Право на доступ до публічних послуг жителів Донбасу з обох сторін лінії розмежування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Донецький інститут соціальних досліджень і політичного аналізу

ПРАВО НА ДОСТУП ДО ПУБЛІЧНИХ ПОСЛУГ ЖИТЕЛІВ ДОНБАСУ З ОБОХ СТОРІН ЛІНІЇ РОЗМЕЖУВАННЯ

Кіпень В.П.

кандидат філософських наук, доцент

м. Вінниця

Забезпечення населення правами на послуги від влади та доступність публічних послуг стає основним джерелом лояльності людей до держави. Українська Стратегія реінтеграції тимчасово окупованих територій має це враховувати. Для успішної політики реінтеграції ОРДЛО дуже важливо мати чітке уявлення про стан забезпечення жителів Донбасу цими послугами. Виконане нами дослідження «Послуги населенню і оцінки влади на Донбасі з обох сторін лінії розмежування» [1] є доволі унікальним за методами і цікавим за результатами. Прояснені важливі характеристики стану доступності для населення послуг, що забезпечуються державою і органами місцевого самоврядування на підконтрольних Україні територіях Донецької та Луганської областей та на непідконтрольних уряду територіях. Виявлені бар'єри їх надання, оцінки якості очима мешканців і вплив ситуації з сервісним забезпеченням на довіру населення до влади. Порівняння стану справ з обох сторін лінії розмежування дає можливість зафіксувати не лише принципові відмінності ситуації, а й наявність схожих рис, подібних оцінок, очікувань і ставлень до реальної влади в місцях проживання. Тезово представимо основні позиції.

Топ-позиції з фокус-групових дискусій на підконтрольних уряду територіях Донбасу

1. Під час фокус-групового опитування у містах Маріуполь, Слов'янськ, Бахмут Донецької області та Сєвєродонецьк, Лисичанськ, а також селищі Станиця Луганська Луганської області масштабних проблем, які б несли загрозу життєзабезпеченню, стосувались би грубого порушення громадянських прав, демократичних стандартів, у сфері надання послуг центральною та місцевою владою виявлено не було.

2. Доступ мешканців до послуг (адміністративних, соціальних, інформаційних, медичних, освітніх, безпеки, комунальних, культурно- дозвіллєвих) характеризується значним впливом просторового чинника. У цілому, ситуація з доступом та якістю послуг в Донецькій області є кращою, ніж у Луганській. Чим більшим є місто, тим ширший спектр послуг і більш ефективні моделі обслуговування воно має. У межах міст порівняно краще обслуговування має центр, ніж периферія, передмістя.

3. Серед загальних проблем, пов'язаних з темою дослідження, які турбували учасників всіх фокус-групових обговорень, на перше місце вийшла проблема повноти і якості надання інформаційних послуг як передумови отримання клієнтами усього спектру послуг. На другому місці - проблема медичного обслуговування, актуалізована як перебігом медичної реформи в Україні, так і поточною ситуацією, пов'язаною з пандемією коронавірусу. Актуальність інших проблем залежала від специфіки конкретного населеного пункту: Маріуполь - екологія; Бахмут, Лисичанськ - зміни економічної кон'юнктури, згортання промислового виробництва в містах та пов'язані з ним трансформації на ринку праці; Сєвєродонецьк, Станиця Луганська - питання реорганізації місцевої влади.

4. Через неадаптованість інфраструктури населених пунктів, а також брак технічних можливостей та навичок користування онлайн сервісами, обмежені у доступі до послуг більшою мірою особи з інвалідністю, особи літнього віку, інші соціально вразливі групи.

5. Дещо погіршили доступ населення до адміністративних, медичних, освітніх послуг карантинні обмеження. Особливу незадоволеність учасники фокус-груп висловлювали щодо якості дистанційного навчання в школах.

6. Запровадження карантину й закриття КППВ фактично унеможливили отримання послуг на території України громадянами України, які постійно мешкають на окупованих територіях Донецької та Луганської областей.

7. У зв'язку з адміністративно-територіальною реформою та запровадженням військово-цивільної адміністрації в Станиці Луганській, її мешканці й внутрішньо переміщені особи зазнають тимчасових обмежень у доступі до деяких адміністративних і соціальних послуг, зокрема - послуг державного реєстратора та управління соціального захисту населення.

8. У зв'язку з відкриттям сучасних офісів ЦНАП (у всіх населених пунктах, охоплених дослідженням, крім Станиці Луганської) та діджиталізацією значно підвищилась якість надання адміністративних послуг. Найнижчий рівень задоволеності спостерігався щодо медичних послуг, особливо в питанні прозорості їх оплати. Спектр культурно-дозвіллєвих послуг у малих містах є доволі обмеженим, але потреби в цих послугах, через домінування у мешканців «матеріальних цінностей», не є актуалізованими.

9. Прямої залежності між доступністю послуг та задоволеністю їх якістю, з одного боку, й довірою громадян до центральної та до місцевої влади, з іншого, дослідження не показало. Підтвердженням цієї тези стало домінування посередніх оцінок, виставлених учасниками діям влади на обох рівнях.

10. Задоволення прав людей на публічні послуги від органів влади залежить і від знання ними своїх прав та обов'язків перед громадянами різних владних інститутів. Опитування засвідчило вкрай низький рівень компетентності пересічних громадян у питаннях розподілу функцій між гілками влади, обсягу повноважень конкретних владних структур, розподілу функціоналу між центральним та місцевим рівнями влади, специфіки взаємодії між цими рівнями влади; персоніфіковане (а не інституційне) сприйняття дій владних механізмів, що підважує об'єктивність оцінки респондентами зусиль владних інституцій з забезпечення надання послуг.

11. Щодо взаємодії «держава-громадяни» в сфері надання послуг - домінують патерналістські уявлення. Поряд з тим, є відчутним певне зростання громадянської та особистої відповідальності опитаних за якість послуг, що мають надавати перш за все місцеві органи влади.

Топ-позиції з інтерв'ю з мешканцями непідконтрольних територій Донбасу

1. Найважливішими темами для населення окупованих територій ОРДЛО є отримання послуг у сферах охорони здоров'я, комунальних служб, транспорту, освіти, інформаційній і соціальній. Переважна більшість людей вказує також на проблеми з постачанням, асортиментом та цінами товарів побутового вжитку й продуктів харчування. Серед послуг, яких не вистачає, частіше виділяли надання правдивої інформації, якісну медицину, адміністративні, банківські послуги, міжміського транспорту. У обговоренні малодоступних послуг респонденти виділяли соціальні (низькі пенсії та соцвиплати, недоступність соціальної медицини для невійськових) та торгівельні. До останніх претензії стосуються високих цін на продукти, малого асортименту товарів, відсутності сучасних технологій оплати, зв'язку з міжнародними поштовими сервісами, податками для малого бізнесу.

2. Незважаючи на окремі негаразди (особливо на околицях великих міст), мешканці окупованих територій ОРДЛО скоріше задоволені станом надання комунальних послуг, пов'язують справне постачання газу, води, електроенергії, вивезення сміття з діяльністю «влади республік».

3. Чи не найважчою проблемою для населення є малодоступність та низька ефективність медицини на окупованих територіях (через дорожнечу, нестачу лікарів-спеціалістів і низькоякісні російські препарати). Мешканці, які користувалися послугами охорони здоров'я на підконтрольній Україні території, позитивно їх характеризують у порівнянні з тими, що наявні у них.

4. «Республіканська» влада відносною більшістю респондентів асоціюється зі змінами ринку послуг на гірше, з фінансовими та адміністративними бар'єрами надання послуг. Інші опитані, навпаки, бачать зміни на краще в наданні послуг. Водночас, про претензії щодо неповаги до людської гідності з боку тамтешньої «влади» говорять відносно рідко, частіше звинувачують місцевих службовців в корупційних схемах.

5. Спроба донести проукраїнську, альтернативну інформацію до мешканців краю може стикнутися з істотною проблемою: люди, які отримують інформацію з телебачення окупаційного режиму, або з міських чуток, вважають себе вже достатньо інформованими і не мотивовані шукати інші джерела. Фокусування мешканців на власних економічних проблемах та, здебільшого, байдужість до політики режиму пов'язані не лише із страхом, а й з навиками отримання інформації. Відповіді респондентів на питання «Чи достатньо у вас інформації про вищезгадані послуги у вашому населеному пункті? Звідки ви її отримуєте?» продемонстрували, що люди, які детально вивчають ситуацію та залучають джерела з Інтернету, вважають, що в них (та в суспільства взагалі) недостатньо інформації. А люди, які орієнтуються на місцеву пропаганду, чи взагалі на міські чутки та «розмови в маршрутках», вважають себе достатньо інформованими.

6. Абсолютна більшість мешканців не відчувають «підтримки республіканської влади», проте відсутність цієї підтримки не є для них критичною причиною недовіри до цієї «влади».

7. Населення непідконтрольних територій Донбасу розцінює своє існування як «виживання», без можливостей для комфортного життя. Проте такі оцінки багатьох орієнтують лише на пошук шляхів покращення власного економічного становища. Діяти чи висловлюватися проти «влади» вони не ризикують. Відсутність свободи слова є критичною проблемою здебільшого для вже проукраїнськи налаштованих мешканців даних територій.

8. Жителі ОРДЛО активно підтримують відновлення комунікацій та полегшення зв'язків з територіями України, підконтрольними українській владі. Втрата доступу до послуг та можливості зустрітися з родичами з інших територій України є критичною проблемою для абсолютної більшості мешканців непідконтрольних територій.

9. Істотна частина населення окупованих територій сподівається на покращення українською владою їхнього становища та вважає, що Україна має для того можливості, навіть незважаючи на дії «влади» так званих «республік». Проте мають розповсюдження і протилежні настрої у проросійського елементу. Оцінки української влади близькі до оцінок «влади республік», що є і несподіваним, і перспективним.

10. З Україною так чи інакше пов'язують доступ до більш ефективної і доступної медицини та міжнародно-визнаних торгівельних послуг (поштових сервісів, інтернет-магазинів тощо).

11. Серед зафіксованих очікувань, які могла б забезпечити українська влада для жителів непідконтрольних територій, здебільшого - вирішення проблем адміністративного порядку та банківської сфери. Пропозиції стосувались полегшення контрольно-пропускного режиму, створення на КПП установ, які будуть надавати державні послуги та видавати пенсії та навіть відновлення роботи банків для пенсіонерів в ОРДЛО.

Отже, життя людей в ОРДЛО являє собою картину повну суперечностей, ілюзій та страхів. Чи не головною характеристикою буття «людини звичайної» на неконтрольованих уже 7 років територіях Донбасу стає її звикання і пристосованість до реалій, конформізм. Він допомагає виживати, а ще виступає способом відчути себе хоч в якійсь, хай ілюзорній, безпеці. Тому абсолютна більшість, хто свідомо, хто підсвідомо, не бажають ставити перед фактично окупаційною владою гострих питань щодо своїх громадянських і соціальних прав. Адже відчувають, що в протилежному випадку це загрожуватиме їх найбільш фундаментальному праву - праву на життя. донбас послуга влада доступність

1. Проєкт «Послуги населенню і оцінки влади на Донбасі з обох сторін лінії розмежування» реалізований ДІСДПА в лютому 2021 р. Методами збору емпіричної інформації стали фокус-групи в 6 населених пунктах на підконтрольних територіях та глибинні індивідуальні інтерв'ю в містах на територіях ОРДЛО. Глибинні індивідуальні інтерв'ю були проведені на умовах анонімності з мешканцями окупованих Донецька, Луганська, Первомайська та Ясинуватої, що з 2014 року постійно проживали в містах. Серед 21 респондента 12 жінок та 9 чоловіків, з них віком 20 -40 років - 8 осіб, 41-60 років - 13 осіб. За соціальним станом: 5 пенсіонерів, 4 працівники бюджетної сфери, 6 працюють у приватному секторі (з них 2 підприємці), 4 самозайнятих, 2 студенти. Люди різних політичних орієнтацій.

Размещено на Allbest.ru