Кримінальні покарання, пов'язані із працею засудженого на користь суспільства, у законодавстві Угорщини
Система кримінальних покарань, пов'язана із працею засудженого на користь суспільства, за законодавством Угорщини. Нетрадиційний для європейського простору шлях покарання. Виправно-виховні роботи виключені з кримінального законодавства. Громадські роботи.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 09.12.2021 |
| Размер файла | 23,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
КРИМІНАЛЬНІ ПОКАРАННЯ, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ ПРАЦЕЮ ЗАСУДЖЕНОГО НА КОРИСТЬ СУСПІЛЬСТВА, У ЗАКОНОДАВСТВІ УГОРЩИНИ
Марисюк Костянтин Богданович,
доктор юридичних наук, професор, професор кафедри кримінального права і процесу
(Навчально-науковий інститут права, психології та інноваційної освіти Національного університету «Львівська політехніка», м. Львів, Україна)
Нюл Евелін Василівна,
студентка
(Навчально-науковий інститут права, психології та інноваційної освіти Національного університету «Львівська політехніка», м. Львів, Україна)
Стаття присвячена розвитку системи кримінальних покарань, пов'язаних із працею засудженого на користь суспільства, за законодавством Угорщини.
Виявлено, що практика Угорщини у досліджуваному питанні пішла дещо нетрадиційним для європейського простору шляхом. Залучення засуджених до праці спочатку було специфічною формою отримання прибутку за різних форм позбавлення волі, потім з останнього виокремилися так звані будинки праці, а ще пізніше праця була проголошена одним із засобів перевиховання в період позбавлення волі.
В угорській історії покарань громадським роботам як виду покарання передували виправно-виховні роботи (їх ще називали ремонтно-освітніми роботами). Вони могли призначатись, якщо на думку суду мета покарання могла бути досягнута без позбавлення волі. Засуджений зобов'язаний був виконувати роботу, призначену судом, за що отримував зменшену заробітну плату.
Суттєві зміни у систему кримінальних покарань було внесено законом 1987 р., який вводив поняття праці в інтересах суспільства як альтернативу до ремонтно-освітніх робіт.
Законом 1993 р. ремонтно-освітні роботи були виключені з кримінального законодавства.
Відтак, єдиним видом покарання, пов'язаним з працею засудженого, у наш час існуючим у законодавстві Угорщини, є покарання у виді громадських робіт.
Покарання у виді громадських робіт у нинішньому виді за своєю суттю є дуже подібним до аналогічного покарання в Україні. Воно також обчислюється годинами, полягає у безоплатному виконанні суспільно-корисних робіт у вільний від оплачуваної роботи або навчання час, процес його виконання контролюється органами пробації. Проте мають місце й певні відмінності, наприклад, значно більший граничний строк цього виду покарання в Угорщині (312 годин проти 240 годин в Україні), умови заміни цього виду покарання іншим у випадку ухилення від його виконання і т.д.
Ключові слова: громадські роботи, виправні роботи, покарання, права, обов'язки.
CRIMINAL PENALTIES RELATED TO THE WORK OF A CONVICTED PERSON FOR THE BENEFIT OF SOCIETY UNDER HUNGARIAN LAW
Marysyuk Kostyantyn Bohdanovych,
Doctor of Law Sciences, Professor, Professor at the Department of Criminal Law and Procedure (Institute of Jurisprudence, Psychology and Innovative Education of Lviv Polytechnic National University, Lviv, Ukraine)
Nyul Evelin Vasylivna,
Student
(Institute of Jurisprudence, Psychology and Innovative Education of Lviv Polytechnic National University, Lviv, Ukraine)
The article is devoted to the development of the system of criminal penalties related to the work of a convict for the benefit of society, under Hungarian law.
It was found that the practice of Hungary in the research question followed a somewhat unconventional path for the European space. Involvement of convicts in labor was first a specific form of income from various forms of imprisonment, then the so-called labor houses were separated from the latter, and even later labor was declared one of the means of re-education during imprisonment.
In the Hungarian history of punishment, community service as a form of punishment was preceded by correctional and educational work (they were also called repair and educational work). They could be appointed if, in the opinion of the court, the purpose of the sentence could be achieved without imprisonment. The convict was obliged to perform work assigned by the court, for which he received a reduced salary.
Significant changes in the system of criminal penalties were introduced by the law of 1987, which introduced the concept of work in the interests of society as an alternative to repair and educational work. By the 1993 law, repair and educational work was excluded from criminal law.
Thus, the only type of punishment associated with a convict's work currently in Hungarian law is community service.
Punishment in the form of community service in its current form is in essence very similar to a similar punishment in Ukraine. It is also calculated in hours, consists in the free performance of community service in free time from paid work or study, the process of its implementation is controlled by the probation authorities. However, there are some differences, for example, a much longer term of this type of punishment in Hungary (312 hours against 240 hours in Ukraine), the conditions for replacing this type of punishment with another in case of evasion, etc.
Key words: community service, correctional work, punishment, rights, responsibilities.
кримінальні покарання угорщина громадські роботи
Постановка проблеми. Покарання є важливим і необхідним засобом захисту суспільних відносин від кримінальних правопорушень та ефективним механізмом їх попередження. З давніх часів законодавство кожної держави приділяло велику увагу видам покарань і правилам їх призначення.
Як захід державного примусу покарання повинне відповідати певним вимогам і призначатися з додержанням відповідних принципів. Воно не повинно бути жорстоким, має застосовуватися тільки як крайній засіб забезпечення законності, повинно застосовуватися тільки за вчинене кримінальне правопорушення та відповідати іншим вимогам законодавства і моральним засадам суспільства. Ефективність і законність призначення покарання, як важливого елементу діяльності суду у кримінальному провадженні, залежить від дотримання відповідних принципів його призначення.
Саме з наведених вище мотивів кожна держава прагне створити найбільш ефективну систему покарань, наситити її різноманітними за своєю суттю видами покарань задля надання можливості судовим органам застосувати принцип індивідуалізації до кожного окремого підсудного. Допомогти у цьому прагненні нашої держави може вивчення власного історичного досвіду у цій сфері, врахування передових думок науковців та практиків, а також вивчення і вражування досвіду і традицій інших держав, особливо тих, що тісно пов'язані з Україною географічно, історично, економічно та політично.
Аналіз дослідження проблеми. Питання аналізу системи кримінальних покарань в Угорщині загалом, та особливо їх окремих видів, досі залишалось поза увагою вітчизняних науковців. Окремі нормативно-правові акти цієї держави вивчались низкою правників України (наприклад, Марисюк К. Система майнових покарань на українських землях у складі Угорщини (ХІ ст. - 1867 р.). Вісник Львівського університету. Серія юридична. Львів : ЛНУ, 2012. Вип. 55. С. 79-87), проте глибокого комплексного аналізу досі не було здійснено.
Мета статті. Усвідомлюючи, що в межах однієї короткої наукової статті неможливо розкрити всі питання, пов'язані з усіма підходами до настільки широкої та багатогранної теми, ми звернемо увагу лише на найбільш значимі та цікаві з нашого погляду питання, та й то лише у частині базових положень, залишивши все інше для подальших наукових розвідок.
Виклад основного матеріалу. Одразу варто наголосити, що практика Угорщини у досліджуваному питанні пішла дещо нетрадиційним для європейського простору шляхом. Залучення засуджених до праці спочатку було специфічною формою отримання прибутку при різних формах позбавлення волі, потім з останнього виокремились так-звані будинки праці, а ще пізніше праця була проголошена одним із засобів перевиховання в період позбавлення волі.
Першим нормативно-правовим актом, який торкався регулювання досліджуваних питань можна вважати Закон V 1878 р., відомий як «Кодекс Чемегі». Пізніше йому на зміну приймались відповідно Закон V 1961 р., Закон IV 1978 р. та Закон С 2012 р., який набрав чинності 1 липня 2013 р. (чинний Кримінальний кодекс Угорщини) [1, с. 264].
В угорській історії покарань громадським роботам як виду покарання передували виправно-виховні роботи (їх ще називали ремонтно-освітніми роботами.
Виправно-виховні роботи могли призначатись, якщо на думку суду мета покарання могла бути досягнута без позбавлення волі. Для того, щоб встановити, що мета покарання може бути досягнута без позбавлення волі, бралось до уваги соціальне становище покараного, причини злочину та обставини справи в цілому. Засуджений зобов'язаний був виконувати роботу, призначену судом, за що отримував зменшену заробітну плату. Розмір зменшення визначався судом, а крайні межі було встановлені законом: зменшення не могло бути менше однієї десятої і більше чверті належної в цьому випадку заробітної плати. Покарання призначалося на строк від 1 місяця до 2 років. Свобода покараного була обмежена лише настільки, наскільки це було необхідно для забезпечення мети покарання та виконання призначеної роботи. Якщо засуджений безпідставно не виконував своїх обов'язків або поводився таким чином, що серйозно порушував трудову дисципліну, то йому згадане покарання замінювалось позбавленням волі на той же строк [1, с. 264].
У своєму дослідженні під назвою «Основні особливості характеру роботи, що становить суспільний інтерес», К. Монус наголошує, що недоліком практики застосування згаданого покарання було те, що воно реально застосовувалось надто рідко; судова практика відносно дуже не часто використовувала можливість проведення ремонтно-освітніх робіт, оскільки останні могли відбуватись виключно на державних компаніях та державних підприємствах [2].
Закон 39 від 1959 р. «Про продовження допомоги (реабілітацію)» також торкався суті досліджуваного покарання. У своїй публікації І. Вінер зазначав, що виховний ефект від досліджуваних вище робіт мав би мати домінуючий виховний вплив на засудженого, проте фактично громада не мала позитивного впливу на засудженого, проте вона часто справляла негативний вплив (наприклад, дражнила чи ображала покараного), а наглядово-контрольні органи фактично не могли змінити цієї ситуації [3, с. 112].
З 1960-х рр. призначення корекційно-виховних робіт почало регулярно зменшуватись. Так, якщо у 1960-х рр. їх призначали у 12% вироків, то у 1980-х рр. ця кількість впала до 4-5%.
Суттєві зміни у систему кримінальних покарань було внесено законом 1987 р., який вводив поняття праці в інтересах суспільства як альтернативу до ремонтно-освітніх робіт. У праці Ф. Надя під назвою «Загальна частина угорського кримінального законодавства» («A Magyar Buntetojog Altalanos Resze») зазначено, що Кримінальний кодекс 1987 р. перейняв базові попередні положення щодо системи кримінальних покарань, основні ж зміни була у тому, що з'явилось поняття праці в інтересах суспільства, а також в розмірі та строках відрахування із заробітної плати засудженого [4, с. 109].
Закон III 1987 р. про внесення змін до Кримінального кодексу (a Btk.-t modostto 1987. evi III. torveny,) відкорегував існуючі до цього часу положення. Цей закон запровадив нову форму реалізації: покарання у виді праці в інтересах суспільства (kozerdeku munka). Серед іншого, згаданий закон закріпив виправно-виховні роботи як покарання щодо відносно широкого діапазону злочинів, а також включив останні як альтернативне покарання щодо цілої низки злочинів. Згідно приписів згаданого III закону 1987 р, засуджена до покарання у виді виправно-виховної роботи особа зобов'язана була виконувати визначену у вироку суду роботу на робочому місці або роботу в інтересах суспільства. Засуджений міг виконувати тільки ту роботу, яку визначив суд, інакше це вважалось порушенням процедури відбування покарання.
У разі призначення роботи, яка повинна виконуватися на робочому місці, з доходу засудженого мало відраховуватись на користь держави від п'яти до тридцяти відсотків заробітної плати. Засуджений, якщо це не суперечило меті покарання, мав право на збереження усіх трудових прав.
Робота в інтересах суспільства (kozerdeku munka) здійснювалася засудженим один день на тиждень, у вихідний день або у вільний час безкоштовно.
Цікаво, що Кримінальний кодекс 1961 р. серед основних покарань виокремлював т.-зв покарання у виді корекційної освіти. Згадане покарання призначалось як альтернативне, а також могло бути використано у випадку пом'якшення покарання.
Найкоротша тривалість згаданого покарання становила 3 місяці, а найдовша - 2 роки. Кримінальний кодекс 1978 р. також згадував про це покарання, проте воно надзвичайно рідко застосовувалось на практиці.
Законом 1993 р. ремонтно-освітні роботи та корекційна освіта були виключені з кримінального законодавства. Ф. Надь вбачав для цього низку причин: ці види покарань на момент їх виключення не мали широкого застосування; не існувало чітко визначеного кола осіб, до яких їх можна і доцільно було б застосовувати; сумнівним був позитивний ефект вид застосування згаданих покарань до багатьох засуджених; так і не було розроблено та запроваджено у практику чітких норм щодо нагляду за поведінкою засудженого поза робочим місцем [4, с. 111].
У період з 1987 по 1993 р. в угорській правовій практиці паралельно діяли три види покарань, пов'язанихз працею засуджених, а саме корекційна освіта, більш суворі виправні роботи та громадські роботи.
Після реформи 1993 р. у системі кримінальних покарань Угорщини залишився лише один вид покарань, пов'язаних з працею засуджених, а саме громадські роботи, тобто, за визначенням угорського законодавця «праця в інтересах суспільства, яку засуджений здійснює у вільний від іншої праці або вихідний день».
Згадане вище покарання можна сміливо назвати доволі поширеним, скільки уже протягом тривалого часу воно призначається в середньому у 7-10% обвинувальних вироків, хоча протягом перших декількох років ця кількість не перевищувала 0,2% випадків [5, с. 150].
Починаючи з 1993 р. і до цього часу у кримінальне та кримінально-виконавче законодавство Угорщини було внесено чимало змін, які стосувались системи покарань, в тому числі і у частині громадських робіт. Відтак, на сьогодні граничні строки згаданого покарання вимірюються годинами і можуть становити від 48 до 312 годин [6, с. 10].
Особа, засуджена до покарання у виді громадських робіт, зобов'язана виконувати роботу, чітко передбачену для неї у вироку суду. Вид роботи, яку засуджена особа повинна виконати, має враховуючи стан здоров'я та рівень освіти засудженого, але обов'язково повинна характеризуватись ознако. «робота в інтересах суспільства». Якщо інше не передбачено законом, засуджений повинен виконувати роботу в інтересах суспільства принаймні один день на тиждень, у тижневий день відпочинку або у вільний час безоплатно [6, с. 10].
У випадку порушення засудженим умов виконання покарання у виді громадських робіт, це покарання або його невідбута частина заміняється останньому покаранням у виді позбавлення волі. Загальний строк позбавлення волі при згаданій вище заміні не може перевищувати трьох місяців [6, с. 10].
Під час виконання покарання у виді громадських робіт щоденна тривалість останнього становить мінімум чотири години та максимум вісім годин.
Процес виконання покарання у виді громадських робіт контролюється працівником служби пробації.
Ст. 112 КК Угорщини вказує, що покарання у виді громадських робіт може бути призначене й неповнолітній особі, якщо вона на момент постановлення вироку досягла 16-ирічного віку [16, с. 22].
Висновки. Тож можна зробити висновок, що єдиним видом покарання, пов'язаним із працею засудженого, який існує у законодавстві Угорщини, є покарання у виді громадських робіт (kozerdeku munka).
Колишнє угорське законодавство та судова практика знали й інші види подібних покарань, наприклад, покарання у виді ремонтно-освітніх робіт і покарання у виді корекційної освіти, проте після реформи 1993 р. останні були виключені з законодавства.
Покарання у виді громадських робіт у нинішньому виді за своєю суттю є дуже подібним до аналогічного покарання в Україні. Воно також обчислюється годинами, полягає у безоплатному виконанні суспільно-корисних робіт у вільний від оплачуваної роботи або навчання час, процес його виконання контролюється органами пробації. Проте мають місце й певні відмінності, наприклад, значно більший граничний строк цього виду покарання в Угорщині (312 годин проти 240 годин в Україні), умови заміни цього виду покарання іншим у випадку ухилення від його виконання і т.д.
Список використаних джерел:
1. Mohai G. «Elo tцrtenelem», azaz kцzerdekь munka bьntetes - tegnap, ma es holnap. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/158846803.pdf.
2. Monusne K. A kцzerdekь munka specialis jellegenek fobb vonдsai. URL: http://www. debrecenijogimuhely.hu/archivum/1_2006/a_kozerdeku_munka_specialis_jenegenek_ fobb_vonasai.
3. Wiener I. Bьntetojog Дltalдnos Resz, Budapest : KJK-KERSZЦV, 2004. 289 p.
4. Nagi F. A Magyar Bьntetojog Дltalдnos Resze, Budapest : HVG-ORAC, 2010. 717 p.
5. Magyar bьntetojog. Дltalдnos resz. URL: https://regi.tankonyvtar.hu/hu/tartalom/ tamop425/2011_0001_520_magyar_buntetojog/2011_0001_520_magyar_buntetojog.pdf.
6. Magyar bьntetojog. URL: http://www.police.hu/sites/default/files/2012._evi_c._ torveny.pdf.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Визначення поняття покарання та його ознак в кримінальному праві України. Кара та виправлення засудженого. Особливості загального та спеціального попередження злочинів. Загальна характеристика системи покарань. Коротка класифікація кримінальних покарань.
дипломная работа [89,6 K], добавлен 24.07.2015Кримінальне право, що передбачає юридичний захист неповнолітніх. Правова регламентація покарання малолітніх. Норми кримінального законодавства про покарання неповнолітніх у більшості держав. Види покарань щодо неповнолітніх в кримінальному законодавстві.
реферат [34,2 K], добавлен 13.04.2011Загальні положення кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх. Максимальний розмір штрафу для неповнолітнього. Громадські та виправні роботи. Арешт як вид кримінального покарання. Позбавлення волі на певний строк. Призначення покарання.
курсовая работа [47,2 K], добавлен 23.02.2014Порушення особою кримінально-правового припису держави. Основні та додаткові покарання. Довічне позбавлення волі. Покарання у виді конфіскації майна. Громадські роботи, виправні роботи, службові обмеження для військовослужбовців, арешт, обмеження волі.
презентация [80,4 K], добавлен 25.12.2013Соціальна природа покарання і її значення в протидії злочинності. Поняття покарання і його ознаки. Цілі покарання і механізм їх досягнення. Розвиток положень про цілі покарання в історії кримінального законодавства та в науці кримінального права.
контрольная работа [45,1 K], добавлен 06.09.2016Розвиток українського кримінального права. Система покарань за законодавством Австро-Угорщини. Види позбавлення волі. Зосередження основних зусиль держави на функціях охорони приватної власності та боротьби зі злочинністю. Визнання особистих прав людини.
статья [8,3 K], добавлен 21.05.2015Історичний розвиток кримінального законодавства і його головні джерела. Злочин і суміжні з ним інститути за кримінальним законодавством України та федеральним кримінальним законодавством Сполучених Штатів Америки. Нормативно-правове регулювання покарань.
диссертация [861,7 K], добавлен 23.03.2019Особливості виконання і відбування неповнолітнім покарання у виді адміністративного штрафу. Порядок і умови виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, їх відображення та регламентування Кримінально-виконавчим кодексом України і Інструкцією.
реферат [28,3 K], добавлен 25.04.2011Залежність побудови системи органів й установ виконання покарань від видів покарання, передбачених діючим законодавством. Основні види покарань. Порядок встановлення, здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі.
контрольная работа [35,9 K], добавлен 14.06.2011Співвідношення мети покарання і завдань українського кримінально-виконавчого законодавства. Особливості реформування кримінально-виконавчої служби України та системи управління органами і установами виконання покарань. Визначення виду виправної колонії.
контрольная работа [23,9 K], добавлен 17.04.2011
