Юридизація технічних норм

Размещено на http://www.allbest.ru/

Юридизація технічних норм

Є. В. Довженко, кандидат юридичних наук, доцент

А.М. Чечет, кандидат технічних наук

Мета: сформулювати теоретико-правову характеристику юридизації технічних норм на основі дослідження загальнотеоретичних підходів до визначення поняття та сутності юридизації. Методи дослідження: аналізу та синтезу, формально-логічний, пізнавально-аналітичний та ін. Результати: узагальнено наукові підходи до визначення поняття юридизації та її складових, з'ясовано мету, об'єкти та суб'єкти юридизації та обґрунтовано передумови, що надають юридизації технічних норм важливого значення у подальшому розвитку правової регламентації суспільних відносин. Обговорення: проведено аналіз наукових підходів до визначення поняття і сутності юридизації технічних норм, виявлено актуальність, передумови та необхідність, цілі та суб'єкти її здійснення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Висвітленню різних аспектів юридизації було присвячено роботи таких російських науковців - правознавців, як С.С. Алексєєв, М.І. Байтін, С.Н. Братусь, А.І. Васильєв, В.М. Горшенєв, С.А. Денісов, В.Д. Зорькін, Д.А. Керімов, О.Е. Лейст, Р.З. Лівшиц, М.Н. Марченко, Н.І. Мотузов та ряд інших. Проблематику юридизації досліджували Р.Г. Мініахметов, А.С. Полазян, А.А. Соколова, Ю.А. Тихомиров, М.С. Шальмінта ін. З'ясування природи виникнення та механізмів юридизації знайшли своє відображення й у працях іноземних вчених, сере яких З. Бауман, П. Бурдьє, М. Вебер, Гегель, І. Кант, Г. Кельзен, М. Крозьє, Р. Мертон, Дж. Мілль, В. Парето, Г. Спенсер, А. де Токвіль, Ю. Хабермас, Ф. Хайєк та інші.

Зазначені проблеми останнім часом були предметом дисертаційних досліджень російських науковців, зокрема, Ларіна А.Ю. [3], Ду- биніна Є.Н. [4], Рерихт А.А. [5]. В Україні окремі проблеми юридизації досліджувала Крестовська Н.М. [6]. юридизація технічна норма регламентація

Метою статті є формулювання теоретико- правової характеристики юридизації технічних норм через виявлення об'єктивних чинників необхідності юридизації, встановлення сутності та складових цього процесу. У зв'язку з цим автором поставлено наступні завдання: виявлення передумов, необхідності та сутності поняття юридизації технічних норм, встановлення цілей, суб'єктів та об'єкта юридизації.

Виклад основного матеріалу

Термін «юридизація», що описує процес надання фактам, відносинам правового характеру, на думкуУкЖоля, є відносно новим і незвичайним для юристів колишніх радянських республік (у тому числі й України), проте він впевнено увійшов до лексикону західних науковців, де визначає процес активного впливу юридичної думки та практики на суспільне життя [7]. Оскільки такий вплив є явищем об'єктивним, юридизація певних норм (зокрема технічних) має місце серед процесів розвитку кожного суспільства.

Як зазначає Є.Ю. Вавилова, сучасна техніка здійснює значний вплив на життя людини, зумовлює її залежність від технічних систем забезпечення життєдіяльності; створює тех- ніко-обумовлені ритми, що протистоять природним; спричиняє формування та нав'язування потреб, які створюються технічними новаціями; призводить до створення колективної некласичної концепції відповідальності, як наслідку зростання кількості людей, втягнутих у технічні заходи [8]. У зв'язку з цим все більшої актуальності та ваги у суспільному житті набувають норми, які регулюють відношення типу «суб'єкт - об'єкт», наприклад, «людина - машина», «людина - виробництво», «людина - природа», «людина - знаряддя праці», тобто норми технічні. Слід враховувати, що науково-технічний прогрес - це, насамперед, прогрес соціальний, який складається із сукупності різних видів діяльності, що мають певні спільні особливості. Перша з них полягає в тому, що всі ці види діяльності в тій чи іншій мірі пов'язані з технікою, тобто в сукупності є технічною діяльністю. Інша, на нашу думку, головна, полягає у тому, що ця діяльність здійснюється у суспільстві та суттєво впливає на нього. Зазначені особливості дають підстави вважати таку діяльність соціально-технічною [9]. Як і кожен з видів соціальної діяльності, вона потребує певних регуляторів, якими у даному випадку є технічні норми, найбільш вагомі з котрих отримують правову форму і стають не тільки доцільними, алей обов'язковими, а їх дотримання охороняється державою. Так, у багатьох країнах світу встановлено кримінальну відповідальність за порушення правил управліннятаексплуатації транспорту, порушення правил безпеки при будівництві та правил протипожежної безпеки, правил судноводіння тощо [10]. Внаслідок юридизації, як наголошує В.В. Лазарєв, виникає особливий пласт так званих техніко-соціальних норм, що регулюють відносини між людьми стосовно виконання технічних правил. Такими є правила дорожнього руху, правила, встановлені для інших видів транспорту, різні стандарти, інструкції з експлуатації машин та механізмів, норми витрат сировини, електроенергії, правила техніки безпеки, зберігання вибухових, наркотичних і отруйних речовин тощо. В умовах науково - технічної революції їх дотримання набуває особливого значення, а ігнорування може призвести до непоправних наслідків, яскравим прикладом чого служитьаварія на Чорнобильській АЕС, серед причин якої найвагомішими є саме порушення технічних норм [11].

Слід зазначити, що технічні норми походять з норм об'єктивних (що притаманні саморегульованим технічним процесам), частина яких має правовий потенціал, а відтак, вони можуть бути віднесені до сфери правового регулювання. Виходячи із співвідношення можливостей людини та техніки, технічні норми набувають соціального характеру, в них виявляється регулятивна функція, здатність впливати на вчинки людини, їх мотивацію. Конфліктність між даними аспектами, на думку А.Ю. Ларіна, визначає необхідність і можливість правового регулювання соціально-технічних відносин [3]. Феномен юридизації в широкому та первинному сенсі визначається процесом переходу різних суспільних відносин у сферу дії позитивного (державного) права і має об'єктивний, закономірний та природній характер одночасно виступаючи продуктом державної правової політики [4]. Юридизація - це певний правовий вплив на соціальну реальність, що полягає у здійсненні державою юридичної оцінки тих чи інших норм звичаєвого права, релігійних, моральних, корпоративних норм з позиції прийнятності їх у якості регуляторів суспільних відносин [12].

Цілі юридизації, яка набуває все більшого поширення в сучасних умовах, полягають:

- у наданні юридичним регуляторам в процесі нормативного узагальнення суспільних відносин властивостей засобів подальшого впорядковуючого впливу на життя суспільства;

- в юридико-понятійній трансформації не- юридичних методів у юридичні, їхньому перетворенні з визначальних позицій розуміння права та включення у новий пізнавально - смисловий контекст предмета і метода юридичної науки [13];

- у наданні законодавцем певним явищам властивостей юридичних фактів [14];

- у становленні нових правових інститутів, які регулюють відносини, виникнення яких зумовлене розвитком науково-технічної сфери.

Дослідження об'єкта юридизації дає підстави наголосити, що у якості останнього загалом розуміють: