні операції проводяться проти України фактично з моменту здобуття нею незалежності, а не лише після відомих подій 2014 року, як багато хто вважає.
Закон України «Про оборону України» встановлює, що «оборона України - система політичних, економічних, соціальних, воєнних, наукових, науково-технічних, інформаційних, правових, організацій-них, інших заходів держави щодо підготовки до збройного захисту та її захист у разі збройної агресії або збройного конфлікту» [1] .
Вже виходячи з цього можна зробити висновок, що положення да-ного законодавчого акту спрямовані на підготовку дій лише для захи-сту держави під час силового (збройного) шляху вирішення конфлік-тної ситуації з летальними наслідками для військовослужбовців та населення для обох конфліктуючих сторін та їх союзників. А як бути у разі застосування стороною-ініціатором не силового («мирного») шляху вирішення створеною нею конфліктної ситуації без здійснення збройної агресії або збройного конфлікту та, відповідно, без леталь-них наслідків як для військовослужбовців, так для населення?
Сучасні досягнення науково-технічного прогресу в інформаційній сфері та у сфері інформаційних технологій, рівень глобалізації інфор-маційного простору та його використання, а також реалії сьогодення дозволяють вважати правомірною постановку такого питання.
Поняття «інформаційна війна», «інформаційна операція» та «ін-формаційна зброя» вже є сталими та широко застосовуваними у прак-тичній діяльності поняттями. Також, для багатьох спеціалістів, зрозуміло, що центр вирішення сучасних конфліктних ситуацій переміщується у бік максимального використання властивостей інформації та можливостей інформацій-ного простору і його рукотворну подобу - кіберпростору.
Як вже зазначалося, інформаційна війна проти України ведеться з 1991 року та особливо активізувалася після подій 2014 року з чітким ви-значенням політичної позиції України щодо вступу до Європейського Союзу та Північноатлантичного Альянсу. Інформаційні війні притаманні майже всі характерні риси класич-них війн: наступ та оборона, організація та проведення операцій різ-ного рівня та масштабності, застосування зброї (у даному випадку, інформаційної зброї) та людського потенціалу як безпосередньо, так і опосередковано, та ін. Питання забезпечення оборони будь-якої країни у сучасних умо-вах набуває надзвичайної ситуації внаслідок дії таких факторів:
* результати науково-технічного прогресу змушують до тран-сформації процесів забезпечення вирішення конфліктних ситуа-цій у сучасності при незмінності мотивацій їх створення/виник-нення, у т.ч. силовими (збройними) шляхами. Змінюються при-йоми, методи та засоби силових методів вирішення конфліктних ситуацій. Під час силового вирішення конфліктного питання на перший план виходить техніко-технологічні можливості видів озброєння, які застосовуються, та кваліфікаційність їх практич-ного застосування, а не чисельність учасників безпосереднього вирішення збройного конфлікту на полі бойових дій;
• науково-технічний прогрес «подарував» людству нові, більш глибокі, знання та розуміння значення інформації для людства, її властивостей, а також нові прийоми та засоби їх застосування;
• застосування інформації у життєдіяльності людства є природ-ним, в тому числі і під час створення та вирішення конфліктних ситуацій. Сучасний науково-технічний прогрес лише «відкрив» нові можливості та засоби її використання у цьому напряму;
• у зв'язку з тим, що людство не може існувати без інформацій-ного простору, то питання інформаційних протистоянь будуть лише набирати «оберти», посилюватись. Виходячи з наведеного, можна сказати, що положення та акценти Закону України «Про оборону України» вже далеко не повністю від-повідають сутності реалій, сучасному стану справ у оборонній сфері. Інформаційне протиборство буде постійним, тому, відповідно, вирі-шення питань оборони з елементами наступу будуть також постій-ними. Введення у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11 березня 2021 року «Про створення Центру протидії дезінформації» Указом Президента України від 19 березня 2021 року № 106/2021 можна розглядати як один із напрямів оборонного харак-теру у даній сфері.
Список використаної літератури
1. Про оборону України. Закон України №1932-ХІІ від 6 грудня 1991 р. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1932-12#Text (Дата звернення: 15.04.2021 р.)
2. Про затвердження рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11 березня 2021 року «Про створення Центру протидії дезінформації». Указ Президента України № 106/2021 від 19 березня 2021 року. URL: https://zakon.rada. gov.Ua/laws/show/n0015525-21#n2 (Дата звернення: 22.04.2021 р.).
Размещено на Allbest
Подобные документы
Поняття уявної оборони в науці кримінального права України. Особливості правового регулювання інституту уявної оборони в кримінальному праві України. Проблеми кримінально-правової кваліфікації уявної оборони. Співвідношення уявної та необхідної оборони.
курсовая работа [38,0 K], добавлен 30.11.2016Розвиток Ради національної безпеки і оборони України як координаційного органа з питань національної безпеки і оборони при Президентові. Її значення для функціонування держави та влади. Структура РНБО як компонент конституційно-правового статусу.
реферат [15,5 K], добавлен 18.09.2013Банківська система України як складова фінансової системи держави: поняття, структура, функції. Характеристика правових аспектів взаємодії елементів системи. Незалежність центрального банку держави як умова стабільності національної грошової одиниці.
диссертация [621,0 K], добавлен 13.12.2010Загальні положення Закону України про вибори Президента України. Правила та законодавче регулювання передвиборної агітації. Гарантії діяльності кандидатів у Президенти України та інших учасників виборів. Тенденції розвитку політичної системи на Україні.
контрольная работа [33,1 K], добавлен 06.12.2010Основний текст Декларації про державний суверенітет України, її зміст та призначення. Місце і роль Декларації про державний суверенітет України в історії України та українців. Напрямки впливу Декларації в створенні демократичної держави – України.
курсовая работа [64,3 K], добавлен 05.01.2014Конституційні засади органів безпеки України: їхні повноваження та обов'язки. Основні завдання, обов’язки та функції Ради Національної безпеки і оборони України. Проблеми та перспективи розвитку системи органів державного управління безпекою України.
курсовая работа [53,3 K], добавлен 08.09.2012Роль соціальних норм в трудовому праві України. Економічна та соціальна функція. Гарантії та пільги для працівників за КЗпП України. Додаткові гарантії від дискримінації щодо працевлаштування жінок. Засоби захисту трудових прав та інтересів робітників.
курсовая работа [39,5 K], добавлен 15.11.2016Поняття та види правових систем, їх зміст, характеристика та структура. Становлення і розвиток сучасної правової системи України, її характеристика і проблеми формування. Розробка науково обґрунтованої концепції розвитку різних галузей законодавства.
курсовая работа [44,5 K], добавлен 01.10.2010Визначення конституційно-правового статусу людини і громадянина як сукупності базових правових норм та інститутів. Місце органів правосуддя в механізмі захисту громадянських, політичних, соціально-економічних та культурних прав і свобод громадян.
курсовая работа [112,4 K], добавлен 19.07.2016Принципи громадянства України. Належність до громадянства України. Набуття громадянства України. Припинення громадянства України. Державні органи, що беруть участь у вирішенні питань щодо громадянства України.
курсовая работа [21,7 K], добавлен 12.08.2005