Сучасний підхід до оцінки прийняття колективних рішень на прикладі Верховної Ради України VIII скликання
Аналіз потенційного та реального впливів парламентських фракцій на прикладі Верховної Ради України VIII скликання із використанням класичного та модифікованого індексів Шеплі—Шубіка, показників. Кореляційний аналіз взаємовпливу парламентських фракцій.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 23.01.2022 |
| Размер файла | 1,9 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Сучасний підхід до оцінки прийняття колективних рішень на прикладі Верховної Ради України VIII скликання
Качинський Анатолій Броніславович,
доктор технічних наук, професор
Галишак Володимир Олександрович
Стьопочкіна Ірина Валеріївна,
кандидат технічних наук, доцент
Розглянуто задачу розрахунків оцінок прийняття колективних рішень, проаналізовано загальні математичні підходи та концепції її розв'язання. Зазначено необхідність автоматизації обчислень із використанням загальнодоступних результатів голосування Верховної Ради України. Запропоновано відповідну методику моніторингу діяльності українського парламенту та автоматизованого збирання вихідних даних. Обґрунтовано доцільність використання підходів BigDataдля завдань вивчення діяльності органів прийняття колективних рішень, зокрема законотворчих. Розроблено програмний комплекс, який дозволяє повністю автоматизувати збирання даних та обчислення індексів впливу та індексів ефективності за період спостереження. Із використанням програмного забезпечення здійснено аналіз оцінок потенційного та реального впливів парламентських фракцій на прикладі Верховної Ради України VIII скликання із використанням класичного та модифікованого індексів Шеплі -- Шубіка, порога розколу, матриці вподобань та індексу ефективності впливу. Виконано кореляційний аналіз взаємовпливу парламентських фракцій. Зроблено висновки про ефективність реалізації парламентськими фракціями їхніх потенційних можливостей, їхні політичні вподобання та політичні взаємовідносини, рівень фракційної дисципліни. Зокрема, причиною неможливості реалізації потенційних можливостей низкою парламентських фракцій є низький поріг розколу, який робить неможливим консолідоване прийняття рішень, що позначається на зниженні ефективності впливу в парламенті. Деякі парламентські фракції реалізують свій вплив стало протягом значного періоду часу, деякі демонструють значні коливання у ефективності своєї роботи. Перспективним питанням є дослідження зв'язків між ефективною роботою фракцій Верховної Ради України та зовнішніми чинниками, які можуть опосередковано впливати на роботу парламенту. Результати дослідження можуть використовуватися незалежними дослідниками в галузі аналізу прийняття колективних рішень при голосуванні, а також політологами, представниками громадянського суспільства.
Ключові слова: аналіз впливу, індекси впливу, учасники голосування, Верховна Рада України, парламент.
KachynskyiAnatolii, GalyshakVolodymyr, StyopochkinaIryna
MODERN APPROACH TO EVALUATION OF DECISION-MAKING SOLUTIONS AT THE EXAMPLE OF THE VERKHOVNA RADA OF UKRAINE OF VIII CONVOCATION
The problem of evaluation in collective decision making is considered, general mathematical approaches and concepts of its solution are analyzed. The necessity of automation of calculations with the use of publicly available results of parliamentary voting is pointed out. An appropriate methodology for monitoring the activities of the parliament and automated collection of source data is proposed. The expediency of Big Data approaches using for tasks of studying the activity of the institutions of making collective decisions, in particular, legislatures, is grounded. A software package is developed that allows to completely automate the collection of data and the computation of power indexes and effectiveness indexes during the observation period. Using the software, an analysis of the estimates of the potential and actual impact of factions on the example of the Verkhovna Rada of Ukraine of the VIII convocation, using the classical and modified Shapley -- Shubik index, the split threshold, the matrix of preferences and the index of effectiveness, have been performed. Correlation analysis of factional interactions have been executed. Conclusions are made about the effectiveness of the factions' realisation of their potentialities, the political preferences of factions and their political relations, and the level of factional discipline. In particular, the reason for the impossibility of realizing the potential possibilities by number of factions is the low split threshold, which makes impossible the consolidated decision-making and affects the reduction of the effectiveness of parliamentary influence. Some factions realize their influence over a significant period of time constantly, some show significant fluctuations in the efficiency of their work. A perspective issue is the study of the relations between the effective work of the factions of the Verkhovna Rada of Ukraine and external factors that may indirectly influence the work of Parliament. The results of the study can be used by independent researchers in the field of collective decision-making analysis, political scientists and civil society.
Keywords: voting theory, power indices, Verkhovna Rada of Ukraine, parliament.
Вступ
парламентський фракція верховна рада індекс шеплі шубіка
Загальна постановка проблеми. За умови існування різноманіття політичних сил, їхніх позицій щодо вирішення різних питань і проявів цих позицій при формуванні конкретних законодавчих рішень експерти та аналітики у сфері державної політики, незалежні дослідники потребують інструментарію, який дозволить об'єктивно оцінити вплив різних парламентських фракцій та груп на законотворчий процес, проаналізувати в цілому ефективність їхньої роботи в законодавчому органі будь-якої країни, включно й Верховній Раді України (далі -- ВР України).
Вимогами до такого інструментарію є можливості: 1) здійснювати незалежний моніторинг діяльності законодавчого органу, яким є Верховна Рада України, із використанням загальнодоступних результатів діяльності парламенту, що оприлюднюються на офіційних веб-ресурсах ВР України; 2) формування об'єктивних математичних оцінок за результатами голосувань парламенту в автоматизованому режимі;
3) дослідження взаємовпливу між учасниками прийняття рішень у ВР України на основі кореляційного аналізу.
Аналіз наукових джерел. Задачі оцінювання впливу різноманітних політичних сил досліджувалися вже достатньо давно, був сформований потужний математичний апарат, заснований на аксіоматиці теорії ігор та індексах впливу. Серед авторів, які, починаючи із середини XX ст., працювали над питаннями вивчення та вдосконалення математичного апарату в цій сфері, можна назвати математиків та економістів. Зокрема, це Л. Шеплі, Дж. Бан- цаф, Е. Пакел, Дж. Коулмен, Ф. Алескеровта ін. Висвітлені в їхніх працях оцінки носять теоретичний характер або застосовані для практичної ситуації, що притаманна іноземним парламентам.
Для ВР України І--УП скликань подібна задача була вирішена в [1]. Складністю розв'язання задач оцінки впливу є те, що необхідно задавати критерій, за яким кластеризуються парламентські фракції та групи, для виявлення ступеня їхньої політичної близькості [2]. Задати такий критерій не завжди можливо, оскільки він може змінюватись із часом або бути надто загальним (наприклад, критерій «ставлення до президента та уряду»). Іншим варіантом є використання оцінок політологів для формування «ідеологічного спектру» [3]. Цей варіант передбачає певний ступінь суб'єктивності оцінок, відтак його складно застосовувати у визначенні критеріїв позиції парламентської фракції в деяких сферах та змін у вподобаннях фракцій ВР України за різними питаннями.
У роботі [4] пропонується визначати близькість політичних позицій парламентських фракцій на основі голосувань, проте запропоновані математичні співвідношення потребують певної адаптації до випадку ВР України.
Незважаючи на велику кількість наукових праць у сфері оцінювання впливу на прийняття рішень учасників голосування, питанням автоматизації розрахунків та побудови системи моніторингу не приділено належної уваги.
Метою статті є розроблення методики автоматизованого збирання вихідних даних та обчислення за ними оцінок впливу учасників прийняття рішень Верховної Ради України УШ скликання та дослідження залежностей між ними; розроблення програмного забезпечення, яке уможливить робити висновки стосовно ефективності функціонування парламентських фракцій та їхнього впливу на прийняття рішень.
Методика розрахунків заснована на поточних результатах голосувань депутатів парламенту України впродовж окресленого періоду часу.
Постановка задачі та основні результати дослідження. У дослідженні, ураховуючи принципи діагностичної аналітики [5], розглядається задача кількісної оцінки впливу фракцій ВР України УІІІ скликання при ухваленні рішень за період із грудня 2014 р. до липня 2018 р. включно.
Для розв'язання цієї задачі було здійснено аналіз існуючих математичних підходів щодо вирішення означеної проблеми, розроблено відповідну методику розрахунків, а також зібрано дані офіційного ресурсу Верховної Ради України. З метою автоматизації цього процесу розроблено відповідне програмне забезпечення для автоматизованого збирання необхідних даних. Здійснено кореляційний аналіз взаємного впливу фракцій ВР України.
Математичні основи задачі оцінки впливу учасників при прийнятті колективних рішень
Задача оцінювання впливу учасників прийняття рішень розв'язувалась за допомогою математичного апарату теорії ігор, зокрема індексу Шеплі -- Шубіка, індексу впливу Банцафа та Пенроуза, індексу Джонстона [6]. Найбільш популярними серед них є індекси Банцафа та Шеплі -- Шубіка.
Активний пошук розв'язання подібних задач сформував новий напрям досліджень -- аналіз впливу учасників голосування (votingpowertheory), у якому ці індекси відносяться до двох основних концепцій: I-Powerта P-power. Концепція I-Power(«влада як вплив») передбачає, що колективне рішення, яке приймається, має характер якогось суспільного блага (наприклад, прийняття нового закону парламентом), що позначиться на всіх учасниках голосування. Концепція P-Power(«влада як володіння») передбачає, що в цьому випадку результат прийняття рішення вигідний лише тим, хто проголосував «за» (наприклад, це розподіл якихось привілеїв, підтримка складу уряду тощо). У випадку застосування підходу I-Powerзазвичай використовують індекс Банцафа; а коли йдеться про концепцію P-power-- індекс Шеплі -- Шубіка [7].
Зокрема, суть пропозиції Шеплі та Шубіка полягає в такому: є множина учасників, упорядкованих за їхнім бажанням проголосувати за певний законопроект.
Учасники голосують по черзі, і як тільки набирається необхідна кількість голосів, цей законопроект вважається прийнятим. Учасник, який проголосував останнім, вважається «ключовим», оскільки його голос приніс перемогу. Взагалі учасник голосування називається ключовим у коаліції, якщо коаліція з ним є виграшною, а без нього -- стає програшною.
Для подальших розрахунків саме модель P-powerбуло прийнято за основу взаємодій між учасниками.
Індекси також можна поділити на класичні та модифіковані. Класичні індекси дають змогу приймати рішення за допомогою оцінки апріорного впливу, тобто враховувати лише кількість голосів і задану квоту. Однак тут не бралися до уваги вподобання щодо створення коаліцій між учасниками. Цей фактор враховано в модифікованих індексах, що відповідає більш реальній ситуації.
Відмінність між класичними та модифікованими індексами задається функцією сили зв'язку між партнерами по коаліціях.
У дослідженні ця функція задавалася з урахуванням певних припущень, котрі стосуються політичних відносин між фракціями Верховної Ради України, а саме: якщо фракція має партнерські відносини з усіма членами коаліції, крім одного, який є її політичним опонентом, то можливість формування такої коаліції, куди входить ця фракція, є набагато менш реальною, ніж із іншими.
Щоб визначити силу зв'язку між парламентськими фракціями, у дослідженні аналізуються результати голосувань. Факт згоди між різними учасниками голосування з певного питання розцінюється як ознака збігу відповідних позицій.
Що вищий показник збігу, то ближчі між собою парламентські фракції за політичними поглядами. Для цієї мети розраховується індекс збігу позиційпарламентських фракцій, що обчислюється як частка голосувань, у яких позиції фракцій збігаються.
У свою чергу, співвідношення між реальним і потенційним впливом (тобто між модифікованим і класичним індексом впливу) дає змогу оцінити ефективність використання останнього.
Математичні співвідношення та алгоритм визначення рангів парламентських фракцій на основі індексів збігу позицій та побудованої на їх основі матриці вподобань за результатами голосувань виконано на основі підходу [4].
Методика моніторингу та автоматизованого збирання даних
Традиційно обчислення впливовості суб'єктів у представницьких органах виконувались у напівавтоматизованому режимі, коли необхідні вихідні дані беруться із літературних джерел або статичних веб-ресурсів.
Нині офіційні веб-ресурси законодавчих органів удосконалюються, до них постійно вносяться зміни.
Тому перспективною є розробка повністю автоматизованого циклу розрахунків, що відповідають основним вимогам діагностичної аналітики [5].
Такий підхід дозволить збирати дані в режимі реального часу, швидко їх обробляти та відслідковувати зміни основних політичних трендів у парламенті.
Цей моніторинг може здійснюватись як незалежними політологами, так і аналітиками, представниками громадянського суспільства з метою спостереження за тенденціями розвитку взаємовідносин між фракціями парламенту, розуміння їхньої ролі та ролі коаліцій у процесі прийняття рішень, що стосуються тих чи тих питань.
Рис. 1. Збереженняданихголосування (фрагмент json-файлу)
Джерело: розроблено авторами.
Авторами розроблений програмний комплекс, що збирає дані для побудови оцінок впливу фракцій у Верховній Раді України VIII скликання. Джерелом первинних даних слугував офіційний сайт ВР України [8], що містить дані результатів усіх голосувань кожної із фракцій. Це становить близько 14 000 результатів голосувань.
Програмне забезпечення для збирання даних результатів голосувань, необхідних для подальшого розрахунку індексів впливу, індексів ефективності парламентських фракцій, написане на мові програмування Java. У складі програмного комплексу також є модулі для: обчислення порогу розколу, який свідчить про рівень фракційної дисципліни; складання матриці вподобань зі створення коаліцій; розрахунків класичного та модифікованого індексів впливу (використано індекс Шеплі -- Шубіка); розрахунків індексу ефективності парламентської фракції.
Застосовуючи методи програмного забезпечення, зі сторінок сайту [8] збираються необхідні дані результатів голосувань із використанням мови запитів XPath. Набір усіх результатів голосувань зберігається у файлі json-формату (див. рис. 1). Ці дані потім використовуються для математичних розрахунків.
Результати голосувань, що були завідомо одностайними чи завідомо провальними, не враховувалися (за рекомендаціями авторів робіт [4; 9]). Тобто були відкинуті голосування, які отримали менше 50 голосів «за» та більше 300 голосів «за». Для розрахунку порогу розколу парламентської фракції розраховувалося відношення результатів голосувань, у яких фракція визначилася, до всіх голосувань, у яких ця фракція брала участь.
Перспективи автоматизації дослідження діяльності парламенту на основі індексів впливу
Тісна співпраця з іншими країнами у вирішенні питань законотворчого характеру передбачає збирання інформації із веб-ресурсів, що надають дані про результати голосувань у цих країнах. Актуальність аналізу діяльності парламентів різних країн підтверджується появою відповідних дослідницьких робіт у цьому напрямі, в яких робляться спроби числової оцінки впливовості парламентів за різними показниками [10].
Обсяги інформації, що оброблятимуться в такому випадку, будуть значними з огляду на такі причини: інформацію потрібно збирати за різні періоди часу (роки, десятиріччя); обсяги інформації зростатимуть (оскільки дані про діяльність парламентів постійно доповнюються). Тому в перспективі обробка інформації для системи, що здійснює спостереження та аналіз діяльності законодавчих органів різних країн, повинна базуватись на підходах роботи з великими даними. Серед цих підходів основними є такі: обробка даних у режимі реального часу; можливість обробки даних в умовах їх постійного поповнення за рахунок масштабування програмно-апаратних рішень; можливість обробки як структурованих, так і напівструктуро- ваних даних.
Аналітичний процес оцінки впливу учасників прийняття рішень законодавчих органів, заснованих на принципах BigData, повинен включати такі підсистеми:
1) збирання вихідних даних із сайтів законодавчих органів;
2) збереження даних у зручних для швидкої обробки форматах;
3) обробки даних (у цій роботі запропоновано програмні модулі, які можуть бути використані в складі підсистем 1 та 3).
Аналіз оцінок впливу фракцій парламенту на прийняття законодавчих рішень
Розрахунки оцінок впливу та їх відповідний аналіз було виконано для Верховної Ради України УЛІ скликання. Період, який розглядався: грудень 2014 р. -- липень 2018 р. включно. Місяці цього періоду були послідовно пронумеровані від 1 до 41, за винятком тих, коли засідання Верховної Ради України не проводяться (серпень) і, відповідно, голосування не відбувалися.
Наведемо склад Верховної Ради України за цей період та відповідні скорочення, які надалі будуть використовуватися: фракція партії «Блок Петра Порошенка» (БПП); фракція політичної партії «Народний фронт» (НФ); фракція політичної партії «Опозиційний блок» (ОБ); фракція політичної партії «Об'єднання “Самопоміч”» (ОСП); група «Партія відродження» (ПВ); фракція Радикальної партії Олега Ляшка (РПОЛ); фракція всеукраїнського об'єднання «Батьківщина» (ВОБ); група «Воля народу» (ВН); позафракційні (ПФ).
Було виконано аналіз на основі класичного індексу Шеплі -- Шубіка, який дає змогу оцінити потенціал парламентських фракцій на основі наявної кількості голосів. Дослідження підтвердило, що кількість виграшних коаліцій залежить не тільки від кількості членів у фракції, але також і від кількості членів у інших фракціях. Яскравим прикладом є фракція НФ, для якої при сталій кількості власних членів кількість виграшних коаліцій, де вона є ключовою, змінюється від 52 у березні 2015 р. до 70 -- у травні 2018 р. Графічне представлення змін індексу Шеплі -- Шубіка подано на рис. 2--5.
Злагодженість дій та рівень фракційної дисципліни в методиці, що використовувалась, враховано під час розрахунків порогу розколу. Пороги визначалися згідно із залежністю, показаною на рис. 6 (для значення відсотка голосувань (20 %), у яких фракція не визначилася).
Індивідуальні показники рівня порогу розколу для фракцій та груп ВР України такі: БПП -- 0,57; НФ - 0,65; ОБ - 0,55; ОСП - 0,57; ПВ - 0,54; РПОЛ - 0,61; ВОБ - 0,5; ВН - 0,5; ПФ - 0,5 (хоча за графіком для ПФ це значення є меншим, однак 0,5 - це мінімально можливий рівень показника порогу розколу, який дозволяє говорити про найменшу консолідованість рішень). Згідно з методикою врахування фракційної дисципліни число голосів усіх депутатських об'єднань повинно бути проіндексоване на підставі отриманих порогів, причому фракція із найбільшим порогом розколу задає певний рівень, відносно якого чисельність голосів інших фракцій зменшується.
Рис. 2. Графік індексу Шеплі -- Шубіка для фракції БПП
Джерело: розроблено авторами.
Рис. 3. ГрафікіндексуШеплі -- Шубіка для фракцій НФ, ОБ, ПФ
Джерело: розроблено авторами.
Рис. 4. ГрафікіндексуШеплі -- Шубіка для фракцій ОСП, ВОБ
Джерело: розроблено авторами.
Було визначено силу зв'язку між парламентськими фракціями на основі матриці вподобань. Сила зв'язку між фракціями ВР України дає змогу врахувати у модифікованому індексі (у цьому випадку -- модифікованому індексі Шеплі -- Шубіка) взаємовідносини між фракціями та ступінь подібності політичних поглядів. Відповідно були розраховані матриці вподобань парламентських фракцій з урахуванням результатів голосувань у парламенті за кожен місяць періоду, що розглядався (табл. 1). Значення на перетині рядка та стовпця показують, наскільки охоче фракція, указана в рядку, буде вступати в коаліцію із фракцією, що вказана в стовпці. Більші значення відповідають більшому ступеню зацікавленості одне одним.
Уподобання кожної фракції можуть змінюватися щомісяця, адже розраховуються залежно від того, наскільки позиції фракцій чи груп збігалися під час голосувань за певний період.
Рис. 5. Графік індексу Шеплі -- Шубіка для фракцій РПОЛ, ВН, ПВ
Джерело: розроблено авторами.
Проаналізовано реальний вплив фракцій на основі модифікованого індексу Шеплі -- Шубіка, що враховує уподобання парламентських фракцій зі створення коаліцій. На основі матриць вподобань для кожного місяця розраховано модифіковані індекси Шеплі -- Шубіка(рис. 7, 8), які дають більш точне уявлення про реальний вплив фракцій порівняно із класичним варіантом цих індексів.
Рис. 6. Пороги розколу парламентських фракцій та груп
Джерело: розроблено авторами.
Проілюструвати відмінність між потенційними можливостями та реальним впливом парламентських фракцій дає змогу індекс ефективності впливу. Він показує, як партії реалізовують можливість формування потенційних коаліцій. Для того щоб оцінити, наскільки фракція реалізовує свій потенційний вплив,було побудовано індекси ефективності впливу. На рис. 9--11 зображені індекси ефективності впливу за період, що вивчався. Для партій, які перевищили свої потенційні можливості, він є більшим за одиницю, а для партій, які недостатньо використали свої потенційні можливості, цей індекс має значення менше одиниці.
Таблиця 1. Матрицяв подобань парламентських фракцій за березень 2018 р.
|
Фракція |
БПП |
НФ |
ОБ |
ОСП |
РПОЛ |
ВОБ |
ВН |
ПВ |
ПФ |
|
|
БПП |
-- |
7 |
0 |
6 |
5 |
3 |
2 |
1 |
4 |
|
|
НФ |
7 |
-- |
1 |
5 |
6 |
3 |
2 |
0 |
4 |
|
|
ОБ |
1 |
0 |
-- |
2 |
3 |
4 |
6 |
7 |
5 |
|
|
ОСП |
7 |
6 |
2 |
-- |
4 |
3 |
1 |
0 |
5 |
|
|
РПОЛ |
6 |
7 |
1 |
5 |
-- |
3 |
2 |
0 |
4 |
|
|
ВОБ |
3 |
1 |
4 |
2 |
0 |
-- |
6 |
5 |
7 |
|
|
ВН |
2 |
0 |
5 |
1 |
3 |
4 |
-- |
7 |
6 |
|
|
ПВ |
2 |
0 |
6 |
1 |
3 |
4 |
7 |
-- |
5 |
|
|
ПФ |
2 |
0 |
5 |
3 |
1 |
4 |
7 |
6 |
-- |
Джерело: розроблено авторами.
Рис. 7. Графік модифікованого індексу Шеплі -- Шубіка для фракцій БПП, НФ, ОБ, ОСП
Джерело: розроблено авторами.
Рис. 8. Графік модифікованого індексу Шеплі -- Шубіка для фракцій РПОЛ, ВОБ, ВН, ПВ, ПФ\
Джерело: розроблено авторами.
Рис. 9. Графік індексу ефективності впливу для фракцій БПП, НФ, ОСП Джерело: розроблено авторами.
Рис. 10. Графік індексу ефективності впливу для фракцій РПОЛ, ВОБ, ВН
Джерело: розроблено авторами.
Рис. 11. Графік індексу ефективності впливу для фракцій ОБ, ПВ, ПФ
Джерело: розроблено авторами.
Середні значення та варіації значень для індексу ефективності парламентських фракцій, що дає змогу визначити, наскільки сталим був рівень використання потенційних можливостей цими фракціями, подано в табл. 2.
Таблиця 2. Середнє значення та дисперсія для індексу ефективності впливу
|
Фракція |
БПП |
НФ |
ОБ |
ОСП |
РПОЛ |
ВОБ |
ВН |
ПВ |
ПФ |
|
|
Середнє значення |
0,93 |
1,96 |
0,54 |
1,10 |
1,08 |
0,72 |
0,64 |
0,65 |
0,56 |
|
|
Дисперсія |
0,002 |
0,04 |
0,05 |
0,05 |
0,09 |
0,05 |
0,06 |
0,20 |
0,03 |
Джерело: розроблено авторами.
Аналіз взаємного впливу фракцій Верховної Ради України. Здійснимо кореляційний аналіз взаємозв'язків між одержаними результатами за різними фракціями.
З цією метою обчислимо коефіцієнти кореляції Пірсона попарно для всіх фракцій.
Узагальнимо одержані дані в табл. 3, де «+» -- це додатна кореляція; «--» -- від'ємна кореляція; «0» -- кореляція відсутня.
Таблиця 3. Визначення залежностей між індексами ефективності впливу
|
Фракція |
БПП |
НФ |
ОБ |
ОСП |
РПОЛ |
ВОБ |
ВН |
ПВ |
ПФ |
|
|
БПП |
х |
+ |
- |
+ |
0 |
0 |
- |
- |
- |
|
|
НФ |
+ |
х |
- |
0 |
+ |
0 |
- |
- |
- |
|
|
ОБ |
- |
- |
х |
0 |
- |
0 |
+ |
+ |
+ |
|
|
ОСП |
+ |
0 |
0 |
х |
0 |
- |
- |
0 |
- |
|
|
РПОЛ |
0 |
+ |
- |
0 |
х |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
|
ВОБ |
0 |
0 |
0 |
- |
0 |
х |
0 |
0 |
0 |
|
|
ВН |
- |
- |
+ |
- |
0 |
0 |
х |
0 |
+ |
|
|
ПВ |
- |
- |
+ |
0 |
0 |
0 |
0 |
х |
+ |
|
|
ПФ |
- |
- |
+ |
- |
0 |
0 |
+ |
+ |
х |
Джерело: розроблено авторами.
Позитивна кореляція зазвичай характерна для політичних союзників, а від'ємна кореляція притаманна політичним опонентам.
Дослідження засвідчило, що парламентські фракції, які не мають кореляції на великих проміжках часу, все ж можуть мати додатну або від'ємну кореляцію між індексами впливу на менших відрізках часу. Це відбувається внаслідок того, що на певний час ці фракції усе ж мали однакову чи протилежну позиції.
Зіставлення результатів кореляційного аналізу із результатами за матрицями вподобань свідчить про таке:
¦ додатна кореляція індексу ефективності впливу відповідає випадкам, коли парламентські фракції ставили на перше місце одна одну (у матриці вподобань). Такий результат є проявом можливості з високою імовірністю увійти в спільну коаліцію, де присутні ці фракції;
¦ при від'ємній кореляції індексу ефективності впливу парламентські фракції ставлять одна одну на останні місця (це підтверджують протилежні позиції під час голосування). Це свідчить про низьку імовірність утворення спільних коаліцій;
¦ відсутність кореляції означає, що ставлення таких фракцій парламенту одна до одної змінюється -- вони ставили своїх союзників чи опонентів на різні місця у матриці вподобань у переважній більшості випадків.
Висновки
Результати кількісних досліджень дають підставу зробити такі висновки щодо ефективності впливу парламентських фракцій:
¦ середня ефективність фракції БПП близька да одиниці, що свідчить про майже повне використання потенційних можливостей, проте у той же час перевищення їх не відбулося. Водночас дисперсія показника ефективності близька до нуля, це означає, що ефективність впливу цієї фракції є сталою;
¦ фракції НФ, ОСП перевищили свій потенційний вплив. Це можна пояснити тим, що у них поріг розколу є вищим відносно інших, що свідчить про відповідний рівень фракційної дисципліни, який дав змогу реалізувати свій вплив у парламенті;
¦ ефективність фракції РПОЛ у середньому перевищила одиницю, що також можливо пояснити високим рівнем порогу розколу.
Однак досить велика дисперсія свідчить про те, що фракції не завжди вдавалося реалізувати свій вплив найбільш ефективним чином;
¦ фракції ВОБ, ВН, ПВ, ПФ, ОБ мають ефективність впливу менше одиниці. Ці фракції демонструють низький поріг розколу, який негативно впливає на ефективність; позиції цих фракцій при голосуванні не дають їм змоги реалізувати можливі виграшні коаліції, у яких ці фракції є ключовими.
Отже, можемо сформулювати узагальнювальні висновки, що стосуються модифікованого індексу Шеплі -- Шубіка для двох парламентських фракцій.
1. Для політичних союзників характерна додатна кореляція між індексами впливу двох фракцій. Це є наслідком того, що такі фракції мають спільну позицію у значній кількості голосувань.
2. Для політичних опонентів характерна від'ємна кореляція між індексами впливу. Це є наслідком того, що такі фракції мали протилежні позиції у більшості голосувань.
3. Відсутність кореляції свідчить про те, що у часовому періоді, який розглядався, позиції фракцій щодо голосування не були ані однаковими, ані протилежними, а значить, не можна чітко визначити, як ці фракції взаємодіють між собою.
4. Залежно від величини часового періоду будуть проявлятися нові залежності між впливом фракцій. Це пов'язано із змінами позицій фракцій у різних сферах законотворчої діяльності, а також зі змінами політичного курсу.
Результати дослідження можуть використовуватися політологами для оцінювання ситуації щодо складу парламенту, незалежними дослідниками в галузі особливостей прийняття колективних рішень. Запропонована методика збирання та обробки даних дозволяє повністю автоматизувати обчислення та одержувати результати незалежно від думки експертів, засновуючись лише на відкритих для загального доступу результатах голосувань парламенту.
Перспективи подальших досліджень. Перспективним питанням є дослідження зв'язків між ефективною роботою фракцій Верховної Ради України та зовнішніми чинниками: суспільною думкою, впливом держав-партнерів, внутрішньо- та зовнішньополітичною ситуацією.
Список використаних джерел
1. Олейник В. В., Лебедюк В. Н. Распределение влияния между фракциями и группами в Верховной Раде Украины (1990--2012 гг.); Нац. исслед. ун-т Высшая школа экономики. М.: ИД Высшей школы экономики, 2013. 76 с.
2. Гузенкова Т. С. Партии и лидеры в ВРУ (1998--2000). М.: Рос. ин-т стратегических исследований, 2001. 231 с.
3. БазівВ. А. Парламент Української держави: проблеми партійної структуризації. Львів: Світ, 1999. 188 с.
4. Соколова А. В. Модифицированные индексы влияния, учитывающие предпочтения участников по коали- ционированию. Моделирование в социально-политической сфере. 2009. № 3. C. 41--46.
5. Эрл Т., Хаттак В., Булер П. Основы BigData: Концепции, алгоритмы и технологии. Днепр: Баланс Бизнес Букс, 2018. 320 с.
6. Авксентьєв А. О. Кількісний вимір сили суб'єктів у представницьких органах: коаліції та «індекси впливу». Вісник ХНУ ім. В. Н. Каразіна. Серія «Питанняполітології». 2013. № 1060. С. 95--102.
7. Погорельский К. Б. Методы оценкивлиянияучастников в задаче принятияколлективных решений: обзоросновных направлений. Control Sciences. 2011. № 5. C. 2--13.
8. База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc2(дата звернення: 28.03.2019).
9. Шварц Д. А. Аксиоматика для индексов влияния, учитывающих предпочтения участников. Автоматика и телемеханика. 2010. № 1. C. 144--158. 2013.
10. Fish, M. S., Kroenig, M. (2009). TheHandbookofNationalLegislatures: A GlobalSurvey. NewYork: CambridgeUniversityPress. 808 p.
References
1. Oleynik, V. V., Lebediuk, V. N. (2013). Raspredelenievliianiiamezhdufraktsiiamiigruppami v VerkhovnoyRadeUkrainy (1990--2012) [The distribution of influence between factions and groups in the Verkhovna Rada of Ukraine (1990--2012)]. Moscow: ID Vyssheyshkolyekonomiki. (76 p.) [in Russian].
2. Guzenkova, T. S. ( 2001). Partiiilidery v VRU(1998--2000) [Parties and leaders in the Verkhovna Rada (1998--2000)]. Moscow: RISI. (231 p.) [in Russian].
3. Baziv, V. A. (1999). ParlamentUkrainskoiderzhavy: problemypartiynoustructuryzatsii [Parliament of the Ukrainian state:problems of party structuring].Lviv: Svit. (188 p.) [in Ukrainian].
4. Sokolova, A. V. (2009). Modifitsirovannyeindeksyvliianiia, uchityvaiushchiepredpochteniiauchastnikovpokoalitsionirovaniiu [Modifiedpowerindexes, takingintoaccountthepreferencesofparticipantsoncoalition]. Modelirovaniye v socialno-politicheskoysfere -- Modeling in Socio-economic Sphere, 3, 41--46 [inRussian].
5. Erl, T., Khattak, W., & Buhler, P. (2018). Osnovy Big Data: kontseptsii, algoritmyitekhnologii [Big data fundamentals: concepts, drivers & techniques]. Dnipro: Balans Business Books. (320 p.) [in Russian].
6. Avksentiev, A. O. (2013). Kilkisnyivymirsylysubiektiv u predstavnytskykhorhanakh: koalitsiitaindeksyvplyvu [Quantitativemeasureoftheforceofthesubjectsintherepresentativeauthorities: thecoalitionsandthe «indexesofinfluence»]. VisnykKhNUim. V. N. Karazina. Ser. “Pytanniapolitolohii”V.N. KarazinKhNUBulletin. -- “Political Science Issues”series, 1060, 95--102 [inUkrainian].
7. Pogorelskiy, K. B. (2011). Metodyotsenkyvliianiiauchastnikov v zadachepriniatiiakollektivnykhreshenii: obzorosnovnykhnapravlenii [Methodsofassessingtheinfluenceofparticipantsintheproblemofmakingcollectivedecisions: anoverviewofthemaindirections]. Control Sciences, 5, 2--13 [inRussian].
8. Bazadanykh «ZakonodavstvoUkrainy» / VR Ukrainy [Database “LegislationofUkraine” / VerkhovnaRadaofUkraine]. (n. d.). w1.c1.rada.gov.ua.Retrievedfrom: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc2 (viewed 28.03.2019) [inUkrainian].
9. Shvarts, D. A. (2010). Aksiomatikadliaindeksovvliianiia, uchityvaushchikhpredpochteniiauchastnikov [Axiomaticsforinfluenceindicesthattakeintoaccountthepreferencesofparticipants]. Automatics and Telemechanics, 1, 144-- 158 [inRussian].
10. Fish, M. S., &Kroenig, M. (2009). The Handbook of National Legislatures: A Global Survey.NewYork: CambridgeUniversityPress. (808 p.) [inEnglish].
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Організація, повноваження, порядок діяльності комітетів Верховної Ради України. Роль комітетів в державному апараті. Комітети як організаційні форми діяльності Верховної Ради. Список комітетів ВРУ. Діяльність парламентських комітетів в зарубіжних країнах.
курсовая работа [34,3 K], добавлен 09.12.2010Склад Верховної Ради України. Офіційний статус народного депутата України. Вибори народних депутатів України. Права і обов’язки народних депутатів України. Внутрішня організація Верховної Ради України. Компетенція Верховної Ради України. Основні завдання
курсовая работа [43,1 K], добавлен 24.12.2004Функції та принципи роботи парламенту - єдиного органу, який належить до законодавчої гілки державної влади. Його Конституційний склад. Організація роботи Голови ВРУ, народного депутата, депутатських фракцій, комісій та комітетів Верховної Ради України.
курсовая работа [44,8 K], добавлен 01.12.2010Верховна Рада України — єдиний орган законодавчої влади в Україні. Роль парламенту в державі. Особливості Верховної Ради як парламенту. Загальні положення організації парламенту. Засідання Верховної Ради: порядок надання слова, прийняття рішень.
курсовая работа [42,7 K], добавлен 25.11.2011Порядок формування Верховної Ради України та робота її апарату. Функції та компетенція, форми та методи роботи Верховної Ради. Організація роботи комітетів. Проекти законодавчих актів та законодавчі пропозиції, що вносяться на розгляд суб'єктами права.
курсовая работа [51,7 K], добавлен 14.06.2011Вибори як визначальний захід у формуванні Верховної Ради. Віковий ценз депутатів. Організаційно-правова форма діяльності Верховної Ради. Вплив трансформаційних процесів соціуму на організацію та функціонування Верховної Ради України на початку ХХІ ст.
реферат [32,5 K], добавлен 20.09.2010Поняття та система функцій Верховної Ради України. Представницька місія в системі парламенту. Загальна характеристика законодавчої функції ВРУ. Установча функція як напрямок діяльності парламенту. Особливості і форми здійснення парламентського контролю.
контрольная работа [32,2 K], добавлен 06.09.2016Правова основа організації та діяльності інституту Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Історія становлення інституту омбудсману в юридичному просторі світу. Порядок припинення повноважень Уповноваженого та його звільнення з посади.
курсовая работа [44,4 K], добавлен 06.04.2012Уповноважений Верховної Ради України (ВРУ) з прав людини як суб’єкт цивільно-процесуального права. Омбудсмен у цивільному процесі. Основні права та обов’язки Уповноваженого ВРУ з прав людини у цивільному процесі, аналіз судової практики його участі.
курсовая работа [54,7 K], добавлен 21.01.2011Проаналізовано проблеми у сфері реалізації положень законодавства України щодо особливого порядку кримінального провадження щодо Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Конституційно-правові основи та додаткові гарантії його діяльності.
статья [20,2 K], добавлен 21.09.2017
