Кримінологічний аналіз основних показників завідомо неправдивих повідомлень про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія внутрішніх справ

Кримінологічний аналіз основних показників завідомо неправдивих повідомлень про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності в Україні

Азарова А.А., здобувач кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права

Анотація

Стаття присвячена аналізу таких кримінологічних показників, як стан, динаміка та структура завідомо неправдивих повідомлень про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності. Розглянуто періодичні коливання рівня цієї злочинності. Проаналізовано зміну динаміки вчинення цих злочинів за останні 5 років в Україні.

Ключові слова: безпека, показник, динаміка, стан, структура, тенденція, повідомлення, загроза.

Аннотация

Статья посвящена анализу таких криминологических показателей, как состояние, динамика и структура заведомо неправдивых сообщений об угрозе безопасности граждан, уничтожения или повреждения объектов собственности. Рассмотрены периодические колебания уровня этой преступности. Проанализированы изменения динамики совершения этих преступлений в последние 5 лет в Украине.

Ключевые слова: безопасность, показатель, динамика, состояние, структура, тенденция, сообщение, угроза.

Abstract

CRIMINOLOGICAL ANALYSIS OF THE MAIN INDICATORS OF KNOWINGLY UNTRUE REPORTS ABOUT THE THREAT THE CITIZENS' SAFETY, DESTRUCTION OR DAMAGE TO PROPERTY OBJECTS IN UKRAINE

The article is devoted to the analysis of such criminological indicators as the state, dynamics and structure of knowingly untrue reports about the threat to citizens' safety, destruction or damage to property objects. Periodic fluctuations of the level of this crime are considered. The changes in the dynamics of these crimes over the past 5 years in Ukraine have been analyzed.

Criminological indicators necessarily have a certain impact on both the determinants - the causes and conditions of crime, and on the part of changes in criminal law. To obtain information on the state of crime, data on changes in causes and conditions are not enough - the necessary condition is also to obtain data on changes in the quantitative characteristics of these types of crimes in time. Changes in the causes, conditions or factors that may provoke a crime can predict, predict or assume an increase or decrease in the number of crimes committed. For obtaining visual information, information about the registered facts of committing crimes is required.

The article deals with such elements of the structure of knowingly untrue reports about the threat to the citizens' safety, destruction or damage to property, as the number of these crimes committed by persons who previously committed criminal offenses. In addition, the number of such crimes committed by minors or their participation.

Summing up, the author notes that there is a tendency to increase the number of such crimes, in the first months of 2019 our country swept a wave of false “mines” of various sizes: stations, airports, metro stations, shopping centers, etc. The analyzed crimes are characterized by an unstable tendency - over the past 5 years there has been a decrease of them by 46% and an increase of 60%.

Key words: safety, indicator, dynamics, state, structure, trend, report, threat.

Останніми роками в нашій країні простежується тенденція зростання кількості зареєстрованих завідомо неправдивих повідомлень про загрозу безпеці громадян, водночас розкриття цих злочинів залишається на вкрай низькому рівні. Однією із причин цього варто вважати появу нових способів їх учинення. Крім того, розширюється перелік мотивів їх учинення. Також, зважаючи на розвиток комп'ютерних технологій, з'являються нові способи їх приховування. Нині виникла нагальна потреба в розробленні якісно нової системи запобігання завідомо неправдивим повідомленням про загрозу безпеці громадян та розкриття їх, яка б протидіяла поширенню цих злочинів та стабілізувала ситуацію у суспільстві. Для виконання цього завдання необхідно детально проаналізувати кримінологічні показники цієї злочинності, а також визначити тенденції їх зміни.

Метою статті є проведення кримінологічного аналізу стану, динаміки та структури завідомо неправдивих повідомлень про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності протягом останніх 5 років в Україні.

Аналіз наукових джерел із кримінології свідчить про те, що для здійснення аналізу стану злочинності використовується низка абсолютних і відносних показників. Абсолютні показники різнобічно характеризують злочинність: це кількість виявлених злочинів загалом й окремих видів за лініями роботи; кількість виявлених осіб, які вчинили злочини; встановлена сума матеріальних збитків та ін. Відносні показники відображають переважно інтенсивність, структуру та динаміку злочинності [1, с. 28-35]. Саме аналіз основних показників злочинності дозволяє отримувати уявлення про зміну показників, виявляти закономірності та тенденції цієї зміни, а також здійснювати кримінологічне прогнозування можливої зміни того чи іншого виду злочинності в майбутньому.

Також перед тим, як розпочати кримінологічний аналіз показників завідомо неправдивих повідомлень про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності, варто зауважити, що ці показники обов'язково підпадають під вплив як з боку детермінант - причин та умов злочинності, так і з боку змін у чинному кримінальному законодавстві. Отже, для отримання інформації про стан злочинності в будь-якій сфері діяльності власне даних про зміни причин та умов замало, необхідною умовою також є отримання даних про зміни в кількісних характеристиках цих видів злочинів у часі. Зміни причин, умов або чинників, що можуть провокувати вчинення злочинів, дають змогу прогнозувати, передбачати чи припускати збільшення або зменшення кількості вчинених злочинів. Для отримання наочних відомостей необхідна інформація про зареєстровані факти вчинення злочинів. Отже, для здійснення аналітичного огляду завідомо неправдивих повідомлень про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності використовується низка статистичних показників, серед яких розглянемо основні.

Стан злочинності - це кількісний показник, що відображає загальну кількість злочинів у визначений період часу, структура якісно характеризує ці злочини. Динаміка показує зміну стану та структури злочинності в той чи інший період часу, тому використовується для аналізу кількості вчинених злочинів. Вітчизняні та закордонні кримінологи в різні часи пропонували визначення основних показників злочинності, динаміки також. Так, російський кримінолог В.Д. Малков визначає динаміку злочинності як її зміну в часі. Для її розрахунку використовують такі характеристики, як абсолютне зростання (зниження) і темпи її зростання та приросту [2, с. 41]. Крім того, на думку українського кримінолога, професора І.М. Даньшина, динамікою є показник, який відображає рух злочинності в часі. Оскільки злочинність піддається безперервним змінам, дослідникам (практикам і вченим) необхідно знати не лише рівень та структуру злочинності на конкретну дату, а й рух вказаних показників у часі. Досягається це шляхом встановлення співвідношень рівня та структури злочинності теперішнього чи іншого періоду часу до її рівня та структури за попередні періоди. Тому цей показник є комплексним. Він характеризує злочинність і з якісного, і з кількісного боків [3, с. 33].

Варто також погодитися із зауваженням професора

О.М. Джужі стосовно того, що на динаміку злочинності як на соціально-правове явище впливають дві групи чинників. Перша - це причини й умови злочинності, демографічна структура населення й інші соціальні процеси та явища, що впливають на злочинність. Друга - зміни кримінального законодавства, що розширюють або звужують сферу злочинних діянь. Диференціація соціальних і правових чинників впливає на статистичну криву злочинності, необхідну для об'єктивної оцінки реальних змін в її динаміці та прогнозі. Зниження чи зростання рівня злочинності відбуваються внаслідок як реальних соціальних змін рівня та структури злочинності, так і в результаті правових змін у законодавчій характеристиці кола кри- мінально-караних діянь, у повноті реєстрації та в інших юридичних чинниках [4, с. 67].

Отже, зміна рівня і структури злочинності протягом певного часу називається динамікою злочинності. Вона залежить, з одного боку, від соціально-політичних, економічних та демографічних чинників, а з іншого - від так званої «кримінальної політики», тобто від змін у кримінальному законодавстві (криміналізації та декриміналі- зації певних чинників) та практики його застосування. Динаміку злочинності іноді називають її тенденцією. Щодо цього О.М. Литвак зауважує, що динаміка, тобто коливання кримінальної статистики за певний історичний відрізок часу, свідчить не лише про реальні кількісні та якісні зміни злочинності, а й про політичні пристрасті можновладців, про спрямованість практики реагування на заяви потерпілих та інших фізичних та юридичних осіб, про зміни в законодавстві - криміналізацію та декриміна- лізацію правопорушень [5, с. 35].

2014 2015 201А 2017 2012-

Рис. 1. Кількість облікованих завідомо неправдивих повідомлень про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності за період 2014-2018 рр. (за даними Генпрокуратури України)

Для аналізу стану, динаміки та структури злочинності використовують відомості офіційної кримінальної статистики. Завдання кримінальної статистики різноманітні й численні, але основні з них можна звести до таких положень:

- офіційна кримінальна статистика являє собою сукупний звіт про діяльність офіційних інстанцій - пра

воохоронних органів, є основою для ухвалення рішень владою про виділення державних коштів та розподіл людських ресурсів;

кримінальна статистика - дослідницький інструмент, який є основою для висновків про те, які групи населення і які регіони держави серйозніше інших вражені злочинністю;

за допомогою кримінальної статистики населення дізнається про те, наскільки велика ймовірність стати жертвою злочину, або, навпаки, вона знімає страх перед злочинами;

кримінальна статистика дає можливість вирішувати завдання контролю, управління і планування дій законодавців та уповноважених на боротьбу зі злочинністю державних органів [6, с. 20-25].

Отже, першим показником є стан цієї злочинності. Відповідно до даних ГП України [7], за 4 місяці 2019 р. обліковано 354 випадки завідомо неправдивих повідомлень про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності. Протягом 2018 р. таких злочинів обліковано 681. Щоб отримати уявлення про стан цієї злочинності протягом останніх 5 років, розглянемо рисунок 1.

Наведені відомості дають змогу оцінити динаміку завідомо неправдивих повідомлень про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності. Динаміка завідомо неправдивих повідомлень про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності представлена на рисунку 2, основні її тенденції виглядають так:

у 2015 р. спостерігається зниження кількості завідомо неправдивих повідомлень про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності на 46%;

у 2016 р. спостерігається зростання кількості заві- домо неправдивих повідомлень про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності на 60%;

у 2017 р. спостерігається зниження кількості заві- домо неправдивих повідомлень про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності на 26%;

- у 2018 р. спостерігається зростання кількості заві- домо неправдивих повідомлень про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності на 10%.

Рис. 2. Динаміка завідомо неправдивих повідомлень про загрозу безпеці громадян протягом 2014-2018 рр.

Стосовно структури завідомо неправдивих повідомлень про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності варто сказати, що в статистичній звітності ГП України виділені деякі категорії проваджень, що направлені до суду з обвинувальним актом, які викликають науковий та практичний інтерес. По-перше, це відомості, представлені на рисунку 3, про кількість таких злочинів, які вчинені особами, що раніше вчиняли кримінальні правопорушення. І по-друге, це дані, зображені на рисунку 4, про кількість таких злочинів, що вчинені неповнолітніми або за їх участю. неправдивий повідомлення власність злочинність

Окремо звернемо увагу на те, що відомості, представлені на рисунках 3 та 4, стосуються лише тих завідомо неправдивих повідомлень про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності, що розкриті, провадження за ними були передані до суду з обвинувальним актом протягом звітного періоду.

Рис. 3. Кількість завідомо неправдивих повідомлень про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності, за якими провадження направлені до суду з обвинувальним актом, та що вчинені особами, які раніше вчиняли кримінальні правопорушення, за період 2014-2018 рр. (за даними Генпрокуратури України)

Одним із сучасних способів учинення завідомо неправдивих повідомлень про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності є повідомлення про це електронною поштою. Так, наприклад, 12 травня 2019 р. на електронну пошту ГУ НП у Вінницькій області надійшло повідомлення про мінування восьми торговельних центрів у м. Вінниці й інших будівель. Усі об'єкти перевірені вибухотехніками та кінологами зі службовими собаками. Жодних вибухонебезпечних предметів не виявлено. За всіма адресами працювали слідчо-оперативні групи, наряди патрульних, рятувальники та медики. З потенційно небезпечних будівель проводилася евакуація людей [8]. А от протягом однієї доби під час проведення другого туру виборів Президента України 21 квітня 2019 р. таких повідомлень отримано аж 42, за інформацією правоохоронців, повідомлення про мінування здебільшого надходили з окупованих територій, а також із Російської Федерації. «Мінували» буквально все підряд: від об'єктів транспортної і торговельної інфраструктури до гідроелектростанцій і виборчих дільниць. Проведеними перевірками підрозділами кінологів та вибухотехніків вибухонебезпечних предметів виявлено не було [9].

Рис. 4. Кількість завідомо неправдивих повідомлень про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності, за якими провадження направлені до суду з обвинувальним актом, та що вчинені неповнолітніми або за їх участю, за період 2014-2018 рр. (за даними Генпрокуратури України)

У підсумку зауважимо, що завідомо неправдиві повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення або пошкодження об'єктів власності відрізняються нестійкою тенденцією. Протягом останніх років спостерігалося як значне зниження їх кількості - на 46% у 2015 р., так і стрімке зростання - на 60% у 2016 р. На сьогодні зберігається тенденція збільшення їх кількості, у перші місяці 2019 р. нашою країною прокотилася хвиля неправдивих «мінувань» різного масштабу: вокзали, аеропорти, станції метро, торговельні центри тощо. Також спостерігається тенденція зростання кількості розкритих завідомо неправдивих повідомлень про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності протягом останніх 3 років як в абсолютному, так і у відносному значеннях. Серед таких проваджень збільшується кількість тих, за якими особи раніше вчиняли кримінальні правопорушення, та знижується кількість таких, що вчинені неповнолітніми або за їхньої участі.

Література

1. Методика кримінологічного аналізу злочинності в Україні / О.М. Джужа та ін. ; за заг. ред. О.М. Джужі. Київ : Київ. нац. ун-т внутр. справ, 2006. 192 с.

2. Криминология / под ред. В.Д. Малкова. 2-е изд., перераб. и доп.. Москва : Юстицинформ, 2006. 528 с.

3. Даньшин И.Н. Курс лекций по криминологии / под ред. И.Н. Даньшина, В.В. Голины. Харьков : Одиссей, 2007. 279 с.

4. Іванов Ю.Ф., Джужа О.М. Кримінологія. Київ : Паливода, 2006. 264 с.

5. Литвак О.М. Державний вплив на злочинність : кримінологічно-правове дослідження. Київ : Юрінком-Інтер, 2000. 280 с.

6. Криминология / под ред. Б.В. Коробейникова, Н.Ф. Кузнецовой, Г.М. Миньковского. Мисква : Юрид. лит., 1988. 384 с.

7. Єдиний звіт про кримінальні правопорушення. Офіційний веб-сайт Генеральної Прокуратури України.

8. У Вінниці мінували 8 торговельних центрів через електронну пошту. Веб-сайт інформаційного агентства UNN.

9. «Мінування» у Львові не підтвердилися, у Києві - 5 «замінованих» церков і маркети. Українська правда.

Размещено на Allbest.ru