Митниці державної митної служби України як суб’єкти публічної адміністрації, яких наділено владними повноваженнями у сфері оподаткування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Митниці державної митної служби України як суб'єкти публічної адміністрації, яких наділено владними повноваженнями у сфері оподаткування

Янушевич Я.В., к.ю.н.

У статті розглянуто теоретико-правові засади діяльності митниць як територіальних органів Державної митної служби України та суб'єктів публічної адміністрації, яких наділено повноваженнями у сфері оподаткування, функціонування яких є змістовним елементом інституційного механізму забезпечення сфери оподаткування в Україні.

Встановлено, що митниці як змістовний елемент інституційного механізму забезпечення сфери оподаткування в Україні, є контролюючими органами в частині забезпечення дотримання законодавства України з питань митної справи та оподаткування митом. Вказане твердження обґрунтовано положеннями: п. 6 ч. 2 ст. 544 Митного кодексу України, відповідно до якого митниці виконують завдання щодо забезпечення справляння митних платежів, контролю правильності обчислення, своєчасності та повноти їх сплати, застосування заходів щодо їх примусового стягнення у межах повноважень, визначених Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими актами законодавства України, організації застосування гарантій забезпечення сплати митних платежів, взаємодії з банківськими установами та незалежними фінансовими посередниками, що надають такі гарантії; ст. 41 Податкового кодексу України, відповідно до яких митні органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його територіальні органи) є контролюючими органами щодо дотримання законодавства з питань митної справи та оподаткування митом, акцизним податком, податком на додану вартість, іншими податками та зборами, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв'язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони. митниця публічна адміністрація оподаткування

Звернуто увагу на нормативну основу функціонування митниць як змістовного елемента інституційного механізму забезпечення сфери оподаткування в Україні, якої закладено у положеннях Митного кодексу України та Податкового кодексу України.

Ключові слова: інституційний механізм, контролюючі органи, митний орган, орган публічного адміністрування, податки і збори, сфера оподаткування.

CUSTOMS STATIONS OF THE STATE CUSTOMS SERVICE OF UKRAINE AS THE SUBJECTS OF THE PUBLIC ADMINISTRATION THAT POSSESS POWERS OF AUTHORITY IN THE TAXATION SPHERE

The paper deals with the theoretical and legal principles of the activity of the customs stations, being the territorial bodies of the State Tax Service of Ukraine and the subjects of the public administration possessing authority in the taxation sphere which functioning is an essential element of the institutional mechanism which supports the taxation sphere of Ukraine.

It has been stated that the customs stations as a consistent element of the institutional mechanism that supports the taxation sphere of Ukraine, play a role of the control bodies as regards adherence to the legislation of Ukraine concerning customs affairs and taxation. This assertion is based upon the provisions contained in item 6, part 2 of Art. 544 of the Customs Code of Ukraine which states that the customs stations perform the tasks aimed at levying tax payments, control of their correct calculation, timeliness and completeness of their payments, application of the methods for their forced levying within the authority defined by the Tax Code of Ukraine and other legal acts of Ukraine, organization of applications of guarantees of the customs tax payments and interaction with banking institutions and independent financial intermediaries that issue such guarantees; Art. 41 of the Tax Code of Ukraine which prescribes that the customs bodies (the central executive authority that accomplishes the state customs policy, and its territorial bodies) are the control bodies in charge of adherence to the customs legislation and taxation, excise tax, value added tax and other taxes and charges that are levied in connection with import (carriage) of the goods in the customs territory of Ukraine or the territory of the free customs zone, or export (carriage) of the goods out of the customs territory of Ukraine or the free customs zone territory.

Attention has been paid to the normative base of the customs stations as a consistent element of the institutional mechanism for supporting the taxation sphere in Ukraine in compliance with the provisions of the Customs Code of Ukraine and the Tax Code of Ukraine.

Key words: institutional mechanism, control bodies, customs station, public administration body, taxes an charges, taxation sphere.

Актуальність теми дослідження

Стратегія розвитку України як демократичної, соціальної, правової держави, зважаючи на остаточне визначення зовнішньополітичного та економічного вектору розвитку у напрямку європейської та євроатлантичної інтеграції, дозволять вивести інституційний механізм забезпечення сфери оподаткування в Україні на новий рівень. За цих підстав виникає об'єктивна необхідність щодо аналізу ефективності, переваг так недоліків діяльності територіальних органів Державної митної служби України як суб'єктів публічної адміністрації, яких наділено повноваженнями у сфері оподаткування, функціонування яких є змістовним елементом інституційного механізму забезпечення сфери оподаткування в Україні.

Слідвказати, щочільнемісце у системісуб'єктівподатковихправовідносинзаймаютьконтролюючіоргани, які, насамперед, представляютьінтересидержави. На теперішній час, фактично, система органів, щоконтролюютьнадходженнякоштів у бюджети у форміподатків та зборів, представлена двома службами - податковою та митною. При цьому, якщоподатковіорганиреалізуютьвідповіднудіяльність без яких-небудьдодаткових умов, адже є створенимиспеціально для функціонуваннялише у сферіоподаткування (хоча ст. 41 Податкового кодексу Українипередбачаєможливість та необхідністьреалізаціїподатковими органами також контролю щододотриманняіншогозаконодавства [3]), то митніорганиздійснюютьуправління у сферіоподаткуванняпорядзісвоєюосновноюдіяльністю (безпосереднімздійсненнямдержавноїмитноїсправи [2, ч. 1 ст. 543]). Разом ізтим, митніоргани як суб'єкти, функціонуванняяких є змістовнимелементомінституційногомеханізмузабезпеченнясфериоподаткування в Україні, здобувають статус, який є аналогічнийподатковим органам, тільки за певних умов: переміщеннятоварів, транспортнихзасобівкомерційногопризначення через митний кордон України, виникнення при цьомузобов'язаннящодосплатимитнихплатежів.

Однак, не дивлячись на актуальність та значимістьрозглядупитаннядіяльностімитниць як територіальнихорганівДержавноїмитноїслужбиУкраїни та суб'єктівпублічноїадміністрації, якихнаділеноповноваженнями у сферіоподаткування, функціонуванняяких є змістовнимелементомінституційногомеханізмузабезпеченнясфериоподаткування в Україні, а такожпостійнийпроцесреформуваннясистемимитногоадміністрування, чималопитань, якістосуються правового статусу митниць як територіальнихорганівДержавноїмитноїслужбиУкраїни, досізалишаютьсямалодослідженими та невирішеними по суті. Таким чином, теоретична та практична значимістьобраної теми, а такожїїактуальність не викликаєсумнівів.

Ступінь розробленості проблеми

Науково-методологічнепідґрунтя для дослідженняпитань, пов'язанихізвизначенням теоретико-правових засад діяльностімитнихорганів, становлятьпраці таких вчених-адміністративістів, як: В.Б. Авер'янов, Д.М. Бахрах, Н.А. Берлач, Ю.П. Битяк, В.М. Гаращук, О.В. Джафарова, Є.В. Додін, С.В. Ківалов, Т.О. Коломоєць, Б.А. Кормич, С.Г. Левченко, А.В. Мазур, В.Я. Настюк, В.П. Науменко, П.В. Пашко, Д.М. При- ймаченко, С.С. Терещенко, О.П. Федотов, І.П. Яковлєв та інших. При цьому, незважаючи на наявністьзначноїкількостінауковихпраць, якімаютьвагометеоретичне та практичнезначення, в умовахтрансформаційнихзмінпитаннюфункціонуваннямитнихорганів як суб'єктівпублічноїадміністрації, якихнаділеноповноваженнями у сферіоподаткування, та як змістовногоелементаінсти- туційногомеханізмузабезпеченнясфериоподаткування в Україні, властивийвисокийрівеньнауковоїновизни.

Метою статті є дослідження теоретико-правових засад діяльностітериторіальнихорганівДержавноїмитноїслужбиУкраїни як суб'єктівпублічноїадміністрації, якихнаділеноповноваженнями у сферіоподаткування, та функціонуванняяких є змістовнимелементомінсти- туційногомеханізмузабезпеченнясфериоподаткування в Україні.

Виклад основного матеріалу

Попередньозауважимо, що система митнихорганів у такому вигляді, як її представлено на теперішній час, стала результатом трансформаційнихпроцесів, яківідбулися у 2018-2019 роках. Передували цьому абсолютна нетрансформованість та немобільність, структуриДержавноїфіскальноїслужбиУкраїни, відсутністьчіткоїуправлінськоївертикалімитноїсистеми та розмитість меж відповідальності за стан регулюваннядержавноїмитноїсправи, щозумовлювалочималоорганізаційних, компетенційних та процедурних проблем у сферімитноїсправи [1, с. 8]. У звязкуізчим 18.12.2018 р. КабінетомМіністрівУкраїнибулоприйняторішення про реорганізаціюДержавноїфіскальноїслужбиУкраїни шляхом поділу на 2 окремихоргани - Державнуподатковуслужбу України та Державнумитнуслужбу України. При цьому, Державнамитнаслужба України стала правонаступником майна, прав та обов'язківреорганізованоїДержавноїфіскальноїслужбиУкраїни у відповіднійсферідіяльності [5, абз. 4 п. 2]. Таким чином, Державнумитну службу Українибуловизнаноцентральним органом виконавчоївлади, діяльністьякогоспрямовується та координуєтьсяКабінетомМіністрівУкраїни через Міністрафінансів і якийреалізуєдержавнумитнуполітику, державнуполітику у сферіборотьби з правопорушеннямипід час застосуваннямитногозаконодавства [5].

Разом ізтим, відповідно до положеньабз. 6 п. 2 Постанови КабінетуМіністрівУкраїнивід 18.12.2018 р. № 1200 «Про утворенняДержавноїподатковоїслужбиУкраїни та ДержавноїмитноїслужбиУкраїни», Державнафіскальна служба Українипродовжуєздійснюватиповноваження та виконуватифункції у сферіреалізаціїдержавноїподатковоїполітики, державноїполітики у сферідержавноїмитноїсправи, державноїполітики з адмініструванняєдиноговнеску, державноїполітики у сферіборотьби з правопорушеннямипід час застосуванняподаткового, митногозаконодавства, а такожзаконодавства з питаньсплатиєдиноговнеску до завершенняздійсненнязаходів з утворенняДержавноїподатковоїслужби, Державноїмитноїслужби та центрального органу виконавчоївлади, на якийпокладаєтьсяобов'язокзабезпеченнязапобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриттякримінальнихправопорушень, об'єктомяких є фінансовіінтересидержави та/абомісцевогосамоврядування, щовіднесені до йогопідслідностівідповідно до Кримінальногопроцесуального кодексу України [5]. А тому, видається, для остаточноїліквідаціїДержавноїфіскальноїслужбиУкраїнинеобхідним є утворенняостаннього з переліченихсуб'єктів - центрального органу виконавчоївлади, на якийпокладаєтьсяобов'язокзабезпеченнязапобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриттякримінальнихправопорушень, об'єктомяких є фінансовіінтересидержави та/абомісцевогосамоврядування, щовіднесені до йогопідслідностівідповідно до Кримінальногопроцесуального кодексу України. Очевидно, хоча на даномуетапіокресленіфункції належать підрозділамподатковоїміліції у складіДержавноїфіскальноїслужбиУкраїни, діяльністьякихрегламентованоположеннямирозділу XVШ-2 Податкового кодексу України, в подальшомуфункціїщодорозслідування та розкриттякримінальнихправопорушень у сферіоподаткування, як видається, повинні перейти до Бюро економічноїбезпекиУкраїни.

Положення про Державнумитну службу УкраїнизатвердженоПостановоюКабінетуМіністрівУкраїнивід 06.03.2019 р. № 227 «Про затвердженняположень про Державнуподаткову службу України та Державнумитну службу України». При цьому, митниці як територіальніорганиДержавноїфіскальноїслужби, якіпланувалосяреорганізувати до кінця 2019 року, доситьдовгопродовжувализдійснюватисвоїповноваження (аж до фактичноїпередачі таких повноваженьмитницям як територіальним органам ДержавноїмитноїслужбиУкраїни [6]).

На теперішній же час Державнамитна служба Україниздійснюєповноваженнябезпосередньо та через територіальніоргани, до яких належать митниці та спеціалізованіоргани [2, ч. 2 ст. 546; 4, п. 7 Положення про Державнумитну службу України].

І в цьомуаспектінеобхіднозазначити, щовідповідно до Постанови КабінетуМіністрівУкраїни «Про утвореннятериторіальнихорганівДержавноїмитноїслужби» від 02.10.2019 р. № 858, територіальними органами ДержавноїмитноїслужбиУкраїни є: АзовськамитницяДержмитслужби; БуковинськамитницяДержмитслужби; ВолинськамитницяДержмитслужби; ГалицькамитницяДержмитслужби; ДніпровськамитницяДержмитслужби; ЕнергетичнамитницяДержмитслужби; ЗакарпатськамитницяДержмитслужби; КиївськамитницяДержмитслужби; Координаційно-моніторинговамитницяДержмитслужби; ОдеськамитницяДержмитслужби; ПівнічнамитницяДержмитслужби; ПодільськамитницяДержмитслужби; ПоліськамитницяДержмитслужби; СлобожанськамитницяДержмитслужби; СхіднамитницяДержмитслужби; ЧорноморськамитницяДержмитслужби; Спеціалізованалабораторія з питаньекспертизи та дослідженьДержмит- служби; Департамент спеціалізованоїпідготовки та кіно- логічногозабезпеченняДержмитслужби [6].

Говорячи ж про функціонуваннямитниць як змістовногоелементаінституційногомеханізмузабезпеченнясфериоподаткування в Україні, слідвказати, що одним іззаходів, якихспрямовано на реалізаціюдержавноїмитноїполітики, та якістановлятьмитну справу, є справляннямитнихплатежів [2, ст. 7]. При цьому, засади митноїсправи, зокрема, умови та порядок справляннямитнихплатежів, митніпільги, визначаютьсяМитним кодексом України та іншими законами України [2, ч. 3 ст. 7].

Основним же призначенняммитниць як територіальнихорганівДержавноїмитноїслужбиУкраїни та суб'єктів, на якихвідповідно до положень чинного законодавстваУкраїни з питаньмитноїсправипокладенобезпосереднєздійсненнямитноїсправи [2, ч. 1 ст. 543], є створеннясприятливих умов для розвиткузовнішньоекономічноїдіяльності, забезпеченнябезпекисуспільства, захистмитнихінтересівУкраїни [2, ч. 1 ст. 544]. Разом ізтим, здійснюючимитну справу, митницівиконуютьзавданнящодозабезпечення правильного застосування, неухильногодотримання та запобіганняневиконаннювимогзаконодавстваУкраїни з питаньмитноїсправи, а такожщодозабезпеченнясправляннямитнихплатежів, контролю правильностіобчислення, своєчасності та повнотиїхсплати, застосуваннязаходівщодоїхпримусовогостягнення у межах повноважень, визначенихМитним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими актами законодавстваУкраїни, організаціїзастосуваннягарантійзабезпеченнясплатимитнихплатежів, взаємодії з банківськимиустановами та незалежнимифінансовимипосередниками, щонадаютьтакігарантії [2, п. 1, п. 6 ч. 2 ст. 544].

Необхіднонаголосити і на тому, щовідповідно до положень п. 27 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, до митнихплатежів належать: а) мито; б) акцизнийподатокізввезених на митнутериторіюУкраїнипідакцизнихтоварів (продукції); в) податок на доданувартістьізввезених на митнутериторіюУкраїнитоварів (продукції).

Міжтим, правила оподаткуваннятоварів, щопереміщуються через митний кордон України, митом, крімособливихвидівмита, встановлюютьсяМитним кодексом України та міжнародними договорами, згода на обов'язковістьякихнадана Верховною Радою України. В свою чергу, правила оподаткуванняособливими видами митавстановлюються законами України «Про захистнаціональноготоваровиробникавіддемпінговогоімпорту», «Про захистнаціональноготоваровиробникавідсубсидованогоімпорту», «Про застосуванняспеціальнихзаходівщодоімпорту в Україну», окремим законом щодовстановленнядодатковогоімпортногозбору. У той же час, правила оподаткуваннятоварів, щопереміщуються через митнийкордонУкраїни, іншими (кріммита) митними платежами встановлюютьсяПодатковим кодексом України з урахуваннямособливостей, щовизначаютьсямитним кодексом України. Особливості ж оподаткуваннямитними платежами товарів, поміщених у відповідниймитний режим, визначено у ст. 286 та розділі V Митного кодексу України, а також у розділах V і VI Податкового кодексу України [2, ст. 270].

Отже, нормативну основу функціонуваннямитниць як змістовногоелементаінституційногомеханізмузабезпеченнясфериоподаткування в Українізакладено у положенняхМитного кодексу України, Податкового кодексу України, іншихзаконівУкраїни, щорегулюютьпитаннямитноїсправи, міжнароднихдоговорівУкраїни, згода на обов'язковістьякихнадана Верховною Радою України, а також нормативно-правовихактів, виданих на основі та на виконанняМитного кодексу України та іншихзаконодавчихактів. Разом ізтим, відносини, якихпов'язаноізсправлянняммитнихплатежів, регулюютьсяМитним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питаньоподаткування. Однак у тому разі, якщоміжнародним договором України, згода на обов'язковістьякогонадана Верховною Радою України, встановленоінші правила, ніжті, щопередбаченіМитнимкодексом України та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України [2, ст. 1].

Митниці як змістовнийелементінституційногомеханізмузабезпеченнясфериоподаткування в Україні, є контролюючими органами в частинізабезпеченнядотриманнязаконодавстваУкраїни з питаньмитноїсправи та оподаткуваннямитом. Вказанетвердженняобґрунтованоположеннями ст. 41 Податкового кодексу України, відповідно до якихмитніоргани (центральний орган виконавчоївлади, щореалізуєдержавнумитнуполітику, йоготериторіальніоргани) є контролюючими органами щододотриманнязаконодавства з питаньмитноїсправи та оподаткуваннямитом, акцизнимподатком, податком на доданувартість, іншимиподатками та зборами, яківідповідно до податкового, митного та іншогозаконодавствасправляються у зв'язкуізввезенням (пересиланням) товарів на митнутериторіюУкраїниаботериторіювільноїмитноїзониабовивезенням (пересиланням) товарів з митноїтериторіїУкраїниаботериторіївільноїмитноїзони. При цьому, повноваження і функціїмитниць як контролюючихорганіввизначаютьсяПодатковим кодексом України, Митнимкодексом України та законами України. Розмежуванняповноважень і функціональнихобов'язківконтролюючихорганів (податкових та митнихорганів - авт.) визначаєтьсязаконодавствомУкраїни. У той же час, іншідержавніоргани не мають права проводитиперевіркисвоєчасності, достовірності, повнотинарахування та сплатиподатків і зборів, у тому числі, на запит правоохороннихорганів [3].

Не можна не зазначити, що порядок обмінуінформацієюміжцентральним органом виконавчоївлади, щореалізуєдержавнуподатковуполітику, йоготериторіальними органами та центральним органом виконавчоївлади, щореалізуєдержавнумитнуполітику, йоготериторіальними органами для цілейвиконанняфункційконтролюючихорганіввизначаєтьсяцентральним органом виконавчоївлади, щозабезпечуєформування та реалізуєдержавнуфінансовуполітику[3, п. 41.2 ст. 41].

Разом ізтим, говорячи про розмежуванняповноважень і функціональнихобов'язківконтролюючихорганів, слідвказати, щофункціїконтролюючихорганів у ПодатковомукодексіУкраїнивиділено за функціональнимпідходом. Так, функціїмитнихорганів, тобто центрального органу виконавчоївлади, щореалізуєдержавнумитнуполітику та йоготериторіальнихорганів, визначено у п. 2 ст. 19 Податкового кодексу України:

організація та здійсненняведенняобліку і адмініструваннямита, акцизного податку, податку на доданувартість, іншихподатків, яківідповідно до податкового, митного та іншогозаконодавствасправляються у зв'язкуізввезенням (пересиланням) товарів на митнутериторіюУкраїниаботериторіювільноїмитноїзониабовивезенням (пересиланням) товарів з митноїтериторіїУкраїниаботериторіївільноїмитноїзони;

забезпечення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотоюїхнарахування та сплати у повномуобсязіплатникамиподатків до відповідного бюджету під час переміщеннятоварів через митний кордон України та післязавершенняоперацій з митного контролю та митногооформлення;

формування та веденняЄдиного державного реєструавторизованихекономічнихоператорів [3].

Окремуувагунеобхіднозвернути на положення п. 34¹ ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, якимивстановлено, щомитними органами є центральний орган виконавчоївлади, щореалізуєдержавнумитнуполітику, митниці та митні пости. При цьому, відповідно до ст. 547 Митного кодексу України, митний пост є митним органом, якийвходитьдо складумитниці як структурнийпідрозділ і в зонісвоєїдіяльностізабезпечуєвиконаннязавдань, покладених на митніоргани [2]. Отже, митні пости є структурнимипідрозділамимитниць як територіальнихорганівДержавноїмитноїслужбиУкраїни, та забезпечуютьпрактичнуреалізаціюїхосновнихзавдань та призначення на місцях (у зонісвоєїдіяльності).

Висновок

Підсумовуючивищевказане, приходимо до висновку, щомитниці як змістовнийелементінсти- туційногомеханізмузабезпеченнясфериоподаткування в Україні, враховуючиїхспецифічний статус у податковійсфері та завдання, є контролюючими органами в частинізабезпеченнядотриманнязаконодавстваУкраїни з питаньмитноїсправи та оподаткуваннямитом. Нормативнуоснову функціонуваннямитниць як змістовногоелементаінституційногомеханізмузабезпеченнясфериоподаткування в Українізакладено у положенняхМитного кодексу України, Податкового кодексу України та іншихзаконівУкраїни. Разом ізтим, видається, в умовахєвроінтеграційних реформ тількипоглибленийаналізконцептуальних засад правового статусу митниць як територіальнихорганівДержавноїмитноїслужбиУкраїни, недоліків-проблем окремихйогосегментів стане запорукоювизначенняключовихвекторів, принципів та напрямівудосконаленняположень чинного законодавстваУкраїни, якимврегульованопитанняфункціонуваннямитниць як змістовногоелементаінституційногомеханізмузабезпеченнясфериоподаткування в Україні, щодопоможеоб'єктивновідобразитиреальні потреби держави та суспільства у сферіоподаткування.

ЛІТЕРАТУРА

1. Мельник О.Г., Адамів М.Є., Тодощук А.В. Історія розвитку митної системи України: ключові проблеми та здобутки в умовах Європейської інтеграції. Економіка та держава. 2018. № 10. С. 4-9.

2. Митний кодекс України : Закон України від 13.03.2012 р. № 4495-УІ. Голос України. 2012. № 73-74.

3. Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 р. № 2755^1 URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17

4. Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України: постанова Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 р. № 227. Офіційний вісник України. 2019. № 26. Ст. 900.

5. Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України: постанова Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 р. № 1200. Офіційний вісник України. 2019. № 7. Ст. 208.

Про утворення територіальних органів Державної митної служби: постанова Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 р. № 858. URL : https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-utvorennya-teritorialnih-organiv-derzhavnoyi-m858021019mitnoyi-sluzhbi

Размещено на Allbest.ru