Правові проблеми попередження рейдерства у функціонуванні діяльності реєстру речових прав на нерухоме майно

Размещено на http://www.allbest.ru

Університет ДФС України

Правові проблеми попередження рейдерства у функціонуванні діяльності реєстру речових прав на нерухоме майно

О.О. Торбас

У статті досліджено поняття рейдерства, проблеми, що призводять до можливості заволодіння майном іншої особи, шляхи подолання рейдерства на законодавчому рівні. Проаналізувавши проблеми рейдерства в діяльності Реєстру речових прав на нерухоме майно, досліджено останні зміни в законодавстві для подолання рейдерства. Зовсім недавно країна почала активну боротьбу у цьому напрямі. Серед останніх позитивних змін було ліквідовано основну його передумову - комунальні підприємства, реєстратори яких допускали найбільшу кількість порушень. Боротьба з рейдерством повинна мати комплексний характер. У питанні протидії рейдерству мають об'єднатися парламент, уряд, бізнес і громадськість.

Ключові слова: рейдерство, майно, право власності, захист права власності, реєстр речових прав на нерухоме майно.

О. А. Торбас. Правовые проблемы предупреждения рейдерства в функционировании деятельности Реестра прав на недвижимое имущество

В статье исследовано понятие рейдерства, проблемы, приводящие к возможности завладения имуществом другого лица, пути преодоления рейдерства на законодательном уровне. Проанализировав проблемы рейдерства в деятельности Реестра прав на недвижимое имущество, исследованы последние изменения в законодательстве для преодоления рейдерства. Совсем недавно страна начала активную борьбу в этом направлении. Среди последних позитивных изменений было ликвидировано главную его предпосылку - коммунальные предприятия, регистраторы которых допускали наибольшее количество нарушений. Борьба с рейдерством должна иметь комплексный характер. В вопросе противодействия рейдерству должны объединиться парламент, правительство, бизнес и общественность.

Ключевые слова: рейдерство, имущество, право собственности, защита права собственности, реестр прав на недвижимое имущество.

Основна частина

Метою статті є теоретичне вивчення шляхів здійснення рейдерської діяльності та виявлення прогалин у законодавстві України, якими користуються для захоплення майна іншої особи.

Постановка проблеми та її актуальності. Власність, притаманна майже всім епохам розвитку людства, є одним з найважливіших об'єктивних економічних чинників буття суспільства. У суспільстві з державно-правовою надбудовою економічні відносини власності неминуче отримують юридичне закріплення. Власник повинен вільно володіти, користуватися й розпоряджатися своїм майном. Впевненість у недоторканності власного майна для інших осіб є надзвичайно важливим питанням. В Україні вся інформація про право власності на нерухоме майно міститься в Реєстрі речових прав на нерухоме майно. Однак досить часто постає проблема в незаконних реєстраційних діях, проведених державним реєстратором у державних реєстрах з метою привласнення майна іншої особи.

Поняття рейдерства знайоме більшості країн світу. Однією з причин можливого рейдерства є прогалина в регулюванні правовідносин, коли момент внесення до державних реєстрів відомостей про право особи на майно не збігається з моментом добровільної передачі попереднім власником можливості фізичного контролю за таким майном. Отже, наразі явище рейдерства пов'язане із системою функціонування Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. А від правильності та чіткості діяльності цієї системи залежить економічна стабільність у країні.

Аналіз досліджень і публікацій. Тема рейдерства сьогодні є досить популярною, тому перебуває в полі зору науковців цивільного, адміністративного та кримінального галузей права. Цій темі приділили увагу такі вчені: К. В. Веселкова, О. А. Бурбело, С. К. Рамазанова, О. А. Полушкин, М. С. Москаленко, А. П. Астахов та інші. Проте ця тема залишається досі актуальною та потребує наукового опрацювання.

Виклад основного матеріалу. Випадки рейдерства було зафіксовано в різні часи і майже у всіх країнах з ринковою економікою. Зародилося рейдерство у Великобританії, коли військові кораблі виконували бойові завдання із захоплення торгових кораблів інших держав. У класичному вигляді сьогодення рейдерство з'явилося з введенням в обіг акцій. В Європу рейдерські захоплення прийшли в 1990-х роках. У країнах колишнього СРСР поштовхом для появи рейдерства стала приватизація. На початку 2000-х років рейдерство активно процвітало в Російській Федерації, негативно впливаючи на всі параметри розвитку економіки. Завдяки чітко визначеному чинному законодавству рівень рейдерства в країні суттєво скорочено. Можливо, саме в зв'язку із цим багато структур, що спеціалізуються на рейдерстві, «перепрофілювалися» звідти в Україну, в якій корпоративне законодавство не так чітко прописано і має безліч прогалин.

Англійське слово «raid» означає раптовий напад, наліт.

Слов'янська інтерпретація рейдерства - це незаконне заволодіння майном і використання його у власних інтересах. Отже, під одним і тим самим словом у західній і вітчизняній практиці розуміють різні події. У країнах з розвиненою економікою під поняттям «рейдерство» розуміють легітимне придбання компанії шляхом недружнього поглинання. Цей процес має сувору законодавчу регламентацію у всіх розвинених країнах і відбувається досить прозоро [1, с. 126-127].

В Україні та інших країнах СНД рейдерством називають кримінальні схеми із захоплення майна іншої особи за участю бандитів і корумпованих урядовців.

За своєю сутністю рейдерство - це добре підготовлене, організоване, сплановане, юридично «обставлене» захоплення об'єкта за наперед відпрацьованими і попередньо продуманими схемами, в яких кожна ланка (покупець, посередник, силові структури, судді тощо) знає свою функцію і усвідомлює свій інтерес [1, с. 127-128].

У сучасній політичній, юридичній та економічній літературі є багато визначень і характеристик поняття «рейдерство».

Цікаве визначення українського рейдерства запропонував А. Єфименко. На його думку, рейдерство - це вилучення майна на формально законних підставах, основу яких становить злочин, зловживання правом або прогалини в законі чи системні недоліки функціонування державних інститутів (судової та правоохоронної систем, системи реєстрації права власності тощо) [2, с. 118].

Головна мета рейдера, як і будь-якого підприємця чи бізнесмена, - отримання прибутку.

Основними ознаками рейдерства в нашій країні є незаконне заволодіння майном підприємства, використання прибутку в своїх інтересах, підтримка рейдерів різними методами й органами місцевої влади, закріплення домінуючих позицій, упередженість під час прийняття ухвал або рішень суду в інтересах рейдера.

Можливість отримання великих прибутків без значного ризику покарання - рушійна сила рейдерства. Тобто внутрішньою суперечністю рейдерства є відношення між можливим прибутком рейдера і ризиком його покарання, юридичною відповідальністю [3, с. 30]. Взагалі в ринкових умовах між прибутком і ризиком простежується прямий зв'язок. Чим більший ризик, тим більшим має бути прибуток. І навпаки, більший прибуток вимагає більшого ризику. Тому рейдери в розвинених країнах із сильною державною владою дійсно ризикують. В Україні вони майже не ризикують, бо юридична відповідальність мінімальна. А притягнути до відповідальності рейдера майже неможливо за рахунок прогалин у законодавстві.

Якщо розглядати причини рейдерства, потрібно звернути увагу на законодавче регулювання моменту оформлення права власності на особу. Причиною рейдерства є відсутність контролю держави за оформленням документів, на підставі яких виникають, змінюються або припиняються права власності та речові права на майно і бізнес та здійснюється державна реєстрація [4, с. 34].

Більшість документів, які подаються для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно або прав на бізнес (наприклад договори відчуження частки у статутному капіталі, купівлі-продажу майнових прав на нерухомість, договори оренди земельних ділянок), укладаються у простій письмовій формі без нотаріального посвідчення та будь-яких інших механізмів захисту. Такі договори укладаються без встановлення особи власника, його волевиявлення, дійсних намірів сторін, без перевірки повноважень представників, дієздатності, прав власника та їх обтяжень (заборон, арештів), правовстановлюючих документів (за копіями), без з'ясування наявності/відсутності прав третіх осіб, без перевірки відповідності змісту й умов договору вимогам законодавства та його дії в часі, без належного юридичного супроводу з метою роз'яснень змісту та умов договору, його правових наслідків, процедур внесення до нього змін та припинення, зокрема щодо спадкування, без скріплення документів у спосіб, що не дозволить замінити сторінки.

Тому рейдеру достатньо папір та принтер, щоб виготовити необхідний пакет документів для здійснення рейдерського захоплення в державних реєстрах. За статистикою, більшість незаконних реєстраційних дій відбуваються саме на підставі підроблених документів.

Ще одна причина рейдерства - корумпованість органів влади у сфері контролю державної реєстрації. Корупція в цих органах набула системного характеру та сприймається сьогодні вже просто як елемент суспільної реальності, як форма своєрідного «суспільного договору», який виглядає приблизно так: «Втратив майно чи бізнес? Не шукай захисту, одразу готуй гроші та занось на комісію регулятора». Про це спокійно говорять представники правничих професій, сприймаючи це як об'єктивну реальність [4, с. 35].

Негативний вплив має також недосконала система державних реєстрів: відкритість відомостей, що містяться в державних реєстрах, їх технічна недосконалість, відсутність надійного захисту входу, відсутність обміну даними між державним реєстратором і технічним адміністратором через надійні канали передачі даних.

Такий побічний елемент демократії, як відкритість даних, негативно впливає на збереження нотаріальної таємниці, надає можливість через шахрайські дії процвітати рейдерству, оскільки в реєстрах містяться всі відомості щодо особи та майна, необхідні для підготовки фальшивих документів, на підставі яких відбуваються такі незаконні реєстраційні дії. На скасування цих дій потрібні роки судових процесів, у яких буде надзвичайно непросто довести недостовірність документів, що стали підставою для проведення реєстраційної дії. Поняття нерухомого майна розкривається статтею 181 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці і переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Права на нерухоме майно, які підлягають держреєстрації, виникають з моменту такої реєстрації [5, с. 60].

Для комплексного та остаточного подолання рейдерства в державних реєстрах необхідні глибинні законодавчі зміни. Ось декілька видів механізму захисту права власності:

- внесення відомостей про об'єкти нерухомого майна до державного реєстру - це допоможе застрахувати майно від відкриття розділу в державному реєстрі щодо підроблених документів;

- вчасне оформлення та внесення записів до реєстру про речові права на земельні ділянки, на яких розташовані будівлі/споруди - це надасть можливість убезпечити нерухомість від захоплення через неоформлену земельну ділянку;

- постійне здійснення моніторингу записів щодо нерухомого майна та бізнесу в державних реєстрах (чим раніше стане відома інформація про захоплення, тим більше буде часу на кардинальні дії для забезпечення корпоративної безпеки);

- внесення записів про обтяження майна чи корпоративних прав у державних реєстрах - цей механізм дещо ускладнить рейдерам шлях до захоплення;

встановлення у статуті підприємства вимоги щодо обов'язкового нотаріального посвідчення договорів відчуження корпоративних прав - цей механізм допоможе убезпечити від зміни складу учасників чи керівника через підроблені документи (зауважимо, що акти прийому-передачі частки, підписи на яких засвідчуються нотаріально, шахраї систематично підробляють, оскільки така дія вчиняється без використання спеціальних бланків нотаріальних документів) [6, с. 19].

Одним з ефективних методів захисту права власності є оплатна сервісна послуга з подання заяви про заборону вчинення реєстраційних дій в онлайн-режимі. Послуга надається виключно за таких умов:

- наявність зареєстрованого права власності на окремий індивідуально визначений об'єкт нерухомого майна з присвоєним такому об'єкту реєстраційним номером [14];

- використання кваліфікованого електронного підпису, в тому числі з використанням ресурсів комунікаційних мереж мобільного зв'язку (Mobile ID).

Варто зазначити, що самостійно контролювати реєстраційні дії можна також за допомогою зручного сервісу SMS-маяк, який дає змогу оперативно дізнатися про зміни в реєстрі у зручний спосіб: за SMS, електронною поштою або в особистому кабінеті.

Технічний адміністратор Державного реєстру прав забезпечує передачу відповідної заяви, поданої в онлайн-режимі, суб'єктам державної реєстрації прав, що забезпечують зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, за місцезнаходженням нерухомого майна. Уповноважена особа після отримання вищезазначеної заяви накладає заборону вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо відповідного нерухомого майна.

Із 16.01.2020 набирає чинності Закон України від 05.12.2019 № 340-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» [15]. Він оновив норми багатьох законів та кодексів, що регулюють відносини у сфері нерухомого майна. Зокрема, істотних змін зазнав Закон України 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від [16]. Серед ряду важливих нововведень - подовження строків проведення реєстраційних дій та надання інформації з Державного реєстру прав з 2 до 5 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви [16].

Також у ст. 209 ЦК України включене положення, згідно з яким власник нерухомого майна має право встановити (скасувати) вимогу нотаріального посвідчення договору (внесення змін до договору), предметом якого є таке майно чи його частина, крім випадків, якщо відповідно до закону, такий договір підлягає нотаріальному посвідченню. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на нерухоме майно та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом [14, ст. 209].

До загальних засад державної реєстрації зазначених прав відтепер належить і одночасність вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва та державної реєстрації прав. Тобто розірвання у часі нотаріальної дії і державної реєстрації речових прав вважатиметься порушенням вказаних загальних засад [17, с. 47].

До того ж з метою упередження реєстрації бодай десь, в якійсь області України, речових прав на майно, що перебуває, наприклад, у Львівській області, законодавець прямо зазначив, що така реєстрація має відбуватися лише за місцезнаходженням нерухомого майна. Щоб зареєструвати таке речове право в іншій адміністративно-територіальній одиниці, необхідним є відповідне рішення Міністерства юстиції України.

Серед останніх змін законодавства у сфері державної реєстрації прав виключені так звані акредитовані суб'єкти - юридичні особи, у трудових відносинах з якими перебуває не менше ніж три державні реєстратори.

Державних та приватних виконавців було позбавлено права реєстрації припинення іпотеки.

Крім того, значно ускладнено доступ до Державного реєстру прав для державних реєстраторів. Доступ здійснюватиметься шляхом багатофакторної аутентифікації згідно з Порядком ведення Державного реєстру прав.

Висновки

Рейдерство у сфері державної реєстрації є системною проблемою, яка існує в Україні тривалий час. Зовсім недавно країна почала активну боротьбу у цьому напрямі. Серед останніх позитивних змін було ліквідовано головну його передумову - комунальні підприємства, реєстратори яких допускали найбільшу кількість порушень. Було створено Офіс протидії рейдерству та запроваджено на законодавчому рівні дієві антирейдерські запобіжники.

Однак, незважаючи на успіхи, боротьба із «реєстраційним рейдерством» у державі ще триває.

Для протидії рейдерства необхідно:

Вдосконалити функціонування державних реєстрів з метою унеможливлення проведення реєстраційних дій за наявності відповідної заборони.

Наладити систему автоматичного обміну інформацією між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно (ДРП), Державним земельним кадастром, Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань (ЄДР).

Боротьба з рейдерством повинна мати комплексний характер. У питанні протидії рейдерству мають об'єднатися парламент, уряд, бізнес і громадськість.

рейдерство майно право законодавчий

Список використаних джерел

1. Економічна та майнова безпека підприємства і підприємництва. Антирейдерство / упоряд. Б. М. Андрушків, Ю. Я. Вовк та ін. Тернопіль: Вид. Терно-граф, 2008. 424 с.

2. Астахов П. А. Противодействие рейдерским захватам. М.: Эксмо, 2007. 240 с.

3. Зеркалов Д. В. Антирейдер: пособие. К.: Дакор; КНТ; Основа, 2007. 224 с.

4. Буркальцева Д. Д. Рейдерство як загроза економічній безпеці держави. Формування ринкових відносин в Україні. 2013. № 5. С. 34-40.

5. Берлач Ю. А. Правове визначення рейдерства. Південноукраїнський правничий часопис. 2009. № 1. С. 60-62.

6. Нестеренко В. Ю. Управління ризиком рейдерського захоплення на прикладі автотранспортних підприємств: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.04 «Економіка та управління підприємствами (автомобільний транспорт і дорожнє будівництво)». К., 2010. 19 с.

7. Живко З. Б., Варналій З. С. Удосконалення державного регулювання у сфері протидії рейдерству. Вісник Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва. 2013. № 7. С. 81-92. (Серія «Економічні науки»).

8. Єфименко А. Рейдерство або ринок контролю. Юридичний журнал. 2008. № 11. С. 116-122.

9. Живко З. Б. Рейдерство: фермент ринкової економіки: монографія. Львів: Ліга-Прес, 2009. 270 с.

10. Видяпин О. Рейдер, слабых мест любитель. URL: http://news.liga.net/interview/ NI060037.html

11. Москаленко С. М. Рейдерство: загальна характеристика, окреслення проблеми та шляхи боротьби. Юридичний журнал. 2007. № 3. С. 117-119.

12. Колєсник М. А. Рейдерство в Україні: загальна характеристика та основні тенденції розвитку. Право і безпека. 2011. № 1. С. 80-84.

13. Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень: Закон України: офіц. текст: редакція від 07.03.2018. Відомості Верховної Ради України (ВВР). К.: 2004. № 51. ст. 553.

14. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. № 435-ІУ Відомості Верховної Ради України. 2003. № 40-44. Ст. 356.

15. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству: Закон України від 05.12.2019 № 340-ІХ. URL: http://zakon.rada.gov.ua

16. Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень: Закон України від 01.07.2004 № 1952-ГУ. иКЬ: http://zakon.rada.gov.ua

17. Запрацювали нові механізми протидії рейдерству. Головбух. 18 листопада 2019 року. 42 (1145). С. 45-49.

REFERENCES

1. Ekonomichna ta maynova bezpeka pidpryiemstva i pidpryiemnytstva. Antyreyderstvo / uporiad. B. M. Andrushkiv, Yu. Ya. Vovk ta in. Ternopil: Vyd. Temo-hraf, 2008. 424 s.

2. Astakhov P. A. Protyvodeystvye reyderskym zakhvatam. M.: Эksmo, 2007. 240 s.

3. Zerkalov D. V. Antyreyder: posobye. K.: Dakor; KNT; Osnova, 2007. 224 s.

4. Burkaltseva D. D. Reyderstvo yak zahroza ekonomichniy bezpetsi derzhavy. Formuvannia rynkovykh vidnosyn v Ukraini. 2013. № 5. S. 34-40.

5. Berlach Yu. A. Pravove vyznachennia reHderstva. Pivdennoukramnskyn pravnychyu chasopys. 2009. № 1. S. 60-62.

6. Nesterenko V Yu. Upravlinnia ryzykom reHderskoho zakhoplennia na prykladi avtotransportnykh pidpryiemstv: avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. ekon. nauk: spets. 08.00.04 «Ekonomika ta upravlinnia pidpryiemstvamy (avtomobilnyH transport i dorozhnie budivnytstvo)». K., 2010. 19 s.

7. Zhyvko Z. B., Varnaliy Z. S. Udoskonalennia derzhavnoho rehuliuvannia u sferi protydii reyderstvu. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu im. V. V. Dokuchaieva. 2013. № 7. S. 81-92. (Seriia “Ekonomichni nauky”).

8. Yefymenko A. Reyderstvo abo rynok kontroliu. Yurydychnyy zhurnal. 2008. № 11.S. 116-122.

9. Zhyvko Z. B. Reyderstvo: ferment rynkovoi ekonomiky: monohrafiia. Lviv: Liha-Pres, 2009. 270 s.

10. Vydiapyn O. Reyder, slabbikh mest liubytel. URL: http://news.liga.net/interview/ NI060037.html

11. Moskalenko S. M. Reyderstvo: zahalna kharakterystyka, okreslennia problemy ta shliakhy borotby. Yurydychnyy zhurnal. 2007. № 3. S. 117-119.

12. Koliesnyk M. A. Reyderstvo v Ukraini: zahalna kharakteiystyka ta osnovni tendentsii rozvytku. Pravo i bezpeka. 2011. № 1. S. 80-84.

13. Pro derzhavnu reiestratsiiu rechovykh prav na nerukhome maino ta yikh obtiazhen: [Zakon Ukrainy: ofits.tekst: redaktsiia vid 07.03.2018. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy (VVR). K.: 2004. № 51. St. 553.

14. Tsyvilnyy kodeks Ukrainy vid 16 sichnia 2003 r. № 435-IV. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 2003. № 40-44. St. 356.

15. Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy shchodo protydii reiderstvu: Zakon Ukrainy vid 05.12.2019 № 340-IX. URL: http://zakon.rada.gov.ua

16. Pro derzhavnu reiestratsiiu rechovykh prav na nerukhome maino ta yikh obtiazhen: Zakon Ukrainy vid 01.07.2004 № 1952-IV. URL: http://zakon.rada.gov.ua

17. Zapratsiuvaly novi mekhanizmy protydii reiderstvu. Zh-l “Holovbukh”, 18 lystopada 2019 roku № 42 (1145). Stor. 45-49.

18. O. O. Torbas. Problems of raiding in the activity of the Register of property rights on real estate

Размещено на Allbest.ru