Вплив децентралізації на соціально-економічний розвиток ОТГ Запорізької області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив децентралізації на соціально-економічний розвиток ОТГ Запорізької області

Завадських Г.М., к.е.н., доцент

Таврійський державний агротехнологічний університет імені Дмитра Моторного

Анотація

Наведено цілі реформи адміністративно-фінансової децентралізації та новий адміністративно-територіальний устрій Запорізької області. Досліджено основні тенденції та визначено ризики формування об'єднаних територіальних громад області. Проаналізовано динаміку фінансових показників розвитку громад області. Узагальнено основні переваги об'єднання територіальних громад та виокремлено низку проблем, що стримують позитивну динаміку соціально-економічного розвитку ОТГ Запорізької області і країни в цілому.

Ключові слова: державне управління, децентралізація, громада, район, місцеве самоврядування, місцевий бюджет, соціально-економічний розвиток регіону, трансферти, фінансова незалежність

Abstract

THE INFLUENCE OF DECENTRALIZATION ON THE SOCIO-ECONOMIC DEVELOPMENT OF UTC IN ZAPORIZHZHA REGION

Zavadskykh H.M., PhD, Ass.Prof.

Dmytro Motornyi Tavria State Agrotechnological University

Formulation of the problem. The purpose of decentralization reform is to form effective local self-government and territorial organization of government to create and maintain a full living environment for citizens, provide high quality and affordable public services, establish institutions of direct democracy, harmonize the interests of the state and local communities.

Presentation of the material. The reform of decentralization has three components: the reform of the territorial organization ofpower, the reform of local self-government, and the reform of regional policy.

Prior to the decentralization reform in the Zaporizhia region there were 20 districts, 950 settlements, 5 cities of regional importance and 299 local councils, including: rural - 263, urban - 22, urban - 14. As of April 9, 2021 in the Zaporozhye region formed 5 enlarged districts, 67 communities created. We can state the positive dynamics and successful implementation of decentralization reform in the Zaporozhye region. Dynamics of local budget revenues for January-February 2020-2021 per 1 inhabitant of the region shows a tendency to increase. The share of own revenues in total revenues in Zaporizhia region is higher than in the Dnipropetrovsk region and the national average is lower than in the Kherson region.

Conclusions. The main trends in the implementation of decentralization reform in the Zaporozhye region: the budgets of the formed UTC exceeded the indicators of previous periods, there is a tendency to overfulfill budgets; the process of discussing the reform on the ground intensified and, as a result, the level of awareness about the reform among the population and representatives of local self-government increased; cooperation between executive bodies, local self-government bodies and the public has intensified. United communities of Zaporizhia region successfully attract funds from the State Fund for Regional Development, cooperate with international donor organizations.

Along with the obvious benefits of unification and success, in the process of implementing the reform for months and in the Zaporozhye region, in particular, there are problems that hinder the implementation of decentralization. These include imperfect legislation, inconsistencies in funding obligations, weak staffing of community governing bodies, and political and economic instability.

Key words: public administration, decentralization, community, district, local self-government, local budget, socioeconomic development of the region, transfers, financial independence.

Постановка проблеми

децентралізація територіальний запорізький

В Стратегії сталого розвитку «Україна - 2020» передбачено 62 секторальні реформи, серед яких чільне місце займають децентралізація та реформа державного управління. Тому децентралізація є цілком закономірною реформою на шляху затвердження демократії і соціального розвитку, який обрала Україна. Такі країни як Німеччина, Польща, Словаччина, Литва, Латвія, Естонія успішно пройшли через таку реформу і це сприяло створенню сприятливих умов для розвитку економіки, побудові ефективних взаємовідносин між центральним урядом й органами управління на локальному рівні, соціальному розвитку.

Метою реформи є формування ефективного місцевого самоврядування та територіальної організації влади для створення і підтримки повноцінного життєвого середовища для громадян, надання високоякісних та доступних публічних послуг,становлення інститутів прямого народовладдя, узгодження інтересів держави та територіальних громад.

Важливим аспектом реформи є усвідомлення, що на місцях краще розуміють локальні проблеми й ефективніше можуть використати кошти на їх вирішення [1]. Реформа передбачає відповідальність органів місцевого самоврядування перед жителями - за ефективність своєї роботи, а перед державою - за її законність.

Аналіз останніх наукових досліджень

Питанням створення територіальних громад в умовах децентралізації, удосконаленню механізму їх соціально-економічного розвитку присвятили свої дослідження Т. Бондарук, О.Бориславська, З. Варналій, О. Власюк, Г. Возняк, О. Дроздовська, Т. Кваша, О. Кириленко, В. Кравченко, Н. Кузьминчук, В. Матвієнко, М. Мельник, В. Роман, І. Сторо- нянська, М. Хвесик, І. Чугунов тощо. Вивченням питань щодо пріоритетних напрямів розвитку процесу децентралізації в Україні займаються багато вчених, зокрема Т. Бондарук, Н. Вишневська, М. Гапонюк, Б. Дани- лишин, В. Кравців, В. Кравченко, Н. Сембер, О. Сунцова та інші.

Теоретичні засади децентралізації державного управління та їх роль в становленні системи фінансового забезпечення місцевого самоврядування досліджено в працях таких зарубіжних учених А. Бретон, Дж. Ма, М. Портер та інші.

Однак попри значний обсяг публікацій у цій сфері й враховуючи багатоплановість і важливість цієї проблеми в сучасних умовах, залишається недостатньо висвітленим вплив децентралізації на розвиток регіонів, територіальної організації влади тощо.

Мета роботи. Метою статті є дослідження перебігу та результатів децентралізації в Запорізькій області.

Викладення основного матеріалу дослідження.

Головна стратегічна мета реформи - створення комфортного та безпечного середовища для життя людини в Україні, може бути досягнута шляхом побудови ефективної системи влади на всіх рівнях (громада - район - область), передачею максимально можливої кількості повноважень на найближчий до громадянина рівень - громадам. На думку одного з ідеологів децентралізації Анатолія Ткачука, реформа, котра втілюється в Україні, є унікально українською і не копіює досвіду будь-якої іншої країни. Вона має три складові: реформу територіальної організації влади, реформу місцевого самоврядування, реформу регіональної політики [2]. Основні цілі реформи децентралізації на всіх рівнях влади представлені на рис. 1.

На першому етапі реформи децентралізації (2014-2019рр.) було сформульовано ключові нормативно-правові рамки щодо спроможності громад. Важливими актами у створенні правової основи для децентралізації влади стали Закони України «Про місцеве самоврядування в Україні» [5] та «Про місцеві державні адміністрації» [6]. Вагомим кроком на цьому шляху є прийняття Розпо-рядженням Кабінету Міністрів України «Концепції реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні» [7]. Закон України «Про засади державної регіональної політики» [8] Закон України «Про добровільнеоб'єднання територіальних громад» [9].

Рис. 1. Цілі реформи адміністративно-фінансової децентралізації

Джерело: розроблено автором за даними [3,4]

12 червня 2020 року Уряд затвердив новий адміністративно-територіальний устрій базового рівня. Відповідно до розпоряджень Кабінету Міністрів, після місцевих виборів в Україні буде сформовано 1470 територіальних громад, які покриватимуть усю територію країни (рис.2.) [3].

До початку реформи децентралізації на території Запорізької області існувало 20 районів, 950 населених пунктів, 5 міст обласного значення та 299 місцевих рад, з них: сільських - 263, селищних - 22, міських - 14 [11]. Реорганізація районів розпочалася з грудня 2020 року, після того, як набув чинності закон про розмежування повноважень і ресурсів між районами та громадами.

Рис.2. Нова система адміністративно-територіального устрою базового рівня Джерело: розроблено автором за даними [3,4]

Таблиця 1