Криміналістичні аспекти розшуку викраденого і такого, що зник з місця події, автотранспорту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Криміналістичні аспекти розшуку викраденого і такого, що зник з місця події, автотранспорту

Є.І. Деркач,

Міжнародний гуманітарний університет, м. Одеса

Стаття присвячена питанням розшуку викраденого і такого, що зник з місця події, автотранспорту. Наголошено, що з криміналістичних позицій автотранспорт необхідно розглядати як інтегровану систему, що поєднує в собі істотні ознаки різних якостей (наприклад, предмета або знаряддя вчинення правопорушення), які знаходять прояв під час взаємодії з різними формами кримінальної активності. Розшук автотранспорту становить складову методик розслідування злочинів, пов'язаних з порушеннями правил безпеки руху й експлуатації транспорту та розслідування злочинів проти власності. Підкреслено наявність спільних рис здійснюваних розшукових заходів, які дозволяють розробити універсальний механізм організації та здійснення розшуку автотранспорту під час розслідування різних правопорушень. Спільні риси знаходять своє відображення на рівні слідчих ситуацій, версій та елементів криміналістичної характеристики таких злочинних правопорушень.

Ключові слова:розшук, автотранспорт, криміналістична методика, криміналістична характеристика, слідча ситуація, слідча версія.

E. I. Derkach. Forensic aspects of the search for a stolen and missing vehicle

The paper is dedicated to the issues on search for a stolen and missing vehicle. On point of forensic analysis, vehicle is an integrated system that includes significant features of different quantities (the object or instrument of the offense); they express in the way of interaction with one or other form of criminal activity. Mentioned above, lets us to include measures on search of vehicle into such criminal methods as methods of investigation of crimes related to violations of traffic safety rules and operation of transport and methods of investigation of crimes against property. Common features of carried out search activities that let to work out the universal mechanism of organization and implementation of vehicle search in the investigation of offenses that are covered by different criminal methods, and in administrative proceedings are outlined. This suggests that such common features are reflected at the level of investigative situations, versions and elements of the forensic characterization of criminal offenses. In the frame of our research, these versions are versions about location of searching vehicle. At the same time, any version is based on the information that the subject has, puts forward it. Where investigation starts an identification of specific vehicle is one of the first tasks and influences on the effectiveness of the investigation in general. Both of its impact equally on solve of tactical and procedural tasks to ensure the process of evidence in criminal proceedings. Search for a stolen and missing vehicle is a complex of operative and search activities that are carried out in the frames of interdepartmental interaction based on the exchange and use of various sources of information which is important for solving search tasks.

Key words: search, vehicle, forensic method, forensic feature, investigative situation, investigative version.

Е. И. Деркач. Криминалистические аспекты розыска украденного и пропавшего с места происшествия автотранспорта

Статья посвящена вопросам розыска похищенных и скрывшихся с места происшествия автотранспортных средств. Отмечено, что с позиций криминалистики автотранспорт необходимо рассматривать как интегрированную систему, сочетающую в себе существенные признаки самых различных качеств (например, предмета или орудия совершения правонарушения), проявляющихся при взаимодействии с различными формами уголовной активности. Розыск автотранспорта является составляющей методик расследования преступлений, связанных с нарушениями правил безопасности движения и эксплуатации транспорта и расследования преступлений против права собственности. Подчеркнуто наличие общих черт осуществляемых розыскных мероприятий, позволяющих разработать универсальный механизм организации и осуществления розыска автотранспорта при расследовании различных преступлений. Общие черты находят свое отображение на уровне подобных следственных ситуаций, выдвигаемых версий и иных элементов криминалистической характеристики отдельных правонарушений.

Ключевые слова: розыск, автотранспорт, криминалистическая методика, криминалистическая характеристика, следственная ситуация, следственная версия. розслідування злочин викрадений автотранспорт

Метою статті є дослідження криміналістичних аспектів розшуку викраденого і такого, що зник з місця події, автотранспорту як комплексу оперативно-розшукових та слідчих заходів у межах окремих криміналістичних методик розслідування злочинів.

Постановка проблеми

Загальна кількість автотранспорту в Україні постійно зростає. На фоні позитивних змін у забезпеченні функціонування дорожньої інфраструктури та зростання доступності як уживаних, так і нових транспортних засобів, збільшується кількість володільців автомобілів. Український авторинок за підсумками 2018 року виявився на 23-му місці в Європі і демонструє впевнене зростання. Активною є також і купівля уживаних автомобілів. Так, у діапазоні 2010-2016 років випуску в Україні зареєстровано 1 млн 34 тис. шт.; 2005-2009 р.в. - 1 504 тис.; 2000-2004 р.в. - 1 386 тис.; автомобілів 1995 року випуску і більш старих - 1 212 одиниць. Загальна кількість зареєстрованих в Україні транспортних засобів наприкінці 2019 року становила 9,7 млн одиниць (2018 р. їх було 9,2 млн). З них легкових автомобілів - 8,4 млн (було 7,9 млн). Отже, рівень автомобілізації в нашій країні досягає 232 автомобіля на 1 000 жителів [1].

Водночас із зростанням рівня автомобілізації суспільства поширюються і протиправні прояви, властиві різноманітним правопорушенням за участю автомобільного транспорту. При цьому такий транспорт виступає і як предмет протиправного посягання (якщо зазначати про поширене протиправне заволодіння транспортними засобами), і як знаряддя вчинення кримінальних правопорушень.

Не менш тривожним є зростання кількості дорожньо-транспортних подій (далі - ДТП) та кількості потерпілих. Статистика демонструє, що 2019 року в Україні загинуло 3 454 особи, а ще 32 736 осіб отримали травми різного ступеня важкості. У цілому на українських дорогах відбулося 160 675 аварій [2].

Невтішними є і такі показники. За перший квартал 2020 року в Україні мали місце 36 182 ДТП, що на 2,76 % більше, ніж за аналогічний період минулого року. При цьому травматизм у ДТП зріс на 20,8 % (6 690 осіб), а смертність - 23,84 % (748 осіб). Найвищий рівень аварійності у місті Київ, де з початку 2020 року було зафіксовано 9 241 ДТП (кількість травмованих зросла на 4,17 % (549 осіб). На жаль, друге місце за чисельністю ДТП займає Одеська область, де за перший квартал 2020 року відбулося 3 327 аварій, що на 4,1 % більше минулорічного показника.

Водночас продовжує зростати кількість випадків протиправного заволодіння транспортними засобами. За даними Департаменту карного розшуку Національної поліції України, 2018 року на території України вкрадено 4 092 автомобіля, з них - 25 % машин викрадені в Києві, 10 % - в Одеській області і близько 9 % - в Дніпропетровській області [3]. Водночас кількість викрадених авто за 2019 рік (3 608, з яких знайдено 1 401) і за 8 місяців 2020 р. (3 152, з яких знайдено 1 627) [4]. Найбільш поширеними автомобільними марками, проти яких спрямовано злочинні дії правопорушників, є Toyota, Lexus, Hyundai, Кіа, Mazda, НоМа.

Правоохоронні органи України застосовують усі доступні процесуальні та техніко- криміналістичні засоби, спрямовані на розслідування та розкриття таких протиправних посягань. Водночас сучасний рівень розробки окремих криміналістичних методик розслідування злочинних посягань залишається недосконалим. Більшість з таких методик та напрацьованих у їх межах рекомендацій щодо здійснення розслідування протиправних посягань були сформовані ще у 80-х роках ХХ століття та вимагають сьогодні своєї ревізії. У процесі розслідування мають місце слідчі помилки, а збір доказів не завжди забезпечує формування достатньої фактичної бази. Неповнота та односторонність розслідування призводять до недостатньо обґрунтованих процесуальних рішень, що може призвести до порушення загальних принципів законності та здійснення правосуддя. Це повною мірою стосується і комплексу оперативно-слідчих розшукових заходів, спрямованих на розшук викраденого і такого, що зник з місця події, автотранспорту.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема розшуку автотранспорту знаходить своє відображення на рівні наукових публікацій сучасних вітчизняних та закордонних учених-криміналістів.

Питання розкриття злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспортних засобів і розслідування злочинів проти власності викладені в працях учених-юристів, які займалися зазначеною тематикою за відповідними науковими напрямами, а саме роботи О. М. Васильєва, В. П. Бахіна, В. Д. Берназа, В. Г. Гончаренка, В. Іщенка, Н. І. Клименко, І. І. Когутича, О. Н. Колесніченка, В. А. Мисливого, М. Я. Сегая, В. М., Тертишника, В. Ю. Шепітька та ін. Водночас питання розшукових заходів спрямованих на розшук викраденого і такого, що зник з місця пригоди, автотранспорту, комплексно згадані автори не розглядали.

Окремі процесуальні та тактичні аспекти здійснення розшуку викраденого і такого, що зник з місця пригоди, автотранспорту були предметом аналізу у роботах О. В. Захарової [5], М. П. Климчука [6], О. В. Ковальова [7], Н. С. Моргун [8], М. О. Свірина [9].

Серед іноземних авторів на особливу увагу заслуговують дисертаційні дослідження Я. М. Коротянець («Тактические операции по розыску угнанного и похищенного автотранспорта», 1999 р.) [10], А. П. Петракова («Деятельность следователя по розыску автомобилей, ставших предметом неправомерного завладения», 1999 р.) [11], В. Ф. Фіногенова («Теоретические и практические проблемы розыска угнанных, похищенных и скрывшихся с места происшествия автотранспортных средств», 2007 р.) [12] та В. С. Костенко («Организационно-тактическое обеспечение розыска автотранспортных средств», 2009 р.) [13].

Перші дві дисертації були захищені майже 20 років потому, а В. Ф. Фіногенов та С. Костенко переважно концентрують увагу на тактичних аспектах діяльності слідчого з розшуку правопорушників, а не автотранспортних засобів, які зникли. Усе це свідчить про необхідність подальшої наукової розробки теми.

Виклад основного матеріалу. Дослідження криміналістичних аспектів розшуку викраденого і такого, що зник з місця події, автотранспорту вимагає відповіді на питання про місце цих заходів у системі криміналістичної методики розслідування злочинів. Очевидним є приналежність заходів розшуку автотранспорту до мінімум двох криміналістичних методик: методики розслідування злочинів, пов'язаних з порушеннями правил безпеки руху та експлуатації транспорту, і методики розслідування злочинів проти власності.

Зазначений висновок пояснюється тим фактом, що у кримінальній практиці автотранспортні засоби як мінімум фігурують: по-перше, як предмет злочину (об'єкт викрадення, розкрадання, вимагання, знищення тощо); по-друге, як знаряддя злочину (наприклад, знаряддя позбавлення життя потерпілого шляхом наїзду на нього або завдання йому тілесних ушкоджень).

Також автомобіль може виступати в ролі об'єкта невмілого та неправомірного управління (елемента дорожньо-транспортної події); предмета як заздалегідь обіцяного, так і не обіцяного приховування (наприклад, під час викрадення); місця вчинення злочину (наприклад, у разі вбивства водія, який сидить за кермом); засобу переміщення з одного матеріального середовища в інше людей, предметів, документів, речовин як елементів готування до вчинення чи замаху на злочин (наприклад, перевезення викраденої людини, наркотиків, зброї та інших об'єктів з одного пункту в інший); носія слідів і слідоутворюючого об'єкта.

Унаслідок цього про автотранспортний засіб з криміналістичного погляду варто зазначити як про інтегровану систему, що поєднує в собі істотні ознаки різних якостей, які знаходять прояв у разі взаємодії з певною формою кримінальної активності. Досить часто на початковому етапі розслідування ідентифікація конкретного транспортного засобу виступає одним із першочергових завдань розслідування. Це однаковою мірою властиво і як методиці розслідування злочинів, пов'язаних з порушеннями правил безпеки руху, експлуатації транспорту, так і методиці розслідування злочинів проти власності. Крім того, питання про розшук автомобіля, який зник з місця ДТП, може мати місце й у випадку здійснення адміністративного провадження.

Відомо, що методика розслідування окремих видів злочинів або криміналістична методика як самостійний розділ криміналістики вивчає закономірності організації і здійснення розкриття, розслідування і попередження окремих видів злочинів з метою відпрацювання відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства, обґрунтованих рекомендацій щодо найбільш ефективного проведення слідства. Методика виступає як сукупність наукових положень, тактичних засобів, прийомів і методичних рекомендацій, заснованих на нормах кримінально-процесуального закону, які використовуються з метою розкриття і розслідування злочинів. Можливості створення методики розслідування окремих видів і груп злочинів базуються на тому, що кожне кримінальне діяння охоплює як індивідуальні, тільки йому властиві ознаки, так і ознаки, загальні для всіх злочинів (насамперед для злочинів одного виду чи однієї групи). Відомо, що, незважаючи на обстановку злочину, різницю у місці, способи та інші обставини, всі ДТП мають загальні риси, які відрізняють їх від крадіжок, вбивств та інших злочинів. Наявність цих загальних ознак дозволяє визначити особливості порушення кримінальних проваджень стосовно злочинів конкретного виду; виявити типові версії, які виникають під час розслідування цих злочинів; визначити характер і завдання першочергових і подальших слідчих дій та прийоми найбільш ефективного їх проведення; заходи попередження конкретних кримінальних проявів тощо.

Загальні ознаки різних видів або груп злочинів утворюють такий фундамент, на якому ґрунтується методика їхнього розслідування. Базуючись на спільності ознак окремих видів і груп злочинів, методика визначає те типове, що характеризує розслідування усіх кримінальних проявів конкретного виду чи груп, і дає відповідні рекомендації. У випадку розшуку автотранспорту можемо говорити про наявність таких типових рекомендацій, які мають комплексний характер і можуть бути ефективно застосовані під час розслідування різних груп кримінальних правопорушень. Особа, яка проводить розслідування, повинна застосовувати ці рекомендації творчо, з урахуванням особливостей конкретного кримінального провадження, тому що механічне використання цих рекомендацій може нашкодити розкриттю правопорушення.

Розглядаючи з таких позицій проблему розшуку викраденого і такого, що зник з місця події, автотранспорту, підкреслимо наявність спільних рис, які дозволяють розробити універсальний механізм організації та здійснення розшуку автотранспорту під час розслідування правопорушень, які охоплені різними криміналістичними методиками. Такі спільні риси знаходять своє відображення на рівні слідчих ситуацій, версій та елементів криміналістичної характеристики злочинних правопорушень.

Криміналістична характеристика як джерело відомостей про певні види злочинів виконує інформаційну функцію і являє собою завершену інформаційну систему. Використання такої системи можливе шляхом одержання й аналізу відомостей щодо окремих елементів і встановлення зав'язків між ними. У цьому розумінні всі елементи системи теоретично рівнозначні і поділяти їх на основні та другорядні недоцільно. Водночас використання такої інформаційної системи вимагає у кожному конкретному випадку визначення ключового елементу, через який можна здійснити «вхід» у систему з метою одержання необхідної інформації. Визначення ключового елементу для конкретного випадку залежить від слідчої ситуації, яка склалася на цьому етапі розслідування, від того, які вихідні дані має слідчий і які з них необхідно встановити. Аналіз кримінальних справ щодо злочинів різних категорій показує, що значна частина їх вчиняється способами, ознаки яких не завжди очевидні. Такі умови неочевидності властиві і випадкам зникнення автотранспорту. Наприклад, криміналістична характеристика ДТП складається із сукупності загальних, приватних та індивідуальних взаємообумовлених рис, що в більшості випадків проявляються в механізмі злочину, деяких особливостях його вчинення, обстановці і засобах та особистих якостях учасників цієї події.

Провідним елементом криміналістичної характеристики ДТП є механізм правопорушення, а не спосіб його вчинення, що характерно для криміналістичної характеристики багатьох інших злочинів. До механізму необхідно включати, зокрема, і характеристику автомобіля. Не менш важливим є і розшуковий елемент, пов'язаний з усебічним встановленням усіх обставин кримінального провадження.

Правильна оцінка слідчої ситуації дозволяє висунути обґрунтовані версії та провести їх перевірку; намітити оптимальний комплекс слідчих і оперативно-розшукових заходів; намітити тактику проведення окремих слідчих дій; вибрати суб'єктів і види взаємодії; визначити форми і способи використання спеціальних знань; виявити причини й умови, що сприяють вчиненню злочинів. Дорожньо-транспортна подія є складною і динамічною системою взаємодії різноманітних об'єктів: транспортні засоби, дорога, предмети дорожньої обстановки, водій, пішохід, унаслідок чого утворюються різноманітні сліди, типові для цього виду злочинів. Їх аналіз і дослідження сприяють встановленню інших елементів криміналістичної характеристики злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху [7].

Тобто у процесі розшуку автотранспортних засобів є обґрунтованим виділення двох типових слідчих ситуацій: транспортний засіб розшукується у зв'язку з його незаконним заволодінням або у зв'язку з тим, що транспортний засіб зник з місця події.

Аналіз практики розслідування в першій типовій ситуації (у разі розшуку автотранспортного засобу, що став предметом незаконного заволодіння) дозволяє виділити такі різновиди типових ситуацій:

- автотранспортний засіб викрадено, відомості про його місцезнаходження й особу (осіб), яка вчинила злочин, відсутні;

- автотранспортний засіб викрадено, але не виявлено, проте відомі особи, які вчинили злочин;

- автотранспортний засіб виявлено, але немає відомостей про особу (осіб), яка вчинила злочин;

- викрадений автотранспортний засіб виявлено, є відомості про особу (осіб), що вчинила злочин, але його фактичне місцезнаходження невідомо;

- викрадений автотранспортний засіб виявлено, особа, яка вчинила злочин, затримана.

За ознаками слідчої ситуації та складністю розслідування порушення правил безпеки дорожнього руху поділяють на дві групи: порушення, що вчинене в присутності свідків, транспортний засіб і водій залишились на місці, водій вжив заходів до збереження місця події, надав допомогу постраждалим (сприятливі умови розслідування) та інша ситуація, коли правопорушення вчинене за відсутності свідків або невідомою особою. Водій на транспортному засобі, що брав участь у пригоді, зник з місця або залишив транспортний засіб, а сам вжив заходів до знищення слідів на місці пригоди, вивіз труп, знищив чи переховав його (малосприятливі або несприятливі умови розслідування) [7].

У разі втечі водія на транспортному засобі з місця події працівник поліції негайно інформує працівників інших правоохоронних підрозділів, зокрема і працівників підрозділів карного розшуку, щодо прикмет об'єктів розшуку, також оперативно інформує у вигляді орієнтувань чергові частини національної поліції [5].

Так, відповідно до вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 7 листопада 2015 року № 1395 [14], на місці ДНІ складається протокол про адміністративне правопорушення, до якого додаються: схема місця ДТП, яку підписують учасники ДТП та поліцейські; пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності); показання технічних приладів (у разі їх наявності); показання засобів фото- та/або відеоспостереження (у разі їх наявності); інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі. При цьому у випадках, коли один з учасників ДТП зник з місця пригоди, поліцейський повинен діяти відповідно до вимог п. 8 розділу УПІ зазначеної Інструкції, а саме: поліцейський оформляє схему місця ДТП, відбирає пояснення в потерпілого, свідків (у разі їх наявності), встановлює наявність засобів зовнішнього відео-, фотоспостереження та невідкладно повідомляє уповноважену особу підрозділу поліції, відповідальну за розшук осіб, які зникли з місця ДТП. Остання зобов'язана вжити всіх можливих заходів для встановлення винуватців ДТП та обставин її вчинення в найкоротший строк, але не більше двох місяців. Розшук осіб, які зникли з місця ДТП, здійснюється шляхом використання баз (банків) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, відкритих джерел інформації, надсилання запитів про отримання необхідних фото- та/або відеофіксацій відповідної пригоди, виклику осіб для прибуття до підрозділу або відвідування їх за місцем проживання (перебування), роботи. Під час встановлення транспортного засобу, який зник з місця пригоди, проводяться його огляд на предмет наявності характерних пошкоджень, інших обставин ДТП та фотофіксація.

Зазначене нормативно-правове закріплення порядку розшуку автомобіля, який зник з місця події в порядку здійснення адміністративного провадження, може бути основою і для формування криміналістичних пропозицій оперативно-слідчих розшукових заходів, спрямованих на розшук викраденого і такого, що зник з місця події, автотранспорту. В основі згаданих заходів лежить принципово однакова схема здійснення розшуку на основі спільної мети - встановлення місцезнаходження зниклого автотранспорту. Як з позицій адміністративного, так і кримінального провадження розшук необхідно розуміти у широкому та вузькому значенні.

З огляду на об'єкт пошуку розшук у широкому і вузькому поняттях має різні завдання. Основним завданням розшуку в широкому його розумінні є виявлення не тільки механізму злочину, а й встановлення особи, яка вчинила злочин, інших об'єктів, місцезнаходження яких невідомо, а також будь-якої інформації, яка має значення для обґрунтованого прийняття рішення. Розшук у широкому його значенні передує розшуку у вузькому. Розшук у широкому його розумінні є пошуковою діяльністю слідчого і співробітників інших правоохоронних підрозділів насамперед на місці події щодо виявлення носіїв інформації, які мають безпосереднє відношення до події злочину.

Пошукова діяльність є початковим базовим етапом усієї діяльності з розслідування злочину. Завданням розшуку в широкому його розумінні є не просто отримання будь-якої інформації про автотранспортний засіб, особу, яка вчинила злочин, або інших об'єктів, а конкретної інформації, яка індивідуалізує об'єкт розшуку, дозволяючи виділити з безлічі подібних йому об'єктів.

Автотранспортний засіб має ряд групових та індивідуальних ознак, які дозволяють віднести його до об'єкта розшуку: марка, модель; державний реєстраційний знак; колір; рік випуску; ідентифікаційний номер; номер двигуна; номер кузова; номер шасі; інші виробничі номера.

Отже, розшук транспортних засобів і водія найчастіше здійснюється за матеріальними слідами, виявленими на місці події, - маркою й типом автомашини, її кольором й іншими прикметами, номером автомашини або його частин, характером перевезеного вантажу, ушкодженнями на навколишніх предметах або на тілі потерпілого, слідах транспортного засобу на дорозі тощо, а також за інформацією від обізнаних осіб про зовнішність водія.

Висновки

З криміналістичних позицій розшук викраденого і такого, що зник з місця події, автотранспорту зазначається такими особливостями.

По-перше, автотранспортний засіб виступає з позицій криміналістичного аналізу як інтегрована система, що поєднує в собі істотні ознаки різних якостей (предмет або знаряддя вчинення правопорушення), які знаходять прояв у разі взаємодії з певною формою кримінальної активності. Зазначене дозволяє віднести заходи з розшуку автотранспорту до складових таких криміналістичних методик: методика розслідування злочинів, пов'язаних з порушеннями правил безпеки руху та експлуатації транспорту, та методика розслідування злочинів проти власності.

По-друге, підкреслимо наявність спільних рис здійснюваних розшукових заходів, які дозволяють розробити універсальний механізм організації та здійснення розшуку автотранспорту під час розслідування правопорушень, які охоплені різними криміналістичними методиками, та у випадку адміністративного провадження. Зазначене дозволяє стверджувати, що подібні спільні риси знаходять своє відображення на рівні слідчих ситуацій, версій та елементів криміналістичної характеристики злочинних правопорушень. Щодо нашої теми, це версії про місцезнаходження розшукуваного автотранспортного засобу. Водночас будь-яка версія будується на основі тієї інформації, якою володіє суб'єкт, її висуває.

По-третє, на початковому етапі розслідування ідентифікація конкретного транспортного засобу виступає одним з його першочергових завдань та впливає на ефективність здійснення розслідування в цілому. Це однаковою мірою впливає на вирішення тактичних та процесуальних завдань з забезпечення процесу доказування у кримінальному провадженні.

По-четверте, необхідно зазначити, що розшук викраденого і такого, що зник з місця події, автотранспорту є комплексом оперативно-слідчих розшукових заходів, якій відбувається в межах міжвідомчої взаємодії, заснованої на обміні та використанні різноманітних джерел важливої для вирішення завдань розшуку інформації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Три факта об автопарке Украины в 2019 году: инфографика. URL: https://auto.24tv. ua/tag/avtobiznes_tag70 (дата звернення: 16.07. 2020).

2. Полиция обнародовала неутешительную статистику аварий за год. URL: https:// tsn.ua/ru/ukrayina/hudshee-vremya-na-dorogah-i-koHchestvo-zhertv-polidya-obnarodovala- neuteshitelnuyu-statistiku-avariy-za-god-1487286.html (дата звернення: 16.07.2020).

3. Сколько автомобилей угоняют в Украине. URL: http://autoconsulting.ua/artide. php?sid=44054 (дата звернення: 16.07.2020).

4. Угон авто в Украине: Национальная полиция опубликовала статистику. URL: https://www.benishgps.com/ru/news/events/30092020/ (дата звернення: 16.07.2020).

5. Захарова О. В. До питання організації взаємодії під час розслідування дорожньо- транспортних пригод. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. 2014. Вип. 2. С. 205-217.

6. Климчук М. П. Розслідування злочинів про порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспортних засобів (криміналістичні та процесуальні аспекти): дис... канд. юрид. наук: 12.00.09. К., 2007.

7. Ковальова О. В. Структура криміналістичної характеристики дорожньо- транспортних пригод. Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Політологія. Соціологія. Право. 2012. № 2. С. 133-136.

8. Моргун Н. С., Сєдакова В. В. Типові слідчі ситуації, що виникають під час розслідування незаконного заволодіння транспортним засобом, встановлення його місцезнаходження та причетних до цього злочину осіб. Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки. 2019. Том 3. URL: http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/16290/ Morhun_Typovi_slidchi_sytuatsii_shcho_vynykaiut_pid_chas_rozsliduvannia. pdf?sequence=1&isAllowed=y (дата звернення: 16.07. 2020).

9. Свірін М. О. Запобігання органами внутрішніх справ незаконному заволодінню транспортними засобами: дис... канд. юрид. наук: 12.00.08. К., 2010. 227 с.

10. Коротянец Я. Н. Тактические операции по розыску угнанного и похищенного автотранспорта: автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. юрид. наук. М., 1999. 24 c.

11. Петраков А. П. Деятельность следователя по розыску автомобилей, ставших предметом неправомерного завладения: дис. ... канд. юрид. наук: М., 1999. 194 с.

12. Финогенов В. Ф. Теоретические и практические проблемы розыска угнанных, похищенных и скрывшихся с места происшествия автотранспортных средств: дисс ... канд. юрид. наук: 12.00.09. Саратов, 2007. 238 с.

13. Костенко В. С. Организационно-тактическое обеспечение розыска автотранспортных средств: дисс. ... канд. юрид. наук. Краснодар, 2009. 220 с. URL: http://www. dissercat.com/content/orgamzatsionno-takticheskoe-obespecheme-rozyska-avtotransportnykh- sredstv (дата звернення: 16.07.2020).

14. Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі: наказ МВС України від 7 листопада 2015 року № 1395 / Верховна Рада України. База «Законодавство України». иКЬ: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/z1408-15#Text (дата звернення: 16.07.2020).

REFERENCES

1. Try fakta ob avtoparke Ukraynti v 2019 hodu: ynfohrafyka. URL: https://auto.24tv.ua/ tag/avtobiznes_tag70. (data zvernennia: 16.07. 2020).

2. Polytsyia obnarodovala neuteshytelnuiu statystyku avaryi za hod. URL: https://tsn. ua/ru/ukrayina/hudshee-vremya-na-dorogah-i-kolichestvo-zhertv-policiya-obnarodovala- neuteshitelnuyu-statistiku-avariy-za-god-1487286.html. (data zvernennia: 16.07.2020).

3. Skolko avtomobylei uhoniaiut v Ukrayne. URL: http://autoconsulting.ua/article. php?sid=44054. (data zvernennia: 16.07.2020).

4. Uhon avto v Ukrayne: Natsyonalnaia polytsyia opublykovala statystyku. URL: https:// www.benishgps.com/ru/news/events/30092020/. (data zvernennia: 16.07.2020).

5. Zakharova O. V. Do pytannia orhanizatsii vzaiemodii pid chas rozsliduvannia dorozhno- transportnykh pryhod. Naukovyi visnyk Lvivskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav. Seriia ymydychna. 2014. Vyp. 2. S. 205-217.

6. Klymchuk M. P. Rozsliduvannia zlochyniv pro porushennia pravyl bezpeky dorozhnoho rukhu ta ekspluatatsii transportnykh zasobiv (kryminalistychni ta protsesualni aspekty): dys... kand. yuryd. nauk: 12.00.09. K., 2007.

7. Kovalova O. V. Struktura kryminalistychnoi kharakterystyky dorozhno-transportnykh pryhod. Visnyk Natsionalnoho tekhnichnoho universytetu Ukrainy «Kyivskyi politekhnichnyi instytut». Politolohiia. Sotsiolohiia. Pravo. 2012. № 2. S. 133-136.

8. Morhun N. S., Siedakova V. V Typovi slidchi sytuatsii, shcho vynykaiut pid chas rozsliduvannia nezakonnoho zavolodinnia transportnym zasobom, vstanovlennia yoho mistseznakhodzhennia ta prychetnykh do tsoho zlochynu osib. Naukovi zapysky NaUKMA. Yurydychni nauky. 2019. Tom 3. URL: http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/ handle/123456789/16290/Morhun_Typovi_slidchi_sytuatsii_shcho_vynykaiut_pid_chas_ rozsliduvannia.pdf?sequence=1&isAllowed=y. (data zvernennia: 16.07.2020).

9. Svirin M. O. Zapobihannia orhanamy vnutrishnikh sprav nezakonnomu zavolodinniu transportnymy zasobamy: dys... kand. yuryd. nauk: 12.00.08. K., 2010. 227 s.

10. Korotianets Ya. N. Taktycheskye operatsyy po rozbisku uhnannoho y pokhyshchennoho avtotransporta. Avtoref. dys. ... kand. yuryd. nauk M., 1999. 24 c.

11. Petrakov A. P. Deiatelnost sledovatelia po rozbisku avtomobylei, stavshykh predmetom nepravomernoho zavladenyia: dys. kand. yuryd. Nauk: M., 1999. 194 s.

12. Fynohenov V. F. Teoretycheskye y praktycheskye problembi rozbiska uhnannbikh, pokhyshchennbikh y skrwvshykhsia s mesta proysshestvyia avtotransportnbikh sredstv: dys. kand. yuryd. nauk: 12.00.09. Saratov, 2007. 238 s.

13. Kostenko V. S. Orhanyzatsyonno-taktycheskoe obespechenye rozbiska avtotransportnbikh sredstv: dys. ... kand. yuryd. nauk. Krasnodar, 2009. 220 s. URL: http://www.dissercat.com/ content/organizatsionno-takticheskoe-obespechenie-rozyska-avtotransportnykh-sredstv (data zvernennia: 16.07.2020).

14. Instruktsiia z oformlennia politseiskymy materialiv pro administratyvni porushennia u sferi zabezpechennia bezpeky dorozhnoho rukhu, zafiksovani ne v avtomatychnomu rezhymi: Nakaz MVS Ukrainy vid 7 lystopada 2015 roku № 1395. Verkhovna Rada Ukrainy. Baza «Zakonodavstvo Ukrainy». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1408-15#Text (data zvernennia: 16.07.2020).

Размещено на Allbest.ru