Загальні положення судового контрольного провадження

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття з теми:

Загальні положення судового контрольного провадження

Бєсєда Г.В. аспірант (Науково-дослідний інститут вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса Національної академії правових наук України)

Стаття присвячена дослідженню загальних положень судового контрольного провадження: визначення територіальної юрисдикції розгляду клопотань та скарг, відводи у судовому контрольному провадженні, наслідки неявки осіб у судове засідання, порядок розгляду слідчим суддею клопотань, заяв та скарг. Проаналізовано питання зловживання правом на відвід, надано авторське його визначення. Запропоновано внести зміни до ст. 81 КПК України щодо порядку вирішення заяви про відвід. Обґрунтовано потребу, у разі неявки сторони кримінального провадження в судове засідання без поважних причин, залишати подане клопотання, заяву або скаргу без розгляду. Запропоновано визначення загального порядку розгляду клопотань, заяв та скарг у судовому контрольному провадженні із закріпленням особливостей залежно від участі сторін у судовому засіданні. Аргументовано доцільність правової регламентації загальних положень судового контрольного провадження у досудовому розслідуванні в окремій главі в КПК України.

Ключові слова: загальні положення судового контрольного провадження, зловживання правом на відвід, слідчий суддя.

Summary

судовий провадження юрисдикція скарга

Biesieda H. V. General provisions of court controlling. The article is devoted to the investigation of the general provisions of judicial review proceedings: determination of the territorial jurisdiction of consideration of petitions and complaints, disqualifications in judicial review proceedings, consequences of non-appearance of persons in court, the procedure for consideration by the investigating judge of petitions, applications and complaints. The issue of abuse of the right of withdrawal is analyzed, its author's definition is given. It is proposed to amend Art. 81 of the CPC of Ukraine on the procedure for deciding the request for removal. There is a reasonable need to leave a motion, statement or complaint without consideration in the event that the party of criminal proceedings does not appear in court without good reason. It is proposed to determine the general procedure for consideration of petitions, applications and complaints in judicial review proceedings, with the fixation of peculiarities depending on the parties' participation in the court hearing. The expediency of legal regulation of the general provisions of judicial review proceedings in pretrial investigation in a separate chapter in the CPC of Ukraine is argued.

Keywords: «General provisions of judicial review proceedings», «abuse of the right of recourse», «investigating judge».

Постановка проблеми

Розвиток судової практики ілюструє, що судовий контроль є ефективним засобом захисту прав і свобод осіб у кримінальному провадженні і є вагомим у системі забезпечення цих прав. Актуальність дослідження питань загальних положень судового контрольного провадження зумовлена необхідністю закріплення таких положень в КПК України в окремій главі, які б дозволили забезпечити своєчасний та належний захист свобод й інтересів осіб у кримінальному провадженні, не знижуючи ефективність здійснення досудового розслідування. З огляду на динамічність змін, які вносяться до Кримінального процесуального закону, доцільним є здійснення аналізу законодавчих положень та судової практики щодо формулювання і реалізації загальних положень судового контрольного провадження, а також обґрунтування пропозицій щодо вдосконалення законодавства в цій частині.

Аналіз публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми. Дослідженню питань, пов'язаних із визначенням окремих аспектів загальних положень судового контрольного провадження присвячені праці таких вчених, як: С. В. Банах, І. В. Гловюк, Ю. М. Грошевий, О. В. Капліна, Д П. Кисленко, Н. Н. Ковтун, О. В. Кондратьєв, О. І. Коровайко, В. В. Косов, О. П. Кучинська, В. Т Маляренко, І. Є. Марочкін, П. П. Пилипчук, В. О. Попелюшко, А. Р Туманянц, Л. Д. Удалова, М. Г. Шавкун, С. Г. Штогун та інших.

Однак у вітчизняному науковому просторі відсутні комплексні дослідження питань визначення територіальної юрисдикції розгляду клопотань та скарг, відводів у судовому контрольному провадженні, наслідків неявки осіб у судове засідання, загального порядку розгляду клопотань та заяв у судовому контрольному провадженні як загальних положень судового контрольного провадження у досудовому розслідуванні.

Метою цього дослідження є формулювання та аналіз загальних положень судового контрольного провадження у досудовому розслідуванні, внесення пропозицій щодо необхідності вдосконалення законодавства в цій частині.

Виклад основного матеріалу

У КПК України відсутня окрема глава, яка б регламентувала судове контрольне провадження, відсутня система статей, які б визначали загальні положення цього провадження. Питання визначення територіальної юрисдикції розгляду клопотань та скарг, порядок вирішення відводів, наслідки неявки осіб у судове засідання, загальний порядок розгляду клопотань та заяв у судовому контрольному провадженні не регламентовані в КПК України окремо, а в деяких випадках зовсім не визначено законодавцем.

Питання територіальної юрисдикції розгляду клопотань слідчим суддею закріплені в ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 184, ч. 2 ст. 234 КПК України. Ці питання наразі є актуальними, що свідчить про пошуки законодавцем шляхом внесення неодноразово змін до КПК України оптимальної моделі визначення місця розгляду зазначених клопотань.

Згідно з останніми змінами, які внесені у ч. 1 ст. 132 КПК України Законом України № 2367-УІІІ від 22.03.2018 року «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України» щодо уточнення окремих положень, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження подаються до суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Законодавець не роз'яснює «межі територіальної юрисдикції суду», і таким чином фактично органу досудового розслідування та прокурору надана можливість суб'єктивного вибору того чи іншого суду, який буде розглядати клопотання. Органи досудового розслідування можуть подавати клопотання до суду як за фактичним розташуванням органу досудового розслідування, так і за зареєстрованим місцезнаходженням. Водночас ефективність та спрямованість судової контрольної діяльності залежить від правильного й однакового розуміння та застосування юридичної термінології, яку використано законодавцем для формулювання норм в КПК України. У зв'язку з цим пропонуємо доповнити ст. 3 КПК України терміном «місцезнаходження органу досудового розслідування» та визначити, що «місцезнаходженням органу досудового розслідування» є фактична адреса розташування органу досудового розслідування.

Об'єктивність та неупередженість слідчого судді та інших учасників кримінального провадження забезпечується тим, що законодавець передбачає обов'язок зазначених суб'єктів заявити самовідвід, якщо є обставини, визначені у ст. 75 КПК України, та з цих же підстав дозволяє учасникам провадження заявити їм відвід.

Відвід суддів завжди був і залишається важливим дієвим механізмом, процесуальним інструментом забезпечення законності прийняття судових рішень, своєрідним захистом від впливу на суд різних суб'єктивних факторів, він покликаний забезпечити неупередженість судового розгляду будь-яких справ, у тому числі й кримінальних [7, с. 104].

Однак, на жаль, доволі часто учасники кримінального провадження, переважно сторона захисту, зловживають наданим законодавцем правом на відвід шляхом подання необгрунтованих заяв.

Так, наприклад, заявляються відводи у зв'язку з тим, що слідчий суддя вже розглядав аналогічне клопотання або заяву та ним було відмовлено в їх задоволенні [15], або слідчий суддя вже розглядав будь-яке інше клопотання або скаргу з цього ж провадження [12], слідчий суддя порушив, на думку особи, яка подає заяву про відвід, порядок виклику у судове засідання осіб [13], розглянув відвід без участі судді, якому він був заявлений або його представника [14], керував судовим процесом, що призвело, на думку особи, яка подає скаргу, до порушення її прав [10], допустив у раніше постановлених ухвалах слідчим суддею помилки чи описки [11].

Виходячи з того, що КПК України не визначив строків розгляду заяви про відвід, сторони також використовують це право з метою затягування розгляду клопотань, а своєчасність розгляду клопотань не тільки гарантує дотримання прав і свобод учасників кримінального провадження, а й забезпечує оперативність та ефективність досудового розслідування, дотримання його строків, які є доволі «жорсткими».

Вважаємо, що невідкладний розгляд заяви про відвід повинен бути визначений в КПК України, та неявка учасників кримінального провадження в судове засідання з розгляду цього питання не повинна перешкоджати вирішенню заяви про відвід.

Пропонуємо доповнити ст. 81 КПК України окремою частиною у такій редакції: «Питання про відвід слідчому судді, судді має бути розглянуто невідкладно за участю сторін кримінального провадження. Неявка сторін кримінального провадження в судове засідання, в якому вирішується питання про відвід слідчого судді, судді, не є перешкодою для розгляду заяви про відвід».

Порядок вирішення заяви про відвід, закріплений у ст. 81 КПК України, викликає певні дискусії в процесі правозастосування.

Ч. 4 ст. 81 КПК України визначено: «якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду».

У зв'язку з тим, що законодавець у зазначеній статті використовує терміни «кримінальне провадження» та «суд», виникає питання щодо можливості застосування ч. 4 ст. 81 КПК України слідчими суддями під час розгляду клопотання або скарги. Крім того, КПК України не надає визначення поняття зловживання права на відвід.

Серед вчених немає єдиного підходу щодо суті проблеми «зловживання правом». Звернемось до наукових поглядів щодо цього питання. Так, О. Ю. Хабло під зловживанням правом розуміє діяння, яке полягає у реалізації суб'єктами кримінального процесу наданих їм прав та повноважень всупереч їх призначенню, з незаконною заінтересованістю, що призводить до спричинення шкоди суспільним та особистим інтересам шляхом унеможливлення досягання завдань кримінального судочинства [16, с. 9]. О. М. Толочко під зловживанням правом розуміє особливий вид юридично значущої поведінки, яка полягає у соціально шкідливих вчинках суб'єкта права, у використанні недозволених конкретних форм у межах дозволеного законом загального типу поведінки, що суперечить цільовому призначенню права [9, С. 240]. О. Я. Баєв визначає зловживання правом як неправомірну поведінку: особливий вид правопорушення [1, с. 38]. О. Капліна, розглядаючи зловживання правом у контексті тлумачення та застосування норми, зазначає, що під ним слід розуміти використання наданого суб'єктові права її тлумачення у розріз зі смислом, який дійсно вклав у цю норму законодавець; при нібито відповідності букві закону мають місце зневага його духом, невідповідність призначенню норми, спотворення справжнього його смислу, тлумачення на противагу нормам моралі [3, с. 290].

Вважаємо, що зловживанням правом на відвід у судовому контрольному провадженні є така поведінка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, що полягає у свідомому та зловмисному використанні ними норм кримінального процесуального законодавства з метою створення процесуальних перешкод.

Для забезпечення однакового та правильного застосування норм процесуального законодавства та забезпечення швидкого розгляду клопотання або скарги пропонуємо внести зміни до ч. 4 ст. 81 КПК України та викласти її у такій редакції: «Якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід, суд, слідчий суддя, які здійснюють провадження, мають право залишити таку заяву без розгляду».

Продовжуючи аналізувати положення ст. 81 КПК України, варто звернути увагу на питання можливості подання заяви про відвід судді, який здійснює розгляд заяви про відвід.

Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі «Щодо окремих питань здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю в кримінальному провадженні» від 16.06.2016 № 223-1650/0/4-16 з цього питання зазначає, що заявлення відводу судді, який розглядає заяву про відвід слідчому судді, може трактуватись як зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження [2].

Попри суперечність такої позиції, її слід підтримати, оскільки надання можливості заявляти відвід слідчому судді, який здійснює розгляд заяви про відвід, може призвести до неможливості розгляду клопотання у встановлені в КПК строки та відповідно порушення прав осіб у кримінальному провадженні.

Ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною [4].

Чимало рішень, прийнятих Європейським судом з прав людини проти України за період чинності Конвенції, стосуються порушення права особи на розгляд її справи судом протягом розумного строку. Однією з причин порушення судами України визначених законодавством строків розгляду справ різних категорій є неявка в суд учасників процесу.

Законодавець визначив учасників, за участю яких здійснюється розгляд клопотання або скарги слідчим суддею, і лише в деяких випадках - наслідки неявки. Так, наприклад, обов'язковою умовою розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу є участь у судовому засіданні як сторони обвинувачення, зокрема прокурора, так і сторони захисту - підозрюваного, обвинуваченого, його захисника. Винятки встановлені тільки ч. 6 ст. 193 КПК України, відповідно до якої слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук.

У ч. 3 ст. 306 КПК України визначено наслідки неявки в судове засідання слідчого або прокурора під час розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність органу досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, а саме: їх відсутність не є перешкодою для розгляду скарги [6].

Однак, наприклад, під час розгляду клопотання про відсторонення від посади, клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування КПК України визначено лише осіб, за участю яких здійснюється їх розгляд, без встановлення наслідків неявки. Під час розгляду клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів визначено лише наслідки неприбуття за судовим викликом особи, у володінні якої знаходяться речі і документи.

Не зазначення законодавцем наслідків неявки сторони обвинувачення або сторони захисту під час розгляду деяких клопотань та дій слідчого судді в такому випадку призводить до різної правозастосовної практики.

У Постанові Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 9 від 17 жовтня 2014 року «Про узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про надання дозволу на проведення обшуку житла чи іншого володіння особи» зазначено, що у разі неявки слідчого чи прокурора у визначений час слідчим суддям доцільно відмовляти у задоволенні такого клопотання з огляду на те, що однією із загальних засад кримінального провадження визначено змагальність сторін (ст. 22 КПК), яка передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, а суд лише створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків [8].

Деякі вчені пропонують у цьому разі одночасно з прийняттям рішення про відмову в задоволенні клопотання (якщо клопотання подане слідчим) довести до відома начальника органу внутрішніх справ, прокурора інформацію щодо неналежної поведінки слідчого [5, с. 26]. Вважаємо, що це не входить у коло повноважень слідчого судді та такі дії не спрямовані на досягнення мети судового контролю та виконання його завдань.

Неявка прокурора або слідчого не є підставою не проводити засідання, та відповідно його не фіксувати. Отже, для того, щоб відмовити в задоволенні клопотання на підставі неявки без поважної причини сторони кримінального провадження, якою подане клопотання, слідчому судді необхідно витрачати певний час. Розширення повноважень слідчого судді, вимога щодо фіксування розгляду слідчим суддею всіх клопотань та скарг зумовлює необхідність створення умов для ефективного здійснення правосуддя, в тому числі і шляхом закріплення можливості економії часу на здійснення процесуальної діяльності.

Отже, є доцільним закріплення не лише можливості постановления ухвали слідчим суддею про задоволення або про відмову в задоволенні клопотання або скарги, а можливості більшої варіативності під час вирішення того чи іншого питання, віднесеного до повноважень слідчого судді. Тому, у разі неявки сторони кримінального провадження, яка подала клопотання або скаргу в судове засідання без поважних причин, є доцільним закріпити в КПК України право слідчого судді залишити подане клопотання або скаргу без розгляду.

Порядок розгляду клопотань та заяв у судовому контрольному провадженні законодавець детально не регламентує, лише закріплює в деяких випадках ті чи інші особливості. Наприклад, визначає учасників кримінального провадження, які мають право подавати клопотання та брати участь у його розгляді, строки розгляду клопотання та в деяких випадках права й обов'язки осіб, які беруть участь у розгляді клопотання. Розгляд скарги, відповідно до ст. 306 КПК України здійснюється згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст. 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень глави 26. Однак розгляд таких скарг має свої особливості, які не характерні для стадії судового розгляду.

Порядок розгляду клопотань також має певні особливості залежно від виду судового контрольного провадження, тому є доцільним також визначити в КПК України загальний порядок розгляду слідчим суддею клопотань, заяв та скарг у судовому контрольному провадженні.

Пропонуємо визначити окремо порядок розгляду клопотань, заяв та скарг, розгляд яких здійснюється на засадах змагальності за участю сторін кримінального провадження та інших учасників, а також порядок розгляду клопотань, які ініціюються стороною обвинувачення та розглядаються тільки за її участю. Особливістю розгляду клопотань, які ініціює сторона обвинувачення, є відсутність проведення судових дебатів.

Висновки

Отже, підсумовуючи, можна визначити, що загальні положення судового контрольного провадження - це закріплені в КПК України положення, які регулюють кримінальні процесуальні відносини, що виникають у процесі контролю слідчим суддею за дотриманням прав, свобод і інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Правова регламентація загальних правил судового контрольного провадження має важливе значення для правозастосовної діяльності, оскільки сприяє забезпеченню однакового та правильного застосування норм процесуального законодавства, які регулюють повноваження слідчого судді з контролю за дотриманням прав і свобод осіб у кримінальному провадженні. Вважаємо за доцільне питання визначення територіальної юрисдикції, порядок вирішення відводів, наслідки неявки осіб у судове засідання, загальний порядок розгляду клопотань, заяв та скарг виділити в окрему главу «Загальні положення судового контрольного провадження».

Список використаних джерел

1. Баев О.Я. Критерии «злоупотребление правом» приминительно к уголовному судопроизводству. Криминалистъ. 2013. № 7. С. 38-43.

2. Інформаційний лист Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ в листі «Щодо окремих питань здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю в кримінальному провадженні» від 16.06.2016 р. N 223-1650/0/4-16. URL: http://search. ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VRR00204.html.

3. Капліна О. Проблеми зловживання правом у кримінальному процесі. Вісник Академії правових наук України. Харків. 2010. № 3 (62). С. 286-295.

4. Конвенція про захист прав людини і основних свобод, ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004 (дата звернення).

5. Коровайко О.І. Розгляд клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження (проблемні питання, що виникають у практиці слідчих суддів). Слово Національної школи суддів України. 2013. № 1 (2). С. 21-31.

6. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 р. № 4652-VI. URL: http:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 (дата звернення).

7. Кучинська О.П. Проблеми розгляду заяв про відводи у кримінальному процесі. Вісник Академії адвокатури України. 2010. Вип. 3 (19). С. 104-106.

8. Постанова Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 9 від 17 жовтня 2014 року «Про узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про надання дозволу на проведення обшуку житла чи іншого володіння особи». URL: // http:// zakon1.rada.gov.ua.

9. Науково-практичний коментар Кримінального процесуального кодексу України: в 2 т. / за заг. ред. В. Я. Тація, В. П. Пшонки, А. В. Портнова Харків: Право, 2012. Т 1. 768 с.

10. Ухвала слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2017 року у справі № 200/20179/17. ШЬ: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/70825561.

11. Ухвала слідчого судді Івано-Франківського районного суду Івано-Франківської області від 10 жовтня 2017 року у справі № 344/12607/17. ЦЯЬ: http://www.reyestr.court.gov.ua/ Review/69458801.

12. Ухвала слідчого судді Октябрського суду м. Полтави від 09 червня 2017 року у справі № 554/368/16-к. ШЬ: // http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/67027910.

13. Ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 березня 2017 року у справі № 757/13893/17-к. ШЬ:// http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65868801.

14. Ухвала Печерського районного суду м. Києва від 24 січня 2018 року у справі № 757/58598/17-к. ШЬ: // http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/71850643.

15. Ухвала слідчого судді Христинівського районного суду Черкаської області від 16 січня 2017 року у справі № 706/1693/16-к. ИКЬ: // http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/64082452.

16. Хабло О.Ю. Зловживання у сфері кримінального процесу: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Київ, 2008. 22 с.

17. Baev, O. YA. (2013) Kryteryy «zloupotreblenye pravom» prymynytel'no k uholovnomu sudoproyzvodstvu. [The criteria of “abuse of law” apply to criminal proceedings]. Krymynalyst". № 7. S. 38-43. [in Russ.].

18. Informatsiynyy lyst Vyshchoho spetsializovanoho sudu z roz-hlyadu tsyvil'nykh i kryminal'nykh sprav v lysti «Shchodo okremykh pytan' zdiysnennya slidchym suddeyu sudu pershoyi instantsiyi sudovoho kontrolyu v kryminal'nomu provadzhenni» vid 16.06.2016 r. N 223-1650/0/4-16. [Information letter of the High Specialized Court on Civil and Criminal Cases in the Letter “Concerning Certain Issues of Investigation by a Judge of the Court of First Instance of Judicial Control in Criminal Procedure” of 16.06.2016 No. 223-1650 / 0 / 4-16]. URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VRR00204.html. [in Ukr.].

19. Kaplina O. Problemy zlovzhyvannya pravom u kryminal'nomu protsesi. [Problems of abuse of law in criminal proceedings]. Visnyk Akademiyi pravovykh nauk Ukrayiny. Kharkiv. 2010. № 3 (62). S. 286-295. [in Ukr.].

20. Konventsiya pro zakhyst prav lyudyny i osnovnykh svobod, ratyfikovana Zakonom Ukrayiny vid 17 lypnya 1997 roku № 475/97-VR. [Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms, ratified by Law No. 475/97-BP of 17 July 1997]. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/995_004. [in Ukr.].

21. Korovayko, O.I. (2013) Roz-hlyad klopotan' pro zastosuvannya zakhodiv zabezpechennya kryminal'noho provadzhennya (problemni pytannya, shcho vynykayut' u praktytsi slidchykh suddiv). [Consideration of requests for the application of measures to ensure criminal proceedings (problematic issues that arise in the practice of investigative judges)]. Slovo Natsional'noyi shkoly suddiv Ukrayiny. № 1 (2). S. 21-31. [in Ukr.].

22. Kryminal'nyy protsesual'nyy kodeks Ukrayiny vid 13.04.2012 r. № 4652-VI. [Criminal Procedure Code of Ukraine dated April 13, 2012 No. 4652-VI]. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/4651-17. [in Ukr.].

23. Kuchyns'ka O.P. Problemy roz-hlyadu zayav pro vidvody u kryminal'nomu protsesi. [Problems of consideration of pleadings in criminal proceedings]. Visnyk Akademiyi advokatury Ukrayiny. 2010. Vyp. 3 (19). S. 104-106. [in Ukr.].

24. Postanova Plenumu Vyshchoho Spetsializovanoho sudu Ukrayiny z roz-hlyadu tsyvil'nykh i kryminal'nykh sprav № 9 vid 17 zhovtnya 2014 roku «Pro uzahal'nennya sudovoyi praktyky shchodo roz-hlyadu slidchym suddeyu klopotan' pro nadannya dozvolu na provedennya obshuku zhytla chy inshoho volodinnya osoby». [Resolution of the Plenum of the High Specialized Court of Ukraine on Civil and Criminal Cases No. 9 of October 17, 2014 “On the Generalization of Court Practice on Examining a Request by an Investigating Judge for a Permit to Search a Housing or Other Possession of a Person”]. URL: // http:// zakon1.rada.gov.ua. [in Ukr.].

25. Naukovo-praktychnyy komentar Kryminal'noho protsesual'noho kodeksu Ukrayiny [Scientific and Practical Commentary of the Criminal Procedure Code of Ukraine]: v 2 t. / za zah. red. V YA. Tatsiya, V P. Pshonky, A. V Portnova Kharkiv: Pravo, 2012. T. 1. 768 s. [in Ukr.].

26. Ukhvala slidchoho suddi Babushkins'koho rayonnoho sudu m. Dnipropetrovs'ka vid 11 bereznya 2017 roku u spravi № 200/20179/17. [Decision of the Investigating Judge of the Babushkinsky District Court of Dnepropetrovsk of March 11, 2017 in Case No. 200/20179/17]. URL: http://www.reyestr. court.gov.ua/Review/70825561.

27. Ukhvala slidchoho suddi Ivano-Frankivs'koho rayonnoho sudu Ivano-Frankivs'koyi oblasti vid 10 zhovtnya 2017 roku u spravi № 344/12607/17. [Decision of the Investigating Judge of the Ivano- Frankivsk District Court of Ivano-Frankivsk Region of October 10, 2017 in Case No]. URL: http://www. reyestr.court.gov.ua/Review/69458801.

28. Ukhvala slidchoho suddi Oktyabrs'koho sudu m. Poltavy vid 09 chervnya 2017 roku u spravi № 554/368/16-k. [Decision of the Investigating Judge of the October Court of Poltava of 09 June 2017 in Case No. 554/368/16-k]. URL: // http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/67027910.

29. Ukhvala slidchoho suddi Pechers'koho rayonnoho sudu m. Kyyeva vid 11 bereznya 2017 roku u spravi № 757/13893/17-k. [Decision of the Investigating Judge of the Kyiv Pechersk District Court of 11 March 2017 in Case No. 757/13893/17-k]. URL: // http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65868801.

30. Ukhvala Pechers'koho rayonnoho sudu m. Kyyeva vid 24 sichnya 2018 roku u spravi № 757/58598/17-k. [Judgment of the Pechersk District Court of Kyiv of 24 January 2018 in Case No. 757/58598/17-k]. URL: // http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/71850643.

31. Ukhvala slidchoho suddi Khrystynivs'koho rayonnoho sudu Cherkas'koyi oblasti vid 16 sichnya 2017 roku u spravi № 706/1693/16-k. [Decision of the Investigating Judge of the Khristiniv District Court of Cherkasy Region of January 16, 2017 in Case No. 706/1693/16-k]. URL: // http://www.reyestr. court.gov.ua/Review/64082452.

32. Khablo, O.YU. (2008) Zlovzhyvannya u sferi kryminal'noho protsesu [Criminal Procedure Abuse]: avtoref. dys. ... kand. yuryd. nauk. Kyyiv. 22 s. [in Ukr.].

Размещено на Allbest.ru